Реферат Податок на промисел

ПЛАН

1. Місце податку на промисел у податковій системі України

2. Платники податку на промисел

3. Об’єкт оподаткування

4. Ставка податку

5. Пільги щодо податку на промисел

Література

1. Місце податку на промисел у податковій системі України

Сплата податку на промисел здійснюється в Україні відпо­відно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел» від 17 березня 1993 р.

Особливістю цього податку є те, що його застосування по­ширюється тільки на торгову діяльність фізичних осіб, не за­реєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності. З тор­гової діяльності, власне, розпочався процес демонополізації економіки.

Концепція розвитку внутрішньої торгівлі України визначає загальну стратегію і пріоритетні напрями державного регулю­вання розвитку внутрішньої торгівлі в ринково орієнтованій системі господарських відносин і спрямована на підвищення ефективності організаційно-економічних перетворень у торгівлі. Перехід до системи вільного переміщення товарів поки що не призвів до формування повноцінного споживчого ринку. Споживчий ринок сьогодні — це ринок деформованої структури попиту через неплатоспроможність населення; ри­нок товарів низької якості; ринок, у якому масові порушення з боку суб'єктів господарювання стали об'єктивною реальністю. У зв'язку з нестабільністю економіки України поки що немож­ливо відійти від стихійних нерегульованих ринків, що форму­ються за рахунок виплати заробітної плати в натуральній формі, торгівлі продукцією, вирощеною на власній земельній ділянці тощо.

2. Платники податку на промисел

Платниками податку на промисел є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі — грома­дяни), які мають або не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємниц­тва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж виготовленої, переробле­ної або купленої продукції, предметів або товарів.

Платниками виступають громадяни України, іноземні гро­мадяни, особи без громадянства та особи, що не мають постій­ного місця проживання. Підставою для подібного розмежуван­ня є статус громадянина, що визначається Законом України від 18 січня 2001 р. «Про громадянство України». Громадянство України визначає постійний правовий зв'язок особи і держа­ви, що полягає в їх взаємних правах і обов'язках.

Іноземці мають право займатися в Україні підприємниць­кою діяльністю, передбаченою законодавством України. При цьому вони мають такі самі права й обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не встановлено Конституцією і законами України. Іноземці сплачують податки і збори відповідно до за­конів України і міжнародних договорів України.

І ще кілька зауважень щодо цього елемента правового ме­ханізму податку на промисел. По-перше, платниками є особи, які не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності. По-друге, платники здійснюють несистематичну діяльність з продажу товарів (у цьому разі законодавець закріпив і кіль­кісний критерій не систематичності — чотири рази в календар­ному році). По-третє, несистематичному продажу підлягає: а) виготовлена; б) перероблена; в) придбана продукція.

3. Об'єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за рин­ковими цінами, що визначається громадянином у декларації, поданій до державної районної (міської) податкової інспекції за місцем проживання, а громадянином, що не має постійного місця проживання в Україні,— за місцем реалізації товару.

Плата за придбаний одноразовий патент є різновидом сплати прибуткового податку. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» об'єктом оподаткування є сумарний річний доход громадян (оподаткування, як правило, відбувається щодо фактично от­риманого доходу). Однак якщо використовується метод сплати прибуткового податку виходячи з оцінного доходу, то за ре­зультатами отриманого доходу протягом календарного року провадиться перерахунок прибуткового податку і визначаєть­ся боржник (держава або платник).

Особливістю визначення об'єкта оподаткування є те, що придбаний одноразовий патент є фіксованою платою і надалі не підлягає перерахунку. Для захисту інтересів платника (тоб­то для дотримання принципу справедливості оподаткування) при декларуванні товару необхідно використовувати ринкові ціни. Ціна являє собою грошове вираження зобов'язання здійснити платіж за продану продукцію. Ціна виражається в одиницях національної валюти за одиницю товару. Рівень цін складається під впливом низки об'єктивних обставин: особли­востей товару, конкурентоспроможності, співвідношення по­питу та пропозиції тощо. У кожному регіоні складаються свої центри торгівлі, так звані «основні ринки», ціни яких визна­ються базисними в торгівлі відповідними товарами і залежать від кількості посередників на шляху товару до кінцевого спо­живача.

Залежно від особливостей платників податку на промисел існує два методи придбання одноразового патенту:

а) за місцем проживання платника (якщо громадянин має прописку);

б) за місцем здійснення торгової діяльності (якщо громадя­нин не має прописки).

Придбання патенту здійснюється на підставі поданої дек­ларації, в якій зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові плат­ника; адреса проживання; найменування і вартість товару; кількість днів; кількість товару; вартість одиниці товару; су­марна вартість товару. Декларація, на підставі якої визначаєть­ся об'єкт оподаткування, подається до податкової інспекції за місцем проживання громадян України або до податкового орга­ну за місцем реалізації товару (якщо громадянин не має постій­ного місця проживання). У декларації, крім загальних відомо­стей про громадянина, вказується перелік товарів, що перед­бачається реалізувати, та їх вартість.

Форма декларації встановлюється Державною податковою адміністрацією України.

4. Ставка податку

Ставка податку на промисел встановлена в розмірі 10 від­сотків від зазначеної в декларації вартості товару, що підлягає продажу протягом трьох днів, але не менше розміру однієї мінімальної заробітної платні. У разі збільшення терміну про­дажу товарів до семи днів ставка податку збільшується до 20 відсотків. Отже, ставка для визначення вартості одноразо­вого патенту при здійсненні торгової діяльності з урахуванням податку на промисел становить:

1)10% — у разі придбання одноразового патенту на 3 дні;

2)20% — у разі придбання одноразового патенту на 7 днів.

Збільшення ставки залежно від збільшення терміну прода­жу товару до 7 днів зумовлено тим, що за 7 днів можливість реалізувати більший обсяг товарів зростає, і, отже, для забез­печення доходної частини місцевого бюджету податок стягуєть­ся в подвійному розмірі. Особливістю сплати податку на про­мисел є те, що вартість патенту, що придбавається, не може бути нижче граничного розміру (одного неоподатковуваного мінімуму), що встановлений ст. З Декрету. У цьому разі не має значення кількість задекларованого товару, якщо процентне співвідношення не відповідає встановленому мінімальному розміру сплати одноразового патенту, тобто не приймається плата менше 17 гривень.

5. Пільги щодо податку на промисел

За допомогою пільг створюються умови для активізації інве­стиційних процесів, насамперед у пріоритетних сферах матері­ального виробництва, що відповідає основним напрямам струк­турної перебудови за конкретними програмами і проектами збільшення випуску і здешевлення необхідних товарів.

Згаданий Декрет передбачає своєрідну пільгу: не декла­рується і не оподатковується реалізація продукції, виробленої в особистому підсобному господарстві, як у сирому вигляді, так і у вигляді первинної обробки. Особливим є те, що цю пільгу не виділено ні в окрему статтю, ні в окремий пункт, а включено до ст. 2 «Об'єкт оподаткування».

Ще однією з пільг, закріплених Декретом, є надання права фізичним особам, без реєстрації суб'єктами підприємницької діяльності і без придбання одноразового патенту, здійснювати продаж особистих автотранспортних засобів. Ця пільга засто­совується у разі здійснення такого продажу не більш одного разу в рік.

6. Обчислення і сплата податку

Податок на промисел сплачується шляхом придбання одно­разового патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі зазначеної платником сумарної вартості товарів і став­ки податку. Мінімальний термін дії одноразового патенту — три, максимальний — сім днів. Одноразовий патент видається податковою інспекцією, виручена сума зараховується до місце­вого бюджету за місцем придбання патенту. Форму патенту встановлює Державна податкова адміністрація України.

У зв'язку з тим, що здійснення торгової діяльності з прид­банням одноразового патенту передбачає несистематичну діяльність, то і вести облік доходів і витрат не потрібно. Умо­вою здійснення несистематичної торгової діяльності за допо­могою придбання одноразового патенту є реалізація товару винятково на території ринків. Придбання одноразового патен­ту при торгівлі на території ринку не звільняє громадянина, що здійснює таку торгівлю, від сплати ринкового збору і до­тримання правил торгівлі на ринках.

Вимогою ст. 1 Декрету є те, що при здійсненні несистема­тичної торгової діяльності (не більше чотирьох разів у кален­дарному році) громадяни можуть здобувати одноразовий патент і здійснювати торгову діяльність без державної реєстрації су­б'єктом підприємницької діяльності. У разі здійснення торго­вої діяльності більше чотирьох разів на рік (тобто якщо вона є систематичною) необхідно зареєструватися суб'єктом підприє­мницької діяльності, оскільки відповідно до вимог Декрету здійснення самостійної, ініціативної діяльності на власний ризик з метою одержання прибутку є підприємницькою діяль­ністю. Також відповідно до Закону України «Про підприємництво» громадянин, який здійснює продаж товару більше чо­тирьох разів на рік, повинен зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності.

Особливістю відповідальності платників податків є те, що при недотриманні вимог Декрету застосовуються адміністра­тивні штрафи у разі:

1) здійснення продажу товарів без придбання одноразового патенту;

2) здійснення продажу товарів, не внесених у декларацію. За ці порушення адміністративний штраф стягується в

розмірі від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян. За повторне порушення санкція застосовується у розмірі від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Адміністративні штрафи застосовуються тільки у разі, якщо ці порушення здійснюють громадяни, що займалися торгівлею не більше чотирьох разів у календарному році. Якщо контро­люючі органи встановили, що продаж здійснювався більше чо­тирьох разів у календарному році, то розмір адміністратив­них штрафів регулюється Декретом Кабінету Міністрів Украї­ни «Про прибутковий податок з громадян» і розглядається як здійснення торгової діяльності без державної реєстрації.

Податок на промисел зараховується до місцевих бюджетів за місцем придбання одноразового патенту.

Література

1. Конституція України. – К.: Преса України, 1997.

2. ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260

3. Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М. Я. Дем'яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с

1. Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. — 2001. — 339 с.

Ваше имя:
Сообщение:
Код: