Реферат Модернізація агрегатної дільниці ВАТ “Івано-Франківський автобусний парк"

1 Загальний розділ

1.1 Коротка характеристика АТП

ВАТ "Івано-Франківський автобусний парк" входить до числа АТП області, які займаються перевезенням пасажирів. Підприємство підпорядковується обласному управлінню автомобільного транспорту, яке в свою чергу підпорядковується Міністерству транспорту України.

АТП розташоване в районі с.Микитинці по вул.Юності, 52 і займає земельну ділянку площею 9,2 га.

Підприємство має власну АЗС, зону миття рухомого складу з комплексом очисних споруд, криту стоянку на 100 автомобілів, ремонтно-виробничі приміщення, відкриті стоянки, адміністративний корпус.

Рухомий склад і водії розподілені по малих підприємствах, які створені за участю основного і працюють по принципу автомобільних колон.

1.1.2 Склад парку і режим його експлуатації

Весь рухомий склад парку і режим його експлуатації представлений у вигляді таблиці 1.1

Таблиця 1.1 Склад парку

Марка рухомого складу	Інвентарна кількість автомобілів	Середньодобовий пробіг, км	Категорія умов експлуатації	Дні роботи	Робота на лінії
					початок	кінець
Ікарус-260	10	260	ІІ	365	700	1900
Ікарус-280	15	260	ІІ	365	700	1900
ПАЗ-672	7	220	ІІ	365	700	1900
ПАЗ-3205	6	220	ІІ	365	700	1900
ЛАЗ-695"Н"	45	240	ІІ	365	700	1900
ЛАЗ-695"НГ"	17	240	ІІ	365	700	1900
ЛАЗ-42021	7	220	ІІ	365	700	1900
ЛАЗ-699"Р"	7	300	ІІ	365	700	1900
Ікарус-250	25	350	ІІ	365	700	1900
Ікарус-256	7	350	ІІ	365	700	1900
РАФ-2203	5	210	ІІ	365	700	1900
ГАЗ-32213	10	300	ІІ	365	700	1900
ЗІЛ-130	2	195	ІІ	253	800	1700
ГАЗ-53А9	2	185	ІІ	253	800	1700
ЗИЛ ММЗ-455	2	120	ІІІ	253	800	1700
КАМАЗ-43101	4	125	ІІІ	253	800	1700

1.1.3 Склад і режим роботи виробничих підрозділів

Режим робочих основних виробничих орієнтований на роботу транспортних засобів і представлений у вигляді таблиці 1.2

Таблиця 1.2 Склад і режим роботи виробничих підрозділів АТП

Назва підрозділів

Д РРП

Період роботи на протязі доби

3-я зміна

1-а зміна

2-зміна

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

Випуск автобусів

365

Х

Х

Х

Робота на лінії

365

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Лінії

Впуск

365

Х

Х

Х

Зона ЩО

305

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Зона ТО-1

305

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Зона ТО-2

305

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Зона ПР

365

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Виробничі дільниці

305

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Проміжний склад

365

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Агрегатна дільниця

305

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

1.2 Характеристика агрегатної дільниці Івано-Франківського АТП

Агрегатна дільниця приймає участь в технічному ремонті автобусів. Дільниця призначена для виконання робіт по ремонту вузлів і агрегатів автобусів. На дільниці виконуються розбирально-мийні, ремонтні роботи, збирання, проведення контролю.

1.3 Характеристика основних запропонованих змін в агрегатній дільниці

В результаті запропонованих заходів по технічному переоснащенні робочих місць, на дільниці передбачається установка технологічно-необхідного обладнання (див.табл.2.6), що дасть можливість виконувати повний комплекс робіт по ремонту вузлів і агрегатів автобусів, і вантажних автомобілів:

- обладнання розміщене згідно виконання технологічного процесу;

- механізовані роботи по монтажу і демонтажу агрегатів і вузлів;

- передбачаються види робіт по перевірці якості проведення ремонту і обслуговування;

- широко використане технологічне і організаційне оснащення;

- запропоновані покращені санітарно-гігієнічні умови праці робітників; обслуговування робочих місць, режим праці і відпочинку ;

- запропоновані заходи по дотриманню техніки безпеки і пожежної безпеки на агрегатній дільниці.

1.4 Приведення різномарочного парку до основних моделей

Приведення різномарочного парку проводимо шляхом розподілу всього наявного рухомого складу на дві групи, до основних моделей Ікарус-250, ЛАЗ-695"Н".

1.4.1 Визначення сумарної добової трудомісткості по кожній марці:

Сумарну добову трудомісткість визначаємо за формулою:

(1.1)

де - трудомісткість виконаного одного ЩО; ТО-1; ТО-2; ПР [по даних АТП].

- періодичність проведення відповідно ТО-1; ТО-2;

- середньодобовий пробіг [по даних АТП].

Для зручності виконання розрахунків, проведемо групування автомобілів по сімействах і типу двигуна. В першій групі приведемо до марки Ікарус-250, в другій групі приведемо до марки ЛАЗ-695"Н".

1.4.2 Визначення коефіцієнта приведення для кожної марки автомобіля

Коефіцієнт приведення сумарних добових трудомісткостей визначається за формулою

(1.2)

де - сумарна добова трудомісткість ТО і ПР основної моделі даної групи;

- сумарні добові трудомісткості ТО і ПР автомобілів даної групи

Для решти автобусів, що приводяться, коефіцієнт приведення аналогічно.

Одержані значення КПР записуємо в таблицю 1.3.

1.5.1.3 Визначення кількості приведених автомобілів по кожній марці

Загальну кількість приведених автомобілів визначаємо за формулою

(1.3)

Для решти марок автомобілів, кількість приведених автомобілів визначається аналогічно.

Результати приведення різномарочного парку до основної моделі приводимо у вигляді таблиці 1.3

Таблиця 1.3 Результати приведення різномарочного парку до основних марок автомобілів

Група авто­мобі­лів	марки автомобілів		Інвен. к-ть ав-лів	Трудомісткість дій, люд.-год				Середній пробіг за день, км	Періодич­ність, км		Сумар­на трудо­міст­кість люд.-год	Коефіцієнт при­веден­ня	К-сть приведених автомобілів
	основні	приведені		ЩО	ТО-1	ТО-2	ПР		ТО-1	ТО-2
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
1	Ікарус-250		32	0,6	9,0	38,0	4,9	350	4500	18000	3,754	1	32
		Ікарус-260	10	0,5	9,0	38,0	4,9	260	4500	18000	2,84	0,76	7,56
		Ікарус-280	15	0,6	10,0	42,0	5,1	280	4500	18000	3,11	0,83	12,43
		КАМАЗ-43101	4	0,5	3,4	14,5	8,5	125	2400	9600	1,928	0,51	2,05
		Всього:	61										54
2	ЛАЗ-695"Н"		62	0,4	7,5	30,0	4,5	190	3200	12800	2,146	1	62
		ЛАЗ-699	7	0,5	7,5	30,0	4,5	220	3200	12800	2,522	1,17	8,23
		ПАЗ-672	13	0,4	7,0	30,0	4,5	220	2800	11200	1,539	0,72	9,32
		РАФ-2203	5	0,3	2,5	10,6	2,8	160	3600	14400	0,977	0,46	2,28
		ГАЗ-32213	10	0,3	2,5	10,6	2,8	200	3600	14400	1,146	0,53	5,3
		ЗИЛ-130	4	0,45	2,5	10,6	4,0	195	2700	10800	1,6	0,75	2,98
		ГАЗ-53	5	0,4	2,1	9,0	3,6	185	2700	10800	1,364	0,64	3,18
		Всього:	113										105,0
		з врахуванням перспектив розвитку											121,0

1.5.1.4 Визначення загальної кількості автомобілів у кожній групі

Розрахунок загальної кількості автомобілів проведений табличним методом і представлений у вигляді таблиці 1.3.

З врахуванням перспективи розвитку ВАТ "Івано-Франківський автобусний парк" до розрахунку приймаємо загальну приведену кількість автомобілів збільшену на 15% [2, с.9].

1.5.2 Вибір вихідних даних

Згідно завдання на дипломне проектування і результатів приведення різномарочного парку приймаємо вихідні дані приведені в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 Вихідні дані

Основні марки автомобілів	АПР, авт	Lсд, км	За	Дррп	КУЕ
Ікарус-250	62	350	1	365	ІІ
ЛАЗ-695"Н"	121	190	1	365	ІІ

1.5.3 Коротка технічна характеристика об'єктів технічного обслуговування і ремонту

Таблиця 1.5 Технічна характеристика об'єктів ТО і Р

Найменування	Основні марки автомобілів
	Ікарус-250	ЛАЗ-695"Н"
Габаритна довжина, мм	12000	9190
Габаритна ширина, мм	2500	2500
Власна маса, кг	11140	6850
Коробка передач	6-и ступенева з синхронізатором на ІІ - VI передачі, подвійна, центральна, конічна, колісна планетарна	5-и ступенева, синхронізація на ІІ-V передачах, центральна, одинарна, планетарні редуктори
Рульовий механізм	гвинт-гайка з гідропідсилювачем	глобоїдний червяк з трьох гребеневим роликом
Гальма	барабанні на всі колеса з розділеним пневмоприводом	барабанні, привід розділений, пневматичний
Маса агрегатів, кг
Двигун	910	620
Передній міст	450	304
Задній міст	725	665
Коробка передач	260	120
Карданні вали	22	16

2 Технологічний розділ

2.1 Розрахунок виробничої програми

2.1.1 Вихідні нормативи на ТО і ремонтах

Вихідні нормативи для основних марок автомобілів Ікарус-250; ЛАЗ-695"Н" приводимо у вигляді таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Вихідні нормативи по ТО і ремонтах

Марка автомобіля	Періодичність, км		Пробіг до капітального ремонту, тис.км	Простій в ТО, ПР, дн./тис.км	Простій в КР, дн.	Трудомісткість
	ТО-1	ТО-2				Одного			на 1000 км
						ЩО	ТО-1	ТО-2	ПР
	L1B	L2B	Lкрв	dторв	Dкр.в	tщо	t1B	t2B	tпр.B
Ікарус-250	2800	11200	300	0,35	20	0,50	9,0	36,0	4,2
ЛАЗ-695"Н"	2800	11200	290	0,30	18	0,40	7,5	30,0	3,8

де L1B - пробіг автомобіля до ТО-1 (км) для 3-ої категорії умов експлуатації [1, с.39].

L2B - пробіг автомобіля до ТО-2 (км) [1, С.39].

Lкрв - пробіг автомобіля до КР (км) [1, С.40].

dторв - простій в ТО і ПР (дн./1000 км) [1, С.40].

Dкр.в - простій в КР [1, C.40].

tщо - трудомісткість робіт ЩО [1, С.39].

t1B - нормативна трудомісткість робіт по ТО-1 [1, С.39].

t2B - нормативна трудомісткість робіт по ТО-2 [1, С.39].

tпр.B - нормативна трудомісткість робіт при ПР на 1000 км пробігу

[1, С.39].

2.1.2 Прийняті коефіцієнти коректування нормативів

Періодичність та трудомісткість проведення ТО і ПР корегується за допомогою коефіцієнтів в залежності від таких умов:

К1 - категорії умов експлуатації автомобіля [1, С.40].

К2 - модифікації рухомого складу та організації [1, С.41].

К3 - природокліматичних умов експлуатації рухомого складу (Р/с)

[1, С.41].

К4 - кількість одиниць технологічно-сумісного р/с [1, С.42].

К5 – способу зберігання р/с [1, С.42]

Прийняті коефіцієнти коректування нормативів приводимо у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Прийняті коефіцієнти коректування нормативів

Ко­ефі­цієн­ти	Значення коефіцієнтів
	періодичності				простоїв в ТО-2 і ПР		трудомісткості
	ТО		КР				ТО		ПР
	Ікарус	ЛАЗ	Ікарус	ЛАЗ	Ікарус	ЛАЗ	Ікарус	ЛАЗ	Ікарус	ЛАЗ
К1	1,12	1,12	1,12	1,12	-	-	-	-	0,92	0,92
К2	-	-	1,0	1,0	-	-	1,0	1,0	1,0	1,0
К2'	-	-	-	-	1,0	1,0	-	-	-	-
К3	1,0	1,0	1,1	1,1	-	-	-	-	0,9	0,9
К4	-	-	-	-	-	-	0,92	0,92	0,92	0,92
К5	-	-	-	-	-	-	-	-	1,0	1,0

2.1.3 Розрахунок прийнятих нормативів по ТО і ремонту

2.1.3.1 Розрахунок періодичності ТО-1

Ікарус	ЛАЗ
L1н = 2800 × 1,12 × 1,0 = 3136 км	L1н = 2800 × 1,12 × 1,0 = 3136 км

Розрахункова кратність L1н до середньодобового пробігу Lсд

(2.2)

Приймаємо	Приймаємо

Прийнята періодичність до ТО-1

2.1.3.2 Розрахунок періодичності ТО-2

Нормативна періодичність ТО-2

Кратність періодичності ТО-2 до ТО-1

Приймаємо	Приймаємо

Прийнята періодичність до ТО-2

2.1.3.3 Розрахунок пробігу до капітального ремонту

Норма пробігу до КР для нових автомобілів

Розрахункова кратність КР до ТО-2

Приймаємо	Приймаємо

Прийнятий пробіг до КР

2.1.3.4 Розрахунок нормативного простого автомобіля в ТО і ПР на 1000 км

2.1.3.5 Розрахунок простого автомобіля в КР на АРЗ:

де - нормативний простій автомобіля в КР

- дні доставки автомобіля на АРЗ і назад в АТП

2.1.3.6 Розрахунок нормативів трудомісткості ПР

де - трудомісткість ПР (див. табл.2.1).

2.1.3.7 Прийняті до розрахунку основні нормативи по ТО і ПР автомобілів

Результати розрахунків нормативів приведено у вигляді табл.2.4.

Таблиця 2.4 Прийняті до розрахунку нормативи

Марка автомобілів	Lсд, км	L1, км	L2 , км	Lкр, км	dтор, дн./1000 км	tпр, люд.-год/1000 к м	Dкр, дн.
Ікарус-250	350	3150	12600	378000	0,35	3,2	26
ЛАЗ-695 "Н"	190	3230	12920	361760	0,3	2,89	24

2.1.4 Розрахунок загального річного пробігу автомобілів

2.1.4.1 Розрахунок кількості днів експлуатації автомобілів за експлуатаційний цикл

2.1.4.2 Розрахунок кількості днів простою автомобілів за експлуатаційний цикл

де Кв - коефіцієнт виконання ТО і ПР

Приймаємо Кв = 1 [1, С.18].

2.1.4.3 Розрахунок коефіцієнта готовності автомобілів

2.1.4.4 Розрахунок загального річного пробігу

2.2 Визначення річної трудомісткості робіт поточного ремонту

де - відсоток трудомісткості робіт поточного ремонту, що виконується на підприємстві Вп = 100%.

2.2.1 Визначення трудомісткості робіт в агрегатній дільниці

де Ввід - відсоток трудомісткості робіт, в агрегатній дільниці для автобусів [1, С.43].

Ввід = 17% , в тому числі ремонт агрегатів 11%, ремонт двигунів - 6%

2.3 Визначення річних фондів часу робітників агрегатної дільниці, розрахунок кількості робочих місць

Згідно відомчих норм технологічного проектування ВНТП-СГіП-4-16.96, приймаємо річний фонд часу роботи слюсарів по ремонту агрегатів, вузлів і деталей.

номінальний фонд часу Фр.н. = 2025 год.

ефективний фонд часу Фр. = 1800 год. [1, С.55].

2.3.1 Визначення коефіцієнта штатності

2.4 Розрахунок кількості виробничих працівників. Розподіл їх за змінами і розрядами

2.4.1 Розрахунок технологічно необхідної кількості працівників

де Фт - номінальний річний фонд часу технологічно необхідного робітника.

Фт = Фр.н. = 2025 год [1, С.55].

2.4.2 Розрахунок штатної кількості працівників

Приймаємо Рш = 3 чол.

2.4.3 Розподіл працівників агрегатної дільниці за змінами і розрядами

У відповідності з режимом роботи підприємства (див. табл.1.2), слюсарі агрегатної дільниці працюють в першу зміну з 800 до 1600 в режимі шестиденної неділі.

Прийняту кількість штатних працівників розподіляємо згідно тарифно-кваліфікаційного довідника по розрядах. Розряди встановлені також у відповідності з розподіленням робіт між виконавцями і представлені у вигляді таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Розподілення штатних працівників по розрядах

Всього	Зокрема по розрядах						Рекомендова­ний середній розряд, Rсер	Фактичний середній розряд, Rсер
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й
3			1	1	1		3,9	3,5

2.5 Підбір обладнання для робочих місць в агрегатній дільниці

Вибір обладнання, проведений у відповідності з видами і складом робіт на агрегатній дільниці і представлений у вигляді таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Технологічне обладнання, технологічна і організаційна оснастка

N п/п	Найменування устаткування	К-сть	Тип, модель	Габаритні розміри, мм	Площа Fобл, м2	Потуж­ність, РкВт, кВт	Вар­тість, грн.
1	2	3	4	5	6	7	8
	Технологічне обладнання
1	Верстат точильно-шліфувальний	1	3Б631	1000´660 ´1280	0,68	4,0	3000
2	Прес монтажно-запресовочний	1	2030-1М	1470´640 ´2090	0,94	2,2	1142
3	Станок для протягування дроту	1	власного виконання	750´480 ´1200	0,36	1,5	650
4	Мийна деталей	1	196-М	1900´2280 ´1800	4,93	-	6143
5	Стенд для перевірки пневмообладнання автомобілів	1	ЦКБ-Р203	1100´850 ´750	0,93	-	378
6	Стенд для перевірки гідроприводів гальм, зчеплення	1	К-230	1000´650 ´800	0,65	-	1822
7	Стенд для розбирання і збирання карданних валів і рульового управління	1	креслення	2000´850 ´800	1,7	-	670
8*	Стенд для розбирання і регулювання зчеплення автомобілів з дизельним двигуном	1	ЦКБ-Р207	Æ 620	0,3	-	598
9	Верстат для розточування гальмівних барабанів і обточування гальмівних колодок	1	ЦКБ-Р159	1900´850 ´1200	1,6	3	4250
10	Стенд для розбирання і регулювання зчеплення	1	креслення	Æ 520	0,2	-	-
11	Прес пневматичний для заклепування накладок	1	ЦКБ-Р335	1000´670 ´1800	0,67	-	1650
12	Верстат вертикально-сверлильний	1	2Г-125	950´650 х2460	0,62	3,0	4867
13	Стенд для ремонту передніх і задніх мостів автомобілів (пересувні гвинтові зажими)	1	М-2450	1300´1180 ´1000	1,54	-	1469
14*	Стенд для розбирання і збирання КП	1	ЦКБ-Р278М	830´650 ´1000	0,54	-	973
15	Стенд для випробування КП	1	25А	2550´925 ´700	2,35	5	1680
16	Установка для миття деталей в гасі	1	К-2287	1000´650 ´700	0,65	-	116
17	Стенд для розбирання, збирання редукторів	1	900х50х800	0,49	-	1319
	Організаційна оснастка
18*	Лещата	1		400´400´100	0,16	-	420
19*	Верстак слюсарний з лещатами	2	Ф-40СК	1570´780 ´1000	1,22/ 3,66	-	603
20	Візок для перевезення деталей	1	ОГ-151	1150 ´800	-	-	230
21*	Стіл монтажний металічний	1	Власне виконання	1750´750 ´600	1,31	-	210
22	Стелаж поличковий	2	Ф-171СК	1500´570 ´1725	0,85/1,7	-	122/244
23	Стелаж для деталей	1	власне виконання	2800´1000 ´1700	2,8	-	-
24	Шафа для приладів і матеріалів	1	Ф-42СК	1000´520 ´825	0,52	-	148
25	Ящик для відходів	2	власне виконання	400´350 м400	0,14/0,28	-	30
26	Підставка під агрегати	1	власне виконання	1600 ´650	1,04	-
27	Підставка під обладнання	2	власне виконання	900´630 ´400	0,57/1,14	-	95
28*	Кран-балка	1	ГОСТ6890	Q = 1,5Т	-	1,5
					30,79м2	20,2кВт
	Технологічна оснастка
	Комплект інструментів слюсаря (великий)	2	2;И-132	-	-	-	376/ 752
	Спеціальні знімачі		власне виконання

* - технологічне обладнання до реорганізації робочих місць

2.6 Визначення площі агрегатної дільниці

Необхідну площу дільниці визначаємо за формулою:

Fд = Fд × Кщ

де Кщ - коефіцієнт щільності розміщення обладнання

Для агрегатної дільниці Кщ = 3,5 4,5 [3, С.93].

Fд = 31,00 × 3,5 = 108,5 м2

Фактична площа дільниці складає 102,14 м2

Відхилення розрахункової площі від дійсної становить 6,4%, що знаходиться в межах допустимої норми.

2.6.1 Будівельні вимоги до агрегатної дільниці

При оформленні і обладнанні дільниці потрібно дотримуватися наступних вимог:

підлога приміщення - покриття рекомендується типу П-д - бетонне;

стяжка - монолітна з цементо-пісчаного розчину С-1;

гідроізоляційний шар - Г-1а;

стіни - зовнішні, товщина 380 мм;

внутрішні - самонесучі, цегляні, товщина 250 мм.

Рекомендовано до висоти 1,5 м стіни покрити керамічною плиткою. Верхня частина стін - вапняна побілка.

В приміщенні дільниці передбачити систему опалення, вентиляції, внутрішнього водопроводу, підведення пару, стиснутого повітря, а також відвідну каналізацію.

Висота дільниці становить 4,5 м.

2.7 Опис технологічного плану агрегатної дільниці

Агрегати і вузли, зняті з автомобілів, встановлюються на агрегатну дільницю за допомогою електрокари або візка для перевезення деталей. Мости, коробки передач і інші масивні агрегати доставляються в зону дії кран-балки (поз.25). Після чого дані агрегати (в залежності від його стану) безпосередньо встановлюються на відповідні стенди (поз.12-18), або подаються в мийну машину (поз.6). Після розбирання, миття і дефектування проводиться дефектовка вузлів і деталей. При цьому деталі, придатні для подальшої експлуатації встановлюються на стелажі (поз.6), а деталі, які потребують ремонту - направляються на дільницю реставрації, вибракувані деталі збираються в тару для відходів.

На робочих місцях дільниці проводиться збирання агрегатів і вузлів на базі придатних, нових і реставрованих деталей, доставлених з проміжного складу.

Відремонтовані агрегати і вузли доставляються на пости зони поточного ремонту або на проміжний склад.

3 Організаційний розділ

3.1.1 Організація і обслуговування робочих місць

Раціональна організація і обслуговування робочих місць - одне із найважливіших завдань НОП. Так, як визначає степінь ефективності праці.

Технологічне обладнання, технологічна і організаційна оснастка на дільниці розташовані по групах спеціалізації робіт (див. АРК.2ГЧ), а також з врахуванням зручного користування та підходи до обладнання.

На кожному робочому місці передбачаються шафи для інструменту і матеріалів, стелажі для деталей, ящики для ганчір'я.

Правильна організація робочого місця передбачає чітке визначається об'єму робіт і характеру виконуючих на ньому робіт. Порядок проведення робіт, основні технічні вимоги оформляються у вигляді технологічних і маршрутних карт, які є на кожному робочому місці.

До функцій обслуговування на дільниці відносяться:

- енергетична - забезпечення робочих місць силовою і освітлювальною електроенергією;

- інструментальна - забезпечення інструментом;

- транспортна - доставка предметів і засобів праці;

- складська - виробничо-підготовча; - ремонтно-будівельна і -господарсько-побутова.

Технічне обслуговування, ремонт і налагодження обладнання дільниці виконується в той час, коли воно не задіяне в роботі. Дані види робіт проводяться згідно регламентних робіт, передбачених в інструкції по експлуатації обладнання.

Біжуче обслуговування обладнання і робочих місць проводиться самими працюючими.

Капітальний ремонт обладнання проводиться службою головного механіка, або спеціально підготовленими робочими.

Після закінчення робочого дня, кожен робітник повинен прибрати своє робоче місце. Один раз в тиждень рекомендується проводити загальне прибирання агрегатної дільниці.

3.1.2 Розподіл і кооперація праці

Розподіл і кооперація праці на дільниці дає можливість підвищити продуктивність праці, зменшити затрати пов'язані з ремонтом і покращити якість виконуваних робіт.

Процес розподілу праці складається з декількох стадій, які виконуються поступово.

Процес ремонту складається з певної кількості робіт, кожна з яких має наперед визначену трудомісткість.

Кооперація праці - це форма робочого процесу, при якій окремі операції виконуються окремими працівниками в результаті поділу праці.

Кооперація праці представляє собою об'єднання зусиль всіх працівників дільниці по виконанні поставлених завдань, тобто створення готової продукції або закінчення роботи.

В агрегатній дільниці працює троє слюсарів, згідно розрядів, наведених в табл.2.4 (п.3). Більш відповідальні роботи, зв'язані зі збиранням, підгонкою, перевіркою якості виконаних робіт проводяться слюсарем вищого розряду.

Роботи, зв'язані з миттям агрегатів, транспортуванням, розбиранням - виконуються слюсарями нижчого розряду. При цьому всі денні завдання на роботу майстром визначаються таким чином, щоб всі працівники дільниці були задіяні на протязі робочої зміни.

При даній організації робочого процесу кожен робітник відповідає за якість виконання проведеної ним роботи. На кожну ремонтну операцію розроблені технологічні карти, на основі яких визначається об'єм робіт, а також на її основі проводиться технічний контроль виконання ремонту.

3.1.3 Умови роботи в агрегатній дільниці

Під умовами праці ремонтних робітників в агрегатній дільниці представляються ті умови, які створені для полегшення виконання робіт. Умови праці створюються для підвищення якості і продуктивності праці, для зменшення напруженості і втоми самих робітників.

Основним завданням удосконалення умов праці являється здійснення заходів, які б забезпечили подальше полегшення фізичних навантажень.

Умови праці на виробничій дільниці визначаються по таких основних показниках:

- температура, підтримувана в приміщенні;

- відносна вологість і швидкість руху повітря;

освітлення, вентиляція, санітарно-гігієнічні умови;

- забезпечення на дільниці відповідно встановленого режиму праці і відпочинку;

- застосування механізації трудомістких робіт;

- застосування справного обладнання, згідно технологічного процесу;

- дотримання правил техніки безпеки і пожежної безпеки на робочих місцях;

- організація виробничої естетики.

3.1.3.1 На дільниці передбачається проведення комплексу організаційних медико-санітарних заходів, які спрямовані на оптимізацію середовища, де протікає робочий процес. З цією метою встановлюється гранично допустима концентрація шкідливих речовин, яка приведена в таблиці 3.

Таблиця 3 Гранично-допустима концетрація шкідливих речовин

Речовини	Значення граничнодопустимої концентрації, мг/м куб.
Окис азоту	5
Бензин	100 200
Масла нафтові	5
Окис вуглецю	20
Сірчаний ангідрид	10
Пил	2 10

Норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря робочої зони наведені у вигляді таблиці 3.2

Таблиця 3.2 Нормативні параметри повітряного середовища для агрегатної дільниці

Холодний період року			Теплий період року
Оптимальні значення			Оптимальні значення
Температура повітря, °С	відносна вологість, %	швидкість повітря, м/с	Температура повітря, °С	відносна вологість, %	швидкість повітря, м/с
18 20	60 40	0,2	21 23	60 40	0,3

3.1.4 Режим праці і відпочинку

Аграрна дільниця працює в одну зміну з 800 до 1600 на протязі 305 днів в році, тобто неділя являється вихідним днем. Робоче тижневе навантаження складає 40 год. На протязі робочого дня передбачається обідня перерва з 1200 до 1300, а також після кожної робочої години передбачається п'ятихвилинна перерва. Робітникам надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 2,5 тижня.

Для відпочинку в рем. зоні передбачена спеціально виділена кімната, де можна активно відпочити, поспілкуватися, переглянути періодичну пресу.

Всі роботи на дільниці являються нормованими по часу, якості і трудомісткості їх виконання. Нормування праці на дільниці здійснюється на основі типових норм часу на ремонтні роботи агрегатів вузлів автомобілів. Проектна трудомісткість основних видів виконуваних робіт складає

Розподіл внутрішньозмінних витрат робочого часу на дільниці представлено у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Розподіл внутрішньозмінних витрат робочого часу

№ п/п	Назва витрат робочого часу	Час зміни
		хв.	%
1	Підготовчий час	7	1,5
2	Оперативний час	384	80
3	Обідня перерва	60	-
4	Час на обслуговування робочих місць	19	4
5	Регламентні перерви	34	7
6	Заключний час	36	7,5
	Всього:	480	100

На дільниці передбачена погодинно-преміальна система оплати праці по годинних тарифних ставках в залежності від розряду робочого з встановленням нормованих завдань.

Преміювання робочих дільниці проводиться з фонду заробітної плати, а також з фонду матеріального заохочення в розмірі 25% від тарифної ставки за фактично відпрацьований час, при умові виконання показників і умов преміювання.

3.1.5 Виробнича естетика

Виробнича естетика на дільниці в значній мірі впливає на психологічний стан працюючих, що в свою чергу впливає на продуктивність, якість виконання роботи. Тому на дільниці слід приділяти увагу не тільки дотриманню чистоти і порядку, але і різнокольоровому оформленню виробничого інтер'єру, яке вибирають з урахуванням характеристики приміщення. Агрегатна дільниця відноситься до приміщень, де виконуються роботи середньої важкості.

При фарбуванні обладнання слід враховувати, що число кольорів не повинно перевищувати трьох, не враховуючи сигнальних. Тому пропонується основне обладнання пофарбувати в темно-зелений колір, технологічну і організаційну оснастку - сіро-світлий колір. Верхня частина стін і стеля - білий колір (вапняна побілка).

3.2 Технологічний процес робіт в агрегатній дільниці

Перед розбиранням агрегати очищають шляхом занурювання в мийну машину. В якості мийного розчину використовується 1-3% розчин "Лабомід-101" або "Лабомід-102". Для миття окремо розібраних вузлів і деталей, використовується пересувна установка для миття (поз.10).

На дільниці проводяться роботи по перевірці пневмообладнання автомобілів на спеціальному стенді (поз.28), гідроприводів автобусів сімейства ПАЗ; КАВз на стенді (поз.16).

На дільниці також виконуються роботи, зв'язані з заміною гальмівних накладок. Для цього використовується вертикально-свердлильний станок (поз.15), прес пневматичний (поз.4), верстат для розточування гальмівних барабанів (поз.22).

Передбачаються ремонтні роботи по карданній передачі, рульовому механізму, зчепленню (поз.11, 19, 20).

На дільниці передбачаються роботи по перевірці якості виконаних робіт, по окремих агрегатах зокрема стенд для випробування коробок передач (поз.14).

Найбільші трудомісткі роботи механізовані, для цього використовується кран-балка (поз.25).

Використання організаційної оснастки (верстат слюсарний поз.3; стелаж поз.26 і інші) в значній мірі покращить умови праці робітників, що дасть можливість підвищити продуктивність праці, покращити якість виконуваних робіт.

3.3 Заходи по економії енергетичних ресурсів

3.3.1 Розрахунок витрат основних видів енергії

До основних видів енергії використовуваних на підприємстві відноситься силова електростанція Wc і електроенергія використана на освітлення Wo.

Розрахунок витрат електроенергії проведемо за формулою:

( )

( )

де - загальна потужність наявного обладнання агрегатної дільниці

[табл.2.6]

Фобл - дійсний річний фонд часу роботи обладнання з врахуванням змінності роботи

Фобл = Фрм × С = 2025 × 1 = 2025 год

- коефіцієнт завантаження обладнання;

Приймаємо = 0,7 [5, С.290].

Кп - коефіцієнт попиту, враховує одночасну дію і використання потужностей дільниці

Приймаємо Кп = 0,6 [5, С.291].

- коефіцієнт корисної дії двигунів

Приймаємо = 0,87

- коефіцієнт витрат в мережі.

Приймаємо = 0,96 [5, С.300].

( )

де R - норма витрат електроенергії на 1 м2 площі підлоги дільниці.

Приймаємо R = 20 Вт [4, С.290].

Fд - площа дільниці. Fд = 161,14 м2

Q - річний фонд роботи електроосвітлення. Q = 900 год [4, С.168].

3.3.2 Розрахунок вентиляції

З метою забезпечення нормального повітряного середовища, на дільниці пропонується використовувати загально-обмінну вентиляцію, а також місцеву витяжну вентиляцію на точильно-шліфувальному верстаті, мийній машині.

Необхідна продуктивність вентилятора

( )

де V - об'єм повітряного середовища

K - кратність обміну повітря. К = 4 год-1 [4, С.204].

Вибираємо вентилятор центробіжного типу ЭВР-4 з подачею 3560 м куб/год [4, С.205]

3.3.2.1 Розрахунок освітлення

За точністю виконуваних робіт, агрегатна дільниця відноситься до ІІІ розряду.

Норми освітленості приводимо у вигляді таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Норми освітленості в агрегатній дільниці

Дільниця	Освітленість, ЛК				Коефіцієнт природного освітлення
	Люмінесцентні лампи		Лампи розжарювання
	комбіноване	загальне	комбіноване	загальне
Агрегатна	300	150	300	100	1,5%

Розрахунок природного освітлення

Розрахунок необхідної світлової площі вікон

де - світловий коефіцієнт, приймаємо = 0,3 [4, С.204].

Фактична площа вікон

де lв - ширина вікна,

n - кількість вікон;

hв - висота вікна.

Агрегатна дільниця також освітлюється за рахунок стельових вікон (ліхтарів)

Розрахунок штучного освітлення

де R - норма витрат електроенергії на 1 м кв. площі підлоги R = 20 Вт [4, С.168].

Необхідна кількість світильників

де Рл - потужність лампочки;

n - кількість лампочок у світильнику.

Приймаємо Хсв = 8 шт., тип світильника

НСП01 ´ 200/Д2'0 - 42

4 Охорона праці і техніка безпеки

4.1 Організація роботи по охороні праці в агрегатній дільниці

Органом управління охороною праці на підприємстві являється головний інженер. В безпосередньому підпорядкуванні якого знаходиться інженер по ТБ, який виконує управління охороною праці в цілому на підприємстві, і зокрема в агрегатній дільниці.

В функції управління охороною праці (ОП) входить:

- планування роботи по ОП;

- контроль за станом ОП - перевірка стану умов праці працюючих; виявлення відхилень від вимог, норм і правил ТБ;

- облік, аналіз і оцінка показників стану ОП;

- стимулювання роботи по ОП;

- навчання працюючих по ТБ;

- забезпечення безпеки виробничого обладнання;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці.

На підприємстві до роботи можуть бути допущені робітники, які пройшли інструктаж по ТБ.

По характеру і часу проходження, інструктаж поділяється на вступний, позаплановий і поточний.

При проходженні вступного інструктажу робітники ознайомлюються з основними положеннями по охороні праці, правилами внутрішнього розпорядку і поведінки на території, електробезпеки, обслуговуванні робочого місця на агрегатній дільниці. Повторний інструктаж проводиться через півроку.

Позаплановий інструктаж проводиться при порушенні робітниками правил ТБ і ОП, технологічної і виробничої дисципліни.

Поточний інструктаж проводиться перед виконанням робіт, на які оформляється допуск.

За порушення правил ТБ і ОП робітниками на підприємстві передбачені - дисциплінарна і адміністративна, матеріальна, а також в окремих випадках кримінальна відповідальності.

4.2 Вимоги гігієни і промсанітарії

Виробничі приміщення в агрегатній дільниці потрібно утримувати в чистоті. В них регулярно проводити вологе прибирання, очищення підлоги від масел, бруду.

В приміщенні дільниці передбачається система опалення, вентиляції, внутрішнього водопроводу, гарячого водозабезпечення, каналізації і стиснутого повітря.

4.2.1 Опалення

Система опалення виконується з умов забезпечення дільниці відповідним температурним режимом (див. табл. 3.2. п.3). Використовується центральне опалення, джерелом якого служить котельне підприємства.

4.2.2 Вентиляція

Для забезпечення необхідних параметрів повітряного середовища (див. ПКН.3.4.2 п.3) використовується на дільниці приточно-витяжна вентиляція, розрахована на видалення шкідливих речовин, нормалізації повітряного середовища.

4.2.3 Водопровід

Для забезпечення водою технологічного обладнання (мийна машина) дільниця забезпечується водопровідною мережею.

Витрати води на технологічні потреби визначаються характеристикою мийної машини.

Джерелом водозабезпечення служить водопровідна сітка.

Гаряче водопостачання, для потреби обладнання проводиться від теплової сітки (в зимовий період), або індивідуальним водопідігрівачем (в літній період).

4.2.4 Каналізація

Підприємство обладнане фекальною і виробничою каналізацією. Стічні води від виробничих дільниць, перед спуском в каналізацію, очищуються на місцевих очисних установках.

Для захисту виробничих приміщень від проникнення в них через прийомники шкідливих парів і газів, каналізаційні випуски оснащені гідравлічними затворами і рознімними фланцями.

4.2.5 Стиснене повітря

Для забезпечення обладнання стисненим повітрям на дільниці виконати систему повітрозабезпечення. Джерелом повітрозабезпечення служить автономна компресорна установка.

4.3 Техніка безпеки в агрегатній дільниці

Перед початком роботи:

- одягнути і привести в порядок спец. одяг;

- підготувати робоче місце;

- перевірити справність інструменту обладнання;

- при виявленні несправності інструментів, обладнання, електропостачання - повідомити майстра рем. зони.

Під час роботи:

- зняття транспортування і встановлення вузлів і агрегатів на стенди проводити тільки з допомогою піднімально-транспортних засобів;

- розбирання і збирання агрегатів виконувати тільки на столі або на стендах при допомозі знімачів і відповідних пристроїв;

- при збиранні і випробовуванні, агрегат надійно закріпити на стенді;

- зняття і установку пружин проводити з допомогою спеціальних пристроїв;

- знятті деталі складувати на стелажах;

- забороняється застосовувати етилований бензин для миття деталей і вузлів;

- не допускати попадання мастильних матеріалів на підлогу;

- при отриманні травми на виробництві, негайно звертатися за допомогою і повідомити про даний випадок майстру рем. зони.

Після закінчення роботи

- вимкнути обладнання і привести робоче місце в порядок;

- прибрати інструменти, пристрої в відведене для цього місце;

- повідомити майстру про всі недоліки, виявлені під час роботи;

- заборонено мити руки в маслі, бензині, керосині і витирати їх ганчір'ям, забрудненим тирсою і стружкою.

4.4 Електробезпека

По степені надійності електропостачання, всі споживачі електроенергії на агрегатній дільниці відносяться до другої категорії (з підвищеною небезпекою). Електропостачання здійснюється від місцевих електромереж напругою 380/220 В.

Силові розподільчі пункти рекомендуються серії СПА-63 з захистом відходячих ліній автоматичними вимикачами серії А3100.

В якості пускової апаратури рекомендуються магнітні пускачі серії ПА; ПМЕ. Розподільчі пункти, пускові прилади необхідно розміщувати в спеціально відведеному приміщенні.

Корпуси електродвигунів, розподільних пунктів, пускових приладів, світильників - повинні бути заземлені.

З цією метою в приміщенні дільниці повинен бути проведений спеціальний контур із стрічкової сталі 4х40 мм, який під'єднується до кожного двигуна і до контура заземлення дільниці.

Опір заземляючого контура повинен бути не більше 4 Ом.

4.5 Вимоги пожежної безпеки

В агрегатній дільниці забороняється:

- загромаджувати підходи до місця розміщення первинних засобів пожежегасіння;

- встановлювати на шляху евакуації: обладнання, меблі, різні предмети;

- прибирати приміщення з застосуванням бензину і других легкозаймистих речовин;

- залишати в приміщеннях після закінчення роботи включене обладнання;

- користуватися електронагрівальними приладами в місцях, спеціально не обладнаних для цієї мети;

- працювати з використанням відкритого полум'я.

На агрегатній дільниці необхідно встановити пожежну сигналізацію. Автоматичні повідомлювачі рекомендуються типу ТРВ. На дільниці встановлюються пожежні щити, оснащені вогнегасниками ОХП-10; ОУ-2 і іншими засобами пожежегасіння.

Всі вище вказані засоби фарбуються в червоний колір.

Кожен з працівників агрегатної дільниці повинен щорічно проходити навчання і періодичні інструктажі з протипожежної безпеки.

4.6 Охорона природи

Для зменшення шкідливої дії на навколишнє середовище, при проектуванні, будівництві і експлуатації виробничих приміщень, повинні виконуватися природоохоронні заходи.

З цією метою навколо виробничих корпусів повинна бути розташована природно-захисна зона шириною не менше 50 м.

Отзывы по реферату Модернізація агрегатної дільниці ВАТ “Івано-Франківський автобусний парк":

Дмитрий: Спасибо большое тем, кто выложил данную роботу. Очень помогла при вполнении курсового проекта, т.к. темы почти одинаковы. Благодарность!




Ознакомившись с рефератом Модернізація агрегатної дільниці ВАТ “Івано-Франківський автобусний парк", Вы можете оставить отзыв о реферате:

Ваше имя:
Сообщение:
Код: