Реферат Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку

План.

1. Видатки бюджету на економічну діяльність.

2. Видатки бюджету на науку.

1. Видатки бюджету на економічну діяльність.

На перехідному етапі економіки України важливою є роль бю­джетного фінансування. Бюджетні видатки мають спрямовуватися насамперед на стабілізацію економіки, створення необхідного рин­кового середовища, підтримання пріоритетних і базових галузей еко­номіки, розвиток наукомістких технологій, підтримання в належно­му стані екології.

Основні напрями розвитку економіки визначаються Кабінетом Міністрів України, установами Академії наук України із залучен­ням інших зарубіжних і вітчизняних фахівців та науково-дослід­них установ.

На найближчу перспективу пріоритетними галузями народного господарства є енергетика, суднобудування, літакобудування, кос­мічна галузь, металургія, сільське господарство. Саме вони в комп­лексі з інфраструктурою визначають економічний поступ України, забезпечують значні валютні надходження, зовнішньоекономічний імідж України. Оскільки на зовнішньому ринку діє жорстка кон­куренція, на перехідному етапі держава має підтримувати експортні галузі.

Видатки бюджету на економічну діяльність здійснюються через такі форми фінансування:

– капіталовкладення;

– операційні витрати;

– кредити і дотації.

Фінансування капіталовкладень може здійснюватись за дво­ма напрямами:

а) у відомчому розрізі;

б) у розрізі інвестиційних проектів.

Галузевий (відомчий) підхід полягає в тому, що загальна сума виділених бюджетом капіталовкладень направляється міністерст­вам і відомствам, які, в свою чергу, розподіляють цю суму між підприємствами та організаціями. Цей підхід є основним в Украї­ні, хоча має недолік — розпорошення коштів.

Фінансування інвестиційних проектів, навпаки, дозволяє кон­центрувати ресурси на реалізації.осповних завдань.

Обсяг капіталовкладень, що фінансуються з бюджету, визна­чається двома чинниками:

• можливостями бюджету;

• наявністю необхідних та ефективних проектів.

Виділення з бюджету фінансування на капіталовкладення на даний час не має жодної нормативної бази (наприклад, відповід­но до Закону України «Про освіту» щорічно на її фінансування повинно виділятись 10 % національного доходу і хоча, як прави­ло, цього розміру не додержуються, але база для планування іс­нує). Тобто планування капіталовкладень йде від досягнутого рі­вня, а не від потреб.

Вартість інвестиційних проектів визначається в їх коштори­сах. Виділення бюджетних асигнувань на капіталовкладення при фінансуванні інвестиційних проектів здійснюється на конкурсній основі таким чином:

1. На підставі визначених критеріїв (термін окупності, рента­бельність, мінімальність ризиків та економічна ефективність і со­ціальна значимість проекту) здійснюється конкурсний відбір проектів.

2. Проводиться тендер (конкурс) серед виконавців того чи ін­шого проекту.

В основі механізму виділення коштів на капіталовкладення лежать потреби у забезпеченні певних темпів економічного зрос­тання (приріст ВВП).

Операційні витрати, які являють собою видатки бюджету на утримання виробничої інфраструктури, включають:

o фінансування геолого-розвідувальних робіт;

o фінансування лісового і водного господарства;

o землевпорядкувальні роботи;

o заходи по боротьбі зі шкідниками рослин, хворобами тварин та епідеміями;

o утримання насіннєвих станцій і племінних господарств.

Фінансування геолого-розвідувальних робіт проводиться за рахунок двох джерел: бюджету та коштів підприємств. З бю­джету фінансуються роботи з пошуку нових родовищ корисних копалин, за рахунок підприємств видобувної промисловості — роботи в межах існуючих родовищ.

Фінансування бюджетом геолого-розвідувальних робіт забез­печується спеціальним компенсаційним доходом — відрахуван­нями на геолого-розвідувальні роботи, які вносять до бюджету підприємства видобувної промисловості. Обсяги фінансування і суми надходжень відрахувань між собою врівноважені, але не збалансовані. Щороку існують незначні відхилення між цими по­казниками. Залишок відрахувань використовується у поточному році на фінансування інших видатків. Якщо їх недостатньо, то ці видатки перекриваються іншими доходами бюджету. Вартість геолого-розвідувальних робіт визначається на підставі спеціаль­них кошторисів, які розраховуються, виходячи з обсягів цих ро­біт та існуючих розцінок.

Утримання лісового і водного господарства віднесене на ви­датки бюджету в зв'язку з тим, що на даний час ці ресурси_— за­гальнонародна власність. У бюджеті існують цільові доходи, пов'язані з фінансуванням вказаних витрат, — лісовий дохід і плата за використання прісних водних ресурсів. Проте, на відмі­ну від геолого-розвідувальних робіт, доходи і видатки за цими напрямами не врівноважені — видатки набагато вищі.

Землевпорядкувальні роботи включають заходи з підвищення і відновлення родючості ґрунтів (наприклад, протиерозійні захо­ди, тобто боротьба з вітряною і водною ерозією ґрунтів).

Заходи по боротьбі зі шкідниками рослин та хворобами тварин.

Протиепідемічні заходи у цілому фінансуються з бюджету в тих випадках, коли вони охоплюють певний регіон, а поточні ви­трати — безпосередньо тим чи іншим господарством. Виділення коштів бюджету здійснюється на підставі кошторису. У такому самому порядку, тобто на кошторисній основі, фінансуються на­сіннєві станції і племінні господарства, які забезпечують потреби відповідного регіону.

Бюджетні кредити надаються підприємствам держав­ного сектора на тимчасові потреби в разі фінансових ускла­днень. Вони можуть бути безпроцентні або з невисокою про­центною ставкою.

Державна дотація являє собою виділення з бюджету ко­штів на покриття збитків суб'єктів господарювання в тому разі, коли збитковість визначається певною фінансовою по­літикою держави в сфері ціноутворення (як правило, обме­ження рівня цін).

Може надаватись у сумі, що повністю відшкодовує збитки чи покриває їх частково, що визначається станом бюджету. Обсяг дотації встановлюється як різниця між витратами і доходами під­приємств. Виділення коштів може проводитись на підставі пла­нових чи фактичних розрахунків.

>

2. Видатки бюджету на науку

Роль науки в XXI ст. значно підвищується. Провідні держави світу виділяють із державного бюджету на її розвиток дедалі більші кошти. Крім того, чималі капіталовкладення у наукові дослідження роблять компанії та фірми. На жаль, Україна нині вимушена витра­чати досить значні кошти на соціальний захист населення, поточні соціальні програми, тому на наукову діяльність залишається зовсім мало. Низький рівень заробітної плати науковців порівняно з їхніми колегами за кордоном спричиняє "відплив умів" з тимчасовим чи постійним характером.

Фінансування науки в Україні з Державного бюджету здійснюєть­ся за трьома рівнями. Розглянемо заклади економічного напряму діяльності.

І. Заклади Академії наук України.( код 6540000)

Це наукові установи, які виконують державні фундаментальні дослідження. До них відносять: Інститут економічного прогнозу­вання, Інститут економіки, Інститут економіки промисловості, На­ціональний інститут економічних програм, Науково-дослідний інсти­тут моделювання та інформатизації та ін.

II. Відомчі заклади.

При Президентові України, Верховній Раді України, міністерствах і відомствах функціонують наукові установи, які виконують наукові дослідження, що є актуальними для конкретного напряму діяльності. До них належать: Національний інститут стратегічних досліджень (код 0301080), Академія управління (при Президенті України), Науково-дослідний економічний інститут (Міністерство економіки, код 1200000), Українська акаде­мія банківської справи (НБУ) та ряд інших.

III. Заклади, підпорядковані Міністерству освіти і науки.

У цих закладах поряд із навчанням студентів виконуються за­мовлення з окремих загальнодержавних проблем з відповідним фінансуванням із Державного бюджету.

Фінансування науково-дослідних установ з бюджету здійснюєть­ся через головних розпорядників бюджетних коштів. Крім того, пе­редбачено стимулювання установ, підприємств, які залучають для досліджень власні кошти. Однак, зважаючи на не досить розвинутий економічний стан суб'єктів господарювання, вплив цих важелів є недостатнім для виконання вагомих досліджень.

Джерело фінансування наукових досліджень залежить від їх характеру. Розрізняють два напрями наукових досліджень:

* фундаментальні;

* прикладні.

Фундаментальними дослідженнями є пошукові теоретичні напрями науки. Визначити наперед результативність та ефектив­ність таких досліджень дуже складно, тому неможливо встанови­ти їх вартісну оцінку. У зв'язку з великим ризиком використання інвестованих коштів ці дослідження фінансуються за допомогою бюджету або спеціальних фондів.

Прикладні дослідження пов'язані з визначенням форм і мето­дів впровадження в практику результатів фундаментальних до­сліджень, які завершились певними винаходами. Оскільки в да­ному випадку можливе прогнозування ефективності таких робіт, встановлення їх вартісної оцінки, то фінансування може здійсню­ватись за рахунок коштів замовника.

В Україні існує певна спеціалізація наукових закладів. Акаде­мічні науково-дослідні заклади, підпорядковані Національній академії наук, займаються насамперед фундаментальними дослі­дженнями, тому їх діяльність фінансується з Державного бю­джету. Так, в Державному бюджеті на 2005 рік під кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 6540000 «Національна академія наук України» заплановано видатків на фундаментальні дослідження наукових установ НАНУ під кодом 6541040 в сумі 551,3 млн. грн

У частині прикладних досліджень фінансування здійсню­ється головним чином за рахунок замовника.

Другу групу складають відомчі заклади, основний профіль яких — прикладні дослідження, спрямовані на розвиток даної га­лузі. Фінансування здійснюється за рахунок централізованих ко­штів міністерств і відомств або за кошти замовників. Якщо відомчі заклади ведуть фундаментальну тематику, то в цій частині вони отримують кошти з бюджету. Наприклад, в Держбюджеті на 2005 рік під кодом 2300000 «Міністерство охорони здоров’я України» заплановано видатків на фундаментальні дослідження у сфері профілактичної та клінічної медицини під кодом 2301020 в сумі 3,3 млн. грн , А під кодом 2600000 «Міністерство промислової політики України» заплановано видатків на прикладні розробки з проблем розвитку основних галузей обробної промисловості під кодом 2601020 в сумі 2,3 млн. грн. Аналогічні видатки сплановані і для інших відомств, наприклад, для Міносвіти та науки під кодом 2200000.

Бюджетне фінансування науки здійснюється двома способами:

* фінансування наукових закладів;

* фінансування наукової тематики.

Фінансування наукових закладів ґрунтується на складанні їх кошторису. Обсяг фінансування насамперед визначається штат­ним розписом. Сума витрат на зарплату розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку зарплати, яка скла­лась у даному закладі. Ставка зарплати залежить від посади (ла­борант, інженер, науковий співробітник) і наукового ступеня (кандидат, доктор наук) та вченого звання (старший науковий співробітник). Штатний розпис наукового закладу затверджує йо­го керівник. Другу основну статтю витрат складають витрати на проведення наукових досліджень — придбання та обслуговуван­ня спеціальної техніки, обладнання, матеріалів для проведення досліджень, що визначається профілем наукового закладу.

У разі фінансування наукової тематики розробляються кошто­риси на кожну тему. Визначену суму асигнувань отримує той на­уковий заклад, який розроблятиме цю тему.

Основна література:

2. Закон України “Про Державний бюджет” на відповідний рік.

3. Опарін В.М. Малько В.І., Кондратюк С.І., Коломієць Г.Б.: Бюджетна система: Навч. – метод посібник для сам. вивч. дисц. – 2-е вид. – К.: КНТЕУ,2002. с. 31 – 35.

4. Пасічник Ю.В.Бюджетна система України та зарубіжних країн. – К.: КНТЕУ, 2002. с. 377 -378, 380 – 381.

Ваше имя:
Сообщение:
Код: