Реферат SI-2000 з аналізом структурних характеристик АЛ

РЕФЕРАТ

Текстова частина дипломного проекту: с., рис., табл., джерел.

Об‘єкт проектування – Богородчанський САР.

Мета роботи – забезпечення необхідної телефонної щільності, впровадження цифрового обладнання на телефонній мережі Богородчанського району.

Метод проектування – розрахунок вхідних, вихідних та міжміських інтенсивностей навантажень, числа з‘єднувальних ліній, обладнання, економічного ефекту.

Для проектованої мережі проведено техніко-економічне обґрунтування використання обладнання ЦКС типу SI-2000 виробництва сумісного українсько-словенського підприємства “МонІс”. Розрахований економічний ефект та термін окупності показали, що прийняте рішення правильне і ЦКС типу SI-2000 доцільно використати для забезпечення необхідної телефонної щільності в Богородчанському районі, а також в інших районах.

ЦИФРОВА МЕРЕЖА, ВХІДНА, ВИХІДНА ТА МІЖМІСЬКА ІНТЕНСИВНІСТЬ НАВАНТАЖЕННЯ, З‘ЄДНУВАЛЬНІ ЛІНІЇ.

Умови одержання дипломного проекту: з дозволу проректора УДАЗ ім. О.С. Попова з навчальної роботи.

ЗМІСТ

С.

ВСТУП

1 АНАЛІЗ СТАНУ ІСНУЮЧОЇ МЕРЕЖІ

1.1 Коротка характеристика Снятинського району

1.2 Характеристика існуючої мережі

2 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ПРОЕКТУВАННЯ

2.1 Обґрунтування необхідності модернізації мережі

2.2 Вибір комутаційного обладнання

2.2.1 Загальна архітектура і основні технічні параметри системи

2.2.2 Груповий комутаційний модуль GSM

2.2.3 Аналогові абонентські модулі ASM та RASM

2.2.4 Цифровий мережний модуль DNM

2.2.5 Модуль адміністративного керування ADM

2.2.6 Модуль тарифікації CHM

2.2.7 Модуль центра технічної експлуатації OMC

2.3 Обґрунтування задачі проектування

3 РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ НА ПРОЕКТУЄМІЙ

МЕРЕЖІ

3.1 Розрахунок навантажень на МТМ

3.1.1 Розрахунок виникаючих і вхідних навантажень

3.1.2 Розрахунок інтенсивності внутрішнього навантаження

3.1.3 Розрахунок інтенсивності міжміських навантажень і

навантажень до вузла спецслужб

3.1.4 Розрахунок інтенсивності вихідного і вхідного навантажень

3.2 Розрахунок навантажень на СТМ

3.2.1 Розрахунок інтенсивності вихідних і вхідних навантажень

3.3 Розрахунок навантажень на пучок з'єднувальних ліній

3.3.1 Розрахунок навантаження на пучок з'єднувальних ліній

для СТМ

3.3.2 Розрахунок і розподіл міжстанційних навантажень МТМ

4 ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЛА З‘ЄДНУВАЛЬНИХ ЛІНІЙ

4.1 Визначення числа з'єднувальних ліній для МТМ

4.2 Визначення числа ЗЛ для СТМ

5 РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ СТАНЦІЇ

5.1 Розрахунок пропускної спроможності системи управління

5.2 Визначення необхідного числа багаточастотних приймачів

5.3 Визначення необхідної кількості модулів різних типів

6 КОМПЛЕКТАЦІЯ І РОЗРОБКА ПЛАНУ РОЗМІЩЕННЯ

ОБЛАДНАННЯ

6.1 Призначення і комплектація основного обладнання станції

SI-2000/224

6.1.1 Основні групи шаф

6.1.2 Розташування блоків в секціях станційних модулів

7 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

7.1 Розрахунок техніко-економічних показників

7.2 Визначення капітальних витрат

7.3 Визначення річних експлуатаційних витрат

7.4 Визначення доходів та терміну окупності

7.5 Аналіз отриманих результатів

8 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ВСТУП

Засоби електрозв’язку відіграють велику роль в задоволенні зростаючих потреб населення. Мережа електрозв’язку являє собою складний комплекс пристроїв, які забезпечують передачу і розприділення між споживачами різного виду інформації: телефонних переговорів, телеграм, передача даних для ЕОМ, передача програм радіомовлення та телебачення. В мережу електрозв’язку входять передавачі та приймачі інформації, комутаційні вузли і канали, з допомогою яких з’єднуються передавачі та приймачі з комутаційними вузлами і комутаційні вузли між собою.

Збільшення об’єму інформації, яка передається, і появлення її нових видів потребує підвищення технічного рівня засобів електроз’вязку шляхом впровадження нових досягнень науки і техніки, а також об’єднання всіх засобів електроз’вязку з метою підвищення її використання, організаційно і технічно об’єднуючи в єдиний комплекс.

За останній період свого розвитку техніка телефонного з’вязку пройшла довгий шлях від примітивних телефонних апаратів і ручних комутаторів до сучасних електронних телефонних станцій керованими ЕОМ. Телефонна мережа України являє собою сокупність місцевих телефонних мереж (міських і сільських), які об’єднуються в маштабі області, в зоновій мережі в свою чергу об’єднуються в єдину мережу з допомогою міжміських ліній і комутаційних вузлів.

На даний час в Україні спостерігається тенденція заміни АТС ДШ та АТСК цифровими системами комутації. На телефонній мережі України використовуються цифрові системи комутації (ЦСК) відчизняного виробництва, такі як С-32, ЕС-11, Донець та інші, а також закордонного виробництва: 5ESS. EWSD. SI-2000 та інші.

ЦСК SI-2000 розроблена Словенською фірмою ISKRATEL, виробляється в кількох країнах, у тому числі в Україні спільним підприємством Моніс (м.Харків). Вона має гнучку модульну архітектуру обладнання і програмного забезпечення, територіально розподілений абоненський доступ, комутацію і керування, централізовані експлуатацію і технічне обслуговування, інтегровану систему електроживлення, є економічною, добре пристосованою до умов викоростання на мережі та до умов довкілля. Завдяки виносному обладнанню зона обслуговування SI-2000 може охоплювати всю територію сільського адміністративного району чи мікрорайону в цілому. 1 АНАЛІЗ СТАНУ ІСНУЮЧОЇ МЕРЕЖІ

1.1 Коротка характеристика Богородчанського району.

“Від Івано-Франківська до Богородчан всього п’ятнадцять кілометрів. Тож ледь встигнеш виїхати з густо забудованих особняками околиць обласного центру, проминути старе мов світ селище Лисець, як опиняєшся у красивому містечку, зовсім не схожому на інші райцентри Прикарпаття та й, мабуть, усієї України. Начебто отак відразу, не перетинаючи кордону, потрапляєш десь у Чехію, Німеччину чи Угорщину”.

Так писала в “Урядовий кур’єр” наша землячка Зоя Краснодемська.

Отже, Богородчани. Місто назване іменем Богородиці. Перша письмова згадка про Богородчани датується 1441 роком. У Богородчанах проживає 8 тис.чол.,в тому числі і міське-11,2 тис.чол.(сюди відносяться Солотвин), сільське-60,8 тис.чол. Богородчанський район утворено 1939 року.

На території району знаходиться пам’ятка архітектури XVII ст.-Скит Манявський.

В економіці району провідне місце займає сільське господарство. Напрям господарства – вирощування зернових і технічних культур, м’ясо-молочне тваринництво.

В районі налічується шість промислових підприємств. Створено кілька об’єктів переробної галузі, такі як Горохолинський консервний завод, молокозавод у Старих Богородчанах, кілька млинів в селянських спілках. Є в селех і невеликі пекарні. В районі є 2 палаци культури, 26 народних домів “Просвіта”, 10 клубів, 40 бібліотек, 3 лікарні, 8 сільських амбулаторії, 20 аптек, 290 лікарів, 40 загальноосвітніх шкіл, 10 середніх, 1021 вчителів, 14380 учнів. В районі функціонує 2 селищні та 30 сільських рад, налічується 16 селянських спілок.

1.2 Характеристика існуючої мережі.

Богородчанський ЦЕЗ №1 “Центр електрозв’язку №1” – структурна

одиниця Івано-Франківської Дирекції ВАТ “Укртелеком”. На міській мережі ЦЕЗ №1 працює три АТС:

- АТСК 100/2000 на 2000 № №

- ЕLTA на 496 № №

- ЕС-11 на 235 № №

На сільській мережі ЦЕЗ №1- 28 АТС:

- “Донець-3М” – 2 шт.

- “КВАНТ” – 3 шт.

- К 100/2000 – 5 шт.

- К 50/200 – 17 шт.

- ЕС-11 – 1 шт.

Зважаючи на географічне розташування району мережа складається з двох вузлових районів з центрами в с. Солотвино та смт.Богородчани. Богородчани з’єднано з ВС в с. Солотвино за допомогою апаратури ІКМ-30. До центральної станції в с.м.т.Богородчани під’єднано 7 станцій К 50/200, 3 К 100/2000, 2 “КВАНТ”, 1 “Донець-3М”. До ВС в с.Солонвино підєднано 10 станцій К 50/200, 1 К 100/2000, 1 “Донець-3М”, 1 “КВАНТ”, 1 “ЕС-11”. Дані про номерну ємність, тип, нумерацію станцій та чисельність населення на 2002 рік розміщені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Дані про число мешканців, номерну ємність, тип та нумерацію сільських станцій існуючої мережі

Міська мережа складається з трьох станцій, які знаходяться в одному приміщенні, дані про їх номерну ємність, тип та нумерацію розміщенні в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 - Дані про номерну ємність, тип та нумерацію міських станцій існуючої мережі

Існуюча мережа Богородчанського району зображена на рис.1.1.

2 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ПРОЕКТУВАННЯ

2.1 Обґрунтування необхідності модернізації мережі

Сільські мережі електрозв‘язку України для адміністрацій зв‘язку в основному втратні внаслідок великих питомих капітальних та експлуатаційних витрат на одного абонента і тому розвиток МЕЗ САР потребує державної правової та фінансової підтримки.

Комплексна програма створення ЄНСЗ передбачає збільшити до кінця 2005 р. сукупну ємність телефонних мереж САР майже вдвічі з метою задоволення потреб органів державної влади, підприємств, агропромислового комплексу, організацій, населення та інших користувачів у послугах зв‘язку. Конкретно планується досягти таких показників (число телефонів на 100 мешканців) у:

- Райцентрі 30

- Міських поселеннях 25

- Селах 16

Телефонні мережі САР розвиваються в основному з використанням ЦСК. До них можна зарахувати (після успішного завершення сертифікаційних випробувань) такі ЦСК:

- типу SI-2000 виробництва сумісного українсько-словенського підприємства “МонІс”, створеного на базі Харківського ВО “МОНОЛІТ” і фірми “ISKRATEL”;

- типу “ЄвроКВАНТ” за умови організації сумісного підприємства на базі Львівського заводу ФТА і Роменського заводу АТС з Латвійською фірмою “VEF-CKT”;

- типу DGT-3450 за умови організації сумісного підприємства на базі Черкаського заводу телеграфної апаратури і польської фірми “DGT”;

- типу С-32С розробки і виробництва Дніпропетровського ВО ДМЗ за умови доведення її техніко-економічних показників до відповідності вимогам ТМ САР.

В Богородчанському районі теж не повністю задоволена потреба сільського населення в послугах зв‘язку. В багатьох селах відсутні станції, або ж бракує ємності існуючих станцій.

Всього по району міських телефонів - 3099, з них у населення - 2559, сільських телефонів – 4696. Щільність телефонів на 100 сімей – 37.8%.

Враховуючи дефіцит інвестицій, розвиток телефонної мережі Богородчанськогого району буде проводитись поетапно з використанням ЦСК типу SI-2000.

2.2 Вибір комутаційного обладнання

2.2.1 Загальна архітектура і основні технічні параметри системи

Система SI-2000 - це група цифрових телефонних станцій з розподіленим управлінням і централізованим техобслуговуванням, які можуть працювати в якості центральних, вузлових і кінцевих на СТМ. В склад сімейства SI 2000 входить і супутнє обладнання, наприклад, центр управління и техобслуговування (ЦТЕ), модуль передачі даних, інтелектуальні перетворювачі сигналізації ISC, система первинного електроживлення.

Абонентам любої АТС системи SI-2000 представляються в повному об‘ємі все сучасні додаткові види обслуговування (ДВО), як наприклад, декадний або частотний набір номера, наявність контрольного лічильника у абонента, заборона деяких видів вихідного зв‘язку, переадресація виклику, скорочений набір номера, з‘єднання без набору номера (прямий виклик), виклик абонента по заказу - побудка, установка на очікування і багато інших з врахуванням їхньої вартості. При всіх послугах, за винятком особливо складних, абоненти SI-2000 мають ті ж можливості, що і абоненти найсучасніших ЦСК інших фірм.

Підсистема тарифікації достатньо надійна і багатофункціональна. Тарифні дані записуються декілька разів на день на магнітну стрічку в тарифному модулі. Ці записи допомагають вирішувати проблеми, що виникають при поступленні скарг від абонентів. Всі дорогі міжміські та міжнародні телефонні розмови регіструються вельми докладно, завдяки чому забезпечується така ж докладна виписка рахунків.

Надійність системи визначається застосуванням мікроелементів HC CMOS і VLCI, в декілька раз надійніших, ніж елементи технології ТТL. Ілюстрацією стійкості апаратури до різних зовнішніх впливів служить той факт, що навіть в складних умовах сільської місцевості кількість відмов на абонентському комплекті складає менше ніж 0,5 на рік. Розподілена архітектура зменшує вплив відмов на роботу АТС. Досить суттєвим для пристосування на СТМ є розширення допустимого температурного діапазону від 0 до 40 °С для SI 2000/224.

Архітектура SI-2000 (рис. 2.2.1) базується на опорному обладнанні (ОпО), що централізує експлуатацію і техобслуговування всієї територіально розподіленої ЦСК, та на різнотипних ВКМ і ВАМ. Ці архітектурні елементи системи побудовані з основних апаратно і програмно ідентичних модулів наступних типів:

- GSM (Group Switch Module) – груповий комутаційний модуль;

- МСА (Central Module, version A)– модуль комутації, керування і сигналізації (у V-й версії системи замінює GSM, але може додатково встановлюватися і на діючих станціях попередніх версій у процесі їх розширення, як показано на рис. 2.2.1);

- ASM(Analog Subscriber Module) – аналоговий абонентський модуль (іноді його називають АХМ);

Рисунок 2.2.1 - Функціональна схема ЦСК SI2000

- LCM(Line Concentrator Module) – модуль абонентських концентраторів;

- DLX(Digital Lines Multiplexer) – цифровий абонентський мультиплексор;

- RBM(Remote Basic Multiplexer) – виносний базовий мультиплексор;

- MLB (Line Module, version B)– цифровий абонентський модуль базового доступу до ЦМІС (відсутній у версіях системи нижче V-ї);

- ANM(Analog Network Module) – аналоговий мережний модуль;

- DNM(Digital Network Module) – цифровий мережний модуль;

- ADM(ADministration Module) – модуль адміністративного керування;

- CHM (CHarging Module) – модуль тарифікації;

- ОМС (Operation and Maintenance Center) – модуль центру технічної експлуатації і обслуговування.

2.2.2 Груповий комутаційний модуль GSM

Груповий комутаційний модуль GSM утворює однокаскадне цифрове комутаційне поле (ЦКП) – він є каскадом ЧПпросторово-часової комутації і виконує взаємні неблоковані з’єднання будь-яких каналів підімкнених трактів ІКМ, комутує міжпроцесорні з’єднання та забезпечує синхронізацію системи. Зважаючи на важливість цих функцій, модуль повністю дубльовано (спрощена функціональна схема модуля на рис. 5). Обидві площини паралельно виконують однакові дії, але для реального перенесення інформації вибирається одна з них, яка вважається активною. Активна площина примусово синхронізує пасивну, для чого вони з’єднуються окремим трактом 8 кГц. Активний керівний процесор CPU робить синхронні зміни вмісту оперативної пам’яті DM (Dynamic Memory) пасивної площини. Завдяки цим заходам перемикання на іншу площину не призводить до порушень встановлених з’єднань чи до збоїв синхронізації. Дубльований модуль GSM є двокасетним, а окрема площина займає половину першої і половину другої касети. Всі блоки і модулі станції (ASM, DNM тощо) вмикаються послідовними двобічними міжмодульними трактами МL (2048 кбіт/с) паралельно у обидві площини комутаційного поля.

Рисунок 2.2.2 - Функціональна схема групового комутаційного модуля GSM

2.2.3 Аналогові абонентські модулі ASM та RASM

Функціональна схема аналогового абонентського модуля ASM на рис 2.2.3. На стативі обладнання він займає три касети і дозволяє підімкнути до 239 ААЛ, у кожну з яких можна вмикати індивідуальний або два спарованих телефонних апарати (без взаємного зв‘язку). Внутрішнє навантаження у ASM не замикається, а у напрямку до комутаційного поля можна мати лише один між модульний тракт ML, тобто 30 розмовних каналів. Таким чином, хоча потенційна номерна ємність модуля ASM досягає 478 №№ (якщо всі ТА спаровані), реальна ємність звичайно не перевищує 240 №№ (при концентрації 8:1), що дозволяє мати на стативі ASM лише 480 №№, тобто набагато менше, ніж у більш розвинутих ЦКС. Це спричинено намаганнями розробників системи якомога зменшити енергоспоживання, спростити і здешевити модуль, передбачивши у той же час специфічний для мереж країн СНД спосіб зменшення витрат на мережу АЛ – спароване підімкнення ТА.

Рисунок 2.2.3 - Функціональна схема аналогового абонентського модуля ASM

До складу ASM входять плати абонентських комплектів та спільне обладнання:

- просторовий аналоговий концентратор MXC,

- комплект аналого-цифрового перетворення ADC,

- універсальний пристрій стику з трактом ІКМ UPI,

- інтерфейс касети SIN,

- блок приймачів тонального набору DTMF,

- пристрій тестування АЛ LTU,

- викличний і тональний генератор RTG,

- керівний пристрій SCC,

- периферійний інтерфейс PIN.

Особливість виносного блоку RASM у тому, що він встановлюється у шафі спеціальної конструкції разом з обладнанням передачі LE, первиннім джерелом живлення та акумуляторами, а між модульний тракт ML подовжено стандартним ЛТ 2048 кбіт/с, утвореним у будь-якому середовищі поширення. Цей ЛТ закінчується в RASM і в опорному обладнанні системи блоками LE кінцевого обладнання лінійного тракту використаної системи передачі (див. Рис. 2.2.1.).

2.2.4 Цифровий мережний модуль DNM

Блок DNM (рис. 2.2.4) забезпечує відімкнення одного зовнішнього лінійного тракту Е1 (2048 кбіт/с) зі стикам А і стандартним використанням каналів: нульовий для синхронізації, шістнадцятий – для лінійної сигналізації та утворення над циклу, канали 1 .15 і 17 .31 – для інформації користувачів (мова, дані). У разі використання спільно канальної сигналізації КІ 16 може використовуватися, як розмовний. Якщо напрямок зв‘язку додатково обладнати цифро-цифровими перетворювачами D/D (див. рис. 2.2.1), то замість тракту Е1 можна підімкнути два тракти Е1/2 (1024 кбіт/с) зі стиком А1, у якому КІ 0 – для синхронізації і лінійної сигналізації, КІ 1 .14 – розмовні.

Рисунок 2.2.4 - Функціональна схема цифрового мережного модуля DNM

2.2.5 Модуль адміністративного керування ADM

Цей модуль встановлюється на кожній станції (ОпО та ВКМ ЦСК). Він забезпечує взаємодію “людина-машина”, завантаження і модифікування програм і даних всіх станції, аварійну сигналізацію і діагностування обладнання, вимірювання параметрів навантаження та взаємодію станції з ЦТЕ системи. При ємності станції до 2000№№ модуль ADM може додатково виконувати функції тарифікації, але у цьому разі відмова модуля призводить до втрати всіх тарифних даних (вони зберігаються в енергозалежній пам‘яті). Структурна схема модуля приведена на рис. 2.2.5.

Рисунок 2.2.5 - Структурна схема модуля адміністративного керування ADM

2.2.6 Модуль тарифікації CHM

Модуль CHM потрібен для обліку вартості телефонних розмов та інших послуг системи. Можливі: порозмовна і почасова тарифікація, автоматична зміна тарифів залежно від категорії дня (будній, святковий) і часу доби та встановлення трьох градацій тарифної такси (звичайна, пільгова, підвищена). Структурна схема модуля – на рис. 2.2.6. Щомісячно стрічка передається у ЦТЕ (OMC) для обробки і нарахування оплати. За потреби тарифні дані можна вивести на термінал технічної експлуатації.

Рисунок 2.2.6 - Структурна схема модуля тарифікації CHM

2.2.7 Модуль центра технічної експлуатації OMC

Функції центра технічної експлуатації OMC виконує потужний персональний комп‘ютер зі спеціалізованим ПЗ та відповідною машинною периферією (накопичувачами, відеотерміналами, лініями зв‘язку – див. рис. 2.2.1).

Комп‘ютер OMC виконує такі функції:

- зберігання ПЗ та системних даних та, за потреби, пере завантаження модулів системи;

- обробку тарифних даних з тарифної касети з аналізом помилок тарифікації та нарахуванням абонентської плати і роздрукуванням рахунків;

- збирання від модулів ADM і аналіз даних аварійної сигналізації та автоматичного діагностування пошкодженого обладнання з відповідним інформуванням персоналу;

- детальне (за потреби), кероване командами персоналу діагностування пошкоджених блоків та вимірювання електричних параметрів ліній і трактів передачі;

- адміністративне управління системою з боку персоналу;

- реконфігурація системи за командами персоналу.

Звичайно станції системи обслуговуються без постійної присутності персоналу, а в ЦТЕ передбачається цілодобове чергування. Персонал керує системою командами мови MML і за допомогою графічного інтерфейсу операційної системи Windows-NT.

2.3 Обґрунтування задачі проектування

Метою на даному етапі модернізації телефонної мережі Снятинського району є створення цифрової інфраструктури для подальшого розширення.

Зважаючи на дефіцит коштів, цифровізацію ми починаємо з вузлового району з центром в м.Снятині: існуючі станції типу К 50/200 заміняються новими, але так як обладнання цих станцій ще в задовільному стані, встановлюємо їх в Заболотівському вузловому районі, забезпечуючи там необхідну щільність. Таким чином, утворився один майже повністю цифровий район і один повністю аналоговий. В таблиці 2.3 вказані тип, ємність, нумерація проектованих та перенесених станцій, а також число мешканців населених пунктів, де вони будуть встановлюватися.

Таблиця 2.3 - Дані про тип, нумерацію та номерну ємність проектованих та перенесених станцій.

Продовження таблиці 2.3

Вводиться 5 нових станцій системи SI-2000/224, крім цього в 13 селах встановлюються виносні аналогові абонентські модулі. Існуюче в районі обладнання станцій “Атлант”, “Квант” та АТСК-100/2000 зберігається, тому що термін їх експлуатації не закінчився і залишаються під’єднанними до РАТС-1.2 АТСК-100/2000. В м.Снятині з цієї ж причини не демонтуються станції, а лиш паралельно, для забезпечення необхідної щільності, встановлюється РАТС-1.1 SI-2000/224 на 344№№ з трьома виносними аналоговими абонентськими модулями.

В цифровому районі організовуються чотири вузлових райони в селах Д.-Залуччя, Княже, Cтецева та Задубрівці, в котрих встановлюються вузлові станції ВС 5.1, ВС 6.1, ВС 7.1 та ВС 8.1 типу SI-2000/224. Від них встановлюється по 2, 3, 3 та 2 виносні аналогові абонентські модулі відповідно. В селах Запруття, Х.-Будилів і Тулова на даному етапі залишаємо станції К 50/200, тому що їх ємність повністю задовольняє попит населення, і навпаки, в с. Стецева ми демонтуємо АТСК-100/2000 з-за того, що в цьому вузловому районі за останні роки розширився агропромисловий комплекс, який потребує якісного зв’язку.

Демонтовані АТСК 50/200 та одна станція К-100/2000 на 300№№ з цифровізованого вузлового району повністю покривають брак номерної щільності в Заболотівському вузловому районі. ВС 9.1 в смт. Заболотові залишається під’єднаною до РАТС-1.2 АТСК-100/2000 в м.Снятині.

Всі існуючі ЗЛ та системи ущільнення ІКМ-30, ІКМ-15 залишаємо в експлуатації, тому що вони відповідають вимогам розробників станції системи SI-2000.

Проектована мережа Снятинського району зображена на рис.2.3.

Рисунок 2.3 - Структурна схема проектованої мережі Снятинського району

3 РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ НА ПРОЕКТУЄМІЙ

МЕРЕЖІ

3.1. Розрахунок навантажень на МТМ.

Початкові дані для розрахунку навантажень знаходяться в таблиці 3.1 та таблиці 3.2.

Таблиця 3.1. - Початкові дані для розрахунку навантажень на МТМ.

Таблиця 3.2. - Початкові дані для розрахунку навантажень на МТМ.

У таблиці 3.1, 3.2 значком sI позначений процент абонентів i-й категорії, а NI - відповідне число абонентів;

s1- процент абонентів народногосподарського сектора;

s2- процент абонентів квартирного сектора;

s3- процент таксофонів;

s4- процент міжміських таксофонів;

s5- процент ліній переговорних пунктів.

3.1.1 Розрахунок виникаючих і вхідних навантажень

Для розрахунку навантажень на МТМ, в тому числі виникаючих і що входять, скористаємося формулами рекомендованими в [ 2 ].

Інтенсивність навантаження, виникаючого на j-й РАТС, визначаємо з виразу:

, (3.1)

де Ni - число телефонних апаратів (ТА) i-й категорії;

увих i - інтенсивність вихідного питомого навантаження абонентів i-й категорії, Ерл.

Інтенсивність вхідного навантаження j-й РАТС визначаємо по формулі:

, (3.2)

де увх i- інтенсивність вхідного питомого навантаження абонентів i-й категорії.

Зробимо розрахунок для проектуємої РАТС-1.1. N=868; N1=173; N 2=684; N3=5. Оскільки на цій станції великий процент абонентів народногосподарського сектора (20%), використовуємо інтенсивність питомих навантажень, отриманих для ранкового ЧНН.

увих 1.1= 0,0055 Ерл, увих 2= 0,018 Ерл, увих 3= 0,15 Ерл;

увх 1.1= 0,044 Ерл, увх 2=0,017 Ерл

Yвин 1.1= 173 · 0,0055 + 684 · 0,018 +5 · 0,15 = 14,0135 Ерл

Yвх 1.1= 173 · 0,044 + 684 · 0,017 = 19,712 Ерл

Розрахунок інших РАТС зробимо аналогічно попередньому, однак при цьому можна застосовувати і спрощену формулу, в якій використані усереднені по категоріях значення інтенсивності питомих навантажень. Тоді вираз (3.1) прийме вигляд:

YВИН =Nj · y ВИХ,

де y ВИХ - усереднене значення питомого вихідного абонентського навантаження.

Вираз (3.2) прийме вигляд:

YВХ =Nj · y ВХ,

Результати розрахунків зводимо в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3. - Значення виникаючих і вхідних навантажень

3.1.2 Розрахунок інтенсивності внутрішнього навантаження

Перш ніж визначати величину інтенсивності внутрішнього навантаження для кожної з станцій, необхідно визначити інтенсивність навантаження на виході комутаційного поля:

UВИХj = g ВИХ.j · YВИН. j; (3.3)

gВИХ .= (3.4)

де t1вих- проміжок часу між заняттям входу і виходу комутаційного поля, с.

В [2] рекомендується брати qВИХ для всіх АТСК рівним 0,86. Для цифрових станцій з п’ятизначною нумерацією t1ВИХ =6 с.

Величина навантаження, що замикається всередині станції, визначається з вираз:

Yвн .j = kвн.j Yвих. j, (3.5)

де kвн j- частка внутрішнього навантаження.

kвн j може бути визначена по таблиці П.4 [2] в залежності від частки увих j в загальному абонентському навантаженні мережі. kвн.j = f (rj) .

, (3.6)

де увих j- навантаження на виході комутаційного поля РАТСj;

увих.к- загальна інтенсивність абонентського навантаження мережі.

Зробимо розрахунок для РАТС-1.1. Це цифрова станція, отже,

qвих = tВИХ - t1ВИХ / tВИХ

уВИХ 1.2= g ВИХ.1.1 · y вин.1.1

уВИХ 1.2 = 0,86 · 30.6 = 26,316 Ерл

уВИХ 1.3= g ВИХ.1.2 · y вин.1.2

уВИХ 1.3 = 0,86 · 18.432 = 15.851 Ерл

уВИХ 1.4= g ВИХ.1.3 · y вин.1.3

уВИХ 1.4 = 0,86 · 4.864 = 4.183 Ерл

gВИХ.1.1=(tВИХ – t1ВИХ)/ tВИХ = (65 - 6)/65 = 0,91

tВИХ визначаємо в залежності від числа квартирних абонентів по таблиці 5.3 (Чумака); t1ВИХ приймається рівним 6 с, як рекомендовано в [2].

YВИХ 1.1= 0,91 · 14,01 = 12,74 Ерл

По таблиці П.4 [2] знаходимо kвн 2, Оскільки даного значення р в таблиці немає, знаходимо kвн методом інтерполяції.

, (3.7)

kвн1.1 = 0,325+((0,15 - 0102) / (0,15 – 0,10))*(0,333 – 0,325) = 0,322

yвн1.1 = 12,74*0,322 = 4,1 Ерл.

Проводимо розрахунок внутрішнього навантаження для РАТС-1.2 аналогічно.

kвн1.2 = 0,618+((0,55 – 0,51) / (0,55 – 0,5))*(0,666 – 0,618) = 0,622

yвн1.2 = 26,316*0,622 = 16,368 Ерл.

Подібно двом попереднім, проводимо розрахунок внутрішнього навантаження РАТС-1.3

kвн1.3 = 0,48+((0,35 – 0,307) / (0,35 – 0,3))*(0,504 – 0,48) = 0,5

yвн1.3 = 15,851*0,5 = 7,925 Ерл.

Для станції РАТС –1.4

kвн1.4 = 0,280+((0,1 – 0,081) / (0,1 – 0,05))*(0,312 – 0,280) = 0,292

yвн1.4 = 4,183*0,292 = 1,221 Ерл.

3.1.3 Розрахунок інтенсивності міжміських навантажень і навантажень до вузла спецслужб

Інтенсивність вихідного і вхідного міжміських навантажень визначаємо з виразів:

, (3.8)

, (3.9)

Навантаження до вузла спецслужб:

, (3.1)

де kсп- коефіцієнт пропорціональності. kсп = 0,03 - 0,05. По рекомендації [2] вибираємо kсп= 0,03.

Оскільки для розрахунку навантажень для всіх РАТС, ми використовуємо питому інтенсивність навантажень, отриману для ранкового ЧНН, то

уамвих1= 0,006;

уамвих 2 = 0,0005;

уамвх 1= 0,003;

уамвх 2= 0,0005 Ерл.

Проводимо розрахунок для РАТС-1.1.

На РАТС-1.1 є 4 міжміських таксофонів, тому їх необхідно врахувати при розрахунку yамвих и yамвх, причому yамвих4=0.4 Ерл.

Yамвих1.1 = 173 × 0,006 + 684 × 0,0005 +5 × 0,4 = 3,38 Ерл;

Yамвих1.1 = 173×0,003+684×0,005 = 3,939 Ерл;

Yсп1.1 = 0,03 × 12,74 = 0,382 Ерл.

Аналогічно проводиться розрахунок для РАТС-1.2, РАТС-1.3, РАТС-1.4. Результат розрахунку зводимо в таблицю 3.4.

Таблиця 3.4. - Значення інтенсивності міжміських навантажень і навантажень до вузла спецслужб

3.1.4 Розрахунок інтенсивності вихідного і вхідного навантажень

Вихідне і вхідне навантаження визначаються з виразів:

yиj = yвых.j - yсп - yвнj, (3.11)

yвj = yвхj - yвнj , (3.12)

Проводимо розрахунок:

Yвих1 = 12,74 – 0,382-4,1 = 11,173 Ерл;

Yвх1 = 19.712- 4,1 = 15,3 Ерл;

Аналогічно проводиться розрахунок для РАТС-1.2, РАТС-1.3, РАТС-1.4. Результат розрахунку зводимо в таблицю 3.5.

Таблиця 3.5. - Значення інтенсивності вихідного і вхідного навантажень.

3.2 Розрахунок навантажень на СТМ

Початкові вихідні дані для розрахунку навантажень на СТМ приведені в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6. - Початкові дані для розрахунку навантажень на СТМ.

Продовження таблиці 3.6

В таблиці:

s1(N1 ) - процент (число) абонентів народно - господарського сектора;

s2 (N 2) - процент (число) абонентів адміністративного сектора;

s3 (N 3) - процент (число) квартирних абонентів.

3.2.1 Розрахунок інтенсивності вихідних і вхідних навантажень

Для розрахунку навантажень на СТС, в тому числі що обходять і що входять, скористаємося методикою, викладеною в [6].

Вихідні і вхідні навантаження будемо визначати по формулах:

, (3.13)

(3.14)

де N i - число ТА i - ої категорії;

y вихi - інтенсивність вихідного питомого навантаження абонентів i - ой категорії, Ерл;

yвхi - інтенсивність вхідного питомого навантаження абонентів i - ой категорії, Ерл;

Зробимо розрахунок для ВС 5.1. Значення у вихi і yвхi вибираємо по таблиці Д.1.1.[1] в залежності від ємності станції.

N = 596, y вих1 = 0,043, yвих2 = 0,013, увих3 = 0,0036

увх1= 0,034; увх2= 0,009, увх3= 0,0028 (Ерл).

Yвих 5.1 = 24 · 0,043 + 72 · 0,013+ 500 · 0,0036= 1,752 Ерл

Yвх 5.1 = 24 · 0,034 + 72 · 0,009 + 500 · 0,0028 = 1,332 Ерл

Аналогічно проводиться розрахунок навантажень для всіх інших станцій. Результати розрахунків зводимо в таблицю 3.7.

3.2.2 Розрахунок інтенсивності міжміських навантажень і навантаження до вузла спецслужб

Інтенсивність міжміського навантаження розраховуємо по формулах:

Yами = (3.15)

Yамв = (3.16)

де уамвих i - питоме міжміське вихідне навантаження абонентів i-й категорії;

уамвх i - питоме міжміське вхідне навантаження абонентів i-й категорії;

умт - питоме навантаження міжміських таксофонів;

урпп - питоме навантаження на лінії переговорних пунктів;

Nмт - число міжміських таксофонів;

Nрпп - число ліній переговорних пунктів;

В [6] рекомендовано брати

умт= 0,4 Ерл, а урпп= 0,45 Ерл.

Зробимо розрахунок для ВС 5.1. В літературі [2] рекомендовано брати

уамвих1 = 0,004 Ерл ; уамвх1 = 0,003 Ерл ; уамвих2 = 0,002 Ерл ;

уамвх2 = 0,001 Ерл; уамвих3 = 0,001 Ерл ; уамвх3 = 0,001 Ерл.

Yамвих = 24 · 0,004 + 72 · 0,002 + 500 · 0,001 + 0,4 = 0,746 Ерл.

Yамвх = 24 · 0,003 + 72 · 0,001 + 500 · 0,001 = 0,302 Ерл.

Аналогічно проводиться розрахунок навантажень для всіх інших станцій. Результати розрахунків зводимо в таблицю 3.7.

Таблиця 3.7. - Результати розрахунків навантажень

Продовження таблиці 3.7

Розраховуємо інтенсивність навантаження до вузла спецслужб по формулі [6]:

Y'сп = успс· (3.17)

де N kj - номерна ємність станції kj

успс - питоме навантаження до вузла спецслужб для сільських станцій, Ерл

По рекомендації [6] приймаємо успс = 0,0005 Ерл

успс= 0,0005 × (192 + 240 + 192 + 256 + 50 + 200 + 512 + 300 + 150 + 280 + 176 + 240 + 240 + 240 + 192 + 88 + 544 + 30 + 416 + 192 + 304 + 240 +144 + 1100 + 512 + 150 + 100 + 100 + 150 + 50 + 200 + 256 + 400 + 200 + 150 + 100 + 100 + 50 + 100 + 100 + 500 + 200) = 4968 Ерл.

3.3 Розрахунок навантажень на пучок з'єднувальних ліній

3.3.1 Розрахунок навантаження на пучок з'єднувальних ліній для СТМ

Навантаження на пучок з'єднувальних ліній між кінцевими станціями і ВСП, і між КС і ВУС розраховується по формулі:

YЗЛ kj = Yвих kj + Yвх kj + Yамвих kj + Yамвх kj (3.26)

Навантаження від ВР до ВСП розраховується як:

(3.27)

Проводимо розрахунок для ВС 5.1:

YЗЛ = 1.275 + 1.965 + 1.628 + 1.989 = 8.969 Ерл.

Аналогічно зробимо розрахунок і для інших станцій, і результати зведемо в таблицю 3.10.

Таблиця 3.10 - Розрахунок навантаження на пучок з'єднувальних ліній для СТМ

Продовження таблиці 3.10

3.3.2 Розрахунок і розподіл міжстанційних навантажень МТМ

Для розрахунку міжстанційних навантажень скористаємося формулами [2], [5]. Навантаження від РАТС-j до РАТС-1.1 визначається з вираз:

(3.28)

де, сума в знаменнику включає вхідні навантаження для всіх РАТС мережі;

n j l - нормований коефіцієнт тяжіння РАТС j до РАТС l.

У таблиці 3.11 вказані коефіцієнти тяжіння РАТС один до одного.

Таблиця 3.11. - Розподіл коефіцієнтів тяжіння n j l

Оскільки РАТС-1.2 є так само і сільсько-приміським вузлом, то при розрахунку міжстанційних навантажень необхідно врахувати навантаження від кожної РАТС до селу Yм-с і від сільських станцій до міським Yс-м, розраховані в [2].

Навантаження від ВСП розподіляється між РАТС таким чином:

(3.29)

де, Yвхj - вхідне в РАТС ( навантаження, Ерл;

n j - нормований коефіцієнт тяжіння сільських станцій до РАТС j.

Навантаження від РАТС ( до ВСП визначаємо з вираз:

(3.30)

де, Yвихj - вихідне навантаження РАТС j,Ерл;

n 'j - нормований коефіцієнт тяжіння станції РАТС j до села;

S - число міських станцій.

У таблицях 3.4, 3.5 знаходяться коефіцієнти n j і n j'.

Таблиця 3.12 - Розподіл коефіцієнтів тяжіння сільських станцій до міських nj

Таблиця 3.13 - Розподіл коефіцієнтів тяжіння міських станцій до сільських nj'

Коефіцієнти тяжіння n j и n j' вибираються в залежності від наявності спільності господарських інтересів.

Загальне навантаження від станцій міста до ВСП і між ЗАТС буде визначатися по формулах:

Y[2 -j ] = Yс-г j + Y2 , j (3.31)

Y[ j - 2 ] = Y г-с j + Yj , 2 (3.32)

Зробимо розрахунок міжстанційних навантажень від РАТС-1.1 до РАТС-1.2

Аналогічно зробимо розрахунок і для інших станцій, і результати зведемо в таблицю 3.14

Таблиця 3.14. - Навантаження на пучок з'єднувальних ліній МТМ, Ерл.

4 ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЛА З'ЄДНУВАЛЬНИХ ЛІНІЙ

4.1 Визначення числа з'єднувальних ліній для МТМ

По рекомендації ЛОНИС для забезпечення нормованих втрат повідомлень розрахунок числа з'єднувальних ліній і обладнання ведеться по розрахунковому значенню навантаження. Тому всі отримані значення навантажень на пучок ЗЛ необхідно привести в розрахункові по формулі:

YР = 1,06 Y + 0.27 ÖY (4.1)

Приведемо приклад розрахунку для Y2, 3. = 2,517 Ерл.

YР = 1,06 ´ 2,517+ 0.27 Ö 2,517= 3,096 Ерл.

Аналогічно обчислюється YР для інших навантажень і отримані значення зносимо в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1. - Розрахункові значення навантажень, Ерл.

Розрахунок числа ЗЛ у всіх напрямах зовнішнього зв'язку від АТС SI - 2000/224 (РАТС-1.1) проводимо по першій формулі Ерланга, оскільки схема комутаційного поля SI-2000 що не блокує і працює за системою з явними втратами. Розрахунок для АТСКУ проводимо по формулі О'Делла:

V = aYp + b , (4.2)

де a и b - нормовані коефіцієнти, що залежать від D ЕФ:

D ЕФ = [ 2,3 +9,33 (1,5 - а) ] q , (4.3)

де DЕФ - ефективна доступність;

а - усереднене значення розрахункової інтенсивності навантаження, що поступає на один вхід ГИ;

q - структурний параметр напряму з поля ГИ.

Приймаємо наступні норми втрат:

1) від РАТС j до іншим РАТС - р = 0.005;

2) від РАТС j до ВСС - р = 0.001;

3) від РАТС j до АМТС - р = 0.005;

4) від АМТС до РАТС j - р = 0.001

У обласному центрі встановлена цифрова АМТС. Розрахунок числа ЗЛ від неї проводиться по першій формулі Ерланга при р = 0.001 Ерл.

Приклад розрахунку числа ЗЛ від РАТС-1.1 до РАТС-1.3:

p = 0.005; Yp[ 2-3] = 22.041 Ерл. По таблиці Д. 2.1.[4] знаходимо число з'єднувальних ліній: V = 6

Аналогічно розраховуємо число ЗЛ від РАТС-1.1 до других станцій. Результати розрахунку заносимо в таблицю 4.2.

Приклад розрахунку числа ЗЛ від РАТС-1.3 до РАТС – 1.4:

Yp =1,094; p = 0,005. По таблиці 7 [4] вибираємо значення q = 1.

D ЕФ = [ 2,3 +9,33 (1,5 - 0,47) ] ´ 1 = 11,91

По таблиці 6 [4] знаходимо a и b: a = 1,56; b = 3,87; отже,

V=1,56 ´ 1,094 + 3,38 = 5,086 » 6

Приклад розрахунку числа ЗЛ від РАТС-1.4 до ВСС:

Yp = 0,228; p = 0,001. По таблиці 7 [4] вибираємо значення q = 1.

D ЕФ = [ 2,3 +9,33 (1,5 - 0,47) ] ´ 1 = 11,9

По таблиці 6 [4] знаходимо a и b: a = 1,56; b = 3,87; отже,

V=1,56 ´ 0,228 + 3,87 = 4,22 » 5

Таблиця 4.2. – Ємність пучка ЗЛ на МТМ.

4.2 Визначення числа ЗЛ для CТМ

По рекомендації ЛОНИС сільські навантаження, так само як міські приводяться до розрахункових значень по формулі:

YР = 1,03 YЗЛ + 0.29 ÖYЗЛ (4.4)

Приведемо приклад розрахунку для КС 3.2.

YР = 1,03 × 12,7 + 0.29 Ö4,376 = 5,203 Ерл.

Аналогічно розраховується для інших станцій. Результат розрахунку зводимо в таблицю 4.3.

Для цифрових станцій розрахунок проводиться по першій формулі Ерланга (таблиці Д. 2.1 [1]);

Норми втрат на СТС частка координатних станцій:

1. Для ВР і великих КС ( N більше 1000 ) р = 0,01;

2. Для КС (N менше 1000) р = 0,03.

Аналогічно розраховується для інших станцій. Результати розрахунків зводимо в таблицю 4.3.

Таблиця 4.3 - Розрахункові значення навантажень і ємність пучків з'єднувальних ліній на СТМ

5 РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ

СХЕМИ СТАНЦІЇ

Побудова функціональної схеми АТС типу SI - 2000 залежить від ємності станції, типів абонентських включаємих пристроїв, кількості напрямів зовнішнього зв'язку, кількості і типів включаємих з'єднувальних ліній і призначення станції, що проектується (кінцева, транзитна або комбінована). Враховуючи що до модуля GSM цієї станції можна підключити максимум 124 модуля різних типів, а до ASM - 240, то теоретично, при умові підключення тільки абонентських модулів максимальна абонентська ємність становить 240´124=29760 АЛ, якщо включати тільки ЗЛ, максимальна ємність рівна 30´124=3720 ЗЛ . Максимальна пропускна спроможність станції становить 100 000 викликів в ГНН , а максимальне навантаження 2 500 Ерл. Максимальна кількість напрямів зовнішнього зв'язку становить 128 при ємності одного напряму від 30 до 500 ЗЛ . Один модуль ASM (RASM) має пропускну спроможність до 20 Ерл.

5.1 Розрахунок пропускної спроможності системи управління.

Цей розрахунок є перевірочним і необхідним для того, щоб провірити співвідношення необхідної пропускної спроможності АТС типу SI - 2000/224, що складає 100 000 викликів в ГНН, а максимальне навантаження - 2500 Ерл. З урахуванням вищесказаного визначимо необхідну пропускну спроможність проектованої станції.

Сумарне навантаження керуючої системи визначаться з вираз:

Yå = YВИН + YВХ + YВН + Y амвих + Y амвх + å YТР (5.1)

Якщо отримане значення менше максимальне можливого, значить пропускній спроможності керуючої системи досить для обслуговування всіх включених в неї станцій, якщо немає, необхідно застосовувати інші проектні рішення, але раніше потрібно оцінити і кількість викликів в ГНН , які повинна обслуговувати система.

(5.2)

де YВИН - виникаюче навантаження станції, Ерл;

YВХ - вхідне навантаження, Ерл;

YВН - внутрішньостанційне навантаження, Ерл;

Yамвих ( Yамвх ) - вихідне (вхідне) міжміське навантаження, Ерл;

å YТР - сумарне транзитне навантаження, Ерл;

t вих , t вх , tВМ , t амвих , t амвх , tЗЛ - тривалість заняття абонентської лінії при відповідному з'єднанні.

Yå = 5,762 + 7,514 + 5,8 + 26,974+ 10,106+ 105,15 = 161,306 Ерл.

Тепер розрахуємо Сå:

t вих = 75 с ; t вх = 85 с ; tВН = 80 с ; t амвих = 185 с ; t амвх = 210 с ;

З розрахунку видно, що Yå значно менше 2500 Ерл, а Сå - 100000 викликів, отже, прийняте проектне рішення вірно і керуючої системи станції досить для обслуговування всіх включених в неї станцій.

5.2 Визначення необхідного числа багаточастотних приймачів.

Багаточастотні приймачі приймають інформацію багаточастотним кодом "2 з 6". Інтенсивність навантаження на всі багаточастотні приймачі станції визначається з виразу:

(5.3)

де nвих , nвх , nамвих , nамвх - число цифр, що використовуються при відповідному з'єднанні.

tБЧП – тривалість набору однієї цифри номера при використанні багаточастотного коду; tБЧП =1,5 c.

По першій формулі Ерланга (таблиця Д.2.1.[1] ) для р = 0,005 визначаємо число приймачів:

V БЧП = 7

Тепер визначимо навантаження приймачів тонального набору номера по формулі:

(5.4)

де NT - ij- число абонентів i - ої категорії, що мають апарат з тональним набором номера;

tГС - час прослуховування сигналу готовності станції; tГС = 3с.

На проектуємій АТС є 868 абонентів, що мають апарат з тональним набором, з них: 173 - абонентів народногосподарського сектора і 684 - квартирного. Інтенсивність навантаження приймачів тонального набору дорівнює:

По першій формулі Ерланга знаходимо число приймачів тонального набору (р = 0,005).

VПТН = 5

5.3 Визначення необхідної кількості модулів різних типів

1. Кількість модулів ASM залежить від питомого навантаження що включаються АЛ. Пропускна спроможність модуля ASM становить 20 Ерл., при втратах р = 0,01. Ємність конкретної АТС залежить від рівня концентрації що використовується в абонентському модулі, яка в свою чергу визначається питомим навантаженням АЛ (yал). Загальне навантаження на модуль при включенні 240 АЛ складе:

YASM = 240 уал , (5.5)

Якщо отримане значення менше 20 Ерл, можна використати ASM-240, якщо більше, необхідно зменшити число АЛ що включаються. У цьому випадку кількість абонентів, що включаються в один модуль ASM дорівнює:

, (5.6)

1. Необхідна кількість модулів ASM і RASM:

, (5.7)

де NM - кількість абонентів, включених безпосередньо в модулі ASM.

2. Для включення цифрових ЗЛ необхідно по одному модулю DNM на кожний 30 - канальний тракт ІКМ, от е:

(5.8)

3. Крім цього на станції встановлюється по одному модулю ADM і CHM.

4. Загальна кількість модулів, що підключаються до модуля GSM дорівнює:

VВСЬОГО = VASM + VRASM + V DNM + V ADM + V CHM (5.9)

Таблиця 5.1 – Розрахунок необхідної кількості модулів.

Функціональна схема станції зображена на рис. 5.1

Рисунок 5.1 - Функціональна схема станції

6 КОМПЛЕКТАЦІЯ І РОЗРОБКА ПЛАНУ РОЗМІЩЕННЯ ОБЛАДНАННЯ

6.1 Призначення і комплектація основного обладнання станції SI - 2000/224

6.1.1 Основні групи шаф

Обладнання станції SI - 2000/224 розташовується в стандартних шафах висотою 1902 мм, шириною 712 мм і глибиною 460 мм. Обладнання SI - 2000/224 на станції РАТС-1.1, ємністю 344 номерів, містить наступні види стативів:

А - містить 3 модуля DNM, дубльований модуль GSM, адміністративний (ADM) і тарифний (CHM);

Е - містить два модулі ASM;

Р - статив електроживлення.

6.1.2 Розташування блоків в секціях станційних модулів

Як видно з рис. 6.1., ASM на 240 точок підключення складається з трьох секцій:

- центральної CES, в якій є 6 знімних блоків (VE) з вісьма АК (NV) на кожному

- двох периферійних секцій PES 1 і PES 2 з дванадцятьма знімними блоками по 8 NV на кожному. Кожна з секцій містить по 6 блоків комутаційного поля MXC.

Секція CES так само містить три блоки MXC, тональний генератор RTG, перетворювач струму DC/DC, інтерфейс підключення до поля GSM UPI, мікропроцесор SCC.

Модуль DNM зображено на рис. 6.2. Модуль містить мікропроцесор SCC, керуючий інтерфейс PNI, інтерфейс підключення до поля GSM UPI. На одній секції встановлюється 6 модулів DNM.

Модулі ADM і CHM находяться в одній секції (рис. 6.3 і 6.4), яка містить блоки UPI і CGSC, куди підключені аварійні сигнали від всіх модулів станції, системи живлення і зовнішніх джерел. Тарифний модуль не має свого перетворювача DC/DC і харчується від DC/DC, вбудованого в модуль ADM.

Модуль GSM (рис. 6.5) розташовується в двох секціях

GSC - основна або процесорна

GSE - додаткова або розширювальна.

Процесорна частина модуля завжди знаходиться у верхній секції.

Якщо загальна місткість становить максимально 48 модулів, то в процесорній частині встановлюються все 6 знімних блоків MLI. При більшій кількості MLI5 встановлюється GSE.

Рисунок 6.1 Розташування знімних блоків в секціях модуля ASM/240

Рисунок 6.2 Розташування блоків в секції модуля DNM

Рисунок 6.3 Розташування блоків в секції модуля ADM

Рисунок 6.4 Розташування блоків в секції модуля CHM

МАЛ. 6.5. Розташування знімних блоків в секціях модуля DNM.

7 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

7.1 Маркетингові дослідження

В даному дипломному проекті розглянута модернізація Cнятинського САР на базі ЦСК SI-2000, яка виконуватиме функції ЦС, ємністю 868 аналогових абонентських ліній, від якої організовано 4 ВКМ загальною ємністю 3426 абонентських номерів. ВКМ виконують функції кінцевих станцій, частково їх ємність іде на заміну існуючої ємності АТСК 50/200, а частково - на розвиток. Згідно статистичних даних постійне населення м.Снятина складає 11100 чоловік, на його території розташовано 3000 дворів, 1500 квартир, 400 дачних будинків. Рід занять населення міста широкий. Це керівники, службовці, підприємці, працівники різноманітних сфер послуг, фермери, механіки, робітники широкого профілю, пенсіонери, домашні господарі, безробітні, учні, студенти.

З історичних умов майже кожна родина м.Cнятина і сільських населених пунктів району має родичів в обласному центрі, в сусідній Польщі, в країнах СНД і дальнього зарубіжжя. Ринкові умови сприяють інтенсивній міграції населення з виїздом на постійне місце проживання, вахтовому працевлаштуванню в країнах СНД і дальнього зарубіжжя. На сьогоднішній день в районі швидко розвиваються агрофірми. Всі ці умови викликають потребу в оперативному спілкуванні на великих відстанях, що і забезпечує мережі електрозв'язку.

На сучасному етапі послуги телефонного зв'язку стають життєво необхідними і попит на них постійно зростає.

Аналіз дебіторської заборгованості по району показує, що в ньому одні з кращих показників по області по оплаті послуг електрозв'язку і їх своєчасності.

Найбільш привабливим і перспективним сегментом ринку послуг електрозв'язку є населення віком від 20 до 50 років, кількість якого в районі складає 52%. Це ті особи, які орієнтуються в фінансових справах родини і в компетенцію яких входить питання телефонізації помешкання.

7.2 Математичне рішення задачі вибору системи

Для вибору на ринку обладнання зв'язку комутаційної системи найбільш відповідної для реалізації даного проекту зробимо порівняння трьох можливих варіантів цифрових комутаційних систем, які можуть бути використані для проектування даного об'єкта.

Можливі варіанти:

1 варіант - ЕвроКВАНТ;

2 варіант - SI-2000;

3 варіант - С-32.

Порівняння цих систем будемо здійснювати по наступних показниках:

- вартість;

- пропускна спроможність;

- узгодження з іншими системами;

- трудомісткість обслуговування (з ЦТЕ);

- зайнята площа.

Метод ієрархій - це математичний апарат, який розроблений для рішення задач, багатокритерійної оптимізації, який на відміну від традиційних методів дозволяє ухвалити компромісне рішення.

Рішення поставленої задачі (вибору системи) з допомогою МАІ здійснюється в декілька етапів:

1) Представлення задачі в ієрархічній формі (рис. 7.1).

Рисунок 7.1 – Схема задачі в ієрархічній формі.

2) Встановлення пріоритетів критеріїв.

Для встановлення пріоритетів критеріїв проводиться попарне порівняння критеріїв по відношенню до загальної мети, результати попарного порівняння заносяться в матрицю.

В таблиці 7.1 приведена шкала оцінок інтенсивності відносної важливості.

Таблиця 7.1 - Шкала оцінок інтенсивності відносної важливості

Таблиця 1 - Матриця Порівняння критеріїв по відношенню до загальної мети.

Такі ж матриці складаються для попарного порівняння альтернатив по відношенню до кожного з критеріїв.

В таблицях 2 .6 – матриці оцінки переваги КС по різних критеріях.

Таблиця 2 - Матриця вартості

Таблиця 3 - Матриця пропускної спроможності

Таблиця 4 - Матриця узгодження з іншими системами

Таблиця 5 - Матриця трудомісткості обслуговування

Таблиця 6 - Матриця займаної площі

3) Визначення локальних пріоритетів.

У результаті встановлюється важливість кожного з елементів по відношенню до вищестоящого рівня.

- для кожного з елементів, що оцінюються в матриці по рядку, знаходиться середня оцінка інтенсивності відносної важливості: середня геометрична величина

ai = ai1 . ai2 . . . ain (7.1)

- проводиться нормалізація результату до одиниці: знаходиться сума всіх середніх оцінок важливості і кожна з них ділиться на цю суму:

ai

xi = n (7.2)

å ai

i=1

4) Оцінка альтернатив по критеріях.

Таблиця 7.2 - Оцінка альтернатив по критеріях

5) Визначення глобальних пріоритетів.

Для кожної альтернативи знаходиться сума творів локального пріоритету даної альтернативи по кожному з критеріїв на пріоритет відповідного критерію по відношенню до вищестоящого рівня:

n

YА = å XАк . Xк (7.3)

к=1

де n - кількість критеріїв;

XАк - локальний пріоритет альтернативи А по к-ому критерію;

Xк - локальний пріоритет к-ого критерію.

Проведені розрахунки показують, що найбільш переважним варіантом є варіант Б, тобто проектування об'єкта на базі цифрової комутаційної системи SI-2000.

Для цього кращого варіанту зробимо розрахунок основних економічних показників:

- капітальних витрат;

- експлуатаційних витрат;

- разових доходів;

- річних доходів;

- економічної ефективності;

- терміну окупності.

7.3 Розрахунок техніко-економічних показників

7.3.1 Визначення капітальних витрат

Для розрахунку капітальних витрат складемо кошторис на придбання обладнання на основі зведеної розціночної приймально-здавальної відомості на обладнання SI-2000. Зведення цін на придбання обладнання приведене в таблиці 8.2.

Таблиця 7.3 – Ціни на придбання обладнання

Капітальні витрати складаються з наступних складових:

- вартість обладнання і його монтажу (10% від вартості обладнання);

- транспортні і заготовлювально-складські витрати (2,5% від вартості обладнання);

- витрати на тару і упаковку (0,5% від вартості обладнання).

Вартість монтажу – 6 020 657*0,1 = 602 065 грв.

Транспортні і заготовлювально-складські витрати – 6 020 657*0,025 = 150516 грв.

Витрати на тару і упаковку – 6 020 657*0,005 = 30 103 грв.

Загальні капітальні витрати:

К = 6 020 657 + 602 065 + 150 516 + 30 103 = 6 803 341 грв.

7.3.2 Визначення річних експлуатаційних витрат

Експлуатаційні витрати складаються з наступних статей:

- витрати на працю (Т);

- амортизаційні відрахування (А);

- оплата електроенергії (Ен);

- витрати на матеріали і запасні частини (М);

- витрати на інші виробничі і адміністративний - господарські витрати (Пр).

Витрати на працю.

При розрахунку витрат на працю буде враховуватися заробітна плата тільки тих працівників, які необхідні для обслуговування цифрових станцій. Введення даної мережі передбачає збільшення штату на 6 інженерів-операторів з окладом 150 грв.

Т = S (ai . mi) .12 .1,2 .1,41, (7.4)

де ai - величина окладу працівника i-ой категорії;

mi - число працівників i-ой категорії;

12 - місяці;

1,2 - коефіцієнт, що враховує премії;

1,41 - коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальні потреби.

Т = 180. 6 . 12 . 1,2 . 1,41 = 21 928 грв.

Амортизаційні відрахування.

А = К*0,033 = 6 803 341 * 0,033 = 224 510 грв.

Витрати по оплаті електроенергії.

Витрати по оплаті електроенергії розраховуються на основі потужності в кВт.г, споживаної обладнанням (W), і тарифу на електричну енергію (0,154 грв/кВт.г).

Ен = 0,154. W (7.5)

W = Pоб . 365 / h. k . 1000 (7.6)

де h - ККД випрямувача - 0,65;

k- коефіцієнт концентрації навантаження - 0,12;

Роб – потужність.

Роб = 1000 + 0,9. Nст + 40. Vзл = 1000 + 0,9*4294 + 40*222 = 13 744

W = 13 744*365 / 0,65*0,12*1000 = 64 317 кВт-г

Ен =64 317*0,154 = 9 905 грв

Витрати на матеріали і запасні частини.

Витрати на матеріали і запасні частини становлять 0,2% від вартості обладнання (за даними експлуатації АТСЭ).

М = 6 803 341 * 0,005 = 34 017 грв.

Інші витрати включають в себе:

а) витрати на страхування - 0,07% від вартості обладнання.

Естр = 6 803 341 * 0,0007 = 4 762 грв.

б) витрати на ремонт обладнання в розмірі 0,2% від вартості обладнання.

Ерем = 6 803 341 * 0,002 = 13 606 грв.

в) інші адміністративний - господарські витрати в розмірі 25% від витрат на працю.

І = 21 928 * 0,25 = 5 428 грв.

Пр = Естр + Ерем + І (7.7)

Пр = 4 762 + 13 606 + 5 428 = 23 796 грв.

Загальні експлуатаційні витрати:

Е = Т + А + Ен + М + Пр (7.8)

Е = 21 928 + 224 510 + 9 905 + 34 017 + 23 796 = 314 156 грв.

7.3.3 Визначення доходів та терміну окупності

Доходи від основної діяльності АТС бувають з:

- разових доходів (підключення нових абонентів);

- поточних доходів (абонентська плата).

Таблиця 7.4 – Доходи від основної діяльності

Dразові = 741 200 грв.

Dпот = 1 086 294 грв.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капіталовкладень визначається по формулі:

ДПОТ – Е 1 086 294 – 314 156

ЕЕФ = = = 0.12737

К - ДРАЗ 6 803 341 – 741 200

Термін окупності капіталовкладень визначимо по формулі:

1 1

Т = = = 7.731 років

ЕЕФ 0.12737

7.3.4 Аналіз отриманих результатів

Розраховані техніко-економічні показники модернізації району зведемо в таблицю 7.5.

Таблиця 7.5 - Техніко-економічні показники модернізації району

Аналіз отриманих результатів показує, що при збереженні позитивних умов, які склалися на цей час, або їх покращення, модернізацію мережі Снятинського САР на базі ЦСК SI-2000 можна вважати доцільною.

8 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Питання, які розглядалися в даному дипломному проекті торкалися цифрова АТС типу SI-2000. У режимі експлуатації дана АТС не вимагає постійної присутності обслуговуючого персоналу в автозалі. Інженери, обслуговуючі дану АТС, знаходяться в диспетчерській і за допомогою комп'ютерів здійснюють всі необхідні дії по управлінню системою.

Оскільки інженери в автозал не входять, то в розділі екологічної безпеки потрібно розглядати питання, пов'язані з охороною праці працівників диспетчерської.

Умови праці - це сукупність чинників виробничої середи, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці. Умови праці повинні бути комфортними і виключати передумови для виникнення травм і професійних захворювань.

Чинники, що складають умови праці, звичайно діляться на чотири основні групи.

Перша група чинників - санітарно-гігієнічні - включає показники, що характеризують виробничу середу робочої зони. Вони залежать від обладнання, що використовується і технологічних процесів, можуть бути оцінені кількісно і нормовані.

Другу групу складають психофізіологічні елементи, зумовлені самим процесом праці. З цієї групи тільки частина чинників може бути оцінена кількісно.

До третьої групи відносяться естетичні чинники, що характеризують сприйняття працюючим навколишнього оточення і її елементів, кількісно вони оцінені бути не можуть.

Четверта група включає соціально-психологічні чинники, що характеризують психологічний клімат в даному трудовому колективі, кількісно також не оцінюються.

Шум є причиною більш швидкого, ніж в нормальних умовах, стомлення і зниження працездатності людини. Приміщення диспетчерською не відноситься до числа приміщень з підвищеним рівнем шуму, нормується тільки сумарна потужність шуму, яка не повинна перевищувати 60 дБ.

Електричні установки, до яких відноситься практично все обладнання ЕОМ, представляють для людини велику потенційну небезпеку, оскільки в процесі експлуатації або проведення профілактичних робіт людина може торкнутися частин, що знаходяться під напруженням.

Електроживлення ПЕОМ здійснюється від стандартної трифазної чотирьохпровідної мережі із заземленої нейтраллі напруженням Uжив=220 В. У таких мережах для захисту від пробою на корпус застосовується захисне занулення.

При роботі з ПЕОМ для захисту від шкідливих випромінювань монітора користуються захисними екранами. Крім того для захисту від бічного випромінювання відстань між двома комп'ютерами повинна бути не менше за 2м.

Робоче місце потрібно обладнати таким чином, щоб рухи працівника були б найбільш раціональні, найменше втомливі.

ВИСНОВКИ

У даному проекті була поставлена задача проектування і впровадження на мережі Снятинського САР цифрової комутаційної системи типу SI-2000 виробництва сумісного українсько-словенського підприємства “МонІс”, створеного на базі Харківського ВО “МОНОЛІТ” і фірми “ISKRATEL”, яка володіє хорошими техніко-економічними показниками, і в сучасному світі складає конкуренцію ведучим виробникам телекомунікацій.

Вибір даного типу АТС був зумовлений рядом міркувань і підтверджений відповідними розрахунками. При цьому були враховані наступні позитивні якості, властиві ЦСК типу SI-2000:

- високий рівень узгоджуваності з різними типами існуючих станцій

- висока надійність і ремонтопридатність

- апаратні средства легко нарощуються при необхідності збільшення числа абонентів

- наявність добре відпрацьованого програмного забезпечення, що легко адаптується до будь-якої конфігурації апаратних коштів, і що поставляється в комплекті зі станцією.

- для абонентів є можливість введення цілого комплексу додаткових послуг

- прийнятна вартість, порівнянна з вартістю станцій інших типів.

- позитивний досвід експлуатації АТС даного типу в реальній мережі САР, підтверджуючий заявлені виробником високі технічні характеристики обладнання.

У ході рішення задачі було зроблене наступне:

- Розглянута структура організації зв'язку у Снятинському вузловому районі, де здійснюється проектування.

- Показаний спосіб зв'язку об'єкта, що вводиться з іншою діючою АТС району.

- Розглянуті технічні характеристики обладнання SI-2000, структура апаратних коштів і програмного забезпечення, описані основні блоки і структурні одиниці.

- Зроблений розрахунок абонентського навантаження і розподіл навантажень у всіх напрямах.

- За результатами розрахунків визначений необхідний об'єм станційного обладнання і з'єднувальних ліній у всіх напрямах.

- Зроблене розміщення обладнання на стативах і в шафах.

- Розглянуті питання, пов'язані з експлуатацією і технічним обслуговуванням даного об'єкта.

Крім того, використовуючи аналіз по методу ієрархій (МАІ), було отримане техніко-економічне обґрунтування вибору системи SI-2000 для реалізації даного проекту.

Потім був зроблений розрахунок основних економічних показників, результати якого підтвердили доцільність введення даної телефонної станції.

Вибір малорозповсюдженої в цей час станції типу SI-2000, дозволить в якійсь мірі захистити СТМ від монополізму постачальників.

У ході роботи над проектом були розглянуті питання, пов'язані з охороною праці на прикладі диспетчерської.

Таким чином, проект виконаний повністю, відповідно до завдання. Задача по модернізації мережі Снятинського САР на базі цифрової АТС типу SI-2000 вирішена. При цьому були отримані результати, що мають практичну цінність.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Чумак М.О. Цифрова система комутації SI-2000: Навчальний посібник – Одеса: УДАЗ, 1999. – 92с.

2. Г.С. Гайворонская “ Проектирование аналого-цифровых городских телефонных сетей на базе ЦАТС МТ 20/25 ”. Одесса, 1994.

3. М.О. Чумак “ Реконструкция местных сетей связи с использованием цифровой системы коммутации " ТЕСТ " ”. Одесса, 1996.

4. SI-2000 – цифровая коммутационная система для грядущого тысячелетия. - ISKRATEL, 1999.

5. SI-2000. Описание системы. ISKRATEL, 1996.

6. Дворжецкая Л.И., Комарова Е.В. и др. “Проектирование цифровых АТС SI-2000/224 ”. Санкт-Питербург 1995.

7. Концепція розвитку мереж електрозв‘язку сільських адміністративних районів України на 1997 – 2005 рр. – Одеса: ОНДІЗ, 1998.

Ваше имя:
Сообщение:
Код: