Рефераты на украинском

В данном разделе находится сборник рефератов на украинском языке для студентов и учеников на все случаи жизни. Коллекция рефератов на украинском языке постоянно пополняется новыми работами. Вы можете присылать их на на email, указанный на странице с контактной информацией

• Автономна Республіка Крим
  План 1. Конституційний статус Автономної Республіки Крим. 2. Правовий статус Автономної Республіки Крим. 3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Вступ Конституція України закріпила цілісність і недоторканість території України в межах існуючих кордонів, а також визначила її унітарною державою. Це дістало підтвердження
  

• Автономна Республіка Крим
  План 1. Конституційний статус Автономної Республіки Крим. 2. Правовий статус Автономної Республіки Крим. 3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Вступ Конституція України закріпила цілісність і недоторканість території України в межах існуючих кордонів, а також визначила її унітарною державою. Це дістало підтвердження і в тому, що Автономну Республіку Крим визначено як складову частину України. Я вважаю, що буде досить цікаво розглянути Автономну Республіку Крим,
  

• Авторське право у сфері функціонування всесвітньої інформаційної мережі Інтернет
  ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ІНТЕРНЕТ ТА ВИКЛИКАНІ НИМ ПРОБЛЕМИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА 9 1.1. Інтернет: історія створення, будова та можливості. 9 1.2. Правові проблеми, породжені появою Інтернету. 15 1.3. Охороноздатність розміщених в Інтернеті матеріалів.
  

• Аграрне право України
  План 1. Аграрні правовідносини. 2. Правове положення сільсько-господарських кооперативів. 3. Задача. 4. Список використаної літератури. Умова задачі: На загальних зборах КСП “Світанок” були прийняті такі рішення стосовно організації і дисципліни праці: 1) У зв'язку з виробничою необхідністю протягом одного місяця збільшити тривалість робочого дня на 2 год; 2) Зменшити на ½ розмір присадибної ділянки сім'ї Петренко, два члени якої не виконали мінімуму трудової участі в сусп.виробництві; 3) Відмовити гр.-ну Зіновієву і його дружині у прийомі в членстві КСП у зв’язку з тим, що в них немає майна, яке б вони могли внести, як майновий пай; 4)
  

• Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості
  Галузь права — основний підрозділ у структурі права, його ди­ференційована складова. Вона є сукупністю певних норм права, що регулюють якісно особливі суспільні відносини. Разом узяті галузі права становлять систему права — його зако­номірно послідовний склад. До нього входять як основні (профіль­ні, фундаментальні) галузі права, так і вторинні, зокрема комплек­сні. До перших належать цивільне, адміністративне, кримінальне право тощо. До других — господарське, аграрне, екологічне й бага­то інших галузей права. Слід зазначити, що нині у зв'язку із урізно­манітненням суспільних відносин, а також форм їх правового врегу­лювання, кількість комплексних галузей збільшується. Аграрне пра­во було однією з перших комплексних галузей. Комплексні галузі права містять як норми основних
  

• Аграрне право як самостійна галузь права
  Аграрне право як галузь юридичної науки Наука аграрного права — одна зі спеціальних галузей юридичної науки. Її предметом є теорії, уявлення й ідеї, у яких відображається аграрне право як об'єктивна реальність, що склалася на основі об'єднання взаємозалежних норм, що складають комплексну галузь права. Правові норми, що складають аграрне право, правова наука вивчає як цілісну органічну систему, зв'язану внутрішнім єдиним юридичним змістом, для якого характерна диференціація по правових інститутах і інших структурних підрозділах. Правова наука вивчає також практику застосування аграрного законодавства органами державної влади й органами місцевого самоврядування, сільськогосподарськими підприємствами й об'єднаннями, органами юстиції, судами і прокуратурами. Аграрно-правова
  

• Адвокат в кримінальному процесі
  Кримінальне судочинство є складною та багатобічною діяльністю багатьох органів та осіб, коло яких визначено законом. В ній беруть участь як державні органи та посадові особи, так і громадяни. Вони виконують різні процесуальні функції та наділені законом різними за характером та обсягом правами, різні й їх обов’язки. Однак загальним для них є те, що всі вони тим чи іншим чином беруть участь у справі, вступають між собою у процесуальні правовідношення і тому є суб’єктами кримінального процесу (суб’єктами кримінально-процесуальної діяльності). Разом з тим, не можна не враховувати характер діяльності того чи іншого суб’єкту процесу, значення яке вона має при провадженні по кримінальній справі. Діяльність одних суб’єктів створює значний вплив на
  

• Адвокат у кримінальному процесі
  Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного Конституція України проголошує, що підозрюваний, об­винувачений чи підсудний мас право на захист (ч 2 ст. 63). Забезпечення обвинуваченому цього права с однією з основ­них засад судочинства (п. 6 ч. З ст. 129). Для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура (ч. 2 ст. 59). В Конституції України також закріплено принцип презумпції не винуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки ЇЇ вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість
  

• Адвокатська таємниця
  Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадя­нин або юридична особа зверталися до адвоката, суть кон­сультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків. Дані попереднього слідства, які стали відомі адвокату у зв'язку з виконанням ним своїх професійних обов'язків, мо­жуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокуро­ра. Адвокати, винні у розголошенні відомостей попереднього слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодав­ством. Адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам адвокат­ських об'єднань забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, і використовува­ти їх у своїх інтересах або в інтересах
  

• Адвокатура
  Зміст Вступ Розділ І Організація сучасної адвокатури Принципи і гарантії адвокатської діяльності. Організаційні форми діяльності адвокатури. Фахові і соціальні права адвоката, його обов'язки. Дисциплінарна відповідальність адвоката. РОЗДІЛ II Адвокат у кримінальному процесі. Адвокат - захисник підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного. Адвокат - представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. РОЗДІЛ III Представництво адвоката в цивільному процесі Адвокат як правозахисник і представник у цивільному процесі. Процесуально-правові положення адвоката при веденні цивільних справ у суді першої інстанції. Діяльність адвоката як процес представника
  

• Адвокатура в Україні
  1. Поняття адвокатури, її завдання, принципи діяльності. 2. Види адвокатської діяльності та організаційні форми діяльності адвокатури. 3. Порядок прийому до адвокатури. Гарантії адвокатської діяльності. Права та обов’язки адвоката. 4. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, їх склад та повноваження. 5. Дисциплінарна відповідальність адвоката. 6. Припинення адвокатської діяльності. І. Ст. 59 Конституції України закріпила право кожного на правову допомогу, одночасно передбачає право кожної особи, коли її справа розглядається в суді, користуватися професійною правовою допомогою. Тому саме ця ст. Конституції проголошує існування одного з найважливіших правових інститутів – адвокатури, основним завданнями якої є забезпечення права на захист від обвинувачення
  

• Адвокатура в Україні: шляхи та перспективи розвитку
  ПЛАН Вступ 1. Адвокатура України та її завдання 2. Поняття адвоката, вимоги до нього 3. Правове регулювання діяльності адвокатури Висновок Список використаної літератури Вступ Закон України “Про адвокатуру”, який було прийнято 19 груд­ня 1992 р., врегулював основні аспекти діяльності цього правозахисного інституту. Зокрема, в Законі по-новому вирішено питання на­буття права займатися адвокатською діяльністю, встановлено орга­нізаційні форми її здійснення, значно розширено професійні права адвоката і його обов’язки, передбачено гарантії адвокатської діяль­ності, введено присягу адвоката України, визначено поняття адво­катської таємниці, вирішено питання про притягнення адвоката до дисциплінарної
  

• Адвокатура України
  1. Організація сучасної адвокатури України Принципи і гарантії адвокатської діяльності. Відповідно до Закону адвокатура України є добровільним професійним суспільним об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, волевиявлень і представляти законні інтереси громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм різну юридичну допомогу. Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності. Закон про адвокатуру окремо закріплює норму, яка стосується гарантій адвокатської діяльності. Їй установлено, що професійгі права, честь і гідність адвоката охороняються законом; забороняється яке-небудь втручання в адвокатську діяльність, вимогу від адвоката
  

• Адвокатура України та її завдання
  Закон України “Про адвокатуру”, який було прийнято 19 груд­ня 1992 р., врегулював основні аспекти діяльності цього правозахисного інституту. Зокрема, в Законі по-новому вирішено питання на­буття права займатися адвокатською діяльністю, встановлено орга­нізаційні форми її здійснення, значно розширено професійні права адвоката і його обов’язки, передбачено гарантії адвокатської діяль­ності, введено присягу адвоката України, визначено поняття адво­катської таємниці, вирішено питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності і визначено систему органів, упов­новажених видавати і анулювати свідоцтво про право на заняття ад­вокатською діяльністю, врегульовано відносини адвокатури з Мініс­терством юстиції України, іншими державними органами тощо. Згідно
  

• Адвокатура Франції
  ПЛАН РОБОТИ ВСТУП 1. ПРОФЕСІЯ АДВОКАТА 2. УМОВИ НАБУТТЯ АДВОКАТСЬКОЇ ПРОФЕСІЇ 3. ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ АДВОКАТА 4. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ АДВОКАТА 5. АДВОКАТСЬКІ ОБ`ЄДНАННЯ 6. ОПЛАТА ПРАЦІ АДВОКАТА 7.КАРПА – ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ ФРАНЦУЗСЬКОЇ АДВОКАТУРИ 8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АДВОКАТА ВСТУП Фахівці відзначають тенденцію централізації низки важливих функцій адвокатури, які в останнє десятиріччя знайшли відображення в структурі адвокатури Франції, що раніше прибічниками колегій адвокатів традиційно наводилася як країна, яка має бути для України взірцем і прикладом для наслідування. І дійсно, протягом довгого періоду Франція, на відміну
  

• Адміністративна відповідальність
  ПЛАН 1. Поняття і підстави адміністративної відповідаль­ності. 2. Характеристика адміністративних стягнень. 3. Види адміністративних стягнень. 4. Використана література 1. Поняття і підстави адміністративної відповідаль­ності. Адміністративна відповідальність — це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадо­вою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення. Як явище правової дійсності вона характеризується двома видами ознак. По-перше, це ознаки, властиві юри­дичній відповідальності в цілому (основні); по-друге, озна­ки, що
  

• Адміністративне право
  План. 1. Учасники провадження в справах про адміністративне правопорушення. 2. Стадії провадження справ про адміністративне правопорушення. 3. Адміністративне правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку. 4. Характеристика протоколу про адміністративне правопорушення. Адміністративний процес має складну структурну побудову та охоплює різноманітні види адміністра­тивного провадження, кожному з яких притаманні специфічні особливості залежно від характеру розг­ляду конкретних справ та особливостей виникнення адміністративно-процесуальних відносин. Адже оче­видно, що процедура накладання штрафу, порядок призову на дійсну військову службу, розгляд заяв і накладення дисциплінарного стягнення мають сут­тєві відмінності. Тому й існує
  

• Адміністративне право України
  ВИКОНАВЧА ВЛАДА. ПОНЯТТЯ, ФУНКЦІЇ І ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконав­чу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Серед органів державної влади важливе місце посідають орга­ни виконавчої влади, що здійснюють функції державного управлін­ня економічним, соціально-культурним та адміністративно-політич­ним будівництвом. Від результатів діяльності цих органів понад усе залежить соціально-економічний та політичний стан країни. Саме ці органи виступають основним суб'єктом адміністративного права. В адміністративно-правовій науці під
  

• Адміністративне правопорушення
  Поняття адміністративного правопорушення. Пра­вопорушення, як це випливає з самого терміна, є пору­шенням права, акт, що суперечить праву, його нормам, за­кону. Скоїти правопорушення — означає порушити право. Кожне окреме правопорушення як явище реальної дій­сності завжди конкретне і має риси, що дозволяють розме­жовувати кримінальні правопорушення (злочини), адмі­ністративні правопорушення, порушення цивільного, тру­дового законодавства тощо. Конкретність кожного правопорушення полягає в то­му, що воно здійснюється конкретною особою, у певному місці, у певний час, порушує конкретну норму конкрет­ної галузі права, характеризується точно визначеними ознаками. Вивчення правопорушень та інших правових явищ, які з ними пов'язані, належить до найважливіших завдань
  

• Адміністративне провадження у діяльності органів ДПС
  В умовах деформації системи економічних відносин проблема сплати податків, дефіциту Державного бюджету України є досить Приховування доходів від сплати податків має поширений характер і виступає лише як зовнішній прояв більш глибоких криміногенних процесів перерозподілу національного доходу на користь тіньової економіки, надзвичайно важливим є створення дійсно дієвого державного органу по боротьбі з цим негативним явищем. Основними функціями податкової міліції є, крім цього, кримінально-процесуальна, тобто діяльність, пов'язана із запобіганням злочинам у сфері оподаткування, їх розкриттям та розслідуванням (ст.ст.19, 21 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"). На податкову міліцію покладається розслідування двох видів злочинів: про приховування валютної
  

• Адміністративне судочинство в Україні
  Зміст Вступ. 3 Розділ І. Адміністративне судочинство в Україні: загальні положення. 5 Розділ ІІ. Організація адміністративного судочинства. 14 2.1. Підвідомчість та підсудність адміністративних справ, строки в адміністративному процесі 14 2.2. Склад суду, учасники адміністративного процесу, організація судового засідання 22 2.3. Докази в адміністративному процесі 37 2.4. Судові рішення в адміністративному процесі 40 Розділ ІІІ. Адміністративна юстиція і адміністративна юрисдикція: 47
  

• Адміністративний процес
  ПЛАН 1. Сутність адміністративного процесу 2. Принципи адміністративного процесу 3. Суб'єкти адміністративного процесу Література 1. Сутність адміністративного процесу У діяльності вико­навчо-розпорядчих органів постійно виникає потреба розгляду і вирішення питань управлінського характеру що­до конкретних юридичних або фізичних осіб. Наприклад, про державну реєстрацію підприємств, видачу ліцензій або патентів, приватизацію громадянами житла, виділення зе­мельних ділянок під будівництво, притягнення до дисцип­лінарної або адміністративної відповідальності тощо. Такі питання прийнято називати індивідуальними управ­лінськими справами або адміністративними справами. Для того, щоб правильно вирішити ту чи іншу
  

• Адміністративний арешт активів платників
  ПЛАН 1. Поняття арешту активів платників 2. Види арешту: повний або умовний арешт 3. Попереднє майнове забезпечення податкового боргу 4. Прийняття рішення про арешт активів 5. Виконавці рішення про арешт активів 6. Опис активів 7. Зупинення арешту активів платника податків 8. Оскарження рішення щодо арешту активів та обмеження застосування арешту активів 1. Поняття арешту активів платників Арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення його податкового боргу та застосовується у випадку коли внаслідок проведення
  

• Адміністративний арешт активів
  Поняття арешту активів Арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення його податкового боргу та застосовується у випадку коли внаслідок проведення оперативно-розшукових дій органами податкової міліції або митними органами є підстави для підозри посадових осіб платника податків в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов"язкових платежів) таким платником податків, і за такими підставами розпочато кримінальне провадження. Арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податку дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту. Арешт може бути накладеним на будь-які активи підприємства, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, на яких не може бути накладено стягнення згідно з законодавством.
  

• Адміністративний примус
  Сутність адміністративного примусу. Невід'ємною складовою системи методів державного управління суспільством є метод примусу. Вказаний метод належить до найбільш жорстких засобів впливу, тому в діяльності органів управління та їх посадових осіб примус застосову­ється, як правило, у поєднанні з іншими управлінськими прийомами. Авторитарність даного методу незаперечна, проте, нині немає жодної держави, яка б використовувала його як найнеобхідніший засіб управління своїми справами. Важлива (хоч і не єдина) функція державного приму­су — правоохоронна. Вона полягає в локалізації, нейтралі­зації, недопущенні правопорушень. Тому державний при­мус традиційно розглядають з позицій захисту сформова­них державою правовідносин і забезпечення неухильного й точного виконання юридичних
  

• Адміністративний процес та адміністративне провадження
  Зміст Вступ 2 Співвідношення адміністративного процесу та адміністративного провадження 3 Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення . 7 Задачі провадження 20 Стадії провадження . 21 Порушення справи про адміністративне правопорушення . 25 Розгляд справи 27 Оскарження постанови . 30 Виконання постанови 32 Список використаної літератури . 36 Вступ Адміністративні провадження у наш час є найбіль поширеними. Вони охоплюють майже всі сфери нашого житя, діяльності установ, підприємств, організацій та насамперед держави. Але всеж таки, незважаючи на таке розповсюдження адміністративні провадження, а також адміністративний процес достатнь не розглянуті й понині.
  

• Адміністративні правопорушення в системі корупційних деліктів
  Подолання корупції в Україні є найсерйознішою проблемою, нерозв’язання і загострення якої визначає міжнародне становище нашої держави та її політичний імідж у світі [1]. Важливу роль у протидії корупційним проявам відведено адміністративному законодавству. Про це свідчить спрямованість Закону України “Про боротьбу з корупцією” [2] на широке застосування адміністративної відповідальності за корупційні діяння та інші діяння, що пов’язані з корупцією. Таким чином, з тексту Закону випливає, що корупційними правопорушеннями є: а) корупційні діяння; б) інші діяння, що пов’язані з корупцією. Спираючись на аналіз чинного антикорупційного законодавства і доктринальні точки зору на генезіс та сутність корупції, М.І. Мельник пропонує найбільш змістовне, на наш погляд, визначення
  

• Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності
  Підприємницька діяльність в Україні не є стихійною і некерованою. За умов удосконалення ринкових відносин вона відчуває на собі сильний керуючий вплив з боку держави. Державне регулювання підприємництва забезпечується за допомогою спеціального державно-правового механіз­му, який складається, по-перше, з організаційно-структур­них формувань, по-друге, з адміністративно-правових за­собів впливу на відносини, що складаються в даній сфері. Організаційно-структурні формування — це виконав­чо-розпорядчі органи держави і місцевого самоврядуван­ня, наділені управлінськими повноваженнями у сфері під­приємництва. На практиці відомі два таких органи: а) спе­ціально створені для реалізації державної політики у сфері підприємництва, наприклад, Державний комітет України з питань розвитку
  

• Адміністративно-правовий статус спеціальних (вільних) економічних зон
  Зміст. Вступ 3 1. Поняття і класифікація спеціальних (вільних) економічних зон 6 2. Цілі і правові основи створення та функціонування спеціальних економічних зон 11 3. Управління спеціальною (вільною) економічною зоною 21 Заключення 24 Література 26 Вступ. Перехід до ринкової соціально орієнтованої економіки, до господарських структур, які базують­ся на різних формах власності, не знімає, а навпаки, загострює проблему щодо ролі держави в макроекономічному регулюванні та контролі суспільного виробництва, нагромадження і спожи­вання, ефективного використання ресурсів тощо. Будувати не­залежну державу, створювати в ній ринкову економіку не можна без чіткої політики держави, її інститутів,
  

• Адміністративно-правові відносини
  ПЛАН 1. Основи адміністративно-правового статусу громадян 2. Права та обов'язки громадян у сфері виконавчої влади 3. Звернення громадян 4. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства § 1. Поняття та основні риси адміністративно-правових відносин Апарат виконавчої влади забезпечує виконання завдань у сферах господарського, соціально-культурного, адміністративно-політичного будівництва та в інших галузях управлінської діяльності. У процесі управління виникають організаційні зв'язки між учасниками цих відносин, багато з яких потребують правового регулювання. Таке регулювання здійснюється за допомогою адміністративно-правових норм і таким
  

• Адміністративно-правові методи
  План План. 1 Вступ. 2 1Адміністративно-правові методи. 3 1.1. Поняття адміністративно-правових методів. 3 1.2. Види адміністрагивно-правових методів. 6 2.Метод переконання. 9 3.Поняття і види адміністративного заохочення. 11 4. Метод адміністративного примусу. 14 5. Управління в системі внутрішніх справ. 20 Висновок. 34 Список літератури. 37 Вступ Приступаючи до вивчення змісту й особливостей методів державного управління, необхідно насамперед визначити, що ж таке управління?. Цей термін став універсальним засобом характеристики визначеного виду діяльності, тобто сукупності дій, які виконуються заради досягнення відповідних суспільно значимих цілей.
  

• Адміністративно-правові норми
  Поняття і структура адміністративно-правової норми. Адміністративне право, як і будь-яка інша галузь права, складається з комплексу юридичних норм і може бути представлене як їх організована сукупність. Юридична норма — це правило поведінки, встановлене державою і обов'язкове для всіх суб'єктів права, яким воно адресоване. За допомогою юридичних норм регулюються (встановлюються, змінюються, припиняються) правові відносини, тобто вони виступають регулятивним засобом щодо предмета тієї чи іншої галузі права. Норми концентрують у собі державно-владні веління, за невиконання яких передбачене застосування заходів впливу. Таким чином, головне призначення юридичних норм полягає в тому, щоб забезпечити детальне, точне і визначене нормативне регулювання суспільних відносин.
  

• Адміністративно-правові норми і відносини
  План I. Вступ. II. Основна частина: 1. Поняття адміністративних правовідносин. 2. Основні риси адміністративного правовідносини. 3. Структура адміністративного правовідносини. 4. Юридичні факти в адміністративному праві. 5. Види адміністративних правовідносин: а) основні і неосновні адміністративні правовідносини; б) суббординаційні і координаційні адміністративні правовідносини; в) вертикальні і горизонтальні правовідносини в адміністративному праві; г) внутрішньо апаратні і зовнішньо апаратні правовідносини;
  

• Адміністративно-правові режими
  ПЛАН 1. Поняття і види адміністративно-правових режимів 2. Поняття надзвичайних режимів 3. Правовий режим надзвичайного стану 4. Режим зони надзвичайної екологічної ситуації 5. Правовий режим воєнного стану 6. Режим державної таємниці § 1. Поняття і види адміністративно-правових режимів Поняття «правовий режим» все більше утверджується як у сфері юридичної науки, так і в законодавстві. Дослідження цьо­го поняття дає змогу виявити специфіку правового регулювання певного об'єкта чи виду діяльності. Крім цього, це дозволяє су­дити про багатомірність, багатогранність і об'ємність права як інституційного утворення, а також розглядати його в динаміці, функціонуванні. У найбільш загальній формі поняття «правовий
  

• Адміністративно-процесуальна діяльність
  ПЛАН 1. Адміністративний процес: зміст і загальні риси 2. Структура адміністративного процесу і характеристика провадження в окремих адміністративних справах 3. Адміністративна юрисдикція: загальні риси, принципи 4. Адміністративна юстиція: поняття і види § 1. Адміністративний процес: зміст і загальні риси Виконавчо-розпорядча діяльність адміністративних органів відіграє досить велику роль у житті суспільства, опосередковує по­рядок вирішення широкого кола індивідуально-конкретних справ органами державного управління, адміністрацією підприємств, установ, організацій. Значною мірою ці справи зачіпають інтереси громадян, нерідко незалежно від їх бажання. Оформлюючи куплений автомобіль, одержуючи необхідну довідку, вчинивши
  

• Акти державного управління
  1. Вступ. 2.Поняття, ознаки та юридичне значення актів державного управління. 3. Відмінність актів державного управління від інших правових актів та управлінських рішень. 4.Класифікація актів державного управління. 5.Вимоги, що ставляться до правових актів державного управління. Наслідки невиконання вимог. 6.Припинення, зупинення, скасування, зміна актів державного управління. 7.Висновок. 8.Використана література. Вступ Розбудова правової демократичної України зумовлює зростання ролі права, оскільки воно створює для цього необхідні умови: упорядкованість, визначеність організованість, динамічність суспільних відносин. Це безпосередньо
  

• Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування
  Структура доповіді І. Вступна частина ІІ. Основна частина 1. Поняття та властивості нормативно-правових актів, правотворчість органів місцевого самоврядування 2. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування 3. Пропозиції щодо посилення контролю актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування ІІІ. Підсумки доповіді Використана література І. Вступна частина Відповідно до ст. 1 Конституції нашої країни Україна — це суверенна і незалежна, демократич­на, соціальна, правова держава. А однією з визначальних ознак такої держави є наявність у ній повноцінного місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування — це право населення адмі­ністративно-територіальних
  

• Акти Президента України і апарат Президента України
  Конституція України у ст. 106 наділяє Президента Украї­ни досить широкими функціями і повноваженнями. Проте реальний обсяг їх на практиці залежить від: стану розмежу­вання в Основному Законі повноважень законодавчої влади і Президента; особливостей функціонування усіх гілок вла­ди; конкретної політичної ситуації, яка визначається співвід­ношенням сил всередині країни. Стаття 106 Конституції України, на жаль, не визначає, що саме закріплено в ній: компетенцію, сукупність предметів відання, прав та обов'язків, або лише повноваження Прези­дента України. Виходячи з цього, компетенцію Президента, як сукуп­ність предметів відання, прав та обов'язків можна поділити на певні групи, які зумовлені функціями глави
  

• Акти цивільного стану
  Акти цивільного стану за своєю сутністю є юридичною сукуп­ністю (комплексом обставин), що спричиняє виникнення, припи­нення, зміну тощо цивільних прав і обов'язків. У ст. 49 ЦК акти цивільного стану визначаються як події та дії, що нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змі­нюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. До них, зокрема, належать: народження фізичної особи, вста­новлення її походження, набуття громадянства, вихід з грома­дянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання пов­ної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, виз­нання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлен­ня, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Перелік актів цивільного стану, встановлений
  

• Актуальні задачі органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод людини та громадянина на сучасному етапі соціально - політичного розвитку України задачі правоохоронних органів щодо захисту прав людини
  План 1. Завдання ОВС у структурі правоохоронної діяльності на сучасному етапі. 2. Задачі правоохоронної діяльності ОВС щодо захисту прав людини. Пріоритетом розвитку сучасного демократичного суспільства є забезпечення прав людини. Захищати основні свободи та підтримувати суспільний порядок і загальний добробут в демократичному суспільстві за допомогою політики та практики, які є законними, гуманними, і відповідають загальнолюдським цінностям є головним вектором розбудови правової держави. Загалом, демократія в суспільстві тримається на двох засадах : верховенстві закону та забезпеченні прав людини. Тому основними задачами правоохоронної діяльності по підтримці правопорядку в демократичному
  

• Актуальні проблеми цивільного права
  ПЛАН 1. Предмет цивільного права. Функції цивільного права в регулюванні майнових і особистих немайнових правовідносин. 2. Цивільне законодавство і проблеми його вдосконалення. 3. Особисті немайнові права, їх види що забезпечують природне існування фізичної особи. 4. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. 5. Захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій. 6. Поняття речового права. Види речових прав. 1. Предмет цивільного права. Функції цивільного права в регулюванні майнових і особистих немайнових правовідносин. Предмет цивільного права є особисті немайнові та майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності
  

• Актуальність римського права
  Доцільно нагадати, що нерідко увага до вивчення римського права пояснювалась тим, що у багатьох країнах Європи воно довший або коротший проміжок часу було чинним правом. Оскільки нині його безпосереднє застосування не має місця, можна було б, здається, чекати, що й вивчення та дослідження цієї галузі права відійде на другий план. Однак парадокс полягає в тому, що відмова від практичного застосування норм римського права не призвела до зменшення потреби в ньому. Скоріше навпаки. Можна констатувати, що значення римського права для юридичної освіти у XX ст. навіть зросло. Як і раніше, воно становить особливу цінність для професійної освіти сучасного юриста, а також для підвищення рівня його загальної освіченості та розширення світогляду. Як зазначає Г.Хаусманінгер, у римському праві
  

• Аліментні правовідносини між подружжям
  АЛІМЕНТНІ ПРАВОВІДНОСИНИ МІЖ ПОДРУЖЖЯМ Стабільність у сім’ї обумовлена рівнем взаємної турботи обох iз подружжя, якi мають пiдтримувати одне одного: сприяти тому, щоб один з подружжя отримав вiдповiдну освіту, набув кваліфікацію, успішно просувався по роботi тощо. Сiмейне законодавство nередбачае обов'язок подружжя ма­терiально пiдтpимувати один одного у шлюбi. Цей обов'язок не залежить від віку, стану здоров’я, матерiального благопо­луччя. Майнові права та обов'язки щодо надання взаємної пiд­тримки виникають у подружжя з моменту реєстрації шлюбу та існують протягом усього часу перебування в шлюбi. За нормальних сiмейних стосунків подружжя добровiльно пiклується один про одного, i проблем
  

• Амністія, помилування та інші форми звільнення від покарання
  План Вступ 1. Суть інституту звільнення від покарання 2. Амністія 3. Помилування 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням 5. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням Список використаної літератури Вступ Звичайно, жодне суспільство не може функціонувати без чітко регламентованих правил співвідношення норм «людина—держава», тобто законів, порушення яких веде до хаосу і анархії. Тому і покарання за недотримання встановлених правил у різні часи і в різних народів було, є і буде наріжним каменем життєдіяльності країни,
  

• Амністія. Правові наслідки судимості
  1. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. 2. Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання. 3. Законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м’яким покаранням. 1. Амністія — це вид звільнення від покарання та його відбування, який на підставі закону про амністію застосовується стосовно індивідуально невизначеної певної категорії осіб і полягає у їх повному (повна амністія) або частковому (часткова амністія) звільненні від кримінальної відповідальності чи від покарання або в заміні покарання або його невідбутої частини більш м’яким покаранням. Підставою звільнення
  

• Аналіз міжнародного законодавства в галузі боротьби з нелегальним обігом наркотиків та їх вживанням
  Нелегальні наркотики завжди обґрунтовано вважалися серйозним соціальним лихом минулого століття і є підстави стверджувати, що це зло притаманне сьогоденню. Головним фактором було і залишається те, що тисячі людей практично в усіх країнах світу вживають наркотики, незважаючи на їх негативний вплив на фізичний та психічний стан здоров’я. Встановлено, що нелегальний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та їх вживання щорічно набувають все більш значних масштабів. Швидко зростає як кількість злочинів, пов’язаних з наркотичними засобами, так і кількість осіб, які вживають наркотики та психотропні речовини. Наявність взаємозв’язку між наркотизмом і злочинністю сьогодні не викликає сумнівів. Потрапляючи до наркотичної залежності при постійно зростаючих цінах
  

• Аналіз правопорушень, вчинених з використанням Іnternet
  Входження України до кола провідних технологічно розвинених країн світу неможливе без широкого використання у всіх сферах суспільного життя нових інформаційних технологій. Цю стратегічну мету у 2000 р. визначив Л. Кучма у Посланні Президента до Верховної Ради [1]. На початку нового тисячоліття особливо динамічно розвивається інформаційна комп’ютерна мережа Internet, що об’єднує сотні мільйонів користувачів з більше ніж 200 країн світу (табл. 1). Сьогодні неможливо зорієнтуватися у лавиноподібному інформаційному потоці завдяки традиційним методам, здійснювати його глибокий аналіз. Підприємці, працівники банківської сфери намагаються прискорити фінансові потоки, забезпечити оперативність прийняття управлінських рішень шляхом реалізації схем B2B (business to business), B2C (business to
  

• Антимонопольне регулювання ринку відповідно до законодавства України
  План 1. Поняття монополізму та антимонопольного законодавства. 2. Антимонопольний комітет України. 3. Санкції проти монопольної діяльності. 4. Висновки 5. Список використаної літератури 1. Функціонування ринкових відносин передбачає створення рівних можливостей для суб’єктів господарської діяльності, а також їх конкуренцію, під якою розуміється змагальність підприємців, коли їх самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів, які потребує споживач. З конкуренції, що існує в умовах розвинутих товарно-грошових відносин, виростає класична монополія.
  

• Апарат Президента України
  ЗМІСТ 1. АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ . 4 1.1. Виникнення та особливості розвитку 4 1.2. Структура і повноваження Адміністрації Президента України 9 1.3. Оновлена структура Адміністрації Президента . 13 2. РЕОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА . 22 2.1. Виникнення державного секретаріату Президента України 22 2.2. Основні положення про Секретаріат Президента України 25 3. ПРОБЛЕМНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЕКРЕТАРІАТУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 31 ВИСНОВКИ . 36 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 41 ВСТУП Тема курсової роботи: “Апарат Президента України”. Актуальність вивчення даної теми зумовлена тим, що 24 січня одним із перших своїх указів Віктор Ющенко розпорядився
  

• Апеляційна скарга
    Апеляційна скарга Форма апеляційної скарги Зміст апеляційної скарги, поданнявизначені ст. 293 ЦПК. Апеляційна скарга, подання мають пред'являтися у вигляді чіткого машинописного тексту і містити: 1) назву суду, до якого подається скарга, подання; 2) назву особи, яка подає скаргу, подання, її місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку; 3) повну і точну назву інших осіб, які беруть участь у справі, їхнє місце проживання або знаходження, поштовий індекс,
  

• Апеляційне провадження в Україні
  1. Вступ. Якщо основою виконавчої влади, є меч, законодавчої - гаманець,то судової - мудрість (Олександр Гамільтон). Зміст цивільного правовідношення може бути охарактеризова­ний з двох позицій — соціальної і юридичної. Соціальним змістом цивільного правовідношення є те суспіль­не відношення, юридичною формою якого є цей правовий зв'язок. Змістом цивільного правовідношення можна вважати відповідне цивільне відношення, яке існує між приватними особами і урегу­льоване нормами цивільного права (законодавства). Юридичний зміст цивільного правовідношення — це права і обов'язки його суб'єктів (учасників). Класифікація цивільних правовідносин має не тільки теоретич­не, а й практичне значення. Вона дозволяє більш точно визначити характер взаємин їх суб'єктів, а отже, дає можливість
  

• Арешт та вилучення майна боржника. Порядок зберігання арештованого майна
  ПЛАН 1. Арешт та вилучення майна боржника 2. Зберігання майна, на яке накладено арешт 3. Використана література 1. Арешт та вилучення майна боржника Арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Порушення заборони
  

• Бандитизм (ст. 257 Кримінального кодексу України)
  ЗМІСТ: I. Історичний розвиток поняття “бандитизм” в кримінально правовому аспекті. II. Визначення місця посягання бандитизму в системі Особливої частини Кримінального кодексу України. III. Поняття бандитизму. Юридичний аналіз складу “бандитизм”. 3.1. Об¢єкт бандитизму. 3.2. Об¢єктивна сторона бандитизму. 3.3. Суб¢єкт та суб¢єктивна сторона бандитизму. IV. Відмежування бандитизму від суміжних злочинів. V. Покарання при вчиненні бандитизму. Проблеми розслідування цієї категорії справ. I. Історичний розвиток поняття “бандитизм” в кримінально-правовому аспекті[1].
  

• Бандитизм як кримінально-правове явище
  Бандитизм є одним з найбільш поширених проявів організованої злочинності в Україні та у світі. Тому його детальне вивчення має важливе значення для всебічної та ефективної боротьби і попередження цього виду злочину, що набуває особливої значимості після прийняття нового Кримінального кодексу України, в якому закладено нові сучасні погляди на організовану злочинність і способи протистояння цьому явищу. Поняття “бандитизм” виникло досить давно. Ще В.І. Даль у першому виданні “Толкового словаря живого великорусского языка” у 1863–1866 р. дав визначення понять “банда” і “бандит”: “Банда – толпа, шайка, ватага, артель, скоп, соглас, общество, братство или союз в дурном значении. Бандит – вор, дерзкий мошенник, грабитель, разбойник, подорожник, подорожная вольница” [1]. Однак, цей словник
  

• Банкрутство селянсько-фермерського господарства
  Підставою для визнання селянського (фермерського) господарства банкрутом є його неспроможність задовольнити протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Заява підприємця - голови селянського (фермерського) господарства про порушення справи про банкрутство подається в арбітражний суд за наявності письмової згоди всіх членів селянського (фермерського) господарства. Заява підписується головою селянського (фермерського) господарства. До заяви голови селянського (фермерського) господарства про порушення справи про банкрутство, крім документів, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону, додаються
  

• Бізнес в Internet. Правові аспекти
  Останні роки показують, що з кожним роком Internet все більше проникає у життя людей. Незабаром Internet знайде своє місце в усіх сферах сучасного бізнесу, в якому працюють такі бізнес-моделі, які у реальному житті й уявити собі неможливо. Вже зараз відчувається, що Internet стає атрибутом ділового життя кожного, хто прагне процвітати і поліпшити економічну ситуацію в країні. Взагалі Internet як нова територія для ведення бізнесу надає широкі можливості відображення реальної економіки держави у віртуальному всесвіті. Бурхливий розвиток E-commerce (електронної комерції) відкриває нові перспективи для ведення бізнесу. Не виключено, що саме Internet - комерція стане тим каталізатором, що призведе до створення абсолютно нових моделей ринкових відносин, абсолютно нових об'єднань партнерів
  

• Біржовий товар
  План 1. Класифікація біржових товарів 2. Види біржових контрактів 3. Характеристика біржових товарів 4. Сільськогосподарська та промислова сировина 5. Фінансові інструменти 1. Класифікація біржових товарів Не всі товари можуть бути біржовими — це однозначно доведено всією історією біржової діяльності. Біржовими, як правило, є сільськогосподарська сировина, енергоносії, цінні папери, валюта й інші фінансові інструменти. Як справедливо зазначено у вислові одного з відомих сучасних західних дослідників біржової справи Ф.Шварца, винесеного в епіграф до даного розділу, метою здійснення біржових операцій є не купівля гуртових партій
  

• Благодійні організації
  План Вступ I. Благодійні організації: загальні засади 1. Поняття благодійної організації 2. Засади благодійництва та благодійницької діяльності 3. Основні напрямки благодійницької діяльності 4. Законодавчі акти, що регулюють діяльність благодійних організацій IІ. Благодійні організації як юридичні особи 1.Порядок виникнення та припинення діяльності благодійних організацій а) порядок виникнення б) засновники в) статут благодійних організацій г) порядок припинення діяльності 2. Статус благодійних організацій 3. Правоздатність благодійних організацій а) Права б) Господарська і фінансова
  

• Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків
  1. Блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків,— карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на ? строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації— .кар.ається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,— караються
  

• Боротьба з корупцією і організованою злочинністю у сфері оподаткування
  Питання боротьби з корупцією і організованою злочинністю у сфері економіки для органів податкової служби є однією з найважливіших проблем, для вирішення яких органами державної податкової служби вживаються організаційні та практичні заходи. Не дивлячись на те, що державну податкову службу, в тому числі підрозділи податкової міліції, законодавством не віднесено до спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, однак в межах наданих повноважень ми здійснюємо значний обсяг роботи по викриттю неправомірних дій, що містять ознаки організованої злочинності. Державною податковою адміністрацією України постійно вживаються заходи стосовно здійснення та удосконалення взаємодії зі спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю МВС
  

• Боротьба з корупційними проявами в державній службі
  ПЛАН 1. Поняття про корупцію в державній службі, основи її попередження 2. Відповідальність за вчинення корупційних діянь 3. Усунення наслідків корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією 4. Контроль і нагляд за виконанням законів у сфері боротьби з корупцією Використана література 1. Поняття про корупцію в державній службі, основи її попередження Під корупцією в цьому Законі розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. Корупційними діяннями є: а) незаконне одержання
  

• Боротьба з работоргівлею
  План 1. Міжнародно-правові акти по боротьбі з работоргівлею. 2. Поняття рабства в міжнародному праві 3. Поняття работоргівлі в міжнародному праві. 4. Співробітництво держав у боротьбі з рабством і работоргівлею. 1. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АКТИ ПО БОРОТЬБІ З РАБОТОРГІВЛЕЮ За підрахунками, в 2004 році 175 тисяч жінок та дівчат були продані лише з Центральної та Східної Європи та країн СНД, перш за все до інших країн-учасниць ОБСЄ. Країни ОБСЄ у Західній Європі та Північній Америці також є країнами основного призначення, в які постачається “живий товар” з країн, що розвиваються, в Азії, Африці та Латинській Америці. Незважаючи на те, що торгівля людьми в кожній країні чи регіоні має
  

• Боротьба зі злочинністю – загальнолюдська проблема
  В Конституції України взагалі найвищою соціальною цінністю визнаються людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека (ст.3). Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Злочинність завжди займала одне із перших місць серед найбільш гострих проблем, що турбували громадську думку. У другій половині ХХ сторіччя у різних державах її ставили по значущості на друге-третє місце. З проблем злочинності, як правило, висловлюються всі, вважаючи, їх досить очевидними. Більшість політиків, які бажають влади, перш за все, обіцяють побороти саме це явище. Причому виступи останніх, громадських діячів, матеріали засобів масової інформації завжди сприймаються з живою цікавістю. І це зрозуміло, адже порушуються питання, що є найбільш
  

• Боротьба із незаконним розповсюдженням наркотичних засобів. Боротьба з тероризмом
  Людство глибоко стурбоване масштабами і тенденцією зростання незаконного виробництва, попиту і обсягу наркотичних засобів і психотропних речовин, що становлять серйозну загрозу для здоров'я і добробуту людей і здійснюють негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства, а також тим, що діти в багатьох районах світу використовуються як споживачі незаконних наркотичних засобів і психотропних речовин і експлуатуються у ході їх незаконного виробництва та обігу, що є величезною небезпекою. Держави уклали всеосяжну, ефективну і дійову міжнародну конвенцію, спеціально спрямовану на боротьбу з незаконним обігом, у якій враховуються різні аспекти проблеми в цілому, і зокрема ті з них, що не передбачені існуючими
  

• Будова шкіри людини. Властивості папілярних узорів
  Будова шкіри людини Сліди папілярних узорів за своїм криміналістичним значенням за­ймають перше місце в групі слідів-відображень, тому що вони частіше від інших зустрічаються в слідчій практиці і дозволяють найефективніше організовувати пошук та викриття злочинців. Сліди рук залишаються майже на всіх предметах, до яких доторкається лю­дина. На пластичних речовинах (пластилін, віск, розігрітий сургуч, глина) та сипучих утворюються об'ємні сліди, а на твердих поверх­нях - поверхневі сліди, за якими можливе ототожнення особи. Така можливість обумовлена будовою шкірного покриву долонної по­верхні руки та особливими властивостями папілярних узорів.
  

• Важливе рішення в регулюванні земельних відносин
  Вирішення спірних питань. Беручи до уваги та вивчаючи Закон України “Про місцеве самоврядування”, Земельний кодекс України, на мою думку діяльність органів місцевого самоврядування здійснені земельних відносин в деякій мірі не є правомірною по розпорядженні землею (по закріпленню основи цільового призначення). За час перебування на посаді сільського голови я зустрівся з матеріалами попереднього погодження. Наведу конкретний приклад. На території нашого села знаходиться та видобуває, одна з українських компаній, нафту. Земельна ділянка на якій знаходиться установки та допоміжні споруди для видобутки сировини, належать до лісового фонду, але за межами населеного пункту. Ця земля в 1996 році була дана в оренду на довгостроковий термін – 25
  

• Вантажно-митна декларація, її характеристика
  ПЛАН Вступ 1. Форми та порядок подання вантажних митних декларацій (ВМД) 2. Оформлення вантажної митної декларації 3. Поняття партії товарів у ВМД 4. Передекларування товарів та анулювання ВМД 5. Тривалість митного контролю Висновки Використана література Вступ Набуття нашою країною державного суверенітету зумовило потребу в приведенні правових засад зовнішньоекономічної діяльності в Україні у відповідність з загальновизнаними міжнародними нормами та правилами. Результатом 12-річного законотворчого процесу в цьому напрямку стало створення для вітчизняних суб’єктів господарювання достатньо сприятливих умов для вільного
  

• Вбивство через необережність. Умисне тяжке тілесне ушкодження Доведення до самогубства
  1. Вбивство, вчинене через необережність,— карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність,— карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. 1. Об’єктом злочину є життя особи. 2. Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням — посяганням на життя іншої людини; 2) наслідками у вигляді її смерті; 3) причинним зв’язком між вказаними діянням і наслідками. Якщо необережне заподіяння смерті є ознакою іншого злочину (зокрема передбаченого ч. 2 ст. 134, ч. З ст. 135, ч. З ст. 136, ч. 2 ст. 137, ч. 2 ст. 139), воно кваліфікується за статтею Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за цей .злочин,
  

• Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні
  ПЛАН ВСТУП 1. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ – ЄДИНИЙ ОРГАН ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ 2. ПОВНОВАЖЕННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ 3. ЗАКОНОДАВЧІ ФУНКЦІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Вступ Верховна Рада є загальнонаціональним представ­ницьким органом державної влади, оскільки вона пред­ставляє увесь український народ — громадян України всіх національностей і виступає від імені всього народу. Це випливає як з Преамбули Конституції та її змісту, так і з назви парламенту — "Верховна Рада України". Що стосується вищих органів державної влади України то до них відносяться: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий Арбітражний Суд України.
  

• Верховний суд США
  Федеральний суд. Наявність федеральних судів чи судів штатів мотивується визначальною рисою Конституції США, що відображає федеральний устрій країни. Федералізм передає деякі функції урядові Сполучених Штатів (феде­ральному, тобто загальнодержавному урядові), полишаючи решту функ­цій штатам. Функції уряду Сполучених Штатів стосуються нації в цілому, власне, спрямовані на розв'язання таких завдань, як прокладання
  

• Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України
  План Вступ . Глава 1. ТеоретиЧне та ІсториЧне обгрунтуваннЯ принципу розподІлу влад ГЛАВА 2. КонституцІйнІ основи розподІлу та взаЄмодІЇ гІлок державноЇ влади в УкраЇнІ . ВИСНОВОК Використана лІтература та нормативно-правовІ акти . Вступ. В час коли Українська держава стала на шлях побудови незалежної, суверенної, демократичної держави виникає необхідність застосування принципу розподілу влад як одного з основних принципів демократичної держави. Значних зрушень зазнала Україна у цій сфері протягом невеликого, як для держави, відрізку часу. Взаємодія гілок державної влади забезпечує нормальне функціонування державного механізму в цілому, оскільки не дає можливості жодній з гілок влади узурпувати
  

• Взаємозв’язок організованої злочинності, “відмивання” доходів незаконного походження та “тіньової” економіки
  Глобалізація світової економіки безумовно впливає на глобальний характер криміногенних процесів, “тінізацію” економіки і зміцнення її потужного джерела – організовану злочинність. З огляду на цю обставину, з середини 70-х р. за ініціативою Конгресу ООН з питань попередження злочинності її організовані прояви транснаціонального характеру стали предметом серйозної уваги міжнародні спільноти. З того часу постійно проводиться робота стосовно універсалізації відповідного понятійного апарату, розробляються проблеми ставлення до особи злочинця, напрацьовується міжнародна нормативно-правова база (рекомендації, конвенції і декларації) з питань боротьби з “відмиванням” доходів незаконного походження. Аналіз наукових джерел та міжнародних правових актів з проблем боротьби зі злочинністю дозволяє
  

• Виборча система України
  План 1. Вступ. 2. Представницька демократія. 3. Поняття і сутність виборів. 4. Принципи виборчого права України. 5. Абсентеїзм. 6. Референдум. 7. Список літератури. Вступ Демократичність держави і суспільства насамперед визначається рівнем розвитку народовладдя, тобто тим, наскільки реально існуючі процедури виявлення і здійснення волі народу впливають на управління державними та суспільними справами. Найбільш ефективно такий вплив може здійснюватись у формі прямого (безпосереднього)
  

• Виборче право і виборча система в Україні
  Зміст 1 Поняття виборчого права та виборчої системі та їх конституційна основа в України 3 2 Загальна характеристика виборчої системи в Україні 5 Висновки до розділів. 8 3 Референдум: види та порядок проведення. 9 Завдання. 15 Використана література. 17 1 Поняття виборчого права та виборчої системі та їх конституційна основа в України Ст. 5 Конституції України визначає дві форми народовладдя — безпосередня (пряма) і представницька демократія. Безпосередня демократія пов’язана із здійснюванням через різні форми прямим волевиявленням народу України, територіальної громади чи іншої визначеної законом спільноти громадян України. Форми безпосередньої демократії — це способи і засоби безпосереднього здійснення влади народом
  

• Виборче право та виборчі системи зарубіжних країн
  План лекції. 1. Поняття виборчого права. 2. Порядок проведення виборів. 3. Виборчі системи зарубіжних країн. 1. Одним з елементів демократії є вибори в різні органи державної влади. В науці конституційного права термін “виборче право” в залежності від конкретних обставин пояснюється диференційовано. По-перше, виборче право – це інститут конституційного права, який складається з правових норм, що регулюють порядок надання громадянам права брати участь у виборах. Виборче право має своїми джерелами конституції, конституційні закони, акти парламентів, постанови урядів, укази глав держав. По-друге, виборче право – це суб’єктивне право громадянина бути учасником конституційно-правового відношення, яке виникає при виборах. В даному випадку виборче право означає право
  

• Виборче право України
  Зміст. Вступ 3 1. Вибори як одна із форм народовладдя . 4 2. Принципи виборчого права України . 14 3. Виборча система України на сучасному етапі . 19 Висновки 23 Використана література 24 Вступ. Демократичність держави та суспільства передусім визнача­ється досягнутим рівнем роз­витку народовладдя, тобто тим, наскільки реально існуючі про­цедури виявлення та здійснення волі народу впливають на управ­ління державними та суспільни­ми справами. Найреальніше та­кий вплив може здійснюватись у формі прямого (безпосередньо­го) народовладдя, під яким ро­зуміють безпосередню участь громадян у здійсненні державної влади, їхнє пряме волевиявлен­ня при виробленні та ухваленні державних рішень. Мета курсової
  

• Виборче право, виборча система в Україні
  План. 1. Виборча система в Україні. 2. Виборче право в Україні. Під виборчою системою в Україні розуміється передбачений законодавством порядок формування представницьких органів у державі. Сукупність правових норм, що регламентують порядок виборів, становить виборче право. Основними джерелами виборчого права є Конституція України, Закони України “Про вибори народних депутатів України” від 22 жовтня 1997 р., „Про вибори президента України” від 5 березня 1999 р., „Про вибори депутатів місцевих Рад та сільських, селищних, міських голів” від 14 січня 1998 р., „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим” від 12 лютого
  

• Виборчий процес
  Зміст Безпосереднє народовладдя ………………………………………….3 Поняття терміну “вибори” ………………………………………… .5 Принципи виборчого права України ……………………………… .6 Види виборихі систем …………………………………………… .…7 Поняття виборчого процесу ………………………………………….8 Засади виборчого процесу ………………………………………… 8 Суб’єкти виборчого процесу …………………………………………9 Стадії виборчого процесу ………………………………………… .9 8.1 Призначення виборів ………………………………………… .9 8.2 Утворення виборчих органів ………………………………….12 8.3 Утворення виборчих округів та виборчих діль­ниць…………16 8.4 Складання списків виборців (реєстрація виборців)………….19 8.5 Висування і реєстрація кандидатів……………………………20 8.6 Передвиборна агітація…………………………………………26 8.7Голосування, підрахунок голосів виборців, вста­новлення та
  

• Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї
  1. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, а також збут підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи. білетів державної лотереї — караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі,—караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі,— караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Примітха. Дії, передбачені цією статтею, вважаються
  

• Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів. Обман покупців та замовників
  1. Виготовлення з метою збуту, збут чи використання іншим чином підроблених недержавних цінних паперів — караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди,— караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою або якщо вони завдали особливо великої матеріальної шкоди,— караються позбавленням волі на строк від п’яти
  

• Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
  1. Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду. 2. Іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них на підставі цього Кодексу, можуть бути передані для відбування покарання за вчинений злочин тій державі, громадянами якої вони є, якщо така передача передбачена міжнародними-договорами України. 3. Іноземці та особи без громадянства, що постійно не :” проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України і перебувають на її території, можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної
  

• Види (форми) юридичних осіб приватного права
  Юридичні особи можуть створюватись у будь-якій формі, що передбачена або принаймні не заборонена законом. Стаття 83 ЦК передбачає такі форми юридичних осіб: товариства; установи. Крім того, у цій статті йдеться про допустимість створення юридичних осіб у Інших формах, встановлених законом. Враховуючи особливості методу цивільно-правового регулювання, про які йшлося у перших главах цієї книги, це положення ст.83 ЦК, очевидно, слід трактувати у тому сенсі, що йдеться не тільки про форми юридичних осіб, прямо передбачені законом, а й узагалі про будь-яку форму юридичної особи, що прямо не заборонена законом. а) Товариство — це організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві За своєю сутністю товариства є корпоративними
  

• Види адвокатської діяльності
  Адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; склада­ють заяви, скарги та інші документи правового характеру; по­свідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійс­нюють представництво в суді, інших державних органах пе­ред громадянами та юридичними особами; подають юридич­ну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійс­нюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньо­економічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального за­конодавства у процесі дізнання та попереднього слідства. Адвокат може здійснювати й інші види юридичної допомо­ги, передбачені законодавством. У коментованій статті Закону
  

• Види господарських договорів і відповідальність за порушення договірних зобов’язань
  1. Поняття господарського договору Суб'єктам підприємництва доводиться укладати різні за своїм характером договори (купівлі-продажу, поставки, перевезення, лізингу, консигнації, банківського кредиту тощо), які регулюються як нормами ЦК, так і інших нормативних актів. Особливістю розвитку сучасного приватного права є тенденція до уніфікації правових систем, завдяки яким відбувається стикування та взаємодія різних систем національного законодавства з метою спрощення міжнародних відносин, зняття перешкод у міжнародному обороті товарів, капіталів та робочої сили. Прискоренню цих процесів сприяє діяльність численних міжнародних організацій з уніфікації міжнародного права. Серед міжнародних організацій, які відіграли помітну
  

• Види господарських товариств, їх характеристика
  За статтею 1 Закону України «Про господарські товариства», до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах вартості належних їм акцій. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми. Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства,
  

• Види заохочень і порядок їх застосування
  Заохочення у трудовому праві Надзвичайно важливе місце в забезпеченні дисципліни праці належить оцінці праці. За результатами позитивної оцінки до працівника може застосовуватися заохочення. У правових нормах різного рівня встановлена система стимулювання праці: види заохочень, підстави для заохочення і порядок їх застосування. Заохочення за видами поділяються на моральні й мате­ріальні, на індивідуальні та колективні. До моральних відно­сяться такі заохочення, які не пов'язані з виплатою грошей, наданням послуг, продукції, подарунків. Моральне заохочен­ня працівників можна визначити як закріплені нормами трудового права засоби морального визнання працівників та трудових колективів за досягнення високих результатів праці. У відповідності до ст. 143 КЗпП до працівників підпри­ємств,
  

• Види звільнення від кримінальної відповідальності
  Звільнення від кримінальної відповідальності – це здійснювана у відповідності з кримінальним законом і кримінально-процесуальним законом відмова держави в особі компетентних органів від застосування заходів кримінально-правового характеру щодо осіб, які вчинили злочин. Законодавство передбачає випадки обов‘язкового (інститут давності притягнення до кримінальній відповідальності) і факультативного (особа перестала бути суспільно небезпечною внаслідок зміни обстановки після вчинення нею діяння, що містить ознаки злочину) звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили діяння, що містять ознак злочину. Види звільнення від кримінальної відповідальності: 1) у зв‘язку з відпадінням суспільної небезпечності
  

• Види зобов’язань в цивільному законодавстві
  В силу зобов'язання одна особа (борж­ник) зобов'язана вчинити на користь ін­шої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, спла­тити гроші та інше, або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимага­ти від боржника виконання його обо­в'язку. Із наведеного визначення випливає, що зобов'язання являє собою окремий вид цивільних правовідносин. Поруч із загаль­ними для всіх правовідносин рисами, зо­бов'язальні правовідносини характеризу­ються особливими, специфічними озна-ками, які дозволяють розглядати їх як окремий вид цивільних правовідносин: 1) в зобов'язальних правовідносинах приймають участь дві або більше визна­чених особи, з яких одна є управомоче-ною стороною, а інша - зобов'язаною, а в правовідносинах, наприклад, власності власнику
  

• Види і правові джерела радіаційної та ядерної безпеки
  Роль права як регулятора суспільних відносин у сфері використання ядерної енергії значно зросла з того часу, коли цей тип енергії вперше був використаний людиною як у військових, так і в мирних цілях Сьогодні важко переоцінити роль правового регулювання, особливо у сферах, пов'язаних з використанням сучасних мирних та військових технологій. Суспільство, відчувши на власному досвіді негативні наслідки впровадження нових технологій, усвідомило, що необхідно шукати нові підходи до забезпечення безпеки і нерозповсюдження ядерної зброї. Відповідно до статті III Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, до якого Україна приєдналася у 1994 році, "Кожна з держав-учасниць, що не володіє ядерною зброєю, зобов'язується прийняти гарантії, як вони викладені в угоді, про яку будуть
  

• Види мита та їх характеристика. Особливі режими митного оформлення
  Мито - це непрямий податок, який стягується з товарів (інших предметів), які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом. Механізм оподаткування митом наведений на схемі 1, 2: Схема 1 Структурно - логічна схема мита Структурно - логічна схема мита Митна
  

• Види об’єднань громадян
  ВСТУП Суб’єкти адміністративно-правових відносин реалізують свої права і обов’язки не тільки індивідуально, але й відповідним чином об'єднуючись в організації (асоціації). Колективна форма задоволення потреб громадян — звичайне у світовій практиці явище. Це достатньо самостійні утворення, у справи яких держава, як правило, втручається найменшим чином. Об'єднання громадян органічно вплітаються в тканину суспільних і, перш за все — адміністративно-правових відносин. Без них неможливо уявити саму організацію суспільства, механізм здійснення народовладдя в Україні. Іншими словами, демократія без різноманітних об'єднань громадян неможлива. До недавніх пір такі об'єднання не мали належного розвитку: їх перелік був занадто обмежений, діяльність формальна, оскільки їх
  

• Види осудності, як ознаки суб’єкта злочину
  ЗМІСТ Вступ Розділ I. Поняття суб'єкта злочину 1.1 Характеристика суб’єкта злочину 1.2 Обмеження щодо суб’єкта злочину Розділ ІІ. Види осудності, як ознаки суб'єкта злочину. 2.1. Осудність, як необхідна умова кримінальної відповідальності 2.2. Поняття неосудності та її критерії 2.3. Поняття обмеженої осудності 2.4. Примусові заходи медичного характеру Розділ III. Поняття спеціального суб'єкта Розділ ІV. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність Висновки Список використаних джерел
  

• Види підприємств колективної власності в Україні. Робочий час та час відпочинку. Види господарських товариств в Україні. Засади їх діяльності
  План. 1. Види підприємств колективної власності в Україні. 2. Робочий час та час відпочинку. 3. Види господарських товариств в Україні. Засади їх діяльності. Список використаної літератури 1. Види підприємств колективної власності в Україні. Однією з організаційних форм господарської діяльності є підпри­ємства, види яких визначені в законі залежно від форм власності — при­ватні, колективні, державні, комунальні, підприємства з іноземними інвестиціями. Відтак слід, мабуть, зазначити, що законодавство дозволяє і заохо­чує приватну господарську і підприємницьку діяльність як індивідуаль­ну, сімейну,
  

• Види покарань. Призначення покарання. Позбавлення волі на певний строк
  1. До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань: 1) штраф; 2) громадські роботи; 3) виправні роботи; 4) арешт; 5) позбавлення волі на певний строк. 2. До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. 1. З усіх видів покарань, передбачених КК, до неповнолітніх можуть бути застосовані лише ті, які прямо вказані в ст. 98. Вони переважно не пов’язані з позбавленням волі. 2. Виходячи з положень ст. 98, до неповнолітніх не можуть застосовуватися конфіскація майна, обмеження волі, довічне позбавлення волі. Не можуть бути призначені неповнолітнім
  

• Види права власності залежно від правового режиму
  Право власності на землю (земельну ділянку) Особливості права власності на землю полягають у тому, що згідно зі ст. 14 Конституції земля є основним національним багате-ом і перебуває під особливою охороною держави, а право власності на неї гарантується Конституцією. Особливості правового режиму землі полягають у тому, що відповідно до ст.9 ЦК положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сфері використання природних ресурсів (у тому числі землі), якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Отже, пріоритет при вирішенні конкретних питань здійснення права власності на землю надається нормам актів спеціального законодавства, а положення ЦК застосовуються субсидіарно. Проте загальні положення права власності (у тому числі ті,
  

• Види права власності залежно від числа власників. Особливості права спільної власності
  Поняття і види права спільної власності Майно може належати на праві власності не одній, а кільком особам одночасно. В такому разі виникають відносини спільної власності. Право спільної власності — це право двох і більше осіб на один і той же об'єкт, який може складатися з однієї речі або з їх сукупності. Ці речі можуть бути подільними або неподільними, однак як об'єкт права власності вони створюють єдине ціле. Тому право власності кожного учасника спільної власності поширюється на весь об'єкт, а не на його частину. З поняттям права спільної власності пов'язані категорії "ідеальна частка" і "реальна частка". Ідеальна частка — це частка у праві на річ. Наприклад, якщо дві особи мають у рівних частках право спільної власності на
  

• Види правопорушень
  Для наукових і практичних цілей створені різноманітні класифікації правопорушень. Види правопорушень – класифікаційні групи правопорушень за різними підставами розмежовуються між собою за ступенем суспільної шкідливості (небезпечності), за об’єктами посягань, за суб’єктами, за розповсюдженням, за ознаками об’єктивної і суб’єктивної сторони, а також за процедурами їх розгляду. Отже, правопорушення класифікуються за: а) ступенем суспільної небезпеки – на злочини і провини; б) належністю норм права, які порушуються, до відповідних галузей права: кримінальні, цивільні, адміністративні, правопорушення у сфері трудового законодавства і інші); в) колом осіб – особові і колективні; г) за характером правових приписів –нормативно-правові і дисциплінарні; д) в залежності від характеру цивільно-правового
  

• Види правочинів
  Класифікація правочинів можлива за різними підставами. 1) Залежно від числа сторін, що беруть участь у правочині, їх поділяють на односторонні, двосторонні і багатосторонні. Саме така класифікація запропонована як визначальна в ст.202 ЦК. Односторонній правочин — це дія (волевиявлення) однієї сторони, спрямована на набуття, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків (видача довіреності, складання заповіту). Ця сторона може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин, як правило, може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Проте у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з іншими особами односторонній правочин може створювати обов'язки також для інших осіб. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів,
  

• Види складів адміністративних правопорушень
  Види складів адміністративних правопорушень. Ви­вчення складів адміністративних правопорушень немож­ливе без класифікації, без виділення однопорядкових груп, які прийнято називати видами. Найбільш вдалими реко­мендуються такі класифікації: 1. Залежно від ступеня суспільної небезпеки виділяють склади основні і кваліфіковані. 2. Залежно від характеру шкоди їх поділяють на матері­альні і формальні. 3. Залежно від суб'єкта проступку — на особисті і служ­бові (посадові). 4. Залежно від структури склади можуть бути однознач­ними й альтернативними. 5. За особливостями конструкції вони поділяються на описові і бланкетні (відсильні). Коротко
  

• Види складів злочинів. Кваліфікація злочинів (поняття та значення)
  Класифікація юридичних складів злочинів за ступенем їх суспільної небезпеки: 1) основний склад злочину – фіксує різновид злочину певного виду без пом‘якшуючих і без обтяжуючих обставин; 2) кваліфікований (особливо кваліфікований) склад злочину – фіксує різновид злочину певного виду з обтяжуючими (особливо обтяжуючими) обставинами (ч.4 ст.117, ч.2 ст.166 КК тощо); кілька альтернативних обтяжуючих обставин, передбачених у диспозиції однієї і тієї ж самої частини (пункту) статті Особливої частини кримінального закону, утворюють один кваліфікований склад злочину; 3) привілейований склад злочину – фіксує різновид злочину певного виду з пом‘якшуючими обставинами (ст.95,96,97,103,104 КК). Класифікація юридичних складів за особливостями конструкції їх об‘єктивної сторони: Матеріальний
  

• Види складу злочину та їх значення для кваліфікації
  Зміст Вступ. І. Види юридичних складів злочинів. 1) Класифікація юридичних складів за особливостями конструкції їх об'єктивної сторони. 2) Класифікація юридичних складів злочинів за способом їх описання в кримінальному законі. ІІ. Склад злочину та його значення для правильної кваліфікації. Висновок. Література. Вступ. Людське суспільство, як і будь-яка інша складна система може функціонувати та розвиватися лише на основі певних правил, з – поміж яких обирається один з багатьох можливих варіантів поведінки того або іншого суб’єкта. Задля регулювання поведінки людей, об’єднань у суспільстві формуються певні правила поведінки, котрі орієнтуються на досягнення тієї чи іншої мети. Правила, що покликані
  

• Види слідів рук
  У результаті взаємодії злочинця з об'єктами матеріального середо­вища місця події залишаються різноманітні сліди, найчастіше це сліди рук. Виявлення, фіксація та вилучення слідів рук з метою їх ви­користання для розшуку злочинців та розслідування злочинів - важ­ливе завдання спеціаліста-криміналіста під час огляду місця події і проведенні експертиз. Криміналістичне значення слідів рук полягає в тому, що за їх допомогою можна з'ясувати різні обставини справи за розмірами сліду папілярного узору, шириною папілярних ліній та відстанню між ними встановлюють стать та вік особи, за взаємним розміщенням слідів на слідосприймаючій поверхні визначають ме­ханізм їх утворення, руку
  

• Види співучасників
  1. Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, е організатор, підбурювач та пособник. 2. Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом. 3. Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації. 4. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або
  

• Види суб’єктів господарського права
  Завдання, права та обов'язки суб'єкта господарського права Кожен з видів суб'єктів господарського права має свої певні завдання. Підприємство здійснює виробничо-господарську діяльність, банк — кредитну, розрахункову та іншу діяльність, орган державної виконавчої влади — управлінську діяльність в економіці і т.ін. Правовою формою, в якій врегульовані завдання суб'єктів господарського права, є їх статутні господарсько-правові акти – установчі документи установчий договір і статут), статут державного та іншого підприємства, положення (про міністерство, про державний комітет). Ви­ходячи із завдань, статутні акти врегульовують такі поняття, як цілі і предмет діяльності суб'єкта господарського права (функції щодо органів управління). Підприємства згідно з законом мають право здійснювати
  

• Види судових промов
  Наш славетний земляк Антон Чехов писав понад сто років тому: «Можливо, і ми колись дочекаємося, що наші юристи, професори і взагалі поса­дові особи, які за обов'язками служби мають говорити не лише вчено, але й зрозуміло і гарно, не виправдовуватимуться тим, що вони «не вміють» говорити. Адже в принципі для інтелі­гентної людини погано говорити повинно б вважатися такою непристойністю, як не вміти читати і писати, і у справі осві­ти й виховання навчання красномовства слід було б вважати неминучим». Нині настав час відродження національної культурної спадщини, зокрема й риторичної, в якій певною мірою відбито дивоцвіт і світовідчуття українського народу. Україна прого­лосила, що будує правову демократичну державу. Для цього їй необхідні передусім духовні, інтелектуальні особистості,
  

• Види судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі
  Судово-психіатрична експертиза в цивільному процесі може проводитися амбулаторно, у стаціонарі, у суді, а також заочно (найчастіше посмертно). Заочна експертиза проводиться у випадках, коли підекспертний внаслідок важкого соматичного захворювання або дальності відстані не може прибути на експертизу. Треба однак підкреслити, що в ряді випадків заочна експертиза є лише попереднім етапом огляду. Експерти по ознайомленні з матеріалами цивільної справи можуть запросити додаткові документи, необхідні для остаточного рішення. При недостатній ясності питання експерт може наполягати на особистому огляді особи, у відношенні якого призначається судово-психіатрична експертиза. У рідких випадках при важкому фізичному стані подэкспертного
  

• Види та класифікація митних платежів
  ПЛАН 1. Поняття митних платежів 2. Види митних платежів, особливості їх нарахування 3. Механізми оподаткування митом, способи нарахування 4. Класифікатор видів митних платежів Використана література 1. Поняття митних платежів Мито, що стягується митницею. У юридичній літературі немає єдності думок щодо віднесення цього виду платежу саме до неподаткових доходів. Ряд авторів відносять його до непрямих податків, аргументуючи свою позицію тим, що мито при імпортно-експортних операціях стягується паралельно з податком на додану вартість та акцизним збором; контроль за
  

• Види трудового договору
  План 1. Трудовий договір про сумісництво і суміщення професій і посад. 2. Трудовий договір про тимчасове заступництво. 3. Трудовий договір з працівником про тимчасове виконання обов’язків за вакантною посадою. 1. Згідно з ч.2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свою здатність до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, установах, організаціях, якщо інакше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної роботи, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або на іншому підприємстві, установі, організації або
  

• Види управління у галузі екології за чинним законодавством
  ПЛАН Вступ 1. Органи надвідомчого управління і контролю в галузі екології 2. Органи спеціального поресурсового управління 3. Органи спеціалізованого функціонального управління 4. Органи спеціалізованого галузевого управління Висновки Список використаної літератури ВСТУП Управління в галузі екології – внутрішня структура, сукупність елементів, що реалізують державну політику в галузі екології , здійснюють певні функції. Управління в галузі екології - це врегульовані правовими нормами суспільні відносини , в яких реалізується діяльність
  

• Визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою
  Визнання фізичної особи безвісно відсутньою слугує насампе­ред захисту майнових інтересів відсутньої особи та інтересів осіб, з якими вона перебуває у цивільних відносинах. Гарантією від необгрунтованого визнання особи безвісно від­сутньою є те, що рішення про визнання особи безвісно відсут­ньою приймає лише суд. До того ж, ст.43 максимально точно встановлює умови, за яких фізична особа може бути визнана без­вісно відсутньою, передбачаючи, що для цього необхідно, аби протягом одного року в місці її постійного проживання (ст.29 ЦК) немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце пере­бування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомос­ті,
  

• Визначення громадянства
  Основою правового положення особи як в державному, так і в міжнародному праві являється громадянство. Майже в кожній країні основною частиною його населення виступає особлива категорія фізичних осіб - громадяни даної держави. Правовий статус громадянина істотно відрізняється від статусу інших осіб, які проживають в країні. Він зберігає свої особливості і в тому випадку, коли громадянин тієї чи іншої держави постійно або тимчасово проживає на території іншої держави. Громадянина з державою з'єднує стійкий правовий зв'язок, який проявляється в суворо визначених в законодавстві кожної держави взаємних прав та обов'язків. Громадяни мають визначені права й несуть обов'язки по відношенню до своєї держави, а держава
  

• Визначення платників податків з транспортних засобів
  Згідно зі ст. 1 Закону про податок з власників транспортних засобів фізична (в тому числі іноземець або особа без громадянства) або юридична особа (в тому числі іноземна) визначається платником податку за умови, що така особа є власником зареєстрованого в Україні транспортного засобу, визначеного як об’єкт оподаткування ст. 2 цього ж Закону. Таким чином, особи, які є орендарями, лізингоотримувачами, держателями застави (заставодержателями) з правом користування та інші користувачі транспортних засобів не є платниками податку. Щоправда, нерідко податкові інспекції намагаються замінити поняття права власності фактом знаходження транспортних засобів
  

• Визначення приблизного зросту, статі та віку особи
  Визначення приблизного зросту, статі та віку особи, яка залишила сліди на місці пригоди, має велике практичне значення, тому що до­зволяє більш цілеспрямовано проводити пошук злочинця, коли він не встановлений. Відомий криміналіст минулого Е. Локар у своїй роботі «Керівництво по криміналістиці» відзначав, що вже В. Гершель звернув увагу на відмінності в папілярних узорах у чоловіків та жінок. Так, папіляр­ні лінії у жінок більш тонкі і зближені, але, на думку Локара, висно­вок, зроблений з урахуванням такої закономірності, ґрунтується в більшому ступені на інтуїції, ніж на науково розробленій методиці. Згодом П. С. Семеновський
  

• Виконавча влада та конституційне право зарубіжних країн
  ПЛАН Вступ 1. Основні риси організації виконавчої політичної влади в окремих зарубіжних країнах 2. Структура і організація урядів 3. Конституційна відповідальність урядів (органів виконавчої влади) Список використаної літератури Вступ Своєрідною верхівкою системи виконавчої влади б уряд — звичай­но один з вищих органів держави, компетенція якого лише умовно може бути зведена до виконання законів, здійснення завдань у сфері уп­равління. Уряду належить виконавча політична влада, яка за своєю сут­тю є чи не найважливішою владою в державі. У президентських республіках систему виконавчої влади очолює президент, який сприймається як її уособлення і безпосередній носій цієї влади. У США взагалі не виокремлюють поняття уряду, а використову­ють
  

• Виконавче провадження та його учасники
  ВСТУП Для виконання завдань захисту прав громадян, юридичних осіб і держави, цивільне судочинство покликано забезпечити, як правильний та своєчасний розгляд і вирішення підвідомчих йому справ, так і виконання постановлених щодо них рішень. Ця мета досягається за допомогою процесуального порядку їх примусової реалізації, яка становить самостійну і завершальну стадію цивільного процесу —виконавче провадження. Виконанням усуваються порушення майнових і особистих немайнових прав шляхом застосування процесуальних засобів і способів примусу до осіб, які відмовилися добровільно виконати свої обов'язки. Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються
  

• Виконання зобов’язання. Забезпечення виконання зобов’язання
  1. Поняття та принципи виконання зобов’язання. 2. Місце, строк (термін) та способи виконання зобов’язання. 3. Забезпечення виконання зобов’язання. 4. Зобов’язальні способи забезпечення виконання зобов’язання. 5. Речово-правові способи забезпечення виконання зобов’язання. 1. - Виконання зобов’язання – це здійснення його суб’єктами взаємообумовлених зустрічних дій або утримання від них, які проявляються у реалізації кредитором своїх прав і виконанні боржником покладених на нього обов’язків, зокрема щодо: передання майна, виконання робіт, надання послуг, сплати грошей тощо. - Виконання цивільного зобов’язання підпорядковується
  

• Виконання наказу або розпорядження. Діяння, пов’язане з ризиком
  1. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження. 2. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина. 3. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження. 4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах. 5. Якщо особа не усвідомлювала
  

• Виконання покарання у виді арешту
  ПЛАН Вступ 1. Місця відбування та порядок і умових виконання покарання у виді арешту 2. Матеріально-побутове забезпечення і медичнеобслуговування засуджених до арешту, заходи заохочення та стягнення 3. Особливості відбування арешту засудженимивійськово­службовцями Висновки Список використаної літератури Вступ За будь-які проступки людина має нести відповідальність. Наслідком такої відповідальності може бути покарання у різних видах: матеріальних, різних формах затримання, догана, позбавлення волі на певний термін тощо. Є більші та менші провини, у зв’язку з цим вибирається відповідна
  

• Виконання рішення ухвали, постанови, зміна способу виконання, відстрочка або розстрочка їх виконання
  Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі – рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили (стаття 115 ГПК) до його фактичного повного виконання. Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка
  

• Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Діяння, пов’язане з ризиком
  1. Не є злочином вимушене заподіяння шкоди право-охоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності. 2. Особа, зазначена у частині першій цієї статті, підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно і поєднаного з насильством над потерпілим, або тяжкого злочину, вчиненого умисно і пов’язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків. 3. Особа, яка вчинила злочин, що передбачений частиною другою цієїстатті, не може бути засуджена до довічного позбавлення
  

• Виконання судових рішень
  ПЛАН Вступ. 1 1. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ 3 2. ПІДСТАВИ ВИКОНАННЯ ТА ВИКОНАВЧІ ДОКУМЕНТИ . 4 Висновок . 10 Використана література: 10 Вступ. Згідно з законодавством про судоустрій правосуддя здійснюється тільки судом шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних справ, зв'язаних з захистом прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ і організацій; шляхом розгляду в судових засі даннях кримінальних справ, вирішення питань провин ність підсудного, застосування встановлених законом мір покарання осіб, винних в учиненні злочину,
  

• Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
  1. Розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у банках, на підприємствах, в установах, організаціях та їх підрозділах або придбання за такі кошти об’єктів, майна, що підлягають приватизації, чи обладнання для виробничих та інших потреб, або використання таких коштів і майна з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів,— караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах,— караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з позбавленням права
  

• Використання офшорних юрисдикцій при здійсненні сумнівних фінансових операцій
  Працівники правоохоронних органів з часів проголошення Україною незалежності та особливо під час проведення економічних реформ, зміни правового поля часто натикаються на застосування криміналітетом завуальованих фінансово-господарських операцій ускладненими неадекватними схемами. До них можна віднести бартерні та вексельні, давальницькі та толінгові схеми, схеми взаємозаліків, використання фінансових технологій фондового ринку тощо. Використання у цих схемах офшорних інструментів також є перевагою злочинних груп. Основною і центральною ланкою фінансових махінацій, шахрайств, “відмивання брудних” грошей у світовій фінансовій системі на сьогодні є офшорні фінансові центри та країни з перехідною економікою, де здійснюється процес приватизації. Фахівці контролюючих та правоохоронних
  

• Використання спеціальних знань у справах про ухилення
  ЗМІСТ Стор. Вступ 3 1. Поняття та система слідчих дій 4 2. Проведення окремих слідчих дій при розслідуванні ухилень від сплати податків 10 2.1. Допит 10 2.2. Виїмка та огляд документів 15 2.3. Обшук 18 3. Використання спеціальних знань у справах про ухилення від сплати податків 19 3.1. Підстави та порядок проведення документальної перевірки 20 3.2.Підстави та порядок проведення судово-бухгалтерської експертизи 22 3.3. Участь спеціаліста при проведенні окремих слідчих дій 25 Висновок 27 Література 28 ВСТУП Податкова система є одним з найважливіших елементів економіки України, її формування відбувається в умовах економічних перетворень, переходу до економіки ринкового типу.
  

• Використання сучасних комп’ютерних технологій у протидії транснаціональній злочинності
  В умовах сьогодення відбувається якісна зміна кримінального світу: у своїй злочинній діяльності кримінальні структури використовують найсучасніші досягнення науки і техніки, комп’ютерні системи та нові інформаційні технології. Тобто, відбувається процес інтенсивної інтелектуалізації організованої злочинності. Новим небезпечним явищем стає транснаціоналізація злочинності, залучення організованого “національного” криміналітету до діяльності злочинних угруповань інших країн, що стрімко прогресує внаслідок неадекватної міжнародної активності України стосовно координації боротьби з цим явищем, яке завдає шкоди міждержавним економічним відносинам, підриває авторитет держави. Сфера діяльності транснаціональної злочинності розповсюджується на наркобізнес, торгівлю ядерними матеріалами і зброєю,
  

• Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних лінів зв’язку та їх обладнання. Вимагання
  1. Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобами електричних мереж, кабельних ліній зв’язку та їх обладнання — карається штрафом від ста до п’ятисот неоподаткову ваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групої; осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, чи у великих розмірах — караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 3. Ті самі дії, вчинені організованою групою або так що спричинили особливо тяжкі наслідки — караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна. Примітка. Діями, що завдали особливо тяжкі наслідки, вважаються якщо вони спричинили загибель людини, перерву
  

• Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин
  1. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна або заволодіння ними шляхом шахрайства — караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 2. Ті самі дії, вчинені військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли істотну шкоду,— караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, розбій з метою заволодіння зброєю, бойовими припасами, вибуховими чи іншими
  

• Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
  1. Викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах,— караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, якщо вони спричинили порушення роботи підприємства, установи чи організації або вчинені щодо особливо важливих документів, штампів, печаток,— караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних
  

• Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
  1. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або іх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства,— караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років. 2. Ті самі дії. вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 307. 310, 311, 312, 314, 317 цього Кодексу, або у великих розмірах, а також заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем,— караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням
  

• Викрадення, привласнення, вимагання технічного майна
  1. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства з метою подальшого збуту, а також їх збут для виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів,— караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не е небезпечним для життя або здоров’я, чи з погрозою застосування такого насильства, або у великих розмірах, а також заволодіння прекурсорами шляхом зловживання; службової особи своїм службовим становищем,— караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи
  

• Вина та її форми
  План : ВСТУП 1. Поняття вини 2. Ознаки та види умислу 3. Необережність та її види 4. Складна форма вини ВИСНОВК СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Вступ Суб'єктивна сторона злочину являє собою психоло­гічний зміст злочину, його внутрішню (по відношенню до об'єктивної сторони) сторону. Вона нерозривно зв'язана з іншими елементами складу злочину, оскіль­ки в психіці суб'єкта знаходять відображення усі об'єктивні якості злочинного діяння. В юридичній літературісуб'єктивна сторона зло­чину визначається як внутрішня сторона злочину, тоб­то психічна діяльність особи, що відображує ставлен­ня її свідомості й волі до суспільно небезпечного діян­ня,
  

• Вина. Умисел і його види
  Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. 1. “Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду”. Це конституційне положення водночас уособлює в собі презумпцію невинуватості — демократичний принцип правосуддя, Кримінальне право України заперечує об’єктивне ставлення в вину, тобто відповідальність за наслідки, що настали в результаті будь-якого діяння, без встановлення вини. Згідно з КК кримінальна відповідальність особи ґрунтується на суб’єктивному ставленні в вину— умові правильної соціально-політичної оцінки людської ло-ведінки
  

• Винагорода за користування інтелектуальною власністю
  Підходи до винагороди (ціни) за користування інтелектуальною власністю змінювалися в ході розвитку ліцензійної торгівлі. Якщо в 50-х і на початку 60-х років нинішнього століття ліцензування розглядалось як другорядна підприємницька діяльність, а винагоро­да вважалась “додатковим заробітком”, відповідно і ціна часто визначалася за суб’єктивними критеріями продавця. В міру все більшого входження інтелектуальної власності у ринок почала проявлятися невідповідність такого підходу до такої форми влас­ності, як товару. З'явилась потреба узагальнити існуючі й розро­бити нові методи винагороди. У 60-ті - на початку 70-х років з’явилася велика кількість публікацій на цю тему. І в наш час про­довжуються дискусії щодо теоретичних основ вартості, ціни твор­чої продукції, економічної суті ліцензування
  

• Виникнення і розвиток служби дільничних інспекторів міліції
  1. Виникнення і розвиток служби дільничних інспекторів міліції 2 2. Організація служби дільничних інспекторів міліції. Основні завдання дільничних інспекторів міліції 4 3. Права дільничних інспекторів міліції . 9 4. Організація роботи на дільниці 12 5. Організація роботи позаштатних дільничних інспекторів міліції 15 Використані джерела 19 1. Виникнення і розвиток служби дільничних інспекторів міліції Необхідність посилення зв'язку міліції з трудящими вже в перші роки Радянської влади спонукала до створення в міліції нових служб, однією з яких стала служба дільничних інспекторів. Особливістю її створення стало те, що вона виникла як результат пошуку нових організаційних форм діяльності міліції. Початок процесу
  

• Виникнення і розвиток криміналістики в світі і в Україні
  Пізнання події злочину це складна багатопрофільна діяльність, яка потребує як емпірічних ( досвід ) так і наукових знань із різних галузей науки, техніки, мистецтва. Тому ще в давні часи для розслідування злочинів, запрошувались особи, що розумілись на цій справі, які допомагали розв’язувати задачі, що поставали в процесі розслідування. Необхідно сказати, що окремі способи розслідування злочинів, експертизи і відкриття датуються ще XVII століттям, але народження криміналістики як самостійної науки відбулось в кінці XIX століття. Узагальнюючи джерела виникнення криміналістики можна виділити чотири напрямки : 1. Криміналістика - як наука виникла в межах формального кримінального права і процесу. 2. Криміналістика - виникла, як наука в рамках неправового розшуку злочинних елементів.
  

• Виникнення і розвиток служби дільничних інспекторів міліції
  План 1. Виникнення і розвиток служби дільничних інспекторів міліції 2. Організація служби дільничних інспекторів міліції. Основні завдання дільничних інспекторів міліції 3. Права дільничних інспекторів міліції . 4. Організація роботи на дільниці 5. Організація роботи позаштатних дільничних інспекторів міліції Висновок 1 Використані джерела . 1. Виникнення і розвиток служби дільничних інспекторів міліції Необхідність посилення зв'язку міліції з трудящими вже в перші роки Радянської влади спонукала до створення в міліції нових служб, однією з яких стала служба дільничних інспекторів. Особливістю її створення стало те, що вона виникла як результат пошуку нових організаційних форм діяльності міліції. Початок
  

• Виникнення і розвиток служби дільничних інспекторів міліції (права, організація роботи, позаштатні інспектори)
  План 1. Виникнення і розвиток служби дільничних інспекторів міліції 2 2. Організація служби дільничних інспекторів міліції. Основні завдання дільничних інспекторів міліції 4 3. Права дільничних інспекторів міліції . 8 4. Організація роботи на дільниці 11 5. Організація роботи позаштатних дільничних інспекторів міліції 14 Висновок 19 Використані джерела 20 1. Виникнення і розвиток служби дільничних інспекторів міліції Необхідність посилення зв'язку міліції з трудящими вже в перші роки Радянської влади спонукала до створення в міліції нових служб, однією з яких стала служба дільничних інспекторів. Особливістю її створення стало те, що вона виникла
  

• Виникнення та припинення діяльності юридичних осіб
  Традиційно в радянському та пострадянському цивільному праві розрізняли три способи виникнення юридичних осіб: розпорядчий, нормативно-явочний і дозвільний. Розпорядчий порядок виникнення юридичної особи має місце в тому випадку, коли вона створюється внаслідок розпорядження (вираження волі) власника майна або його представника. Це було характерним способом створення державних юридичних осіб. Нормативно-явочний (реєстраційний) порядок означає, що у випадках, коли юридична особа створена відповідно до умов, закріплених в законі, державний орган не може відмовити їй у легалізації (державній реєстрації). Дозвільний порядок полягає у вимозі отримання дозволу відповідного державного органу, підприємства тощо на створення юридичної особи. Зокрема, дозвіл відповідних державних
  

• Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або порушення правил Тех. експлуатації
  (ст. 287). В диспозиції статті описані ознаки об’єктивної сторони складу злочину: випуск в експлуатацію заважмо технічно несправних транспортних засобів, допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані сп’яніння або не має права на керування транспортним засобом, чи шле грубе порушення правил експлуатації транспорту, що забезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його смерть. В КК законодавець назвав види транспортних засобів, на яких може вчинюватись цей злочин (примітка до ст. 286 КК). Об’єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним
  

• Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
  Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів, допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані сп’яніння або не мас права на керування транспортним засобом, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його смерть,— караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з відповідальністю за технічний стан
  

• Вирішення спорів арбітражним судом. Господарські правовідносини, їх ознаки та види. Правове становище арбітражних судів. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства
  ПЛАН. 1. Вирішення спорів арбітражним судом. 2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види. 3. Правове становище арбітражних судів. 4. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства. 5. Використана література.
  

• Вирішення господарських спорів у першій інстанції
  Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі спори, підвідомчі господарським судам. Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: • спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; • спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; • інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; Підвідомчий
  

• Вирішення питань про порушення кримінальної справи
  Зміст Вступ. 4 1. Поняття і значення стадії порушення кримінальної справи. _ 6 2. Порядок порушення кримінальної справи. _ 9 2.1 Органи і посадові особи, що мають право порушувати кримінальні справи. 9 2.2 Приводи і підстави порушення кримінальної справи. _ 11 2.3 Обставини, що виключають провадження по кримінальній справі. 16 3. Відмова у порушенні кримінальної справи. _ 20 4. Право оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. _ 21 Висновки 25 Список використаної літератури. _ 26 Вступ. Сучасні якісні зміни судочинства визначають необхідність не тільки удосконалювання законодавства, але і значне
  

• Вирішення спорів арбітражним судом. Господарські правовідносини, їх ознаки та види. Правове становище арбітражних судів. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства
  Зміст Вступ. 4 1. Поняття і значення стадії порушення кримінальної справи. _ 6 2. Порядок порушення кримінальної справи. _ 9 2.1 Органи і посадові особи, що мають право порушувати кримінальні справи. 9 2.2 Приводи і підстави порушення кримінальної справи. _ 11 2.3 Обставини, що виключають провадження по кримінальній справі. 16 3. Відмова у порушенні кримінальної справи. _ 20 4. Право оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. _ 21 Висновки 25 Список використаної літератури. _ 26 Вступ. Сучасні якісні зміни судочинства визначають необхідність не тільки удосконалювання законодавства, але і значне
  

• Виступ прокурора. Обґрунтування пропозицій про міру покарання, цивільний позов
  Кримінальне покарання може досягти своєї мети, привести до бажаних результатів лише тоді, коли воно справедливе, розумне, індивідуалізоване, максимально сприяє виправленню засудженого. Як надмірно м'яке, так і надмірно суворе покарання шкідливі. За­надто м'яке покарання породжує почуття безвідповідальності, усклад­нює перевиховання, заохочує нестійких осіб до здійснення нових зло­чинів. Надмірно суворе покарання викликає у засудженого внутрішній протест, почуття несправедливості, стан відчаю і приреченості. Все це повинен враховувати державний обвинувач, коли вис­ловлює свої міркування з приводу міри покарання, яку він пропо­нує застосувати до підсудного. Але чи потрібно вказувати на точну міру покарання? По-різному відповідають на це запитання студенти-правники: Ø
  

• Вища кваліфікаційна комісія адвокатури
  Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Вона має право скасовувати або змінювати рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури утворюється при Кабінеті Міністрів України. До складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури входять по одному представнику від кож­ної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вер­ховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки ад­вокатів України. Порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокату­ри регулюється Положенням про неї, яке затверджується Пре­зидентом України. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути скасовано або змінено, а її дії чи дії палат або окремих членів цих палат -
  

• Вища рада юстиції. Органи суддівського самоврядування. Державна судова адміністрація
  1. Порядок формування, завдання та повноваження Вищої ради юстиції. 2. Порядок вирішення Вищою радою юстиції питання про внесення подання про призначення суддів на посади або звільнення з посад. 3. Підстави і порядок здійснення Вищою радою юстиції дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів. 4. Поняття суддівського самоврядування, його завдання та організаційні форми. 5. Збори суддів судів загальної юрисдикції. Порядок їх скликання та повноваження. 6. Конференції суддів місцевих загальних та апеляційних загальних судів. Конференція суддів військових судів
  

• Вища юридична освіта в Україні. Проблема розвитку та вдосконалення
  ПЛАН Вступ 1. Поняття та загальна характеристика системи юридичної освіти в Україні 2. Система вищої юридичної освіти в Україні 3. Управління вищою юридичною освітою в Україні 4. Рейтинг вищих правничих закладів в Україні та проблеми вдосконалення Висновки Список використаної літератури Вступ Загальновизнаним є те, що вища юридична освіта є необхідною складовою юридичної професії. Втім, погляди фахівців на те, що таке “юридична освіта”, відрізняються. Її визначають і розглядають як складову більш загальної правової освіти, як галузь вищої освіти, як фундамент юридичної професії, як запоруку професійної компетентності правника,
  

• Виявлення, фіксація та використання фактичних даних в ОРД
  Захист прав громадян є однією з найважливіших функцій Української демократичної правової держави. Розкриття та розслідування злочинів (в тому числі збирання та фіксація доказів), розгляд кримінальних справ здійснюються відповідними державними органами для забезпечення захисту прав та свобод громадян. Збір і фіксація фактичних даних є стрижнем оперативно-розшукової роботи, за допомогою якої ведеться оперативно-розшукове документування, супроводження кримінальних справ на досудових та судових стадіях кримінального судочинства, оперативна робота і т.ін. На практиці процеси збирання та фіксації фактичних даних нерозривно пов’язані, оскільки їх забезпечення здійснюється шляхом застосування однакових сил, засобів, методів та способів. У загальному вигляді збирання (формування)
  

• Відмінність злочинів від інших правопорушень
  Розрізняються злочини і правопорушення , перш за все, за ступенем їх суспільної небезпечності. Проте сам по собі ступінь суспільної небезпечності діяння не може бути єдиним критерієм визначення виду відповідальності за конкретні діяння. Ступінь суспільної небезпечності діяння як головна розмежувальна ознака між злочинами та іншими правопорушеннями визначається всіма його ознаками: формою і видом вини, мотивом і метою, способом, місцем, обстановкою вчинення діяння і його наслідками. Законодавцем, найчастіше, розмежовування здійснюється за наслідками вчинення діяння і, перш за все, за розміром заподіяної шкоди. Від цивільних правопорушень злочин відрізняється, в основному, за ступенем суспільної небезпечності, який, як правило, також визначається розміром заподіяної шкоди. Так, умисне
  

• Відмова в порушенні кримінальної справи
  1. Поняття і значення відмови в порушенні - кримінальної справи 2. Обставини, що виключають можливість порушення кримінальної справи 3. Процесуальний порядок відмови в порушенні кримінальної справи 4. Оскарження рішень про відмову в порушенні кримінальної справи § 1. Поняття і значення відмови в порушенні кримінальної справи Рішення про відмову в порушенні кримінальної справи покладає на особу, що приймає таке рішення, не меншу відповідальність, ніж при порушенні кримінальної спра­ви. Неправомірна відмова в порушенні кримінальної спра­ви е порушенням законності, оскільки злочин залишаєть­ся нерозкритим, а особа, яка його здійснила, не карається і отримує можливість вчинити нові злочини. Аналіз практики свідчить, що безпідставні відмови в порушенні кримінальної
  

• Відносини адвокатури з Міністерством юстиції України, місцевими органами державного управ¬ління
  Міністерство юстиції України: забезпечує необхідне фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави у разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги; узагальнює адміністративні дані про адвокатську діяль­ність; сприяє проведенню заходів щодо підвищення професійно­го рівня адвокатів. Місцеві органи державного управління у межах своєї компе­тенції сприяють адвокатам та адвокатським об'єднанням у ви­рішенні соціальних питань, надають їм в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють пільги щодо орендної плати за використання приміщень тощо. Порівняно із законодавством про адвокатуру, що діяло в Україні до прийняття Закону «Про адвокатуру» в 1992 році, ком­петенція Міністерства юстиції
  

• Відносини власності в АПК
  1. Майнові паї. 2. Хто має право на майновий пай? 3. Процедура проведення паювання майна. 4. Права власників майнових паїв. Вступ Почавши чергове сторіччя, ми вступили в етап осмислення нових тенденцій розвитку агропромислового виробництва і пошуку країною стратегії. Найголовнішим на даний час є створення передумов для довгострокового економічного зростання, зокрема: посилення інноваційного спрямування аграрної політики; визначення пріоритетів структурної передумови, технологічного і технічного забезпечення вирішення питань земельних відносин; структуризація власності та формування організаційно-правих структур АПК; розвиток інститутів кооперативної самоорганізації”; стимулювання кооперації та фінансового промислової інтеграції; стимулювання розвитку малого
  

• Відповідальність за заподіяння шкоди
  ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………………….3-5 Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ. 1.1 Зобов’язання щодо відшкодування шкоди…………………………………….6-9 1.2 Підстави виникнення зобов’язань щодо відшкодування шкоди………… 10-14 Розділ 2. ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ. 2.1 Відшкодування шкоди завданої працівником…………………………….…15-18 2.2 Відшкодування за шкоду заподіяну органами державної влади, правоохоронними та судовими органами………………………………… …19-28 2.3 Відшкодування за шкоду, заподіяну малолітніми та недієздатними особами………………………………………………………………………… .29-37 Розділ 3. ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ. 3.1 Відповідальність за шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки…………………………………………………………………………
  

• Відповідальність за порушення валютного законодавства
  Як і раніше, адміністративна відповідальність передбачена за незаконне скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або, як застави, і розміри штрафів не змінилися - від зо до 44 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей. Однак вже запроваджено нову, м’якшу форму адміністративного стягнення – попередження. Штрафуватимуть (попереджатимуть) тепер за будь-який розмір незаконної валютної операції ( раніше Кодекс України про адміністративні правопорушення застосовувався, якщо вартість предмета незаконної операції не перевищувала 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , при повторному правопорушенні або коли вартість предмета операції становить 20 мінімальних заробітних плат, використовується славетна стаття 80
  

• Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства
  За статтею 50 закону «Про захист економічної конкуренції», порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: 1) антиконкурентні узгоджені дії; 2) зловживання монопольним (домінуючим) становищем; 3) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського. управління та контролю; 4) невиконання рішення, попереднього рішення органів Анти монопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі; 5) здійснення учасниками узгоджених дій - суб'єктами господарювання дій, заборонених згідно з частиною п'ятою статті 10 даного Закону;. 6) делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування у випадках, заборонених згідно із статтею 16 цього Закону; 7) вчинення дій, заборонених
  

• Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів. Правове регулювання якості продукції, робіт та послуг
  1. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відповідальність за: · відмову споживачу в реалізації його прав; · виготовлення або реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів; · реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що підлягає обов’язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання іноземного сертифіката); · виготовлення, реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів
  

• Відповідальність за порушення та заходи органів внутрішніх справ по забезпеченню охорони атмосферного повітря
  План 1. Відповідальність за правопорушення у сфері охорони атмосферного повітря. 2. Заходи органів внутрішніх справ щодо забезпечення охорони атмосферного повітря. 1. Законом України “Про охорону атмосферного повітря” встановлено такі правопорушення у галузі охорони атмосферного повітря: 1). Порушення прав громадян на екологічно безпечний стан атмосферного повітря; 2). Перевищення лімітів та нормативів гранично допустимих випадків забруднюючих речовин в атмосферне повітря; 3). Перевищення нормативів гранично допустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря; 4). Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення без
  

• Відповідальність неповнолітніх
  План Вступ . 3 2. Поняття причин та умови, які сприяють скоєнню злочину неповнолітніми 5 3. Кримінальна відповідальність неповнолітніх . 11 4. Группи неповнолітніх та їх антигромадська направленість . 15 5. Профілактична робота з неповнолітніми . 24 6. Законодавство та профілактика правопорушень неповнолітніх . 26 9. Список використуваної літератури 30 ВСТУП Боротьба з правопорушеннями неповнолітніх — одна з найбільш важливих сторін усього процесу викорінювання злочинності в нашій країні. Значне місце в цьому процесі займає кримінально-правова діяльність.Головний її зміст полягає у виховній роботі, попередженні правопорушень з боку підлітків, усуненні причин і умов, що сприяють злочинності неповнолітніх. Усі ці задачі можуть
  

• Відповідальність неповнолітніх в кримінальному праві
  План Вступ . 3 2. Поняття причин та умови, які сприяють скоєнню злочину неповнолітніми 5 3. Кримінальна відповідальність неповнолітніх . 11 4. Группи неповнолітніх та їх антигромадська направленість . 15 5. Профілактична робота з неповнолітніми . 24 6. Законодавство та профілактика правопорушень неповнолітніх . 26 9. Список використуваної літератури 30 ВСТУП Боротьба з правопорушеннями неповнолітніх — одна з найбільш важливих сторін усього процесу викорінювання злочинності в нашій країні. Значне місце в цьому процесі займає кримінально-правова діяльність.Головний її зміст полягає у виховній роботі, попередженні правопорушень з боку підлітків, усуненні причин і умов, що сприяють злочинності неповнолітніх. Усі ці задачі
  

• Відповідальність прав патентовласників
  Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі — Закон про винаходи) захисту прав присвятив розділ VII, який складається з двох статей. Закон визначає, що будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені цим Законом (ст. 28), вважається порушенням права власності власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяну шкоду. Таким саме правом користується ліцензіат, якщо інше не передбачено ліцензійним договором. Усі спори, пов'язані із застосуванням Закону про винаходи, розв'язуються судом. Суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про: авторство на винахід чи корисну модель;
  

• Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці
  За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів дер­жавного нагляду за охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно законів. Робітники, у разі невиконання ними вимог безпеки, викладе­них в інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у ди­сциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку. Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення. Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення
  

• Відповідальність у цивільному праві
  Поняття та значення цивільно-правової відповідальності. Сторони у цивільному правовідношенні виступають як носії певних цивільних прав і обов'язків. Носій суб'єктивного обов'язку повинен сумлінно його виконувати. Це стосується всіх видів цивільних правовідносин. Порушення такого обов'язку (наприклад, невиконання певної дії, коли обов'язок полягав у вчиненні саме її, або вчинення якихось дій, коли обов'язок полягав в утриманні від них) тягне за собою до порушника певних засобів примусу (санкцій). Так, коли хтось незаконно заволодів майном, що належить іншій особі, до нього
  

• Відтворення обстановки і обставин події та перевірка показань на місці
  ПЛАН 1. Поняття відтворення обстановки і обставин події. 2. Підготовка до відтворення обстановки і обставин події. 3. Тактика проведення відтворення обстановки і обставин події. 4. Фіксація відтворення обстановки і обставин події і оцінка його результатів. 5. Перевірка показань на місці. Література. 1. Поняття відтворення обстановки і обставин події. У процесі розслідування злочинів часто виникає по­треба в проведенні експериментів (дослідів) для пере­вірки і уточнення даних, одержаних при слідчих діях, і для оцінки слідчих версій. Експериментальний метод пізнання широко застосо­вується в слідчо-судовій і експертній практиці, оскільки проведення дослідів дозволяє пересвідчитись в об'єктив­ній можливості вчинення
  

• Відшкодування завданої шкоди
  Зміст Вступ Розділ 1. Загальні положення про відшкодування шкоди. 1.1. Зобов’язання щодо відшкодування шкоди. 1.2. Підстави виникнення зобов’язань щодо відшкодування завданої шкоди. Розділ 2. Відшкодування майнової школи. 2.1. Відшкодування завданої шкоди працівникам. 2.2. Відповідальність за шкод заподіяну органами державної влади і правоохоронними та судовими органами. 2.3. Відповідальність за шкоду заподіяну малолітніми і неповнолітніми особами. Розділ 3. Відповідальність за завдання моральної шкоди 3.1. Нормативне закріплення на відшкодування моральної шкоди. 3.2. Визначення розміру відшкодування моральної шкоди. Висновки. Список використаних джерел. Додатки.
  

• Відшкодування збитків у сфері господарювання
  Відшкодування збитків - як вид відповідальності чітко визначене законом. В першу чергу визначені юридичні підстави його застосування (ст. 203 ЦК). В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати кредитора, втрата або пошкодження його майна, доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником. Даний вид відповідальності застосовується як майнова санкція: • у відносинах купівлі-лродажу; • у відносинах поставки; • при перевезенні вантажів; • згідно з договором підряду на капітальне будівництво тощо. Цивільно-правова відповідальність є нега­тивним
  

• Відшкодування моральної шкоди в цивільному законодавстві
  Зміст Вступ .3 Розділ 1. Поняття моральної шкоди: вітчизняна та світова практика .6 Розділ 2. Моральна шкода: соціально-правові аспекти .14 2.1. Підстави моральної шкоди . 14 2.2. Деякі особливості відшкодування моральної шкоди 15 Розділ 3. завдання моральної шкоди іншій особі: 19 3.1. Деліктні зобов’язання як зобов’язання з відшкодування шкоди .19 3.2. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду .23 Висновки 27 Список використаних джерел .30 додатки: .33 Додаток 1. Судове рішення
  

• Вінликаційний позов
  Основним речово-правовим засобом захисту права власності є віндикаційний позов, сутність якого полягає у витребуванні власником свого майна з чужого володіння. Зокрема ст.387 ЦК встановлює, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. З урахуванням цивілістичних традицій та положень ЦК віндикаційний позов зазвичай визначають як позов власника про витребування його майна з чужого незаконного володіння. Наведене визначення містить вказівку на істотні ознаки цього позову: 1) він може бути поданий власником (або уповноваженою ним особою); 2) зміст позову становить вимога повернення речі; 3) річ, що належить позивачеві, перебуває у володінні іншої особи (у чужому володінні); 4) річ знаходиться
  

• Влада та політичний режим
  Зміст Вступ 3 1 Політична влада: її природа, сутність, форми, функції, можливості, недуги 5 2 Основні механізми здійснення влади 9 3 Різновиди політичних режимів 12 Загальні висновки 15 Використана література 17 Вступ Поняття влади є одним з центральних в політології. Воно дає ключ до розуміння політичних інститутів, політичних рухів і самої політики. Визначення поняття влади, її сутності і характеру має найважливіше значення для розуміння природи політики і держави, дозволяє виділити політику і політичні відносини з усієї суми суспільних відносин. Розгадка феномена влади, збільшення всякого нового знання про природу влади і механізми володарювання
  

• Влада та права глави римської сім’ї у I-IV ст.н.е.
  ПЛАН Вступ 1. загальні відомості про римську сім’ю 2. Влада та права глави римської сім’ї (домовладики) Висновки Список використаної літератури Вступ З найдавніших часів римська сім'я була моногамною й патріархальною. Як усталене об'єднання вона виникає з розкладанням родового ладу. Перша історична форма моногамії вже заснована на владі батька сімейства. Сім 'я — це засноване на шлюбі чи кровному спорідненні об'єднання осіб, пов'язаних спільністю побуту, взаємною допомогою й моральною відповідальністю. Давньоримська сім'я несла на собі відбиток родового ладу Вона будувалася за принципом підпорядкування владі глави сімейства. До складу сім'ї, крім глави сімейства, належали
  

• Влада. Норми поведінки в первісному суспільстві
  Зміст Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 1.Загльна характеристика соціальної поведінки в первісному суспільстві . . . . . . . . . . .7 2. Механізм здійснення влади в первісному суспільстві . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 3. Відмінність між публічною владою в первісному суспільстві та державною владою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .23 Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . .29 План Вступ 1. Загальна характеристика соціальної поведінки в первісному суспільстві. 2. Механізм здійснення влади в первісному суспільстві
  

• Власність і права власності
  Вступ У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо питань власності важливе місце займають Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. та Цивільний кодекс України (розділ 11). Радикальні економічні й політичні перетворення в суверенній і незалежній Україні мають на меті побудувати нову модель господарської системи. Її фундамент складають різноманітні форми власності відповідних суб'єктів, їх рівноправність і змагальність. Надзвичайно важливим елементом нового господарського механізму є ринок, який повинен перетворитися в поєднанні з державним регулюванням в активний інструмент,
  

• Власність і право власності
  ПЛАН Вступ 1. Власність як економічна категорія 2. Юридичне поняття власності 3. Поняття власності за Конституцією України, Цивільним кодексом України та Законом України “Про власність” 4. Загальні положення власності юридичних осіб 5. Загальні умови виникнення права приватної власності у громадян Висновки Список використаної літератури Вступ У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо питань власності важливе місце займають Закон України "Про власність" від 7 лютого
  

• Внесення змін до Конституції України, політична реформа
  ПЛАН Вступ 1. Порядок внесення змін до Конституції України 2. Конституційна реформа: завдання, результати та можливі ризики 3. Політична реформа: нові завдання для політиків та суспільства Висновки Список використаної літератури Вступ 8 грудня 2004 року Верховною Радою України було прийнято Закон України „Про внесення змін до Конституції України”, який передбачає суттєвий перерозподіл повноважень між главою держави, парламентом і урядом і, за логікою ініціаторів конституційної реформи, має запровадити дієву систему стримувань і противаг, та збалансувати обсяг повноважень, закріплених відповідно за Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України. Основні положення законопроекту
  

• Вогнепальна зброя та її класифікація. Поняття підробки документів. Види підробки документів. Поняття і види слідчих версій
  Зміст 1.Вогнепальна зброя та її класифікація. 2.Поняття підробки документів. Види підробки документів. 3.Поняття і види слідчих версій. 1.Вогнепальна зброя та її класифікація. Вогнепальна зброя — це пристрій, в якому для вильоту кулі з кана­лу ствола використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин. Для вирішення питання, чи належить предмет до вогнепаль­ної зброї, крім установлення загальної ознаки — цільового призна­чення, необхідно, щоб він задовольняв такі критерії: • для метання снаряда має бути використана енергія, яка утво­рюється під час згоряння вибухової речовини (пороху
  

• Воєнний комунізм
  Політика, яку провадили більшовики з Україні в 1919 р., дістала назву політики "воєнного комунізму". Вона означала: проведення повної націоналізації всіх підприємств, мілітаризацію праці, широкий централізм, введення продрозверстки, заборону торгівлі, скасування товарно-грошових відносин, натуралізацію в оплаті праці, урівнення в розподілі. Для управління господарським життям було створено Українську раду народного господарства (УРНГ), а також систему виробничих управлінь. На початку 1919 р. низкою декретів і постанов було запроваджено продовольчу розверстку з селянських господарств, за якою селянське господарство мало здати державі 85% свого врожаю. До початку весни 1919 р. на значній частині території України були відновлені Ради. Радянське будівництво в УСРР вступило
  

• Володіння (посідання) і право володіння чужим майном
  Володіння (посідання) Ведучи мову про володіння як правову категорію необхідно розрізняти "право володіння" як елемент права власності та як вид права на чужі речі (відповідно до концепції ЦК) і "володіння" або ж ближче до традицій української правничої термінології -"посідання" як особливе (окреме) речове право. Володіння (посідання) як самостійне речове право являє собою фактичне володіння речами, поєднане з наміром володіти ними для себе. Таким чином, володіння (посідання) містить два елементи: об'єктивний (фактичне володіння майном) і суб'єктивний (намір володіти ним для себе). При цьому фактичне володіння речами має бути стабільним (тобто існувати протягом досить тривалого часу) і безперервним. Слід зазначити, що це поняття тлумачиться
  

• Волосне управління і волосний суд по буржуазним реформам 60-х років 19-го століття
  Статті 69-110 «Загального положення про селян»[1] визначають склад, обов’язки і функціонування другої ланки селянського громадського управління - волосного управління. Указом Сенату від 19 лютого 1861 р. наказувалося «открыть действия» волосних управлінь «не позднее, как через три месяца по утверждении расписания волостей»[2]. Утворення волосних управлінь було завершено одночасно із сільськими до грудня 1861 року. Усього в 45 губерніях, на які расповсюджувалась дія Положень 19 лютого 1861 р., було утворено 8751 волость[3]. Стаття 69 фіксує склад волосного управління. У волосному управлінні з’єднувалися розпорядча, виконавча і судова влада у волості. Розпорядчу владу здійснював
  

• Воля народу, її трансформацiя у державну волю. Теоретичнi i конституцiйнi питання державно-правової реформи
  Однією з найважливіших проблем української науки, зокрема юридичної, на сучасному етапі є теоретичне забезпечення державно-правової реформи. Пiдготовка i проведення цієї реформи органічно пов'язуються з Конституцiєю України. Йдеться про максимальне використання наявного в нiй потенцiалу. Водночас постає питання, суть якого полягає в необхiдностi вдосконалення конституцiйного фундаменту реформи, що також виступає i як її важлива складова. Врозглядуваному контекстi на переднi рубежi висувається парламентська реформа. Конституцiя України закрiпила здiйснення державної влади на засадах її подiлу на законодавчу, виконавчу i судову (ст. 6). Це загальне положення, що втiлюється нормою-принципом,враховується i вiддзеркалюється у нормативному визначеннi Конституцiєю Верховної Ради
  

• Впровадження і розвиток пластикових платіжних засобів в Україні
  Як тільки виникає необхідність аналізу процесів впровадження і розвитку системи пластикових платіжних засобів (ППЗ) в Україні, зростає вірогідність неточності інформації. Це є, з одного боку, наслідком багаторічної закритості нашого суспільства і недостовірності реклами. З іншого боку, пояснення криється в молодості нашого карткового бізнесу, катастрофічній нестачі спеціалістів, тому будь-який успішний досвід у цій галузі вважається комерційною таємницею, яка використовується банками як зброя конкурентної боротьби. Проте ми будемо спиратися лише на твердо встановлені факти [10,16,24-26,31,48,61,65,73,75,91,94,96]. Сьогодні вже немає сумнівів у тому, що ринок ППЗ є одним із найбільш динамічно зростаючих сегментів української економіки. Буквально за один рік електронні платежі увійшли
  

• Всесвітні механізми забезпечення прав людини
  Міжнародні пакти про права людини та інші договори (конвенції) не тільки проголошують ці права, а й передбачають комплексну систему забезпечення та захисту зафіксованих в цих актах та у внутрішньодержавному законодавстві прав і свобод. Суттєва відмінність пактів і ухвалених на їх основі документів від Загальної декларації прав людини полягає втому, що вони спрямовані на те, щоб максимально гарантувати проголошені права. Для прикладу можна послатися на норми, вміщені в ст. 9 Пакту про громадянські і політичні права, де загальні формулювання («кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність»; «нікого не може бути піддано свавільному арешту чи утриманню під вартою») доповнюються конкретними приписами
  

• Встановлення відповідальності за “комп’ютерні” злочини
  З урахуванням зростання ролі комп’ютерних інформаційних систем у житті суспільства, збільшення масштабів їх використання для обробки інформації з обмеженим доступом в органах державної влади і управління, популярності глобальних комп’ютерних мереж Інтернету стає нагальною потреба захисту цих систем та обробленої інформації від різноманітних злочинних посягань, пов’язаних з викраденням, перекрученням або знищенням комп’ютерної інформації, неправомірним використанням комп’ютерів, а також умисним порушенням роботи комп’ютерів. Ефективність здійснення заходів стосовно протидії “комп’ютерним” злочинам залежить від умілого врахування всіх аспектів проблеми: правового, організаційного і технічного. Розвиток правового аспекту, по-перше, потребує законодавчого закріплення визначень об’єктів
  

• Встановлення певного мінімального віку кримінальної відповідальності
  Суб’єкт підлягає кримінальній відповідальності по досягненні на момент вчинення злочину встановленого кримінальним законом віку. Встановлення певного мінімального віку кримінальної відповідальності пов'язане з фізіологічним процесом поступового формування здатності особи з моменту досягнення певного віку усвідомлювати свої дії і керувати ними та розуміти небезпечність дій, які нею вчиняються. У зв'язку із цим законом диференційовано вік кримінальної відповідальності: за загальним правилом, кримінальній відповідальності підлягає особа, якій до вчинення злочину минуло 16 років, і лише за вчинення злочинів, які перелічені у ч. 2 ст. 10 (у тому числі за готування чи замах щодо їх вчинення та співучасть у них), з 14-річного
  

• Втручання в діяльність захисника чи представника особи. Умисне знищення або пошкодження майна Погроза або насильство щодо захисника
  1. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці — карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища,— караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 1. Об’єктом
  

• Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
  Вступ Право на захист дитинства від експлуатації та насильства (ст. 52 Конституції) - означає встановлення відповідальності за вчинення будь-якого насильства над дитиною та її експлуатацію. Кримінальний кодекс України містить ряд статей, що передбачають судову відповідальність: за умисне убивство матір'ю своєї новонародженої дитини і залишення без допомоги малолітнього, який знаходиться у небезпечному для життя стані; за зловживання опікунськими правами та залишення підопічних дітей без догляду і допомоги; за зґвалтування неповнолітньої або малолітньої; за статеві зносини
  

• Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
  1. Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. 2. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. 3. Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. 4. Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний
  

• Галузеві принципи кримінально-процесуального права України
  1. Поняття, значення, класифікація принципів кримінального процесу. Критерії визначення певного положення принципів кримінального процесу: 1) найзагальніші, вихідні положення, ідеї, які мають фундаментальне значення для кримінального процесу, визначають його спрямованість, побудову в цілому, форму і зміст його стадій та інститутів; 2) принципи виражають панівні в даній державі політичні і правові ідеї, які стосуються завдань і способу здійснення судочинства в кримінальних справах; 3) повинні бути закріплені в нормах права; 4) мають повністю діяти у всіх або кількох стадіях кримінального процесу і обов‘язково в стадії судового розгляду; 5) порушення будь-якого з принципів означає незаконність рішення в справі і обов‘язково тягне його скасування. Принципи (засади) кримінального
  

• Галузеві, міжгалузеві та регіональні засади в управлінні
  ПЛАН 1. Галузеве управління: його зміст 2. Особливості міжгалузевого управління 3. Особливості регіонального управління § 1. Галузеве управління: його зміст Галузеве управління передусім належить до компетенції міністерств, а в областях, районах, містах — відповідних регіональ­них органів виконавчої влади. Для галузевого управління характерні вертикальні (лінійні) правові відносини, інакше кажучи, відносини прямої підпорядкованості, які складаються між органами управління і керованими ними об'єктами. Об'єктами галузевого управління є певна сукупність суб'єк­тів господарської, соціально-культурної чи адміністративно-політичної діяльності, що виконують функції однорідного при­значення. Це визначення ґрунтується на понятті
  

• Гарантії адвокатської діяльності
  Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадо­вих осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відо­мостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки. Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди. Забороняється прослуховування телефонних роз­мов адвокатів у зв'язку з оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Республіки Крим, області, міста Києва. Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо пра­вової
  

• Гарантії забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в Україні
  Зміст Вступ .3 РОЗДІЛ I Звернення судових рішень до виконання 4 РОЗДІЛ II Порядок оскарження судових рішень до Верховного Суду України 5 ВИСНОВОК 13 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 14 ВСТУП Належний судовий контроль у сфері державного управління та місцевого самоврядування повинні забезпечити органи судової влади. Важливою гарантією реалізації конституційного принципу відповідальності держави за свою діяльність перед людиною є право кожного оскаржувати в суді рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Сучасний стан правового регулювання суспільних відносин у сфері судового захисту прав людини і громадянина від незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів
  

• Гарантії права на працю і відпочинок
  Мабуть, усім відомі слова класиків, що» праця зробила із мавпи людину” або “що праця ¾ мати багатства”. Якщо не зважати на дещо надмірну образність цих висловів, то залишиться головне ¾ праця є однією з основних форм життєдіяльності людини, яка полягає в її цілеспрямованому впливі на зовнішній світ. Відповідно до Конституції України (ст.43) кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, при цьому кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці на заробітну плату,
  

• Геноцид.Посягання на життя представника іноземної держави
  1. Геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу,— карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. 2. Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження, або розповсюдження таких матеріалів,— караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк
  

• Головні принципи права інтелектуальної власності
  План 1 Поняття та види інтелектуальної власності. 2. Суб'єкти, об'єкти та підстави виникнення права інтелектуальної власності. 3. Зміст права інтелектуальної власності. 4. Здійснення права інтелектуальної власності. 5. Захист права інтелектуальної власності. 1. Поняття та види інтелектуальної власності Однією з найбільш важливих і характерних рис людини як частини живого світу є її здатність до осмисленої (цілеспрямованої) творчості. Творчість визначається як цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Країни з ринковою економікою давно усвідомили значення використання і
  

• Господарська, правова відповідальність при порушенні господарських зобов’язань
  Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність суб'єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками даного суб'єкта, порушує суб'єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб. Залежно від юридичної підстави, правопорушення поділяються на договірні і позадоговірні. В свою чергу договірні правопорушення поділяються на: • правопорушення на стадії виникнення договорів; • порушення строків виконання договірних та інших господарських зобов'язань; • порушення господарських зобов'язань щодо перевезень вантажів; • порушення щодо якості поставленої продукції; • порушення державної дисципліни цін, пов'язані
  

• Господарське законодавство
  План 1. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства 2. Нормативні акти господарського законодавства: поняття та види 3. Система господарського законодавства 4. Проблеми вдосконалення господарського законодавства 1. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства Норми господарського права як загальні правила поведінки суб'єктів господарських відносин функціонують завдяки своїй нормативній формі - формі нормативних актів. Саме у формі нормативних актів норми господарського права приймаються, вивчаються і застосовуються, тобто функціонують як загальні обов'язкові правила господарювання. Відповідно господарське законодавство загалом
  

• Господарське законодавство та його роль у розвитку ринкових відносин
  Поняття господарського законодавства. Норми господарського права, як загальні обов'язкові правила господарювання, приймаються і застосовуються у формі нормативних актів. Господарське законодавство - це система нормативних актів, які регулюють правовідносини у народному господарстві. Основними джерелами господарського права є закони та інші нормативні акти. Ознаки господарського законодавства. Першою ознакою господарського законодавства є комплексний зміст основних нормативних актів. Переважна більшість нормативних актів господарського законодавства включає норми двох і більше галузей права. Прикладом цьому є Закон України «Про підприємства в Україні», який містить норми господарського або цивільного (ст. ст. 10, 20, 21), адміністративного (ст. 16), фінансового
  

• Господарське право України
  Відповідальністю є застосування до правопорушника вста­новлених законом або договором санкцій, внаслідок чого він зазнає майнових втрат. Поняття господарсько-правової відповідальності включає в себе і майнові наслідки застосу­вання санкцій. В свою чергу, господарсько-правова санкція становить собою визначену безпосередньо законом або дого­вором міру (масштаб, величину) відповідальності правопоруш­ника. Це гранична величина майново-примусового впливу на правопорушника, який може застосувати до нього кредитор або відповідний орган (суд, арбітражний суд). Господарсько-правові санкції у своїй сутності є економічно-юридичними. Тому в законодавстві визначення економічні і майнові можуть вживатися як тотожні. Види господарсько-правової відповідальності
  

• Господарський договір
  ПЛАН Вступ. 3 Поняття господарського договору. 4 Укладення господарських договорів. 7 Зміна, розірвання та пролонгація дії договору. 12 Виконання договорів. 13 Способи забезпечення виконання договорів. 15 Відповідальність за порушення господарських договорів. 22 а) Поняття та форми цивільно-правової відповідальності. 22 б) Види договірної відповідальності 25 в) Умови (підстави) договірної відповідальності 29 Висновки. 34 Використана література. 36 Вступ Проголосивши себе суверенною і незалежною державою, Україна взяла курс на кардинальне реформування суспільного устрою, побудову громадянського суспільства і ринкової економіки, в якій
  

• Господарські договори
  ПЛАН Вступ Поняття господарського договору Укладення господарських договорів Зміна, розірвання
  

• Господарські правовідносини та господарське право
  План 1. Предмет регулювання господарського права 2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види 3. Методи господарського права 1. Предмет регулювання господарського права Господарське право, як і будь-яку іншу юридичну дисципліну, можна визначити насамперед за предметною ознакою, тобто за сукупністю суспільних відносин, що регулюються нормами господарського права. З цієї точки зору господарське право - система норм, які регулюють господарські відносини, тобто відносини, в які вступають організації, підприємці у процесі своєї господарської діяльності. Господарські відносини у сфері економіки України становлять предмет господарського права. Зміст предмета господарського права визначається двома
  

• Господарські правовідносини: поняття і види
  Зміст 1. Предмет регулювання господарського права 2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види 3. Методи господарського права 4. Використана література 1. Предмет регулювання господарського права Господарське право, як і будь-яку іншу юридичну дисципліну, можна визначити насамперед за предметною ознакою, тобто за сукупністю суспільних відносин, що регулюються нормами господарського права. З цієї точки зору господарське право - система норм, які регулюють господарські відносини, тобто відносини, в які вступають організації, підприємці у процесі своєї господарської діяльності. Господарські відносини у сфері економіки України становлять предмет господарського права. Зміст предмета господарського
  

• Господарські суди
  ПЛАН Вступ 1. Господарський суд, система і компетенція його органів 2. Порядок розгляду господарських спорів господарськими судами Використана література Вступ У процесі господарювання між підприємствами, організаціями, державними та іншими органами можуть виникати суперечності стосовно їх прав та обов'язків у господарських відносинах. Ринковий механізм, як і будь-яке складне явище, не може розвиватись без зіткнень та конфліктів. Суперечності, які виникають між суб'єктами господарювання, називають господарськими спорами. Саме дані спори і є предметом розгляду та вирішення господарського або
  

• Господарські товариства
  План: 1. Вступ 2. Господарські товариства. Поняття та ознаки. 3. Засновники та учасники товариства, управління товариством, порядок утворення та реєстрації господарських товариств. 4. Припинення діяльності товариства 5. Види господарських товариств · Акціонерне Товариство · Товариство З Обмеженою Відповідальністю · Товариство З Додатковою Відповідальністю · Повне товариство · Командитне товариство 6. Відмінність та специфіка деяких товариств 7. Висновок
  

• Господарські товариства, як юридичні особи
  . Вступ. Актуальність теми полягає у тому, що вона є однією із важливих тем цивільного права. Історія йде в перед, а разом із нею розвиваються та розгалужуються цивільно-правові відносини. Господарські товариства, як юридична особа є результатом цих відносин. Господарські товариства—це родове поняття, яке об’єднує п’ять самостійних видів товариства: повне, командитне, товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю, акціонерне товариство. Їх загальною ознакою є статутний капітал, який поділений на частки між учасниками. Учасником вказаних товариств можуть бути як фізичні так і юридичні особи. Між тим кожний вид товариства має свої особливі ознаки, які я
  

• Громадські роботи. Арешт Конфіскація майна. Службові обмеження для військовослужбовців. Виправні роботи
  1. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільне корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. 2. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день. 3. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби. 1. Громадські роботи — вид основного покарання, який полягає у виконанні засудженим безоплатних суспільне корисних робіт. Безоплатні суспільно-корисні роботи виконуються засудженим у вільний від роботи чи навчання час. Конкретні види таких робіт
  

• Громадсько-процесуальні відносини
  Зміст Перелік умовних скорочень 3 Правовідносини 4 Зміст цивільно-процесуальних правовідносин 9 Процесуальні права та обов’язки сторін 13 Неналежна сторона у справі 15 Процесуальне правонаступництво 17 Процесуальна співучасть. 19 Цивільна процесуальна правоздатність та цивільна процесуальна дієздатність як умови правосуб’єктності у цивільному процесі . 21 Суб’єкти, що ведуть справу 24 Об’єкти цивільно-процесуальних правовідношень 27 Підстави виникнення та припинення цивільно-процесуальних правовідносин 28 Висновок 32 Література 33 Правовідносини Правовідносини – це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб’єктивні права та обов’язки. Цивільно-процесуальними правовідносинами є суспільні
  

• Громадяни
  ПЛАН 1. Основи адміністративно-правового статусу громадян 2. Права та обов'язки громадян у сфері виконавчої влади 3. Звернення громадян 4. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства § 1. Основи адміністративно-правового статусу громадян Громадяни — найбільша група суб'єктів адміністративно-правових відносин. Конституція України надає перевагу інтересам, правам і свободам громадян перед інтересами, правами і свободами інших учасників правових відносин, виходячи із пріоритету загальнолюдських цінностей. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість
  

• Громадяни України та іноземці
  Головною особливістю становища громадян як суб'єк­тів адміністративного права є те, що вони виступають як приватні особи, тобто реалізують свої особисті, загаль­ногромадянські права та обов'язки у сфері державного управління, а не права та обов'язки виконавчо-розпоряд­чих органів, громадських організацій чи посадових осіб. Розглядати їх адміністративно-правовий статус найдо­цільніше за допомогою аналізу: а) адміністративної право­здатності; б) адміністративної дієздатності; в) прав, які зумовлені адміністративним законодавством; г) адмініст­ративно-правових обов'язків. Адміністративна правоздатність — це здатність мати суб'єктивні права та обов'язки, передбачені нормами адмі­ністративного права. Вона виникає з народженням грома­дянина і припиняється з його смертю. Адміністративна
  

• Громадяни як суб’єкти адміністративного процесу
  ПЛАН Вступ 1. Сутність адміністративного процесу 2. Суб'єкти адміністративного процесу 3. Громадяни як суб’єкти адміністративного права Висновки Використана література Вступ До найважливіших функцій держави Конституція України віднесла забезпечення прав і свобод людини, соціальний, правовий та економічний захист громадян. Саме права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість державної діяльності, а їх утвердження та забезпечення є головним обов’язком держави. Адміністративне право органічно пов’язано з виконавчою владою та державним управлінням. Воно виступає обов’язковим
  

• Громадяни як суб’єкти цивільного права
  Правоздатність і дієздатність громадян: виникнення, зміст і припинення, випадки обмеження. Визнання громадянина недієздатним. Громадянин як суб’єкт історичного процесу розвитку матеріальної духовної культури є біосоціальною істотою. Він наділений природними і суспільно-юридичними якостями. До природних належить його здатність розмовляти, мислити, мати свідомість тощо. Але їх мало для того, щоб бути учасником цивільно-правових відносин. Тут необхідні цивільна правоздатність і цивільна дієздатність. Цивільна правоздатність — це здатність мати цивільні права и обов'язки (ст.9 ЦК України). Цивільною правоздатністю володіє кожен громадянин, який
  

• Громадянство
  Інститут громадянства історично виник у процесі буржуазних революцій під впливом ідей природного права. Інститут громадянства прийшов на зміну інституту підданства, що за умов феодального абсолютизму символізував повну залежність людини від монарха та її обов'язок знаходитись «під данню» свого пана та слухняно виконувати його волю. У сучасних умовах термін «підданство» застосовується лише у монархічних країнах як синонім громадянства. З XVIII ст., коли держава визнала людину вільним та рівноправним учасником суспільних відносин, активним учасником здійснення суверенної влади держави, термін «громадянство» отримав остаточне закріплення в законодавстві. Громадянство - це стійкий правовий зв'язок особи з державою, що базується
  

• Громадянство України і статус іноземців
  1. Поняття громадянства і належність до громадянства України Громадянство — це структурний елемент правового статусу особи, який розкриває головний зміст зв'язку людини і держави, взаємовідносин громадянина з дер­жавою та суспільством. Поняття "громадянин" виникло ще за середньовіч­чя, коли в результаті поділу праці виникають міста, а в них складається суспільно-політичний лад із своїм інс­титутом середньовічного містового громадянства. Тоді поняття "городянин" ототожнювалося з поняттям "гро­мадянин", як синонімом вільної людини, яка наділена визначальною повнотою політичних і майнових прав. Пройшло чимало часу, поки наприкінці XVIII — на по­чатку XIX ст. громадянство стало предметом правового регулювання, тільки тоді почав формуватися інститут
  

• Громадянське суспільство та правова держава: їх співвідношення
  План Вступ 2 1. Правова держава: поняття й ознаки ü Ідея виникнення правової держави та її поняття 4 ü Ознаки правової держави . 10 2. Теорія поділу влади ü Система поділу влади в правовій державі 15 ü Законодавча влада 19 ü Виконавча влада 19 ü Судова влада 21 3. Верховенство закону. ü Закони 21 ü Конституція . 22 ü Органи по перевірці відповідності законів Конституції та їх значення . 23 4. Діалектика взаємовідносин громадянського суспільства і держави. Історія розвитку концепції громадянського суспільства. Структура громадянського суспільства . 24 5. Права і свобода людини
  

• Громадянські (особисті) права і свободи людини
  Громадянські (особисті) права і свободи людини - це ті права, які мають забезпечити особисті потреби людини, її особисте життя. Це універсальні права, природний характер яких особливо підкреслюється законодавцем. До громадянських належать право на життя, недоторканність особи, її житла, таємниця листування, телефонно-телеграфні переговори, право на повагу гідності людини, свободу віросповідання і світогляду, на вільне пересування, вибір місця проживання і заняття. Найважливішим і найціннішим з-поміж особистих прав і свобод людини є право на життя. Універсальність цього права і його природний характер підкреслюється у міжнародно-правових документах, які визнані всіма цивілізованими
  

• Грошовий обіг в господарському обороті, участь банків в цьому процесі
  ПЛАН 1. Суть грошового обігу 2. Регулювання грошового обігу, участь банків 3. Банкрутство готівкового та безготівкового обігу Список використаної літератури 1. Суть грошового обігу Грошовий обіг - це неперервний рух грошей у сфері обігу та їх функціонування як засобу платежу й обігу. За його допомогою здійснюється розширене відтворення. Поряд з кредитом та фінансами він виступає складовою частиною єдиного грошового обороту і водночас становить самостійне економічне явище, що має свою особливу специфіку й механізм впливу на економіку. Опосередковуючи рух реальних товарів і послуг у процесі суспільного відтворення, грошовий обіг вимагає лише строго визначеної маси грошей. Вилучення грошей
  

• Грубе порушення угоди про працю. Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку
  1. Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою,— карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. 2. Ті самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України,— караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк
  

• Дезертирство. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом
  1. Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез’явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу — караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 2. Дезертирство із зброєю або за попередньою змовою групою осіб,— карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,— карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років. 1. Об’єкт злочину — порядок проходження військової служби. 2. З об’єктивної сторони дезертирство
  

• Декларування та митна брокерська діяльність
  ПЛАН Вступ 1. Поняття митного брокера 2. Повноваження митного брокера 3. Функції митного брокера згідно нового Митного кодексу 4. Обов’язки митного брокера щодо декларування Висновки Список використаної літератури Вступ Інститут митних брокерів існує вже давно. Вони вже понад сто років здійснюють свою діяльність в різних країнах світу. З урахуванням значного зростання об’ємів міжнародної торгівлі останнім часом, що викликало підвищення тарифів і укладення торгівельних угод, роль митного брокера значно зросла. В даний час ні один імпортер, крупний або дрібний, не може здійснювати ефективну діяльність без використання послуг кваліфікованого митного
  

• Делікти в цивільному процесі
  ПЛАН 1. Поняття деліктів у цивільному праві 2. Поняття деліктного зобов’язання та його особливості Використана література 1. Поняття деліктів у цивільному праві У цивільному праві дії поділяються на: 1) правомірні, тобто такі, що не суперечать нормам права, дії, дозволені або прямо не заборонені нормами права. 2) неправомірні (правопорушення, делікти). Зокрема, деліктами є заподіяння майнової (матеріальної) та мо­ральної шкоди іншій особі. Внаслідок заподіяння шкоди виника­ють зобов'язання, змістом яких є право потерпілого (кредитора) на відшкодування завданої йому шкоди і обов'язок особи, що завдала
  

• Держава і право стародавньої Індії
  Великий Індійський півострів у доісторичні часи мав населення темної барви. Його останками є дравіди, що дотепер живуть у південному Декані. Але в різні часи напливали сюди різні племена із Середньої Азії, так що расовий характер Індії є доволі мішаним. У ІІ тис. до н.е. на індійські низини вдерлися з півночі народи індоєвропейського походження. Називалися вони “арія”, що означає “шляхетно уроджені”. Це були скотарі, що жили зі своїх стад худоби, але також охоче займалися хліборобством. Ділілися на роди й племена та підлягали королям, що мали спадщинну владу. Дуже скоро утворилися суспільні класи: жерців – “брахманів”, войовників – “кшатрія” та хліборобів – “вайшія”. Місцевих
  

• Держава – базовий інститут політичної системи суспільства
  Перш за все, слід звернути увагу на те, що питання походження держави є дискусійним. В різних теоріях висловлюються різні причини виникнення держави (божественна сила, сила розуму, психіка людини, біологічні фактори, соціально-економічні, військово-політичні, інші фактори). Формування держави – тривалий процес, результат ускладнення соціально-економічного життя, інструмент загального задоволення інтересів суспільства, груп, окремих особистостей. Термін «держава» в політології використовується в двох значеннях: в широкому розумінні, як країна, суспільство, народ і в вузькому (науковому) розумінні,
  

• Державна виконавча служба в Україні – як нова інституція юстиції
  1. Структура та повноваження державної виконавчої служби в Україні До системи органів Міністерства юстиції входить дер­жавна виконавча служба, завданням якої є своєчасне, пов­не і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України. Вона утворе­на і функціонує згідно із Законом України від 24 березня 1998 р. "Про державну виконавчу службу". Органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністер­ства юстиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управ­ління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастополь­ського міських управлінь юстиції; районні, міські (міст обласного значення), районні у містах
  

• Державна зрада
  1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України,— карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років. 2. Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про
  

• Державна контрольно-ревізійна служба та її функції в господарському контексті та взаємодія з іншими контрольними органами
  В умовах переходу України до ринкової економіки потрібне ефективне державне управління, важливе місце в якому займає фінансовий контроль. З огляду на актуальність державного управління, викликану незабезпеченістю економіки достатнім обсягом фінансових ресурсів, провідна роль у регулюванні їх потоків, раціональному і ефективному використанні належить системі державного фінансового контролю, до якої відносять Рахункову палату, органи державної контрольно-ревізійної служби, Державного казначейства, державної податкової служби, державної митної служби та деякі інші. Найважливішою функцією державного фінансового контролю є і надалі залишатиметься обслуговування процесу формування та використання фондів державних фінансових ресурсів, серед яких головним інструментом реалізації державної
  

• Державна програма приватизації майна на поточний період
  У нас не існує сьогодні програми приватизації на 2005 рік заявляє прем’єр Ю.Тимошенко (згідно відомостей УНІАН). Прем‘єр-міністр Ю.Тимошенко навіть доручила Генпрокуратурі перевірити всі приватизаційні угоди. З‘ясувалося, що такі перевірки тривають уже більше місяця, сказали ICTV у прес-службі. Зазвичай аудит, тобто повна перевірка і приватизації, і фінансової діяльності підприємства, триває щонайменше місяць, утім, самі аудитори кажуть, що Генпрокуратура все детально перевіряти не буде. Крім того, перевірятимуть тільки 27 підприємств, проданих торік. Рішення про початок повернення “Криворіжсталі” у власність
  

• Державна система реєстрації прав на нерухоме майно в Україні
  Загальні засади права власності Право власності є основою становища людини в суспільстві. Від того, наскільки і як визначено це право в законодавстві, наскільки воно відображає справжні відносини, що складаються з приводу власності, залежить побудова суспільних відносин між людьми, визначення принципів стосунків людини з державою, власне побудова самої держави і її характер – демократичний чи авторитарний. Право власності є тим фундаментом на якому базується правова система будь-якої країни. Конституція України встановила основні засади права власності. В Україні існує приватна, державна, комунальна власність. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
  

• Державна сімейна політика у питаннях захисту прав дітей
  Сім’я – соціальна група, що складається з чоловіка і жінки, які перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних), інших осіб, поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів. Неповна сім’я – сім’я, що складається з матері або батька і дитини (дітей). Багатодітна сім’я – сім’я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей. Прийомна сім’я – сім’я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання. Малозабезпечена сім’я – сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Конституція України містить положення, що стосуються сім’ї.
  

• Державна форма власності: види, суб’єкти, об’єкти
  Зміст Вступ 1. Загальні положення права державної власності 2. Підстави виникнення права державної власності 3. Суб’єктно-об’єктний склад державної форми власності 4. Правовий режим майна держаних підприємств та установ Висновок Список використаної літератури Вступ Державна власність - є основою економіки України. Навіть після проведення приватизації її питома вага є досить значною. До державної власності в Україні згідно із Законом «Про власність» належать загальнодержавна, республіканська власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України,
  

• Державне право зарубіжних країн
  Соціально-політичні функції Конституції Конституція, як особливий нормативно-правовий акт, по­сідає самостійне й особливе місце у правових системах су­часних демократичних держав. Від усіх інших нормативно-правових актів Конституція відрізняється такими рисами: - особливим суб'єктом, який розробляє Основний За­кон або від імені якого він приймається (народ, парламент, установчі збори); - всеосяжним об'єктом конституційного регулювання, тобто тією сферою політико-правових суспільних відносин, вплив на які вона поширює; - особливими юридичними властивостями: верховен­ством у системі права, вищою юридичною силою, особливим порядком прийняття,
  

• Державне регулювання комерційної діяльності
  ЗМІСТ: стор. ВСТУП ……………………………………………………………………………………………………… 3 РОЗДІЛ I. КомерЦІЙНА дІяЛЬНІСТЬ. ГЛАВА I. Поняття "комерційної діяльності" 4-7 ГЛАВА II. Об'єктивна необхідність державного регулювання комерційної діяльності в Україні . 8-12 ГЛАВА III. Законодавство, яке регулює комерційну діяльність в Україні . 13-22 ГЛАВА IV. Суб'єкти комерційної діяльності . 23-29 ГЛАВА V. Органи, які здійснюють державний контроль за комерційною діяльностю в Україні . 30-36 РОЗДІЛ II. ЛЕГАЛІЗАЦІЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ГЛАВА І. Державна реєстрація 37-43 ГЛАВА II. Ліцензування комерційної діяльності 44-49 ГЛАВА III. Державне регулювання у сфері монополизму 50-53 РОЗДІЛ III. ІНШІ ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО
  

• Державне управління в галузі транспорту
  ЗМІСТ ВСТУП 1. Поняття транспорту, його роль і значення 2. Мета і завдання державного управління в галузі транспорту 3. Характеристика функцій державного управління а) загальні функції державного управління; б) спеціальні функції державного управління; в) допоміжні функції державного управління; ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Без руху – життя тільки летаргійний сон. Ж.-Ж.
  

• Державний бюджет України і бюджетне право
  П л а н Вступ 1. Поняття бюджетного права і бюджетно-правового Регулювання 2. Поняття бюджетної системи і бюджетного устрою України 3. Правові основи складу доходів бюджетів і їх розподіл між окремими ланками бюджетної системи України 4. Правові основи складу видатків бюджетів і їх розподіл між окремими ланками бюджетної системи України 6. Список використаної літератури 1.Вступ. Бюджет як явище в історії людського суспільства з”явився порівняно недавно – в епоху капіталізму. Його поява пов”язана з відділенням державних фінансів монарха, обмеженням влади останнього, переходом до демократичних засад управління державним і суспільним життям. Бюджет в усіх країнах
  

• Державний виконавець: статус, завдання, обов’язки, права, відповідальність
  1. Законодавчий статус державного виконавця. Згідно ст. 6 ЗУ “Про державну виконавчу службу” встановлено, що працівники Органів державної виконавчої служби за своїм правовим статусом є державни­ми службовцями. Це означає, що на них поширюється в повному об­сязі дія законодавства України про державну службу з урахуванням особ­ливостей, передбачених коментованим Законом. Статус і загальні заса­ди діяльності державних службовців визначаються Законом «Про державну службу», а окремі обмеження в діяльності державних служ­бовців визначаються також Законом «Про боротьбу з корупцією». У той же час Законом закріплені певні відмінності правового ста­тусу працівників державної виконавчої служби від загального право­вого статусу державних службовців. Це, зокрема, стосується питань
  

• Державний патент України
  Патент (на винахід) - документ, який видається компетентною державною установою і який засвідчує: визнання заявленого об'єкта винаходом, пріоритет даного винаходу, авторство та виключне право на винахід. Патент діє на території тієї держави, яка його видала. Патент може бути виданий на ім'я автора або іншої фізичної чи юридичної особи (за умови їх згоди). Без згоди патентовласника винахід не може бути використаний. Лише патентовласник може надати згоду на використання винаходу або поступитися патентом. В деяких країнах існує набір законодавчих актів, які дозволяють державі у випадках, коли винахід має особливо важливе значення для країни, але з патентовласником не досягнуто угоди про видачу ліцензії або передачу патенту, примусово викуповувати патент з виплатою винагороди власнику.
  

• Державні службовці
  ПЛАН 1. Поняття, види та принципи державної служби 2. Правове регулювання державної служби 3. Посада і посадова особа 4. Державні службовці, їх види 5. Обов'язки і права державних службовців 6. Проходження державної служби 7 Відповідальність державних службовців § 1. Поняття, види та принципи державної служби Державна служба органічно пов'язана з державою, її роллю та місцем у житті суспільства. В діяльності державних службовців реалізуються завдання та функції держави, оскільки кожна посада — це коло службових повноважень, які складають частину компетенції відповідного органу, вона невідривне пов'язана з його структурою і в той же час має на меті організацію особового складу державного органу чи його апарату
  

• Державотворчі процеси України (1994-2001 рр.)
  ПЛАН Вступ 1. Законодавчі процеси незалежної України до 1995 р. 2. Новітній період конституційних реформ Висновки Використана література Вступ Здобувши незалежність, народ України розпочав активну дія­льність по створенню своєї демократичної правової держави. Ця розбудова розпочиналась в дуже складних умовах. Необхідно було перш за все здійснити перехід від статусу союзної республіки з обмеженим суверенітетом до статусу самостійної держави. Тому законом Верховної Ради УРСР від 17 вересня 1991 р. до Конституції були внесені зміни і доповнення, які мали на меті зміцнити держа­вний суверенітет республіки. У тексті Конституції слова "Українсь­ка Радянська Соціалістична Республіка" і "Українська
  

• Детермінація організованих форм економічної злочинності
  Злочинність є, на жаль, невід’ємним супутником життя нашої країни, що впливає на всі суспільні та державні інститути, тому боротьба з нею є одним з найважливіших державних завдань. Для забезпечення максимальної ефективності цієї боротьби, безумовно, необхідне детальне вивчення злочинності, її складових, виявлення закономірностей і тенденцій. Вивчення економічної злочинності має посісти одне з пріоритетних місць в юридичній науці, оскільки більшість злочинів, що фіксуються і не фіксуються через їх латентність, відносяться саме до економічних. Практично, будь-який злочин може бути зведено до категорії економічного, тобто такого, від якого його суб’єкт отримує пряму чи опосередковану матеріальну вигоду. Економічна злочинність може бути визначена за соціально-правове змінне негативне
  

• Деякі теоретичні питання ідентифікації особистості потерпілого в розслідуванні убивств
  Вивчення особистості потерпілого дасть можливість встановити факти, що вказують на мотиви злочину і особу злочинця. Усе це має важливе значення в розкритті убивств. Не менш важливим є одержання даних, що відносяться до особистості потерпілих, і для попередження цих злочинів. Новий підхід до розслідування і попередження убивств спирається на дані віктимології, предметом вивчення якої є потерпілий, його властивості, які сприяли тому, що він став жертвою злочинця, полегшили злочин, вплинули на спосіб його здійснення, мотиви, спосіб приховання. Криміналістика має у своєму розпорядженні визначені статистичні дані про зв'язок властивостей особистості потерпілого з особою убивці, обстановкою і способом здійснення злочину. Використовувати ці дані можна
  

• Деякі заходи попередження злочинних посягань
  Основним механізмом попередження і профілактики злочинних посягань з використанням пластикових платіжних засобів є побудова і реалізація комплексної, багатофункціональної системи безпеки пластикових платіжних засобів. У даному підрозділі зупинимося на аналізі деяких причин, що сприяють можливості здійснення протиправних дій. Основними причинами, які сприяють шахрайству з використанням пластикових платіжних засобів, є по перше: а) нерозумна економія на засобах захисту пластикових платіжних засобів і по друге: б) невчасне і не всеохоплююче використання "стоп-листів" з метою припинення шахрайства з картками. З метою профілактики злочинів із застосуванням пластикових карток їхні емітенти періодично інформують мережу організацій, що
  

• Джерела (форми) права
  План Вступ 1. Поняття джерела (форми) права: а) право і його суть; б) поняття джерела права; в) тонкощі між розумінням понять джерела та форми права 2. Характеристика форм права: а) види форм права; б) характеристика форм права 3. Нормативно-правовий акт-основне джерело системи права України: а) характеристика нормативно-правових актів; б) види і форми нормативно-правових актів; в) нормативно-правовий акт-основне джерело системи права України Висновки Список використаної літератури Вступ Важлива фунція покладена на плечі суспільства – регулювання відносин між людьми, охорона і захист цих відносин. Це завдання воно здійснює за допомогою соціальних норм,
  

• Джерела кримінального права України
  Концептуальним джерелом, яке містить норми прямої дії, є Конституція України. Вона має вищу юридичну силу. Тому всі кримінально-правові норми повинні відповідати Конституції. Якщо прийнята кримінально-правова норма суперечить положенням Конституції, то така норма втрачає юридичну силу автоматично або ж не може її набути. Тоді, згідно ст.8 КУ, має застосовуватися норма Конституції як норма прямої дії. На підставі ст.8 КУ має застосовуватись конституційна норма і тоді, коли певне положення кримінально-правового характеру не врегульоване кримінальним законом, але передбачене КУ. Згідно зі ст.61 КУ, яка виключає повторну юридичну відповідальність одного виду за одне й те саме правопорушення, юридичну силу втратила ч.3 ст.5 КК, що передбачає повторну кримінальну відповідальність за злочин,
  

• Джерела міжнародного приватного права
  ПЛАН Вступ 1. Загальна характеристика видів джерел міжнародного приватного права 2. Внутрішнє законодавство 3. Міжнародні договори 4. Звичаї 5. Судова та арбітражна практика Висновки Список використаної літератури Вступ Під джерелами міжнародного приватного права в юридичній науці розуміють, зокрема, форми, в яких знаходить вираження правова норма. Наявність міжнародних угод та звичаїв є особливістю джерел права цієї галузі. Тому можна небезпідставно говорити про подвійність джерел міжнародного приватного права. Вона полягає в тому, що, з одного боку, джерелами права є міжнародні угоди та міжнародні звичаї, а з іншого — норми законодавства
  

• Джерела права
  План 1.Визначення і суть поняття “джерела права”. 2. Складові джерела права: а) правовий звичай; б) правовий прецендент; в) нормативно-правовий договір; г) нормативно-правовий акт. Кожна юридична норма для того, щоб стати відомою суб’єктам суспільного життя і вступити в дію повинна бути зовнішньо виражена, мати “місце” свого реального існування. Такими виразниками і носіями юридичних норм виступають певні джерела (форма права). Джерела права – це способи зовнішнього вираження і закріплення юридичних норм. З них ми стримуємо інформацію про зміст норм. Завдяки ним такі правила набувають статусу юридичних, тобто стають загальнообов’язковими. До джерел (форм) права належать: правовий звичай, правовий
  

• Джерела права скандинавських та латиноамериканських країн: спільне і відмінне
  Зміст ВСТУП 3 1. Загальна характеристика скандинавської групи правових систем 4 2. Джерела (форми) права скандинавських країн. 7 3. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем 9 4. Основні риси правових систем країн Латинської Америки. 10 5. Загальна характеристика джерел права романо-германської правової сім’ї 13 6. Відмінності романо-германської системи в ієрархії джерел права. 20 Список використаних джерел. 22 ВСТУП Змішаний тил правової системи — це сукупність національних правових систем, які мають спільні риси, що проявляються в єдності їх закономірностей і тенденцій розвитку на основі сприйняття елементів правових систем романо-германського і англо-американського типів. У змішаному
  

• Джерела приватного права
  Термін "джерела права" може вживатися в кількох значеннях. Найпопулярнішими з них є розуміння джерела права як чинника, що породжує право, і як форми правотворення (форми норми пра­ва). У такому разі, ведучи мову про джерела приватного права, ма­ємо на увазі чинники, елементи, які створюють у процесі взаємо­дії сукупність (явище, категорію) нової якості. Існує кілька видів джерел приватного права. 1. Оскільки приватне право є наднаціональною системою пра­ва, що має за основу так звані "загальнолюдські цінності", то го­ловним його джерелом є норми природного права, які створюють своєрідне правове підґрунтя взаємин приватних осіб між собою, а також зазначених осіб із суспільством. Ці норми охоплюють при­родні, невід'ємні права людини. Зокрема вони зафіксовані
  

• Дипломатичне право. Основні функції дипломатичних представництв
  Вступ Сучасні міжнародні відносини і міжнародне право характеризуються великою розмаїтістю. Наявність у світі системи держав — об'єктивний факт. Держави не можуть існувати, не взаємодіючи так чи інакше один з одним. Те чи інша держава вступає в різного роду зв'язку з іншими країнами за посередництвом своєї зовнішньої політики, через нее ж реагує на всілякі явища міжнародного життя. Проводячи зовнішню політику виходячи зі своїх інтересів, держава встановлює ті чи інші відносини з іншими країнами. Вичленовування всіх цих зв'язків дозволяє представити визначену систему міжнародних відносин, що охоплює складний комплекс процесів і регулюється різними галузями міжнародного права. У широкому розумінні система міжнародних відносин може бути представлена як свого роду світова
  

• Дисциплінарна відповідальність
  Під дисциплінарною відповідальністю згідно з чинним законодавством України слід розуміти винне порушення трудової дисципліни і службових обов'язків. Такі порушення можуть бути виражені як у діях, так і у бездіяльності, допускатися як свідомо, так і з необережності. Деякі категорії державних службовців у зв'язку з виконанням своїх повноважень відповідають у дисциплінарному по­рядку і за проступки, які порочать їх як державних службовців або дискредитують органи, в яких вони працюють (керівники, державні службовці — співробітники правоохоронних органів, військово­службовці та ін.). Законодавством закріплено такі види дисциплінарної відповідаль­ності державних службовців: 1) у порядку, встановленому законами України; 2) у порядку, встановленому Кодексом законів про працю (далі — КЗпП);
  

• Дисциплінарна відповідальність адвоката
  За порушення вимог цього Закону, інших актів законодав­ства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфіка­ційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути засто­совані такі дисциплінарні стягнення: попередження; зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку. Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката -члена адвокатського об'єднання регулюється також статутом відповідного об'єднання. Дисциплінарна відповідальність адвоката настає у разі
  

• Дисциплінарна відповідальність адвоката та припинення адвокатської діяльності
  За порушення вимог Закону України „Про адвокатуру”, інших актів законодавства України, Присяги адвоката України до адвоката можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення. Дисциплінарне провадження проти адвоката здійснюється дисциплінарною палатою. До адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: - попередження; - зупинення на строк до одного року дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та його анулювання. При накладенні стягнення враховуються: характер порушення та його наслідки, серйозність проступку, особа адвоката, ступінь його вини. Адвокат може бути підданий дисциплінарному стягненню не пізніше одного місяця від дня виявлення проступку. Воно не може бути накладено пізніше шести місяців від дня його
  

• Дитина та її права
  Зміст 1. Вступ 2. Права людини. Основні поняття. 3. Міжнародні акти по захисту прав дитини. 4. Міжнародні організації із захисту прав дитини. 5. Висновки. 6. Список використаної літератури. 7. Додаток № 1. ВСТУП Організація Об’єднаних Націй займається найрізноманітнішими видами діяльності, спрямованими на організацію однієї з найголовніших цілей – заохочення і захист прав людини. Величезне значення має складний механізм, створений у відповідності до різних міжнародних пактів і конвенцій для того, щоб встановити норми і контроль за їх виконанням, сприяючи їхньому дотриманню випадків порушення прав людини. Поруч із цією діяльністю Організація Об’єднаних Націй надає також практичну допомогу державам у їхніх зусиллях щодо заохочення
  

• Диференціація дієздатності фізичної особи
  На відміну від правоздатності дієздатність пов'язана зі здійснен­ням громадянином вольових дій, що припускає досягнення певно­го рівня психічної зрілості. Критеріями дієздатності є вік, а також стан психічного здоров'я. З урахуванням цих критеріїв можна виокремити кілька видів ді­єздатності фізичних осіб: 1) повну дієздатність; 2) часткову дієздатність; 3) неповну дієздатність; Повна дієздатність визнається за повнолітніми фізичними осо­бами, тобто тими, хто досяг вісімнадцяти років (ст.34 ЦК). Вказаний віковий ценз може бути зниженим у двох випадках: а) реєстрація шлюбу особою, що не досягла 18 років (ч.2 ст.34 ЦК); б) надання повної цивільної дієздатності за рішенням органу опіки та піклування неповнолітній особі (ст.35 ЦК). Шлюбний вік, встановлений для
  

• Дізнання як форма досудового розслідування
  1. Поняття і види органів дізнання……………………………………….3 2. Дізнання як форма досудового розслідування в справі………………………………………………………………… 5 3. Види дізнання та їх особливості…………………………………… 7 4. Проблеми розвитку процесуальної форми дізнання……………….13 Задачі………………………………………………………………….20 Література……………………………………………………….……23 1. Поняття і види органів дізнання Попереднє розслідування як процесуальна діяльність має дві форми, поєднані між собою завданнями й процедурою: попереднє слідство, здійснюване слідчими прокуратури, слідчими органів внутрішніх справ, слідчими органів безпеки і слідчими податкової міліції (ст. 102 КПК) як провідна форма, а також дізнання, яке про­вадиться органами дізнання, переліченими в ст. 101 КПК, а
  

• Дізнання, його загальні принципи
  ЗМІСТ Вступ. 3 1. Дізнання, його загальні принципи. 4 2. Попереднє слідство. 7 3. Пред`явлення обвинувачення і допит обвинуваченого. 17 4. Зупинення попереднього слідства. 18 5. Закінчення попереднього слідства. 19 6. Обвинувальний висновок. 22 Висновок. 24 Список використаних джерел 25 Вступ. Необхідною умовою реалізації конституційного принципу законності (п.1 ч.3 ст. 129 Конституції України) в кримінальному судочинстві і здійснення поставлених перед ним завдань є правильне встановлення фактичних обставин справи з метою досягнення об`єктивної істини. Попереднє розслідування являє собою процесуальну
  

• Діяльність Конституційного Суду України
  Конституційний Суд України: досвід і проблеми 18 жовтня 1996 р. судді Конституційного Суду України, склавши присягу, зобов'язалися іабезпсчувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, ко­нституційні права та свободи людини і громадянина. Два роки від дня юридичного і фактичного {впровадження конституційної юрисдикції — дата надто скромна. Ще не стерлися в пам'яті слова Президента України Л. Кучми, висловлені у вересні 1996 р. на третьому (позачерговому) з'їзді суддів України: «Від вас сьогодні багато залежить, яким буде цей Суд. Я його бачу писококо.міістснтним, абсолютно незалежним, а його суддів — кваліфікованими, сміливими, порядними і — особливо — патріотичними людьми. З таким складом цей Суд стане поряд гі Президентом України справжнім гарантом
  

• Діяльність організованих злочинних угруповань у сфері “відмивання” доходів, отриманих злочинним шляхом
  Сьогодні Україна активно намагається прорватися до ринкової цивілізації. Це спрямовано на ідеалізацію нової для нашої держави суспільної системи. Перші кроки на цьому шляху супроводжуються класичними для Заходу і досі не відомими для України явищами – організованою злочинністю, тероризмом, корупцією, рекетом, вбивствами на замовлення, “відмиванням” грошей, наркобізнесом і т. ін. [1]. Організована злочинність, на жаль, стала сумною реальністю сучасного життя України. Це один з найбільш негативних факторів, що впливає на ефективність та інтенсивність процесів, які відбуваються в економіці, соціальній сфері та у політичному житті держави і завдають шкоди життєво важливим інтересам особистості, соціальної групи, суспільства. Якщо донедавна організована злочинність в основному обмежувалася
  

• Діяльність суб’єктів господарювання на енергетичному ринку
  За даними Міністерства енергетики України, електростанціями за 9 місяців 1999 р. вироблено 119 686 млн кВт·год електроенергії, що на 1991,2 млн кВт·год нижче за відповідний період минулого року. На 0,2% проти відповідного періоду минулого року зменшилось виробництво електроенергії тепловими електростанціями і воно становить 52 824,9 млн кВт·год. Виробництво електроенергії на ГЕС збільшилось на 205,9 млн кВт·год, або на 1,8% і склало 11 627,1 млн кВт·год, а на АЕС було вироблено 55 234 млн кВт·год, що нижче рівня 9 місяців 1998 р. на 2091,4 млн кВт·год, або на 3,6%. За результатами роботи енергетичних компаній Міненерго України за 9 місяців 1999 р. рентабельність виробництва електроенергії склала 11,3%, що на 0,38% вище за рівень 1998 р. Аналіз вартісних показників свідчить, що за
  

• Добровільна відмова при незакінченому злочині
  Вступ Мета написання даного реферату становить визначення понять, термінів, розкриття змісту, наведення прикладів, виокремлення особливостей, що стосуються добровільної відмови при незакінченому злочині. Тут дається визначення таким поняттям, як злочин, готування до злочин, замах на злочин закінчений злочин; надається коментарії, щодо стадій вчинення злочину співучасниками, підкреслюються особливості, що мають місце при добровільній відмові… Основне призначення добровільної відмови від доведення злочину до кінця полягає у попередженні і припиненні злочинів шляхом стимулювання описаної у статті 17 і 31 поведінки. У разі добровільної відмови втрачається суспільна небезпека особи, яка за допомогою бажаної для суспільства поведінки припиняє
  

• Добровільна відмова при незакінченому злочині. Суб’єкт злочину
  1. Добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. 2. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину. 1. Основне призначення добровільної відмови від доведення злочину до кінця полягає у попередженні і припиненні злочинів шляхом стимулювання описаної у ст. 17 поведінки. У разі добровільної відмови втрачається суспільна небезпека особи, яка за допомогою бажаної для суспільства поведінки припиняє свою незаконну діяльність у формі готування до злочину або замаху на нього і таким чином запобігає заподіянню
  

• Добровільна здача в полон. Насильство над населенням у районі воєнних дій Мародерство Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні
  Добровільна здача в полон через боягузтво або легкодухість — карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років. 1. Об’єкт злочину — порядок виконання військового обов’язку в умовах воєнного стану та в бойовій обстановці. 2. З об’єктивної сторони злочин виражається у здачі в полон. Це може виявитися у діях, коли військовослужбовець, наприклад, під час бою викидає білий прапор чи залишає розташування свого підрозділу (частини) і втікає до розташування ворожих військ, де здається у полон, або у бездіяльності, коли він, скажімо, залишається на полі бою під час відступу своїх військ і захоплюється в полон після заняття відповідних бойових позицій військами ворога. Як випливає зі змісту диспозиції ст. 430, обов’язковою ознакою складу цього злочину
  

• Доведення до банкрутства. Приховування стійкої фінансової неспроможності
  Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або службовою особою суб’єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору,— карається штрафом від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 1. Про об’єкт злочину див. коментар до ст. 218. 2. Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні дій, які призводять до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської
  

• Договір купівлі-продажу
  План Стор. Вступ 2 1. Поняття і зміст договору 3 2. Особливості деяких видів договорів купівлі – продажу 2.1. Купівля - продаж жилих будинків; 14 2.2. Купівля - продаж в зовнішньоторговельному обігу; 17 2.3. Купівля – продаж на біржах, аукціонах; 22 2.4. Купівля - продаж мисливської і газової зброї 28 3. Гарантії прав покупців в роздрібній торгівлі 34 Висновок 40 Література 41 Вступ Договір купівлі-продажу, безумовно, є одним з найефективні­ших засобів взаємозв'язку виробництва і споживання, регулято­ром нормального функціонування
  

• Договір майнового найму
  Зміст Вступ……………………………………………………………………………………2 Розділ 1. Історичні передумови виникнення договору майнового найму 1.1. Історичні аспекти виникнення договору майнового найму ………………………………………………………5 1.2. Регулювання орендних відносин у вітчизняному законодавстві України .……………………………………….19 Розділ 2. Істотні умови договору майнового найму…………………………….26 Розділ 3. Загальна характеристика окремих видів договору майнового найму. 3.1. Договір оренди …………………………………46 3.2 Договір оренди основних фондів . …………………….56 3.3 Договір побутового прокату…………………………………………68 3.4 Договір безоплатного користування
  

• Договір оренди(найму) та його різновиди
  Вступ І.Загальні положення про договір оренди 1.1.Поняття договору оренди 1.2.Об’єкти оренди 1.3.Сторони в договорі оренди 1.4.Порядок укладення договору оренди 1.5.Умови договору оренди 1.6.Припинення договору оренди ІІ. Різновиди орендних договорів 2.1. Поняття лізингу та його види 2.2. Договір прокату 2.3. Оренда земельної ділянки 2.4. Оренда будівлі або іншої капітальної споруди 2.5. Оренда транспортного засобу Висновки Список використаних джерел Вступ Процеси демократизації в області економіки торкнулися орендних відносин одними з перших. Договір про оренду, регульований Цивільним
  

• Договір перевезення
  ПЛАН Вступ 3 РОЗДІЛ І Види перевезень та їх правове регулювання 5 РОЗДІЛ ІІ Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів 8 РОЗДІЛ ІІІ Виконання договорів про перевезення вантажів .22 РОЗДІЛ ІV Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу 30 РОЗДІЛ V Транспортна експедиція 39 Висновки 43 Список використаних джерел .45 ВСТУП Проголосивши себе суверенною і незалежною державою, Україна взяла курс на кардинальне реформування суспільного устрою, побудову громадського суспільства та ринкової економіки, в якій функціонують різні форми власності
  

• Договір підряду
  Зміст Вступ. 3 1. Поняття та значення договору підряду. 4 2. Права та обов’язки сторін. 14 3. Відповідальність сторін. 16 4. Договір побутового замовлення. 19 Висновки. 21 Література. 23 Додаток 1. Зразок договору підряду. 25 Вступ Тема даної курсової роботи – «Договір підряду». Мета написання даної курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з такими категоріями цивільного права як цивільно-правові договори, зокрема договори підряду та побутового замовлення. Дана робота має на меті допомогти набути основ фундаментальних знань, що стануть підґрунтям у вивченні даного питання, у правильному розумінні приписів чинного законодавства та правової практики Основними завданнями при написанні
  

• Договір побутового підряду
  ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. Поняття договору підряду. ВСТУП…………………………………………………… .3 -5 1.1.Поняття договору підряду………………………………….………… .6 - 11 1.2.Зміст договору підряду……………………………………………… .12 - 15 1.3.Кошторис……………………………………………………………… 16 - 17 1.4.Права і обов’язки сторін……………………………………………….18 - 21 1.5.Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду………………………………………………………….………… .22 - 24 РОЗДІЛ 2. Договір побутового підряду. 2.1.Поняття договору побутового підряду…………………….………… .25 - 29 2.2.Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду………………………………….…………………… .30 - 32 РОЗДІЛ
  

• Договір постачання
  План: I Поняття і елементи договору постачання. II Зміст договору постачання. III Права і обов‘язки сторін. Виконання договору. IV Відповідальність за договором постачання. Припинення договору постачання. V Поняття постачання продукції для державних потреб. Використана література. I. ПОНЯННЯ І ЕЛЕМЕНТИ ДОГОВОРУ ПОСТАЧАННЯ З переходом до ринкової економіки постала проблема збереження господарських зв‘язків, що склались між виготовлювачами і споживачами на поставку сировини, матеріалів, енергоресурсів, комплектуючих виробів. Розрив цих зв‘язків відчутно позначається на поставках товарів для споживчого ринку. У зв‘язку з цим вживаються заходи щодо
  

• Договір управління майном
  Зміст Вступ. 3 Розділ І. Договір управління майном: загальна характеристика. 5 1.1. Поняття управління майном. 5 1.2. Поняття, форма, строки договору. 7 1.3. Суб’єктний склад та зміст договору управління майном. 15 1.4. Порядок укладення та порядок припинення договору управління майном. 21 1.5. Відповідальність сторін за договором управління майном. 26 Розділ ІІ. Окремі аспекти управління майном. 34 2.1. Управління майном неповнолітніх. 34 2.2. Управління спадщиною. 41 2.3. Особливості управління цінними паперами. 43 2.4. Особливості операцій з довірчого управління майном. 45 Висновки. 47 Перелік використаних джерел. 50 Вступ Протягом останніх років правова система України,
  

• Договір франчайзингу
  Зміст Вступ 1. Поняття франчайзингу 2. Історія виникнення та розвитку 3. Види та форми франчайзингу 4. Переваги та недоліки 5. Договір франчайзингу а) Предмет угоди б) Права і обов’язки сторін в) Визначення ціни договору в) Контроль за виконанням та відповідальність сторін г) Особливості угод про товарний та діловий франчайзинг 6. Припинення франчайзінгових відносин 7. Законодавчо-правова база франчайзингу 8. Франчайзинг на українському ринку. Висновок Додатки Список літератури Вступ Традиційно добробут будь-якої держави оцінюється трьома складовими: наявністю капіталів, залучених до підприємницького обігу, природними ресурсами, кваліфікованістю трудових ресурсів та станом трудової етики.
  

• Договори про матеріальну відповідальність
  Матеріальна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності становить собою обов'язок однієї сторони трудового договору — працівника або власника (уповнова­женого ним органу) відшкодувати іншій стороні шкоду, за­подіяну внаслідок винного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обов'язків у встановлено­му законом розмірі й порядку. Матеріальній відповідальності властиві усі ознаки юри­дичної відповідальності. Типовим договором про матеріальну відповідальність є укладення між працівником і власником письмового договору про повну матеріальну відповідальність (п. 1 cт. 134). За таким договором працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших
  

• Договори як форма цивільного законодавства
  Стаття 6 ЦК містить норми, що розвивають положення про свободу договору як одну із засад цивільного законодавства. З ура­хуванням загальних тенденцій підвищення ролі вільного волевияв­лення суб'єктів цивільних відносин у ЦК спеціально визначене співвідношення актів цивільного законодавства і договорів. Зокрема ЦК розрізняє укладення договорів, взагалі не передба­чених актами цивільного законодавства, і договорів, передбачених такими актами. Щодо договорів, взагалі не передбачених актами цивільного за­конодавства, важливим є те, що допускається укладення будь-якого договору, який не суперечить загальним засадам цивільного законо­давства При цьому не має значення, згадується взагалі такий дого­вір у законодавстві чи ні. Головне, щоб його положення відповідали засадам цивільного
  

• Докази в кримінальному процесі
  План 1. Докази в теорії і практиці кримінального процесу. 2. Поняття „доказ у кримінальному процесі”. 3. Відносність, достовірність та допустимість доказової інформації. 4. Поняття „джерел доказів”: a) матеріальні джерела доказів; b) процесуальні джерела доказів. 5. Оцінка джерела доказів. Висновки. Література. Докази в теорії і практиці кримінального процесу є основними принципами побудови методологічних основ теорії доказів, методики збирання, подання, дослідження і використання їх для розслідування злочинів та боротьби із злочинністю. Беззаперечно, що поняття „доказ у кримінальному процесі” має найважливіше, центральне значення
  

• Докази в цивільному процесі
  ПЛАН ВСТУП 1. Поняття та види доказів 2. Доказування 2.1. Розподіл обов’язків з доказування 2.2. Етапи доказування 2.3. Засоби доказування 3. Інститут забезпечення доказів в цивільному процесі ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЗМІСТ ВСТУП Відомо, що за допомогою доказів у цивільних справах суд встановлює всі обставини і на їх підставі виносить відповідні рішення. У зв’язку з цим у своїй курсовій роботі я вважаю за необхідне вивчити різні погляди вчених на те що являють
  

• Докази і доказування
  План 1. Поняття та види доказів у цивільному процесі 2. Поняття та етапи доказування у цивільному процесі 3. Предмет доказування. Підстави звільнення від доказування § 1. Поняття та види доказів у цивільному процесі Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встано­влює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимо­ги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України). Докази в цивільному процесі характеризуються єдністю та­ких елементів: 1) змісту доказів; 2) процесуальної форми доказів; 3) процесуального порядку одержання, дослідження і оцінки змісту і процесуальної форми доказів '. Зміст доказів - це будь-які
  

• Докази і доказування в цивільному процесі
  Ця тема займає дуже важливе місце в теорії і практиці цивільного процесуального права. Приступаючи до вивчення даної теми ми ставимо собі за мету навчитися визначати предмет доказування по окремих категоріях цивільних справ, визначати належність доказів до справи і допустимість засобів доказування по справі, навчитися оцінювати наявні в справі докази і правильно визначати види судових доказів. Дана тема фактично визначає зміст стадії судового розгляду справи. Оволодіння знаннями по даній темі служить запорукою правильного вирішення цивільної справи і винесення законного і обгрунтованого рішення по справі. І хоча на перший погляд може здатися, що дана тема носить теоретичний
  

• Докази та їх класифікація
  ВСТУП 1. Поняття та значення доказів 2. Властивості доказів 3. Класифікація доказів ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Об'єктивна істина в цілому і окремі факти, обставини справи встановлюються слідчими орга­нами, прокурором і судом лише шляхом кримінально-процесуального доказування, під час якого збираються, перевіряються, оцінюються докази і на їх підставі приймаються й об­ґрунтовуються процесуальні рішення. Цим зумовлюється те, що доказування має найбільшу питому вагу в усій діяльності органів і осіб, які ведуть процес, осіб, яких вони залучають до цієї діяльності, а також те, що нор­мативне регулювання й теоретичне дослідження проблем доказування посідає чільне місце в кримінально-процесу­альному праві, найважливішою складовою якого
  

• Допит свідків і потерпілих
  ПЛАН НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ ВСТУП ……………………………………………………………… 3 І. Статус свідка і потерпілого …………………………………………4 1). Статус свідка 2). Статус потерпілого П. Зміст і значення допиту свідка і потерпілого в кримінальному процесі ……………………………………………………………….….….9 Ш. Підготовка та планування допиту свідка і потерпілого … .………10 1). Діяльність слідчого по підготовці до допиту. 2). Вибір тактичних прийомів допиту свідка і потерпілого ІV. Процесуальні та тактичні особливості допиту свідка і потерпілого …………………………………………………….………13 1). Допит свідка 2). Допит потерпілого 3). Допит неповнолітнього свідка чи потерпілого. 4). Допит німого або глухого свідка чи потерпілого V. Фіксація і способи перевірки показань свідка
  

• Дореформені та після реформені судові установи та установи прокуратури ХІХ сторіччя
  Зміст. 1. Система судів дореформенного періоду. 2. Інститути адвокатури до 1864 року. 3. Завдання судової реформи 1864р. 4. Окружний суд. 5. Судова палата. 6. Література. Судова система в Україні на початку XIX ст. не була одноманітною. Суд перебував у руках чиновників-дворян. Судову систему пронизував бюрократизм, у судах існува­ли тяганина і хабарництво. У Слобідсько-Українській, Херсонській, Катеринославській (тепер Дніпропетровська обл.) і Таврійській губерніях судову систему привели від­повідно до судової системи корінних губерній Централь­ної Росії. Судами першої інстанції були станові суди: у повітах — земські суди для дворян і селян; у містах — магістрати та ратуші для купців і міщан. Другою інстан­цією для них вважалися губернські
  

• Дореформені та післяреформені судові установи прокуратури ХІХ сторіччя
  Зміст. 1. Система судів дореформенного періоду. 2. Інститути адвокатури до 1864 року. 3. Завдання судової реформи 1864р. 4. Окружний суд. 5. Судова палата. 6. Література. Судова система в Україні на початку XIX ст. не була одноманітною. Суд перебував у руках чиновників-дворян. Судову систему пронизував бюрократизм, у судах існува­ли тяганина і хабарництво. У Слобідсько-Українській, Херсонській, Катеринославській (тепер Дніпропетровська обл.) і Таврійській губерніях судову систему привели від­повідно до судової системи корінних губерній Централь­ної Росії. Судами першої інстанції були станові суди: у повітах — земські суди для дворян і селян; у містах — магістрати та ратуші для купців і міщан. Другою інстан­цією для
  

• Досвід реформування Служби безпеки Чеської Республіки: до проблеми реформування Воєнної організації України
  Серед комплексу проблем, що постали перед Україною, особливе місце займають проблеми національної безпеки, оскільки її забезпечення є умовою та метою глибоких трансформаційних процесів у всіх сферах життєдіяльності держави і суспільства. Адекватне розуміння проблем безпеки людини, суспільства, держави в умовах глобалізаційних процесів, зокрема інформаційної революції, яка приходить до завершення у розвинених країнах світу, усунення причин, що унеможливлювали б їх вирішення, дозволяють знизити трагічний вплив різноманітних наслідків кризового стану держави і суспільства, в якому вони опинилися внаслідок розвалу тоталітарного режиму і відповідної системи управління, уможливлюють зміни існуючого стану речей у позитивний бік. Невипадково Концепцією національної безпеки України визначено
  

• Доцільність зняття недоторканості з депутатів
  ПЛАН Вступ 1. Поняття депутатської недоторканості 2. Чи варто знімати депутатську недоторканість і що це вирішує? 3. Особливості обмеження депутатської недоторканості: зарубіжний досвід Висновок Список використаної літератури Вступ Депутатська недоторканість (імунітет) передбачає неможливість притягнення депутата до юридичної відповідальності за діяння, які містять ознаки злочинів та/або правопорушень, без попереднього санкціонування парламентом (в деяких випадках – після прямої заборони притягнення депутата до відповідальності). З повідомлення Українських Новин: "Хочете краще жити — поставте свій підпис під вимогою скасувати
  

• Еволюція біржової торгівлі
  План 1. Історія формування бірж у Європі, Великобританії та США. 2. Розвиток бірж у дореволюційній Росії. 3. Становлення біржової торгівлі в Україні. 4. Особливості функціонування бірж в Україні в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. 1. Історія формування бірж у Європі, Великобританії та США Біржі – як закономірний результат еволюції форм гуртової торгівлі і способів торгів – виникли в епоху нагромадження початкового капіталу. Однак за даними амери­канської енциклопедії, їх поперед­ником була контора при дворі Франції, заснована у 1138 р. Якщо не враховувати початкових об’єднань грошово-міняльних контор, то першими біржами були товарні. Спочатку вони з’явилися в Антверпені (1531 р.), в Ліоні (1549 р.) і Тулузі (1549 р.), а потім у Лондоні
  

• Еволюція відносин власності
  Еволюція власності Відображаючи найсуттєвіші, первісні відносини людей, власність не є застиглою категорією. Форми її прояву в історичній перспективі постійно змінюються й вдосконалюються відповідно до змін, що відбува­ються в продуктивних силах суспільства. Як же історично цей розвиток відбувається та які тенденції в ньому можна відзначити? Історично першим типом власності, з якого почався розвиток людського суспільства і який тисячоліття панував у ньому, була усуспільнена (колективна) власність спочатку у формі племінної (матріархат, патріархат), а потім общинної (сільська й міська корпоративна) власність. Низький рівень розвитку продуктивних сил зумовлював той факт, що люди спільно (колективами) добували засоби до існування (примітивність знарядь праці унеможлив­лювала
  

• Екологічне законодавство в Україні
  ПЛАН 1. ПРАВОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 2. ЗАКОНОДАВЧА СИСТЕМА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ 3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Правові засади управління в галузі охорони навколишнього середовища Ефективність реалізації управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки безпосередньо залежить від якості його правового забезпечення. Стабільність екологічного законодавства; відсутність
  

• Екологічне правопорушення. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення
  ПЛАН Екологічне правопорушення Склад екологічного правопорушення Види екологічного правопорушення Санкції проти суб’єктів еколого-правової (превентивної) відповідальності Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення — Дисциплінарна відповідальність — Адміністративна відповідальність — Кримінальна відповідальність — Майнова відповідальність Екологічне правопорушення — це винна, протиправна, екологічно небезпечна дія, яка посягає на встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та порушує екологічні і пов’язані з ними ін. права людини і вимоги екологічної безпеки Екологічне правопорушення (екологічний делікт або екологічний злочин) може бути адміністративним
  

• Екологія і право
  1. Система екологічного законодавства України. Вже з перших законотворчих кроків суверенної України визначено основи забезпечення екологічних прав людини. Важливим актом нової держави став Закон "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року. Даний закон не лише проголошує, але й передбачає систему гарантій екологічної безпеки людини, вносить певну упорядкованість в систему управління в галузі природокористування. Він закріплює право громадян України на безпечне для життя навколишнє середовище. Це невід'ємне право людини реалізується шляхом участі в обговоренні проектів за­конодавчих актів та інших рішень у галузі охорони навколишнього середовища; участі в розробці та здійсненні заходів щодо охорони
  

• Економічна культура юриста
  ПЛАН ВСТУП 1. ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ, ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЇЇ РОЗВИТКУ 2. ЗНАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ В МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ ВИСНОВКИ ЛІТЕРАТУРА Вступ Сучасне суспільство вимагає високої організації економічного життя й адекватного їй рівня професіоналізму учасників економічного і соціального процесу. В даний час юридичним працівникам необхідно адаптуватися до умов, що змінюються, мати високу економічну і споживчу культуру. У цьому зв'язку важливим є формування основ економічної культури, як елемента професійної культури юристів. 1. Поняття економічної культури, основні напрямки її розвитку У зв'язку з цим для реалізації розвитку економічної культури у юристів,
  

• Економічні, соціальні та культурні права людини та громадян в Україні та їх гарантії
  ЗМІСТ стр. ВСТУП 3 РОЗДІЛ IМІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ В ГАЛУЗІ ЕКНОМІЧНИХ СОЦІАЛЬНИХ ТА КУЛЬТУРНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ 5 РОЗДІЛ IIКОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ В ЕКОНОМІЧНІЙ, СОЦІАЛЬНІЙ ТА КУЛЬТУРНІЙ СФЕРАХ 13 2.1. ЕКОНОМІЧНІ ПРАВА ГРОМАДЯН 13 - право на підприємницьку діяльність; - право на працю; - право на страйк; - право на відпочинок; 2.2. СОЦІАЛЬНІ ПРАВА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ 28 - право на соціальний захист; - право на житло; - право на достатній життєвий рівень; - право на охорону здоров’я. 2.3. КУЛЬТУРНІ ПРАВА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ 40 - право на освіту; - право на свободу
  

• Експлуатація дітей. Незаконне поміщення в психіатричний заклад
  1. Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку — карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві,— караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 1. Згідно з Конвенцією
  

• Експорт робіт (послуг) і ПДВ Основи основ
  На підставі пп. 3.1.3 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі – Закон про ПДВ) об'єктом оподаткування є операції з надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України. База обкладення ПДВ для таких операцій визначається в загальному порядку – відповідно до п. 4.1 статті 4 Закону про ПДВ. Однак у розглядуваному випадку принциповішим є питання визначення не бази, а ставки податку. Згідно з пп. 6.2.2 статті 6 Закону про ПДВ податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу робіт (послуг), призначених для використання і споживання за межами митної території України. Як бачимо, для застосування нульової ставки Закон про ПДВ установлює єдину вимогу – роботи (послуги) мають
  

• Елементи процесу доказування в кримінальному процесі
  ПЛАН : Вступ 1. ЗБИРАННЯ ДОКАЗІВ ТА ЇХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ 2. ПЕРЕВІРКА Й ОЦІНКА ДОКАЗІВ ТА ЇХ ДЖЕРЕЛ Висновок Список використаної літератури Вступ Як об'єктивна істина в цілому, так і окремі факти, об­ставини справи встановлюються слідчими органами, про­курором і судом лише шляхом кримінально-процесуально­го, під час якого збираються, перевіряються, оцінюються до­кази і на їх підставі приймаються й обґрунтовуються про­цесуальні рішення. Цим обумовлюється те, що доказуван­ня має найбільшу питому вагу в усій діяльності органів і осіб, які ведуть процес,
  

• Етапи створення держказначейства
  З метою забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів наявних ресурсів у Державному бюджеті Указом Президента України від 25 квітня 1995 року № 335\95 було утворене Державне казначейство України при Міністерстві фінансів України. Основними завданнями Державного казначейства визначено : - організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю за цим ; - управління наявними коштами Державного бюджету України, у тому числі в іноземній валюті, та коштами державних позабюджетних фондів у межах видатків, установлених на відповідний період ; - фінансування видатків Державного бюджету України ; - ведення обліку касового виконання Державного
  

• Етика поведінки правоохоронців у службових та позаслужбових відносинах. Норми поведінки та етики у суспільстві, зовнішній вигляд та жестикуляція
  У державі визначені пріоритети та напрямки розвитку правоохоронних органів, що знайшли своє відображення у "Законі про міліцію", Указах Президента, Постановах Кабінету Міністрів та наказах і розпорядженнях МВС України. Відповідно до окреслених в цих документах напрямів розвитку у підрозділах міліції мають бути створені всі умови для професійної і культурологічної підготовки правоохоронців. У Комплексній програмі вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 роки, яка затверджена МВС України, підкреслюється, що демократична культура і свідомість працівників правоохоронних органів відіграють важливу роль у виконанні службових обов'язків та визначають їх поведінку у повсякденному житті. Висока кваліфікація, професійна та моральна культура правоохоронців
  

• Європейські родини приватного (цивільного) права
  Вище вже згадувалося, що європейські системи приватного пра­ва на підґрунті подібності визначальних ознак можуть бути згрупо­вані у певні сукупності, які тут іменуються "родини приватного (цивільного) права". їх є чотири: романська, англосаксонська, центральноєвропей­ська, східноєвропейська. А) Романська система приватного (цивільного) права Для неї характерний чіткий поділ права на приватне і публіч­не, де приватне право розглядається як таке, що стосується ли­ше інтересів приватних, юридичне рівних осіб, а публічне право слугує передусім інтересам суспільства і держави в цілому. При­ватне право, у свою чергу, розглядається як таке, що складаєть­ся з двох частин: цивільного права (регулює відносини між фі­зичними особами) І торговельного права (регулює відносини
  

• Жорстоке поводження з тваринами. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості
  1. Знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів,— караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього,— караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років. 1. Об’єкт злочину — моральні засади суспільства в частині ставлення до тварин. Небезпека цього злочину полягає у тому, що жорстокість, проявлена щодо тварин, стає нормою поведінки, поширюється і на взаємини з людьми, відіграє негативну роль у вихованні молоді.
  

• Забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні
  1. Суть і механізм забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні У загальнотеоретичному розумінні "законність" роз­глядається як специфічний державно-правовий режим, за допомогою якого забезпечується загальнообов'язковість юридичних норм у суспільстві і державі, її суть полягає в обов'язковості виконання приписів правового характеру. У сфері функціонування виконавчої влади, у діяльності органів державного управління ця вимога проявляється особливо суворо. Вона міститься у багатьох нормативних актах, починаючи з Конституції України, і формулюється, як правило, згідно із законом і заснована на ньому. Юри­дичні норми є обов'язковими для всіх і доти, поки вони не змінені або не відмінені, всі державні і недержавні
  

• Забезпечення обвинуваченому права на захист
  План: Вступ . 2 Забезпечення права на захист 4 Обвинувачений . 5 Процесуальні права і обов`язки обвинуваченого (підсудного) 5 Захисник . 6 Обов`язкова участь захисника 7 Відмова від захисника . 7 Порядок призначення захисника . 8 Процесуальні права і обов`язки захисника 9 Захист у кримінальному судочинстві . 10 Висновки 15 Використана література: 17 Сноски: . 18 Вступ. Історія формування принципу забезпечення обвинуваченому права на захист була дуже неоднорідною. Наприклад, ще 1917 року Центральна Рада ухвалила закон "Про заведення апеляційних судів",
  

• Забруднення або псування земель. Порушення правил охорони надр
  І. Забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля,— караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки,— караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 1. Основний безпосередній
  

• Забруднення атмосферного повітря. Порушення правил охорони вод
  1. Забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля,— караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або-без такого. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,— караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. Із позбавленням праза обіймати певні
  

• Забруднення моря
  1. Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або в межах вод виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров’я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров’я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря, а також незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або у відкритому морі зазначених матеріалів, речовин і відходів — караються штрафом від трьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися
  

• Завдання криміналістики на сучасному етапі, правові і етичні засади криміналістичної тактики, основні ознаки, які свідчать про замовлений характер вбивства, особливість вчинення злочину та особи злочинця
  ЗМІСТ Вступ 2 1. Завдання криміналістики на сучасному етапі 3-12 2. Правові і етичні засади криміналістичної тактики 13-20 3. Основні ознаки, які свідчать про замовлений характер вбивства. 21-33 Особливість способу вчинення злочину та особи злочинця. Висновок 43 Список літератури 45 ВСТУП Криміналістика - одна з небагатьох юридичних наук, яку по праву можна назвати наукою про розкриття злочинів. Саме вона дає слідчому й оперативному працівникові ключ до пізнання і дослідження події злочину, визначення її механізму, а також встановлення безпосередніх суб'єктів і об'єктів матеріального середовища, котрі беруть у ній участь. Професійні знання слідчого, які спираються
  

• Завдання Кримінального кодексу
  1. Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. 2. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільне небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. 1. Боротьба зі злочинністю є одним з найдавніших завдань держави. Для того щоб така боротьба здійснювалась на правових засадах, держава встановлює межі між дозволеним та забороненим шляхом, зокрема видання законів, які забороняють певну поведінку під загрозою застосування до порушників жорстких
  

• Завдання та діяльність цивільної оборони згідно Женевською Конвенцією
  1. Завдання цивільної оборони; 2. Вимоги ст. 62 Женевської Конвенції про загальний захист цивільних організацій цивільної оборони; 3. Особовий склад збройних сил, які призначені в організації цивільної оборони; 4. Порядок евакуації. Розділ 6 Женевської Конвенції цілком присвячений цивільній обороні. Цивільна оборона є виконанням деяких або всіх гуманітарних завдань, спрямованих на захист цивільного населення від небезпеки і допомогу в усуненні безпосередніх наслідків воєнних дій або лиха, а також створення умов, необхідних для його виживання. Завдання цивільної оборони: - оповіщення; - евакуація; - надання сховищ та їх обладнання; - рятувальні роботи; - медичне обслуговування, включаючи першу допомогу, а також релігійну допомогу; - боротьба
  

• Завідомо незаконні затримання, привід або арешт
  ЗМІСТ: Вступ……………………………………………………………………3 Розділ І : Злочини проти правосуддя……………………………………… 6 1.1. Загальна характеристика злочинів даного виду………….6
  

• Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків
  1. Завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину— карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років. 2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів,— караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 1. Об’єктом злочину є правосуддя у частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі. 2. Об’єктивна сторона злочину полягає у завідомо неправдивому повідомленні
  

• Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності. Напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення
  1. Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками,— карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно,—карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років 1. Об’єкт злочину — громадська безпека в частині надання населенню достовірної інформації про загрозу злочинних посягань Поширення неправдивих відомостей створює обстановку загального страху І невпевненості, викликає недовіру діо органів влади, може породити паніку, а тим самим порушує безпеку суспільства.
  

• Загальна компетенція органів місцевого самоврядування
  ПЛАН 1. Поняття компетенції органів місцевого самоврядування. 2. Загальні та виключні права й обов'язки. 3. Групи виключних повноважень. Використані джерела. 1. Поняття компетенції органів місцевого самоврядування. Повноваження місце­вого самоврядування є предметним відображенням функцій. Термін «повноваження» звичайно визначається як офіційно надане кому-небудь право певної діяльності, ведення справ. Юридична наука використовує цей термін для характеристи­ки прав і обов'язків певних органів, посадових осіб. Він в рівній мірі
  

• Загальна теорія організації інформаційної безпеки щодо захисту інформації в автоматизованих системах від злочинних посягань
  Входження України в інформаційне суспільство потребує наукового обґрунтування його тенденцій, явищ, зокрема в контексті нового змісту такої складової суспільних відносин, як інформаційна безпека в умовах інформатизації стосовно захисту інформації в автоматизованих системах від злочинних посягань. Критична маса науково-практичних знань, у тому числі на рівні експертних оцінок і системного аналізу емпіричного матеріалу історії розвитку інформаційних відносин, дозволяють сформувати елементи загальної теорії організації інформаційної безпеки щодо захисту інформації в автоматизованих системах. Формування елементарної бази цієї теорії, з точки зору наукознавства, передбачає визначення методологічних аспектів та взаємозв’язків з іншими науковими дисциплінами. На
  

• Загальна характеристика законодавства України про захист прав споживачів
  В умовах посилення монополізації економіки стало очевидним, що споживач є незахищеною стороною у взаємовідносинах з підприємцями. Ця проблема пов'язувалась також зі створенням мо­гутньої рекламної індустрії та розвитком засобів масової інформації, зростанням обсягів виробництва предметів довгострокового корис­тування, використанням хімічних продуктів, синтетичних та інших штучних матеріалів, розвитком інституту споживчого кредиту з ви­сокими ставками[1]. Споживачем визнається непрофесіонал, який придбає товари та послуги для задоволення особистих потреб. Таким чином, кри­терієм, який вирізняє споживача, є його непрофесіоналізм: він придбає товари і послуги з метою особистого користування, а не для подальшої переробки або продажу. Мова йде, перш за все, про фізичних осіб — споживачів
  

• Загальна характеристика захисту права власності
  Приступаючи до розгляду питань захисту права власності, насамперед слід звернути увагу, що у літературі йдеться як про захист права власності1, так і про його охорону2. При визначенні співвідношення цих понять, очевидно, доцільно виходити з того, що "охорона права власності" є поняттям ширшим і охоплює всю сукупність норм права, які передбачають підстави набуття права власності та його припинення, обсяг правомочностей власника, порядок та межі здійснення права, правовий режим окремих видів об'єктів права власності, а також сукупність організаційних і правових заходів, спрямованих на забезпечення реалізації і поновлення порушеного права власності. Загалом цілком припустимим є позначення охорони права власності як захист права власності у широкому розумінні. З урахуванням
  

• Загальна характеристика інтелектуальної власності та її правового регулювання
  ПЛАН 1. Поняття інтелектуальної власності, її характеристика 2. Правове регулювання інтелектуальної власності 3. Використана література 1. Поняття інтелектуальної власності, її характеристика Походження терміну «інтелектуальна власність» зазвичай пов'язується з французьким законодавством кінця XVIII століття. Дійсно, традиція підходу власності до авторського і патентного права не тільки народилася у Франції, але й основувалась на теорії природного права, котра одержала свій найбільший розвиток саме в працях французьких філософів-просвітителів (Вольтера, Дідро, Гольбаха, Гельвеція, Руссо). Так, у вступній частині французького патентного
  

• Загальна характеристика Конституції України
  ПЛАН Вступ 1. Основна частина 1.1. Поняття і основні властивості Конституції як основного закону держави. 1.2. Основні етапи розвитку конституційного процесу в Україні 1.3. Загальна характеристика Конституції України як політико-правового документу 1.4. Конституційний Суд – правова охорона Конституції України Висновок Список використаної літератури Додатки Загальна характеристика Конституції України 1. вступ Не можливо уявити демократичну державу сучасного світу, яка б не мала своєї конституції. Адже саме в конституції закріплюються вихідні положення, на яких грунтуються найголовніші форми
  

• Загальна характеристика права власності в Україні
  Право власності в Україні регулюється Конституцією України, Законом України “Про власність”, від 7 жовтня 1991р., Цивільним кодексом України (ст. 86-150) та іншими законодавчими актами України. Метою регулювання права власності, як визначає ЗУ “Про власність”, є забеспечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного та культурного потенціалів України для підвищення рівня життя її народу. Поняття власності є економічною категорією поскільки воно характерізує відносини між людьми та їх колективами у процесі виробничої діяльності з приводу привласнення матеріальних благ, тобто власність – це суспільне відношення. Саме поняття власність – це сукупність правових норм, що регулюють і закріплюють суспільні відносини,
  

• Загальна характеристика правил переміщення товарів та інших предметів через митний кордон
  Існують різні види митних територій: національна державна митна територія (вона може містити в собі території штучних островів, усіляких споруд і установок, створюваних в економічній зоні, де та або інша держава має виключну юрисдикцію щодо митної справи); єдина митна територія, утворена державами на основі договору про створення митного союзу; митна територія вільної митної зони; митна територія економічної зони та ін. Митна територія може збігатися і не збігатися з державною територією. Останнє має місце, коли в державі є вільні гавані, вільні митні зони, зони порто-франко та ін. Під вільною гаванню розуміють території порту разом із водними басейнами, набережними і невеликі суміжні
  

• Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення
  Зміст Вступ 2 Співвідношення адміністративного процесу та адміністративного провадження 3 Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення . 7 Задачі провадження 20 Стадії провадження . 21 Порушення справи про адміністративне правопорушення . 25 Розгляд справи 27 Оскарження постанови . 30 Виконання постанови 32 Список використаної літератури . 36 Вступ Адміністративні провадження у наш час є найбіль поширеними. Вони охоплюють майже всі сфери нашого житя, діяльності установ, підприємств, організацій та насамперед держави. Але всеж таки, незважаючи на таке розповсюдження адміністративні провадження, а також адміністративний процес достатнь не
  

• Загальна характеристика соціально-економічних прав. Економічні права
  Економічні, соціальні та культурні права належать до прав другого покоління. У соціалістичній концепції прав людини вони були домінуючими, а західна політико-правова думка завжди протиставляла їх громадським та політичним правам. Адже ці права вважалися західними правознавцями абсолютними, невід'ємними, і повинні беззаперечно визнаватися і виконуватися державою, в той час як ступінь дотримання соціально-економічних прав знаходиться в залежності від стану економіки кожної конкретної країни. Тому західна доктрина вважає, що і конституційно-правовий механізм їх закріплення та регулювання має бути максимально гнучким. У Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права визначається (ст. 2), що
  

• Загальна характеристика судової системи. Статус суддів
  Особливістю Конституції України є те, що нею передбачено створення і закріплення дійового механізму захисту прав і свобод людини. Це стосується переважно організації і здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст.6). Саме на судову владу, як зазначено, покладається функція захисту конституційних прав і свобод. За чинною Конституцією каральна функція суду поступається функції правозахисній, праворегулюючій. Відповідно до перехідних положень Конституції України та Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини» від 17 липня 1997 р. рішення про надання санкції на арешт, тримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, а також щодо проведення огляду та обшуку житла або
  

• Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн
  Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права. Цивільне право в Україні не ізольовано від цивільного права зарубіжних країн. Воно взаємодіє з ним, зазнає його впливу і, в свою чергу, впливає на нього. Вивчення зарубіжного цивільного права здійснюється на підставі порівняльного методу. На цій базі в Україні формується наука порівняльного цивільного права як частина міжгалузевої дисципліни порівняльного правознавства. Порівняльно-правові дослідження передбачають вивчення не
  

• Загальне вчення про зобов’язання
  ПЛАН 1. Поняття зобов'язання та його роль у цивільному обороті 2. Підстави виникнення зобов'язань 3. Сторони в зобов'язанні 4. Виконання зобов'язань 5. Наслідки невиконання зобов'язань 6. Забезпечення зобов’язань 7. Припинення зобов'язання, крім виконання Поняття зобов'язання та його роль у цивільному обороті Зобов'язальне право є основним розділом римського (і будь-якого іншого) приватного права. Воно регулює майнові відно­сини в сфері виробництва і цивільного обороту. Предмет зобов'язального права — це певна поведінка зобов'язальної особи, її позитивні чи негативні дії. У джерелах римського права зобов'язання — obligatio — визначається так. 1. Зобов'язання є правовими ланцюгами, що примушують нас щось виконати відповідно до законів
  

• Загальне вчення про зобов’язання. Договори. Окремі види договорів та позадоговірних зобов’язань
  1. Науково-методичне обґрунтування теми: Зобов’язальне право є основним розділом римського (і будь-якого іншого) приватного права. Воно регулює майнові відносини в сфері виробництва і цивільного обороту. Предметом зобов’язального права є певна поведінка зобов’язальної особи, її позитивні чи негативні дії. Однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов’язань не тільки в римському, а й в сучасному цивільному праві з договір. Римське договірне право - перше всесвітнє право суспільства товаровиробників. Договори були основною правовою формою, за якою здійснювався величезний товарний і господарський обіг Стародавнього Риму. Римляни створили розгалужену систему договорів, яка забезпечувала надійну правову основу ділових відносин. Багато договорів, розроблених римськими
  

• Загальне поняття про договори
  Найбільш поширеним видом угод є договори. Договором (у цивільно-правовому значенні цього терміна) визнається угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору складають умови, за якими досягнута згода сторін. Причому ці умови можуть бути як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові з огляду на чинне законодав­ство. Договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди за всіма його істотними умовами в потрібній у належних випад­ках формі. Оскільки договір є видом угоди, то до його форми застосо­вуються загальні правила про форму угоди. До цього слід додати, що договір може укладатися не лише шляхом складання одного докумен­та, підписаного сторонами, а й шляхом обміну
  

• Загальне поняття управління та його види
  Основні поняття категорії "управління". Адміністративне право як складова частина правової системи держави характеризується насамперед тим, що воно виступає регулятором особливої категорії суспільних відносин, а саме: відносин, які складаються у сфері державного управління. Сам термін "адміністративне" у перекладі з латинської означає "управління". Тому словосполучення "адміністративне право" цілком закономірно можна трактувати як "управлінське право". Термін "управління" у буквальному розумінні означає діяльність з керівництва чимось. У довідковій літературі є кілька визначень сутності управління. Найчастіше його розуміють як діяльність, що спрямовує і регулює суспільні відносини; сукупність приладів і
  

• Загальний нагляд прокуратури
  . План 1. Загальний нагляд прокуратури, як галузь прокурорського нагляду, його предмет та межі. 2. Повноваження прокурора при здійсненні загального нагляду та їх характеристика. 3. Правові акти загального нагляду та вимоги до них. 4. Санкціонування прокурором затримання і видворення за межі України іноземного громадянина або особи без громадянства. 5. Основні напрямки здійснення загального нагляду в наказі Генерального прокурора України №2 від 25.03.96 року. Згідно з Конституцією України, органи прокуратури України позбавлені функцій проведення попереднього слідства і здійснення загального нагляду.
  

• Загальний стан злочинності в Україні
  Однією із відчутно значущих соціальних проблем для України є злочинність. В умовах реформування соціального життя та економіки країни її небезпечність збільшується, особливо у стратегічно важливих сферах: кредитно-фінансовій, зовнішній торгівлі, приватизації, зв’язку, валютному регулюванні, торгівлі нерухомістю, металами, зброєю та ін. Процес збільшення загрози злочинності притаманний багатьом країнам світу. За даними Четвертого огляду ООН, злочинність у світі в середньому збільшується на 5% на рік, тоді як населення збільшується на 1-1,2%. В Україні особливо загрозливо зростала злочинність у перші роки незалежності. Найбільшого піку вона досягла у 1995 році, коли було зареєстровано за рік 641860 злочинів. Починаючи з 1996 року, динаміці злочинності притаманне зменшення. Певні коливання
  

• Загальні відомості про конституційний устрій Канади
  Канада є федеративною державою, що складається з 10 провінцій і двох територій, що знаходяться під управлінням федерального уряду. Офіційно Канада є домініоном у складі Співдружності націй. Канада стала незалежною державою в 1867 р., коли Великобританія надала їй статус домініону. В 1931 р. англійський уряд визнав за Канадою самостійність у внутрішній і зовнішній політиці. У Канаді діє писана некодифікована Конституція, тобто Основний закон країни складається не з одного, а з цілої серії актів, прийнятих у період з 1867 по 1982 р. В їх число входять дві категорії законів: по-перше, акти, які визначають створення окремих інститутів федеральної правової системи і визначають статус вищих державних органів (наприклад, закони про виборче право, Верховний суд і ін.),
  

• Загальні засади конституційного ладу в Україні
  ПЛАН ВСТУП 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ — ФОРМА ВИРАЖЕННЯ ОСНОВ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ 2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Вступ Конституційний лад — це система соціальних, економічних і політико-правових відносин, які встановлюються й охороняються конституцією та іншими конституційно-правовими актами держави. За суттю конституційний лад являє собою певний тип конституційно-правових відносин, зумовлених рівнем розвитку суспільства, держави та права. За змістом конституційний лад охоплює передбачені й гарантовані конституцією державний і суспільний лад, конституційний статус людини та громадянина, систему безпосереднього народовладдя, організацію державної
  

• Загальні засади відповідальність учасників господарських відносин
  ПЛАН 1. Поняття відповідальності в господарському праві 2. Функції та види господарсько-правової відповідальності. 3. Підстави господарсько-правової відповідальності Список використаної літератури 1. Поняття відповідальності в господарському праві Господарсько-правова відповідальність – це різновидність юридичної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань суб’єктами господарської діяльності. Відповідальність у господарському праві має особливий предмет регулювання - господарські правопорушення. Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність суб'єкта господарських відносин, яка не відповідає нормам господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного суб'єкта, порушуючи суб'єктивні
  

• Загальні засади звільнення від кримінальної відповідальності
  План II. Вступ III. Загальна частина: 1. Кримінальна відповідальність та її підстави: а. Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності. Поняття, ознаки, зміст. Виникнення та припинення кримінальної відповідальності; б. Підстави кримінальної відповідальності; в. Форми реалізації кримінальної відповідальності. 2. Інститути звільнення від кримінальної відповідальності: а. Поняття
  

• Загальні засади конституційного ладу в Україні
  ПЛАН 1. Закріплення основних засад конституційного ладу в Конституції України 2. Принципи конституційного ладу в Україні – як визначники конституційних характеристик України Висновки Література 1. Закріплення основних засад конституційного ладу в Конституції України Основні засади (принципи) конституційного ладу України найшли своє закріплення у Розділі І "Основні засади", а також частково у Преамбулі та у Розділі II "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" Конституції України. Серед них принципово важливе значення мають наступні положення: а) відновлена в серпні 1991 року, на основі здійсненого українською нацією,
  

• Загальні засади участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
  Як зазначено в ч.2 ст.2 ЦК, учасниками цивільних відносин можуть бути суб'єкти як приватного, так і публічного права. До суб'єктів публічного права, зокрема, належать держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші соціальне-публічні утворення. Оскільки держава та інші соціально-публічні утворення є складними організаціями, що виконують різні функції (у галузі як публічного, так і приватного права), а держава до того ж є носієм політичної влади і суверенітету, то в цивільному праві України вони традиційно не визнаються юридичними особами, а кваліфікуються як особливий вид суб'єктів цивільного права. У правових системах деяких країн держава, територіальні громади, інші соціальне-публічні утворення визнаються юридичними особами публічного
  

• Загальні начала призначення покарання
  Призначення покарання – це один із етапів застосування кримінально-правових норм, який характеризується такими особливостями: 1) призначення покарання може здійснюватися лише судом в обвинувальному вироку; 2) призначення покарання відбувається лише після визнання особи винною у вчинені злочину; 3) призначення покарання за своєю юридичною природою є різновидом так званого індивідуального піднормативного регулювання кримінально-правових відносин. Суд визначає і вказує у вироку: 1) яке основне покарання призначається особі, що вчинила злочин, а у певних випадках – який його розмір та інші показники; 2) чи призначається особі додаткове покарання, якщо ж призначається, то який його вид, а у певних випадках - розмір; 3) яке покарання остаточне призначається особі, якщо мають місце обставини,
  

• Загальні начала призначення покарання. Призначення покарання за сукупністю злочинів
  Призначення покарання – це один із етапів застосування кримінально-правових норм, який характеризується такими особливостями: 1) призначення покарання може здійснюватися лише судом в обвинувальному вироку; 2) призначення покарання відбувається лише після визнання особи винною у вчинені злочину; 3) призначення покарання за своєю юридичною природою є різновидом так званого індивідуального піднормативного регулювання кримінально-правових відносин. Суд визначає і вказує у вироку: 1) яке основне покарання призначається особі, що вчинила злочин, а у певних випадках – який його розмір та інші показники; 2) чи призначається особі додаткове покарання, якщо ж призначається, то який його вид, а у певних випадках - розмір; 3) яке покарання остаточне призначається особі, якщо мають місце обставини,
  

• Загальні питання права власності у відносинах з іноземцями за законодавством України
  Зміст Вступ 1. Право власності у відносинах з міжнародними організаціями та юридичнимим осібами іноземних держав 2. Правовий режим майна, що є об'єктом права власності інших держав, юридичних осіб, спільних підприємств і міжнародних організацій 3. Користування землею іноземними суб'єктами в Україні 4. Користування надрами України за участю іноземних юридичних осіб і громадян 5. Вклади іноземців в установах Ощадбанку України Висновки Література У кожній державі центральним правовим інтитутом є інститу власності. Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо питань власноті важливе місце займають Закон України "Про власність" від 7 лютого
  

• Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів
  План 1. Методика розслідування окремих видів злочинів 2. Система та завдання методики розслідування окремих видів злочинів 3. Первинні матеріали про вчинений злочин,первинні і наступні слідчі дії 4. Поняття і види слідчих ситуацій 5. Поняття криміналістичної характеристики та її співвідношення з кримінально-правовою, кримінологічною та психологічною характеристиками 6. Елементи криміналістичної характеристики окремих видів злочинів 7. Значення
  

• Загальні положення про захист цивільних прав та інтересів
  ПЛАН Вступ 1. Поняття захисту цивільних прав, його класифікація 2. Підстави для захисту цивільного права 3. Захист цивільних прав та інтересів судом 4. Захист цивільних прав та інтересів у адміністративному порядку 5. Захист цивільних прав та інтересів нотаріусом 6. Самозахист цивільних прав та інтересів Література Вступ Цивільне право як суб'єктивна категорія — це можлива поведінка правомочної особи, якій відповідає міра належної поведінки зобов'язаної особи. Суб'єктивне цивільне право слід відрізняти від правоздатності. Основні відмінності між цими категоріями полягають, зокрема, у такому: 1) правоздатність є загальною абстрактною можливістю
  

• Загальні положення про набуття права власності
  Статті 328-330 ЦК визначають деякі засади набуття права власності. Так, ч.2 ст.328 ЦК встановлює загальну презумпцію правомірності набуття права власності. Тобто припускається, що право власності набуте на законних підставах, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (наприклад, коли право власності набуте внаслідок укладення правочину, визнаного недійсним). Стаття 330 ЦК встановлює спеціальні гарантії набуття права власності добросовісним набувачем. Згідно з цією нормою, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.390 ЦК майно не може бути витребуване у нього шляхом віндикації. Крім того, деякі автори слушно звертають увагу на те,
  

• Загальні положення про речові права. Право власності
  1. Поняття, ознаки та види речових прав. 2. Поняття і зміст права власності. 3. Способи набуття (підстави виникнення) права власності. 4. Припинення права власності. 1. - На відміну від зобов’язальних прав речові права оформлюють і закріплюють приналежність речей (об’єктів матеріального світу, тілесних об’єктів) учасникам цивільних відносин, тобто, статичні відносини майнові відносини. Зобов’язальні права оформлюють перехід речей та інших об’єктів цивільних правовідносин від одних учасників цивільних відносин до інших, тобто відображають динаміку майнових відносин, іншими словами, цивільний обіг). - Речовим правом визнається право особи на річ, за яким забезпечується
  

• Загальні положення про фізичну особу
  У радянському цивільному праві термін "фізична особа" не ви­користовувався, оскільки ця категорія вважалася суто буржуазною і піддавалася відповідній критиці. Натомість, у цивільному законо­давстві колишнього СРСР та республік, що входили до його скла­ду, використовувалося поняття "громадянин", котре розглядалося як таке, що більше відповідає сутності відносин у цій галузі у соці­алістичному суспільстві1. Однак після зменшення напруженості ідеологічної боротьби ставлення до цивілістичної термінології змінилося, що зумовило повернення до категорії "фізична особа", яка вживається в усіх єв­ропейських правових системах. У зв'язку з цим слід підкреслити, що йдеться не просто про змі­ну терміна, а про формування нового підходу. Якщо раніше центр ваги
  

• Загальні положення рієлторської діяльності
  1.1. Поняття рієлторської діяльності. Рієлторською діяльністю визнається підприємницька діяльність, яка здійснюється шляхом укладання угод щодо об’єктів нерухомого майна та прав на них або надання послуг у сфері реалізації прав на нерухоме майно. Здійснення рієлторської діяльності в Україні дозволяється виключно особам, які отримали право на зайняття такою діяльністю в порядку, передбаченому цим Законом. Рієлтори об’єднуються у незалежний самостійний орган професійного самоврядування – Рієлторську Палату України. Статус та повноваження Рієлторської Палати, порядок її функціонування визначається цим Законом та її Статутом. 1.2. Законодавче регулювання рієлторської діяльності Рієлторська діяльність в Україні регулюється Конституцією, Цивільним кодексом
  

• Загальні положення слідчої тактики
  ПЛАН 1. Предмет і поняття слідчої тактики, її значення. 2. Слідча тактика і кримінально-процесуальний закон. 3. Слідчі дії і оперативно-розшукні заходи. Література. 1. Предмет і поняття слідчої тактики, її значення. Предмет слідчої тактики включає наукові основи організації слідчої діяльності, систему методів і засобів підготовки і проведення окре­мих слідчих дій. Наукова організація слідчої діяльності полягає у вивченні закономірностей, що визначають програму її оптимального регулювання. Однією з таких закономір­ностей є планування розслідування. Значна роль в цьому належить слідчим версіям, як одному з методів пізнання істини у справі. Вона рекомендує най­доцільнішу послідовність у сполученні засобів проведен­ня
  

• Загальні положення цивільного права
  Цивільне право як галузь права. Місце цивільного права в системі правових галузей. Радикальні економічні й політичні перетворення в суверенних державах мають на меті побудувати нову модель господарської системи. Її фундамент складають різноманітні форми власності відповідних суб'єктів, їх рівноправність і змагальність. Надзвичайно важливим елементом нового господарського механізму є ринок, який повинен перетвориться в поєднанні з державним регулюванням в активний інструмент, що сприяв би ефективній діяльності учасників суспільного виробництва. Серед основоположних нормативних актів, які складатимуть основу нової господарської системи, вирішальне значення належить цивільно-правовим законам, що передбачають нову систему видів
  

• Загальні поняття про адміністративну відповідальність, адміністративна відповідальність неповнолітніх
  План 1. Загальні поняття про адміністративну відповідальність. 2. Адміністративна відповідальність неповнолітніх. 3. Заходи. Які застосовуються до неповнолітніх. 4. Групи адміністративних порушень. 5. Адміністративні порушення за які неповнолітні несуть відповідальність на загальних засадах. 1.Під адміністративною відповідальністю слід розуміти накладення на правопорушників загальнообов'язкових правил, які діють у державному управлінні, адміністративних стягнень, що зумовлюють для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру. Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом з тим
  

• Загальні правила вченення нотаріальних дій
  План Вступ 1. Місце вчинення нотаріальних дій 2. Строки вчинення нотаріальних дій 3. Встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії та перевірка дієздатності 4. Підписання нотаріально посвідчуваних угод, заяв та інших документів 5. Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дій та робота з документами 6. Відмова у вчиненні нотаріальних дій та оскарження нотаріальних дій 7. Правила реєстрація нотаріальних дій та видача дублікатів Висновки Використана література Вступ Нотаріуси та інші посадові
  

• Загальні правила виявлення слідів рук
  Важливим завданням огляду місця події є знаходження слідів рук злочинця. Звичайно не всі сліди, знайдені на місці пригоди, належать злочинцю. Вони можуть бути залишені потерпілими, їх родичами, знайомими та іншими особами, що не мають відношення до злочину. Крім того, знайти сліди рук на місці події важко з таких причин: 1) сліди рук звичайно малопомітні або зовсім невидимі без технічної обробки поверхні предмету, на якій вони залишені; 2) злочинці не­рідко вживають спеціальних заходів, щоб не залишати на предметах, до яких вони торкалися руками, своїх слідів. Іноді вони скоюють зло­чин у рукавичках, витирають сліди на предметах,
  

• Загальні принципи права Європейського Союзу
  ПЛАН Вступ 1. Характер права Європейського Союзу 2. Визначення європейського права 3. Принципи та характерні особливості європейського права Висновок Список використаної літератури Вступ Європейський Союз – це інституційна структура того, що ми зазвичай називаємо європейською інтеграцією, яка, в свою чергу, є тривалим процесом розбудови «ще тіснішого союзу між народами Європи». Природа його є унікальною і не має ніяких прецедентів в сфері міжнародного права та міжнародних відносин. Сучасний ЄС є результатом поступового розвитку та перетворення з суто економічної організації на структуру, що нагадує державу з федеральним устроєм. Складну структуру Євросоюзу найкраще уявляти
  

• Зайняття забороненими видами господарської діяльності
  1. Зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу,— карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, якщо вони були пов язані з отриманням доходу у великих розмірах або якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності,— караються обмеженням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума у тисячу і
  

• Закінчений злочин, момент закінчення окремих видів злочинів. Готування до злочину. Замах на злочин. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
  Закінчений злочин – це злочин, у складі якого наявні всі ознаки, передбачені відповідною статтею Особливої частини кримінального закону. Момент закінчення злочину визначає сам законодавець у диспозиції закону, використовуючи відповідно конструкцію матеріального чи формального складу злочину. Моментом закінчення злочину з матеріальним складом є момент фактичного настання передбачених у диспозиції злочинних наслідків, моментом закінчення злочину з формальним складом – лише момент вчинення протизаконного діяння. У переважній більшості випадків досягнення реальної мети злочинця співпадає із законодавчим визначенням моменту закінчення злочину. Однак, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності певних дій злочинця, які, на його думку, є лише готуванням до злочину чи замахом на
  

• Закінчений та незакінчений злочини. Готування до злочину
  1. Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. 2. Незакінченим злочином с готування до злочину та замах на злочин. 1. Усі вчинювані злочини поділяються на закінчені та незакін-чені. Якщо особа повністю реалізувала злочинний намір і вчинила закінчений злочин, то необхідність виділяти будь-які етапи кримінальної діяльності відсутня. Така необхідність виникає у разі недо-ведення задуманого злочину до його логічного завершення. Злочин може бути не доведений до кінця з двох причин, які виключають одна одну: 1) за волею особи, в поведінці якої вбачається добровільна відмова при незакінченому злочині (ст. 17); 2) всупереч волі особи, винної у скоєнні незакінченого
  

• Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку
  ПЛАН : ВСТУП 1. ПІДСТАВИ ТА ФОРМИ ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА 2.СКЛАДАННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ ТА НАПРАВЛЕННЯ СПРАВИ ДО СУДУ 3. ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ РИСИ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ 4. ЗНАЧЕННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ 5. СТРУКТУРА ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ 6. ВИМОГИ ДО ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ 7. ДІЇ ПРОКУРОРА ПО СПРАВІ, ЯКА НАДІЙШЛА ЙОМУ З ОБВИНУВАЛЬНИМ ВИСНОВКОМ ВИСНОВОК ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА Вступ Необхідною умовою реалізації конституційного принципу законності (п.1 ч. 3 ст. 129 Конституції України) в кримінальному судочинстві і здійсненні поставлених перед ним завдань є правильне встановлення фактичних обставин справи з метою досягнення об’єктивної
  

• Заклади та організації з надання соціально-правової допомоги неповнолітнім
  Діяльність закладів з надання соціально-правової допомоги дітям в Україні охоплює широку мережу соціальних і юридичних послуг. Будинок дитини – заклад закритого типу, підпорядкований Міністерству охорони здоров’я України. Будинок дитини є комунальним закладом охорони здоров’я для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, а також дітей з вадами фізичного та розумового розвитку. Основними типами будинків дитини є: будинок дитини загального типу; спеціалізований будинок дитини для дітей з вадами фізичного та розумового розвитку. У Будинку дитини є карантинне відділення, в якому новоприбулі діти перебувають три тижні для ретельного медичного обстеження. Виховання та утримання дитини у закладі такого типу здійснюється за тими ж правилами,
  

• Заключення контракта при пройомі на роботу
  З М І С Т Вступ Розділ 1. Поняття трудового договору і контракту. § 1. Загальне поняття трудового договору §2. Поняття контракту як форми трудового договору Розділ 2. Сфера застосування контракту. §1.Характеристика законодавства, що передбачає можливість укладення трудового договору у формі контракту §2. Суб'єктний склад сторін контракту Розділ 3. Зміст контракту. §1. Умови контракту, визначені законодавством §2. Необхідні умови контракту §3. Додаткові (факультативні) умови контракту Розділ 4. Особливості укладення, зміни і припинення контракту. §1. Особливості укладення контракту §2. Особливості зміни контракту §3.
  

• Закон про іноземні інвестиції в Україні
  ПЛАН Вступ 1. Законодавчі умови іноземного інвестування в Україні 2. Закон України “Про режим іноземного інвестування” Список використаної літератури Вступ З метою створення належних умов для ефективного залучення іноземного капіталу в економіку України та збільшення його обсягів значна увага приділяється питанням удосконалення законодавчої та нормативної бази щодо державного регулювання процесів іноземного інвестування. Іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді: іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
  

• Закон про кримінальну відповідальність та його тлумачення
  ПЛАН : Вступ 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність 2. Структура закону про кримінальну відповідальність 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність Висновок Список використаної літератури Вступ Законодавство про криміна­льну відповідальність становить Кримінальний ко­декс України, який грунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.[1] Це означає, що, по-перше, злочинність діяння, а та­кож його караність та інші кримінально-правові нас­лідки визначаються тільки КК. Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після 1 вересня 2001 р., тобто після набрання
  

• Закон про рекламу. Особливості реклами у фармації
  ПЛАН 1. Роль і місце Закону України “Про рекламу” 2. Вимоги до реклами лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації Список використаної літератури 1. Роль і місце Закону України “Про рекламу” Цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. Даний Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані з розповсюдженням інформації, обов'язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами
  

• Закон України "Про міліцію”
  ЗМІСТ І. ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ. ІІ. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ МІЛІЦІЇ. ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА МІЛІЦІЇ. IV. ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ. V. КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ МІЛІЦІЇ. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ І. ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ. Міліція в Україні — державний озброєний орган ви­конавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Міліція — це
  

• Закон України про міліцію
  Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Основними завданнями міліції є: - забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; - запобігання правопорушенням та їх припинення; - охорона і забезпечення громадського порядку; - виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - захист власності від злочинних посягань; - виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; - участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам,
  

• Закон України “Про науково-технічну інформацію”. Науково-технічна інформація як об’єкт права власності
  ПЛАН Вступ 1. Поняття науково-технічної інформації та науково-технічної діяльності згідно Закону “Про науково-технічну інформацію” 2. Об'єкт та суб’єкти відносин у сфері науково-технічної інформації 3. Правовий режим науково-технічної інформації, науково-технічна інформація як об’єкт права власності 4. Ринок науково-технічної інформації Використана література Вступ Закон України “Про науково-технічну інформацію” визначає основи державної політики в галузі науково-технічної інформації, порядок її формування і реалізації в інтересах науково-технічного, економічного і соціального прогресу країни. Метою даного закону є
  

• Закон України “Про позашкільну освіту”, його роль в досконаленні системи освіти
  Відповідно до Конституції України в червні 2000 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про позашкільну освіту". Він визначає державну політику в сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні освітні та виховні засади. Позашкільний навчальний заклад - це широкодоступний заклад освіти, який дає дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля. Позашкільна освіта та виховання - процес безперервний. Він не має фіксованих термінів завершення і послідовно переходить із однієї стадії в другу від створення умов, сприятливих для творчої діяльності дітей та підлітків, до забезпечення
  

• Закон, його природа
  Серед нормативно-правових актів провідне місце посідають закони. Закон — нормативно-правовий акт представницького вищо­го органу державної влади (або громадянського суспільства /без­посередньо народу/), який регулює найважливіші питання сус­пільного життя, установлює права і обов'язки громадян, має вищу юридичну чинність і приймається з дотриманням особливої за­конодавчої процедури. Характеристика закону як правового документа вищої юри­дичної чинності означає таке: — закон є незаперечним, тобто ніякий інший орган, крім законодавчого, не може його скасувати або змінити; — усі інші нормативні акти (державних органів, громадських організацій, комерційних корпорацій) перебувають «під» зако­ном, є підзаконними. Вони грунтуються на законах і не супере­чать
  

• Закони України, які регулюють фінансово-господарську діяльність
  Залежно від концепції державного втручання у бізнес держава ви­користовує прямі або непрямі механізми регулювання. Так, ст. 15 Закону України „Про підприємництво" передбачає, що держава законодавче забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від прояву недобросовісної конкуренції та монополізму у різних сферах підприємницької діяльності. Головним нормативно-правовим актом, який регулює фінансово-господарську діяльність є Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV. Даний Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між
  

• Закони як джерело цивільного права України
  ПЛАН 1. Поняття цивільного законодавства. 2. Законодавчі акти як джерело цивільного права. 3. Підзаконні нормативні акти. 4. Цивільне право і норми міжнародного права. 5. Цивільне законодавсво і ділові звичаї, звичаї ділового обороту, правила моралі. 6. Цивільне законодавство і постанови судових пленумів, судова практика і судовий прецедент. 7. Література. Сучасний політичний та соціально-економічний розвиток України визначається удосконаленням законодавства, яким закріплено правове становище громадян, організацій і їх об’єднань та встановлюються гарантії реалізації і захисту їх прав і свобод, визначених конституцією й іншими законами України. Конституційні норми в яких вони закріплені, виступають основою для деталізації в галузевому законодавстві
  

• Законність і шляхи її зміцнення в Україні
  Зміст 1. Вступ. 2. Поняття законності та її принципи. 3. Гарантії законності та їх закріплення. 4. Проблеми зміцнення законності в діяльності органів внутрішніх справ. 5. Висновок. 1. Вступ Здобуття Україною незалежності відкрило шлях до кардинальних перетворень у всіх сферах суспільного життя. Все це знайшло своє відображення у чинній Конституції України, яка вперше за тисячолітню історію української держави лю-дину, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку визнала найви-щою соціальною цінністю. Україна, обравши шлях незалежного розвитку, проголо-сила однією із своїх головних цілей побудову держави на принципах верховенства права і демократії, де втілюватиметься принцип – держава для людини, забезпечуватимуться
  

• Законність поняття, принципи та система гарантій
  План Вступ. 1. Поняття та ознаки принципу законності 2. Законність і правопорядок 3. Шляхи формування законослухняної поведінки громадян Висновки Список використаної літератури Вступ До недавнього часу в нашій літературі існувало два поняття «законності» — соціалістична й буржуазна законність. В минулому ми надзвичайно хвалили свою законність і критикували буржуазну за її формальний характер. В юридичному словнику сталінської
  

• Законність та правопорядок
  Зміст Вступ 3 Розділ І. Суспільно-правова характеристика законності .5 1.1. Поняття законності .5 1.2. Принципи законності: поняття, зміст .8 1.3. Вимоги законності .10 Розділ ІІ. Стислий аналіз інших правових явищ, які стосуються законності 11 2.1. Гарантії законності 11 2.2. Поняття правопорядку 15 2.3. Функції та принципи правопорядку .19 Розділ ІІІ. Роль держави в підтриманні законності та правопорядку в суспільстві .22 3.1. Державна дисципліна 22 3.2. Зміцнення законності у правозастосовчому процесі 24 Висновки .27 Список використаних джерел
  

• Законність у сфері державного управління
  ПЛАН 1. Поняття режиму законності і дисципліни в державному управлінні 2. Способи забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні: загальна характеристика § 1. Поняття режиму законності і дисципліни в державному управлінні Законність і дисципліна — основні умови існування будь-якої демократичної держави, її обов'язкові риси. Вони невід'ємні одна від одної. Законність можлива тільки при суворому дотриманні дисципліни усіма, .фізичними і юридичними особами, а дисципліна, в свою чергу обумовлюється рамками закону. Словник визначає законність як “загальноприйнятне, усталене правило співжиття, норму поведінки” що охороняється законами, а дисципліну — як “твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим
  

• Законодавство з охорони праці
  ПЛАН Вступ 1. Поняття охорони здоров'я на виробництві та її правове забезпечення 2. Основні законодавчі акти з охорони праці 3. Порушення вимог законодавства про охорону праці Висновки Список використаної літератури Вступ Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року ух­валила Закон «Про охорону праці», який має велике соціально-економічне значення, оскіль­ки стосується життєвих інтересів майже 30 мільйонів громадян України. У своєму розвитку охорона праці пройшла великий історичний шлях, але інтенсивного розвитку набула з початком машинного виробництва, яке поруч з полег­шенням праці, підвищенням її продуктивності станови­ло небезпеку для життя
  

• Законодавство про нотаріат
  Джерела нотаріального процесуального права - це нормативні акти, які регулюють організацію нотаріальних органів і процесуальний порядок вчинення ними нотаріальних дій. Джерелом нотаріального процесуального права передо всім слід назвати Конституцію України, яка закріпила низку важливих загальних положень принципового значення для діяльності нотаріальних органів. Основні положення діяльності нотаріальних органів і посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії, врегульовано Законом України "Про нотаріат", який був прийнятий Верховною Радою України 2 вересня 1993 р. і набрав чинності 1 січня 1994 р. Законом України "Про нотаріат" детально регламентовано питання організації діяльності нотаріальних органів. З метою вдосконалення
  

• Законодавство України про господарські товариства
  Поняття господарського товариства. Стаття 1 Закону України «Про господарські товариства» (ВВР, 1991, № 49, ст. 682), дає визначення господарським товариствам. Ними визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької, діяльності з метою одержання прибутку. Товариства є юридичними особами. Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді, господарському суді та третейському суді від свого імені. До господарських товариств належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою
  

• Законодавство України про кримінальну відповідальність
  1. Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. 2. Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання чинності цим Кодексом, включаються до нього після набрання ними чинності. 3. Злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. 4. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено. 5. Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов’язковість яких надано
  

• Законодавство України про підприємства
  В березні 1991 року був прийнятий Закон України «Про підприємства в Україні», який введений в дію Постановою ВР № 888-12 від 27.03.91 (ВВР 1991, № 24, ст. 273). Даний Закон спрямований на реалізацію Декларації про державний суверенітет України. Закон визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними господарської діяльності в умовах переходу до ринкової економіки. Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств, визначає їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами і організаціями, місцевими радами, органами державного управління. Поняття підприємства. Розкриває
  

• Законодавча база правового регулювання економіки в Україні
  ЗМІСТ 1. Правова база економіки та захист конкуренції. 2. Законодавча база правового регулювання валютного ринку в Україні. 3. Господарські об’єднання: стан законодавства. 4. Проблеми законодавчого регулювання підприємництва. 5. Правова охорона інтелектуальної власності в Україні. 1. Правова база економіки та захист конкуренції. Важливу роль в економічній діяльності держави відіграє законодавство. На його основі визначається статус підпри­ємця, права й обов'язки фізичних та юридичних осіб, правила укладання контрактів тощо. Держава розробляє закони, які регулюють відносини між підприємствами, що виступають у ролі постачаль­ників ресурсів та їхніх споживачів. На ґрунті законо­давства уряд
  

• Законодавча влада в зарубіжних країнах
  1. Поняття і структура парламенту в зарубіжних країнах Державні функції в кожній країні здійснюються розгалуженою системою органів. Вищі органи держави — парламент, глава держави і уряд, верховний суд — реалізують основні владні повноваження, а їхня діяльність набуває політичної значу­щості. Проаналізувавши роботу ви­щих органів, можна визначити, на яких засадах функціонує державний механізм у цілому. Значну увагу в характеристиці вищих органів держави приділяють парламентам, які розглядають як ор­гани законодавчої влади, а іноді і як такі, що своєю діяльністю формально забезпечують функціонування і саме існування інших вищих органів дер­жави. Відомо, що немало консти­туцій було прийнято парламентами або за їхньою безпосередньою участю, і саме конституції утворюють
  

• Законодавче закріплення статусу суддів в Україні
  Організація і діяльність суддів, як правило, є предметом не лише власного законодавчого регулювання, а й перш за все конституційного. Це пояснюється тим, що особлива ува­га приділяється питанням організації і діяльності судової влади саме в конституціях тих країн, які визнали теорію роз­поділу державної влади основним принципом побудови де­мократичної, правової держави. В цьому разі суд виступає як основний гарант додержання прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності, з одного боку, а з другого, — як самостійна гілка державної влади, що відіграє важливу роль у системі стримувань і противаг трьох гілок державної влади. Так, Конституція України проголошує як основне і соці­альне завдання та функцію суду — захист невід'ємних прав людини і громадянина (ч. 3 ст. 8, частини
  

• Законодавче регулювання страхової діяльності
  ЗМІСТ ВСТУП 4 РОЗДІЛ І СУТНІСТЬ ТА ПРИНЦИПИ СТРАХУВАННЯ 1.1 Поняття та принципи страхового права _ 7 1.2 Зміст і основні поняття страхування 16 1.3 Функції страхування _ 25 РОЗДІЛ ІІ ДОГОВОРИ СТРАХУВАННЯ 2.1 Поняття та зміст страхових договорів _ 30 2.2 Права та обов’язки суб’єктів страхового зобов’язання 41 РОЗДІЛ III СУБ’ЄКТИ ТА ОБ’ЄКТИ СТРАХУВАННЯ 3.1 Страховик та страхувальник - головні суб’єкти страхування 54 3.2 Основні галузі страхування, їх форми та види 69 РОЗДІЛ IV ПЕРЕСТРАХУВАННЯ 4.1 Сутність і роль перестрахування _94 4.2 Методи перестрахування 98 4.3 Співстрахування та механізм його дії 104
  

• Законодавчий вплив та реалізації прав найманих працівників на підприємництвах, захист та можливості бізнесу
  Сьогодні є поширеною хибна думка про те, що Кодекс законів про працю вiд 23 грудня 1970 р. (далі – КЗпП) не регулює трудові правовідносини, які виникають між роботодавцем (власником) та працівником. Це не так, ст. 3 КЗпП зазначає: “Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами”. Тобто не важливо, чи ви працюєте на підприємстві державної (комунальної) форми власності, чи ви працюєте на підприємстві приватної чи колективної форми власності ваша трудова діяльність
  

• Законодавчий процес і його стадії
  Зміст Вступ. ЗАКОНОДАВЧИЙ ПРОЦЕС І ЙОГО СТАДІЇ ЗАКОНОДАВЧА ІНІЦІАТИВА; ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ ЗАКОНУ ДО РОЗГЛЯДУ ЙОГО ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ РОЗГЛЯД ПРОЕКТУ ЗАКОНУ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ · Загальні положення щодо розгляду законопроектів Верховною Радою · Розгляд законопроектів у першому читанні · Розгляд законопроектів у другому читанні· Розгляд законопроектів у третьому читанні· Внесення змін і доповнень, скасування законів ПРИЙНЯТТЯ ТА ВВЕДЕННЯ В ДІЮ ЗАКОНУ · Підписання прийнятого Верховною Радою України закону Президентом України;· Набрання чинності законом.ВИСНОВКИСПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Вступ. Конституцiя України закрiпила здiйснення державної
  

• Законодавчі акти, які регулюють завдання та організацію діяльності Заліщицького районного управління юстиції
  Районне управляння юстиції (РУЮ), як і районні у містах, міські (міст обласного значення), у разі утворення міськрайонні і міжрайонні управління юстиції а територіальним органом Міністерства юстиції а територіальним органом Міністерства юстиції України, підпорядковується останньому та безпосередньо Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції в автономній Республіці Крим обласним, Київському та Севастопольському міським управлінням юстиції. РУЮ діє на основні Положення про районні, районні у містах, міські, міськрайонні і міжрайонні управлінні юстиції (надалі Положення), що затверджене Міністерством юстиції України 30.01.2000 року № 36/5 (із змінами, внесеними згідно наказами внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 42/5 від 02.06.2004 р., № 97/5 від 06.09.2004 р.)
  

• Законодавчі основи боротьби з організованою злочинністю
  ЗМІСТ   стор. ВСТУП 3 1. Законодавчі основи боротьби з організованою злочинністю і завдання криміналістичної методики 5 2. Криміналістична характеристика злочинів, які вчиняються організованими злочинними
  

• Залишення в небезпеці
  1. Завідоме залишення без допомога особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малоліт-ство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов’язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан,— карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені матір’ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані,— караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Діяння,
  

• Замах на злочин
  Ч.2 ст.17 КК визначає замах на злочин як умисну дію, що безпосередньо спрямована на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежать від волі винного. При замаху діяння об‘єктивно і суб‘єктивно безпосередньо спрямоване на об‘єкт, що охороняється правом, створює йому загрозу. Із об‘єктивної сторони при замаху за мінімальною граничною характеристикою особа, принаймі, розпочинає вчинення дій, передбачених диспозицією відповідної статті Особливої частини КК. За максимальною граничною характеристикою ці дії можуть мати значні виміри за обсягом і тривалістю, однак у кожному конкретному випадку вони неспроможні з незалежних від винного причин перерости у закінчений злочин. Суб‘єктивна сторона замаху на злочин має неповний обсяг реалізації, оскільки
  

• Замах на злочин. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
  1. Замахом на. злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що на залежали від її волі. 2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. 3. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. 1 Наведене у ст, 15 визначення замаху на злочин, порівняно з таким визначенням, яке давав КК 1960
  

• Запобігання сучасним формам рабства та работоргівлі
  У сучасному світі торгівля людьми є одним з найбільш брутальних та масових порушень прав та свобод людини. Тому проблема запобігання сучасним формам рабства та работоргівлі розглядається як одне з пріоритетних завдань сьогодення у сфері захисту прав та свобод людини. Глобалізація у світовому масштабі, дедалі зростаюча взаємозалежність та взаємопов'язаність між собою окремих країн та цілих регіонів спричинила безпрецедентне поширення наприкінці XX ст. такого ганебного явища, як работоргівля. Особливо загрозливих форм та проявів набула торгівля дітьми та жінками. За неофіційними даними, в світі щороку близько 4 млн. осіб переправляються через кордони держав для використання у підневільній праці. У новітню работоргівлю втягуються
  

• Запобіжні заходи в кримінальному судочинстві України
  ЗМІСТ Вступ 3 1. Поняття, підстави і мета застосування запобіжних заходів. 4 2. Види запобіжних заходів та їх характеристика. 9 3. Процесульний порядок обрання, зміни і скасування запобіжного заходу. 21 Висновки. 24 Список використаних джерел 25 ВСТУП Сучасний стан криміногенної ситуації в Україні характеризується підвищенням кількості тяжких злочинів проти життя та здоров’я громадян, їх майнових інтересів, збільшення кількості організованих груп, а також значним загостренням положенням в окремих регіонах. Злочинність стала одним з факторів, які загрожують національній безпеці України. Усі ці та інші злочинні явища потребують рішучих дій з боку держави, що може бути пов’язано з необхідністю обмеження прав громадян та організацій шляхом застосування
  

• Запобіжні заходи в процесуальному порядку
  Зміст: Вступ 1. Поняття, підстави та мета застосування запобіжних заходів; процесуальний порядок застосування, зміни і скасування запобіжних заходів. 1.1. Поняття, сутність і мета застосування запобіжних заходів, їх місце у системі заходів процесуального примусу. 1.2. Підстави застосування запобіжних заходів. 1.3. Процесуальний порядок застосування, зміни і скасування запобіжних заходів. 2. Види запобіжних заходів. 2.1. Запобіжні заходи, не пов’язані із взяттям під варту 2.2. Тимчасові запобіжні заходи. Взяття під варту. Гарантії законності і обґрунтованості взяття під варту. Висновок Список використаної літератури
  

• Запобіжні заходи в українській системі кримінального процесу
  ПЛАН Вступ 1. Поняття, підстави і мета застосування запобіжних заходів. 2. Види запобіжних заходів та їх характеристика. 3. Процесульний порядок обрання, зміни і скасування запобіжного заходу. Висновки. ВСТУП Сучасний стан криміногенної ситуації в Україні характеризується підвищенням кількості тяжких злочинів проти життя та здоров’я громадян, їх майнових інтересів, збільшення кількості організованих груп, а також значним загостренням положенням в окремих регіонах. Злочинність стала одним з факторів, які загрожують національній безпеці України. Усі ці та інші злочинні явища потребують рішучих дій з боку
  

• Запобіжні заходи у кримінальному процесі
  ПЛАН Вступ 1. Поняття, підстави і мета застосування запобіжних заходів. 2. Види запобіжних заходів. 3. Процесульний порядок обрання, зміни і скасування запобіжного заходу. Висновки. Сучасний стан криміногенної ситуації в Україні характеризується підвищенням кількості тяжких злочинів проти життя та здоров’я громадян, їх майнових інтересів, збільшення кількості організованих груп, а також значним загостренням положенням в окремих регіонах. Злочинність стала одним з факторів, які загрожують національній безпеці України. Усі ці та інші злочинні явища потребують рішучих дій з боку держави, що може бути пов’язано з необхідністю обмеження прав громадян та організацій шляхом застосування передбачених законом заходів процесуального примусу. Заходи кримінально-процесуального
  

• Заповіт: види і порядок оформлення
  ПЛАН Вступ 1. Спадкування за заповітом, його форми та особливості укладення 2. Особливості виконання заповіту Висновок Список використаної літератури Вступ Спадкування — це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) - ст.1216 ЦК. Спадкування є загальним (універсальним) правонаступництвом, оскільки права та обов'язки померлого переходять до спадкоємців одночасно як єдине ціле. Спадкоємець не може прийняти лише частину прав, а від інших відмовитися. Це — безпосереднє правонаступництво, оскільки спадкоємці одержують права та обов'язки безпосередньо після померлого на підставі акта прийняття спадщини. Спадкування регулює книга шоста ЦК.
  

• Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї
  1. Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства — караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців. 2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах,— караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. Примітка. Відповідно до цієї статті майнова шкода визнається значною, якщо вона у п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - така, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний
  

• Зараження венеричною хворобою. Незаконне проведення аборту
  1. Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби, — карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою, а також зараження двох чи більше осіб або неповнолітнього, — караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 1.
  

• Зародження правового (юридичного) позитивізму
  ПЛАН 1. Загальна характеристика 2. Джон Остін 3. Карл Бергбом 1. Загальна характеристика У той час, як у філософії в другій половині XIX ст. домінуючим напрямом стає позитивізм, у правовій науці панівним напрямом стає тісно пов’язаний з ним правовий позитивізм. Це зумовлюється насамперед усвідомленням ідеї права як фактору стабілізації суспільства, гарантії порядку і розвитку. Витворюється своєрідний культ права, зміцнення авторитету держави і права. Правовий позитивізм базується на політичній передумові, тобто на визнанні засадничої цінності держави, а також на вірі в експеримент, досвід, який з природничих наук переноситься у правові науки. Основне завдання юридичної науки, згідно з цією теорією, полягає у тлумаченні та систематизації
  

• Зарубіжний досвід державного контролю за банківською діяльністю
  Актуальність питання, пов’язаного з системою захисту фінансово-кредитної та банківської сфер від злочинних посягань, у тому числі чинних механізмів банківського контролю, обумовлена складними процесами, що відбуваються сьогодні у цих сферах і їх визначальним впливом на хід реформування економіки України, а також зростанням рівня криміналізації банківських структур. Якщо у 1996 р. у цій сфері було зареєстровано 2009 злочинів, у 1998 р. – 6312, то у 1999 р. – 6667 (+5,6% табл.). Але й ці офіційні дані лише частково характеризують реальний стан дотримання законності у сфері банківської діяльності. Реальна криміногенна обстановка є значно складнішою, поширюється латентна злочинність. Як зазначив Президент України Л. Кучма на розширеному засіданні Координаційного комітету 10 березня
  

• Засади і функції судової промови
  Виходячи з теорії і практики судової риторики, мож­на виділити три основні засади судової промови: психологічну, етичну і логічну. Кожна з них впливає не тільки на зміст судової промови, а й на спосіб побудови. Процесуальна діяльність учасників судочинства передусім акт психологічний. Вона відбувається у відповідності зі своїми законо­мірностями і психологічною організацією суб'єктів, які здійснюють цю діяльність. За своєю психологічною природою судові дебати — форма мовленнєвого спілкування учасників судового процесу, спосіб передачі інформації. Це засіб переконання суду, учасників процесу у правильності висунутих суб'єктами дебатів тез і обгрунтованості висунутих ними рішень. Змістом судової промови завжди є певні думки, ідеї, доводи, міркування, пропозиції. Вони неминуче
  

• Засади цивільного права
  Характерні риси цивільно-правового методу правового регулю­вання знайшли відображення в засадах цивільного права (у ст.3 ЦК вони іменуються засадами цивільного законодавства), під яки­ми маються на увазі фундаментальні ідеї, згідно з якими здійсню­ється регулювання відносин, що становлять предмет цивільного права. Слід зазначити, що незалежно від того, йдеться про осіб при­ватного чи публічного права, їх участь у цивільних відносинах ре­гулюється цивільним законодавством на однакових засадах, перед­бачених ст.3 ЦК. У кожній із зазначених тут засад виявляються ті чи інші вимоги до практичного забезпечення правового становища приватної особи. Як випливає зі ст.3 ЦК, засадами цивільного права (законодавс­тва) України визнаються: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу
  

• Засоби захисту права власності
  ПЛАН. Вступ . 3 1. Сутність захисту права власності 4 2.Засоби захисту права власності 7 2.1. Витребування майна власником з чужого незаконного владіння . 7 2.2. Витребування грошей і цінних паперів на пред’явника 17 2.3. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння 18 2.4. Інші засоби цивільно-правового захисту права власності . 20 3.Засоби захисту права інтелектуальної власності 21 Висновки 25 Додаток №1 26 1. Предмет договору 26 2. Права та обов’язки Замовника . 26 3.Права та обов’язки ТТК 27 4. Відповідальність сторін 27 5. Розмір і порядок розрахунків
  

• Застава
  ЗМІСТ Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 Глава І . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 § 1. Которкий історичний огляд розвитку заставного права . . . . . . . . . . . . . . . 8 § 2. Застава за законодавством Української РСР . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Глава ІІ . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 § 1. Загальні положення договору застави . 18 § 2. Сторони договору застави, їх права та обов”язки . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 § 3. Особливості правового статусу заставленого майна . . . . . . . . . . . . . .30 § 4. Порядок звернення стягнення на заставлене майно . . . . . . . . . . .
  

• Застава у цивільному праві
  ПЛАН РОБОТИ ВСТУП. §1. Історичний розвиток законодавства про заставу. §2. Поняття та правова сутність застави. §3. Види застави як способу забезпечення виконання зобов’язань. ВИСНОВКИ ПО ТЕМІ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. Вступ. Застава, на сьогоднішній час, є однією із найактуальніших тем в цивільно-правовому регулюванні. Саме зараз, з формуванням і становленням нової правової системи, розвитком цивільного законодавства в цілому, і інституту приватної власності, зокрема, ми маємо можливість спостерігати за підвищенням правової свідомості громадян України, вдосконаленням правовідносин між особами, які грунтуються
  

• Застосування застави як запобіжного заходу в кримінальному процесі
  ЗМІСТ: ВСТУП Розділ І Запобіжний захід. Мета і підстави його застосування. Розділ ІІ Природа та сутність застави, як запобіжного заходу. Проблеми застосування в юридичній практиці. Висновок Список використаної літератури ВСТУП Метою дослідження курсової роботи є висвітлення, систематизація та вивчення проблем застосування застави, як міри запобіжного заходу в судово-слідчій практиці. Показати її природу та сутність і основні ключові моменти її застосування на прикладі аналізу практики. Застава не означає “куплений” суд! Внесення застави не дає права розмовляти зі слідчим нерозважливо і давити на нього, докоряючи цією самою заставою. Скривджений таким хамським відношенням слідчий доможеться зміни запобіжного заходу. Застава
  

• Застосування зброї масового знищення. Екоцид Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення
  1. Застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких . надана Верховною Радою України,— карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,—карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. І. Особливість суспільної небезпеки цього злочину полягає у тому, що його вчинення завдає шкоди не тільки природному середовищу, життю і здоров’ю людей, а й негативно впливає на генетичну програму людини, інших живих істот. Об’єктом злочину є безпека людства (про її поняття див. коментар до ст. 1). 2. Предметом злочину є ті види зброї масового знищення, які заборонені
  

• Застосування інформаційних технологій організованою злочинністю для впливу на суспільство
  Глобальна інформаційна цивілізація, що формується на рубежі останніх тисячоліть, визначила інформацію своїм базовим параметром – видавнича справа, преса, радіо, телебачення, комп’ютерні технології, інші засоби електронного зв’язку – стали провідними чинниками економіки, виробничої, наукової, освітньої, політичної та інших сфер суспільної діяльності. Звідси випливає, що різні інформаційні системи і мережі телекомунікацій виступають як підсилюючий фактор суспільства і держави. У той же час вони виступають послаблюючим фактором, оскільки стають основним засобом в економічній, політичній, ідеологічній, військовій боротьбі супротивників і опонентів. Новий виток інформаційної боротьби та її технологій почався у ході інформатизації, її провідної складової комп’ютеризації. Для встановлення
  

• Застосування митних режимів при митному оформленні товарів
  1. Поняття митного режиму Митний режим - це сукупність норм, що встановлені законами з питань митної справи й залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються. Декларант самостійно обирає митний режим, у який розміщуються товари, відповідно до мети їх переміщення через митний кордон України, і на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення (стаття 186 Митного кодексу України). Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і
  

• Застосування норм права
  Зміст. Вступ 3 1. Поняття та суть застосування норм права 5 2. Підстави для застосування норм права . 8 3. Стадії застосування норм права та їх механізм . 8 Висновки . 8 Література 8 Вступ. Держава і право є найважливішим, найціннішим на­дбанням людської цивілізації. Вони із засобів, які служать ок­ремим групам людей, стають механізмом, який все більше за­безпечує права, добробут, можливість розвиватися для всіх лю­дей. Дійсно, держава і право є унікальний, неповторний, уні­версальний витвір людського розуму і рук. Новітнє українське право має незаперечну історичну цін­ність, оскільки є виразником рівня розвитку та право­вої культури українського народу. Воно виражає вищу до­цільність — потребу і бажання мати власну державу,
  

• Застосування норм права як особлива форма її реалізації
  ЗМІСТ: 1. ПОНЯТТЯ Й ОЗНАКИ ПРАВОВОЇ НОРМИ 3. 2. СТРУКТУРА ПРАВОВОЇ НОРМИ .9. · Поняття структури норми права. · Зовнішнє вираження структури норми права в тексті нормативних юридичних актів. · Структура логічної норми. · Структура норми-розпорядження. 3. КЛАСИФІКАЦІЯ НОРМ ПРАВА 17. 4. СПОСОБИ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА .23. · Прямий спосіб . · Відсильний спосіб . · Бланкетний спосіб . 1. Поняття й ознаки правової норми. Норма права — це правило поведінки, установлене чи санкціоноване державою, елементарна частка
  

• Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства
  ПЛАН 1. Порядок укладення шлюбів громадян України з іноземними громадянами та іноземних громадян між собою в Україні 2. Порядок розірвання шлюбу громадян України з іноземними громадянами і шлюбів іноземних громадян між собою в Україні 3. Порядок усиновлення дітей, які є громадянами України і проживають в Україні або за межами України, іноземними громадянами 4. Вирішення питання опіки (піклування), які ускладнені іноземним елементом. Порядок реєстрації актів громадянського стану громадян України, що проживають поза межами України 5. Застосування іноземних законів і міжнародних договорів Використана література
  

• Застосування спеціальної техніки у розслідуванні та запобіганні злочинів
  В науковій та спеціальній літературі питання класифікації та застосування технічних засобів у правоохоронній діяльності досліджували П.П. Артеменко, В.К. Гончар, О.В.Золотар, Ю.Ю. Орлов, М.В. Салтевський та інші. Їхні праці є значним внеском у розвиток теорії та практики застосування спеціальних технічних засобів (СТЗ) при розкритті злочинів та їх запобіганні. Загалом автори віддають перевагу системі та структурі технічних засобів на змішаній основі, а саме: за галуззю наукового знання, суб’єктом застосування та цільовим призначенням. Засоби криміналістичної техніки поділяють також на науково-технічні, техніко-криміналістичні та криміналістичні. За галуззю наукового знання розрізняють загальні та спеціальні технічні засоби. Загальні запозичені з інших галузей науки і техніки,
  

• Затримання особи у вчиненні злочину
  Ст.106. ч.1, 2. затримання органом дізнання підозрюваного у вчиненні злочину. Орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав: 1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення; 2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин; 3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину. При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалися втекти, або коли вона не має постійного місця проживання, або коли не встановлено особи підозрюваного.
  

• Затримання особи, що вчинила злочин. Фізичний або психічний примус. Крайня необхідність
  1. Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи. 2 . Перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, має наслідком відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу. 1. Відповідно до с.т. 38 дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення злочину, спрямовані на затримання особи,
  

• Захисна промова адвоката в кримінальній справі в суді першої інстанції
  ПЛАН Вступ 1. Зміст захисної промови адвоката 2. Головні складові захисної промови адвоката, їх характеристика · Установлення фактичних обставин справи, аналіз і оцінка доказів · Обґрунтування кваліфікації злочину · Характеристика особи підсудного · Заключна частина захисної промови Список використаної літератури Вступ Виконуючи покладену законом функцію захисту, ад­вокат, як і прокурор, повинен домагатися того, щоб у результаті дослідження доказів у суді була встановлена істи­на. Стаття 266 КПК України передбачає, що бере участь у судо­вому розгляді кримінальної справи, захисник сприяє підсудному в здійсненні його прав і в захисті законних інтересів. Захисник висловлює свою думку
  

• Захист в кримінальному процесі, його процесуальне становище
  План Вступ 1. Поняття та значення захисту в кримінальному процесі 2. Захист і його процесуальне становище 2.1 Адвокат 2.2 Близькі родичі, опікуни і піклувальники 2.3 Громадський захист 3. Участь захисника в забезпеченні прав громадян при впровадженні попереднього розслідування 4. Реалізація функцій захисту в судових стадіях 4.1 Віддання обвинувачення до суду 4.2 Судовий розгляд 4.3 Касаційне провадження Висновок Список використаних джерел Вступ З 1991 року український народ вже майже 10 років будує правову, незалежну, демократичну, суверенну державу і по великому рахунку це йому вдається. Але розбудова правової держави є неможливою без створення гарантій для захисту прав
  

• Захист в цивільному праві
  До тих пір, поки внутрішня потреба правозгідної поведінки, усвідомлення її соціальної цінності та водночас усвідомлення соціальної шкідливості невиконання правового обов'язку не ста­нуть надбанням кожного, залишатиметься актуальною пробле­ма гарантування прав та свобод особи, прав інших учасників цивільних відносин. Однією із таких гарантій є правовий захист. Суть правового захисту трактується неоднозначне. У наукових публікаціях радянського періоду висловлювалися найрізно­манітніші погляди на поняття правового захисту. Одні автори вважали, що правовий захист включає в себе видання правових норм, які встановлюють права та обов'язки, порядок їх здійснення та захисту, діяльність навіть самих суб'єктів по здійсненню своїх прав, а також діяльність спеціальних органів по попередженню
  

• Захист майнових прав селян
  ПЛАН Вступ 1. Основні аспекти правового регулювання майнових прав селян 2. Практичні кроки використання та захисту майнових прав селян Використана література Вступ Конституція України проголошує рівність перед законом усіх суб'єктів права власності та захист їх прав з боку держави. Земля - основне національне багатство - перебуває під особливою державною охороною. Ці норми є визначальними у процесі реформування аграрних відносин, який триває в Україні. Безумовно, на завершальному етапі перетворень в аграрному секторі, в умовах широкого правового поля, необхідності використання оновленого земельного законодавства неминучими є помилки у правозастосовчій діяльності. Разом з тим,
  

• Захист прав і свобод людини і громадянина
  1. Права і свободи в теорії конституціоналізму Теоретичне обгрунтування природи прав і свобод особи тією чи іншою мірою пов'язане із змістом практично всіх політико-правових ідей загального характеру. Однак існують такі ідеї, головним призначенням яких є тлумачення саме феномена прав і свобод. До цих ідей насамперед належить теорія природного права, а точніше — концепція прав людини і громадянина, що є однією з складо­вих цієї теорії. Теорія природного права активно використовувалася но­вими соціальними силами у період революцій XVII—XVIII ст.ст. у їхній боротьбі за політичну владу. За цією теорією, люди природно є носіями незалежних від влади прав, що існують поза волею держави, але держа­ва повинна додержуватись і захищати їх. Для цього природні права і сво­боди закріплюються
  

• Захист права власності
  План Вступ I Глава: Право власності 1.1.Загальне поняття власності і права власності 1.2.Загальні умови виникнення права приватної власності у громодян 1.3.Об”єкти права приватної власності громодян 1.4.Здійснення громодянами права приватної власності II Глава:Сутність захисту права власності III Глава:Засоби захисту права власності 3.1.Витребування майна власником з чужого незаконного володіння 3.2.Витребування грошей і ціннихпаперів
  

• Захист у кримінальному судочинстві
  План: Вступ . 2 Забезпечення права на захист 4 Обвинувачений . 5 Процесуальні права і обов`язки обвинуваченого (підсудного) 5 Захисник . 6 Обов`язкова участь захисника 7 Відмова від захисника . 7 Порядок призначення захисника . 8 Процесуальні права і обов`язки захисника 9 Захист у кримінальному судочинстві . 10 Висновки 15 Використана література: 17 Сноски: . 18 Вступ. Історія формування принципу забезпечення обвинуваченому права на захист була дуже неоднорідною. Наприклад, ще 1917 року Центральна Рада ухвалила закон "Про заведення
  

• Захист цивільних прав
  Право на захист являє собою суб'єктивне цивільне право певної особи, тобто вид і міру її мож­ливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав, Воно виходить із конституційного положення: "Пра­ва і свободи людини і громадянина захищаються су­дом" (ст. 55 Конституції України). У разі порушення цивільних прав конкретної осо­би їх захист здійснюється в порядку цивільного су­дочинства. Так, згідно з цивільно-процесуальним законодавством будь-яка заінтересована особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися доі суду за захистом порушеного або оскарженого права Чинним законодавством передбачено такі способи захисту цивільних прав особи: • визнання права (скажімо, права власності на певну річ); • відновлення становища, яке існувало до момен­ту порушення
  

• Захист цивільних прав і обов’язків
  ЗМІСТ Вступ Глава 1. Зміст і здійснення суб’єктивного цивільного права . § 1. Поняття суб’єктивного цивільного права . § 2. Поняття здійснення суб’єктивного цивільного права . § 3. Способи здійснення цивільних прав . § 4. Межі здійснення цивільних прав § 5. Представництво і довіреність Глава 2. Виконання цивільних обов’язків § 1. Поняття і предмет цивільних обов’язків § 2. Принципи виконання цивільних обов’язків . § 3. Місце, строки та інші умови виконання обов’язку . § 4. Суб’єкт виконання обов’язку . § 5. Забезпечення виконання обов’язку . Глава 3. Захист цивільних прав § 1. Поняття і зміст захисту цивільних прав § 2. Способи захисту цивільних прав § 3. Система державних
  

• Захист цивільних прав та інтересів судом
  Стаття 55 Конституції гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається (ст.125 Конституції). Систему судів загальної юрисдикції становлять: місцеві суди: апеляційні суди, Апеляційний суд України; Касаційний суд України; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України (ст.18 Закону "Про судоустрій України"). Місцевий суд є судом першої інстанції. Він розглядає справи, віднесені законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських
  

• Захист цивільних прав та інтересів у адміністративному порядку
  Захист цивільних прав в адміністративному порядку здійснюється насамперед Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також посадовими, службовими особами цих органів. Можливість такого захисту випливає зі ст.3 Конституції, яка встановлює, що зміст та спрямованість діяльності держави та її органів визначаються необхідністю утвердження та забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини й громадянина, та ст.40 Конституції, згідно з якою всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь
  

• Захоплення заручників Підміна дитини
  1. Захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника — карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. 2. Ті самі дії, якщо вони були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були прєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки,— караються позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років. 1. Об’єктом злочину є особиста воля. 2. Об’єктивна сторона його характеризується суспільне небезпечними діями у двох можливих формах: 1} захоплення особи як заручника; 2) тримання
  

• Зберігання
  Зберігання урегульоване у гл.66 ЦК. Договір зберігання — це договір, за яким одна сторона (зберігач) зобов'язана зберігати річ, передану їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч.І ст.936 ЦК). За договором зберігання, у якому зберігачем виступає особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігана зберігати річ, яка буде передана зберігачеві у майбутньому. Роль договору зберігання у сфері підприємництва в Україні зросла у зв'язку з переходом до ринкової економіки. Характеристики договору — звичайно, він є реальним, оскільки вважається укладеним у момент
  

• Збірник законів ”Кароліна”
  У Німеччина збірник законів “Кароліна” був прийнятий у 1532 р. і опублікований у 1533 р. У країні з виданням “Кароліни” були визнані деякі загальні поняття кримінального права: умисел і необережність, обставини що обтяжують провину, співучасть. Кароліна знала різні склади злочинів: проти релігії – богохульство, чаклунство; проти моральності – перелюбство; проти держави – зрада, бунт; проти особи – вбивство, поранення, образа; проти власності – різні види крадіжок; проти правосуддя. При визначенні покарання Кароліна враховувала станову належність сторін. Суддям рекомендувалося враховувати “звання і стан особи, яка вчинили крадіжку”. Основною метою Каральної політики було залякування. А основними видами покарання була: шмагання різками, виставлення біля ганебного стовпа, таврування,
  

• Звернення громадян
  Звернення громадян до органів держави з питань забез­печення законності є їх конституційним правом. Воно за­кріплюється у ст. 40 Конституції України, яка наголошує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колектив­ні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів, що зобов'язані розглянути звер­нення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений зако­ном строк. У розвиток конституційних положень діє ціла низка нормативних актів, які регламентують ці питання. По-пер­ше, це Закон України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 p. Крім нього, найважливішими актами, що регулюють правовідносини цієї сфери, є Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення" від 19 березня 1997
  

• Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування Звільнення від покарання за хворобою
  1. Засуджених до обмеження волі або до позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд може звільнити від відбування покарання в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку. 2. Звільнення від відбування покарання застосовується до засудженої, яка має сім’ю або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання, або яка має можливість самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини. 3. Контроль за поведінкою таких жінок здійснюється органом кримінально-виконавчої системи за місцем проживання.
  

• Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності
  1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею. 2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до позбавлення волі. 3. Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років. 4. У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням_суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов’язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи. 1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням до неповнолітніх застосовується у цілому на тих же засадах, що й стосовно дорослих.
  

• Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з пот
  Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. 1. Ст. 45 передбачає новий, невідомий КК 1960 р. вид звільнення від кримінальної відповідальності. У КК 1960 р. дійове каяття розглядалося лише як обставина, що пом’якшує відповідальність. Сутність дійового каяття як підстави обов’язкового звільнення від кримінальної відповідальності полягає у тому, що особа, яка вчинила злочин, не лише внутрішньо переживає і словесно розкаюється у вчиненому, а й підтверджує це своїми соціальне корисними й активними діями. Вчинити їх вона може з власної ініціативи, проте застосування ст. 45 не
  

• Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності
  Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільне небезпечною. 1. Ст. 48 передбачає дві самостійні підстави звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності. Таке звільнення може мати місце, коли внаслідок зміни обстановки: 1) вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або 2) особа перестала бути суспільне небезпечною. 2. Передбачений ст. 48 вид звільнення від кримінальної відповідальності потрібно відрізняти від декриміналізації, коли на час розслідування або розгляду справи
  

• Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
  1. Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом’якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчиняли відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. 2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі. 3. Закон про кримінальну відповідальність, який частково пом’якшує відповідальність, а частково п посилює, має зворотну дію в часі лише у тій частині, яка пом’якшує відповідальність. 1. Положення ч. 1 ст. 5 майже повністю відтворює відповідне положення, сформульоване у ст. 58 Конституції
  

• Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави
  Зміст Вступ 1. Виникнення проблеми зворотнього відсилання та відсилання до закону третьої держави. 2. Суть даної проблеми та способи її вирішення у різних країнах світу. 3. Ставлення до зворотнього відсилання і відсилання до закону третьої держави в Україні. Література Однією з найскладніших і не вирішених остаточно проблем міжнародного приватного права є проблема прийняття чи не прийняття зворотнього відсилання та відсилання до закону третьої держави. Неоднозначним є й розуміння обсягу іноземного права, до якого застосовується відсилання. Тобто мова йде тільки про матеріально-правові чи колізійни норми. Питання прийняття чи неприйняття зворотнього
  

• Згвалтування
  1. Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, — карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу,—карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього — карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років. 4. Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього — карається позбавленням волі
  

• Здійснення і захист цивільних прав
  ЗМІСТ Вступ Глава 1. Зміст і здійснення суб’єктивного цивільного права. § 1. Поняття суб’єктивного цивільного права. § 2. Поняття здійснення суб’єктивного цивільного права. § 3. Способи здійснення цивільних прав. § 4. Межі здійснення цивільних прав. § 5. Представництво і довіреність. Глава 2. Виконання цивільних обов’язків. § 1. Поняття і предмет цивільних обов’язків. § 2. Принципи виконання цивільних обов’язків. § 3. Місце, строки та інші умови виконання обов’язку. § 4. Суб’єкт виконання обов’язку. § 5. Забезпечення виконання обов’язку. Глава 3. Захист цивільних прав. § 1. Поняття і
  

• Земельне право
  План 1. Зміст права земельного сервітуту та його види. 2. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). 3. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій). 4. Цивільно-правовий захист речових прав. 5. Розвиток інституту права власності в умовах ринкових реформ в Україні. 6. Набувальна рівність: поняття, значення ,та правовий режим використання майна та набуття права власності на нього. 7. Земля, як об’єкт права власності. 1. Зміст права земельного сервітуту та його види. Встановлення сервітуту – це є задоволення потреб власника земельної ділянки, які не можуть бути задоволені за рахунок власного майна, але задовольняються за рахунок чужої земельної ділянки, або іншого майна – чужого.
  

• Земельні та майнові правовідносини у фермерському господарстві
  Відповідно до ст. 31 ЗК та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про фер­мерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із: — земельної ділянки, що належить на праві власності фермер­ському господарству як юридичній особі; — земельних ділянок, що належать громадянам — членам фер­мерського господарства на праві приватної власності; — земельної ділянки, що використовується фермерським госпо­дарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які перебувають у власності членів фермерського господарства, здій­снює фермерське господарство. Чинне законодавство не обмежує кількості земель, що їх може придбати фермерське господарство та його члени у власність та брати в користування на умовах оренди. Однак слід зауважити,
  

• Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи. Порушення правил адміністративного нагляду Втеча з місця позбавлення волі Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
  Злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної установи або інша протидія адміністрації у законному здійсненні іі функцій особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі або у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) або переводилась на більш суворий режим відбування покарання, — карається позбавленням волі на строк до трьох років. 1. Об’єктом злочину є нормальна діяльність виправних установ. 2. Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні. 1) злісної непокори законним вимогам адміністрації виправної установи; 2) іншій протидії адміністрації у законному здійсненні її функцій. Під непокорою законним вимогам
  

• Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування. Зловживання опікунськими правами
  Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки,— карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 1. Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток дитини або особи, стосовно якої встановлена опіка чи піклування, а також встановлений порядок догляду за такими особами. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати здоров’я, життя, інші блага. 2. Потерпілими від цього злочину можуть бути: 1) діти; 2) інші, крім дітей, особи, стосовно яких встановлена опіка чи піклування. Опіка встановлюється
  

• Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
  1. Незаконне використання військовою службовою особою транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна, а також незаконне використання підлеглого для особистих послуг чи послуг іншим особам, а також інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, якщо таке діяння заподіяло істотну шкоду,— караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,— караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені
  

• Зловживання владою або службовим становищем
  1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,— карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки,— караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням
  

• Злочин у кримінальному праві
  ЗМІСТ Вступ. 1. Поняття злочину у кримінальному праві України 2. Ознаки злочину та їх характеристики 3. Відмінність злочину від інших правопорушень 4. Класифікація злочинів та їх практичне значення Висновок ВСТУП Не лише в Україні та державах , що утворились на території колишнього СРСР і у більшості зарубіжних країн світу за останні роки спостерігається зростання злочинності та погіршення її основних показників .Періоди деякої стабілізації злочинності або незначного її зниження, як правило з невідворотністю змінюються зростанням і подальшим погіршенням її стану , рівня, структури , динаміки . Саме
  

• Злочин. Класифікація злочину у кримінальному законодавстві
  1. Поняття злочину та його ознаки Злочин як протигромадське діяння характеризується цілою низкою властивих йому ознак. Окремі з них є основними (обов'язковими), при відсутності яких діяння не може бути визнано злочином, інші - факультативними (необов'язковими). Основні ознаки, у свою чергу, поділяються на двох груп: а) ті, котрі відрізняють злочин від інших соціальних діянь, і б) ті, котрі відрізняють один злочин від іншого. Загальними ознаками кожного злочину є суспільна небезпека, протиправність, винність і караність діяння. Сукупністю цих ознак злочин відрізняється від всіх інших правопорушень, у тому числі адміністративних і дисциплінарних проступків. Найбільш важливим із усіх названих ознак є суспільна небезпека діяння, що виявляється в зазіханні на суспільний
  

• Злочини вчинені неповнолітніми
  ЗМІСТ 1. Вступ 2. Педагогічні проблеми профілактики правопорушень неповнолітніх . 3. Особливості притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності . 4. Методи виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочинів неповнолітніми 5. Проблеми правового регулювання діяльності установ виконання покарань для неповнолітніх . 6. Висновок 1 Вступ. Актуальність теми – полягає в тому, що злочинність серед неповнолітніх сьогодні являється домінуючою серед вчинених злочинів взагалі. Злочинність – соціальне зло. Злочинність неповнолітніх – багаторазово збільшене зло. Тому боротьба зі злочинністю серед неповнолітніх є, на мою думку, приорітетним завданням слідчих органів та прокуратури. Мета роботи – висвітлення питань, що стосуються
  

• Злочини проти авторитету органів держав ної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян
  Наруга над державними символами 1. Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 1. Об’єктом злочину є авторитет української держави,- який підривається у разі посягання на державні символи як України, так і іноземної держави. В останньому випадку авторитет України у світі страждає тому, що представники української влади начебто не спромоглися
  

• Злочини проти безпеки виробництва Поняття i види злочинів проти безпеки виробництва
  В сучасних умовах важливе значення має охорона безпеки виробництва. Відступи від нормативних приписів вимог безпеки, що є на підприємствах, шахтах, будовах, в сільському господарстві, заподіюють серйозну шкоду життю i здоров'ю працівників виробництва, сторонніх oci6, власності, довкіллю. Родовим об'єктом злочинів проти безпеки виробництва є відносини, що забезпечують безпеку виробництва. Виробництво — це складна соціально-економічна i технічна відносно замкнута система, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на отримання суспільно корисного результату. Складовим елементом такої системи є технічні та правові норми. У ході виробничої"
  

• Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Поняття та система транспортних злочинів
  З розвитком транспорту збільшується потужність транспортних засобів та швидкість їx руху, що має важливе значення для розвитку суспільства. Проте це викликає i негативні явища, оскільки більш тяжкими стають наслідки транспортних аварій, в яких гинуть люди, матеріальні цінності. Боротьба з транспортними злочинами в сучасних умовах набуває важливого значення, про що свідчить віднесення цих злочинів до самостійного розділу Особливої частини КК. Головною ознакою, за якою транспортні злочини об’єднані в одну трупу, е родовий об’єкт. Таким об’єктом є відносини, що забезпечують безпеку руху та експлуатацію транспорту. Безпосередні об’єкти окремих транспортних злочинів лежать у площині родового
  

• Злочини проти власності
  Ст.185 Крадіжка. Таємне викрадення чужого майна карається штрафом до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами строком до двох років або позбавлення волі на строк до трьох років. Крадіжка вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий термін. Крадіжка поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років. Крадіжка вчинена у великих розмірах, - карається позбавленням
  

• Злочини проти волі особи
  ЗМІСТ Вступ 3 1. Злочини проти волі особи. Їх види, кримінально-правова характеристика. 6 А. Незаконне позбавлення волі. Поняття, склад і види цього злочину. 10 Б. Захоплення заложників. Поняття, склад і види цього злочину. 16 В. Незаконне поміщення в психіатричну лікарню. Поняття, склад злочину. 22 Г. Викрадення чужої дитини. 23 Висновки. 27 Використана література. 29 ВСТУП Подальший розвиток демократизації суспільства, зміцнення правової основи держави і суспільного життя, передбачає всеохоплюючу охорону політичних, майнових, та інших особистих прав і свобод людини. Така охорона повинна здійснюватися на основі законності та правопорядку. Конституція України закріплює основні права,
  

• Злочини проти встановленого порядку зайняття підприємницькою та іншою господарською діяльністю
  Порушення порядку зайняття господарською та банківсь­кою діяльністю (ст. 202 КК). Основним безпосереднім об'єктом злочину є порядок державної реєстрації та ліцензування підприєм­ницької та іншої господарської діяльності, у тому числі банківсь­кої діяльності і професійної діяльності на ринку цінних паперів. Додатковим - система оподаткування, засади добросовісної кон­куренції, законні інтереси споживачів. З об'єктивної сторони злочин може набувати однієї з трьох альтернативних форм: 1) здійснення без державної реєстрації як суб'єкта підприємництва діяльності, що містить ознаки підпри­ємницької, у т. ч. банківської діяльності, банківських операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів та операцій небанківських фінансових установ; 2) здійснення без
  

• Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
  Поняття військового злочину 1. Військовими злочинами визнаються передбачені цим розділом злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів. 2. За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також інші особи, визначені законом. 3. Особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових злочинах підлягають відповідальності за відповідними статтями
  

• Злочини проти встановленого порядку переміщення предметів через митний кордон України
  Контрабанда (ст. 201 КК). Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок переміщення відповідних пред­метів через митний кордон України. Додатковим - встановлений порядок обігу предметів дозвільної системи і захисту культурної спадщини, фінансові інтереси держави (у разі несплати обов'язко­вих платежів), громадська безпека, здоров'я населення. Предмети контрабанди поділяються на дві групи. По-перше, це предмети, незаконне переміщення яких через митний кордон України є кримінальне караною контрабандою незалежно від на­явності спеціальних ознак, які характеризують об'єктивну сторону злочину (історичні та культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини, зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів
  

• Злочини проти громадського порядку та моральності
  Організація групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, а також активна участь у таких діях— караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 1. Об’єктом злочину є громадський порядок. Порядок поведінки в громадських місцях груп людей передбачає наявність писаних та неписаних (моральних, звичаєвих) правил поведінки, яких слід дотримуватися при значній скупченості людей, а також результат дотримання цих правил. Вони охоплюють необхідність виконання законних вимог представників влади та адміністрації підприємств, установ, організацій, де відбуваються масові заходи, неперешкодження
  

• Злочини проти громадської безпеки
  Створення злочинної організації 1. Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об’єднань злочинних організацій або організованих груп — караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років. 2. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого частиною
  

• Злочини проти добросовісної конкуренції
  Протидія законній господарській діяльності (ст. 206 КК). Ос­новним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок здійснення господарської діяльності, покликаний забезпечити ста­більність господарського обороту, свободу підприємництва і до­тримання засад добросовісної конкуренції, права і законні інтереси підприємців. Додатковим - право людини на особисту недоторкан­ність, право власності, життя і здоров'я особи, встановлений поря­док здійснення службовою особою службових повноважень. Обов'язковою ознакою розглядуваного складу злочину є по­терпілий - це особа, яка здійснює законну господарську діяль­ність, контролює
  

• Злочини проти життя
  Поняття злочину та його ознаки Злочин як протигромадське діяння характеризується цілою низкою властивих йому ознак. Окремі з них є основними (обов'язковими), при відсутності яких діяння не може бути визнано злочином, інші - факультативними (необов'язковими). Основні ознаки, у свою чергу, поділяються на двох груп: а) ті, котрі відрізняють злочин від інших соціальних діянь, і б) ті, котрі відрізняють один злочин від іншого. Загальними ознаками кожного злочину є суспільна небезпека, протиправність, винність і караність діяння. Сукупністю цих ознак злочин відрізняється від всіх інших правопорушень, у тому числі адміністративних і дисциплінарних проступків. Найбільш важливим із усіх названих ознак є суспільна
  

• Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
  Пропаганда війни Публічні заклики до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів — караються виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років. 1. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Одним із таких принципів є відмова від війни як засобу вирішення спірних питань міжнародної політики. Україна, як й інші держави —учасниці
  

• Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист. Піратство
  1. Напад на службові або житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист, а також викрадення або позбавлення волі цих осіб з метою впливу на характер їхньої діяльності або на діяльність держав чи організацій, що вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень,— караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 2. Погррза вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті,— карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років. 1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є мирне співіснування і плідне співробітництво України з іншими державами та міжнародними організаціями,
  

• Злочини проти основ національної безпеки України
  Поняття, види і загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України Підрив суверенітету, незалежності, демократії в Україні, дії, спрямовані проти України як соціальної й правової держави, мо­жуть завдати значної шкоди конституційному ладу та іншим скла­довим національної безпеки, віддалятимуть нашу державу від до­сягнення сучасних ідеалів держави й суспільства, а тому посягання на ці блага є найбільш небезпечними як для самої держави, так і для суспільства й кожного його члена. Злочини проти основ національної безпеки України посяга­ють не тільки на безпеку держави, а й на національну безпеку за­галом, яка, відповідно до Закону «Про основи національної безпеки України», визначається як рівень захищеності життєво важливих інтересів
  

• Злочини проти порядку обігу грошей, цінних паперів, інших документів
  Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, переси­лання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лоте­реї (ст. 199 КК). Об'єктом злочину є фінансово-кредитна система України в частині встановленого порядку випуску та обігу грошей, державних цінних паперів і білетів державної лотереї. Предметом злочину є: 1) національна валюта України у вигля­ді банкнот чи металевої монети; 2) іноземна валюта; 3) державні цінні папери; 4) білети державної лотереї. Для кваліфікації за ст. 199 КК необхідно, щоб ці предмети були підробленими. Національна валюта України - це грошова одиниця України, якою є гривня (ст. 99 Конституції України). Готівка перебуває в обігу у вигляді грошових знаків -
  

• Злочини проти порядку приватизації
  Безпосереднім об'єктом злочинів, пов'язаних із приватизацією (статті 233-235 КК), є передбачений законодавством порядок при­ватизації державного і комунального майна. Цей порядок покли­каний: сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємств і створенню конкурентного середовища; захистити фіскальні ін­тереси держави та органів місцевого самоврядування, залучити кошти, необхідні для виконання соціальних програм; забезпечити структурну перебудову економіки України; поєднати засоби ви­робництва та ефективного власника; створити умови для по­дальшого розвитку фондового ринку; забезпечити інформаційну прозорість процесу приватизації тощо. Незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233 КК). Предметом цього злочину є державне і комунальне майно. Під
  

• Злочини проти прав і законних інтересів кредиторів
  Об'єктом злочинів, передбачених статтями 218-221 КК, є встановлений порядок зайняття господарською діяльністю в час­тині захисту майнових інтересів кредиторів, у т. ч. фіскальних ор­ганів держави щодо задоволення їх претензій за рахунок майна боржника - суб'єкта господарської діяльності, а також передба­чена законодавством процедура відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, покликана оздоровити економіку і створити прошарок ефективних власників. Фіктивне банкрутство (ст. 218 КК). Об'єктивна сторона цьо­го злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - завідомо неправдива офіційна заява відповідної особи про фінансо­ву неспроможність суб'єкта господарської діяльності виконати ви­моги з боку кредиторів і зобов'язання
  

• Злочини проти прав і законних інтересів споживачів
  Обман покупців та замовників (ст. 225 КК). Основним безпо­середнім об'єктом злочину є права й законні інтереси споживачів. Додатковим - встановлений порядок ведення торговельної діяльно­сті та діяльності у сфері надання послуг в частині нормального, пра­вомірного обслуговування покупців та замовників. Предмет - грошові кошти, товари чи вироби, які виготовляють­ся або ремонтуються за замовленням громадян, а також матеріали, які передаються замовником виконавцеві. Потерпілий - громадянин - покупець або замовник, у т. ч. гро­мадянин, який займається приватною підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи. Якщо обман вчинено щодо покупців і замовників - юридичних осіб або держави, дії винного слід кваліфі­кувати за статтею КК про відповідальність за
  

• Злочини проти правосуддя
  Завідомо незаконні затримання, привід або арешт 1. Завідомо незаконне затримання або незаконний привід— караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Завідомо незаконні арешт або тримання під вартою— карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки або були вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах,— караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
  

• Злочини проти системи бюджетного регулювання
  Порушення законодавства про бюджетну систему України (ст. 210 КК). Основним безпосереднім об'єктом злочину є встанов­лений законодавством порядок виконання державного і місцевих бюджетів та порядок використання бюджетних ресурсів, додатко­вим - конституційні права і законні інтереси громадян, порядок здійснення службовими особами покладених на них службових повноважень. Предмет злочину - бюджетні кошти, тобто кошти, що вклю­чаються у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх форму­ вання (примітка до ст. 210). Предметом злочину виступають бю­джетні кошти лише у великих або особливо великих розмірах. Ве­ликим розміром визнається сума,
  

• Злочини проти системи валютного регулювання
  Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 КК). Основним безпосереднім об'єктом злочину є вста­новлений порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності в частині проведення міжнародних валютних розрахунків, поклика­ний забезпечувати надходження валютних коштів і формування валютних резервів держави. Додатковим - закріплений законодав­ством порядок формування дохідної частини бюджету за рахунок збирання податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Предмет злочину - виручка в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), а також товари та інші матері­альні цінності, отримані від цієї виручки. Під виручкою в іноземній валюті слід розуміти грошові кошти в іноземній валюті, право на отримання яких від
  

• Злочини проти системи оподаткування
  Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212). Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений чинним законодавством порядок оподаткування юридичних і фізич­них осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів, інших обов'язкових платежів формування дохідної частини Держав­ного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів. Предметом злочину є грошові кошти, які повинні бути спла­чені до бюджетів або державних цільових фондів у вигляді подат­ків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку. Умисне ухилення від сплати обов'язкових платежів, які не вхо­дять в систему оподаткування, кримінальну відповідальність за ст. 212 не тягне. Об'єктивну
  

• Злочини проти статевої свободи
  План : ВСТУП 1. Види злочинів проти статевої свободи 2. Згвалтування 2.1 об’єкт 2.2 об’єктивна сторона 2.3 суб’єкт 2.4 суб’єктивна сторона 3. Кваліфікуючі ознаки ВИСНОВК СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Вступ Кримінальне право, норми якого закріплені в Кримінальному Ко­дексі України, складається із двох органічно пов'язаних між со­бою частин — Загальної та Особливої. У Загальній частині зібрані принципові відправні положення: підстава кримінальної відповідаль­ності, поняття злочину, мета та система покарань, підстави і поря­док їх призначення, умови звільнення від кримінальної відповідаль­ності та покарання. В Особливій частині формулюються ознаки окремих
  

• Злочини та його головні ознаки
  ЗМІСТ: I. Вступ. Злочин і покарання – найважливіші сторони всього уголовного права і законодавства………………………2 II. Поняття злочину в історичному аспекті……………………… 3 III. Головні ознаки злочину та їх місце в системі угловного права…………………………………………… 3 1) Злочинне діяння; 2) Суспільна небезпечність; 3) Протиправність; 4) Винність; 5) Караність; IV. Поняття складу злочину……………………………… .7 V. Елементи складу злочину:………………………………… 8 1) Об’єкт; 2) Об’єктивна сторона; 3) Суб’єкт; 4) Суб’єктивна сторона. VI. Значення складу злочину в системі уголовного права……………
  

• Злочини та покарання за Законами Ману
  Найдавніші індійські держави виникають у ІІІ тисячолітті до н.е. Територію Індії населяли чисельні племена і народи, які самостійно виробили своєрідні форми культури, зокрема в техніці землеробства. Археологічні розкопки, що проводились у Мохенджо-Даро і Хараппі, дають можливість думати про існування державної влади, про майнову диференціацію суспільства. Важливим видом господарювання було землеробство; існували різноманітні ремісничі виробництва, була розвинена торгівля. Майнове розшарування сприяло появі держави. У середині ІІІ тисячоліття до н.е. на територію Індії проникають кочові племена аріїв, які частково знищили його. Арії запозичили у туземців осілий землеробський побут. “Арій” на санскриті означає аристократ, шляхетний у протилежність “анарія” – нижчий, яке застосовувалося
  

• Злочини у сфері безпеки пращ. Порушення вимог законодавства про охорону пращ
  ст. 271 визначене як: «Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону пращ службовою особою підприємства, установи, організацій або громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого». Основним безпосереднім об’єктом злочину е суспільні відносини, що забезпечують безпеку пращ. Згідно зі стандартами — безпека пращ це «стан умов пращ, при якому виключено вплив на працюючих небезпечних та шкідливих факторів виробництва»1. Потерпілими від злочину можуть бути штатні працівники підприємства, тимчасові робітники та службовці, учні виробничого навчання, студенти, учні профтехучилищ, які проходять виробничу практику та будь-які інші особи, діяльність яких пов'язана з цим виробництвом. Порушення вимог
  

• Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж
  Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж 1. Незаконне втручання в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп’ютерних мереж, що призвело до перекручення чи знищення комп’ютерної інформації або носіїв такої інформації, а також розповсюдження комп’ютерного вірусу шляхом застосування програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в ці машини, системи чи комп’ютерні мережі і здатних спричинити перекручення або знищення комп’ютерної інформації чи носіїв такої інформації,— караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. 2. Ті
  

• Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
  . 1. Розголошення відомостей, що становлять державну таємияцю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років І позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки,— карається позбавленням волі строком від п’яти до восьми років. 1. Об’єктом злочину є режим державної
  

• Злочини у сфері службової діяльності
  1. Відповідно до ст. 19 Конституції-України посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами нашої держави. Від реалізації цього положення значною мірою залежить правильна діяльність державного апарату, функціонування підприємств, установ і організацій усіх форм власності, своєчасне і справедливе вирішення соціальних проблем, забезпечення реалізації конституційних прав та свобод людини і громадянина, законних інтересів юридичних осіб. КК 2001 р. вживає термін “службова особа”, яке за своїм змістом є ідентичним поняттю “посадова особа”, що вживалось у КК 1960 р. Назва розділу XVII Особливої частини КК 2001 р. видається більш вдалою за ту, яку мала відповідна глава КК 1960 р. (глава VII Особливої частини КК
  

• Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатацію залізничного, водного чи повітряного транспорту. Пошкодження шляхів сполучення i транспортних засобів
  Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (ст. 276). Стаття складається з трьох частин. У частині 1 ст. 276 КК дається опис об'ек,тивно1 сторона основного складу цього злочину. Вона проявляться в порушенні працівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуатацію транспорту, а також у недоброякісному ремонті транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків. До залізничного транспорту належить загальна мережа залізниць, метрополій, а також під’їзні колії великих підприємств, що включені до загальної мережі залізниць.
  

• Злочини, що посягають на фінансову діяльність
  ЗМІСТ Вступ………………………………………………………………………………….3 Розділ 1 Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст.212) ……………………………………………………………………………….5 1.1 Розвиток кримінального законодавства з даного питання………… .5 1.2 Поняття “ухилення від сплати”……………………………………… .7 1.3 Суб’єкт злочину…………………………………………………………9 1.4 Момент закінчення злочину………………………………………… 11 1.5 Недоліки чинного кримінального законодавства (ст.212)………….12 Розділ 2 Фіктивне підприємництво (ст.205)…………………………………….13 2.1 Поняття “фіктивне підприємництво”……………………………… .13 2.2 Суспільно небезпечне діяння в складі злочину (ст.205)…………….15 Розділ 3 Порушення порядку випуcку (емісії) та обігу цінних паперів (ст.223,ст.224)………………………………………………………………………17 3.1 Нормативні
  

• Злочини, які порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку
  Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних мате­ріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловжи­ванням службовим становищем (ст. 262 КК). Предметом злочи­ну є: 1) вогнепальна зброя; 2) бойові припаси; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої; 5) радіоактивні матеріали. Основною характерною ознакою зброї, бойових припасів, ви­бухових речовин або вибухових пристроїв є їх призначення - ура­ження живої цілі, знищення чи пошкодження навколишнього середовища. Вони можуть бути як саморобними, так і виготовле­ними промисловим способом. Вогнепальна зброя - усі види бойової, спортивної, нарізної мис­ливської зброї як серійно виготовленої, так і саморобної чи пере­робленої, для здійснення пострілу
  

• Злочинність
  ПЛАН 1. Злочинність – як глобальна і національна проблема 2. Прийоми самозахисту в криміногенній ситуації Список використаної літератури 1. Злочинність – як глобальна і національна проблема Глобальна злочинність — ще одна гостра соціальна проблема сучас­ності. Кількість зареєстрованих у світі злочинів у середньому зростає на 5% щороку. Але останнім часом особливо швидко зростає частка тих, що належать до категорії тяжких (убивства, насильства тощо). Як свідчить статистика, злочинність в Україні набула неабиякого поширення. В умовах економічної кризи, нерівномірності суспільного розвитку, різкого спаду рівня життя, значних прогалин у законодавстві, та інших негативних чинників збільшується кількість
  

• Злочинність неповнолітніх
  Як свідчить статистика, понад 70 % злочинів неповнолітні вчиняють у групі. Враховуючи неповноту статистичної ін­формації (окремі учасники групових злочинів не притяга­ються до кримінальної відповідальності або ж залишаються невідомими правоохоронним органам), можна стверджувати, що вчинення злочину підлітком-одинаком — швидше виня­ток, аніж правило, але і в таких випадках завжди наявний вплив на неповнолітнього правопорушника найближчого со­ціального оточення, групи з антисоціальною спрямованістю, до якої він належить чи належав раніш. Слід особливо відзна­чити, що участь у групі і співучасть у вчиненні злочину зви­чайно не співпадають. Не виключена також різниця ролі, ви­конуваної в групі та при вчиненні конкретного злочину, що необхідно враховувати у роботі з неповнолітніми. Проведені
  

• Злочинність – соціальна проблема сучасності
  ПЛАН 1. Злочинність – як глобальна і національна проблема 2. Прийоми самозахисту в криміногенній ситуації Список використаної літератури 1. Злочинність – як глобальна і національна проблема Глобальна злочинність — ще одна гостра соціальна проблема сучас­ності. Кількість зареєстрованих у світі злочинів у середньому зростає на 5% щороку. Але останнім часом особливо швидко зростає частка тих, що належать до категорії тяжких (убивства, насильства тощо). Як свідчить статистика, злочинність в Україні набула неабиякого поширення. В умовах економічної кризи, нерівномірності суспільного розвитку, різкого спаду рівня життя, значних прогалин у законодавстві, та інших негативних чинників збільшується кількість
  

• Зміст і побудова обвинувальної промови
  Беручи участь у судових дебатах, проголошуючи обвинувальну промову, прокурор висловлює ті ос­таточні і кінцеві висновки, до яких він дійшов у результаті судово­го розгляду кримінальної справи, підбиває підсумки обвинуваль­ної діяльності. Виступ прокурора з обвинувальною промовою є од­ним з найбільш відповідальних етапів підтримання обвинувачення у суді. Відповідно до ст. 264 КПК України прокурор підтримує перед судом державне обвинувачення. Він це робить від імені держави, від імені суспільства. Промова прокурора в судових дебатах, в якій підтримується державне обвинувачення, містить аналіз доказів, висловлюються міркування про кваліфікацію злочину, міру покарання та інші пи­тання, які мають значення для винесення законного і обґрунтованого вироку, називається обвинувальною
  

• Зміст податкової застави
  Податкова застава – це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає у силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має першочергове право у разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами у порядку, встановленому Законом У зв’язку з тим, що податкова застава – це самостійний інститут, специфічний вид податкових правовідносин, яким широко користуються в країнах з високорозвиненою економікою, виникає вона не внаслідок договору, як звичайна застава, а внаслідок боргу перед бюджетами всіх рівнів та державними цільовими фондами. Законом встановлено, що право податкової застави виникає згідно із
  

• Зміст прав на винаходи і корисні моделі
  Зміст прав на винаходи і корисні моделі визначається Законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”. Також законодавство України про охорону прав на винаходи (корисні моделі) базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається із цього Закону, законів України «Про власність» ( 697-12 ), «Про державну таємницю» (3855-12 ) та інших нормативно-правових актів. Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. ( Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 ) Об’єктом винаходу (корисної
  

• Зміст права власності
  Концепція ЦК України щодо змісту права власності, зафіксована в ст.317 ЦК, виходить з того, що зміст права власності у суб'єктивному значенні складається з трьох "прав" власника: 1) права володіння річчю; 2) права користування річчю; 3) права розпорядження річчю. Право володіння — це юридична можливість фактичного впливу на річ. У зв'язку з тим, що володіння буває законним — таким, що грунтується на законі, і незаконним — протиправним, іноді у літературі з цивільного права зазначають, що такий поділ може стосуватися володіння взагалі, тобто і володіння як елементу права власності1. Проте оскільки йдеться про право володіння, то воно завжди може бути лише законним. Поняття "незаконне володіння" може застосовуватись лише до фактичного володіння. Право користування
  

• Зміст та особливості управління органами розслідування ОВС
  ПЛАН : Вступ 1.Організація інформаційної роботи в слідчих апаратах і органах дізнання 2. Організація аналітичної роботи в слідчих апаратах і органах дізнання 3. Організація планування в слідчих апаратах і органах дізнання 4. Організація контролю в слідчих апаратах і органах дізнання 5. Організація надання допомоги слідчим апаратам і органам дізнання 6. Організаційне забезпечення дотримання законності в слідчих апаратах і органах дізнання 7. Організація профілактичної роботи слідчих апаратів
  

• Зміст цивільного правовідношення
  Зміст цивільного правовідношення може бути охарактеризова­ний з двох позицій — соціальної і юридичної. Соціальним змістом цивільного правовідношення є те суспіль­не відношення, юридичною формою якого є цей правовий зв'язок. Змістом цивільного правовідношення можна вважати відповідне цивільне відношення, яке існує між приватними особами І урегу­льоване нормами цивільного права (законодавства). Юридичний зміст цивільного правовідношення — це права і обов'язки його суб'єктів (учасників). Оскільки ці права і обов'язки належать суб'єктам конкретних цивільних правовідносин, то нерідко їх називають суб'єктивними цивільними правами і обов'язками, маючи на меті підкреслити ту обставину, що визначає ознаку, якою "цивільне право конкретної особи" відрізняється від "цивільного
  

• Значення Конституції для суспільства, її правова охорона
  Конституція є суспільним правом і головна її мета — охорона свободи, оскільки свобода людини є засадою життєвого устрою. Конституція регулює відносини держави і суспільства у такий спосіб, щоб держава в особі її органів і по­ садових осіб, залишаючись гарантом прав і сво­бод, не могла політичне» контролювати суспільство. Разом з тим самій Конституції як нормативному регулятору необхідні гарантії правової охорони. У зв'язку з цим суспільство як «контролер» публічної влади в особі різних об'єднань громадян, у тому числі інших суб'єктів, що інтегруються з метою правової охорони Конституції, виступає надійним охоронцем, здатним запобігати можливим спробам з боку держави
  

• Значення об’єктивної сторони злочину
  ВСТУП 1. ПОНЯТТЯ ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ І ЇЇ ЗНАЧЕННЯ 2. СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНЕ ДІЯННЯ (ДІЯ АБО БЕЗДІЯЛІНІСТЬ ЇХ ФОРМИ Й ОЗНАКИ 3. СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ НАСЛІДКИ. ПОНЯТТЯ І ВИДИ 4. ПРИЧИННИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ ДІЄЮ АБО БЕЗДІЯЛЬНІСТЮ 5. ФАКУЛЬТАТИВНІ ОЗНАКИ ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ ЗАКІНЧЕННЯ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП У даній роботі розглядається тільки об'єктивна сторона злочину. Як-от ознаки, що характеризують зовнішній прояв злочину, зміни в навколишньому соціальному середовищі, до яких призводить учинення злочину, а також саме діяння, подія вчинення злочину. Можна визначити: n дія - активна поведінка. Суспільно
  

• Значення об’єктивної сторони злочину для його кваліфікації
  ВСТУП 1. ПОНЯТТЯ ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ І ЇЇ ЗНАЧЕННЯ _ст. 3 2. СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНЕ ДІЯННЯ (ДІЯ АБО БЕЗДІЯЛІНІСТЬ ЇХ ФОРМИ Й ОЗНАКИ _ст. 5 3. СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ НАСЛІДКИ. ПОНЯТТЯ І ВИДИ _ст. 8 4. ПРИЧИННИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ ДІЄЮ АБО БЕЗДІЯЛЬНІСТЮ _ст.9 5. ФАКУЛЬТАТИВНІ ОЗНАКИ ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ _ ст.10 ЗАКІНЧЕННЯ ст.12 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ст.14 ВСТУП У даній роботі розглядається тільки об'єктивна сторона злочину. Як-от ознаки, що характеризують зовнішній прояв злочину, зміни в навколишньому соціальному середовищі, до яких призводить учинення злочину, а також саме
  

• Значення поділу володіння на незаконне добросовісне та незаконне недобросовісне
  ПЛАН Вступ 1. Поняття і види володіння 2. Виникнення і припинення посідання 3. Захист посідання Використана література Вступ З явищ культурного життя цієї епохи особливе значення має розвиток римського права. Основним джерелом права залишалися закони Дванадцяти таблиць, до них приєднувалися закони (leges), прийняті центуріатними і трибутными коміціями. Тлумачення законів і вирішення різних питань, що стосуються права, залишалися ще в руках понтифіків. Рано розвинені відносини власності знаходять своє відображення і в правових нормах. Римське речове право мало три правових інститути: possessio (володіння),
  

• Значення порівняльної цивілістики
  Завданням порівняльної цивілістики є вивчення різних систем приватного права як елементів відповідної культури, а також наці­ональних систем цивільного права і цивілістичних інститутів у їх розвитку. При цьому предметом вивчення є не тільки догма права, а й конкретно-історичні умови, в яких виникають, розвиваються та існують ці системи. Мета порівняльно-правового аналізу може бути визначена як пошук спільного (універсального) і особливого в різних правових системах, виявлення закономірностей розвитку приватного права в цілому для визначення напрямів і тенденцій розвитку національ­них систем цивільного права. Порівняльна цивілістика дає можливість уникнути повторення помилок у правовому регулюванні, створює підґрунтя для запози­чення досвіду законотворчості і водночас дозволяє
  

• Знищення і зруйнування пам’яток історії і культури
  Стаття 201 Кримінального кодексу (із змінами, внесеними Указом від 12 січня 1983 року і Законами від 8 лютого 1995 року, 6 березня 1996 року // Відомості Верховної Ради УРСР, 1983, № 4, С. 50; Відомості Верховної Ради України, 1995, № 8, С. 53; 1996, № 15, С. 70). Умисне знищення, зруйнування чи зіпсування пам’яток історії і культури, взятих під охорону держави, або територій та об’єктів природно-заповідного фонду, — карається позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від п’ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати. Об’єктом злочину є основні принципи духовного життя суспільства, зокрема встановлений
  

• Зобов’язальне право у Древньому Римі
  ПЛАН Вступ 1. Загальне вчення про зобов'язання 2. Підстави виникнення зобов'язань та їх класифікація 3. Сторони у зобов'язанні 4. Виконання зобов'язання 5. Наслідки невиконання зобов'язання 6. Забезпечення зобов'язань Висновок Список використаної літератури Вступ Зобов'язання в Римі позначалися терміном obligatio. За визначенням римського права пізніших часів і за нашими теперішніми уявленнями зобов'язання -це такі юридичні відносини між двома особами, коли одна особа - боржник -зобов'язана вчинити або утриматися від вчинення певної дії, а інша - кредитор - має право вимагати
  

• Зовнішньоекономічний контракт: зміст, порядок укладення
  Узагальнене поняття зовнішньоекономічного договору (контракту) дано в ч. 6 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність": під зовнішньоекономічним договором розуміється матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Наказом Міністерства економіки та з питань економічної інтеграції України № 201 від 06.09.2001 року затверджено Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти
  

• Зупинення і закінчення попереднього розслідування
  ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1 ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗУПИНЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗДІЛ 2 ФОРМИ ЗАКІНЧЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗДІЛ 3 ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ РОЗДІЛ 4 ПОРЯДОК ЗАКІНЧЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ 4.1. Процесуальний порядок закінчення попереднього розслідування 4.2. СКЛАДАННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ РОЗДІЛ 5. ДІЇ I РІШЕННЯ ПРОКУРОРА У СПРАВІ, ЯКА НАДІЙШЛА ДО НЬОГО 3 ОБВИНУВАЛЬНИМ ВИСНОВКОМ ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Зупинення попереднього розслідування — це вимушене тимчасове припинення слідчим процесуальної діяльності у кримінальній справі, викликане наявністю у справі обставин, які перешкоджають подальшому
  

• Зупинення та закінчення досудового слідства
  План : 1. Підстави та процесуальний порядок зупинення досудового слідства. 2. Форми закінчення досудового слідства. 3. Підстави та процесуальний порядок закриття кримінальної справи. 4. Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку та направлення справи до суду. 5. Дії та рішення прокурора у справі, яка надійшла до нього з обви­нувальним висновком. 1. ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА. Досудове слідство не завжди здійснюється безперервно. В ряді ви­падків виникають обставини, які перешкоджають закінченню розсліду­вання і кличуть за собою зупинення провадження у кримінальній спра­ві. Зупинення досудового розслідування - це вимушене тимчасове при­пинення
  

• Іноземці як суб’єкти конституційних правових відносин
  Вступ Будь-яка країна має поширювати свої конституційні права, свободи та обов’язки не тільки на своїх громадян, але й на осіб, які у тій чи іншій ролі перебувають на її території. Тому, з точки зору конституційного права, є важливим дослідження іноземців у ролі суб’єктів конституційних правових відносин. В Конституції та Законі України "Про правовий статус іноземців" пішли по шляху зрівняння у правах своїх грома­дян і іноземців, за винятками, встановленими Конституцією України, законами або міжнародними договорами України. Різниця тут полягає в тому, що всі права, свободи та обов'язки належать громадянам України, інші, як права лю­дини, — іноземцям. Зокрема, Закон передбачає, що іноземці є рівними перед законом незалежно
  

• Інститут приватної власності, право власності і похідні від нього
  план 1. Вступ 2. Загальне поняття власності і права власності 3. Суб'єкти і засоби виникнення та припинення права власності громадян 3.1. Право державної власності. 3.2. Право колективної власності. 3.3. Право приватної власності 4. Об'єкти права приватної власності громадян. 5. Висновки 6. Список використаної літератури 7. Примітки Вступ Актуальность теми. У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні
  

• Інститут „перевезення” у митному праві
  П Л А Н ВСТУП. 1. ЗМІСТ ІНСТИТУТУ „ПЕРЕВЕЗЕННЯ” У МИТНОМУ ПРАВІ. 2. МИТНИЙ КОНТРОЛЬ ТА МИТНІ РЕЖИМИ ЩОДО ПРЕДМЕТІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ. 3. МИТНІ ПРОЦЕДУРИ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН РІЗНИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТУ. 4. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТОВАРІВ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД МИТНИМ КОНТРОЛЕМ, МІЖ МИТНИЦЯМИ. ВИСНОВОК. ВСТУП Процес переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів відбувається у відповідності з митним режимом. Характер та зміст митних режимів справляє істотний вплив на інтенсивність товаропотоків через митний кордон України. Особливими властивими ознаками митного режиму
  

• Інститути і норми конституційного права
  План 1. Інститути конституційного права: поняття, види, значення. 2. Норми конституційного права 3. Висновок 4. Використана література 1. Важливим елементом структури конституційного права є його інсти­тути. Поняття конституційно-правового, так само як і конституційного інституту, має передумовою існування визначеної сукупності юридичних норм, що регулюють коло однорідних і взаємопов'язаних відносин. Останні (і відповідно норми) утворюють досить відокремлену і сталу групу. Голов­ним критерієм визначення структури (системи) галузі конституційного права за інститутами є єдність змісту їхніх норм. З позицій системного підходу можна виділити три різновиди кон­ституційно-правових
  

• Інтернет: протидія кримінальним проявам та боротьба зі злочинністю
  На межі тисячоліть людство реально відчуває прихід інформаційної революції, про яку науковці, у тому числі й вітчизняні, писали ще тридцять років тому. Серед основних тенденцій розвитку інформатизації суспільства, що стосується практично всіх сфер життєдіяльності, включаючи економіку, державне управління, науку, мистецтво, слід відзначити стрімкий розвиток інформаційної мережі Інтернет. Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, що об’єднує сотні мільйонів користувачів з усього світу, яка почала свій розвиток у 1969 році із замовлення Управління перспективних досліджень (Advanced Research Projects Agency) Міністерства оборони США на побудову мережі, здатної підтримувати обмін інформацією між користувачами за умов ядерної війни. Після прийняття протоколу Transmission Control Protocol/
  

• Інформаційна культура юриста
  ПЛАН Вступ 1. Основи правової культури в професії юриста 2. Шляхи виховання та розвитку інформаційної культури юриста Висновки Література: Вступ В наш час практично не можна назвати сферу людської діяльності, яка не зазнала б залежності від ринку інформації і не мала б потреби у використанні новітніх інформаційних технологій. Все це в значній мірі змінює уявлення, погляди, поведінку, спосіб життя і мислення сучасної людини і ставить до неї нові вимоги, найважливішою серед яких є опанування інформаційною грамотністю, інформаційною культурою. 1. Основи правової культури в професії юриста Під інформаційною культурою треба розуміти такий рівень інформаційної підготовки, який дозволяє людині
  

• Інші злочини у сфері безпеки виробництва
  Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273) може призвести до вибухів, пожеж, ушкодження або знищення підприємств, загибелі багатьох людей. Тому такого роду діяння розглядаються як одне з найнебезпечніших посягань на безпеку виробництва. Згідно з ч. 1 ст. 273 відповідальність наступає за порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їx дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерплого. Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є безпека вибухонебезпечних виробництв (включаючи
  

• Історична школа права
  ПЛАН 1. Загальна характеристика 2. Густав Гуго 3. Фрідріх-Карл фон Савін'ї 4. Георг Фрідріх Пухта 1. Загальна характеристика Історична школа права як особливий напрям у правовій думці виникла в кінці XVIII ст. в Німеччині. У першій половині XIX століття цей напрям набуває широкої популярності і впливу. В центрі уваги представників цього напряму було питання про виникнення та історичний розвиток права. Засновником історичної школи права є Густав Гуго (1764-1844) - професор Ґетінгенського університету. Його основною працею є "Підручник природного права, як філософії позитивного права, а особливо - приватного права". Послідовником і продовжувачем його був Фрідріх-Карл фон Савін'ї
  

• Історичний розвиток пенітенціарної системи України
  У 1900 році в царській Росії було 895 тюремних закладів, що підрозділялися на такі види: в'язниці Привіслянського краю - 132; виправно-арештантські відділення - 31; каторжні тюрми - 6; пересильні тюрми - 8. Особливе положення займали Петропавлівська і Шлісельбургська фортеці, а також Соловецька і Суздальска монастирські в'язниці. Царський Статут про утримання під вартою, що діяв з 1880 року, усі місця позбавлення волі, виходячи з їхнього призначення, розділяв на чотири групи: 1) як запобіжний захід засобів відхилення від слідства та суду; 2) як міра покарання і виправлення; 3) для невиправних боржників; 4) для утримання пересильних арештантів. Адміністрація тюремних установ складалася, в основному, із числа варти - начальників тюремних закладів,
  

• Історія вчень про злочинність
  Історія існування злочинності тісно пов’язана з тривалістю історії людства на Землі. Так, вже в самих перших главах “Ветхого Завета”, першої книги Мойсія, говориться про порушення першими людьми на Землі, Євою та Адамом, заборони їсти яблука в раю (глава 3), а потім в главі 4 – про вбивство, яке вчинив їх син Каїн (вбив брата Абеля). Як свідчить аналіз тексту – вбивство навмисне, із заздрощів. В обох випадках покарання було невідворотним, суровим та послідовним. Що Бог сказав, те і вчинив: “І нині проклятий ти від землі, яка відвернула вуста свої прийняти кров брата твого від руки твоєї. Коли ти будеш обробляти землю, вона не стане більш давати сили своєї для тебе; ти будеш вигнанцем і скитальцем на землі”. Проте у відповідь на слова Каїна про те, що віднині кожний, хто зустрінеться
  

• Історія дактилоскопії
  У науці нерідко буває так. що новим стає давно забуте старе. Така доля спіткала і дактилоскопію. Відома на Сході ще тисячоліття назад, ця наука прийшла в Європу тільки в ХІХ ст. Як вказує відомий кри­міналіст Едмон Локар, мабуть уже доісторичне людство було знайо­ме з дактилоскопією, бо на стінах деяких печер у Франції, Мексиці знайдені малюнки кисті руки з намальованими на них папілярними узорами (візерунками). Інші народи також знали значення папіляр­них узорів. Наприклад, ассірійці та вавілоняни приблизно з 2200 р. до нашої ери засвідчували документи відбитком пальця. І очно так ки­тайці та японці в VII - VIIІ ст. засвідчували справжність укладених угод відбитком великого пальця, намазаним фарбою, який замінював підпис. Однак невідомо, чи використовуватись відбитки пальців для ідентифікації
  

• Історія походження стандартів у сфері прав людини
  Права людини регулюються нормами не тільки національного, але й міжнародного права. Специфіка розвитку міжнародного права полягає в тому, що його норми створюються шляхом погодження позицій з того чи іншого питання багатьма державами світу. Жодна держава, незалежно від її впливу на світову громадськість, розмір території та чисельність населення, не може самостійно створити норми міжнародного права або нав'язати своє законодавство міжнародній спільноті. У процесі створення норм міжнародного права відбувається, як правило, зіткнення різних точок зору, пошук взаємовигідних рішень і компромісів. Ці норми в кінцевому підсумку фіксують загальну позицію держав з того чи іншого питання. Досягається ця позиція шляхом компромісів.
  

• Історія розвитку криміналістики в Україні
  Історія будь-якої науки в тому числі і криміналістики - окрема галузь знань. Слід відмітити, що історія криміналістики розглядається як історія спецефічного роду діяльності. В нас час крималістика являється досить популярною наукою. Уявлення про неї з більшою чи меншою долею повноти і правильності мають навіть школярі. Це пов"язано з високим ступенем інформатизації, що характерезує наше суспільство. Крім того криміналістика по своїй суті є прикладною юридичною наукою, яка більш ніж всі інші науки асоціюються в уяві пересічного громадянина з так званим "криміналом", який завжди цікавив, цікавить і мені здається буде цікавити людей. Необхідно також зазначити, що історія криміналістики, як наука виділилась з загального вчення про криміналістику
  

• Історія створення Інтерполу, етапи розвитку та основні завдання
  ПЛАН Вступ 1. Головні етапи створення Інтерполу 2. Мета і завдання Інтерполу 3. Участь України в Інтерполі Висновки Список використаної літератури Вступ Історія створення Інтерполу нерозривно зв'язана зі світовою кримінологічною наукою. 18 квітня 1914 року в Монако пройшов перший з'їзд цієї організації. Юристи і поліцейські чотирнадцяти країн домовилися про створення центрального міжнародного банку даних, а також визначили методологію передачі злочинців один одному. Інтерпол став першою міжнародною організацією, яка займається боротьбою з міжнародною злочинністю. Правда, тоді співробітництво стосувалося лише європейських країн. На другому з'їзді, який пройшов 7 вересня
  

• Кароліна – кодекс феодального права Німеччини
  План ВСТУП 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ ПРАВА НІМЕЧЧИНИ. 2. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ЗА “КАРОЛІНОЮ”. 3. ПРОЦЕС ЗА “КАРОЛІНОЮ”. ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Тема роботи: “Кароліна” – кодекс феодального права Німеччини. Актуальність дослідження даного питання можна пояснити тим, що з формальної точки зору в Німеччині починаючи з XII-XIII ст. не існувало "загальнімецького права", якщо не вважати імператорського законодавства по окремих питаннях, а було право різних територіальних утворень, включаючи право міст. Крім того, німецька середньовічна правова система відрізнялася виразним відокремленням комплексу правових норм, що стосується вищого феодального стану, так званого ленного права. Якщо в Англії й у визначеній мірі у
  

• Категорії правопорушення, причини їх виникнення
  Розділ I Поняття і ознаки правопорушень. Люди в своїй діяльності здебільшого діють відповідно до норм закону. Поведінку, яка відповідає нормам закону, називають правомірною, тобто люди- на виконує все, що зобов’язана робити, і не робить того, що заборонено зако- ном. На жаль, є й інші випадки. Різновидність соціальних відхилень, яка зв’язана з відступленням від ці- лей, принципів права, може бути об’єднана поняттям протиправної поведінки. Протиправна поведінка як вид правової поведінки є антиподом правомір- ної поведінки. Насамперед, слід зазначити, що протиправна поведінка здійсню- ється у сфері права, але, на відміну від правомірної поведінки, вона є не фор- мою свободи,
  

• Катування. Погроза вбивством
  1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі,— карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,—караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 1. Основним безпосереднім об’єктом катування є здоров’я, а додатковим обов’язковим — воля, честь і гідність особи. 2. З об’єктивної сторони цей злочин характеризується: 1) діями — нанесенням побоїв, мученням або іншими насильницькими діями; 2) наслідками у вигляді заподіяння сильного фізичного болю
  

• Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури та їх повноваження
  Для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються строком на 3 роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адво­катури. Ці комісії утворюються у складі двох палат - атеста-ційноїта дисциплінарної. Формування кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адво­катури та організаційне забезпечення їх діяльності покла­дається на Раду Міністрів Республіки Крим, обласні та Київ­ську і Севастопольську міські Ради народних депутатів. Атестаційна палата утворюється у складі 11 членів, до неї входять 4 адвокати, 4 судді та по одному представнику від Ра­ди Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської і Севасто­польської
  

• Кваліфікація злочинів (поняття та значення)
  Кваліфікувати злочин – це значить виявити основні ознаки зробленого злочину (чи готується до здійснення) суспільно небезпечного діяння й установити їхня відповідність конкретному складу злочину, передбаченій конкретною статтею КК. У практиці кримінально-правової боротьби зі злочинністю нерідко зустрічається недооцінка слідчими й особами, що проводять дізнання правильної кваліфікації злочинів, а тим часом правильна кваліфікація є однієї з найважливіших гарантій законності в попередньому розслідуванні. У силу своїх службових обов'язків працівники міліції покликані реагувати не тільки на злочини, але і на адміністративні правопорушення й інші антигромадські вчинки, тобто на діяння, суспільна небезпека яких набагато менше небезпеки злочинів. Ступінь суспільної небезпеки діяння залежить
  

• Кваліфікація окремих видів готування до злочину
  ПЛАН ВСТУП 1. Форми готування до злочину 2. Особливості кваліфікації готування до злочину ВИСНОВКИ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ВСТУП Згідно статті 14 кримінального кодексу України готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь ,підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. В теорії кримінального права незакінчена злочинна діяльність носить також назву «попередня злочинна діяльність». Цей термін визначає ті ж самі види злочинної поведінки і є синонімом. Готування до злочину — перша стадія розвитку умисної злочинної діяльності. Практично всі і дореволюційні, і радянські вчені-теоретики кримінального права виділяли її в генезисі
  

• Керівні органи та їх повноваження
  Керівними органами Національного банку є Рада Національного банку України та Правління Національного банку України Рада Національного банку здійснює такі повноваження: 1) відповідно до загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрів економічного та соціального розвитку України до 15 вересня розробляє Основні засади грошово-кредитної політики і вносить їх Верховній Раді України для інформування, здійснює контроль за виконанням Основних засад грошово-кредитної політики; 2) здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї; 3) затверджує Регламент Ради Національного банку України; 4) затверджує кошторис доходів та витрат Національного
  

• Кіберзлочинність як чинник державної інформаційної політики України
  У Міжвідомчому науково-дослідному центрі з проблем боротьби з організованою злочинністю (далі – МНДЦ) протягом семи років здійснюється вивчення протидії комп’ютерній злочинності (кіберзлочинності) в Україні. У 2002 році дослідження проводилися з урахуванням положень Указу Президента України № 1193/2001 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 р. “Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України” від 6 грудня 2001 р. У ряді міждержавних нормативно-правових актів визнано, що кіберзлочинність сьогодні становить загрозу не тільки національній безпеці окремих держав, а загрожує людству та міжнародному порядку. За оцінками Інтерполу, оголошеними на шостому засіданні Робочої групи по співробітництву
  

• Класифікація запахових слідів, які використовуються в криміналістичній одорології
  План Вступ 3 І Запах і його використання у боротьбі із злочинністю. 4 1 Поняття запаху, запахових слідів та їх властивості. 4 2 Класифікація запахових слідів, які
  

• Класифікація злочинів
  Зміст Вступ 3 1. Поняття та ознаки злочину. 5 2. Злочини та інші правопорушення. . 14 3. Класифікація злочинів. 21 4. Склад злочину. Співвідношення злочину та складу злочину 25 Висновок . 32 Список використаної літератури. 34 Вступ Досягнення якісно нового стану суспільства в умовах реального суверенітету потребує не лише докорінних перетворень у всіх сферах життя - політиці, економіці, соціальній і духовній, а й подолання негативних явищ, що ще існують на сьогодні. Серед них особливого значення набуває посилення боротьби зі злочинністю і правопорушеннями. Як відомо, питома вага злочинності в останні роки має стійку тенденцію до зростання. В наш час в Україні дуже різко зростає рівень злочинності та збільшується
  

• Класифікація злочинів. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації)
  Законодавча класифікація злочинів – віднесення злочинів до тих чи інших груп, їх об‘єднання в такі групи, яке здійснюється самим законодавцем. Законодавча класифікація злочинів у чинному законодавстві провадиться за суб‘єктом посягання, формою вини, характером і ступенем суспільної небезпеки. Об‘єкт посягання є основою для визначення місця того чи іншого злочину в системі Особливої частини КК і віднесення злочину до тієї чи іншої групи за характером і ступенем суспільної небезпечності. Усі злочини в Особливій частині КК поділені на групи (глави, розділи) за об‘єктом посягань, що важливо для визначення підслідності, підсудності, обумовлює ефективність боротьби зі злочинністю на певних етапах розвитку суспільства. Найперше всі злочини слід поділити на дві групи: умисні та необережні.
  

• Класифікація майна у міжнародному приватному праві
  Зміст Вступ 1. Рухоме і нерухоме майно. 2. Закон місцезнаходження речі. 3. Інститут набувалої давності. 4. Колізійні питання права власності за законодавством України. Висновки Література Визначальним у формуванні колізійних норм стосовно питань власності майже в усіх державах є поділ майна (речей) на рухоме і нерухоме. Від цього залежить визначення змісту права власності, форма та умови переходу права власності на це майно. Цивільне законодавство багатьох держав проводить досить чітке розмежування між рухомим та нерухомим майном. Так, відповідно до норм Цивільного кодексу Франції до нерухомого майна належать: земельни ділянки;
  

• Класифікація права власності
  Традиційно поділ права власності на види проводиться за формами власності або за суб'єктами права власності (що фактично є модифікованим різновидом попередньої класифікації). Відповідно до такого підходу Конституція передбачає три економічні форми власності: приватну, державну, комунальну. Ці економічні відносини опосередковуються правом приватної власності, правом державної власності, правом комунальної власності. Проте різновидів права власності у Конституції згадується більше: передбачені право власності українського народу (ст.13), право державної власності (ст.14), право приватної власності (ст.41), право власності Автономної Республіки Крим (ст.138), право комунальної власності як власності територіальних громад (ст.142). У ст.ст.324-327 ЦК не міститься спеціального правила
  

• Класифікація юридичних осіб
  Класифікація юридичних осіб може проводитися за різними підставами. Зокрема, юридичні особи поділяються: 1) Залежно від виду права власності на: а) державні і комунальні юридичні особи — ті, що ґрунтуються на державній або комунальній формі власності. До державної власності віднесена загальнодержавна власність. Суб'єктом права загальнодержавної власності є держава Україна (ст.ст.324, 326 ЦК). Комунальна власність складається з майна, закріпленого за територіальними громадами, у які об'єднані громадяни за місцем проживання (ст.327 ЦК). Майно, що є державним або комунальним та закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання. Майно, яке є державною власністю і закріплене за установою, що перебуває на державному бюджеті,
  

• Кодекс про шлюб та сім’ю України
  Вступ Кодекс про шлюб та сім’ю України прийнятий 10 січня 2002 р. Знання Сімейного кодексу України дає громадянам зрозуміти, що сім є первинним і основним осередком суспільства, її складають особи, які мають взаємні та рівноправні права та обов’язки. Кожна сім’я створюється на підставі шлюбу та кровного споріднення, установлення та інших прав, що не заперечує закон і моральні засади суспільства. Кодекс дає зрозуміти вагомість шлюбу та його складові які особи мають виконувати. Наприклад: 1. Піклування батьків про дітей і навпаки. 2. Піклування дієздатних та неправоздатних членів сім’ї. 3. Піклування і повага гідності інших людей. Стаття І Розділ 1 Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові
  

• Колективний договір
  Колективний договір - це локальний нормативний акт, який регулює трудові, соціально-економічні відносини, що виникають між власником або уповноваженим ним органом і найманими працівниками конкретного підприємства; це форма їх співробітництва з метою досягнення соціальної згоди і прогресу. Необхідність у застосуванні такого локального нормативного акта обумовлена економічними, соціальними і юридичними чинниками. Соціальний чинник створюється виникненням колективних трудових відносин в процесі реалізації громадянами своєї здатності до праці і потребою в методах регулювання внутріколективних зв’язків шляхом прийняття локальних актів з окремих питань. Економічний чинник створюють об’єктивні розбіжності між інтересами власника та найманих працівників, обумовлені характером власності
  

• Колективні договори та угоди
  План. 1) Поняття колективних договорів, угод, їх правовий статус, роль в умовах переходу до ринку. 2) Види угод. 3) Сфера укладення колективних договорів та угод. 4) Сторони колективного договору, угоди. 5) Колективні переговори. 6) Врегулювання розбіжностей. 7) Зміст колективного договору, угоди. 8) Підписання колективного договору, угоди. 9) Дія колективного договору, угоди. 10) Контроль за виконанням колективного договору, угоди. 11) Гарантії здійснення права на укладення кол. договору, угоди. Колективні договори та угоди являються одним із важливіших інститутів трудового права, ефективним правовим засобом розвитку та удосконалення демократії в
  

• Конвенція про захист прав людини та основних свобод” для України: європейська мрія чи реальний захист прав людини?
  Проблеми захисту прав і свобод людини існують вже не одне десятиліття. Разом з демографічними, екологічними, енергетичними та іншими цю категорію проблем цивілізоване людство поставило у розряд глобальних, вимагаючих першочергового розв’язання. Чому? Намагання не лише продекларувати права і свободи людини, але й забезпечити їх виконання: це – одне з досягнень цивілізації чи просто інстинкт самозбереження? Як би там не було, ця справа благородна і вимагає відповідного до себе ставлення. За яких необхідних умов може бути забезпечено реалізацію та захист прав і свобод людини? На мою думку, чи не єдиним (бо всі інші не мають такої значущості, не є настільки вирішальними) чинником, що реально цьому сприяє, є режим демократії. І нехай доказом на користь цього буде хоча б вислів класика
  

• Конкурентне право як наука та навчальна дисципліна
  ПЛАН Вступ 1. Поняття конкурентного права 2. Роль і місце конкурентного права України серед європейського права і міжнародних стандартів 3. Шляхи удосконалення конкурентного права в Україні Висновки Використана література Вступ Вступ до СОТ, а у перспективі — і до ЄС є найважливішими стратегічними завданнями для України, визначеними у відповідних документах. По-перше, це Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами 1994 р., Указ Президента України від 11 червня 1998 р. № 615/98, яким було затверджено Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу, та інші, про які йтиметься
  

• КонкурентоздатністьУкраїни в галузі захисту прав та свобод людини
  План · Мета роботи; · Постановка проблеми; · Аналіз проблеми: «ООН і права людини»; · Деякі передумови та альтернативи шодо розв’язання проблем пов’язаних із правами та свободами людини; · Регіональні організації із захисту прав особистості; · Ресурси та умови які необхідні для високого показника гарантії основних прав та свобод людини · Висновок; Мета роботи Україна та усі сусідні з нею держави зараз перебувають у нелегкому для них трансформаційному процесі. Основними цілями реформ є підвищення рівня життя населення і більш виражений захист прав і свобод
  

• Конспект лекцій з міжнародного приватного права
  Лекція 1. Поняття і предмет МПрП. В континентальній сім’ї права існує поділ права на галузі. Ще відомий римський юрист Ульпіан стверджував, що право поділяється на публічне і приватне, які в свою чергу мають поділ за предметом регулювання. Кожна галузь, крім власного, відмінного від інших предмету, також повинна мати автономні методи правового регулювання. МПрП пов’язане з м/н життям і має аспект приватності, по суті предмет регулювання МПрП становлять міжнародні відносини. Але міжнародні відносини є різними і за суб’єктним характером, і за змістом (культурні, єкономічні, політичні;
  

• Конституйційно-правові засади діяльності правоохоронних та контролюючих органів України у протидії злочинності та корупції
  Після проголошення незалежності України почалося формування самостійної політики у всіх сферах життєдіяльності суспільства, у тому числі й у боротьбі зі злочинністю та корупцією, реформування державних органів виконавчої влади, на які покладено завдання боротьби зі злочинністю та корупцією. Зокрема, підрозділи Міністерства внутрішніх справ України здійснюють функції боротьби зі злочинністю та корупцією; їх основними завданнями згідно зі ст. 2 Закону України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушень та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності
  

• Конституції зарубіжних країн
  План лекції. 1. Поняття та сутність конституцій. 2. Основні риси конституцій. 3. Класифікація і порядок прийняття конституцій. 4. Поняття конституційного нагляду. 1. Конституція (від лат. constitutio – організація, устрій, настанова) – основний закон держави, який закріплює її суспільний і державний устрій, основні права, свободи і обов’язки громадян, організацію державної влади і місцевого самоврядування, територіальний устрій, символіку держави тощо. Від звичайних правових норм конституційні норми відрізняються тим, що вони закріплюють методи і форми здійснення державної влади. Предмет правового регулювання конституційних норм стосується самих основних умов політичного існування всього суспільства. В науці конституційного права поняття “конституція” застосовується
  

• Конституції України
  1. Конституція Орлика 1710р. У 1710 році було обрано гетьманом Пилипа Орлика (1710 - 1742рр.). Одночасно було схвалено Конституцію, що мала назву «Конституція прав і свобод Запорізького війська». У літературі її називають Конституцією Орлика. Основним її пунктом є проголошення незалежності України; наголошувалося,що в Україні повинна бути тільки православна церква, яка має залежати не від Московського патріархату, а від Константинопольського. Конституція передбачала створення вищого законодавчого органу - Генеральної Ради, який мав би скликатися тричі на рік. Він мав складатися з Генеральної старшини, представників Запоріжжя та по одному представникові від кожного полку. Конституція обмежувала права гетьмана, зокрема він не міг самочинно призначати на посади -
  

• Конституційна регламентація організації та діяльності партій в зарубіжних країнах
  ПЛАН 1. Вступ 3 ст. 2. Види партійних систем…………… …… .4 ст. 3. Функції політичних партій .5-6 ст. 4 .Інституалізаціяполітичнихпартій
  

• Конституційне врегулювання виборів і референдумів
  1. Види референдумів, конституційні вимоги до їх проведення Залежно від тих чи тих ознак референдуми поділяються на певні види. Розрізняють імператив­ний і консультативний, конституційний і законодав­чий, обов'язковий і факультативний референдуми. Імперативний і консультативний референдуми розрізняються за їхніми юридичними наслідками. Рішення, винесене імперативним референдумом, має загальнообов'язкове значення і не потребує нія­кого затвердження. Імперативним, наприклад, був референдум 1 грудня 1991 р., під час якого визнача­лося, бути чи не бути Україні незалежною держа­вою. Результати консультативного референдуму юридичної сили не мають. Його призначення поля­гає в установленні думки виборців щодо певного пи­тання. Ця думка може бути врахована, але не є обов'язковою
  

• Конституційне закріплення імпічменту президента України
  Імпічмент - це виняткова і складна у процедурному плані діяльність Верховної Ради України, її можуть застосовувати лише у випадках, передбачених Конституцією і чіткої регламентації законами. Оскільки закон про імпічмент президента не прийнятий, то процедура його здійснення не врегульована до кінця. За Конституцією України підставою для порушення питання про імпічмент Президента України і його усунення з поста є вчинення ним державної зради або іншого злочину (п. 1 ст. 111). Згідно статті 111: Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного
  

• Конституційне закріплення органів державної влади
  План: 1. Вступ. 2. Конституційне закріплення органів державної влади. 3. Висновок. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Вступ: Органи державної влади – це Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України. Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України — чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосу­вання строком на чотири роки. Народним депутатом України може бути грома­дянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Не
  

• Конституційне закріплення системи органів державної влади в Україні
  ПЛАН Вступ 1. Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні 2. Президент України — глава держави 3. Кабінет Міністрів України — Уряд України 4. Центральні та місцеві органи виконавчої влади в Україні 5. Органи місцевого самоврядування в Україні Список використаної літератури Вступ Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і су­дову. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. Президент України є главою держави і виступає від її імені. Вищим органом у сис­темі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів Ук­раїни. Судочинство в Україні здійснюється Конститу­ційним Судом України
  

• Конституційне право зарубіжних країн як галузь права, наука та навчальна дисципліна
  ПЛАН Вступ 1. Конституційне право як галузь права в зарубіжних країнах 2. Конституційне право зарубіжних країн як наука 3. Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна Висновок Список використаної літератури Вступ Конституційне право зарубіжних країн розглядається з трьох точок зору — в таких аспектах, як галузь права конкретних держав, як наука і як навчальна дисципліна у системі вищої юридичної освіти. Конституційне право в кожній зарубіжній країні — це основоположна, фундаментальна галузь усієї національної системи права. Як і будь-яка інша галузь права, вона являє собою сукупність конституційно-правових норм, що закріплюють економічну, політичну й соціальну основи держави; права та обов'язки громадян (підданих);.
  

• Конституційне право України
  Конституційне право України є провідною галуззю системи права України. Така роль конституційного права обумовлена тим, що ця галузь права складається з принципів і норм Конституції України, охоплює правові відносини, які виникають і розвиваються на основі цих норм. Конституційний статус людини і громадянина, загальні положення та принципи щодо організації державної влади і розвитку суспільства, визначення соціальної спрямованості та правового статусу кожної з ланок державного апарату України, закріплення статусу системи органів місцевого самоврядування - всі ці та низка інших принципово важливих питань є об’єктом дослідження науки конституційного права. Курс конституційного права України викладається в обсязі годин для студентів заочної форми навчання. Із них години лекції, годин
  

• Конституційне право як наука і навчальна дисципліна
  План 1. Розкрити поняття Конституційного права як навчальної дисципліни. 2. Джерела науки конституційного права. 3. Висновок. Вступ Навчальна дисципліна “Конституційне право України” викладається в юридичних навчальних закладах та юридичних факультетах а й обсяг і зміст визначаються навчальними програмами, які самостійно "розроб­ляються кафедрами та затверджуються науковими рада­ми відповідних закладів освіти. Метою навчальної дисципліни конституційного пра­ва є ознайомлення студентів з основними поняттями, якими оперує наука конституційного права, розкрити по­ложення вчення про конституцію та показати особливості конституційного процесу в Україні, дати аналіз консти­туційно-правових інститутів. В її рамках вивчаються ос­новні положення науки конституційного
  

• Конституційне право — провідна галузь національного права України
  Конституційне право України слід розглядати як галузь права і законодавства, як науку і навчальну дисципліну, що має свій предмет і метод, характеризується особливими пра­вовими нормами і відносинами та принципами правового ре­гулювання. Конституційне право України як галузь права і зако­нодавства являє собою систему правових норм і норма­тивно-правових актів та інших джерел, що регулюють відносини, пов'язані з основами конституційного ладу, правового статусу особи, народовладдям, територіаль­ним устроєм суспільства і держави. Через них забезпечу­ється організаційна та функціональна єдність суспільства України як цілісної соціальної системи. При цьому закріплю­ються основи конституційного ладу України, загальні засади правового статусу людини і громадянина, територіальний устрій,
  

• Конституційне регулювання та його «соціалізація»
  Однією з особливостей сучасного конституційного регулювання є його «соціалізація». Така особливість пов'язана з розширенням предмета конституційного регулювання, котре відобразило ускладнення взаємодії між соціумом та державою як його складовою, посилення загальносоціальної ролі держави і диверсифікацію її участі насамперед в економічній і політич­ній сферах суспільного буття. Відповідні процеси розпочали­ся ще у XIX ст., однак набули завершеного оформлення в но­вітніх основних законах, прийнятих після другої світової вій­ни. Характерно, що новітні конституції нерідко класифікуються і як соціальні. Зміст і призначення конституційних положень, адресованих суспільству, можуть помітно різнитися.
  

• Конституційний контроль за виборами і референдумами
  Вибори та референдуми є однiєю з форм волевиявлення народу як єдиного джерела влади i носiя суверенiтету держави. В них реалiзується право кожного на участь в управлiннi державою безпосередньо або через вiльнообраних представникiв. Гарантiєю цього права є забезпечення нормативного регулювання процесу виборiв i референдумiв. Встановлення в нормативних актах принципiв, органiзацiї та порядку проведення виборiв i референдумiв обмежує, хоча i не виключає повнiстю можливостi порушень виборчого права i законодавства щодо виборiв i референдумiв. Нажаль, iсторично складалося так, що за радянських часiв, у першi роки незалежностi, та й зараз дотриманню конституцiйного права на участь в управлiннi державою в
  

• Конституційний статус Автономної Республіки Крим
  Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України. Зміст автономії Криму визначено у статтях 134—139 Конституції України, якими встановлено повноваження Автономної Республіки Крим, а також її відповідних органів. Основні державні ознаки Криму зводяться до такого: 1) Крим є державним утворенням — республікою; 2) він має свою Конституцію; 3) як регіональна діє система дер­жавних органів Автономної Республіки Крим на чолі з Верховною Радою і Радою міністрів; 4) державні органи Автономної Республіки Крим, насамперед Верховна Рада і Рада міністрів, видають у межах своїх повноважень відпо­відні правові акти, які складають регіональну систему пра­вових актів Автономної Республіки Крим. Водночас Крим має конституційний статус автономної республіки, що в цілому дістає
  

• Конституційний статус Кабінет Міністрів
  План. 1. Кабінет Міністрів – вищий орган у системі органів виконавчої влади. 2. Склад та порядок формування Кабінету Міністрів. 3. Повноваження Кабінету Міністрів. 4. Припинення повноважень. 1. Ст. 113 Конституції України визнає вищим органом у системі органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України. Це формально означає, що Кабінет Міністрів України як колегіальний орган повинен завершити виконавчу вертикаль у системі державних органів (тобто вся розгалужена система органів державної виконавчої влади в Україні, починаючи з низових ланок – місцевих державних адміністрацій, через центральні органи управління, „нагорі” завершується Кабінетом Міністрів України). Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний
  

• Конституційний статус місцевих державних адміністрацій
  ПЛАН 1) Вступ. 2) Конституційний статус місцевих державних адміністрацій. 3) Висновки. 1.За Конституцією України державна влада формується, виходячи із принципу розподілу її на законодавчу виконавчу і судову. Цей загальновизнаний у світовій державотворчій практиці принцип обумовлює створення умов для високоефективного функціонування виконавчої влади, визначення чітких конституційних засад її організації, діяльності та структурного удосконалення. Нині виконавча влада займає особливе місце серед інших гілок державної влади. У процесі її функціонування відбувається реальне втілення у життя законів України, інших нормативно-правових актів. Вищий органів у системі органів виконавчої влади є Кабінет міністрів
  

• Конституційний статус Президента України, його соціально-політичне значення. Конституційний статус Кабінету Міністрів
  План. 1. Порядок обрання Президента. 2. Повноваження Президента Украйни. 3. Статус Ради національної безпеки і оборони. 4. Припинення повноважень Президента. 5. Система органів виконавчої влади. 6. Утворення та припинення повноважень Кабінету Міністрів Література 1. Конституція України – К., 1996 2. Конституційне право України – К., 1999 3. Основи правознавства – К., 1998 4. Основи конституційного права України – К., 1997 5. Основи конституційного права України – К., 2000 1. Президент — це, як правило, одноособовий виборний голова держави в країнах з республіканською формою правління, який обирається її громадянами на 4–7 років. Ця посадова особа очолює державу в 150 країнах світу. Вперше інститут президентства виник
  

• Конституційний суд України
  1. Місце, завдання та повноваження Конституційного Суду в системі судової влади. 2. Склад та порядок формування Конституційного Суду. 3. Правовий статус суддів Конституційного Суду України. 4. Провадження в Конституційному Суді України: а) форми звернення до Конституційного Суду; б) порядок розгляду конституційних подань та конституційних звернень; в) акти Конституційного Суду. 5. Апарат і організація роботи Конституційного Суду України. І. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завданням КСУ є гарантування верховенства
  

• Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
  Важливою ланкою в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина є Конституційний Суд України, який здійснює судовий конституційний контроль та захист основ конституційного ладу, основних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства права і прямої дії Конституції на всій території України. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду
  

• Конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті в Україні
  Будучи формою суспільної свідомості, релігія тіс­но пов'язана з правом. Цей зв'язок існує як на рівні релігійних і правових нормативних систем, так і на рівні формування загальнодержавної волі та її закріп­лення в системі законодавства, що регулює діяльність церкви (релігійних організацій) в суспільстві. Така тема є предметом не тільки релігієзнавчого, а й юри­дичного аналізу. Вона набуває подальшої актуалізації за умов демократизації суспільно-політичного про­цесу в Україні, пов'язана з практичними питаннями установлення міжрелігійної злагоди, толерантних вза­ємин між сакральними і секулярними видами духов­ної культури, паритетності між релігійними і віль­нодумними ідеями. Тому пропонуються до розгляду такі питання: 1. Поняття свободи совісті як конституційно-пра­вової категорії.
  

• Конституційні засади ( принципи ) здійснення правосуддя ( судочинства)
  1. Поняття, система та значення засад ( принципів ) судочинства. 2. Характеристика засад ( принципів ) судочинства, що закріплені в Конституції України, Законі України “ Про судоустрій “, та галузевих процесуальних законах: - законність; - здійснення правосуддя виключно судами; - гарантування всім суб’єктам правовідносин права на судовий захист; - рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом; - забезпечення доведеності вини, публічність кримінального процесу; - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості, принцип диспозитивності; - підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; - забезпечення обвинуваченому права на захист; - гласність судового процесу
  

• Конституційні засади виконавчої влади України
  ПЛАН 1.Вступ. 2.Конституційні засади формування Кабінету Міністрів. Порядок призначення на посаду Прем’єр-міністра України. 3.Повноваження і акти Кабінету Міністрів України. 4.Відповідальність Кабінету Міністрів. 5.Висновок. 1.ВСТУП. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р., є основним Законом держави і займає центральне місце в системі законодавства. Одним з найголовніших наслідків прийняття Основного Закону незалежної України є конституювання механізму здійснення державної, в тому числі виконавчої влади на рівні його найвищих щаблів. Тим самим був позначений певний рубіж у теоретичних дискусіях і практичних пошуках щодо обрання форми
  

• Конституційні основи прокуратури
  ПЛАН Вступ 1. Прокуратура в Україні: поняття, основні завдання та функції 2. Система органів прокуратури 3. Місце прокуратури в системі державних органів 4. Конституційне регулювання діяльності прокуратури Висновки Список використаної літератури Вступ Конституційні зміни державного механізму, необхідність реалізації сучасної правової полі тики в галузі прав людини потребують оновлення всієї державно-правової системи, в тому числі і такої її провідної ланки, як прокуратура. У зв'язку з цим варто нагадати, що вітчизняна прокуратура має глибокі коріння і вікові традиції.
  

• Конституційні права і свободи людини громадянина
  Зміст Вступ………………………………………………………………………………… . 3 стор І. Поняття людини та походження прав людини…………………………………… 4 стор ІІ. Громадянське суспільство і права людини……………………………………… 7 стор ІІІ. Конституція України і права людини…………………………………………… 10 стор ІV. Громадянські, політичні права
  

• Конституційні права і свободи людини і громадянина
  ПЛАН Вступ   1. Поняття і класифікація конституційних прав і свобод 2. Особисті права і свободи 3. Політичні права і свободи . 4. Економічні права і свободи людини і громадянина 5. Соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина
  

• Конституційні правовідносини
  Учасниками конституційно-правових відносин можуть бути тільки суб'єкти. Суб'єкт конституційного права — це потенційний носій прав і обов'язків, передбачених нормами галузі. Суб'єктом конституційного права виступає держава в цілому. Вона є учасником правовідносин, які безпосередньо виражають її суверенітет. Як носій суверенітету держава сама визначає коло відносин, учасником яких вона є. Ці відносини мають особливий характер і нерідко правлять за основу розвитку інших конституційно-правових відносин. Держава в цілому є учасником конституційно-правових відносин у сфері судочинства. З цим пов'язані процесуальні гарантії прав і свобод, реалізація яких забезпечується авторитетом держави. Такий підхід відо­бражає no-справжньому демократичне ставлення у суспільстві до прав та інтересів
  

• Конституційно-правова відповідальність
  Cистемна криза в усіх сферах суспільного життя України не могла не обминути і конституційну сферу. При цьому особливо небезпечною є безвідповідальність вищих органів державної влади, їх посадових осіб за порушення норм Конституції України від 28.06.1996 р. Актуальність [КПВ] теми посилюється виключною важливістю виконання завдання по створенню ефективного правового механізму захисту Конституції, особливе місце в якому займає конституційна відповідальність. Конституційно-правова відповідальність – це особливий вид юридичної відповідальності, зміст і особливості якої зумовлені першочерговою роллю конституційного права в системі національного права України. Дамо визначення: Конституційно-правова відповідальність
  

• Конституційно-правові основи організації і здійснення державної влади в Україні
  Вступ Питання влади з найдавніших часів були у центрі уваги наукової думки багатьох філософів і вчених інших галузей знань. Відомо, що у папірусах Стародавнього Єгипту, клинописах Месопотамії, індійських ведах, творах давньогрецьких та римських філософів і юристів зафіксовано безліч різноманітних поглядів щодо сутності влади. Середньовічні автори висували на перший план "божественну владу", вважаючи її людський варіант лише похідним від першого, за винятком Н. Макіавеллі, який виклав свої погляди щодо цього у творі "Левіафан". У середині і наприкінці XIX - на початку XX ст. проблемам політики, держави і влади велику увагу приділяли вчені та громадські діячі М.І.Костомаров, Т. Г. Шевченко, М. Владимирський-Буданов, М. Грушевський, В. Липинський,
  

• Конституція України 1996 року: суспiльно-політичне значення
  План : Вступ Розділ 1. Розділ 2. Розділ 3. Розділ 4. Висновки Вступ Слово «конституцiя» у сучасну мову пpийшло з латинської - «constitutio», що буквально можна пеpекласти як «устpiй, становлення, утвеpдження». У Стаpодавньому Римi конституцiями називали окpемi акти, які видавали iмпеpатоpи. Сучасне pозумiння слова «конституцiя» (конституцiя деpжави) беpе свiй початок iз пеpiоду змiни в Євpопi феодального ладу на буpжуазний (XVII-XVIII ст.) i кiнцево викpисталiзовується на початок ХХ ст. вже як сутнiсть основного закону деpжави. Розділ 1. Пеpшу в свiтi неписану конституцiю започаткувала Англiя.
  

• Конституція Канади
  ПЛАН Вступ 1. Структура та основні характеристики Конституції Канади 2. Зміни та доповнення до Конституції Канади 3. Головні особливості писаної Конституції Канади Висновок Список використаної літератури Вступ Канада — держава у Північній Америці. її територія — 9976 тис. кв. км. Населення — 30,1 млн мешканців, 40% — англо-канадці, 27% — франко-канадці. Столиця — Оттава. Найважливіші міста: Монреаль, Торонто, Едмонтон, Ванкувер, Квебек, Калгарі, Гамільтон, Вінніпег. Канада — демократична держава, за формою правління — конституційна монархія з двома офіційними мовами та двома правничими системами — Громадянським правом та Загальним правом. Канада являє собою федерацію, у складі якої виділяється
  

• Конституція про правовий статус особи в Україні
  План 1. Вступ. 2. Висновки. 3. Використана література. Конституція про правовий статус особи в Україні. Кожна людина живе в тій чи іншій державі і має зв'язки з суспільством, в якому вона живе. Кожна держава визначає характер взаємозв'язків суспільства та особи, держави і громадянина. Держава як офіційний представник суспільства юридично закріплює, насамперед в Конституції, права та обов’язки людини й громадянина. Світовий і національний досвід дав змогу встановити ряд основоположних принципів у сфері прав людини і громадя­нина, які дістали закріплення в Конституції України: І. Рівноправність громадян У Конституції України (ст. 24) записано «Громадяни
  

• Конституція США та реальні права громадян
  ПЛАН 1. ВСТУП 2. РОЗРОБКА КОНСТИТУЦІЇ США ТА ЇЇ ОСНОВНІ ІДЕЇ 1) Розробка та прийняття конституції США 1787 року 2) Конституція США про повноваження й порядок роботи Конгресу США 3) Конституція США про статус і повноваження Президента США 4) Конституція США про Верховний суд 5) Конституція США про федеративний устрій держави 3. ПОПРАВКИ ДО КОНСТИТУЦІЇ США ТА РОЗШИРЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ 1) Білль про права 2) Скасування рабства та забезпечення расової рівності 3) Встановлення рівності громадян за статевою ознакою 4) Зниження вікового виборчого цензу 4. СУДОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ В США 5. ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Тема
  

• Конституція України про основи конституційного ладу України
  Вступ Основи конституційного ладу України — це основоположні принципи організації та діяльності держа­ви, які визначають форму і засоби організації Української держави, забезпечують людині та громадянину права і сво­боди та характеризують її як конституційну державу. Будь-яка конституція покликана встановити певні правила, за якими мають будуватися найважливіші суспільні відносини. Приписи конституції встановлюють соціально-політичне обличчя держави, фіксують вихідні принципи їх функціонування й розвитку. В сучасній Конституції України цьому присвячено передовсім I розділ. Ст. 1 Конституції України проголошує: “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава”. Суверенітет – одна з найстаріших категорій конституційного права. За часів
  

• Конституція України 1996 р.
  ПЛАН Вступ 1. Конституційні процеси 90-х рр. 2. Конституція 1996 р. – основний закон незалежної України Висновки Список використаної літератури Вступ Конституція України 1996 р. — це особливий нормативно-правовий акт — Основний Закон Української держави. Розширення меж правового регулювання за рахунок суто "державної сфери" призвело до того, що в юридичній науці радянського періоду був зроблений висновок про те, що Кон­ституція — це Основний закон не лише держави, а й сус­пільства. Дійсно, як і вся система права, Конституція звер­нута і до суспільства, проте вона, як і будь-який інший закон, являє
  

• Конституція України – історія, теоретичні основи, зміни
  1. Теоретичні основи кон­ституції В юридичній науці й практиці конституція постає як ос­новний, головний закон держа­ви, який регламентує найважли­віші з погляду держави суспільні відносини. До них належать за­сади суспільного ладу й політи­ки, правового становища особи, державного устрою, організації та діяльності органів держави. Конституція також визначає герб, прапор, гімн і столицю держави. Термін «конституція» похо­дить від латинського слова «соnstitutio», що означає «устрій», «встановлення». Так імену­валися деякі з актів, проголошуваних римськими імперато­рами. Застосування терміна «конституція» в сучасному його розумінні пов'язане з пізнішими часами — з епохою буржуазних революцій, коли інтереси ново­го класу, який прийшов до по­літичної
  

• Конституція України – основа правової системи нашої держави
  Зміст 1 Конституція — основний закон держави, що визначає найважливіші засади організації суспільства 2. Новітній конституційний процес в Україні 4. Загальні засади конституційного ладу України 5. Конституція України — закріплення нинішніх здобутків i дороговказ у майбутнє 6. Конституція — основа правової системи держави 7. Список використаної літератури Конституція —основний закон держави, що визначає найважливіші засади організації суспільства. На історичному етапі формування суспільної системи різних держав відбивалося й на сутності й ролі конституції. Конституції, як свідчить практика переважної більшості країн, поряд із закріпленням основ державного ладу, найважливіших
  

• Конституція України – фундамент подальшої розбудови правової держави
  Зміст. Вступ 3 1. Розвиток конституційної думки в Україні як історична передумова сучасної Конституції 4 2 Конституція 1997 р. – Основний Закон сучасної Української держави 10 2.1.Загальні засади конституційного ладу України 10 2.2 . Конституційний статус людини і громадянина 18 2.3 Конституція України про систему органів державної влади. 22 3. Конституція України і перспективи подальшої розбудови правової держави 24 Висновки 26 Список використаної літератури . 27 Вступ. Сучасна Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року - найважливіший нормативно-правовий акт новітньої Української держави. Україна нарешті здобула свій Основний Закон – необхідний
  

• Конституція України – фундамент подальшої розробки правової держави
  Зміст. Вступ 3 1. Розвиток конституційної думки в Україні як історична передумова сучасної Конституції 4 2. Конституція 1997 р. – Основний Закон сучасної Української держави 10 2.1.Загальні засади конституційного ладу України . 10 2.2. Конституційний статус людини і громадянина 18 2.3. Конституція України про систему органів державної влади . 22 3. Конституція України і перспективи подальшої розбудови правової держави 24 Висновки . 26 Список використаної літератури 27 Вступ. Сучасна Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року - найважливіший
  

• Конституція України – як основний закон держави
  Зміст. Вступ 3 1.Розвиток конституційної думки в Україні як історична передумова сучасної Конституції 4 2.Конституція 1997 р. – Основний Закон сучасної Української держави . 11 2.1.Загальні засади конституційного ладу України . 11 2.2.Конституційний статус людини і громадянина 20 2.3.Конституція України про систему органів державної влади 24 3.Конституція України і перспективи подальшої розбудови правової держави 27 Висновки 30 Список використаної літератури та законодавства 31 Вступ. Сучасна Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року
  

• Конституція України: реалізація, застосування, використання, виконання і дотримання
  План Загальна характеристика роботи 2 Вступ 3 1.Поняття Конституції України та її значення. 7 2.Основні форми реалізації Конституції України 12 2.1. Застосування Конституції України 21 2.2. Використання Конституції України 24 2.3. Виконання Конституції України 26 2.4. Дотримання Конституції України 27 Висновки 29 Список використаних джерел 33 Загальна характеристика роботи Актуальність теми дослідження .За період становлення і розвитку незалежної України не достатньо освітлена тема реалізації Конституції України, її теоретичне осмислення і практична дія. В процесі виникають питання вирішення яких вдосконалюють та підштовхують на пошук нових шляхів забезпечення реалізації Конституції
  

• Конституція, як нормативно-правовий акт
  ПЛАН ВСТУП. Розділ 1. Нормативно-правові акти. 1.1 Поняття і основні ознаки нормативно-правових актів. 1.2 Види нормативно-правових актів. Розділ 2. Характеристика перших українських конституцій як нормативних актів. 2.1 Проекти конституції окремих періодів. 2.2 Конституція УНР. Розділ 3. Конституція її суть та характеристика. 3.1 Поняття та класифікація конституцій. 3.2 Основні ознаки Конституції. 3.3 Чинна Конституція України. 3.4 Конституція України і перспективи розбудови правової держави. 3.5 Принципи верховенства Конституції у правовій системі. ВИСНОВОК. Список використаних джерел.
  

• Конституція. Конституційна реформа
  План. Вступ 2 1. Поняття Конституції України та сучасна конституційна реформа . 4 2. Форма і структура Конституції України 17 3. Зміст конституції та її властивості . 19 3.1. Загальні засади конституційного ладу України . 19 3.2. Конституційний статус людини і громадянина 23 3.3. Конституція України про систему органів державної влади. 26 4. Порядок прийняття та внесення змін до Конституції України. 28 Висновок: Закон життя, закон дії… . 31 Список використаної літератури: . 33 Вступ. Слово"конституція " у сучасну мову прийшло з латинської
  

• Консульське право
  1. Поняття і джерела консульського права Консульське право можна охарактеризувати як сукупність міжнародно-правових принципів і норм, що регулюють діяльність консульських установ і членів їхнього персоналу і визначальних їхній статус, функції, права й обов'язки. Історично консульські відносини розвивалися як відносини, зв'язані насамперед з міжнародною торгівлею і торговим мореплаванням. Консули довгий час розглядалися как. виборні чи призначені державою радники і помічники, покликані робити на території іноземної держави допомога і сприяння вітчизняним купцям і іншій приватній особам і організаціям. За ними практично не визнавалася яка-небудь якість представництва інтересів своєї держави як такого. З часом коло питань, що входять у компетенцію консульських установ,
  

• Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
  1. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю,— карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини або наркотичні засоби, психотропні речовини, й аналоги чи прекурсори у великих розмірах,— караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин,
  

• Контракт – особлива форма трудового договору
  ПЛАН Вступ 1. Визначення контракту 2. Порядок укладання контракту Висновок Список використаної літератури Вступ Трудовий договір як відповідна позиція взаємовідносин працівника з підприємством щодо виконання певної діяльності є визначальною категорію для трудового договору. Як родове поняття трудовий договір відповідно до чинного законодавства класифікується за окремими ознаками: залежно від специфіки змісту, форми договору, строку дії, порядку укладення. Специфічний зміст мають трудові договори про державну службу. Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах ті їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
  

• Контроль і нагляд у державному управлінні
  ПЛАН 1. Контроль з боку органів законодавчої влади 2. Контроль з боку спеціалізованих контролюючих органів 3. Контроль з боку представницьких органів місцевого самоврядування 4. Судовий контроль 5. Прокурорський нагляд за законністю і дисципліною в державному управлінні 6. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні 7. Громадський контроль § 1. Контроль з боку органів законодавчої влади Згідно з Конституцією України єдиним органом законодав­чої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Верховна Рада відповідно до наданих їй Конституцією України повноважень, безпосередньо або через свої органи здійснює контроль за забезпеченням конституційних прав,
  

• Контроль та його види
  Контроль є одним з найбільш поширених і дієвих спо­собів забезпечення законності. Його сутність полягає в то­му, що суб'єкт контролю здійснює облік і перевірку того, як контрольований об'єкт виконує покладені на нього зав­дання і реалізує свої функції. Аналіз існуючої практики свідчить, що контрольна ді­яльність містить такі елементи: визначення характеру і строків контрольних заходів; залучення до контролю спе­ціалістів, представників громадськості; аналіз підсумків контролю, формування висновків і прийняття рішень; розробка заходів по виконанню прийнятих рішень, вибір шляхів, форм, методів їх реалізації. Що стосується рішень, то вони мають бути конкретни­ми, їх важливо своєчасно довести до виконання, а також пояснити виконавцям. Контрольні органи повинні нада­вати виконавцям
  

• Конфлікти в юридичній практиці
  ПЛАН Вступ 1. Поняття конфлікту та загальні характеристики його проявів 2. Характеристика причин виникнення та основних стадій конфлікту 3. Шляхи вирішення конфліктів та їх попередження 4. Використана література Вступ Наявність конфліктних ситуацій — одна з невід'ємних ха­рактеристик службової діяльності юридичного працівника. Він може стати безпосереднім учасником кон­флікту, долаючи опір правопорушників, або ж включитись у конфлікт між громадянами з метою його вирішення, попере­дження злочину тощо. Нарешті, конфлікт може виникнути в колективі співробітників (між керівником і підлеглим, між працівниками різних служб). Проблема конфлікту надзвичай­но складна і багатоаспектна, тому ми розглянемо лише спе­цифіку
  

• Концепція адміністративної реформи — програма вдосконалення державного управління
  Державно-управлінська діяльність завжди була і є необхідною. Головне полягає в обов'язкових змінах форм і методів цієї діяльності, що диктуються умовами суспільного розвитку. Потреби в таких змінах найбільш голосно заявляють про себе у кризові періоди, коли системи державного управління не можуть забезпечити ефективності управлінського впливу, не встигаючи адекватно реагувати на трансформацію соціально-економічних відносин. У близькому до цього стані перебуває нині система державного управління України. Однією з її слабких моментів є те, що вона еклектично поєднала в собі, по-перше, інститути, які дісталися у спадок від радянської доби; по-друге, нові інститути, що вже сформувались у період становлення незалежності України. "Конфліктуючи" між собою, вони роблять управлінську
  

• Концепція податкової реформи
  Зміст Розділ 1. Аналіз податкової системи України Розділ 2. Засади та шляхи реформування системи оподаткування в Україні Розділ 3. Система податків та зборів, встановлювана в Україні - Податок на доходи фізичних осіб - Податок на прибуток - Податок на додану вартість - Акцизний податок - Збір до Державного соціального фонду - Державне мито - Збір за використання Державної символіки - Ліцензійний збір - Податок на нерухомість - Податок на транспортні засоби - Податок з реклами - Готельний податок - Курортний податок - Збір за паркування автотранспорту - Збір за використання місцевої символіки - Ринковий
  

• Концепція ціноутворення на ф’ючерсних ринках
  ПЛАН 1. Формування ф’ючерсних та майбутніх спотових цін 2. Сучасні концепції ціноутворення на ф’ючерсних ринках 1. Формування ф’ючерсних та май­бутніх спотових цін Актуальною малодослідженою проб­лемою економіки України є ціноутво­рення на основні сировинні товари та фінансові інструменти. Розвиток ринко­вих відносин на ринках сільськогоспо­дарських товарів, енергоносіїв, грошей та цінних паперів викликає необхідність зміни поведінки торговців. Торговельні стратегії учасників торгівлі у ринковій економіці по­винні будуватися не лише на аналізі інформації про динаміку зміни цін та курсів на активи з негайною поставкою спот (зрої), не менш значимими для них стають цінові прогнози спотових цін, які можна отримати виключно за умови
  

• Координація боротьби з організованою злочинністю і корупцією в Україні та за кордоном
  Організована злочинність і корупція у багатьох країнах світу має під собою політичне, економічне, соціальне та історичне підґрунтя. На початку 90-х років в Україні, як і в інших колишніх союзних республіках, внаслідок складних соціально-економічних процесів організована злочинність та корупція почала проникати у всі сфери суспільного життя країни, перетворилася на один з ключових інструментів боротьби за владу, створила загрозу національній безпеці молодої держави. Проблема ефективної протидії організованому криміналітету вимагала радикальних дій. Різко зросла кількість розбійних нападів, терористичних актів, вбивств, в тому числі на замовлення, вчинених щодо представників органів державної влади, активістів громадських об’єднань, журналістів. Між організованими злочинними угрупованнями
  

• Координація діяльності правоохоронних органів та інформаційна безпека
  Початок нового тисячоліття характеризується глобалізацією світових економічних і політичних процесів, невід’ємною складовою яких є інтенсивне використання досягнень сучасних інформаційних технологій. Після вибору Україною шляху до інтеграції в Європу, яка сьогодні активно розбудовує інформаційне суспільство, гостро постала проблема ефективного забезпечення інформаційної безпеки молодої держави. У сучасному світі інформація є найціннішим глобальним ресурсом. Економічний потенціал суспільства переважно визначається обсягом інформаційних ресурсів та рівнем розвитку інформаційної інфраструктури. Інформація постійно ускладнюється, змінюється якісно, зростає кількість її джерел і споживачів. Водночас зростає уразливість сучасного інформаційного суспільства від недостовірної (а іноді й
  

• Корисливі посягання на власність, поєднані з розкраданням майна
  Поняття розкрадання державного, колективного або індивідуального (приватного) майна У статтях 81–86 та 140–144 КК передбачена відповідальність за різні формі розкрадання державного, колективного та індивідуального (приватного) майна. В окремі статті чинного КК виділено розкрадання шляхом крадіжки; розкрадання шляхом грабежу; розкрадання шляхом шахрайства; розкрадання шляхом привласнення, розтрати або зловживання посадовим становищем; розбій з метою розкрадання майна; вимагательство майна. Із переліку цих злочинів видно, що законодавчий термін "розкрадання"1, зазначений кожного разу в назві певної статті, вживається як родове поняття. Це означає, що всім формам
  

• Корупція
  ПЛАН: Вступ. Розділ 1. Загальна характеристика поняття корупція. 1.1 Етимологія слова «корупція». 1.2 Наукове розуміння поняття «корупція». 1.3 Нормативно-правове розуміння корупції. Розділ 2. Корупційні злочини і корупційна злочинність. 2.1 Обгрунтованість вживання терміну «корупційний злочин». 2.2 Підстави віднесення злочинів до категорії корупційних. 2.3 Види корупційних злочинів. Розділ 3. Механізм корупційних відносин. 3.1 Визначення механізму корупційних відносин у науковій літературі. 3.2 Варіанти корумпованої поведінки. 3.3 Схеми корупційної поведінки. Розділ 4. Стан, структура та тенденції розвитку корупції в Україні. 4.1 Хабарництво (ст. ст. 168 - 170 ККУ). 4.2 Результати
  

• Корупція й організована злочинність: проблема співвідношення
  Корупція як соціальне явище пов’язана з багатьма соціальними процесами, у тому числі криміногенними. Насамперед, це стосується зв’язку корупції з організованою злочинністю. Багато вчених схильні розглядати корупцію й організовану злочинність або як одне ціле, або як структурний елемент один одного. Так, О. Гуров вважає корупцію однією з обов’язкових ознак організованої злочинності. Під корупцією він розуміє не просто дачу чи одержання хабара за надання будь-якої послуги, а “ . постійний зв’язок посадових осіб з організованими злочинцями” [1]. Такої ж думки дотримується О. Філімонов, зазначаючи, що в деяких випадках організована злочинність і корупція пов’язані настільки тісно, що це дає підстави вченим виділяти корупцію як одну із ознак організованої злочинності [2]. Л. Аркуша вважає,
  

• Крадіжка. Грабіж
  1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб,—карається обмеженням волі на строк до п’яти рокіз або позбавленням волі на той самий строк. 3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому,— карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років. 4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах,— карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. 5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою,—карається позбавленням
  

• Крайня необхідність
  Ст.16 КК передбачено: “не є злочином дія, яка хоч і підпадає під ознаки діяння, передбаченого кримінальним законом, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам держави, громадським інтересам, особі чи правам цієї людини або інших громадян, якщо цю небезпеку за даних обставин не можна було усунути іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернута шкода”. Таке заподіяння шкоди має оцінюватись як правомірне, воно у більшості випадків буде суспільно корисним. Одна з найголовніших умов правомірності – заподіяна шкода повинна бути менш значною, ніж відвернена. Умови правомірності заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності: 1) наявність небезпеки заподіяння шкоди інтересам, які охороняються законом; 2) неможливість
  

• Кредитний договір. Види кредитних договорів
  Визначення кредиту дає Положення "Про кредитування", затверджене постановою Правління НБУ № 246 від 28.09.95. Кредити, які надаються згідно з яким кредит - позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний. Фізичні особи - споживчий кредит (лише в національній грошовій одиниці). Види банківського кредиту. банками, поділяються: - за строками користування а) короткострокові - до 1 року, б) середньострокові - до 3 років, з в) довгострокові - понад 3 років. Строк кредиту,
  

• Криміналістика
  Історія будь-якої науки в тому числі і криміналістики - окрема галузь знань. Слід відмітити, що історія криміналістики розглядається як історія специфічного роду діяльності. В нас час криміналістика являється досить популярною наукою. Уявлення про неї з більшою чи меншою долею повноти і правильності мають навіть школярі. Це пов’язано з високим ступенем інформатизації, що характеризує наше суспільство. Крім того криміналістика по своїй суті є прикладною юридичною наукою, яка більш ніж всі інші науки асоціюються в уяві пересічного громадянина з так званим "криміналом", який завжди цікавив, цікавить і мені здається буде цікавити людей. Необхідно також зазначити, що історія криміналістики, як наука виділилась з загального вчення про криміналістику порівняно недавно. Історія криміналістики
  

• Криміналістика: розслідування незаконного обігу вогнепальної зброї та тілесних ушкоджень
  Останнім часом в Україні одним з факторів погіршення криміногенної обста­новки є наростаюча озброєність злочинного світу і відкрита демонстрація зброї. У та­кій ситуації особливої актуальності та гостроти набувають проблеми боротьби з розкраданням і незаконним обігом вогнепальної зброї. Розглядувані злочини, будучи од­ним з найбільш «перспективних» напрямів діяльності організованих злочинних угру­повань, поряд з торгівлею наркотиками, людьми, контрабандою й проституцією, не тільки не зменшуються, але й призводять до розширення так званого «збройового чорного ринку». Вони стають усе більш дохідним злочинним промислом, які мають, на відміну від ряду інших посягань, відносно велику доступність і менший ступінь ризику викриття. Кримінальна відповідальність
  

• Криміналістична методика
  ПЛАН : Вступ 1. Сутність і джерела криміналістичної методики 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики 3. Наукові основи методики розслідування 4. Ситуаційні особливості етапів розслідування Висновок Використана література Вступ Завдання успішного розслідування злочинів, особливо стратегічного характеру, як показує слідчий досвід, не можуть бути вирішені досить швидко і методично правильно тільки за допомогою засобів і прийомів криміналістичної техніки і тактики. Професійно розкрити злочин по гарячих слідах і при відсутності таких, вирішити всі інші завдання розслідування, визначені
  

• Криміналістична характеристика злочинів, поняття та основні елементи
  Зміст. I. Вступ . 2 II. Предмет та завдання криміналістики . 2 III. Механізм вчинення злочину, основи механізму злочинної діяльності 10 1. Злочинність у системі соціальної діяльності 11 Ø Злочин як різновидність соціальної діяльності 11 Ø Криміналістичне поняття діяльності . 12 Ø Структура злочинної діяльності і характеристика її елементів. 13 2. Теорія механізму вчинення злочину . 16 Ø Відображення в основі механізму вчинення злочину 16 Ø Види взаємодії у структурі механізму злочину та їх енергетична сутність. 19 IV. Висновок . 21 ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………22 I. Вступ. Формування
  

• Криміналістичне дослідження документів
  ЗМІСТ ВСТУП 5 Наукові основи криміналістичного дослідження письма 6 Ідентифікаційні ознаки письма 8 Основи методики криміналістичного дослідження письма 16 Техніко-криміналістичне дослідження документів 18 Дослідження бланків документів 20 Дослідження відбитків печаток і штампів 27 Дослідження частково змінених документів 29 Встановлення схованої інформації 34 Криміналістичне дослідження аудіо- та відеодокументів. 37 Особливості огляду магнітних носіїв із записами і підготовка матеріалів для фоноскопічної експертизи 39 ВИСНОВОК 43 ЛІТЕРАТУРА: 44 ВСТУП Для вступу хочу зазначити, що суспільство в своїй діяльності дедалі ширше використовує документи. При чому вслід за науково-технічною революцією документи
  

• Криміналістичні версії
  В зв’язку з цим дедуктивний метод отримання нового знання також відіграє важливу роль і в розслідуванні злочинів, а саме при висуванні версій. Він реалізується при використанні типових версій. “Механізм” їх застосування може бути змальований наступним чином . При побудові конкретної версії, типова версія служить більшим посиланням сулогізму, Конкретна версія – заключення цього сулогізму. Для закріплення даного питання в учбовому процесі можна застосовувати посібник Л.Г. Відонова “Система типових версій про осіб, що вчинили вбивство”. Наприклад, одна з типових версій, що розглядається в цьому посібнику, говорить, що в ситуаціях, коли знайдені частини розчленованого трупу, злочинцями частіше за все є особи, які добре знали потерпілого. Тому, знайшовши частини розчленованого трупу
  

• Кримінальна відповідальність
  Зміст Вступ . . 3 I. Поняття кримінальної відповідальності . 6 I.1 Основний зміст кримінальної відповідальності 11 I.2 Форми реалізації кримінальної відповідальності 12 I.3 Підстави кримінальної відповідальності . 15 ІІ. Сучасні проблеми доповнень до поняття кримінальної відповідальності . 19 II.1 Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері оподаткування 19 II.2 Кримінальна відповідальність за терористичні злочини . 21 Загальні висновки . 25 Перелік посилань 27 Використана література 28 Вступ Зрос­тан­ня зло­чин­нос­ті, що спос­те­рі­га­єть­ся в ос­тан­ні ро­ки, зок­ре­ма ор­га­ні­зо­ва­ної на­силь­ниць­кої та ко­рис­ли­вої, яка вик­ли­ка­на пе­ре­лом­ним пе­рі­о­дом роз­вит­ку
  

• Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
  Особа, яка вчинила злочин у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, підлягає кримінальній відповідальності. 1. Питання про відповідальність-осіб, які вчинили суспільне небезпечні діяння у стані сп’яніння, кримінальним правом традиційно розглядається у контексті проблеми осудності — неосудності. Відомо, що алкоголь (інші одурманюючі речовини) впливає на центральну нервову систему людини, вражає її свідомість і волю. Але у таких осіб, як правило, зберігається контакт з оточуючим середовищем, вони не втрачають можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Стан сп’яніння не може слугувати підставою для звільнення від кримінальної відповідальності чи бути обставиною, що пом’якшує покарання. При обґрунтуванні кримінальної
  

• Кримінальна відповідальність за особливо небезпечні суспільні злочини
  План 1. Поняття і ознаки злочину. 2. Види злочинів. 3. (Відповідальність) Поняття кримінальної відповідальності. 1. Теорія кримінального права включає в поняття злочину наступні чотири ознаки: 1. Злочин – це діяння (дія або бездіяльність), яка заподіює велике зло, шкоду для всього суспільства, а не лише для окремого потерпілого, або, як говорять юристи, злочин є суспільно небезпечним діянням. Якщо через малозначність те чи інше діяння визнається злочином, про що вказано в ч.2 ст.7 КК України. Наявність чи відсутність суспільної небезпеки – це головна ознака, за якою злочин відрізняється від інших правопорушень і адміністративних, дисциплінарних, цивільно-правових. 2. Злочин – це діяння, яке прямо передбачене кримінальним законом, тобто кримінально
  

• Кримінальна відповідальність за шпигунство
  ВСТУП 1. ЮРИДИЧНЙ АНАЛIЗ · ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА · СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА · ОБ’ЄКТ ТА ПРЕДМЕТ · СУБ’ЄКТ 3.ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 4.ВИСНОВОК 1. ВСТУП Шпигунство - одне з найбiльш небезпечних злочинiв, яке може спричинити великi збитки державним iнтересам України. Держави якi проводять шпигунську дiяльнiсть проти України нiколи не жалкували сил та засобiв на проведення розвiдувально-пiдривної дiяльностi i навiть у такій формi як шпигунство. Ось чому уряд України придiляє велику увагу питанням охоронi державної таємницi.
  

• Кримінальна відповідальність неповнолітніх
  План Вступ 1. Звільнення від кримінальної відповідальності і покарання з застосуванням примусових заходів виховного характеру. 2. Особливості застосування покарання неповнолітніх. 3. Особливості звільненя неповнолітніх від відбування покарання. 4. Практачна часитина. Висновки. Вступ Як вже зазначалось, суб"єктом злочину є особа, яка на момент вчинення злочину досягла певного віку - шістнадцяти або чотирнадцяти років. Вік суб"єкта злочину - це не тільки критерій нижчої межі, з якої можлива
  

• Кримінальна відповідальність неповнолітніх злочинців
  ЗМІСТ Вступ 4 1. Кримінальна відповідальність неповнолітніх злочинців. Вік, як критерій застосування кримінальної відповідальності на Україні . 6 2. Неповнолітність, як обставина, що пом'якшує кримінальну відповідальність 9 3. Проблеми застосування позбавлення волі до неповнолітніх злочинців . 11 4. Умовно дострокове звільнення неповнолітніх від відбуття покарання 14 5. Погашення і зняття судимості 15 6. Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру, які не є кримінальним покаранням 20 Висновок . 24 Список
  

• Кримінальна відповідальність співучасників. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої
  1. Виконавець (співвикрнавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений ним злочин. 2. Організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої час- тини цього Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем. 3. Ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину, ставляться в вину лише цьому співучасникові. Інші обставини, що обтяжують відповідальність і передбачені у статтях Особливої частини цього Кодексу як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця, ставляться в вину лише співучаснику, який усвідомлював ці обставини. 4. У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину
  

• Кримінальна відповідальність та її підстави
  ЗМІСТ ВСТУП 1. Поняття кримінальної відповідальності 2. Підстави кримінальної відповідальності 3. Структура Кримінального кодексу 4. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП 1. Кримінальне право України знаходить своє відображення в законодавстві України про кримінальну відповідальність, що являє собою єдину нормативну систему — Кримінальний кодекс України, який грунтується на Конституції України та загальновизнаних прин­ципах і нормах міжнародного права. КК складається із криміналь­них законів, що діють в рамках Кодексу як єдина нормативна сис­тема з моменту
  

• Кримінальна політика і профілактика злочинів
  Як відомо, профілактика злочинності — це багаторівнева система державних та громадських заходів, спрямованих на усунення, послаблення чи нейтралізацію причин та умов злочинності. Зазначені питання актуальні й для Харківського регіону, де спостерігається досить високий рівень злочинності, в тому числі й серед неповнолітніх. Значний обсяг роботи запобігання злочинності виконують органи внутрішніх справ. Їх особлива роль у цій справі обумовлена широкою компетенцією, значним обсягом повноважень щодо здійснення оперативно-розшукової, адміністративно-юрисдикційної, кримінально-процесуальної та інших видів діяльності у боротьбі з правопорушеннями та основною масою злочинів, наявністю у структурі різних служб та підрозділів, включаючи такі, що спеціалізуються на кримінологічній профілактиці,
  

• Кримінальна субкультура і її роль у детермінації злочинності
    План Вступ … .3 Розділ 1. Поняття і ознаки кримінальної субкультури. 1.1. Поняття кримінальної субкультури 7 1.2. Ознаки кримінальної субкультури .12 1.3. Історичний аспект кримінальної субкультури .15 Розділ 2. Структура кримінальної субкультури. 2.1. Елементи кримінальної субкультури .…18 2.1.1. Закони злочинного світу - основа кримінальної субкультури .….19 2.1.2. Ієрархія кримінального світу .…23 2.1.3. “Общак” .…30 2.1.4. Блатні санкції ….32 2.2. Мова злочинного світу ….35 2.3. Татуювання
  

• Кримінальна харкткристика окремих способів ухилень від сплати податків
  Вступ Аналіз криміногенної ситуації, що склалася в сфері нарахування і сплати податків, свідчить про необхідність наукової розробки комплексу профілактичних заходів в окремих сферах підприємницької діяльності. Найбільшої уваги в сучасних умовах вимагає попередження податкових правопорушень у сферах: кредитно-фінансових відносин ; зовнішньоекономічної діяльності; реалізації нафтопродуктів; імпорту і реалізації медичних препаратів; операцій з нерухомим майном; виробництва і реалізації сільгосппродукції; операцій з чорними і кольоровими металами; ігрового бізнесу; торгівлі; виробництва і реалізації підакцизних товарів і інші. У цьому науковому дослідженні буде розглянута діяльність податкової міліції щодо профілактики податкових
  

• Кримінальне право як співучасть
  З давніх давен існує народне прислів’я "Гуртом легше й батька бити". Дане прислів’я можна виявити і в такому понятті кримінального права як співучасть, тобто вчинення злочину спільними діями кількох осіб – гуртом. перевищує 1) гуртом легше підготувати й вчинити злочин; 2) легше приховати злочинця, знаряддя злочину і засоби його вчинення, сліди злочину, а також предмети, здобуті злочином. Груповий злочин набагато ефективніший для виконання злочинних намірів. Поєднання злочинних зусиль кількох осіб набагато перевищує суму їх окремих, індивідуальних дій. Саме тому груповий злочин набагато більше суспільне небезпечний від злочину, вчиненого поодинці. Дві і більше особи, що беруть участь в одному
  

• Кримінальний кодекс
  1. Кримінальна відповідальність – це одна з форм юридичної відповідальності, яка настає за споєння злочинів, тобто найтяжчих за своїми суспільно-шкідливими наслідками. 2. Питання, пов'язані з кримінальною відповідальністю, регулюються кримінальним законодавством. Воно визначає перелік суспільно небезпечних діянь, що є злочинами, і міри покарання, які слід застосувати до осіб, винних у їх вчиненні. 3. Основним джерелом галузі права є кримінальний кодекс України 1961 року з багатьма подальшими його змінами. 4. У просторі дія Кримінального кодексу поширюється на всю територію нашої держави. Отже, всі вчинені на території України діяння, визначені Кримінальним кодексом як злочини, тягнуть за собою кримінальну відповідальність. 5. Дія Кримінального кодексу за колом осіб полягає
  

• Кримінальний кодекс та межі його дії
  Кримінальна відповідальність Право верховної влади карати за злочини ґрунтується на необхідності захищати довірене їм суспільне благо від узурпації його приватними особами. Чезаре Беккаріа 1. Кримінальний кодекс та межі його дії Конституцією України встановлено: діяння, які є злочи­нами, і відповідальність за них можуть визначатися виключно законами України. Будь-які інші нормативно-правові акти (як-от укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, акти мініс­терств і відомств України) не можуть вирішувати цих пи­тань. Таким чином, після прийняття Конституції України в нашому праві остаточно закріплено
  

• Кримінальні процеси у сфері приватизації та заходи протидії їм
  Набування власності після державного контролювання за часів Союзу – процес складний і драматичний. Приватизаційні процеси роздержавлення в Україні тривають понад шість років, і наслідки цього є неоднозначними. Відповідно до Державної програми приватизації, яка була схвалена Верховною Радою України, передбачалося, що усі громадяни України стануть власниками, отримавши приватизаційні майнові сертифікати і обмінявши їх на акції підприємств, що приватизуються. З 1993 року почався масовий процес вкладення сертифікатів в створені довірчі товариства та різні фінансові компанії, які обіцяли власникам отримання високих дивідендів, але їх діяльність, в більшості випадків, була злочинною. За результатами усіх правопорушень, пов'язаних
  

• Кримінальні процеси у сфері приватизації
  Набування власності після державного контролювання за часів Союзу – процес складний і драматичний. Приватизаційні процеси роздержавлення в Україні тривають понад шість років, і наслідки цього є неоднозначними. Відповідно до Державної програми приватизації, яка була схвалена Верховною Радою України, передбачалося, що усі громадяни України стануть власниками, отримавши приватизаційні майнові сертифікати і обмінявши їх на акції підприємств, що приватизуються. З 1993 року почався масовий процес вкладення сертифікатів в створені довірчі товариства та різні фінансові компанії, які обіцяли власникам отримання високих дивідендів, але їх діяльність, в більшості випадків, була злочинною. За результатами усіх правопорушень, пов'язаних з діяльністю трастів, останні зобов'язані повернути громадянам
  

• Кримінально – правові заходи щодо затримання злочинців у діяльності ОВС
  Вступ Глава 1 Інститут затримання злочинця у системі обставин, які виключають злочинні вчинки: 1) Історіко-правовий нарис формування кримінального законодавства про затримання злочинця; 2) Затримання та його місце у системі заходів обмеження волі; Глава 2 Кримінально-правова характеристика інституту затримання злочинця: 1) Поняття і ознаки особи підлягаючої затриманню; 2) Приводи та підстави затримання злочинця; 3) умови правомірності затримання злочинця; Глава 3 Кримінально-правові наслідки застосування заходів необхідності затримання злочинця: 1) Підстави і умови правомірності заподіяння шкоди злочинцю при затриманні; Заключення. Список використаної літератури. Додатки. Вступ
  

• Кримінально-виконавче право
  План 1. Поняття про кримінально-виконавче право, його завдання 2. Загальні положення виконання покарань у виглядіПозбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі3. Виправно-трудові установи Використана література 1. Поняття про кримінально-виконавче право, його завдання Кримінально-виконавче право (його також називають виправно-трудовим правом, а ще раніше цю галузь права іменували пенітенціарним правом) являє собою сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у процесі виконання покарань, визначених у вироку суду. Тісний зв'язок кримінально-виконавчого
  

• Кримінально-правове діяння (дія або бездіяльність)
  План 1. Поняття про кримінально-виконавче право, його завдання 2. Загальні положення виконання покарань у виглядіПозбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі3. Виправно-трудові установи Використана література 1. Поняття про кримінально-виконавче право, його завдання Кримінально-виконавче право (його також називають виправно-трудовим правом, а ще раніше цю галузь права іменували пенітенціарним правом) являє собою сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у процесі виконання покарань, визначених у вироку суду. Тісний зв'язок кримінально-виконавчого
  

• Кримінально-правове дослідження cтадій вчинення злочину
  ЗМІСТ Вступ Розділ І. Поняття, види і значення стадій вчинення злочину 1.1 Поняття стадій вчинення злочину 6 1.2 Закінчений злочин як самостійна завершальна стадія 17 вчинення злочину Розділ ІІ. Готування до злочину, як вид попередньої злочинної діяльності і відповідальність за нього 2.1 Поняття і форми готування до вчиннення злочину 24 2.2 Відмежування готування до злочину від виявлення наміру 41 2.3 Відповідальність за готування до злочину 46 Розділ ІІІ. Замах на вчинення злочину 3.1 Поняття, ознаки і види замаху на злочин 56 3.2 Відмежування замаху на злочин від інших стадій попередньої
  

• Кримінально-правові заходи протидії проявам злочинних угруповань у місцях позбавлення волі
  Кримінальний кодекс України у главі VIII “Злочини проти правосуддя” встановлює відповідальність за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 183 КК), за ухилення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі (ст. І831 КК) та за злісну непокору законним вимогам адміністрації виправно-трудової установи (ст. 1833 КК). У главі 1 КК “Злочини проти держави” у ст. 691 передбачено відповідальність за дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ. За своєю спрямованістю перелічені діяння є протидією режиму відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Тому доцільно склади всіх згаданих злочинів помістити в одну главу. з огляду на це, ми вважаємо вірним об’єднання цих складів злочинів в одному розділі Проекту КК. Хоча, на наш погляд, наведені склади злочинів мають
  

• Кримінально-правові заходи щодо затримання злочинців у діяльності ОВС
  Вступ Глава 1 Інститут затримання злочинця у системі обставин, які виключають злочинні вчинки: 1) Історіко-правовий нарис формування кримінального законодавства про затримання злочинця; 2) Затримання та його місце у системі заходів обмеження волі; Глава 2 Кримінально-правова характеристика інституту затримання злочинця: 1) Поняття і ознаки особи підлягаючої затриманню; 2) Приводи та підстави затримання злочинця; 3) умови правомірності затримання злочинця; Глава 3 Кримінально-правові наслідки застосування заходів необхідності затримання злочинця: 1) Підстави і умови правомірності заподіяння шкоди злочинцю при затриманні; Заключення. Список використаної літератури. Додатки. Вступ
  

• Кримінально-процесуальне доказування
  План 1. Особенности криминально-процессуального познания. 2. Понятие доказывания, его содержание. Субъекты процесса доказывания. 3. Процессуальные гарантии в доказывании. 4. Роль презумпций в доказывании. Презумпция невиновности. формой познания в уголовном процессе является доказывание. Объективная истина – цель познавательной деятельности в уголовном процессе. Под истиной в методологии научного познания понимается соответствие наших представлений, выводов, суждений объективной действительности. Установление объективной истины – основная задача предварительного следствия, дознания и неизменная задача уголовного процесса. Только установив истину, органы предварительного следствия, дознания и правосудия могут правильно разрешить дело
  

• Кримінально-процесуальне право
  1. Процесуальна форма, відносини і гарантії кримінального процесу. Кримінальний процес – врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність правоохоронних органів щодо розкриття злочинів, викриття та покарання винних і правовідносини, які виникають у ході цієї діяльності вказаних органів одного з одним, а також із громадянами, посадовими особами, установами, підприємствами, громадськими організаціями й трудовими колективами, які залучаються до сфери кримінально-процесуальної діяльності. Кримінально-процесуальний закон встановлює чіткий порядок розслідування злочинів, розгляду справ в судах і т. д. Кримінальна справа порушується у формі складання про це постанови чи ухвали, притягнення особи як обвинуваченого у формі винесення відповідної постанови
  

• Кримінально-процесуальне право і закон
  ПЛАН 1. Зміст і структура кримінально-процесуального права 2. Джерела кримінально-процесуального права та їх характеристика 3. Дія кримінально-процесуального закону в часі, просторі щодо осіб Висновок Література 1. Зміст і структура кримінально-процесуального права Кримінальний процес – це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду по розкриття злочинів, викриттю й покаранню винних та недопущенню покарання невинних, а також система правовідносин, що виникають у перебігу цієї діяльності.
  

• Кримінально-процесуальне право України і закон
  План 1. Зміст і структура кримінально-процесуального права. 2. Джерела кримінально-процесуального права та їх характеристика. 3. Дія кримінально-процесуального закону в часі, просторі щодо осіб. Висновок Література 1. Зміст і структура кримінального права Кримінальний процес – це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду по розкриття злочинів, викриттю й покаранню винних та недопущенню покарання невинних, а також система правовідносин, що виникають у перебігу цієї діяльності. Вказаних
  

• Криміногенна ситуація та стан економіки в аграрному секторі України
  Перехід України до ринкових умов господарювання через відсутність відповідного досвіду його здійснення і чітких методик щодо вибору раціональних форм діяльності підприємств агропромислового комплексу є складним процесом, сповненим рядом протиріч. Безперервні реформування, зміна правового поля, ринкові перетворення, перехід від одних схем управління до інших, створення нових господарських структур шляхом роздержавлення і приватизації, формування багатоукладної економіки в аграрному секторі, заснованої на різних формах власності, поки що не дали відчутних результатів та призвели до виникнення кризового стану у галузі. Останнім часом намітилася тенденція
  

• Кримінологічна політика у сфері боротьби з організованою злочинністю
  Більшість економічно розвинених країн відчувають наслідки кримінального вибуху, пік якого у повоєнні роки прийшовся на 60 —70-ті роки. Проте саме останніми роками злочинність набула характеру глобальної проблеми, що пов’язано не стільки зі зростанням її рівня, скільки зі зміною якісних характеристик. Транснаціональна злочинність, тероризм у всіх його формах і проявах, організована злочинність, наркобізнес, вбивства на замовлення, масштабна корупція — ці та інші подібні злочини стали прикметою сучасного періоду розвитку цивілізації. Відповідно до результатів численних опитувань населення однією з найгостріших соціальних проблем стала криза правопорядку. Значна частина опитаного населення відчуває незахищеність перед злочинністю. Безкарність кілерів, здирників, організаторів кримінальних
  

• Кримінологічна та психологічна характеристика організованих злочинних форм об’єднань у новому Кримінальному кодексі України
  Верховна Рада України 5 квітня 2001 року прийняла новий Кримінальний кодекс України. У статті 28 цього Кодексу чітко визначено типологію групових злочинності і вперше дано поняття організованих злочинних об’єднань, організованої групи та злочинної організації. Наведемо текст ст. 28 КК України. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією: “1. Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. 2. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили
  

• Кримінологічні аспекти банківської діяльності
  За умов нинішньої нестабільності у суспільстві та економічної кризи, на фоні послаблення реального впливу держави на макро- і мікрорівнях, доларизації грошового обігу, посилення структурних деформацій в економіці відбувається значне зростання кількості вчинених корисливих злочинів. Значною мірою вражена кримінальними метастазами кредитно-фінансова та банківська сфера, в яких кількість злочинів постійно збільшується. Викрито чимало фактів незаконного отримання й нецільового використання пільгових кредитів, переливу капіталів у “тіньову” економіку і зарубіжні банки, “відмивання” грошей, здобутих злочинним шляхом. На кінець 2000 р. в Україні зареєстровано понад 200 фінансових установ. Серед них: 2 державні банки — Державний експортно-імпортний банк та Ощадний банк України, 118 — створено
  

• Культура спілкування в професійній діяльності працівників органів внутрішніх справ. Правила спілкування з окремими категоріями громадян
  План. 1. Культура спілкування. Поняття та види спілкування. 2. Основні принципи. 3. Культура спілкування з громадянами. Спілкування є однією з центральних проблем, крізь призму якої вивчаються питання сприймання й розуміння людьми одне одного, лідерство й керівництво, згуртованість і конфліктність, міжособистісні взаємини та ін. Спілкування допомагає глибше розглянути процес міжособистісної взаємодії та міжособистісних взаємовідносин. Культура спілкування – це вміння встановлювати зворотний зв’язок, відгукнутися на думки, почуття, турботи й проблеми іншої людини (це стосується всіх рівнів спілкування). Форми спілкування змінні, сутність спілкування – незмінна. Головні принципи спілкування і рекомендації до них: 1. Відмінність між мовним і немовним
  

• Культура управління колективом. Стиль керівника підрозділу органів внутрішніх справ
  План. 1. Морально-психологічний клімат. Поняття та значення. 1. Елементи формування морально-психологічного клімату. 2. Образ міліцейського керівника на основі статистичних даних. Кожному трудовому колективу, в тому числі й колективу органу внутрішніх справ, притаманні певні ознаки. Найважливіша серед них - наявність суспільно-значимої мети, яка об’єднує членів колективу, і спільна діяльність, спрямована на досягнення цієї мети. Колектив має певну організаційну структуру, зумовлену метою та відносинами управління і підпорядкування. З огляду на це в ньому формується певний морально-психологічний клімат. Морально-психологічний клімат – це стійка духовна атмосфера, морально-психологічний стан колективу, який виявляється у стилі й манері поведінки, взаємовідносинах
  

• Культурні права
  Самостійною групою конституційних прав та свобод людини і громадянина в системі прав є культурні права й свободи. У найбільш загальному розумінні ці права за своєю суттю є мірою духовності, яку гарантує особі держава із урахуванням умов життя й діяльності громадян, суспільства і держави. За своїм змістом культурні права і свободи - це суб'єктивні права людини в культурній (духовній, ідеологічній) сфері, це - певні можливості доступу до духовних здобутків свого народу і всього людства, їх засвоєння, використання й участі у подальшому їх розвитку. Утвердження і забезпечення права людини на освіту в будь-якій країні є одним з найважливіших обов'язків держави. Це зумовлено тим, що освіта в сучасному глобалізованому й інформатизованому
  

• Латентність комп’ютерної злочинності
  На сучасному рівні розвитку світового інформаційного суспільства спостерігається тенденція щодо освоєння “кіберпростору” різними кримінальними формаціями з метою пристосування здобутків інформатизації до “традиційних” сфер злочинного бізнесу та формування нових його напрямів. За оцінками експертів, сьогодні комп’ютерна злочинність набуває такого розмаху, що при її ігноруванні в подальшому виникне загроза окремим інтересам не тільки конкретної людини, приватних та державних структур, а й національній безпеці окремих держав і людства в цілому. Згідно з даними Комісії з попередження злочинності та кримінального права Організації Об’єднаних Націй щорічний економічний збиток від комп’ютерних злочинів, за оцінками експертів, становить мільярди доларів США [1]. У зв’язку з цим виникає
  

• Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом
  1. Вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном, здобутих завідомо злочинним шляхом, а також використання зазначених коштів та іншого майна для здійснення підприємницької або іншої господарської діяльності, а також створення організованих груп в Україні чи за її межами для легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо злочинним шляхом, — караються штрафом від п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з конфіскацією грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо злочинним шляхом. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, — караються позбавленням
  

• Легалізація (“відмивання”) доходів, отриманих злочинним шляхом, як міжнародна проблема
  Протягом останніх десятиліть легалізація (“відмивання”) доходів, отриманих злочинним шляхом, набула у світі широкого розповсюдження. Ускладнилася і структура злочинних операцій за “відмивання” доходів. Організовані злочинні угруповання, використовуючи слабкість національних систем регулювання фінансової системи, здійснюють гнучкі та швидкі операції з переведення та переміщення активів через національні кордони, вміло використовують розбіжності в режимах регулювання підприємницької діяльності як в межах національних систем, так і між самими системами з головною метою — приховування джерел походження коштів, їх власників та механізмів контролю над ними. Не існує єдиного поняття стосовно “відмивання грошей” ні в міжнародному законодавстві, ні в законодавстві окремих держав. Під ним
  

• Ліквідаційна процедура
  У випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». До наслідків, які наступають після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закон відносить: 1. авершення підприємницької діяльності банкрута закінченням технологічного циклуй виготовлення продукції у разі можливості її продажу; < 2. строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і
  

• Ліцензійне використання винаходів, корисних моделей, інтегральних схем. Видача ліцензій, ліцензійні умови. Порядок видачі та анулювання ліцензій
  Ліцензія - дозвіл власника патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах; За ліцензійним договором власник патенту (ліцензіар) передає право на використання винаходу (корисної моделі) іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені договором про виключну або невиключну ліцензію. За договором про виключну ліцензію ліцензіар передає право на використання винаходу (корисної моделі) ліцензіату в певному обсязі, на визначеній території і на обумовлений строк, залишаючи за собою право використовувати винахід (корисну модель) в частині, що не передається ліцензіату. При цьому ліцензіар не має права надавати
  

• Ліцензування і передача технологій
  ЗМІСТ 1. Лицензування 2. Передача технологій Література Лицензування і передача технологій . Ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.[1] ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства
  

• Логічний аспект аналізу судових доказів
  ПЛАН Вступ 1. Поняття та значення доказів 2. Властивості доказів 3. Класифікація доказів Висновки Список використаної літератури Вступ Об'єктивна істина в цілому і окремі факти, обставини справи встановлюються слідчими орга­нами, прокурором і судом лише шляхом кримінально-процесуального доказування, під час якого збираються, перевіряються, оцінюються докази і на їх підставі приймаються й об­ґрунтовуються процесуальні рішення. Цим зумовлюється те, що доказування має найбільшу питому вагу в усій діяльності органів і осіб, які ведуть процес, осіб, яких вони залучають до цієї діяльності,
  

• Людина і влада, принцип верховенства права як принцип правової держави
  План І. Вступна частина ІІ. Основна частина 1. Поняття влади 2. Людина і влада 3. Принципи верховенства права та верховенства закону 4. Проблеми реалізації принципу верховенства права в Україні ІІІ. Підсумкова частина Список використаної літератури ВСТУП Концепція правової держави була розвинена німецькою юридичною наукою і після Другої світової війни стала однією з важливих складових європейської політичної ідентичності, яка лягла в основу правових систем більшості європейських країн. У більшості конституцій постсоціалістичних країн Східної Європи принцип правової держави знайшов своє формальне закріплення. Більше того, на сьогодні від того, наскільки та чи інша країна Європи забезпечує втілення принципу правової
  

• Магдебурзьке право Західної Європи
  Магдебурзьке право – середньовічне міське право, за яким міста звільнялися від управління і суду великих земельних власників та створювали органи місцевого самоуправління. Воно закріплювало права міських станів --- купців, міщан, ремісників, було юридичним виявом успіхів міського населення в боротьбі проти феодалів. Виникло в 13 ст. у м. Магдебурзі (звідси й назва, тепер ФРН). Магдебурзьке право встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоврядування, суду, купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо. Протягом 13-18 ст. Вважається, що Магдебурзьке право, як новий тип міського самоуправління виникло, коли у 1188 році архієпископ Віхман надав привілей на самоврядування місту Магдебург
  

• Мажоритарні виборчі системи
  План 1. Вступ 2. Типологізація виборчих систем 3. Поняття мажоритарної виборчої системи та історія її розвитку 4. Уніномінальні мажоритарні виборчі системи : 4.1. Система відносної більшості 4.2. Система абсолютної більшості 4.3. Система альтернативного голосування 4.4. Система кваліфікованої більшості та система єдиного одночасного голосу 5. Поліномінальні мажоритарні системи : 5.1. Система єдиного голосу, що не передається 5.2. Система відносної більшості з кумулятивним голосуванням 5.3. Система єдиного голосу, що передається 6. Позитивні і негативні риси мажоритарних виборчих систем 7. Висновки Література Вступ Термін “виборча система” використовується в широкому та
  

• Майновий найом
  С т а т т я 256. Договір майнового найму За договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. С т а т т я 257. Форма договору майнового найму Договір майнового найму між громадянами на строк більше одного року повинен бути укладений у письмовій формі. Договір найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі, за винятком випадків, передбачених окремими правилами. С т а т т я 258. Строк договору майнового найму Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством. (із змінами, внесеними Законом № 2554-12 від 07.07.92) С т а т т я 259. Укладення договору
  

• Майнові права подружжя
  Право спільної сумісної власності подружжя займає цент­ральне місце у системі майнових відносин між ними. Виз­начальним тут є принцип спільності нажитого у період шлюбу майна. Юридичне закріплення цей принцип отримав ще у Сімейному кодексі УРСР 1926 p. (його повна назва — Ко­декс законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР), зберіг свою життєздатність і у нині Діючому законодавстві. Однак детально були врегульовані майнові відносини подружжя лише Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб і сім'ю, прийня­тими 27 червня 1968 p., і прийнятим в їх розвиток шлюбно-сшейним законодавством союзних республік. З цього мо­менту більшість правових норм щодо власності подружжя не зазнавала суттєвих змін, що свідчить про вдалість вибра­ного правового
  

• Майнові правовідносини батьків і дітей
  ПЛАН 1. Сутність майнових правовідносин в сім'ї 2. Умови стягнення аліментів на дітей 3. Порядок та розмір стягнення аліментів на дітей 4. Участь батьків у додаткових витратах на утримання дітей 5. Види заробітку, з яких утримання аліментів не провадиться 6. Обов'язки дітей щодо батьків 7. Права батьків і дітей на майно. Майнові правовідноси­ни між батьками і дітьми Список використаної літератури 1. Сутність майнових правовідносин в сім'ї Майнові правовідносини виникають між батьками і дітьми, іншими членами сім'ї та родичами. Майнові правовідносини між батьками і дітьми склада­ються з двох груп: до першої відносяться різноманітні зв'яз­ки батьків і дітей з приводу майна, що знаходиться в сфері володіння сім'ї (житло, предмети домашньої
  

• Майнові та земельні відносини, їх нормативно-правова база
  Земельні відносини регулює Земельний кодекс України. Земельний кодекс було прийнято 13 березня 1992 р. Він установлює, що завданням земельного за­конодавства є регулювання земельних відносин із ме­тою створення умов для раціонального використання та охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання, збереження та відтворення родючості грунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підпри­ємств, установ та організацій на землю. Його розділа­ми є: 1. Загальні положення. 2. Використання зе­мель. 3. Охорона земель. 4. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільсь­когосподарського й лісогосподарського виробництва. 5. Контроль за використанням і охороною земель та їх моніторинг. 6.
  

• Марнотратство або втрата військового майна. Порушення правил поводження зі зброєю
  1. Продаж, застава, передача в користування військовослужбовцем строкової служби виданих йому для особистого користування предметів обмундирування або спорядження (марнотратство), а також втрата або зіпсування цих предметів внаслідок порушення правил їх зберігання — караються арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років. 2. Втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброї, бойових припасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання — караються арештом на строк до шести місяців, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. 3. Діяння, передбачені
  

• Матеріальна відповідальність: ознаки, функції, задачі і правове значення, визначення розмірів
  План 1) Вступ. 2) Поняття ознаки, функції, задачі і правове значення інституту матеріальної відповідальності. 3) Підстава і умови матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю. 4) Матеріальна відповідальність роботодавця перед найманим працівником: правове регулювання, випадки та порядок відшкодування шкоди. 5) Характеристика видів матеріальної відповідальності працівників за суб’єктним складом, розмірами відшкодування. Особливості матеріальної відповідальності при колективній (бригадній) матеріальної відповідальності та при укладенні контракту. 6) Визначення розміру шкоди та порядок її відшкодування.
  

• Матеріальні та формальні склади злочинів
  До матеріальних належать склади злочинів, об‘єктивна сторона яких включає наслідки як обов‘язкову ознаку. Такі злочини вважаються закінченими з моменту настання наслідку. Напр., вбивство, розкрадання майна за винятком розбою, є злочином з матеріальним складом. Вбивство може визнаватися закінченим лише з моменту настання смерті потерпілого, а розкрадання – з моменту, коли суб‘єкт заволодів майном і має реальну можливість хоча б первісно розпоряджатись чи користуватись ним. На відміну від матеріальних, формальними є склади злочинів, об‘єктивна сторона яких не передбачає наслідків як обов‘язкову їх ознаку. Закінченим такий злочин вважається з моменту вчинення діяння, а наслідок віднесено за межі складу злочину, і на кваліфікацію він не впливає це такі злочини, як образа, одержання хабара
  

• Межі здійснення цивільних прав
  У загальній формі вимога до належного здійснення суб'єктивних прав закріплена в ст.68 Конституції, яка передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Межі здійснення права власності передбачені ст.41 Конституції, яка встановлює, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Власне усі вимоги до здійснення цивільного права охоплюються вже першою умовою, вказаною у ст.13 ЦК — здійснення його має відбуватися у межах, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Адже саме цивільне законодавство встановлює заборону завдавати шкоди іншим особам, довкіллю,
  

• Межі та стадії негативної (ретроспективної) кримінальної відповідальності
  Характеристика кримінальної відповідальності В науці кримінального права немає єдиного розуміння кримінальної відповідальності: одні автори ототожнюють її з кримінальним покаранням; інші характеризують кримінальну відповідальність як певного роду обов'язок особи, що вчинила злочин; треті розглядають її як конкретні кримінально-правові відносини; четверті розуміють кримінальну відповідальність як реалізацію санкції кримінально-правової норми; п'яті вважають кримінальну відповідальність осудом винного обвинувальним вироком суду за вчинений злочин із призначенням покарання або без нього тощо. Визначаючи кримінальну відповідальність, необхідно виходити з того, що вона є одним із видів юридичної відповідальності. І хоча остання у правознавстві розуміється по-різному,
  

• Мета злочину та її значення для кваліфікації злочинного діяння
  Мета злочину – це бажання особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягти певних шкідливих наслідків. Вона є характерною ознакою умисних злочинів, що вчиняються з прямим умислом. Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винний та бажав їх настання, можливо лише при ретельному аналізі складу вчиненого злочину та виявлені його елементів і всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки щодо кваліфікації злочину. Мета – обов‘язкова ознака складу злочину лише тоді, коли вона прямо передбачена у диспозиції кримінального закону, і таким чином є обов‘язковою (конструктивною) ознакою складу злочину. Це означає, що відповідальність за законом настає лише за такі дії, які вчиняються з вказаною метою. Напр., за ст.59 посягання на життя представника
  

• Методи виявлення слідів рук
  Сліди рук, у порівнянні з іншими слідами, найчастіше і успішно використовуються в розкритті та розслідуванні злочинів. Приблизно 40 відсотків усіх криміналістичних експертиз складають експертні дослідження таких слідів, і серед них переважна більшість - латентні сліди, виявлення яких у ряді випадків викликає труднощі. На сьогодні є велика кількість різноманітних засобів та методів ви­явлення латентних слідів рук. Наприклад, тільки дактилоскопічних по­рошків нараховується більше сотні. Розібратися у великому розмаїтті засобів та методів, правильно використати в кожному конкретному
  

• Методи державного управління
  Поняття методів державного управління. У загаль­ноприйнятому розумінні термін "метод" означає спосіб чи прийом здійснення чого-небудь. Виходячи з цього, під методами будь-якої діяльності слід розуміти способи, прийоми, засоби, які використовуються для досягнення поставленої мети і становлять зміст цієї ді­яльності. Використовуючи дану теоретичну конструкцію, можна сформулювати визначення методів державного уп­равління — це різноманітні способи, прийоми і засоби ці­леспрямованого впливу органів управління та їх посадових осіб на свідомість, волю і поведінку керованих. Саме методи управління виражають змістовий бік ке­рівного впливу. Вони й є волею держави, конкретизова­ною відповідним управлінським органом у рамках наданих йому юридично-владних повноважень.
  

• Методи інформаційного захисту простору. Інформаційна безпека України
  Початок нового тисячоліття характеризується глобалізацією світових економічних і політичних процесів, невід’ємною складовою яких є інтенсивне використання досягнень сучасних інформаційних технологій. Після вибору Україною шляху до інтеграції в Європу, яка сьогодні активно розбудовує інформаційне суспільство, гостро постала проблема ефективного забезпечення інформаційної безпеки молодої держави. У сучасному світі інформація є найціннішим глобальним ресурсом. Економічний потенціал суспільства переважно визначається обсягом інформаційних ресурсів та рівнем розвитку інформаційної інфраструктури. Інформація постійно ускладнюється, змінюється якісно, зростає кількість її джерел і споживачів. Водночас зростає уразливість сучасного інформаційного суспільства від недостовірної (а іноді й
  

• Методи конституційно-правового регулювання
  Метод науки – це сукупність правил, прийомів, принципів пізнання, які забезпечують отримання об'єк­тивних, достовірних знань. Методологія – це вчення про методи пізнання, тео­ретичне обгрунтування використовуваних у науці мето­дів і способів пізнання; теорія методів, сукупність пев­них теоретичних принципів, логічних прийомів і конк­ретних способів дослідження явищ; система певних теорій, гносеологічних та онтологічних принципів, зако­нів і категорій, які опосередковують загальні властивості й зв'язки буття і наукового пізнання. Методологія науки конституційного права спрямова­на на практику. Вона дає наукове обгрунтування діяль­ності державних органів, народних депутатів, інститутів самоврядування. Методологічна підготовка спеціалістів з конституційного права має своїм завданням
  

• Методика викриття найбільш характерних злочинів і правопорушень на підприємствах Агропромислового комплексу, які переробляють та реалізують сільськогосподарську продукцію
  З поглибленням економічної кризи в державі, негативним розвитком «тіньових» процесів практично в усіх галузях народного господарства, набули значного розповсюдження порушення податкового законодавства в агропромисловому комплексі. Значна їх кількість пов’язана з бартерними операціями, несплатою податків, створенням фіктивних підприємницьких структур та ін. Аналіз виявлених правопорушень свідчить, що найбільше коштів до бюджету не надходить внаслідок не оприбуткування сільгосппродукції, приховування та заниження оподатковуваного доходу від її реалізації. 50 % прихованих податків приходиться на податок на додану вартість, 25% - на податок на прибуток, 15 %-на акцизний
  

• Методика отримання, перевірки та реалізації інформації щодо корупційних діянь
  Корупція в загальному розумінні – це соціальне явище, коли система суспільних відносин допомагає власникам капіталу купувати все: пільги, вплив, закони, рішення на свою користь, заступництво законодавчої, виконавчої та судової влади. Існування корупції в Україні – офіційно визнаний факт. Після проголошення незалежності наша молода держава з перших років відчула на собі потужну силу злочинних і корумпованих елементів, які у взаємодії швидко розподіляли сфери впливу найважливіших галузей економіки, здійснювали всебічний вплив на політичне життя країни. Стан корупції в Україні обумовлює багато чинників. Основні фактори випливають з недосконалої фінансової, податкової, приватизаційної, інвестиційної, промислової, господарської, митно-тарифної політики. Подальша “тінізація” економіки
  

• Методика пороскопічного дослідження
  Особливості методики експертного дослідження мікроознак папілярних узорів. Особливості будови та властивості мікроознак папілярних ліній визначає специфіку кожної з чотирьох стадій пороеджеоскопічного дослідження. Перша стадія - ознайомлення з одержаними матеріалами, огляд об'єктів, виявлення та фіксація мікроознак. Дослідження розпочинає­ться зі з'ясування завдань експертизи, умов, за яких знайдені мікро-сліди папілярних ліній, обставин, які могли викликати їх зміни (спо­собів фіксації, зберігання, упаковки). Передусім визначається сама можливість дослідження мікроознак будови папілярних ліній (для пороеджеоскопічного дослідження придатні тільки сліди на рівній, гладкій поверхні - наприклад, склі, порцеляні, кераміці
  

• Методика проведення дактилоскопічної експертизи
  Методика дактилоскопічної експертизи - це сукупність спеціаль­них прийомів та методів дослідження речових доказів, які використо­вують у криміналістиці. Для всіх видів криміналістичних експертиз ці прийоми мають загальний характер, але разом з тим кожний із ви­дів криміналістичного дослідження має специфічні особливості, які проявляються в цільовому призначенні методів та послідовності їх використання. Експертиза слідів папілярних узорів базується на загальних прин­ципах криміналістичної експертизи, і включає чотири стадії: 1. Попереднє
  

• Методики розслідування хуліганства
  ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Кримінально-правова та криміналістична характеристика хуліганства, їх класифікація та елементи. 1.1. Кримінально-правова характеристика та класифікація хуліганства. 1.1.1. Поняття хуліганства. 1.1.2. Об’єкт злочинного посягання. 1.1.3. Об’єктивна сторона хуліганства. 1.2. Криміналогічна характеристика хуліганства. 1.2.1. Злочини, вчинені дорослими хуліганами. 1.2.2. Злочини, вчинені неповнолітніми хуліганами. 1.3 . Криміналістична характеристика хуліганства. 1.3.1. Місце, час, обстановка, спосіб скоєння хуліганства. 1.3.2. Предмет злочинного посягання. 1.3.3. Особистість потерпілого і злочинця (суб’єкт та суб’єктивна сторона). 1.3.4. Слідова картина. Розділ 2. Методика розслідування хуліганства.
  

• Механізм держави
  ЗМІСТ. ВСТУП. 3 І. Утворення держави в первіснообщинному ладі. Суспільна влада. 5 2. Виникнення держави. 12 3.Основні ознаки держави 17 4. Механізм держави як система державних організацій. 20 5.Ппоняття і структура державного апарату. 23 6. Державна влада та форми державної діяльності. 27 7.Державна влада в Україні. 29 8. Державна податкова адміністрація України як механізм держави 32 ВИСНОВОК. 34 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 35 ВСТУП Розбудова незалежної демократичної держави обумовлює потребу у формуванні відповідної правової системи, державної влади. Від рівня адекватності національної правової системи існуючим економічним, політичним, соціокультурним умовам
  

• Механізм держави як система державних організацій
  Зміст Вступ 3 1. Утворення держави у первіснообщинному ладі. Суспільна влада 5 2. Виникнення держави 18 3. Основні ознаки держави 22 4. Механізм держави як система державних організацій 25 5. Поняття і структура державного апарату 28 6. Державна влада та форми державної діяльності 32 7. Державна влада в Україні 34 Висновки 37 Список використаних джерел 38 В С Т У П Розбудова незалежної демократичної держави обумовлює потребу у формуванні відповідної правової системи, державної влади. Від рівня адекватності національної правової системи існуючим економічним, політичним, соціокультурним умовам життя, а також історичному
  

• Механізм держави, як система державних організацій
  ЗМІСТ Вступ 4 1. Механізм держави, як система державних організацій 5 2. Поняття, структура державного апарата 8 2.1. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави 8 2.2. Принципи організації і діяльності державного апарата 12 3. Органи держави України. 14 3.1 Види органів держави. Поділ влади, як принцип організації роботи державного апарата 14 3.2 Загальна характеристика трьох галузей влади 17 3.3 Система «утримань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади 21 3.4 Керування в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування 22 3.5 Професійна і державна служба 28 3.6 Державна податкова адміністрація
  

• Механізм правового регулювання
  ВСТУП ПРАВОЯКІНСТИТУТСОЦІАЛЬНОГОРЕГУЛЮВАННЯ Закономірності розвитку соціального регулювання 1 снування і розвиток соціального регулювання, його місце і функції у суспільстві характеризуються певним рядом закономірностей: По-перше, кожне історично конкретне суспільство об’єктивно вимагає певної міри соціального регулювання, інакше неможливо запобігти виникненню негативних наслідків для соціальної системи її неорганізованість, або надмірна регламентація. Ця міра залежить від вимог конкретного суспільства, етапу його розвитку, рівня організації. По-друге, в процесі розвитку у суспільстві все більш зростає питома вага соціального (високосоціального). Не
  

• Механізм правого забезпечення місцевого самоврядування
  Місцеве самоврядування є складовою частиною організації управління сус­пільством. Його треба розглядати у декількох аспектах: політичному, господарському, органі­заційному, правничому. У першому випадку мова піде про питання, пов'язані з відносинами між державою і суспіль­ством, про сутність, види і форми таких відносин, тобто про самоврядування як реалізацію демократичної ідеї, один з інститутів парламентського режиму, про політичну владу громади тощо. У другому випадку — про форми власності, на підставі яких діють органи самоврядування, про їхню компетенцію у господарських справах, про спів­відношення господарської діяльності держави, її структур з такою ж діяльністю самоврядних органів. Щодо органі­заційного аспекту, то найбільш важливими тут є питання, пов'язані зі здійсненням координаційних
  

• Механізми протиправного ведення діяльності фінансовими посередниками на ринку приватизаційних паперів України
  Недостатня врегульованість ринку цінних паперів, що викликано багаточисельними прогалинами, суперечностями і недоліками чинних законодавчих і нормативних актів, що регулюють цей ринок, неефективний контроль за процесом приватизації з боку державних органів створили сприятливі умови для злочинних проявів на ринку приватизаційних паперів України. Зокрема, вживані заходи щодо попередження і розкриття злочинів, що скоювалися фінансовими посередниками (інвестиційними фондами та компаніями, довірчими товариствами) на цьому ринку, виявилися неспроможними реально стабілізувати криміногенну обстановку в даному сегменті фінансового ринку. Частина причин, яка обумовлює цей прикрий факт, перед усім пов'язана з тим, що досі працівниками органів внутрішніх справ (ОВС) до кінця
  

• Митна політика України
  ПЛАН Вступ 1. Поняття митної політики 2. Правове регулювання митної політики України 3. Проблеми формування чіткої митної політики держави. Митна політика і національна безпека Висновки Список використаної літератури Вступ Митна політика є одним з дієвих інструментів державного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків, в першу чергу – захисту внутрішнього ринку чи стимулювання виходу вітчизняних товарів на міжнародні ринки. Поняття національних інтересів та національної безпеки в даному випадку виступає тією головною категорією, за якою можливе визначення ефективності та актуальності державного
  

• Митний перевізник
  Особливу зацікавленість перевізників викличе запровадження Митним кодексом нової категорії «митний перевізник», отримання статусу якого надасть певні переваги при здійсненні транзитних перевезень товарів митною територією України. Кодексом визначено, що «митний перевізник — це підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення ., i має ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника .» (ст. 182). Заходи гарантування доставки товарів, що перевозяться під митним контролем між митними органами, розглянуто у попередньому розділі. Митні органи України мають право надавати перевізнику статус митного перевізника виключно підприємствам-резидентам.
  

• Митно-правові відносини у ЗЕД
  1. Поняття, методи та принципи митного права Зі становленням України як суверенної, незалежної держави особливого значення набуло забезпечення її економічної самостійності, невід’ємним елементом якої є митна справа. Характерно, що формування і здійснення самостійної митної політики стало одним із пріоритетних напрямків українського державотворення. Розробка основ митної політики і механізму її здійснення, у свою чергу, вимагає відповідних наукових пошуків. Однак ці пошуки не можуть обмежуватися лише синхронним ракурсом, оскільки сучасний стан будь-якого явища не можна зрозуміти поза процесом його історичного розвитку, тому що воно являє собою результат даного процесу. Порядок переміщення через митний кордон України
  

• Міжгалузеві та галузеві приинципи трудового права
  Правові принципи поділяються між собою не тільки за змістом, але й за глибиною, ступенем охоплення праоввої матерії. Залежно від того, що в одній, декількох чи у всіх галузях права діють відповідні принципи, їх можна поділити на основні (загальні), міжгалузеві і галузеві. До основних (загальних) принципів належать ті, що діють у рамках всієї системи права, наприклад, принцип законності. Міжгалузеві принципи - це ті, що розповсюджуються на декілька галузей права. До міжгалузевих принципів відносяться, наприклад, принцип свободи праці, що втілюється в тих галузях права, які певним чином повязані за працею (цивільне, адмінісративне). Трудове право регулює відносини, що виникають не з примусової праці, а характеризуються свободою праці.[1] За кого нормами працівник
  

• Міжнародна правова система. Сім’я загального права: джерела і система
  1. Міжнародна правова система Не дивлячись на розбіжності, які, безумовно, існують між національним і міжнародним правом, не можна не визнати, що і в першому і в другому випадку йде мова про певну сукупність нормативних вказівок, які лежать в основі більш широкої системної конструкції (правової системи), функціональне призначення якої полягає у забезпеченні сучасного, різнобічного і повного здійснення цих нормативних вказівок на практиці. Міжнародна правова система представляє собою цілісну сукупність правових норм міжнародного походження, міжнародних органів і організацій, а також міжнародно-правової свідомості, які забезпечують в процесі юридичної практики врегулювання виходячих за межі національних границь суспільних відносин, які виникають між субєктами світового
  

• Міжнародне ліцензування
  Реалізація права власності на нематеріальні ресурси можлива або через їхнє використання самим власником, або наданням з його дозволу такого права іншій заінтересованій стороні. Така передача права використання здійснюється у формі ліцензійної угоди. Ліцензією називається дозвіл використовувати технічне досягнення або інший нематеріальний ресурс протягом певного строку за обумовлену винагороду. Ліцензійна угода – це договір, згідно з яким власник винаходу, промислового зразка, корисної моделі тощо (ліцензіар) передає іншій стороні (ліцензіату) ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти, „ноу-хау”, товарні знаки тощо. Передача права власності може бути застережена різними умовами щодо терміну та обсягу використання, повноти інформації. котра передається, тощо.
  

• Міжнародне співтовариство у боротьбі з корупцією
  Міжнародне співтовариство усвідомило, яку небезпеку містить в собі корупція як для окремої країни, так і в цілому світа. Уряди країн світової співдружності вже давно обговорюють проблему глобалізації корупції на внутрішньому і міжнародному рівнях, прийнято цілу низку відповідних документів. Основні міжнародно-правові норми та принципи, на яких має будуватися діяльність державних та інших органів країн світу в боротьбі з таким суспільним явищем, як корупція, закладено в документах Організації Об’єднаних Націй, зокрема: Резолюції ООН “Попередження злочинності та кримінальне правосуддя у контексті розвитку: реалізація та перспективи міжнародного співробітництва”; Рамковій Конвенції ООН проти організованої злочинності; Декларації ООН про злочинність і суспільну безпеку;
  

• Міжнародний договір в системі внутрішнього права в Україні
  1. Поняття міжнародного договору України, конституційний статус, особливості укладення Міжнародний договір України - укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо). Міжнародні договори України укладаються: · Президентом України або за його дорученням - від імені України; Кабінетом Міністрів України або за його дорученням - від імені Уряду України; · міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, державними органами - від імені міністерств, інших центральних органів виконавчої влади,
  

• Міжнародний захист прав дитини в умовах формування інформаційного суспільства
  Забезпечення прав дитини є глобальною проблемою сучасності, у розв’язанні якого має бути зацікавленим все людство. І це пояснюється, перш за все, визначальною роллю молодого покоління у гарантуванні життєздатності суспільства та прогнозуванні його розвитку. Дитяча проституція, дитяча порнографія, продаж дітей і торгівля ними — це злочини, що пов’язані з безпосереднім насильством над дитячою особистістю, їх фізичною та психологічною незрілістю. Виходячи з небезпечного характеру для суспільства будь-якої форми такої злочинної діяльності, вона має кваліфікуватися за тяжкі злочини і боротьба у цьому напрямі має вестися наполегливо і безкомпромісно. Сьогодні є очевидним, що розв’язання цих проблем тільки завдяки національним засобам неможливе, а тому необхідно об’єднати зусилля світового
  

• Міжнародні біржові ринки
  План 1. Характеристика ф’ючерсного контракту 2. Основні риси ф’ючерсної торгівлі 3. Характеристика біржової мережі Заходу 1. Характеристика ф’ючерсного контракту Перш ніж характеризувати ф’ючерсну торгівлю різних біржових ринків, особливо фінансових, охарактеризуймо звичайні товар­ні ф’ючерсні ринки, що їм передували. Для початку дамо визначення ф’ючерсній угоді (контракту). Ф’ючерсний контракт — це біржовий контракт - зобов’язання, в якому детально описано товар (валюту, цінні папери, інші фінансові інструменти, сировину) за встановленими стандартними параметрами. Оскільки продаються самі контракти на поставку або прийом товару, цей процес відбувається без демонстрації і, що особливо важливо,
  

• Міжнародно-правове регулювання боротьби зі зміною клімату
  План 1. Вступ. 2. Міжнародні аспекти зміни клімату. 2.1 Причини та наслідки зміни клімату. 2.2 Особливості боротьби зі зміною клімату. 3. Міжнародно-правові засади боротьби зі зміною клімату. 3.1 Віденська конвенція про охорону озонового шару та Монреальський протокол про речовини, які руйнують озоновий шар. 3.2 Рамкова конвенція ООН про зміну клімату. 3.3 Міжнародно-правове регулювання викидів парникових газів. 4. Участь України у боротьбі зі глобальною зміною клімату. 4.1 Організаційні засади та національно-правові основи використання Україною міжнародно-правових
  

• Міжнародно-правове співробітництво держав з охорони повітряного простору та озонового шару
  Зміст Вступ .3 Розділ 1. Міжнародно-правове співробітництво держав у сфері охорони атмосферного повітря від транскордонного забруднення .8 1.1 Поняття транскордонного забруднення повітря як предмет міжнародно-правового регулювання .10 1.2 Особливості міжнародно-правового регулювання транскордонного забруднення атмосферного повітря .23 1.3 Міжнародно-правове регулювання викидів парникових газів .38 Розділ 2.Договірна практика держав з охорони озонового шару 42 2.1 Виникнення і розвиток в міжнародному праві норм з охорони озонового шару 42 2.2 Міжнародно-правовий режим охорони озонового шару .55 Розділ 3. Міжнародне співробітництво України в сфері охорони атмосферного повітря та озонового шару .61 Висновки 67 Список використаних
  

• Міжнародно-правовий режим Антарктики
  ПЛАН 1) МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АКТИ ВІДНОСНО РЕЖИМУ АНТАРКТИКИ. 2) НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ І ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ АНТАРКТИКИ. 3) КОНВЕНЦІЇ ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ МОРСЬКИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ АНТАРКТИКИ. ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ: 1. Міжнародно-правові акти відносно режиму Антарктики На початку 20 ст. виступила Великобританія, яка намагалася проголосити суверенітет британської корони над окремими районами Антарктиди. За Великобританією пішли Франція, Норвегія, Чилі й Аргентина. Економічна криза і дві світові війни в Європі відсунули економічний і територіальний інтерес Старого світу до Антарктиди. І тільки в 50-х роках
  

• Міри медичного характеру у відношенні психічно хворих, що зробили суспільно небезпечні діяння
  Діюче карне законодавство встановлює, що особи, що зробили протиправні дії в стані неосудності, обумовленою психічною хворобою, не є злочинцями й не підлягають покаранню. До них по визначенню суду можуть бути застосовані різні міри медичного характеру. По своїх завданнях міри медичного характеру відрізняються від покарання. Вони спрямовані, з одного боку, на лікування психічно хворих, а з іншого боку - мають мета захистити суспільство від суспільно небезпечних дій, чинених цими особами. Міри медичного характеру застосовуються тільки відносно осіб, що зробили передбачені карним законом протиправні дії й страждаючі психічні розлади (або алкоголізмом або наркоманією). Закон передбачає примусові й непримусові міри медичного
  

• Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави
  ПЛАН Вступ 1. Вплив рівня розвитку інтелектуальної власності на місце держави в світовому просторі 2. Особливості розвитку інтелектуальної власності в світі, вплив на розвиток прогресу 3. Державна система охорони інтелектуальної власності в Україні Висновки Список використаної літератури Вступ Історично інтелектуальна власність була і залишається одним з основних і необхідних елементів розвитку суспільства і прогресу людства загалом. З часом зростало її значення як рушійної сили процесу пізнання та створення матеріальних благ.
  

• Місце і роль права в системі соціальних норм
  Соціальні норми — це загальні правила пове­дінки людей у суспільстві, що зумовлені об'єктивни­ми закономірностями, є результатом свідомої вольо­вої діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечуються різноманітними засобами соціаль­ного впливу. Залежно від способу їх утворення й забезпечення соціальні норми класифікують як: юридичні; мо­ральні; корпоративні (громадських організацій, по­літичних партій, інших об'єднань громадян); звичаї чи традиції. Залежно від сфери соціальних відносин, що регу­люються нормами, їх поділяють на: економічні; по­літичні; сімейні; релігійні; етики та естетики; орга­нізаційні; соціально-технічні. Юридичні (правові) норми — загальнообов'язкові, формально визначені правила поведінки, що вста­новлені (санкціоновані) державою, охороняються,
  

• Місце і роль права в системі соціальних норм, поняття системи права як внутрішньої його організації, загальна характеристика основних галузей права України
  План 1. Місце і роль права в системі соціальних норм. 2. Поняття системи права як внутрішньої його організації. 3. Загальна характеристика основних галузей права України. Вступ Формування духовного світу людини, має актуальне значення для побудови незалежної Української держави з соціальними відносинами і правовою системою. Важливий етап правого виховання молоді був ознаменований прийняттям у 1996 р. Конституції України. Одним з найоптимальніших шляхів формування правової свідомості та правової культури молоді є засвоєння основ правознавства в навчальному процесі. Зокрема, усні професійно-технічних навчальних закладів для законодавчої орієнтації в подальшому житті та професійній діяльності повинні здобути необхідний мінімум правових знань. Виходячи
  

• Місце нотаріату в системі правоохоронних органів
  Законодавство про нотаріат регулює суспільні відносини, що виникають між нотаріальними органами та особами, які звертаються за вчиненням нотаріальних дій. Отже, нотаріальне процесуальне право - це система правових норм, котрі регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення нотаріальних дій між нотаріальними органами та особами, які звертаються за вчиненням цих дій. Предметом нотаріального процесуального права і є суспільні відносини, що регулюються цим правом. Нотаріальне процесуальне право не є самостійною галуззю права України. Питання про його місце в системі права України є спірним у юридичній літературі. Існує думка, що нотаріальне процесуальне право входить до предмета регулювання цивільного процесуального права.
  

• Місце податкових органів у реєстрації платників податків – фізичних осіб
  Державний реєстр створюється Державною податковою адміністрацією України і складається з інформаційного фонду, що міститься у базах даних органів державної податкової служби." Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України. До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які: · постійно проживають в Україні, мають об'єкти оподаткування, передбачені чинним законодавством, і зобов'язані сплачувати податки та інші обов'язкові
  

• Місце та метод адміністративного права
  ПЛАН Вступ 1. Місце адміністративного права у галузевій класифікації правової системи та соціальне призначення адміністративного права 2. Метод адміністративно-правового регулювання суспільних відносин (зміст, значення, практичне застосування) Висновки Список використаних джерел Вступ Адміністративне право є самостійною галуззю права, за допо­могою якої держава регулює однорідні суспільні відносини у сфері державного управління, розвиває та зміцнює його демократичні ос­нови. Адміністративному праву належить особлива роль у механізмі правового впливу — воно виступає необхідним і важливим інстру­ментом управління соціальними процесами
  

• Місце, час, ситуація вчинення злочину
  Місце вчинення злочину – це певна територія, де було почато і закінчено діяння або настав злочинний результат. У ряді складів злочинів місце їх вчинення є обов‘язковою ознакою. Напр., місцем вчинення злочину, передбаченого ст.163-1, є континентальний шельф України, ст.204 – море. Місце вчинення обману покупців (ст.155) – підприємства торгівлі або громадського харчування. Час є обов‘язковою ознакою складу конкретного злочину в тих випадках, коли його зазначено в законі як ту чи іншу частину року, місця, тижня або доби. Напр., заборонений час як ознака злочину, передбаченого ст.161 (незаконне полювання). Обстановка – це сукупність передбачених законом зовнішніх обставин, що характеризуються прилюдністю (публічністю) або наявністю певних подій. Поняття “прилюдність” охоплює випадки, коли
  

• Місцеві державні адміністрації: система, основні функції, повноваження та форми роботи
  ПЛАН 1. Місцеві державні адміністрації та їх місце в системі органів виконавчої влади, їх завдання та принципи діяльності 2. Повноваження місцевих державних адміністрацій 3. Основні галузеві повноваження місцевих державних адміністрацій 4. Використана література 1. Місцеві державні адміністрації та їх місце в системі органів виконавчої влади, їх завдання та принципи діяльності Виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх
  

• Місцеві суди – основна ланка системи загальних судів
  ПЛАН Вступ 1. Головні засади діяльності місцевих судів 2. Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду. Повноваження місцевих судів 3. Організація роботи місцевого суду Висновки Використана література Вступ Місцеві суди є основною ланкою судової системи, які розглядають понад 90% судових справ. Місцевими загальними судами в Україні, які розглядають цивільні та кримінальні справи, є районні, районні в містах, міські і міжрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні
  

• Місцеві суди, їх склад та повноваження
  Місцеві суди є основною ланкою судової системи, які розглядають понад 90% судових справ. Місцевими загальними судами в Україні, які розглядають цивільні та кримінальні справи, є районні, районні в містах, міські і міжрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України. система адміністративних судів нині знаходиться в стадії формування, а тому її функції поки що виконують суди загальної юрисдикції. Місцеві суди здійснюють правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного і кримінального
  

• Множинність злочинів
  Зміст Вступ Розділ I. Множинність злочинів 8 1.1. Поняття множинності злочинів .8 1.2. Юридична характеристика множинності злочинів .9 Розділ II. Систематизація множинності злочинів 13 2.1. Обставини за якими розрізняють окремі прояви множинності злочинів 13 2.2. Проблеми систематизації проявів множинності 13 2.3. Мета систематизації різних проявів множинності злочинів .16 Розділ III. Сукупність злочинів – одна з найпоширеніших форм множинності .18 3.1. Основні поняття та специфічні ознаки сукупності злочинів 18 3.2. Відображення сукупності злочинів у чинному кримінальному законодавстві
  

• Множинність злочинів. Повторність злочинів та її різновиди. Реальна та ідеальна сукупність злочинів. Розмежування кваліфікації діяння за правилами сукупності та конкуренції норм. Суть і мета покарання
  У загальній формі множинність злочинів може бути визначені як вчинення особою двох і більше злочинів, кожний з яких певною мірою впливає на “сукупну” кримінальну відповідальність цієї особи. Юридична характеристика множинності злочинів. Обов‘язковими ознаками поняття множинності злочинів є такі особливості: 1. Поняття множинності злочинів охоплює суспільно небезпечну поведінку однієї і тієї самої особи. Це може бути одне діяння, ряд послідовних і взаємопов‘язаних діянь чи кілька окремих діянь, що вчиняються в різний час і нічим, крім суб‘єкта, не пов‘язані між собою. 2. Суспільно небезпечна поведінка особи у поєднанні з іншими фактичними обставинами відповідає юридичним складам принаймні двох окремих злочинів і тим самим утворює разом із цими обставинами принаймні два окремих фактичних
  

• Моє бачення майбутньої професії юриста
  Кожний студент, який обирає ту чи іншу спеціальність для навчання має певне бачення своєї майбутньої професії. Я вибрала напрямок – юридичний. Моя мрія – стати у недалекому майбутньому юристом. Чому я хочу стати юристом, що я знаю про свою майбутню професію і яким я бачу сучасного юриста? – ось ті питання, на які я спробую дати відповіді. · Що таке правознавство В якості єдиного об'єкта правознавства виступає державно-правова організація суспільства, яка досліджується окремими юридичними науками. При цьому, кожна юридична наука вивчає державу і право не взагалі, а лише окремі сторони або сфери їх існування, де функціонують певні види суспільних відносин або виявляється сутність і соціальне призначення держави та права. Такі суспільні відносини наповнюють змістовно предмет
  

• Моє бачення майбутньої професії юриста – судді
  ПЛАН Вступ 1. Образ справжнього сучасного юриста 2. Що я знаю про правосуддя 3. Якими рисами, на мою думку, повинен володіти суддя Висновки Використана література Вступ Вибрати професію раз і на завжди – досить непросто. Не всім це вдається в житті. До своєї професії можна йти довго і звивистим шляхом. Хочеться вірити, що мій вибір – є правильним і я не пошкодую, що став на шлях отримання юридичної професії. В моїх очах професія юриста є досить цікавою, а також перспективною на сьогоднішній день. Мій вибір професії обумовлений тим, що хочеться допомагати тим людям, які знаходяться під захистом закону і держави, але не мають знань чи можливостей відстояти
  

• Можливості попереднього дослідження слідів рук
  Різноманітні зміни властивостей, стану, ознак та відносин мате­ріальних об'єктів, які знаходяться у зв'язку з подією злочину, та самі матеріальні об'єкти-носії вказаних змін, в юридичній літературі одержали назву матеріальних слідів злочину. Умовою успішного їх використання в розкритті та розслідуванні злочинів є своєчасність виконання дій з їх виявлення, фіксації та дослідження. Своєчасність та оперативність дій по одержанню дока­зової інформації є складовою успіху в розслідуванні. Чимшвидше та більше інформації про особу злочинця одержить слідчий та операти­вний працівник, тим реальніші шанси на те, що злочин буде розкри­то, а
  

• Мої права
  Молодь є особливо активною складовою сучасного українського суспільства. Молодим поколінням належить реалізувати започатковані у нашій державі реформи та розвинути їх до рівня системних соціaльно-економічних перетворень. Саме від здатності молоді бути активною, дієздатною та творчою силою залежать перспективи державорозбудовчого процесу в Україні. Молодь найбільш продуктивна і в соціально-демографічному відношенні. Вона є незамінною складовою у природному процесі зміни поколінь, забезпечення чисельного оновлення населення й досягнення таким чином його тривалого існування В Україні проживає понад 11 млн. молодих громадян, які становлять 22,6 відсотка населення країни. Конституція України в своєму 2 розділі проголошує цілий ряд прав та свобод людини і громадянина в Україні, що є важливим
  

• Моральні конфлікти, їх попередження та подолання в діяльності працівників міліції
  План. 1.Форми виявлень моральних конфліктів. 2.Проблеми співвідношення мети та засобів у професійній діяльності співробітників ОВС. 3.Ризик як засіб подолання конфліктів у ситуації морального вибору. Моральний конфлікт - це зіткнення моральних норм в індивідуальній чи суспільній свідомості, які пов'язані з протиборством мотивів і потребують морального вибору. У ситуації морального конфлікту стикаються протиріччя (всередині моральної системи, або ж моральні і позаморальні). Коли всередині особистості зіштовхуються дві протилежних моральних вимоги, виникають протиріччя типу: треба завжди говорити правду: - людині смертельно хворій не треба говорити правду відносно свого здоров’я або треба доброзичливо, дбайливо ставитися
  

• Морально-етичні проблеми професійної діяльності працівника міліції
  План. 1. Мораль як соціальний феномен. 2. Структура і функції моралі. 3. Специфіка і структура професійної етики працівника міліції. Моральний зміст правоохоронної діяльності. Життя сучасного суспільства являє собою складне багатовекторне явище, яке відображає різноманітні потреби та інтереси соціальних, національних, політичних, професійних, вікових та інших груп людей, що пронизують всі сфери їх існування. В цьому процесі мораль є важливим універсальним регулятором взаємовідносин між ним і фактором людяного духовно-особистісного розвитку. Загальний характер моральної регуляції, не виключає наявність в ній правової специфіки, що відображає особливості того, чи іншого виду діяльності людей. Але перш ніж приступити
  

• Морально-професійна деформація та її профілактика в діяльності працівників міліції
  План. 1. Форми та рівні професійної деформації. 2. Причини й умови морально-професійної деформації співробітників ОВС. 3.Профілактика морально-професійної деформації співробітників ОВС. Той факт, що професійна деформація — явище об'єктивне існуюче, супутнє розвитку людини в його професійній діяльності — цей факт вже усвідомлений не тільки в наукової, але і художньо-публіцистичній літературі. У романі «Безсоння» письменник А. Крон створює яскравий художній образ цього багатоликого явища: дільничний лікар, що підозрює кожну людину в симуляції; вчитель у школі, що розглядає учнів свого класу як потенційно не здатних до самостійного навчання без його допомоги; співробітник міліції — щиро
  

• Мотив та мета злочину
  План : ВСТУП 1. Мотив злочину : а) поняття мотиву; б) види мотивів злочину; в) структура формування мотиву; 2. Мета злочину : а) поняття мети; 3. Доказування мотиву та мети злочину; ВИСНОВК СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Вступ Суб'єктивна сторона злочину являє собою психоло­гічний зміст злочину, його внутрішню (по відношенню до об'єктивної сторони) сторону. Вона нерозривно зв'язана з іншими елементами складу злочину, оскіль­ки в психіці суб'єкта знаходять відображення усі об'єктивні якості злочинного діяння. В юридичній літературісуб'єктивна сторона зло­чину визначається як внутрішня сторона злочину, тоб­то психічна
  

• Мусульманське право
  1. Особливості виникнення та загальна характеристика мусульманського права Найсуттєвішою відмінністю мусульманського права від романо-германського та англосаксонського є його нерозрив­ний зв'язок з релігією ісламу[1]. Власне кажучи, мусульман­ське право виступає як одна з форм прояву цієї релігії, що виникла на початку VII ст. н.е. серед арабів-кочівників Аравійського півострова і, з плином часу, стала однією з світових релігій. Засновник ісламу Магомет (Мухаммед) (571—632) походив з багатодітної родини. Ще молодим у комерційних справах він часто відвідував сусідні з Аравією країни. Набувши нових знань та різноманітних вражень, він починає цікавитись релігійними проблемами.
  

• Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства
  Кримінально-процесуальне право України. Варіант 7 1. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства. 2. Задача Гр.Охрименка було притягнуто до кримінальної відповідальності за ст.225 КК (Обман покупців та замовників). Підчас попереднього розгляду справи, суддя прийшов до висновку про доцільність передачі справи в інший суд за місцем перебування більшості свідків. А) розкрити поняття підсудності та її видів Б) який порядок вирішення питання про передачу справи з одного суду до іншого за чинним КПК В) як необхідно вирішити питання про підсудність в описаній ситуації, якщо при
  

• Нагляд та його види
  Адміністративний нагляд — це здійснення спеціаль­ними державними структурами цільового спостереження за дотриманням виконавчо-розпорядчими органами, під­приємствами, установами і організаціями та громадянами правил, передбачених нормативними актами. Його суб'єктами є спеціально створені з цією метою державні структури: а) інспекції; б) міліція. Усі інспекції залежно від компетенції можна поділити на дві групи: 1) ті, що мають повноваження міжвідомчого характеру (ДАІ, Держпожнагляд тощо); 2) ті, що не мають таких повноважень, тобто здійснюють свої функції тільки в межах того чи іншого відомства (інспекція польотів ци­вільної авіації, інспекція особового складу тощо). Інспекції, що мають повноваження міжвідомчого (над­відомчого) характеру, є державними інспекціями.
  

• Найманство
  1. Вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання найманців з метою використання у збройних конфліктах інших держав або насильницьких діях, спрямованих на повалення державної влади чи порушення територіальної цілісності, а також використання найманців у військових конфліктах чи діях — караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 2. Участь без дозволу відповідних органів державної влади у збройних конфліктах інших держав з метою одержання матеріальної винагороди— карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 1. Суспільна небезпека цього злочину полягає у підриві принципів невтручання України у внутрішні справи інших держав та відмови від .війни як засобу вирішення спірних питань міжнарвдної політики, які
  

• Накладання адміністративних стягнень
  ПЛАН Вступ 1. Характеристика адміністративних стягнень, основні правила накладення адміністративних стягнень 2. Обставини, які пом’якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення 3. Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень. Особливості строків накладання адміністративного стягнення Висновки Використана література Вступ Адміністративна відповідальність — це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадо­вою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення. Як явище правової дійсності вона характеризується
  

• Насильницьке донорство. Незаконне розголошення лікарської таємниці
  1. Насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з метою використання її як донора — карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, з штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи без такого. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебувала в безпорадному стані чи в матеріальній залежності від винного,— караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк До трьох років
  

• Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості Примушування до вступу в статевий зв’язок
  1. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи — карається позбавленням волі на строк до п’яти років. 2. Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 цього Кодексу, а також вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, — карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. 3. Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років. 1. Об’єкт цього злочину аналогічний
  

• Насильницькі статеві злочини
  Зґвалтування (ст. 152 КК). Зґвалтування - це статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Основним безпосереднім об'єктом злочину є статева свобо­да, а у разі зґвалтування особи, яка в силу певних обставин не є носієм статевої свободи (наприклад, є психічно хворою або ди­тиною),- статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом може бути нормальний фізичний і психічний розвиток неповно­літнього (за наявності відповідного потерпілого) та здоров'я осо­би (у разі зґвалтування, поєднаного з фізичним насильством). Потерпілим від цього злочину може бути й особа, яка перебу­ває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі. На кваліфікацію за ст. 152 не впливає моральний
  

• Насильство в сім’ї
  За визначенням Закону України "Про попередження насильства в сім'ї", який Верховна Рада України ухвалила 2001 року, насильство в сім'ї — це "будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи еконо­мічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як лю­дини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізично­му чи психічному здоров'ю". Отже, жертвою домашнього насильства може стати будь-хто: жінка, яку постійно лає і б'є її чоловік, дівчинка-підліток, що страждає від сексуальних переслідувань свого вітчима, хлопчик, якого лупцює мати-алкоголічка, старенька бабуся, що її ненавидять
  

• Наука кримінального права, її зміст та завдання
  Кримінально-правова наука – це певна система поглядів, ідей, концепцій і теорій щодо самого кримінального закону, практики його застосування та перспектив розвитку, історії національного кримінального права та права зарубіжних країн. Отже, предметом науки кримінального права є дослідження чинного кримінального права (de lege lata), я також положень майбутнього кримінального закону (de lege ferenda). Наука кримінального права вивчає діяльність правоохоронних органів та суду щодо застосування ними кримінального закону. Вона вивчає та узагальнює практику судів по застосуванню ними законодавства щодо окремих видів злочинів і дає відповідні рекомендації для подальшого удосконалення такої практики. Наука кримінального права досліджує правосвідомість громадян. Узагальнення цих досліджень
  

• Наука про розвиток сучасного аграрного законодавства та розробку його теоретичних засад
  Одним із важливих елементів предмета дослідження аграрно-правової науки є комплексна, спеціалізована та інтегрована галузь законодавства — аграрне законодавство України. Сьогодні у зв'язку з проведенням земельної та аграрної реформ в Україні й потре бою їх належного правового забезпечення особливого значення на буває питання наукового обґрунтування подальшого розвитку аграрного законодавства України, аналізу його теоретичних засад. Проблеми аграрного законодавства України розглядаються багатьма юристами-аграрниками. Проте комплексних наукових досліджень сучасного аграрного законодавства як специфічної галузі законодавства — небагато. Серед авторів, які глибоко аналізують сучасне аграрне законодавство України, слід назвати В. І. Андрейцева, ІД. В. Бичкову, І. А. Дмитренка, П. Ф.
  

• Наука фінансового права, предмет, методологія, основні етапи розвитку
  План Вступ. I. Фінансове право і наука фінансового права. II. Предмет науки фінансового права. 1. Визначення предмету науки фінансового права. 2. Особливості науки фінансового права та зв”язок її з іншими науками. III. Зміст науки фінансового права. IV. Методологія науки фінансового права. 1. Поняття метода науки фінансового права. 2. Види методів, та їх характеристика. V. Основні категорії науки фінансового права: види і значення. VI. Основні етапи розвитку науки фінансового права. 1. Зародження науки фінансового права у Західній Європі. 2. Розвиток науки фінансового права в імператорській Росії. 3. Розвиток науки фінансового права в Радянській державі.
  

• Наукознавчі питання юридичної деонтології
  ПЛАН 1. Поняття та характерні ознаки юридичної деонтології як науки 2. Предмет та завдання юридичної деонтології Використана література 1. Поняття та характерні ознаки юридичної деонтології як науки Щоб розібратися, що являє собою ця специфічна область наукових знань, необхідно звернутися до визначення науки юридична деонтологія, а потім детально розглянути питання її предмету. Юридичну деонтологію визначають, як науку про систему етичних вимог до професійної діяльності юристів. Однак, поряд з цим існують також інші визначення. Наприклад, Сливка С.С. пропонує визначення юридичної деонтології, як науки про внутрішній імператив службового обов'язку, який створює передумови та мотиви вибору юристом норм поведінки у практичній діяльності, про
  

• Національна програма"Діти України"
  ПЛАН ВСТУП 1. МЕТА, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПРОГРАМИ · Сім'я · Держава · Суспільство 3. ОЧІКУВАНІ НАСЛІДКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ВСТУП Одним з найважливіших завдань соціально орієнтованої держави є сприяння розвитку молодого покоління, задоволення його потреб та виконання обов'язків, передбачених Конвенцією ООН про права дитини, Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей та Планом дій щодо її виконання. Втілення в життя
  

• Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення
  Ухилення від проведення або неналежне проведення на території, що зазнала забруднення небезпечними речовинами або випромінюванням, дезактиваційних чи інших відновлювальних заходів щодо ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення особою, на яку покладено такий обов’язок, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,— карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є екологічна безпека в частині встановленого порядку ліквідації та усунення наслідків екологічного забруднення, а додатковим обов’язковим об’єктом — життя людини, власність або інші блага. 2.
  

• Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. Порушення авторського права і суміжних прав
  1. Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності,— карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на сірок до п’яти років, або виправними роботами на строк До двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії,
  

• Недбале ставлення до військової служби.Самовільне залишення поля бою. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни. Бездіяльність військової влади
  1. Недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду,— карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки,— карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,— караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. 1. Безпосередній основний об’єкт, а такеж суб’єкт злочинів, передбачених ст. ст. 423 і 425, збігаються. 2. З об’єктивної сторони злочин характеризується суспільне небезпечною
  

• Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів
  1. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах,— карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Та сама дія, вчинена повторно,— карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 1. Об’єктом злочину є встановлений з метою охорони здоров’я населення порядок видачі рецептів на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин. 2. Предметом злочину є рецепт. Рецепт
  

• Незаконна порубка лісу. Порушення законодавства про захист рослин
  Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах — карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого. 1. Об’єкт злочину — встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища. 2. Предмет злочину — дерева і чагарники, які ростуть у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках
  

• Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів
  1. Незаконне введення будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі,— карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 2. Ті самі дії, якщо вони призвели до наркотичної залежності потерпілого або вчинені повторно, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306-312 та 314-318 цього Кодексу, або вчинені щодо двох чи більше осіб, або якщо вони заподіяли середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому,— караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебуває в безпорадному стані, чи вагітної жінки, або якщо вони були пов’язані
  

• Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки
  Порушення встановленого порядку вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій, які можуть _ бути використані для створення ракетної, ядерної, хімічної, інших видів зброї, військової та спеціальної техніки,— караються штрафом від ста до двохсот иеопедатяеву-ламих мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк .до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 1.Суспільна небезпека злочину полягає утому, що його вчинення створює умови для безконтрольного розповсюдження різних видів зброї у світі, зокрема в країнах з нестабільною політичною ситуацією, для озброєння екстремістських, терористичних угруповань тощо, -і таким чином впливає на стан виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо нерозповсюдження зброї
  

• Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
  1. Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, — карається штрафом від п’ятисот до тисячі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення. 2. Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або вчинене особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, — карається штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів
  

• Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма. Фіктивне банкрутство
  1. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма — карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно,— караються штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років. 1. Об’єкт злочину — встановлений порядок виготовлення, збуту та використання державного пробірного клейма. 2. Предметом злочину є державне пробірне клеймо - знак встановленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів. Опис державного пробірного клейма та його форма затверджуються МФ. Державне пробірне клеймо може бути виготовлене лише на його замовлення.
  

• Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок
  1. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору або контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів та фонограм чи голографічних захисних елементів — караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,— караються штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з конфіскацією товарів, промаркованих підробленими марками чи голографічними захисними елементами. 1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є фінансова
  

• Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.Умисне пошкодження ліній зв’язку
  1. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації — карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. ТІ самі дії, якщо вони вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або організованою групою, або заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи Інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб,— караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. 1. Об’єктом злочину є встановлений порядок використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, який забезпечує дотримання конституційних прав
  

• Незаконне використання товарного знака
  Незаконне використання чужого знака для товарів чи послуг, фірмового (зареєстрованого) найменування, маркування товару, якщо це було пов’язане з отриманням доходу у великих розмірах, — карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими ро-оотами на строк від ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років. Примітка, Отримання доходу у великих розмірах вважається таким, коли дохід у триста І більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. 1. Основний безпосередній об’єкт злочину — встановлений законодавством порядок охорони і використання знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань та маркування товарів, засади добросовісної конкуренції. Додатковим об’єктом виступають
  

• Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
  1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів,— караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні
  

• Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин
  1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання або зберігання з метою збуту, збут отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, а також здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин, вчинені без спеціального на те дозволу,— караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Порушення встановлених правил виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, віднуску, обліку, перевезення, пересилання отруйних або сильнодіючих речовин, що н« є наркотичними або психотропними чя їх аналогами,— карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів
  

• Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків
  1. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, що постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене службовою особою підприємства, установи чи організації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, — караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках. 2. Ті самі дії, вчинені
  

• Незаконне заволодіння транспортним засобом. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
  1. Незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою — карається штрафом від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або повторно, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди потерпілому.— караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою
  

• Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів
  1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду,— карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. 2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею,— караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. 1. Об’єкт злочину — встановлений порядок раціонального використання,
  

• Незаконне перевезення на повітряному суди; вибухових або легкозаймистих речовин. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
  1. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,—караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. 1. Об’єктом злочину є громадська безпека в частині безпечної експлуатації повітряних суден. Вибух чи загоряння вибухових або легкозаймистих речовин па повітряних суднах здатні спричинити велику шкоду як для екіпажу і пасажирів цих суден, так І для не визначеного кола інших осіб, матеріальну та іншу шкоду. 2 Предметом злочину є: і) вибухові речовини; 2) легкозаймисті,
  

• Незаконне перетинання державного кордону
  1. Перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, але без відповідних документів чи дозволу — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, абв обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені особою, яка раніше була засуджена за такий самий злочин,— караються арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що поєднані із застосуванням зброї,— караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 4. Чинність цієї статті не поширюється
  

• Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів
  1. Носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладко-ствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу — караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 2. Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу — караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 3. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала
  

• Незаконне полювання
  1. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України,— караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею,— караються
  

• Незаконне проведення дослідів над людиною. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
  1. Незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, якщо це створювало небезпеку для її життя чи здоров’я,— карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Дії, передбачені Частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього, двох або більше осіб, шляхом примушування або обману, а так само якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я потерпілого,— караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права
  

• Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь. Посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
  Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь — караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. 1. Об’єктом злочину є право людини на свободу віросповідання. 2. Предметом злочину є релігійні святині. Під релігійними святинями розуміються предмети або місця релігійного поклоніння. Поряд з широко шанованими (Палестинські святині у християн, Мекка і Медина у мусульман) існують святині регіонального або місцевого характеру. Якщо релігійні святині являють собою особливу історичну чи культурну цінність, їх знищення потребує додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 298. 3. З об’єктивної сторони цей злочин може проявлятися у формі: 1) утримування; 2) осквернення;
  

• Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення. Контрабанда
  1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних карток або їх використання чи збут — карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,—караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. Примітка. Під документами на переказ слід розуміти документ в паперовому або електронному виді, що використовується банками чи їх клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між субєктами переказу грошових коштів
  

• Незаконні дії у разі банкрутства. Шахрайство з фінансовими ресурсами
  Умисне приховування майна або майнових обов’язків, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином — засновником або власником суб’єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб’єкта господарської діяльності у разі банкрутства і завдали великої матеріальної шкоди,— караються штрафом від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до трьох місяців з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 1. Про об’єкт злочину див. коментар до ст. 218. 2. Об’єктивна сторона злочину може
  

• Незаконні дії щодо приватизаційних паперів. Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання
  1. Продаж або інша незаконна передача приватизаційних паперів особою, яка не є власником цих документів, їх купівля або розміщення та інші операції з приватизаційними документами без належного дозволу — караються штрафом від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, раніше судимою за один із злочинів, передбачених статтями 233, 235, або організованою групою, або з використанням службового становища,— караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 3. Викрадення приватизаційних паперів — карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. 1. Об’єкт злочину
  

• Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння). Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій
  1. Незаконна посередницька діяльність або інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім’ю громадян— караються штрафом від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. 2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або якщо вони спричинили тяжкі наслідки,— караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім’ю громадян, порушення якого може спричинити несприятливі
  

• Некорисливі посягання на власність
  Цю групу складають злочини, передбачені статтями 194—197. їх об'єднує і водночас відрізняє від інших злочинів проти власнос­ті те, що вони: 1) є некорисливими; 2) пов'язані із заподіянням майнової шкоди власникові специфічними способами - шляхом знищений або пошкодження майна (погрози його знищення) чи порушення .обов'язків щодо охорони майна. Злочини цієї групи можна поділити на двіпідгрупи, першу з яких складають діяння, що пов'язані із знищенням або пошко­дженням майна чи погрозою його знищення (статті 194—196), дру­гу - діяння, що полягають у порушенні обов'язків щодо охорони майна (ст. 197).
  

• Немайнові права громадян України
  ПЛАН Вступ РОЗДІЛ І Загальна характеристика немайнових прав громадян. Їх види РОЗДІЛ ІІ Недоторканість особистого життя громадян. Загальна характеристика даного інституту. РОЗДІЛ ІIIВиди цивільних прав громадян у відносинах з приводу недоторканості особистого життя громадян. ВИСНОВКИ Список використаних джерел ВСТУП Проголосивши себе суверенною і незалежною державою, Україна взяла курс на кардинальне реформування суспільного устрою, побудову громадського суспільства та ринкової економіки, в якій функціонують різні форми власності та підприємництва. Надання підприємствам і громадянам свободи господарської діяльності та підприємництва дало поштовх до
  

• Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Незаконна лікувальна діяльність Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей
  1. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження,— караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам — караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 3. Діяння, передбачені
  

• Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
  Ненадання допомоги капітаном судна в разі зіткнення з іншим судном екіпажу та пасажирам останнього, а також зустрінутим у морі або на іншому водному шляху особам, які зазнали лиха, якщо він мав можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу і пасажирів,— карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. 1. Об’єктом злочину є безпека осіб, які зазнали лиха на водних шляхах, а також безпека руху та експлуатації водного транспорту. 2. Потерпілими від цього злочину є: 1) екіпаж та пасажири судна, з яким відбулося зіткнення; 2) зустрінуті в морі або на іншому водному шляху особи,
  

• Ненадання допомоги хворому медичним працівником. Порушення прав пацієнта Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником
  1. Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов’язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого, — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть хворого або інші тяжкі наслідки, — карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 1.
  

• Ненасильницькі статеві зносини
  Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 КК). Об'єктом цього злочину є статева недоторканість особи, а також нормальний фізичний і психічний розвиток непов­нолітніх. Потерпілим від злочину є особа жіночої або чоловічої статі, яка не досягла статевої зрілості. Статева зрілість - це такий фізіологічний стан організму лю­дини, досягнення якого дозволяє їй належним чином і без шкідли­вих наслідків для здоров'я виконувати репродуктивну функцію. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні природного статевого акту з особою, яка не досягла статевої зрілості. Статеві зносини
  

• Необережність та її види
  До злочинів, які можуть вчинені з необережності, належать, як правило, ті, обов‘язковою ознакою котрих є наявність суспільно небезпечних наслідків (злочини з матеріальним складом). Відповідно до ст.9 КК злочин визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити. За змістом ст.9 охоплює два види необережної вини: злочинну самонадіяність ( 1 – особа передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності: інтелектуальний момент, 2 – особа легковажно розраховує на відвернення цих наслідків: вольовий момент) і злочинну
  

• Необережність як форма вини
  План Вступ………………………………………………………………… 3. 1. Поняття необережності як форми вини……………………… . 10. 2. Злочинна самовпевненість. Інтелектуальний і вольовий момент………….…………………………………….…20. 3. Злочинна недбалість та її критерії. Казус. …………………… 25. 4. Класифікація необережних злочинів. Особливості їх криміналізації. ……………………………………………………31. Висновки……………………………………………………………… .39. Список використаної літератури…………………………………….44. Вступ Починаючи з того моменту, як кожна людина починає самостійно пізнавати світ, їй завзято
  

• Необхідна оборона за кримінальним кодексом
  Вступ Розділ 1 Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння Роздiл 2 Загальна характеристика необхiдної оборони Роздiл З Уявна оборона Висновок Список Використаної літератури Вступ 3 прийняттям Кримінального Кодексу України 5 квітня 2001 року законодавець вмістив цілу низку нових норм, які виключають злочинність діяння і виділивши їх в окремий розділ, вказав тим самим на їх виключність іважливість для кримінального права. За деяких обставин діяння за своїми зовнішніми
  

• Необхідна оборона та умови її правомірності
  Ст.27 КУ передбачено, що кожна людина має право захищати своє життя і здоров‘я, життя і здоров‘я інших людей від протиправних посягань, а ст.41 гарантує непорушність права приватної власності, якого ніхто не може бути протиправно позбавлений. Однією з найважливіших гарантій реалізації громадянами гарантованого КУ права на захист від протиправних посягань є інститут необхідної оборони. Ст.15 КК кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Необхідною обороною за ч.2 ст.15 КК “визнаються дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо
  

• Необхідна оборона. Уявна оборона
  1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з ме-тбю захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та Інтересів держави від суспільне небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої а даній обстановці для негайного відвернення чя припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. 2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільне небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. 3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення
  

• Необхідність проведення земельних реформ
  ПЛАН 1. Земельні відносини 2. Земельна реформа 3. Роздержавлення і приватизація земель 4. Форми власності на землю 5. Суб'єкти права власності на землю 6. Паювання сільськогосподарських угідь Список використаної літератури 1. Земельні відносини Земельні відносини - це суспільні відносини з приводу володіння, користування, розпорядження і управління землею на державному, господарському і внутрішньогосподарському рівнях як об'єктом господарювання, так і засобами виробництва у сільському господарстві. Поняття земельних відносин охоплює широке коло питань економічного (виробничого) і правового характеру. В основі земельних відносин лежить категорія власності на землю. Тому
  

• Непокора
  1. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу — караються службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені групою осіб або спричинили тяжкі наслідки,— караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. 3. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці,— карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 1. Одним із головних загальних обов’язків усіх військовослужбовців є обов’язок беззастережно виконувати накази командирів (начальників), крім явно злочинних. Це обумовлено характерним для всіх військових
  

• Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів
  1. Видача членом виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців, або видача виборцю виборчих бюлетенів (виборчого бюлетеня) замість інших виборців — карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Підлог, тобто виготовлення виборчого документа не-встановленого зразка чи виготовлення у спосіб, не передбачений законом, внесення до виборчого документа завідомо неправдивих відомостей або будь-яка інша його підробка, а так само використання завідомо підробленого виборчого документа чи виготовленого у спосіб, не передбачений законом,— караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, 3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені
  

• Нетипові форми монархічного правління в сучасному світі
  Монархія –– форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи — монарха, передається в спадщину, не залежить від населення (як правило, не затверджується ним) Мона́рх (грец. μόναρχος) — тип керівника, або голови держави. Монархи як правило успадковують свій титул і володіють ним довічно. В деяких поодиноких випадках монархи обираються. Історично, більшість монархів були абсолютними керівниками держави без яких-небудь обмежень їхньої влади. В теперішній час переважна більшість монархів виконують представницьку роль голови держави — мають певні повноваження, але делегують їх іншим, або не
  

• Неустойка в цивільному праві
  П Л А Н Вступ Глава I. Загальна характеристика забезпечення виконання зобов’язань. 1. Поняття забезпечення виконання зобов’язань. 2. Способи забезпечення виконання зобов’язань. 3. Окремі способи забезпечення виконання зобов’язань. Глава II. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. 1. Поняття та функції неустойки. 2. Форми неустойки. 3. Види неустойки. 4. Шляхи встановлення неустойки. 5. Застосування неустойки. Глава III. Цивільно-правове регулювання неустойки в зарубіжному законодавстві. 1. Цивільно-правове регулювання неустойки вкраїнах Європи. 2. Цивільно-правове регулювання неустойки в англо-американських
  

• Нові інформаційні технології процесу підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів
  Розширення ринку інформаційних технологій в Україні уможливлює розвиток найбільш прогресивних методів і методологій процесу отримання загальної та вузькоспеціалізованої інформації. Оскільки процес пізнання є безперервним, то в роботі фахівця завжди виникає потреба стосовно отримання додаткових знань, тобто, — у підвищенні кваліфікації. Процес пізнання реалізується через набуття досвіду та практику: знання → практика → досвід → нові знання. Крім власного досвіду та практичних вмінь, існує ще й досвід інших фахівців, новітні наукові розробки і т.ін., опанування яких збагачує власний арсенал знань. Інтернет — одне з інформаційних джерел — дозволяє розширити можливості стосовно отримання нових знань. Він охоплює всі сфери повсякденного буття, коли мільйони петабітів
  

• Нові правові Інститути аграрного права України; проблеми їх розвитку; роль юридичної науки в їх обґрунтуванні
  Сучасний етап розвитку аграрного законодавства України, покликаний забезпечити реалізацію аграрної реформи, зумовив виникнення нових правових інститутів аграрного права України. Оскільки йдеться про формування якісно нових спільностей правових норм, що регулюють специфічні за своєю суттю та змістом суспільні відносини, важливою е проблема їх наукового дослідження, з'ясування їх суті, виявлення основних тенденцій та перспектив розвитку. Нині в системі аграрного права України можна вирізнити такі нові правові інститути: інститут земельної та аграрної реформ; інститут захисту прав селянина; інститут права приватної власності на землі сільське господарського призначення; інститут паювання земель сільськогосподарського призначення; інститут оренди земель сільськогосподарського призначення;
  

• Нормативне визначення організованої злочинної діяльності: теоретичне та практичне значення
  Актуальність проблеми посилення боротьби з організованою злочинністю є загальновідомою для теорії і практики роботи правоохоронних органів України. Відомо, що розв’язання цієї проблеми часто турбує насамперед практиків залежно від визначення суті та поняття організованої злочинності, які повинні знати, які злочини, з якими ознаками відносять до організованої злочинності. Панівною є думка, що поняття організованої злочинності, як і злочинності загалом, є не кримінально-правовим, а кримінологічним, з чим варто погодитися. Проте слід нагадати, що кримінологічне поняття злочинності, як і багато інших кримінологічних категорій, ґрунтується на кримінально-правовому понятті злочину. Тобто, до сукупного тлумачення злочинності кримінологи відносять лише ті діяння, які мають кримінально-правові
  

• Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види
  План Вступ Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види Використана література Вступ Господарське право, як і будь-яка інша юридична дисципліна, може бути визначене насамперед за предметною ознакою, тобто за сукупністю суспільних відносин, що регулюються нормами господарського права. З цієї точки зо­ру господарське право є системою норм, які регулюють господарські відносини, тобто відносини, в які вступають організації, підприємці у процесі своєї господарської діяльності. Господарські відносини у сфері економіки України становлять предмет господарського права. Зміст предмета господарського права визначається двома основними
  

• Нормативно-правове регулювання формування доходів і грошових надходжень підприємств
  Даний реферат виконаний командою сайту Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 року №887-ХП (ВВР 1991 р., №24, ст.272) зі змінами і доповненнями визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки. Закон створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно та організаційної форми підприємства. Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств, визначає їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами і
  

• Нормативно-правове регулювання, формування і використання обігових коштів підприємств
  ПЛАН 1. Сутність, склад і структура оборотних коштів 2. Класифікація і принципи організації оборотних коштів Висновок Список використаної літератури 1. Сутність, склад і структура оборотних коштів Діяльність суб'єктів господарювання щодо створення та реаліза­ції продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробни­чих фондів, оборотних фондів і самої праці. Безперервність процесу виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестування коштів у ці елементи для здійс­нення розширеного їхнього відтворення. На
  

• Норми Кримінального кодексу, що стимулюють позитивну посткримінальну поведінку винного, у боротьбі з організованою злочинністю і корупцією
  До базових, концептуальних положень Кримінального кодексу України 2001 року В. Я. Тацій та В. В. Сташис обґрунтовано віднесли низку заохочувальних норм Особливої частини, що стимулюють позитивну посткримінальну поведінку винного [1], яких у КК 2001 р. значно більше, ніж у КК 1960 року, — їх налічується дванадцять. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до чинного Кримінального кодексу можуть бути застосованими при вчиненні таких злочинів, як державна зрада (ч. 2 ст. 111 КК); шпигунство (ч. 3 ст. 114 КК); невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (ч. 3 ст. 175 КК); ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ч. 4 ст. 212 КК); створення злочинної організації (ч. 2 ст. 255 КК); терористичний
  

• Норми які регулюють забезпечення права на доступ до правосуддя у кримінально-процесуальному законодавстві України
  ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………… РОЗДІЛ І. РЕАЛІЗАЦІЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ГРОМАДЯН НА ДОСТУП ДО ПРАВОСУДДЯ ПРИ ПОРУШЕНІ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ…………………………………………. 1.1. Проблема доступності правосуддя . 1.2. Обставини, перешкоджаючі доступу громадян до правосуддя та об'єктивності реєстрації і обліку злочинів………… 1.3.Проблеми розвитку процесуальної форми та гарантій правосуддя……………………………………………………………… РОЗДІЛ ІІ. КОМПЛЕКСНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ……………………………………………………… 2.1. Забезпечення прав людини в процесі розслідування злочинів……………………………………………………………… 2.2.Основи правозастосування по захисту прав людини на досудовому слідстві …………………………………………………
  

• Норми, правила та законодавче забезпечення рекламної діяльності в Росії, США і країнах Західної Європи
  Державне й суспільне регулювання рекламного бізнесу існувало давно. Однак найбільшого розвитку воно набуло наприкінці XX ст. Зростання життєвого рівня в економічно розвинених країнах потребувало адекватного підвищення вимог до бізнесу загалом і до рекламної діяльності зокрема. Важливою складовою сфери рекламної діяльності є державне регулювання. Воно досягається створенням відповідної законодавчої бази і формуванням системи виконавчих органів різного рівня, які здійснюють контроль виконання вимог рекламного законодавства. Транснаціональні корпорації України, здійснюючи маркетингову та рекламну діяльність у зарубіжних країнах, поряд із виконанням вимог міжнародного законодавства
  

• Нотариат
  Зміст Вступ Глава 1. Права та обов’язки нотаріуса Глава 2. Організація діяльності нотаріальних органів і посадових осіб, на яких покладено обов’язок вчиняти нотаріальні дії Глава 3. Компетенція нотаріальних органів і посадових осіб щодо вчинення нотаріальних дій Всиновок Список використаних джерел та літератури Вступ Виникнення і розвиток приватної власності вимагали правового забезпечення різних угод щодо цієї власності, її переходу за спадщиною, а також посвідчення інших обставин, які мали значення для реалізації суб’єктивних цивільних прав. Тому виникнення нотаріату було обумовлено певними об’єктивними
  

• Нотаріальне посвідчення угод
  ПЛАН виконання контрольної роботи: Тема: “Нотаріальне посвідчення угод” І. Встановлення особи громадянина – ІІ. Поняття, форма та строки довіреності – ІІІ. Задача – ІV. Перелік літератури – І. Встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, є обов’язковим правилом нотаріально практики. Нотаріус повинен пересвідчитися, що саме ця особа є заінтересованою особою і саме відносно неї вчиняється потрібна дія. Встановлюється особа громадянина за документом, що виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина, який звернувся
  

• Обвинувальний висновок. Поняття та основні риси
  ПЛАН 1. ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК: ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ РИСИ 2. ЗНАЧЕННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ 3. СТРУКТУРА ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ 4. ВИМОГИ ДО ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК: ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ РИСИ Обвинувальний висновок у кримінальному процесі – це різновид процесуального рішення, підсумковий процесуальний документ попереднього слідства, в якому викладається сутність обвинувачення та його підстави, дається юридична оцінка дій обвинуваченого, визначаються межі судового розгляду та передумови винесення вироку. В обвинувальному висновку дається офіційна оцінка дій обвинуваченого і здійснюється публічний аналіз зібраних по справі доказів, публічно визначаються юридично значимі елементи
  

• Обласні державні адміністрації як суб’єкти адміністративного права
  Вступ 1. Поняття, призначення та принципи діяльності обласної державної адміністрації 2. Види повноваженнь обласної державної адміністрації. Характеристика повноваженнь обласної державної адміністрації у сфері забезпечення законності, прав і свобод громадян 3. Відносини обласної державної адміністрації з органами місцевого самоврядування. Висновки. Перелік використаної літератури та нормативних джерел Вступ Насамперед, лише зауважимо, що становлення суверенної незалежної України та швидка зміна політичних, соціально-економічних умов розвитку держави і суспільства - все це обумовлює, не тільки перманентний,
  

• Обмеження волі. Загальні засади призначення покарання Довічне позбавлення волі Позбавлення волі на певний строк Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
  1. Покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці. 2. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п’яти років. 3. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягай пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи. 1. Обмеження волі є видом основного покарання, що чинить подвійний вплив на засудженого, який водночас: а) обмежується в свободі пересування і виборі місця проживання; б) обов’язково залучається до праці. Обмеження волі
  

• Обмеження корупції та “тіньової” економічної діяльності: проблеми і перспективи
  Проблема боротьби з корупцією в Україні безпосередньо визначається декількома факторами, зокрема, ухиленням від сплати податків і “відмиванням брудних” грошей. Практично корупція і “відмивання” — це взаємозалежні явища. Тому значні зусилля податкової служби спрямовано на припинення “відмивання” незаконних доходів, що звужує поле корупційної діяльності. Державна податкова служба України не є безпосереднім суб’єктом боротьби з корупцією. Але відповідно до чинного законодавства України ми ведемо боротьбу з “тіньовою” економікою, протидіємо створенню фінансових ресурсів, що живлять корупцію. Для органів державної податкової служби одним з головних напрямів діяльності є боротьба зі злочинністю у сфері економіки, особливо з організованими формами економічної злочинності. Практичні
  

• Обмеження монополізму та захист суб’єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції
  ЗМІСТ ВСТУП - 3 РОЗДІЛ I. ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИМОНОПОЛЬНО - КОНКУРЕНТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА - 8 РОЗДІЛ II. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОНОПОЛІЗМУ, ФОРМИ ЗЛОВЖИВАННЯ МОНОПОЛЬНИМ СТАНОВИЩЕМ - 16 РОЗДІЛ III. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ТА ФОРМИ НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ - 25 РОЗДІЛ IV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНО-КОНКУРЕНТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА - 39 РОЗДІЛ V. ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ – ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ - 56 ВИСНОВКИ - 76 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ - 80 ДОДАТКИ - 85 ВСТУП Становлення ринкової економіки в Україні та продуктивних сил, поглиблення галузевого і територіального поділу, якісні зміни у суспільній свідомості, поступовий
  

• Обмеження на створення і діяльність об’єднання громадян
  План 1. Обмеження легалізації деяких видів громадських об’єднань 2. Головні положення оформлення громадських об’єднань та заборона їх діяльності 3. Стягнення за порушення законодавства об’єднаннями громадян, підстави закриття діяльності об’єднання громадян Використана література: 1. Обмеження легалізації деяких видів громадських об’єднань Право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією ( 888-09 ) та законодавством України. Держава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяльності їх об'єднань. Однак згідно статті
  

• Обставини, що виключають злочинність діяння
  Зміст Вступ. . Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння Поняття необхідної оборони і її значення для забезпечення охорони особи і правопорядку. . Умови правомірності необхідної оборони, які характеризують напад і захист. Перевищення меж необхідної оборони і її кримінальні наслідки. Крайня необхідність і відмінність її від необхідної оборони . Список використаної літератури . Вступ. Інститут необхідної оборони з‘явився разом із виникненням держави і права і змінюється в процесі розвитку суспільства. В Договорах Олега і Ігоря з греками ( 911, 945 р.р.), в “Руській правді” сказано: “Якщо русин уб‘є візантійця або візантієць
  

• Обставини, які обтяжують покарання
  1. При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються: 1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; 2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (частина друга або третя статті 28); 3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату; 4) вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку; 5) тяжкі наслідки, завдані злочином; 6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані; 7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; 8) вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного; 9) вчинення
  

• Обставини, які пом’якшують покарання
  1. При призначенні покарання обставинами, які його пом’якшують, визнаються: 1) з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення злочину неповнолітнім; 4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності; 5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин; 6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; 7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого; 8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності; 9) виконання
  

• Об’єднання підприємств
  План: 1. Вступ 2. Поняття та ознаки 3. Види господарських об’єднань 4. Функції та компетенції господарських об’єднань 5. Висновки 6. Список літератури 1. Вступ Як відомо основними „трьома китами” ринкової економіки є вільна конкуренція, свободі вибору та приватна власність. Якщо ці три складові є присутніми на ринку, то у цій країні має місце ринкова економіка. Якщо хоч одна із складових порушується, тоді відбувається дестабілізація та реорганізація ринку. Час плинний, із виникненням нових товарів та розвитку ринків, ускладнюються і умови гри на ринку.
  

• Об’єкт та суб’єкт права державної та комунальної власності
  Законом України "Про власність" у його первісній редакції, державна власність в Україні була поділена залежно від рівня усуспільнення на загальнодержавну (республіканську) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну власність). Однак у новій Конституції України передбачені: виключна власність Українського народу (ст. 13), державна власність (ст. 14) і власність територіальних громад села, селища, міста, тобто комунальна власність (ст. 142), яка стала відокремленою від державної власності як юридичне, так і економічно, а відтак набула ознак самостійної форми власності. Це відповідно внесло істотні зміни щодо суб'єктів, об'єктів та змісту перелічених форм власності. Аналіз конституційних
  

• Об’єкти цивільних прав
  ПЛАН Вступ Поняття і види об’єктів цивільних прав. 1. Речі як об’єкти цивільних прав, їх класифікація. Майно. 2. Цінні папери як об’єкти цивільних прав. 3. Дії, послуги, результати творчої діяльності, особисті немайнові блага як об’єкти цивільних прав. - заключення - 1. Поняття і види обов’язків цивільних прав Об’єкти цивільних прав : об’єкти цивільних правовідносин – поняття тотожні. Об’єктом цивільних прав (правовідносин) може бути те, заради чого суб’єкти вступають у відносини і на що спрямовані їхні суб’єктивні права та обов’язки з метою здійснення своїх законніх інтересів і прав. Об’єкти цивільних прав за цільовим презначенням
  

• Об’єкти і правила впізнавального фотографування
  План: 1) Вступ; 2) Наукові основи загальної фотографії; a) історія розвитку; b) фотоапарати і фотоматеріали; c) негативний і позитивний процеси; 3) Судова фотографія; 4) Впізнавальне фотографування; 5) Висновок; 6) Список використаних джерел. Вступ Актуальність даної теми виражається у тому, що судова фотографія є незамінимим засобом для фіксації інформації про обставини злочину, що у свою чергу слугує успішному розкриттю суспільно небезпечних діянь. Як відомо, розкриття злочинів, особливо важких, в сучасний період розвитку нашої держави характеризується як
  

• Об’єкти правової охорони промислової власності
  Промислова власність є поняття, яке застосовується для позначення виключного права на використання певних нематеріальних ресурсів. Згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової власності (3, ст.1) до об’єктів цієї власності належать: патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки на походження чи найменування місця походження. Серед об’єктів промислової власності найважливіше місце посідають винаходи. Винахід – результат творчої діяльності людини в будь-якій області технології (5, ст.1). Наведемо розуміння винаходу з (4, п.6). Винаходу надається правова охорона, якщо він є новим, має винахідницький рівень та промислове застосування. Винахід є новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Винахід
  

• Об’єкти цивільних прав
  Поняття і види об’єктів цивільних прав. Об'єкти цивільних прав і об'єкти цивільних правовідносин — поняття тотожні. У діалектико-матеріалістичній філософії об'єкт визначається як зовнішній протилежний суб'єкту предмет, на який спрямовані пізнання і дія суб'єкта. Проте прямолінійно застосовувати це філософське положення до правових, у тому числі и цивільних відносин не можна. Інакше склалося б хибне уявлення, що правовідносини — це відношення між суб'єктом і об’єктом. Насправді ж правовідносини слід розглядати як відносини між суб'єктами з приводу того чи іншого об’єкта. Вони складаються між особами щодо матеріального чи нематеріального блага для задоволення своїх потреб. Тому об’єктом
  

• Об’єктивна сторона злочину
  Зміст Вступ 2 1. Поняття об’єктивної сторони злочину і її значення 2 2. Суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність) їх форми й ознаки. 2 3. Суспільно небезпечні наслідки поняття і види 2 4. Причинний зв’язок між дією або бездіяльністю 2 5. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину 2 Висновок 2 Література 2 ВСТУП У даній роботі розглядається тільки об'єктивна сторона злочину. Як-от ознаки, що характеризують зовнішній прояв злочину, зміни в навколишньому соціальному середовищі, до яких призводить учинення злочину, а також саме діяння, подія вчинення злочину. Можна визначити: дія - активна поведінка. Суспільно значиме поводження особи, що складається
  

• Об’єктивна сторона складу злочину
  Зміст Вступ І.Глава Поняття і значення об’єктивної сторони складу злочину. Ознака об’єктивної сторони складу злочину. ІІ.Глава Поняття дії і бездіяльності в кримінальному праві. ІІІ.Глава Суспільно-небезпечні наслідки та їх причинний зв’язок. ІV.Глава Вплив нездоланної сили, фізичного і психічного примусу на кримінальну відповідальність. Висновок Література Вступ Акт людської поведінки, здійснюваний в об’єктивному світі, має внутрішні і зовнішні ознаки. Це в повній мірі відноситься до суспільно корисної, суспільно нейтральної і суспільно небезпечної поведінки. Внутрішні ознаки
  

• Об’єктивність обов’язку та єдність прав, свобод та обов’язків
  Сукупність конституційних прав, свобод та обов'язків, які визначають статус громадянина України в суспільстві і-державі, утворюють певну систему. Ці права, свободи та обов'язки різноманітні за своїм характером і змістом. Однак усі вони виражають ті корінні відносини, які склалися між Українською державою та її громадянами. Тому кожне пра­во, кожний обов'язок необхідно розглядати не лише окремо, а й у системі всіх основних прав, свобод та обов'язків. Система конституційних прав, свобод та обов'язків гро­мадян має специфічні внутрішньосистемні зв'язки між еле­ментами, з яких вона складається. Найтиповіші з них такі. 1. Здійснення одних конституційних прав, свобод та обов'язків служить підставою для реалізації інших. Так, здійснення громадянином свого права на працю є підставою
  

• Оволодіння правовими знаннями - основа формування професії юриста
  План. 1. Професійна культура. 2. Політична культура юриста. 3. Правова культура юриста. 4. Етична і естетична культури. 5. Висновок (правова культура - основа формування професії юриста). 1. Професія юриста має мати дуже багату професійну культуру. Адже юрист - це фізична особа, яка має професійні правові знання у галузі юридичних наук, законодавства й практики його застосування. Визначимо, що таке культура, що ми розуміємо під цим словом? Культура, як історичне явище, означає сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених і створюємих людством, сукупність всіх видів перетвоювальної діяльності для виробництва цих цінностей. Вона (культура) розвивається в залежності від зміни соціально-економічних формацій та характеризується як ступенем
  

• Огляд законодавчої та нормативної бази аграрної реформи
  Нижче подається стислий зміст основних нормативних матеріалів, що регулюють відносини, які виникають у процесі реорганізації сільськогосподарських підприємств, створення на їхній базі господарських товариств, селянських (фермерських) та інших приватних господарств. 1. Законодавство України з аграрної реформи Нижче викладено короткий опис змісту положень законодавчих актів України, які безпосередньо стосуються процесу приватизації та реорганізації КСП. Докладно з витягами із згаданих законодавчих актів, необхідними для здійснення процесу реорганізації, можна познайомитися у першому розділі Додатків. 1.1. Конституція України Конституція України визначає загальні правові норми регулювання відносин власності: •
  

• Огляд місця події
  ПЛАН 1. Поняття огляду місця події. 2. Підготовка до огляду місця події. 3. Дії слідчого при проведенні огляду місця події. 4. Фіксація результатів огляду місця події. Література 1. Поняття огляду місця події. Серед слідчих дій, передбачених кримінально-проце­суальним законом, важливе місце належить оглядові місця події та інших матеріальних об'єктів, які є дже­релом інформації про злочин та його учасників. Як за­значено в ст. 190 КПК УРСР, слідчий провадить огляд «з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи». Залежно від безпосереднього об'єкта вказана дія
  

• Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
  Незаконне одержання шляхом вимагання працівником державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, в будь-якому вигляді матеріальних благ або вигід майнового характеру у значному розмірі за виконання чи невиконання будь-яких дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи організації,— карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Примітка. Під незаконною винагородою у значному розмірі в цій статті слід розуміти незаконну винагороду, яка в два і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. 1. Об’єктом злочину є авторитет державних
  

• Одержання хабара
  1. Одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища— карається штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Одержання хабара у великому розмірі, або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара,— карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні
  

• Ознаки злочину та їх характеристика
  Зміст Вступ……………………………………………………………….…………… . 1. Поняття злочину в кримінальному праві України ……………… 2. Ознаки злочину та їх характеристика . ……………… 2.1. Суспільна небезпека . …………… . 2.2. Кримінальна протиправність . ……………… 2.3. Винність……………………………………………………………… 2.4. Караність діяння……………………………………………………… 3. відмінність злочину від інших правопорушень . ……………… 4. Класифікація злочинів та їх практичне значення…………………………… Висновок . ………………. Використана література . ……………… 1. Поняття злочину в кримінальному праві України Дії людини складаються з вчинків. Вчинок - це головний елемент людських взаємовідносин, в якому проявляється особистість
  

• Ознаки зовнішності людини
  Систему ознак людини утворюють : 1. Антропологічні; 2. Анатомічні; 3. Функціональні; 4. Особливі; 5. Супутні ознаки. Ефективність розшуку осіб залежить від того, наскільки правильно, повно і точно сформульовані дані про зовнішність розшукуваного. При оформленні розшукових матеріалів національність розшукуваного вказується на основі документальних даних. При їх відсутності вказують належність до можливого типу зовнішності. При заповненні впізнавальної карти особи яка пропала безвісти або впізнавальної карти трупа також вказують антропологічні ознаки зовнішності, як необхідні для визначення його расової або національної належності.
  

• Окреме провадження
  Вступ 1. Процесуально-правова природа окремого провадження: поняття, суть, значення. 2. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження. 3. Порушення в суді справ окремого провадження. 4. Особливості розгляду справ окремого провадження. Висновки Список використаної літератури Вступ Перехід України до ринкових відносин, демократизація суспільства висунула на перший план права та інтереси громадян. Демократичне суспільстсво характеризується широким спектром особистих та майнових прав і свобод. Але чого варті права та свободи без закріплення їх у вищому державному правовому акті - Конституції, без їх правового забезпечення, а також забезпечення їх дотримання
  

• Окремі види злочинів проти волі, честі та гідності особи
  Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146). Цей злочин з об'єктивної сторони може мати дві форми: 1) незаконне позбавлення волі людини; 2) викрадення людини. Позбавлення волі може полягати у триманні особи в місці, де вона взагалі не бажає або більше не бажає перебувати, або в помі­щенні її в місце, яке вона не має змоги вільно залишити, хоча ба­жає цього. Відтак, обов'язковою ознакою складу злочину в його першій формі є місце. Ним можуть бути як приміщення чи його комплекси (кімната, камера, льох, підвал багатоповерхового бу­динку, лікарня тощо), так й інші місця (дах багатоповерхового бу­динку, транспортний засіб, скеля, острів тощо). Незаконним позбавлення волі є у всіх випадках, коли воно здійснюється не відповідно до Конституції і
  

• Оновлене законодавство про акцизний збір
  Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про оподаткування, виробництво та обіг підакцизних товарів» від 24.10.2002 р. № 195-IV (далі – Закон № 195), що вносить серйозні зміни до порядку справляння акцизного збору, вводиться в дію поступово: намічено три дати набрання чинності його окремими частинами – 01.01.2003 р., 01.07.2003 р. і 01.01.2004 р. Яка ж основна мета цього Закону? Розробниками цього документа її сформульовано дуже лаконічно, але ґрунтовно: «бюджетне наповнення та наведення порядку на ринку». Звідси й можна робити відповідні висновки. Спирт Мабуть, найголовніше в Законі № 195 – підвищення ставок акцизного збору. Насамперед серйозні зміни ставок зачепили спирт етиловий, що використовується для виробництва алкогольних напоїв, лікарських препаратів,
  

• ООН - суб’єкт міжнародного права
  План: 1. Розвиток МП після Другої світової війни. Створення ООН. 2. Система Об`єднаних Націй 3. Загальні питання, що стосуються ООН. 4. Миротворчі функції ООН 5. Переоцінка ролі ООН 6. Використана література Ще до закінчення Другої світової війни учасниками анти­гітлерівської коаліції та іншими прогресивними державами була визнана необхідність ліквідації Ліги
  

• Оперативно-технічне забезпечення боротьби з організованою злочинністю
  Стан національної безпеки України на сучасному етапі залежить від результатів боротьби з організованою злочинністю (ОЗ), особливо в економічній сфері. Організована злочинність, використовуючи корумповані зв’язки з представниками влади, поширює свій вплив практично на всі сфери суспільного життя, стає більш активною, зухвалою, добре озброєною, гнучкою, швидко пристосовується до нових умов. Активізація боротьби з ОЗ вимагає чіткого правового, організаційного, матеріально-технічного, фінансового, кадрового забезпечення, системності, координованості сил і засобів, міжнародної співпраці та взаємодії. Умовою значного підвищення ефективності боротьби з ОЗ є нагальна потреба законодавчо-нормативного визначення практичних дій правоохоронних органів. Метою боротьби з ОЗ є: встановлення
  

• Опіка і піклування в сімейному законодавстві
  1. Поняття опіки і піклування Питання опіки та піклування відноситься як до сімейно­го, так і цивільного права, тому що особисті немайнові та майнові відносини громадян з організаціями та між собою регулюються та охороняються як сімейним, так і цивільним законодавством. Для того, щоб громадянин мав змогу вступити на захист своїх порушених особистих та майнових прав, він повинен володіти цивільною дієздатністю, тобто здатністю своїми дія­ми набувати цивільних прав та приймати на себе обов'язки. Для того, щоб особа мала здатність здійснювати юридич­не значимі дії та нести за неправомірні вчинки відпові­дальність, вона повинна повністю усвідомлювати свої дії та бути здатною ними керувати. Тому наявність дієздатності у особи залежить від віку та стану її здоров'я.
  

• Опіка та піклування
  Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення осо­бистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, непов­нолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ст.55 ЦК). Водночас, крім загальних цілей опіки і піклування, закон виз­начає також спеціальні цілі щодо двох груп осіб, права й інтереси яких покликаний захищати інститут опіки і піклування, — непов­нолітніх і повнолітніх фізичних осіб. Стосовно неповнолітніх дітей метою опіки і піклування є вихо­вання неповнолітніх, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також захист особистих немайно­вих і майнових Інтересів цих дітей. Щодо
  

• Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків
  1. Опір начальникові, а також іншій особі, що виконує покладені на неї обов’язки з військової служби, або примушування їх до порушення цих обов’язків — караються службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на сірок до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, або із застосуванням зброї, або такі, що спричинили тяжкі наслідки,— караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,— караються позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років. 4. Дії, передбачені частинами другою або третьою
  

• Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві
  1. Опір представникові влади під час виконання ним службових обов’язків — карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку — карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до двох років. 3. Дії, передбачені
  

• Органи виконавчої влади
  1. Поняття, ознаки та правове становище органів виконавчої влади Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконав­чу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Серед органів державної влади важливе місце посідають орга­ни виконавчої влади, що здійснюють функції державного управлін­ня економічним, соціально-культурним та адміністративно-політич­ним будівництвом. Від результатів діяльності цих органів понад усе залежить соціально-економічний та політичний стан країни. Саме ці органи виступають основним суб'єктом адміністративного права. В адміністративно-правовій науці під органом
  

• Органи внутрішніх справ та служби безпеки України
  1. Завдання і функції органів внутрішніх справ. Напрями правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ. 2. Міністерство внутрішніх справ України, його основні завдання, структура та повноваження. 3. Структура, принципи діяльності, права та обов’язки міліції. 4. Поняття Служби безпеки України, її завдання, принципи діяльності 5. Структура та повноваження СБУ. 6. Участь МВС України в Інтерполі – міжнародній організації кримінальної поліції. І.Органи внутрішніх справ – це правоохоронні органи державної виконавчої влади, підпорядковані МВС, що забезпечують дотримання законності і правопорядку, боротьбу зі злочинністю, захист прав і свобод людини і громадянина від протиправних від протиправних посягань,
  

• Органи внутрішніх справ. Правова регламентація та концепція реформування
  ЗМІСТ ВСТУП I. ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ _ с.3 ІІ. МІЛІЦІЯ, ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА СИСТЕМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ с.6 III. СПЕЦІАЛЬНІ ПІДРОЗДІЛИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ - ОСНОВА ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ с.9 IY. ОРГАНИ ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА В СИСТЕМІ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ _ с.13 Y. ВНУТРІШНІ ВІЙСЬКА МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ с.15 ЗАКЛЮЧЕННЯ. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ _ с.17 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ с.20 В С Т У П Права людини унікальні за характером, важливістю та обсягом соціально-гуманітарних проблем. Вони визначають
  

• Органи і посадові особи, які беруть участь у кримінальному процесі
  ПЛАН стор. Вступ 3 РОЗДІЛ 1: Слідчий і начальник слідчого відділу як суб'єкти кримінального процесу 4 РОЗДІЛ 2. Органи дізнання _8 2.1 Поняття і кримінально-процесуальна діяльність органів дізнання _8 2.2 Міліція, як орган дізнання 14 2.3 Статус дізнавача та начальника органу дізнання _ 15 РОЗДІЛ 3. Процесуальна діяльність прокурора 19 РОЗДІЛ 4. Суддя (суд), народні засідателі та присяжні 22 Висновок _28 Використані джерела 29 ВСТУП Зростання злочинності та інших порушень закону, загрозливе погіршення криміногенної ситуації, збільшення кількості тяжких злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю, зухвальством, незадовільна боротьба з організованими формами злочинності й корупцією, порушеннями
  

• Органи і посадові особи, які ведуть кримінальний процес, їх права та обов’язки
  ПЛАН Вступ 1. Орган дізнання (особа, яка провадить дізнання) 2. Слідчий 3. Начальник слідчого відділу 4. Прокурор 5. Суддя (суд) 6. Список використаної літератури Вступ До числа учасників кримінального процесу, які ведуть кримінально-процесуальне провадження, належать: орган дізнання (особа, яка провадить дізнання), слідчий, начальник слідчого відділу, прокурор, суд (суддя). 1. Орган дізнання (особа, яка провадить дізнання) Дізнання — це основана на процесуальному законі та відомчих підзаконних актах діяльність уповноважених адміністративних органів1, яка спрямована на запобіган­ня, розкриття злочинів,
  

• Органи місцевого самоврядування
  Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самовря­дування е правом територіальної громади — жителів села чи добро­вільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Сутність місцевого самоврядування полягає в гарантованому державою праві територіальної громади, громадян та їх органів роз­в'язувати значну частину місцевих справ та управляти ними, діючи в межах закону, під свою відповідальність та в інтересах населення. Територіальна організація самоврядування в Україні ґрунтується на поєднанні загальнодержавних та місцевих інтересів. Серед найважливіших ознак органів місцевого самоврядування виділяють їх правову, організаційну, матеріальну та фінансову
  

• Органи нотаріату в Україні
  1. Поняття та основні завдання нотаріату в Україні. 2. Система та структура нотаріальних органів. Правовий статус нотаріуса. 3. Кваліфікаційні комісії нотаріату. 4. Державний та приватний нотаріат. 5. Інші органи та посадові особи, які вправі вчиняти нотаріальні дії. І. Нотаріат в Україні – це система органів та посадових осіб, на які покладено обов’язки засвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, і робити інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної сили. Організація діяльності нотаріату регулюється Законом України “ Про нотаріат “ від 2 вересня 1993 року зі змінами станом на 10 січня 2002 року, іншими НПА. Норми, що регулюють організацію і діяльність нотаріату, становлять самостійну галузь законодавства. Нотаріуси у своїй діяльності
  

• Органи по захисту прав споживачів. Їх компетенція
  12 травня 1991 року був прийнятий Закон України “Про захист прав споживачів” який регулює відносини між споживачами, виробниками та продавцями товарів, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації їх прав. У цьому Законі терміні вживаються в такому значенні: · споживач – громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб; · виробник – підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які виробляють товари для реалізації; · виконавець – підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які виконують роботи або надають послуги; · продавець – підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які реалізують товари за договором
  

• Органи управління та контролю сільськогосподарського кооперативу та їх компетенція
  Основними правовими засадами, на яких здійснюється управ­ління кооперативом, є самоврядування, гласність, участь його чле­нів у вирішенні питань діяльності кооперативів. Органами управління кооперативу є загальні збори та правлін­ня кооперативу. Крім того, в разі потреби кооператив може найма­ти виконавчого директора, утворювати спостережну раду. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", вищим органом управління сільськогосподарського кооперативу є загальні збори його членів, які правомочні розгляда­ти й вирішувати будь-які питання його діяльності. Крім того, За­кон визначає цілий ряд питань, які становлять виключну компе­тенцію загальних зборів. Будь-який інший орган управління коопе­ративу не має права приймати рішення у цих питаннях.
  

• Організаційно-правові форми підприємств
  Законодавство України про підприємства оперує такими поняттями, як організаційні форми, види і категорії підприємств. Кожне з них вживається для класифікації підприємств за певними ознаками. Організаційна (організаційно-правова) форма передбачає класифікацію підприємств залежно від трьох форм власності, визначених ст. 2 Закону «Про власність», та від способів роз­межування в підприємствах окремих форм власності і уп­равління майном. Юридичне значення цього полягає в ура­хуванні в законодавстві, тобто в Законі «Про підприємства в Україні» і спеціальних законах, особливостей правового ста­новища підприємств окремих видів. Загалом організаційна форма і вид визначають суб'єкта, який має право присвоювати результати діяльності підприєм­ства. З точки зору організаційної форми
  

• Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
  1. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою,— караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього,— караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. 1. Об’єктом злочину є здоров’я населення. 2. Об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 317, утворюють такі альтернативні діяння: 1) організація місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; 2) утримання такого місця; 3) надання
  

• Організація адвокатури України
  ЗМІСТ 1. Принципи та гарантії адвокатської діяльності. 2. Організаційні форми діяльності адвокатури. 3. Професійні права адвоката. 4. Соціальні права адвоката. 5. Обов’язки адвоката. Організація та принципи діяльності адвокатури в Україні визначаються Законом “Про адвокатуру”, прийнятим Верховною Радою України 19 грудня 1992 р. Новий Закон суверенної України відводить адвокатурі чільне місце, маючи на меті відновити престиж цієї професії, її історичне традиції, піднести роль у суспільстві як одного з гарантів забезпечення конституційних прав та свобод громадян. 1. Принципи та гарантії адвокатської діяльності. За законом адвокатура України є добровільним професійним громадянським об’єднанням, покликаним сприяти захисту
  

• Організація державної служби в Україні
  Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Особи-службовці є кадровим складом (або особовим складом, чи персоналом) органів державного управління. Будучи співробітниками державного органу, вони фактич­но перебувають на службі у держави і виконують її завдан­ня та функції. Саме вони є останньою ланкою державного управлінського механізму, через яку реалізується виконав­ча влада, втілюються в життя державні вимоги та управлін­ські рішення. Від того, як вони розуміють і виконують свою роботу, наскільки точно і правильно
  

• Організація охорони праці
  Законодавство про охорону праці складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України та інших норматив­них актів. Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року (визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяль­ності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваже­ним ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охо­рони праці в Україні.
  

• Організація підготовки фахівців по боротьбі зі злочинністю у сфері високих технологій
  Боротьба зі злочинністю в інформаційній та комунікаційній сферах сьогодні набула особливої гостроти та актуальності в усьому світі. Так, за даними Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини, за останні 10 років кількість таких злочинів там зросла у 10 разів (від 5 тисяч випадків у 1990 р. до майже 50 тисяч – у 1999 р.). Лише в Баварії за 1999 рік вчинено 4451 злочин цього виду, у 2000 р. тільки в м. Мюнхені порушено вже понад 300 кримінальних справ, пов’язаних з такими злочинами. Боротьба з цим видом злочинності потребує певної законодавчої бази. Відповідно до Рекомендацій Ради Європи від 1990 р. парламентам країн Європи пропонувалося вдосконалити та уніфікувати національне законодавство з проблем, що розглядаються. Так, у Німеччині з 1986 р. Кримінальний кодекс містить
  

• Організована злочинність і тероризм
  Організована злочинність і тероризм у всіх формах та проявах за своїми масштабами, інтенсивністю, за нелюдяністю і жорстокістю перетворилися сьогодні на гостру і злободенну проблему глобального значення. Вирішення політичних, релігійних та міжнаціональних проблем з використанням організованих злочинних угруповань, терористичних організацій призводить до загибелі багатьох людей, дестабілізує обстановку в державах, викликає невпевненість у майбутньому. За останні десятиліття ареною проявів тероризму стали не лише традиційно вибухонебезпечні зони міжнародних конфліктів, а й США, Франція, Росія та деякі інші держави колишнього СРСР. Сучасні злочинні угруповання і терористичні організації за своєю структурою, організацією, технічним оснащенням суттєво відрізняються від часів народовольців.
  

• Організована злочинність та її вплив на стан наркоманії і наркобізнесу в Україні
  Сьогодні не є секретом, що вживання наркотичних речовин отруює і губить наших співвітчизників, спотворює їх свідомість, спустошує душі та позбавляє життя. Особливо небезпечним є та обставина, що до наркотичної залежності втягується молодь, яка навчається, працює, проходить службу в армії або є безробітною. Сьогодні не існує такої суспільної групи, яка б не була уражена наркотичним божевіллям, співпричетною до супроводжуючих його негативних явищ, у тому числі кримінального характеру [1]. Наша країна зіткнулася з проблемою незаконного обігу наркотиків і відчула її гостроту тільки останніми роками завдяки транзиту наркотичних речовин та дій наркоділків на своїй території. У світі до цього часу вживання наркотиків досягло таких масштабів, що почало становити загрозу для існування
  

• Організована злочинність, її особливості і небезпека для бізнесу
  З М І С Т Вступ 1. Поняття організованої злочинності. 1.1. Структура організованої злочинності. 1.2. Ознаки організованої злочинності. 1.3. Суб'єкти та об'єкти організованої злочинності. 2.Особливості організованої злочинності. 2.1. Причини організованої злочинності. 2.2. Бізнес організованої злочинності. 3. Роль корупції в організованій злочинності. 4. Проста логіка шляху до чесного бізнесу. 5. Методи боротьби з організованою злочинністю. Висновки Список використаної літератури Вступ Те, що організована злочинність в нашій країні є, - факт уже безперечний і визнаний на державному рівні. Поняття “організована злочинність” міцно ввійшло в наукову термінологію
  

• Організована злочинність, як найбільш розвинута форма групової злочинності та її кримінологічні основи
  ПЛАН ВСТУП 3 Розділ 1: Загальна характеристика організованої злочинності .6 1.1 Виникнення і розвиток організованої злочинності в Україні 6 1.2 Організована злочинність: поняття і причини виникнення .14 1.3 Кримінально-правові та кримінологічні ознаки організованої злочинності 21 Розділ 2: Організована злочинність як небезпечна форма групової діяльності 28 2.1 Види злочинних об’єднань .28 2.2 Гіпотетична модель злочинних угрупувань .32 Розділ 3: Основні сфери діяльності злочинних організацій 38 Розділ 4: Координація та основні напрямки
  

• Організована злочинність: актуальні проблеми процесу доказування
  Неупереджено оцінюючи правову ситуацію у суспільстві, умови та причини її погіршення, слід визнати, що попри всі зусилля правоохоронних органів сьогодні найбільш деструктивною силою в нашій державі є організована злочинність. Вибір саме цієї проблеми для дослідження, на нашу думку, обумовлено як нагальною необхідністю посилення боротьби з організованою злочинністю, значимістю при цьому кримінально – процесуальної діяльності в цілому, так і актуальністю проблеми її дієвості при розкритті, досудовому слідстві та досудовому розгляді кримінальних справ про злочини, вчинені організованими злочинними групами (ОЗГ). Значимість кримінально-процесуальної діяльності доказування не потребує. Адже саме її результати дають підстави для офіційного визнання протиправного діяння злочином, а особи,
  

• Організована нелегальна міграція як різновид організованої злочинності в Україні
  Здійснення країнами Західної Європи, США й Канади жорсткої імміграційної політики, що спрямована на значне скорочення потоку іммігрантів, викликало збільшення кількості спроб нелегального проникнення на територію цих держав громадян слаборозвинених в економічному і соціально-політичному відношенні країн. Значна географічна віддаленість цих країн від кінцевих пунктів міграції, потреба використання території інших держав вказаною категорією осіб з метою подолання паспортних і візових бар’єрів, встановлених західними країнами для регулювання кількості іммігрантів, наявність сучасних міжнародних транспортних маршрутів, а також відсутність достатніх коштів для тривалого пересування та придбання справжніх документів на право легального в’їзду до країни призначення, значною мірою визначають
  

• Організоване злочинне угруповання та його ознаки
  Використання терміну “організоване злочинне угруповання” в науці та у законодавстві зумовлене фактом поширення у суспільстві злочинних об’єднань, які за рівнем їх організації та іншими властивостями здатні до стабільної злочинної діяльності, котра в її масовому вираженні становить один з найнебезпечних видів злочинності — організовану. Вперше у законодавстві України термін “організоване злочинне угруповання” було вжито у ст.1 Закону України від 30 червня 1993 р. “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” для розкриття якісної своєрідності даного виду злочинності, котра визначається як сукупність злочинів, що вчиняються у зв’язку зі створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань [1]. У Кримінальному кодексі України, що закріплює кримінально-правові
  

• Оренда земельних ділянок
  ПЛАН Вступ 1. Сучасний стан оренди земельних ділянок та глибина дослідження даного питання 2. Оренда земель як правова форма їх використання. Поняття оренди земель сільськогосподарського призначення, правові особливості 3. Історичні аспекти правового регулювання оренди земель сільськогосподарського призначення 4. Сучасне правове регулюванню оренди земель сільськогоспо­дарського призначення в Україні Висновки Список використаної літератури Вступ У процесі проведення в Україні земельної та аграрної реформ, основним завданням яких є становлення
  

• Оренда майна державних підприємств в Україні
  ЗМІСТ Вступ 1. Договір оренди державного та комунального майна 1.1 Поняття договору оренди. Об’єкти оренди 1.2 Сторони в договорі оренди 1.3 Порядок укладення договору оренди 1.4 Умови договору оренди 1.5 Припинення договору оренди 2. Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду майна державних підприємств 3. Порядок повернення орендованих державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди 3.1 Загальні положення 3.2 Порядок інвентаризації і оцінки майна орендного підприємства 3.3 Порядок визначення організаційно-правової форми підприємства, що створюється на майні орендного підприємства Висновок Список використаної
  

• Орендні операції як вид зовнішньоекономічної діяльності
  ПЛАН 1. Види зовнішньоекономічних орендних операцій 2. Правове регулювання зовнішньоекономічних орендних операцій Використана література 1. Види зовнішньоекономічних орендних операцій Міжнародні орендні операції одержали широке розповсюдження на початку 60-х років і являються порівняно новим видом зовнішньоекономічної діяльності. Суть орендної операції полягає в наданні одною стороною (орендодавцем) іншій стороні (орендатору) об'єкта оренди у виняткове користування на встановлений період за відповідну винагороду. Орендна операція здійснюється на основі орендного договору. На відміну від договору купівлі-продажу; при якому право власності на товар переходить від продавця до покупця, договір оренди зберігає за орендодавцем право власності на майно, здане
  

• Основи житлового права України
  1. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання Житлове право України — це сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами та громадян із державними та громадськими організаціями у процесі реалізації конституційного права людини і громадянина на житло. Правове регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі вирішення житлових питань, забезпечується комплексною галуззю права, котра охоплює норми цивільного, адміністративного, земельного, господарського, сімейного та інших спеціальних галузей права, об'єднання і кодифікація яких утворили нову галузь — житлове право. Предметом правового регулювання житлового права України є правовідносини, що виникають у процесі: реалізації права на житло; надання
  

• Основи житлового права
  План 1. Загальне поняття житлового права України 2. Загальна характеристика житлового права. Житловий кодекс України 3. Житловий фонд України та його види 4 Право громадян на житло і форми його реалізації 5. Порядок надання житла громадянам, які потребують покращання житлових умов 1. Загальне поняття житлового права України Житлове право України — це сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами та громадян із державними та громадськими організаціями у процесі реалізації конституційного права людини і громадянина на житло. Правове регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі вирішення житлових питань, забезпечується
  

• Основи встановлення плати за землю та її форми
  ПЛАН 1. Що таке земельний податок 2. Порядок обчислення і сплати земельного податку 3. Звільнення від сплати земельного податку Виходячи з кадастрової оцінки земель тобто оцінки їх якості та місцерозташування, встановлюють плату за використання землі. Плата за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, розраховують в порядку визначеному Законом про плату за землю. Власники землі та землекористувачі крім орендарів сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані з оренду, справляється орендна плата. Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального
  

• Основи екологічного права України
  1. Охорона навколишнього середовища Згідно із ст. 65 Конституції України, її громадяни зобов'язані берегти природу, охороняти її багатства, примножувати їх і раціонально використовувати. Навколишнє середовище — це природне середовище, що оточує людину. Внаслідок розвитку промисловості та розширення сфери людської діяльності природне середовище зазнає вкрай небажаних наслідків (виснажується земля, її надра, ліси, забруднюється повітря, вода тощо). У зв'язку з цим природа, навколишнє середовище потребують надійного захисту. Правова охорона навколишнього середовища
  

• Основи житлового права України
  ПЛАН 1. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання 2. Житлове законодавство України, загальна характеристика. Житловий Кодекс України 3. Житловий фонд України та його види. Право громадян на житло і форми його реалізації 4. Список використаної літератури 1. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання Житлове право України - це сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами та громадян із державними та громадськими організаціями у процесі реалізації конституційного права людини і громадянина на житло. Правове регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі вирішення житлових питань,
  

• Основи земельного права України
  План 1. Загальна характеристика земельного права: поняття і предмет правового регулювання 2. Загальна характеристика Земельного кодексу 3. Види земель та їх правовий статус 4. Форми власності на землю 5. Право державної власності на землю 6. Право колективної та приватної власності на землю 7. Користування землею 8. Оренда землі 9. Плата за землю 10. Вирішення земельних спорів 1. Загальна характеристика земельного права: поняття і предмет правового регулювання Земельне право — галузь права, що регулює земельні відносини з метою забезпечення раціональ­ного використання земель, створення умов для під­вищення їхньої ефективності, охорони прав організа­цій
  

• Основи конституційного ладу
  ПЛАН Вступ 1. Загальні засади — форма вираження основ конституційного ладу України 2. Основні принципи конституційного ладу України 3. Державний лад України Висновок Використана література Вступ Інколи ототожнюють конституційний лад з дер­жавним ладом, визначаючи, що конституційний лад — це певна форма або відповідний засіб організації держави, за­кріплений у її конституції, яка забезпечує підпорядкованість держави праву і характеризує її як конституційну державу. Між тим, конституційний лад не можна ототожнювати з державним ладом, оскільки на відміну від останнього він завжди передбачає наявність у державі конституції.
  

• Основи права
  План 1. Поняття і ознаки права. Сутність права. 2. Принципи та функції права. 3. Цінність права 1. Поняття і ознаки права. Сутність права Право — система норм (правил поведінки) і принципів, вста­новлених або визнаних державою як регулятори суспільних від­носин, які формально закріплюють міру свободи, рівності та справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуаль­них інтересів (волі) населення країни, забезпечуються всіма за­ходами легального державного впливу аж до примусу. Якими є специфічні ознаки права? 1. Вираження міри свободи, рівності та справедливості озна­чає, що право з достатньою повнотою втілює основні права та свободи людини, визнані у
  

• Основи сімейного права
  План 1. Шлюбно-сімейне право України: поняття і предмет правового регулювання 2. Кодекс про шлюб і сім'ю 3. Шлюб і сім’я за сімейним законодавством 4. Умови й порядок одруження 5. Шлюбний контракт 6. Припинення шлюбу 7. Особисті й майнові права та обов'язки подружжя 8. Особисті й майнові права та обов'язки батьків і дітей 9. Опіка й піклування 1. Шлюбно-сімейне право України: поняття і предмет правового регулювання Шлюбно-сімейне право — сукупність пра­вових норм, які регулюють особисті й пов'язані з ни­ми майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу й належності до сім'ї. Тобто, це право регу­лює відносини між подружжям
  

• Основи сімейного права України. Нормативно-правова база сімейного законодавства
  ПЛАН Вступ 1. Шлюбно-сімейне право України: поняття і предмет правового регулювання 2. Загальна характеристика положень Сімейного Кодексу України 3. Шлюб і сім’я за сімейним законодавством. Особливості правового регулювання шлюбу 4. Застосування деяких положень сімейного законодавства України до іноземців Висновки Список використаної літератури Вступ Історія розвитку людства свідчить про те, що сім’я в системі соціальних відносин завжди посідала особливе місце. Саме тому цей інститут завжди перебував під правим і соціальним впливом з боку держави та суспільства. Саме в сім’ї узгоджуються життєво важливі біологічні інтереси людини та інтереси держави як суто соціального явища.
  

• Основи спадкового права
  Da tua dum tua sunt, post mortem tuncua non sunt.— Віддай твоє, поки воно твоє, після смерті воно не твоє. 1. Поняття спадщини. Спадкування існує майже стільки, скільки існує цивілізація, оскіль­ки переважній більшості людей властиво бажання хоч трохи полегши­ти життя нащадкам після своєї смерті. Отже, спадкування — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадко­давця), до інших осіб (спадкоємців). Звідси випливає, що спадкове право — це сукупність правових норм, які регулюють порядок переходу прав та обов'язків померлого до інших осіб. Слід наголосити, що спадщина відкривається після смерті фізичних осіб і лише вони можуть бути спадкодавцями. Юридичні особи не помирають, а лікві­довуються; отже, вони
  

• Основи трудового права України
  ВСТУП Трудове право України є однією з провідних галузей у системі права, яка нарівні з іншими галузями перебуває в стадії реформування під впливом соціально-економічних відносин, що змінюються. У цей час трудове право в промислове розвинених краї­нах світу визнається однією з головних галузей права. І це зрозуміло, оскільки саме в сфері застосування праці, де ство­рюються матеріальні й духовні блага, знаходиться зона пере­плетіння життєво важливих інтересів різних соціальних груп, інтересів державних, суспільних і особистих, приватних. Від методів правового регулювання праці багато в чому зале­жить суспільний спокій і відчуття
  

• Основи фінансового права
  Гроші є тим центром, навколо якого обертається економічна наука не тільки тому, що гроші чи мате­ріальне багатство розглядаються як основна мета людських зусиль, а й тому, що в реальному світі це єди­ний зручний засіб виміру людських зусиль у повному обсязі. Альфред Маршам 1. Відносини, які регулюються фінансовим правом Як відомо, поділ суспільної праці стає підставою для появи товарного виробництва. Існування та діяльність держави в цих умовах, у свою чергу, викликають потребу в державних фінансах, під якими розуміють систему грошових відносин, що виникла разом з державою і нерозривно зв'язана з її існуванням і функціонуванням. Фінанси держави безпосередньо зв'язані з функціонуванням коштів; вони мають грошовий характер і виступають
  

• Основи юридичної деонтології
  ПЛАН 1. Значення та вплив деонтологічного права свідомості на розвиток і формування професійної культури юриста 2. Фактори формування професійної свідомості юриста 3. Поняття юридичної деонтології та її принципи 4. Принципи, функції та компоненти юридичної деонтології 5. Правове державне регулювання професійної юридичної деонтології та основні види юридичної практики 1. Значення та вплив деонтологічного права свідомості на розвиток і формування професійної культури юриста Поділ культури на професійну, етичну та інші складові досить умовний, тому що пов'язаний із тими завданнями, які стоять перед дослідником. По суті професійна культура за змістом може
  

• Основні види державного устрою. Державний устрій України
  ПЛАН Вступ 1. Основні види державного устрою, їх ознаки 2. Поняття і принципи державного устрою України 3. Розмежування компетенції України і АР Крим Висновки Список використаної літератури Вступ Відомо, що за формою державного устрою держави поді­ляються на дві групи — унітарні (прості) і федеративні (складні). Унітарною вважається держава, яка не має у своїй внутрішній структурі інших держав. Цікаво дослідити державний устрій України, оскільки до складу України входить Автономна Республіка Крим, що зумовлює повні особливості державного устрою нашої країни. Україна як незалежна суверенна унітарна
  

• Основні види внутрішньої торгівлі
  ПЛАН: 1. Види торговельної діяльності. 2. Роздрібна та дрібно роздрібна торгівля. 3. Оптова торгівля. 4. Правила розміщення торгових об’єктів. 1. Види торговельної діяльності. Торговельна діяльність може здійснюватися у сферах: · роздрібної торгівлі; · оптової торгівлі; · торговельно-виробничій (громадське харчування) діяльності. 2. Роздрібна та дрібно роздрібна торгівля. Роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання незалежно від форми розрахунків. У роздрібної торгівлі є
  

• Основні види правової відповідальності за якість продукції в СРСР
  КПРС і Радянська держава велика увага у своїй діяльності приділяють підвищенню технічного рівня і якості виробів, збільшенню обсягу випуску продукції вищої категорії якості. У виробництво постійно впроваджуються нові види продукції, що за своїми показниками перевершує кращі вітчизняні і закордонні чи аналоги відповідає їм, сприяючи тим найбільш повному задоволенню потреб народного господарства і населення. Однак ще мають місце факти випуску недоброякісної, нестандартної і некомплектної продукції деякими підприємствами й об'єднаннями Тому при розгляді питання про відповідальність важливо уточнити, що варто включати в дані поняття. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду СРСР у постанові № 1 від 5 квітня 1985 р., недоброякісної визнається така продукція, що цілком або без істотної переробки
  

• Основні документи, що стосуються розпорядження земельними ділянками та паями
  План 1. Державний акт на право приватної власності на землю. 2. Сертифікат на право на земельну частку (пай). 3. Договір оренди земельної ділянки. 4. Договір купівлі-продажу земельної ділянки. 5. Договір купівлі-продажу права на земельну частк4 (пай). 6. Договір дарування земельної ділянки. 7. Договір дарування права на земельну частку (пай). 8. Договір застави земельної ділянки. 9. Договір застави права на земельні частку (пай). 10. Заява про виділення земельної ділянки в натурі та видачу Державного акта на право приватної власності на землю. 11. Акт про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі. Основним документами, що стосуються
  

• Основні етапи процесу державної реєстрації підприємства
  Державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про підприємництво". Державна реєстрація підприємств є обов'язковою юридичною дією при їх створенні. Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємств здійснюється в порядку, визначеному ст.8 Закону України «Про підприємництво» та Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 № 740 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету міністрів станом на 27.12.2001. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, крім об'єднань юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність
  

• Основні завдання, правові засади та головні напрямки діяльності Інтерполу
  ПЛАН Вступ 1. Перші кроки по визначенню функціональних завдань Інтерполу 2. Основні завдання сучасного Інтерполу, правові засади 3. Карна реєстрація – один з найважливіших напрямків діяльності Інтерполу 4. Співробітництво держав. Форми співробітництва. Висновки Список використаної літератури Вступ Вперше слово “Інтерпол” пролунало лише в 1946 році, коли в Брюсселі пройшла конференція з питань міжнародного поліцейського співробітництва. Був прийнятий статут організації. Штаб-квартиру вирішили розмістити в Парижі. Новий статут, що передбачав співробітництво поліцейських структур усіх країн світу (а не тільки європейських), був прийнятий
  

• Основні засади державної регуляторної політики на ринку цінних паперів
  Один з трьох основних законів матеріалістичної діалектики проголошує “єдність та боротьбу протилежностей”. Саме таку фазу (вже вкотре) і переживає наше суспільство. Не обминула ця “боротьба” і Фондовий ринок України. Останніми роками на фондових ринках у світі, у тому числі і на вітчизняному, спостерігається збільшення кількості великомасштабних протиправних операцій та зловживань. Так, зокрема, провідні експерти стверджують, що ринок цінних паперів є найбільш ураженою організованою злочинністю ланкою фінансової сфери [1]. У геометричній прогресії зростає кількість проявів організованої злочинності, що пов’язана із виготовленням і збутом підроблених цінних паперів. Ця тенденція спостерігається приблизно з 1998 р., при цьому масштаби та кількість злочинних посягань незмінно зростають.
  

• Основні міжнародні документи з прав людини
  У сучасному світі питання про права людини займає одне з центральних місць у відносинах між державами. Міжнародне співробітництво держав у галузі прав людини відбувається у формі прийняття певних стандартів стосовно змісту правового статусу індивіда та прийняття державами зобов'язань дотримуватись цих стандартів у своєму внутрішньому законодавстві і у повсякденній діяльності. Міжнародне товариство в рамках ООН виробило ряд документів (декларації, акти, договори), які містять у собі норми, що стосуються цих питань. Перший з цих документів - Загальна декларація прав людини, був затверджений і проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. Ця дата сьогодні відзначається в країнах
  

• Основні напрями в сучасній зарубіжній кримінології
  Визначення кримінології у зарубіжних авторів Для того, щоб охарактеризувати основні напрями в сучасній зарубіжній кримінології, важливо визначити, що є кримінологія у розумінні сучасних іноземних дослідників. Одразу зазначу, що ця праця буде присвячена західній кримінології, передусім американській, оскільки, на превеликий жаль, матеріали з кримінологічних досліджень країн Азії, Латинської Америки, Африки є малодоступними в Україні. Разом з тим, можна передбачити, що кримінологія закордону значною мірою входить до кримінології Заходу як одного з провідних наукових полюсів світу. Питання визначення кримінології є досить важливим, оскільки на відміну від радянського, а значною мірою і пострадянського догматизованого і штучно
  

• Основні напрями діяльності відділу кримінальних розслідувань США
  План 1. Вступ 2. Основні напрями діяльності відділу кримінальних розслідувань США 3. Завдання відділу кримінальних розслідувань 4. Архіви федеральних податкових органів 5. Висновок Вступ Податкові органи США входять до складу Служби внутрішніх доходів. Підрозділи Служби внутрішніх доходів створені давно і мають значний досвід у боротьбі зі злочинними й іншими проявами. Питаннями виявлення припинення, а також профілактики у вказаній службі займається відділ кримінальних розслідувань. Основною метою вказаного вище підрозділу є прагнення до того, щоб громадяни (платники податків) добровільно сплачували в бюджет відповідні податки і збори, тобто здійснення
  

• Основні напрями реформування діяльності податкової міліції Державної податкової адміністрації України
  Створення податкової міліції ДПА України нерозривно пов’язано зі становленням державної податкової служби України. З перших днів незалежності України актуальним постало питання щодо стабільної податкової політики. Запровадження податкової політики було покладено на податкову службу України, утворену 1 липня 1990 р. згідно з Постановою Ради Міністрів у складі Міністерства фінансів. 4 грудня 1990 року було прийнято Закон України “Про державну податкову службу в Україні”, що визначив статус державної податкової служби, її функції і правові основи діяльності. З часом статус державної податкової служби вже не відповідав рівню ринкових відносин у країні, у зв’язку з чим виникла нагальна потреба у підсиленні ролі податкової служби в питаннях забезпечення стабільного надходження
  

• Основні положення декрету Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію”
  Існуюча система стандартизації та сертифікації, створена з метою реалізації права України як суверенної держави на національне технічне регулювання, відповідає меті та принципам ГАТТ/СОТ, міжнародних настанов ISO/IEC та європейських норм серії EN 45000. Українська система технічного регулювання (стандартизації та сертифікації) докладно аналізувалась в ході складних переговорів з Світовим Банком (СБ) щодо виконання умов кредитної угоди про позику на розвиток підприємств (EDAL). На основі всебічного аналізу експерти СБ прийшли до висновку, що українська система стандартизації та сертифікації створена з метою реалізації права України як суверенної держави на національне технічне регулювання, відповідає цілям та принципам
  

• Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина
  ПЛАН Вступ 1. Сутність конституційних прав і свобод, їх класифікація 2. Характеристика основних громадянських та політичних прав і свобод 3. Обов’язки людини і громадянина Висновки Список використаної літератури Вступ Основні права, свободи та обов'язки людини, тобто певні можливості, які необхідні для існування та розвитку людини в конкретних історичних умовах, об'єктивно визначаються досягнутим рівнем (економічним, духовним, соціальним) розвитку людства і мають бути законними й рівними для всіх людей. По-перше, йдеться про можливості деяким чином діяти або утримуватися від певних вчинків з тим, щоб забезпечити своє нормальне існування, свій розвиток, задоволення тих потреб,
  

• Основні принципи міжнародного права
  Зовнішня політика - це загальний курс держави в міжнародних справах. Найважливішим засобом здійснення зовнішньої політики є дипломатія. Здійснення зовнішньої політики і дипломатія повинні випливати міжнародному праву. Фундатори ООН ставили перед собою задачу “створити умови, при яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов'язань, що випливають із договорів і інших джерела міжнародного права” (преамбула Статуту ООН). Міжнародне право зазнає впливу від зовнішньої політики, що проводиться державами. З іншого боку, міжнародне право серед інших чинників безпосередньо впливає на зовнішню політику держав у тому змісті, що вони повинні співстворюватися зі своїми зобов'язаннями по міжнародному праву. Сьогоднішній рівень цивілізації
  

• Основні стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення податкового законодавства
  Законом України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції від 24.12 1993 року органам державної податкової служби надано право накладати адміністративні штрафи на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, чи громадян, винних у порушені законодавства про оподаткування або порушенні порядку зайняття підприємницькою діяльністю, чи таких, що не виконують законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби. Застосування заходів адміністративного впливу повинно провадитися у точній відповідності із законодавством. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядок), встановлених
  

• Основні теорії функціонування ф’ючерсних ринків
  ПЛАН 1.Стан дослідження ф’ючерсних ринків в Україні 2.Еволюція розвитку основних економічних теорій ф’ючерсних ринків 3.Сучасні теорії міжнародних ф’ючерсних ринків 1. Стан дослідження ф’ючерсних ринків в Україні Дослівно термін “ф’ючерсні ринки” (futures markets) перекладається з англійської мови як ринки майбутніх цін, які встановлюються (прогнозуються) продавцями та покупцями на основні активи в момент укладання угод задовго до їх реального обміну в майбутньому. Ф’ючерсні ринки в країнах Заходу виникли на базі ефективно діючих спотових ринків, тобто реальних ринків товарних та фінансових інструментів з негайною поставкою, і є ефективнішими, ніж спотові. В той же час розвиток ф’ючерсних ринків сприяв подальшому
  

• Основні функції та повноваження Кабінету Міністрів
  • у сфері економіки, фінансів, науки і технологій: - здійснює прогнозування і антимонопольне регулювання економіки України, сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та забезпечення соціальної спрямованості економіки, організовує управління об'єктами права державної власності, розробку і реалізацію загальнодержавних програм; - вживає заходів щодо підтримки національного товаровиробництва, структурної перебудови економіки та пришвидшеного розвитку її пріоритетних галузей, проведення земельної реформи, залучення інвестицій в економіку України, утворює і використовує державні резервні фонди, визначає порядок формування та розміщення замовлень щ^ виробництво продукції для державних потреб; - організовує розробку і виконання Державного
  

• Особа злочинця та основні напрямки її кримінологічного вивчення
  ЗМІСТ I. ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЇЇ КРИМІНОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ ст. 3 ВСТУП 1.1. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВИВЧЕННЯ ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ ст. 4 1.2. ОСНОВНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ ЗЛОЧИНЦЯ ст. 6 1.3. КЛАСИФІКАЦІЯ І ТИПОЛОГІЯ ЗЛОЧИНЦІВ _ ст. 8 II. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ст.10 ВСТУП 2.1. ЕКОНОМІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ ст.10 2.2. ТІНЬВА ЕКОНОМІКА ст.13 2.3.ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНЦІВ ст.16 2.3.МОТИВИ,ПРИЧИНИ ТА ОБСТАВИНИ ВЧИНЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ ст.17 ЗАКЛЮЧЕННЯ _ ст.18 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ _ ст.20
  

• Особисті немайнові відносини, як предмет цивільно-правового регулювання
  Вступ I. Поняття особистих немайнових прав у цивільному законодавстві України 1.1 Зміст особистого немайнового права 1.2 Здійснення особистих немайнових прав 1.3 Обмеження особистих немайнових прав II. Види особистих немайнових прав 2.1 Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи 2.2 Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи III. Захист особистих немайнових прав 3.1 Законодавчій захист 3.2 Судовий захист 3.3 Адміністративний захист Висновок Список використаної літератури Вступ Проблема особистих немайнових прав особи, громадянина є однією з найважливіших у цивілістиці. Кожна особа у правовій державі має відчувати свою правову та соціальну
  

• Особливості правового регулювання використання пластикових платіжних засобів
  Перебудова економічної основи нашого суспільства і формування інструментів ринкової економіки, до яких можна віднести і нову форму безготівкових розрахунків на основі використання пластикових платіжних засобів, відбувається в умовах дефіциту правового регулювання. Адаптація закордонних форм безготівкового розрахунку в українській банківській діяльності відбувається вкрай нерівно. За цих умов, для врегулювання відносин в галузі застосування пластикових платіжних засобів суб'єкти підприємницької діяльності намагаються самостійно пристосувати міжнародну практику до вітчизняного законодавства [147]. В Україні обслуговування по пластикових платіжних засобах провадилося до моменту припинення існування Союзу РСР відповідно до Інструкції "Про порядок надання обслуговування громадянам,
  

• Особливості аграрних правових відносин
  1. Поняття аграрних правовідносин У процесі багатогранної діяльності сільськогосподарських комерційних організацій і інших учасників виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки і реалізації відповідно до статуту укладаються різноманітні по своїй соціально-економічній сутності і юридичній природі правовідносин. Центральне місце серед них займають аграрні правовідносини - правова форма вираження і закріплення суспільних відносин як економічної категорії, різновиду виробничих відносин, що складаються і розвиваються в процесі організації і ведення сільськогосподарського виробництва. Право безпосередньо
  

• Особливості адміністративної відповідальності
  План. 1. Вступ. 2. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх. 3. Висновок. 1. Вступ. Досить поширеним серед адміністративних правопорушень неповнолітніх є дрібне хуліганство. Дуже часто воно чиниться в стані алкогольного сп'яніння. За дрібне хуліганство законом передбачається адміністра­тивний арешт — позбавлення волі до 15 діб або накладан­ня штрафу. Адміністративна відповідальність також наступає за пошкодження пам'яток історії та культури, а також за порушення правил охорони природи (наприклад, ловля риби в заборонених місцях).
  

• Особливості дій слідчо-оперативної групи при перевірці комерційного банку
  До банківської системи України входять Національний банк України з мережею своїх органів та комерційні банки. Банківська система відіграє важливу роль у зростанні економічного потенціалу держави, адже банківський облік тісно пов’язаний з обліком у всіх галузях народного господарства. Що стосується приватного сектору економіки, то ефективність комерційної діяльності в будь-яких сферах теж залежить від фінансового забезпечення. З розвитком та становленням ринкових відносин в Україні широке розповсюдження отримали злочини, що вчинюються в банківській системі. Сьогодні банківська система України є однією з ланок кримінальної системи, яка спрямована на “відмивання” грошей, здобутих злочинним шляхом, незаконного вилучення з обігу валютних коштів та переміщення їх за кордон держави, для
  

• Особливості допиту свідків і обвинуваченого
  ЗМІСТ Вступ. 1. Загальні положення попереднього слідства. 2. Особливості допиту свідків і обвинуваченого. 3. Обшук і виїмка, огляд документів. 4. Використання спеціальних пізнань по справах про ухилення від сплати податків. Висновок. Літератира. Вступ Практика діяльності податкової міліції свідчить про те, що дуже часто виникають труднощі в зборі необхідних матеріалів про порушення податкового законодавства. Виявлення порушень у сфері оподатковування не завжди тягне за собою прийняття рішення про порушення кримінальної справи. Насамперед, не всі правопорушення містять ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. В окремих випадках, за матеріалами, які надійшли до податкової міліції, не може бути прийняте рішення про порушення кримінальної
  

• Особливості забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина працівниками міліції
  План : 1. Особливості захисту громадянських прав людини у правоохоронній діяльності міліції. 2. Забезпечення окремих соціально-економічних, політичних і культурних прав людини у правоохоронній діяльності міліції. Права людини захищені міжнародним правом і національним законодавством. Такого роду юридичний захист впливає на всі без винятку аспекти правоохоронної діяльності. По суті, конституційні права і свободи людини і громадянина являють собою ключовий елемент функціонування правоохоронних органів, оскільки від них вимагається не лише повага до прав людини при виконанні своїх службових обов’язків, але й активний
  

• Особливості злочинних проявів в агропромисловому комплексі в період його реформування
  Характерною особливістю сучасного етапу розвитку агропромислового комплексу (далі — АПК) України є глибока, затяжна і дуже загрозлива економічна криза, що проявляється у дестабілізації агропромислового виробництва, поглибленні диспропорції в ньому, розпаді фінансово-економічної системи, катастрофічному спаді виробництва, величезній кількості низькорентабельних і збиткових підприємств, звуженні ринків продовольства, зростанні споживчих цін і зниженні купівельної спроможності населення. У цих умовах реальною стає загроза продовольчій безпеці держави. Складність та гострота економічної ситуації у вітчизняному АПК спостерігається на фоні стійкого нелегального або “тіньового” і кримінального зростання. До основних специфічних особливостей, що характеризують структуру і розвиток АПК,
  

• Особливості кримінального процесу Англії та США
  ПЛАН Вступ 3 РОЗДІЛ 1: Загальна характеристика англосаксонської системи права 4 РОЗДІЛ 2: Особливості кримінального процесу Англії 7 2.1 Доказове право .7 2.2 Порушення кримінального переслідування і розслідування кримінальних справ .10 2.3 Розгляд кримінальних справ в судах першої інстанції 11 2.4 Оскарження судових рішень 17 РОЗДІЛ 3: Кримінальний процес США .21 3.1 Докази і доказування .21 3.2 Розслідування кримінальних справ .22 3.3 Судовий розгляд кримінальних справ .24 3.4 Оскарження судового рішення .27 Висновок 32 Використана література .33 Вступ
  

• Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
  Встановлення певного мінімального віку кримінальної відповідальності пов‘язане з фізіологічним процесом поступового формування здатності особи з моменту досягнення певного віку усвідомлювати свої дії і керувати ними та розуміти небезпечність дій, які нею вчиняються. За загальним правилом, кримінальній відповідальності підлягає особа, якій до вчинення злочину минуло 16 років, і лише за вчинення злочинів, які перелічені у ч.2 ст.10 (у тому числі за готування або замах на щодо їх вчинення, та співучасть у них), з 14-річного віку. Особи, які вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за вбивство (93-98), посягання на життя судді, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця
  

• Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх. Примусові заходи медичного характеру (суть, підстави, та порядок застосування)
  Встановлення певного мінімального віку кримінальної відповідальності пов‘язане з фізіологічним процесом поступового формування здатності особи з моменту досягнення певного віку усвідомлювати свої дії і керувати ними та розуміти небезпечність дій, які нею вчиняються. За загальним правилом, кримінальній відповідальності підлягає особа, якій до вчинення злочину минуло 16 років, і лише за вчинення злочинів, які перелічені у ч.2 ст.10 (у тому числі за готування або замах на щодо їх вчинення, та співучасть у них), з 14-річного віку. Особи, які вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за вбивство (93-98), посягання на життя судді, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця
  

• Особливості міжнародних морських перевезень
  ПЛАН Вступ 1. Нормативно-правові акти та інші договори, які регулюють міжнародне морське перевезення вантажів 2. Правове регулювання трампового судноплавства 3. Правове регулювання лінійного судноплавства 4. Правові регулювання контейнерних перевезень морем Висновки Висновки Список використаної літератури Вступ Перевезення товарів - справа, пов'язана з ризиком. Перевізники завжди прагнули максимально обмежити свою відповідальність. З іншого боку, вантажовідправники мають договірні зобов'язання перед своїми покупцями і теж прагнуть зменшити ризик втрати або псування перевезених товарів. Водні транспортні послуги включають перевезення не тільки відкритим морем, але й
  

• Особливості нормативно-правового регламентування міжнародних комерційних контрактів
  Рис.1. Правові основи укладання контрактів Перелік міжнародних конвенцій Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980р.). Уніфіковані правила для договірних гарантій (МТП, 1978 р.). Конвенція про представництво в міжнародній купівлі-продажу товарів (УНІДРУА) (Женева, 1983 р.). Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (редакція 1983р.). Конвенція з міжнародного факторингу (Оттава, 1988 р ). Конвенція з міжнародного фінансового лізингу (Оттава, 1988 р) _ Конвенція ООН про
  

• Особливості окремих видів купівлі-продаж
  ПЛАН: 1. Вступ 2. Купівля – продаж у роздрібній торгівлі 3. Купівля – продаж у зовнішньоекономічній діяльності 4. Купівля – продаж на біржах, аукціонах 5. Висновок 6. Задачі 7. Список використаної літератури
  

• Особливості оподаткування податком на додану вартість в Україні
  ЗМІСТ Вступ 1. Особливості оподаткування податком на додану вартість в Україні 1.1. Суть та призначення податку на додану вартість, як непрямого податку в економічному житті країни 1.2. Платники податку на додану вартість та об¢єкти оподаткування 1.3. База та ставки оподаткування 1.4. Пільги щодо податку на додану вартість 1.5. Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість 2. Роль податку на додану вартість в доходах країни Аналіз надходжень податку на додану вартість до Зведеного бюджету України 3. Зміни, що відбулися в оподаткуванні податком на додану вартість Висновок Список використаної літератури Вступ Провідна роль у забезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання
  

• Особливості правового регулювання адвокатури в Україні
  Організація та діяльність адвокатури України регулюються Конституцією України, “Законом України про адвокатуру” та нормативно-правовими актами, виданими відповідно до “Закону України про адвокатуру”, актами Всеукраїнської палатки адвокатів, прийнятими відповідно до “Закону України про адвокатуру” та Правилами адвокатської етики, що діють в Україні. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються положення відповідного міжнародного договору. Адвокат іноземної держави може надавати правову допомогу в Україні лише з законодавства країни, у якій він отримав
  

• Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
  Визнання землі нерухомим майном і залучення її до цивільно­го обігу спричинює потребу докладно проаналізувативзаємозв'язок правового режиму такої найважливішої категорії земель, як землі сільськогосподарського призначення, і ираномочностей громадянина-власника щодо цих земель і, як наслідок, уточнити сфери застосування цивільного і земельного права в регулюванні відно­син масності на землі сільськогосподарського призначення. Поняття "режим" означає сукуп­ність правил, заходів, норм для досягнення будь-якої мети. Під правовим режимом розуміють встановлені законодавством порядок використання об'єкта, припустимі межі та способи розпорядження ним. Правовий режим забезпечується відповідними заходами впли­ву (заохочення й відповідальності)з боку органів державної влади і місцевого
  

• Особливості професії адвокат
  Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, держав­ному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість. Закон “Про адвокатуру” встановлює певне коло осіб, які мо­жуть набути статус адвоката, і пов’язує це з декількома чинника­ми, прямо зазначеними у коментованій статті: громадянство Укра­їни, вища юридична освіта, стаж роботи за фахом, підтвердження належного рівня
  

• Особливості профілактики злочинних посягань у сфері банківського кредитування
  Аналіз криміногенної ситуації в банківській системі України свідчить про її подальшу криміналізацію. з метою особистого збагачення посадові особи банківських установ сприяють зловживанням з фінансовими ресурсами, що вчиняються представниками комерційних структур, спрямовують грошові кошти на обслуговування шахрайських торговельних угод, безпосередньо беруть участь “у відмиванні брудних коштів”, сприяють відтоку цінностей за кордон і, як наслідок, своїми діями поглиблюють економічну кризу в державі. За підсумками 1999 року банківська система вийшла на реальний приріст кредитних коштів, спрямованих в економіку держави, який відбувся через зростання кредитної заборгованості в іноземній валюті. За минулий рік обсяги заборгованості в іноземній валюті та у гривнях зросли на 3,5 млрд грн,
  

• Особливості роботи із звертаннями громадян в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування
  ПЛАН 1. Право на звертання громадян України 2. Особистий прийом громадян зі зверненнями 3. Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг 4. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги 1. Право на звертання громадян України Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою
  

• Особливості розслідування податкових злочинів
  Зміст Вступ РОЗДІЛ 1 Процесуальна діяльність співробітників оперативних підрозділів та слідчих податкової міліції на стадіях досудового слідства. 1.1 Поняття процесуальної діяльності 1.2 Права податкової міліції, як суб`єкта кримінального процесу 1.3 Провадження досудового розслідування в податковій міліції 1.4 Основні завдання слідчих підрозділів податкової міліції: 1.5 Принципи діяльності слідчих підрозділів податкової міліції РОЗДІЛ 2 Учасники кримінального процесу при розслідуванні податкових злочинів. 2.1 Поняття учасників кримінального процесу 2.2 Класифікація суб`єктів кримінально-процесуальної діяльності 2.3 Цивільний позивач та його представник у кримінальних справах, порушених за фактами вчинення
  

• Особливості службової етики, службовий і мовний етикет, Правила поведінки працівників міліції в службовій діяльності
  План. 1. Особливості службової етики. Етикет у службовій діяльності працівників ОВС. 2. Правила поведінки працівників міліції в службовій діяльності: а) форма службових взаємовідносин при розмові і у офіційному листуванні; б) загальні правила поведінки в громадських місцях. Прискорені темпи розвитку сучасної цивілізації стверджують актуальність унормованих (сталих) форм поведінки у спілкуванні людей між собою. Унормовані форми поведінки існують для: а) полегшення взаємодії між соціальними суб’єктами; б) позбавлення людських стосунків надлишкової емоційної напруги; в) ствердження наявності між суб’єктами соціальної комунікації єдиного морального і смислового простору, що забезпечує відбування самого процесу соціальної взаємодії;
  

• Особливості укладання договорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності
  Вступ Зовнішньоекономічна діяльність є однією з основних форм економічних відносин України з іноземними державами. Конституцією, Декларацією про державний суверенітет України і Законом України “Про економічну самостійність України” встановлено, що однією з основ реалізації державного суверенітету України є її самостійність при здійсненні і регулюванні зовнішньоекономічних відносин. Зовнішньоекономічною діяльністю (далі – “ЗЕД”) суб’єктів господарювання, відповідно до положення ГК України, є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетину митного кордону України майном та/або робочою силою (ч. 1 ст. 377 ГК України). Зокрема, держава закріплює за суб’єктами господарської діяльності України та іноземними суб’єктами господарської діяльності об'єм прав,
  

• Особливості участі прокурора в цивільному судочинстві України
  П Л А Н Вступ Розділ І. Представництво прокурора як реалізація принципу публічності в цивільному процесі 1.1.Поняття представництва прокурора в цивільному процесі (історико-теоретичний аспект 1.2.Завдання представництва прокурора в цивільному процесі 1.3. Форми представництва прокурора в цивільному процесі Розділ ІІ. Правосуб'єктність прокурора у судах першої інстанції 2.1 Звернення прокурора до суду першої інстанції із заявою на захист прав, свобод та інтересів громадянина, державних або суспільних інтересів 2.2. Вступ прокурора у цивільний процес з метою підтримання позову й подання висновків у справі . Розділ 3. Процесуальний статус прокурора при перегляді
  

• Особливості формування цивільного права в Україні
  Відповідь на запитання, до якого типу належить цивільне пра­во України, має важливе практичне значення, оскільки від цього залежить визначення тенденцій його розвитку, можливість перед­бачення зусиль законодавців і визначення їх перспектив, напрями формування судової практики у країні, нарешті, обсяг матеріалу, який повинен засвоїти і яким має володіти юрист. До чого може призвести ігнорування такого чинника, свідчить сумнозвісний дос­від створення трастових компаній, багато в чому зумовлений спро­бою некритичного, без достатньої теоретичної основи перенесення інституту англосаксонського права у принципово іншу правову систему. Не забезпечена можливістю захисту за допомогою "права справедливості" і прецедентного права, як це має місце в англосак­сонській системі цивільного
  

• Осудність. Обмежена осудність
  1. Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність} і керувати ними. 2. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільне небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного за-, хворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. 3. Не Підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановленая вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність)
  

• Оформлення справ після їх розгляду в суді
  План 1. Обов’язки секретаря судового засідання після розгляду справи. 2. Виготовлення та видача копій вироку, рішення, ухвали. 1. Після розгляду справи або відкладення її на інший час, секретар судового засідання зазначає на повістках осіб, викликаних до суду, про час їх явки та залишення суду, завіряє цей запис своїм підписом з проставленням штампа суду. Після розгляду справи і постановлення судом вироку, рішення або ухвали секретар судового засідання (секретар касаційної інстанції) виконує такі дії: а) підшиває до справи документи в хронологічному порядку: постанови, ухвали і листування, які передували судовому розглядові, протокол судового засідання, складений протягом 3 діб після розгляду справи (ст. 87 КПК України), перевірений і підписаний суддею і
  

• Офшорні компанії
  Поняття “офшору” Легальне планування податків – не просто добре налагоджений бухгалтерський облік і правильне складання звітних балансів, це ще й законна можливість або не платити ніяких податків узагалі, або звести їх рівень до мінімального. Отож “офшор” (від англійського offshore – “поза берегом”, “поза кордоном”) – це один з найвідоміших методів податкового планування. Його основою є законодавства багатьох країн, які частково або повністю звільняють від оподаткування компанії, що належать іноземним особам, але за умови, що фірма не має прибутків у цій країні, а власники і керівництво
  

• Охорона здоров’я неповнолітніх
  Здоров’я – стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів. Охорона здоров’я – система заходів, спрямованих на забезпечення, збереження, розвиток фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя. Охорона материнства – сукупність правових норм, що передбачають гарантований державою рівень матеріальної підтримки батьків з дітьми шляхом надання допомоги з урахуванням складу сім’ї та її доходів, віку, стану здоров’я дітей. Захист прав дітей і підлітків у сфері медицини визначається як міжнародним, так і національним законодавством. Зокрема, у 1991 році Україна, ратифікувавши Конвенцію
  

• Охорона материнства і дитинства
  Здоров`я жінок є однією з найважливіших характеристик розвитку суспільства, оскільки саме стан здоров`я жінок здебільшого обумовлює стан майбутніх поколінь. Доступ жінок до медичного обслуговування, зокрема в тому, що стосується планування сім`ї, здійснюється згідно з положенням Конституції України (ст.49) та основ законодавства України про охорону здоров`я. Статтею 49 Конституції передбачено надання безоплатної медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров`я, а також державне фінансування відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Україна продовжує переживати глибоку демографічну кризу, продовжується процес депопуляції. Протягом останніх десяти років чисельність населення України зменшилася майже на чотири з половиною
  

• Охорона праці неповнолітніх за трудовим законодавством
  План. Вступ. 1. Поняття охорони здоров'я працівників на виробництві та правове забезпечення. 2. Гарантії прав працівників на охорону здоров'я на виробництві. 3. Охорона здоров’я неповнолітніх законодавством. 4. Навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці. 5. Охорона праці неповнолітніх за Кодексом Законів про Працю. Висновок. Вступ. Трудове право України є однією з провідних галузей у системі права, яка нарівні з іншими галузями перебуває в стадії реформування під впливом соціально-економічних відносин,
  

• Парламентська відповідальність уряду у змішаних республіках. Імпічмент президента
  1. Парламентська відповідальність уряду у змішаних республіках Політичну відповідальність уряду перед парламентом нерідко називають парламентською відповідальністю, пов'язуючи це її визначення з тим, що всі відповідні процедури відбуваються у представницькому органі. Можливість такої відповідальності припускається в країнах з парламентарними та змішаною республіканською формами правління. В президентських республіках кабінет несе політичну відповідальність перед президентом, який може відправити у відставку міністрів при несхваленні їхніх дій. Феномен парламентської відповідальності уряду у змішаних республіках на практиці конкретизується як відповідальність вищого органу у системі органів виконавчої влади — кабінету міністрів — перед парламентом, як відмова у довірі до кабінету
  

• Патенти
  ПЛАН 1. ДЖЕРЕЛА ПАТЕНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ 2. ОБОВ'ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ З ПАТЕНТIВ 3. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Джерела патентної інформації Державна науково-технічна бібліотека (ДНТБ) та подібні організації, які містять інформаціюну базу технічної документації тощо є головними збирачами і утримувачами джерел патентної інформації в Україні. Формування якісного і науково обґрунтованого комплексу фондів на основі новітніх технологій одна з головних задач ДНТБ. Багатогалузеві та багатовидові фонди бібліотеки акумулюють знання в галузі науки, техніки, економіки на традиційних та сучасних носіях інформації. Їх комплектування
  

• Патентування та ліцензування торгової діяльності
  ПЛАН: 1. Поняття торгового патенту та його види. 2. Порядок придбання та використання торгового патенту. 1. Поняття торгового патенту та його види. Торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного підрозділу займатися певними видами підприємницької діяльності. Тільки при наявності торгового патенту можливо займатися наступними видами підприємницької діяльності: · торговельною діяльністю; · діяльністю у сфері торгівлі іноземною валютою; · діяльністю у сфері грального бізнесу; · діяльністю з надання побутових послуг. Перелік видів діяльності, які підлягають патентуванню, є вичерпним. Суб’єктами правовідносин, які підлягають регулюванню згідно Закону
  

• Пенсії і Україні
  ЗМІСТ І. Вступ ІІ. Основна частина 1. Правова природа пенсій 2. Види пенсій 3. Призначення, нарахування і виплата пенсій ІІІ. Висновок Список використаних першоджерел та літератури 3 4-9 10-40 41-50 51-56 57-65 Нині діє єдина державна система пенсійного забезпечення, що залишилася нам у спадшину від колишнього Союзу РСР. Вона сформована на принципах старої бюджетно-розпорядчої моделі соціальної політики і не орієнтована на труднощі перехідного періоду до ринкової економіки, складну демографічну ситуацію в Україні. Перехід до нової економічної моделі
  

• Первинна інформація про злочинні посягання з використанням пластикових платіжних засобів
  До первинної інформації, яка є підставою для проведення перевірки і порушення кримінальної справи, відноситься: - повідомлення в банк, яке надійшло від держателя пластикової платіжної картки, про її незаконне використання; - інформація банку або інформація, отримана від обслуговуючого персоналу сервісних точок, про проведення за карткою несанкціонованих операцій; - затримання "на гарячому" осіб, що незаконно використовують пластикові платіжні засоби; - матеріали правоохоронних органів про шахрайські дії з пластиковими картками окремих осіб або організованих груп. Оцінюючи первинну інформацію оперативний працівник повинен враховувати, що природа пластикової картки, як платіжного інструмента, сама по собі ускладнює процес виявлення злочинів, що здійснюються
  

• Первісні способи набуття права власності
  Вступ У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативно-правових актів в Україні щодо питань власності важливе місце займають Конституція України, Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 p. та Цивільний кодекс України. Розглядаючи власність в економічному плані, потрібно виходити з того, що власність - це відношення суб'єкта (громадянина, юридичної особи, держави) до того чи іншого майна як до належного йому, як до свого. Саме на розподілі "моє і не моє" заснована власність. Власність має місце тільки в суспільстві, за "силовим
  

• Перевищення меж необхідної оборони. Крайня необхідність. Стадії вчинення умисного злочину (поняття, види)
  Право на необхідну оборону надає лише суспільно небезпечне посягання, що виявляється в активних діях особи. Необхідна оборона не допускається проти правомірних дій інших осіб, навіть якщо ними заподіюється шкода інтересам, що охороняються законом (напр., знищення майна його власником). Правомірність дій, якими об‘єктивно заподіюється шкода, проти яких не допускається необхідна оборона, може зумовлюватися: 1) реалізацією особою прав, які належать їй чи надані законом, у тому числі, і вчинення дій за наявності обставин, що виключають їх суспільну небезпечність чи протиправність, зокрема, не допускається необхідна оборона проти дій особи, які вчиняються нею в стані необхідної оборони, крайньої необхідності, при затриманні злочинця; 2) виконання особою професійних чи службових функцій із
  

• Перегляд справи за нововиявленими та винятковими обставинами
  Перегляд справи за нововиявленими та винятковими обставинами План 1. Суть і значення перегляду справи за нововиявленими та винятковими обставинами. 2. Підстави перегляду справ. А) підстави перегляду справи за нововиявленими обставинами Б) підстави перегляду справи за винятковими обставинами 3. Особи, що мають право порушувати перегляд справи за нововиявленими обставинами 4. Процесуальний порядок перегляду справи за нововиявленими та винятковими обставинами. Задача 1.Згідно з ст. 361 ЦПК законність та обґрунтованість судових постанов, що набрали законної сили, перевіряються
  

• Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави
  І. Передача або збирання з метою передачі іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам економічних, науково-технічних або інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства,— караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 2. Ті самі дії, вчинені з корисливих мотивів, або такі, що спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб,— караються
  

• Передоручення
  Представник зобов'язаний особисто вчинити дію, передбачену наданим йому повноваженням. Але він може також передоручити її здійснення іншій особі, якщо таке передоручення передбачене договором або дозволене тим, кого представляють, в іншій формі (у листі, телеграмі тощо). Передоручення може також грунтуватися на положеннях акта цивільного законодавства. Зокрема, таким спеціальним положенням акта цивільного законодавства є передбачене ч. І ст.240 ЦК правило, згідно з яким представник має право здійснити передоручення, якщо це зумовлено метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Стаття 240 ЦК не регламентує порядок та форму передоручення, але оскільки останнє може мати місце лише при добровільному представництві, то передоручення здійснюється, як правило, шляхом видачі довіреності
  

• Передумови виникнення та розвитку податків
  Податки – дуже складна і надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія. Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку, податки – це фінансове підгрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу. Із другого боку, податки – це знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі. Їх мобілізація й використання зачіпає інтереси не тільки кожного підприємця чи громадянина, а й цілих верств населення і соціальних груп, між якими точиться жорстока боротьба за форми й методи розподілу та перерозподілу, які в історії цивілізації спричиняли соціальні потрясіння та війни. На сьогодні податки – це
  

• Перелік основних і додаткових покарань
  У відповідності зі ст.23 КК до осіб, що скоїли злочин, можуть застосовуватися наступні основні покарання: 1) позбавлення волі, 2) виправні роботи без позбавлення волі, 3) позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю, 4) штраф, 5) громадський осуд. До військовослужбовців термінової служби може застосовуватися покарання у виді напрямку в дисциплінарний батальйон. Крім основних покарань, до засудженого можуть застосовуватися наступні додаткові покарання: 1) конфіскація майна, 2) позбавлення військового чи спеціального звання, рангу, 3) позбавлення батьківських прав. Позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю і штраф можуть застосовуватися не тільки в якості основних, але і як додаткові покарання. Ст.23 дає вичерпний перелік
  

• Перелік основних і додаткових покарань. Позбавлення волі (характеристика). Виправні роботи (характеристика, відповідальність за ухилення від відбування цього покарання)
  У відповідності зі ст.23 КК до осіб, що скоїли злочин, можуть застосовуватися наступні основні покарання: 1) позбавлення волі, 2) виправні роботи без позбавлення волі, 3) позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю, 4) штраф, 5) громадський осуд. До військовослужбовців термінової служби може застосовуватися покарання у виді напрямку в дисциплінарний батальйон. Крім основних покарань, до засудженого можуть застосовуватися наступні додаткові покарання: 1) конфіскація майна, 2) позбавлення військового чи спеціального звання, рангу, 3) позбавлення батьківських прав. Позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю і штраф можуть застосовуватися не тільки в якості основних, але і як додаткові покарання. Ст.23 дає вичерпний перелік
  

• Перелічіть види податкових правопорушень і які санкції фінансової відповідальності, заходи адміністрації і кримінальна відповідальність за кожне з них настання
  В ст.67 Конституції України сказано: “Кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірі, встановлених законом”. Кожен із суб'єктів податкових правовідносин зобов'яза­ний дотримуватися норм податкового права. І в разі пору­шення цих норм держава застосовує заходи примусу. До відповідальності можуть бути притягнуті всі учасники по­даткових правовідносин: платники податку, податкові органи та їх посадові особи, особи, що сприяють сплаті податків (банки, інші кредитні установи, їх керівники). В широкому значенні під «податковим правопорушенням» розуміють будь-які порушення норм податкового права, за які передбачене застосування санкцій, фінансово-правових норм, притягнення до адміністративної, кримінальної чи
  

• Переорієнтація стратегії боротьби з незаконною міграцією в Україні на роботу “на дальніх підступах”
  З метою боротьби з організованими формами незаконної міграції останнім часом в Україні послідовно вживається цілий комплекс організаційно-практичних заходів. При цьому діяльність відповідних державних суб’єктів, які беруть участь у протидії цьому найбільш поширеному в нашій країні різновиду міжнародної організованої злочинності, здійснюється за різноманітними напрямами: удосконалення чинного законодавства; активізації міжнародного співробітництва; посилення режимних заходів; знешкодження організованих злочинних угруповань, що здійснюють постачання нелегальних мігрантів з країн Південно-Східної Азії, Близького та Середнього Сходу до Західної Європи через територію України. Однак, незважаючи на досягнуті певні позитивні результати (за останні 2 роки в Україні щорічно затримується
  

• Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи
  1. Невиконання службовою особою законних вимог народного депутата Украіни, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації — караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Невиконання службовою особою законних вимог комітетів Верховної Ради України чи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, створення штучних перешкод у їх роботі, надання недостовірної інформації — караються штрафом від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
  

• Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Грубе порушення законодавства про працю
  1. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів— карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою,— карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох рогів. 1. Об’єктом злочину є встановлений порядок здійснення закон-Чої професійної діяльності журналістів, який забезпечує конституційне право громадян на свободу думки і слова,
  

• Першопочатковий етап розслідування грабежів та розбійних нападів
  ПЛАН 1. Криміналістична характеристика і класифікація грабежів та розбійних нападів 2. Обставини, які підлягають доведенню 3. Слідчі ситуації і завдання розслідування 4. Тактика першопочаткових слідчих дій 1. Криміналістична характеристика і класифікація грабежів та розбійних нападів Термін “криміналістична характеристика злочинів” з'явився в криміналістицы порівняно недавно, однак одержав визнання ведучих вчених-криміналістів і міцно ввійшов в арсенал наукового апарата криміналістики. Вперше вислів «криміналістична характеристика злочинів» було запропоновано А.Н. Колесніченко[1] . У різних літературних джерелах
  

• Питання державного комітету України по нагляду за охороною праці
  Постанова Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 328 Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ: 1 Затвердити Положення про Державний комітет Укра­їни по нагляду за охороною праці, що додається. 2. З метою створення необхідних умов для роботи працівників органів Державного комітету по нагляду за охо­роною праці та його територіальних органів підприємствам, установам і організаціям, підконтрольним цьому Коміте­тові, місцевим державним адміністраціям: безкоштовно забезпечувати посадових осіб при виконанні своїх обов'язків службовими приміщеннями, телефонним зв'язком,
  

• Підготовка кадрів для митних органів
  Вирішення кадрової проблеми є надзвичайно складним та актуальним завданням для будь-якої організації, міністерства чи відомства, тому вона залишається проблемною і для митних органів України. При цьому слід враховувати, що Державна митна служба України та її працівники здійснюють свою професійну діяльність в тих же умовах і в тому середовищі, що й вся держава в цілому (маємо на увазі економічні, політичні, соціальні, криміногенні умови). Кадри для митних органів набираємо з тих громадян, які живуть в цій державі і відчувають на собі всі складнощі сьогодення. І тому намагання створити митну службу високопрофесійною, ефективною, некорумпованою, незалежною від впливу навколишнього середовища є вкрай складною справою. Чому? Тому що не може в державі існувати окрема державна структура,
  

• Підготовка матеріалів на експертизу
  Виконанню дактилоскопічної експертизи передує велика та склад­на робота, яка здійснюється на основі точного дотримання кримі­нально-процесуального законодавства, широкого використання нау­кових методів, передового досвіду та можливостей криміналістичної техніки У ході проведення огляду місця події та Інших слідчих дій необхідно вжити застережні заходи для забезпечення вилучення та збереження знайдених слідів рук. Успішне проведення дактилоскопіч­ної експертизи багато в чому залежить від якості зібраного порівня­льного матеріалу. За допомогою дактилоскопічної експертизи вирішується низка питань: ким залишені сліди, які обставини справи, особливості слідів тощо Під час оформлення матеріалів потрібно правильно формулю­вати запитання
  

• Підготовка справи до судового розгляду
  Зміст 1.Підготовка справи до розгляду як обов’язкова стадія цивільного процесу. 2. Процесуальна діяльність осіб, які беруть участь у справі, в стадії підготовки справи до судового розгляду. 3. Призначення цивільної справи до розгляду 1. Підготовка цивільних справ до судового розгляду, як обов’язкова стадія цивільного процесу. Підготовка цивільної справи до судового розгляду — друга за розвитком судочинства і обов'язкова стадія цивільного процесу. Такий висновок обґрунтовується ст. 143 ЦПК, в якій закріплено правило про те, що після прийняття позовної заяви суддя провадить підготовку справи до судового розгляду. Кожна
  

• Підприємства і установи
  ПЛАН 1. Поняття, види та правові засади діяльності підприємств і установ 2. Правове становище підприємств і установ, їх адміністрації 3. Порядок утворення та припинення діяльності підприємств і установ § 1. Поняття, види та правові засади діяльності підприємств і установ Підприємства і установи — це організації, які виконують економічні, соціально-культурні, адміністративно-політичні та інші функції з метою задоволення матеріальних, духовних та інших потреб громадян, суспільства та держави. Вони відрізняються одне від одного за змістом, результатом та метою їх основної діяльності. Підприємство — самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який мас права юридичної особи, здійснює виробничу, нау­ково-дослідницьку та комерційну
  

• Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів
  1. Підроблення посвідчення або іншого документа, який видасться чи посвічусться підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут — караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Дії, передбачені
  

• Підстава до адміністративної відповідальності. Органи уповноважені до адміністративних стягнень
  Адміністративна відповідальність становить особливий вид юридичної відповідальності, їй властиві всі ознаки останньої. Традиційно правову відповідальність пов’язують із застосуванням заходів державного примусу, розглядають її як передбачену санкціями правових норм реакцію на правопорушення, як реалізацію, застосування і здійснення санкцій. Застосування заходів юридичної відповідальності тягне для правопорушника обтяжливі наслідки майнового, морального, особистістного чи іншого характеру, які він зобов’язаний перетерпіти і фактично перетерпіває. Тим самим правопорушник “тримає відповідь” перед державою за неправомірну поведінку. Як правило, адміністративна відповідальність настає за порушення найменшої частини адміністративно-правових норм, а саме за порушення фізичними особами деяких
  

• Підстава кримінальної відповідальності
  1. Підставою кримінальне! відповідальності є вчинення особою суспільне небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. 2. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 3. Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу. 1. На відміну від КК 1960 р., у тексті чинного КК прямо закріплюється положення про те, що підставою кримінальної відлові- дальності є вчинення особою суспільне небезпечного діяння, яке містить склад злочину. Складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності
  

• Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків
  Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків 2. Здійснення цивільних прав 3. Межі здійснення цивільних прав 4. Виконання цивільних обов’язків 1. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є юридичні факти. Юридичні факти- конкретні життєві обставини з якими акти цивільного законодавства України пов’язують виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, тобто цивільонго правовідношення. - Стаття 11 Цивільного кодексу України 1. Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. 2. Підставами
  

• Підстави виникнення, зміни і припинення права природокористування
  ПЛАН 1. Поняття права природокористування, ознаки права природокористування 2. Види права природокористування 3. Підстави виникнення права природокористування 4. Проблеми природноресурсової відповідальності 4. Припинення права природокористування Використана література 1. Поняття права природокористування, ознаки права природокористування Право природокористування — система юридичних норї і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щоді ефективного використання, відновлення і охорони при родних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріальних, економічних і соціальних інтересів та законних
  

• Підстави виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин. Угоди
  Юридичні факти та їх класифікація. Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства зв'язують правові наслідки і передусім виникнення, зміну або припинення правовідносин. Отже, юридичні факти — посередня ланка між нормою цивільного законодавства, правовідношенням. ЦК України (ст.4) дає примірний перелік юридичних фактів, які породжують цивільні правовідносини (цивільні права і обов'язки): угоди, адміністративні акти, відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, створення творів науки, літератури і мистецтва, заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок
  

• Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин
  План Вступ 1.Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин. 2.Поділ земельного фонду на категорії земель. Використана література Вступ Земля є основним національним багатством (Конституція України). Земля належить нині й належатиме в майбутньому до найбільш важливих об’єків матеріального світу. Землю не можна оцінити адекватно, оскільки припущення, що її не існує, призводить до висновку про те, що всі інші об’єкти матеріального світу взагалі позбавляються будь-якої цінності. Цінність землі, її важливість для розвитку людства в цілому зумовили той факт, що земля є предметом правового регулювання багатьох галузей права, основою з яких є, безперечно, земельне право. Земля являється одним з основних елементів виробництва, за допомогою
  

• Підстави виникнення, припинення і трансформацій цивільних правовідносин
  Поняття юридичного факту. Юридична сукупність Юридичні факти — це обставини, з якими норми права пов'язу­ють настання правових наслідків — встановлення, зміну, припи­нення або інші трансформації правовідносин. Щодо цивільного права, з урахуванням особливостей предмета та методу останнього це загальне визначення може виглядати та­ким чином. Юридичні факти у цивільному праві — це обставини, наявність яких спричиняє встановлення, зміну, припинення або інші тран­сформації цивільних прав і обов'язків (цивільних правовідносин). Від юридичних фактів відрізняють так звані юридичні умови -обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через проміжні ланки (С.Б. Ісаков). Наприклад, підставою цивільно-правової
  

• Підстави прийняття до громадянства України
  Стаття 12 Закону про громадянство України встановлює, що громадянство набувається: в результаті його признання; за народженням; в результаті прийняття в громадянство; в порядку його регістрації; через поновлення в громадянстві України; шляхом вибору (оптація); за іншими підставами, передбачені цим законом. Складність усунення суперечностей політичних і класових інтересів держав, які належать до різних соціально-економічних систем, являється причиною того, що по питанням громадянства укладено мало універсальних міжнародних дговорів. Громадянство України набувається: · за народженням; · за територіальним походженням; · внаслідок прийняття до громадянства; · внаслідок поновлення у громадянстві;
  

• Підсудність і її види
  Зміст 1. Поняття принципів і їх значення 2. Принципи, які закріплені Конституцією України 3. Міжгалузеві принципи 4. Принципи, закріплені законодавством про судочинство Список використаної літератури 1. Поняття підсудності Підвідомчі судові цивільні справи вирішуються Верховним Судом України, Верховним Судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими, міжоблас­ними, міжрайонними (окружними), районними (міськими) судами, військовими судами регіонів, Військове-Морських Сил і гарнізонів. Усі вони становлять судову систему загальних судів України (ст. 20
  

• Планування розслідування і слідчі версії
  ПЛАН 1. Поняття і принципи планування розслідування. 2. Слідчі версії. 3. Організація перевірки слідчих версій. 4. Техніка планування. Планування роботи слідчого. Література. 1. Поняття і принципи планування розслідування. Однією з важливих умов швидкого і повного розслі­дування злочинів є його планування. За змістом—це пізнавальний процес, що має на меті виявити всі необ­хідні обставини події, яка розслідується, встановити істину в справі. Розкриття кожного злочину породжує необхідність розв'язання не тільки загальних завдань, які випливають з вимог кримінально-процесуального за­кону і певної кримінально-правової кваліфікації, а й конкретних, що визначаються характером і обсягом інформації, наявної до початку розслідування
  

• Побутове замовлення як вид підрядних правовідносин
  План Вступ 1. Поняття та значення договору підряду. 2. Особливості договору підряду 3. Права та обов’язки сторін: а) обов’язки підрядчика; б) обов’язки замовника; в) правові наслідки недотримання умов договору підряду; 4. Договір побутового замовлення: а) характеристики договору побутового замовлення; б) правове регулювання відносин із побутового обслуговування населення. Висновок. Список використаної літератури. Вступ Служба побутового обслуговування населення – порівняно молода галузь народного господарства,
  

• Повноваження Верховної Ради
  План: 1. Стан парлементаризму 2. Парламент – Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади України 3. Повноваження Верховної Ради 4. Функції Верховної Ради 1. Стан парламентаризму Парламент — Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади України Нині парламенти діють у понад 160 країнах світу. За змістом діяльності вони є насамперед органами законо­давчої влади, легіслатурами (від латинського Lex — за­кон). Водночас у їх діяльності значне місце посідають й інші, окрім законодавчої, функції, зокрема представ­ницька, установча, парламентського контролю, бюджет-но-фінансова, міжнародних зв'язків тощо. Парламенти як інститути державної влади за фор­мою є всенародними
  

• Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин
  Повноваження Верховної Ради України в галузі земельних відносин. До повноважень Верховної Ради України в галузі земельних відносин належить: а) прийняття законів у галузі регулювання земель-* них відносин; б) визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель; в) затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель; г) встановлення і зміна меж районів і міст; ґ) погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) особливо цінних земель; д) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до Конституції України. Згідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада Украї­ни. Ст. 92 Конституції
  

• Повноваження Кабінету Міністрів України
  План 1. Вступ. 2. Повноваження Кабінету Міністрів України. 3. Висновок. 1. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Відповідно до ст. 113 Конституції він у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України. однією з основних функцій Кабінету Міністрів є забезпечення виконання законів (у тому числі і Конституції) і актів Президента України, систематичний Контроль за їх виконанням іншими органами виконавчої влади усіх рівнів і усунення виявлених порушень. 2. Які повноваження має кабінет Міністрів України за Конституцією України? Відповідно до Конституції України Ка­бінет Міністрів України забезпечує суверенітет та економічну незалежність України, здійснення
  

• Повноваження місцевого самоврядування
  Повноваження місцевого самоврядування - це ви­значені Конституцією і законами України, іншими право­вими актами права і обов'язки територіальних громад, органів місцевого самоврядування із здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування. У загальному вигляді найважливіші питання, віднесені до відання місцевого самоврядування, визначені Консти­туцією України, ст. 143 якої передбачає, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управля­ють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвит­ку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві
  

• Повноваження прокурора в судовому процесі у цивільній справі
  З 1 вересня набув чинності Цивільний процесуальний кодекс (далі – ЦПК), прийнятий 18 березня 2004 р. Верховною Радою України. Кодексом принципово змінені положення щодо участі у процесі прокурора, якому надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Дещо змінені підстави та форми його участі, внесені зміни в його повноваження, а також в деякі інші норми ЦПК, пов’язані з цим нововведенням. Прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання. Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере
  

• Повторність злочинів та види повторності
  Повторність злочинів у власному розумінні слова — це вчинення особою двох чи більше злочинів, виписаних в одній або різних статтях Особливої частини Кодексу, за жоден з яких вона не була засуджена. У науці кримінального права визначаються два види повторності: а) загальна повторність, у законі вона зазначена як одна із обставин, що обтяжують злочин (п. 1 ст. 67 КК); б) спеціальна повторність, яка передбачена у відповідних статтях Особливої частини Кодексу як така, що надає складу злочину кваліфікованого виду (наприклад, одержання хабара повторно — ч. 2 ст. 368 КК). Загальна повторність має місце за наявності двох умов: а) вчинення злочину повторно;
  

• Повторність злочинів як складовий елемент множинності злочинів
  ПЛАН. Вступ. I. Інститут множинності злочинів у кримінальному праві. 1.1. Поняття множинності злочинів. 1.2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів. 1.3. Форми прояву множинності злочинів. II. Повторність злочинів як складовий елемент множинності злочинів. 3.1. Поняття повторності. 3.2. Види повторності. 3.3. Кваліфікація повторності. 3.4. Відмінність повторності злочинів від суміжних понять. III. Поняття, види, кваліфікація сукупності злочинів. IV. Рецидив злочинів як одна із форм множинності злочинів. 5.1. Поняття рецидиву злочинів. 5.2. Види
  

• Повторність злочинів. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів. Рецидив злочинів. Сукупність злочинів
  І. Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. 2. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об’єднаних єдиним злочинним наміром. 3. Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу. 4. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято. 1. Повторність, сукупність та рецидив злочинів, про
  

• Погашення та зняття судимості. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
  1. Погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку, здійснюється відповідно до статей 88-91 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею. 2. Такими, що не мають судимості, визнаються неповнолітні: 1) засуджені до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання; 2) засуджені до позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо вони протягом одного року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину; 3) засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину; 4) засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом
  

• Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
  1. Погроза вбивством, заподіянням шкоди здоров’ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі щодо Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України чи вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Голови Рахункової палати. Голови Національного банку України, керівника політичної партії України, а також щодо їх близьких родичів, вчинена у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю,— карається позбавленням волі на строк до п’яти років. 2. Умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій
  

• Погроза або насильство щодо начальника. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями
  1. Погроза вбивством або заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв начальникові або знищенням чи пошкодженням його майна у зв’язку з виконанням ним обов’язків з військової служби — карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Заподіяння тілесних ушкоджень, побоїв або вчинення інших насильницьких дій щодо начальника у зв’язку з виконанням ним обов’язків з військової служби — карається позбавленням волі на строк від двох до семи років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені групою осіб, або із застосуванням зброї, або в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці,— караються позбавленням волі від п’яти до десяти років. 1. Основним безпосереднім
  

• Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали. Незаконне ввезення на територію. України відходів і вторинної сировини
  1. Погроза вчинити викрадання радіоактивних матеріалів з метою примусити фізичну або юридичну особу міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози,— карається позбавленням волі на строк до трьох рокш, 2. Погроза використати радіоактивні матеріали з метою спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків, якщо були підстави побоюватися здійснення ціей погрози,— карається позбавленням волі на строк до п’яти років. 1. Об’єкт злочину — громадська безпека. 2. Об’єктивна сторона злочину включає вчинення таких двох дій: 1) погроза вчинити викрадання радіоактивних матеріалів (ч. 1 ст. 266); 2) погроза використати радіоактивні матеріали (ч, 2 ст. 266),
  

• Погроза знищення майна. Необережне знищення або пошкодження майна
  Погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози,— карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців. 1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є право власності а додатковим обов’язковим об’єктом — психічна недоторканність особи. 2. Предметом злочину є чуже майно. 3. З об’єктивної сторони злочин полягає в активних діях, спрямованих на залякування потерпілого (власника чи законного воло- дільця майна, особи, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, іншої особи, яка зацікавлена у збереженні цього майна) знищенням
  

• Податки в системі фінансових методів
  З М І С Т Стор. Вступ Розділ 1. Податки в системі фінансових методів державного регулювання економіки _ 1.1. Економічна сутність податків та їх еволюцію в умовах ринкової економіки 1.2. Особливості використання податків як методу регулювання економіки 1.3. Основні принципи формування податкової політики Розділ 2. Аналіз ефективності застосування діючої системи оподаткування і податкової політики в умовах трансформації економіки України _ 2.1. Передумови становлення сучасної податкової системи в Україні 2.2. Особливості діючої податкової системи та податкової політики _ 2.3. Рівень податкового навантаження
  

• Податкова система України на сучасному етапі розвитку
  Нині можна стверджувати, що в Україні створено податкову систему, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави, здійснювати їхній розподіл і перерозподіл на цілі економічного й соціального розвитку. Так, у 1995 р. надходження усіх видів податків і відрахувань забезпечили 63,3% доходів бюджету, а в 1999 р. – 61,4%. На сьогодні в Україні порядок обчислення та сплати різних видів податків і відрахувань регулюється 28 законами. Усього за чинним законодавством передбачено 20 загальнодержавних податків, зборів і відрахувань та 14 місцевих податків і зборів. Конституцією України закріплено положення про те, що система оподаткування встановлюється лише законами України. Це потребує приведення усього податкового законодавства у відповідність із Конституцією України і водночас
  

• Податкове стимулювання
  Виняткове значення в системі заходів щодо регулювання підприємницької діяльності та стимулювання до її легалізації має спрощення процедур оподаткування. Розвиток середнього підприємництва значною мірою залежить від надання йому фінансової допомоги. Але в Україні в умовах складної економічної ситуації та складнощів з наповненням бюджету фінансова підтримка підприємництва здійснювалась недостатньо. Головними джерелами державної фінансової підтримки в 1997 р. були Державний інноваційний фонд України та Український фонд підтримки фермерських господарств, профінансований бюджетом на 78%. Особливого значення набули регіональні фонди підтримки підприємництва, чисельність яких збільшилась. Діяльність цих фондів спрямована на фінансування проектів, які співпадають з місцевими пріоритетами
  

• Податок із власників транспортних засобів
  Кожному автолюбителю або водію-професіоналу добре відомо — щоб пройти техогляд автомобіля, необхідно заплатити так званий "транспортний збір". Якщо говорити мовою законодавства, цей платіж називається "податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів", стягнення якого регламентується однойменним Законом України від 11.12.91 №1963-ХІІ. За Законом, платниками податку є всі фізичні особи (у тому числі іноземці та особи без громадянства), що мають в Україні зареєстровані відповідно до чинного законодавства власні транспортні засоби. Підкреслюємо, що громадянин (фізична особа) потрапляє до категорії платників цього податку у випадку, якщо він має у власності транспортний засіб (або декілька таких). Виходячи з цієї умови, громадянин буде
  

• Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю (характеристика)
  Позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю може бути призначено судом на термін до п'яти років у якості основного чи додаткового покарання. Це покарання може бути призначене у випадках, коли по характері зроблених винним злочинів за посадою чи при занятті певною діяльністю суд визнає неможливому зберегти за ним право займати певні посади чи займатися певною діяльністю. При призначенні цього покарання в якості додаткового до позбавлення волі воно поширюється на увесь час відбування позбавлення волі і, крім того, на термін, установлений вироком суду. Якщо ж позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю призначено в якості додаткового до іншого виду покарання, то термін обчислюється з моменту початку відбування основного покарання (ст.31
  

• Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю (характеристика). Штраф, як міра покарання (характеристика). Конфіскація майна (характеристика)
  Позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю може бути призначено судом на термін до п'яти років у якості основного чи додаткового покарання. Це покарання може бути призначене у випадках, коли по характері зроблених винним злочинів за посадою чи при занятті певною діяльністю суд визнає неможливому зберегти за ним право займати певні посади чи займатися певною діяльністю. При призначенні цього покарання в якості додаткового до позбавлення волі воно поширюється на увесь час відбування позбавлення волі і, крім того, на термін, установлений вироком суду. Якщо ж позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю призначено в якості додаткового до іншого виду покарання, то термін обчислюється з моменту початку відбування основного покарання (ст.31
  

• Позовна давність
  План ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ СТРОКІВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ РОЗДІЛ 2. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ 2.1. Поняття позовної давності 2.2. Види позовної давності, їх характеристика 2.3. Обчислення позовної давності 2.4. Підстави для зупинення перебігу позовної давності ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ВСТУП Тема курсової роботи: “Позовна давність”. Актуальність теми: Полягає в тому, щостроки позовної давності мають загальний характер. Вони поширюються на всі правовідносини, крім випад­ків, передбачених законодавством. Норми, в яких містя­ться правила щодо позовної давності, складають само­стійний
  

• Покарання за злочин
  Зміст Зміст 2 Вступ 3 1. Поняття покарання 5 2. Мета покарання 10 Висновки 20 Список використанної літератури 22 Вступ Політика держави у боротьбі зі злочинністю передбачає комплекс заходів, серед яких головну роль виконують заходи соціального, економічного, політичного, правового, організаційного та культурно-виховного характеру. В системі цих заходів певне місце займає і покарання. Воно є необхідним засобом охорони суспільства від злочинних посягань. Виконання цієї ролі здійснюється як за допомогою погрози покаранням, яка існує в санкції кожної кримінально-правової норми, так і шляхом його реалізації, тобто примусового впливу на осіб, що вже вчинили злочини. У літературі поширена думка, що покарання
  

• Покарання та його види
  План. 1. Поняття покарання та його мета. 2. Основні та додаткові покарання 3. Види покарань 1. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. 2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. 3. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. 1. Порушення особою кримінально-правового припису держави може мати своїм наслідком кримінальну відповідальність. Покарання є однією із форм реалізації
  

• Політична влада: поняття і ознаки
  Зміст. Вступ . 3 1. Сутність та специфіка політичної влади . 4 2. Основні концепції політичної влади 7 3. Політична влада як засіб стабільності у суспільстві . 11 Висновки . 13 Література . 14 Вступ. Влада являє собою одну з фундаментальних засад у розвитку суспільства. Вона має правовий, економічний, духовно-ідеологіч­ний характер: існує скрізь, де наявні будь-які стійкі об'єднання людей. До того ж влада тісно пов'язана з політичною сферою, виступає як засіб здійснення і як спосіб утвердження певної політики. Політична влада виникла раніше за владу державну і визначає реальну здатність соціальної групи чи індивіда проводи­ти свою волю; вона є невід 'ємною складовою загального визначення
  

• Політична культура юриста
  План 1. Визначення політичної культури юриста. 2. Основні принципи політичної культури юриста. 3. Функції політичної культури юриста. Політична культура юриста. Професія юриста зобов`язує його вникати в усі сфери суспільного життя, де він відчуває, що саме через відсутність досвіду самостійного політичного життя нашого народу появляється незрілість української національної свідомості, яка властива і правникам. Багатовікова атмосфера закритості суспільства звичайно позначилась і на його політичній культурі. Тому має місце певна політична не впевненість, розгубленість юристів,
  

• Політичний режим і влада
  План. Вступ Поняття правової держави 1. Ознаки правової держави 2. Основні напрями формування правової держави в Україні Висновки Список використаної літератури……………………………… .12 Вступ. Ми є свідками й учасниками творення новітньої Української держави. Більш як тисячолітній досвід суспільної та політичної консолідації українського народу лягає в фундамент розбудови в нашій країні правової держави. Право покликане бути інструментом духовного оздоровлення українського суспільства. Саме існування норм, які гарантують права особи, родини (сім’ї), нації, реалізації цих норм у суспільній практиці сприятимуть появі почуття безпеки, захищеності, стимулюватимуть розвиток відчуття волі, свободи як окремої людини,
  

• Політичний режим, демократичний і авторитарний режими
  План 1. Поняття політичного режиму. 2. Демократичний режим. 3. Авторитарний режим. 1.Учення про політичний режим посідає надзвичайно важливе місце в системі державознавства. Воно сполучає і об'єднує у собі характеристики соціальної сутності держави та її політичної фор­ми. Ось чому поняття «політичний режим» є досить складним і вельми значущим для визначення сучасної держави. Політичний режим, по-перше, не може розглядатися як відок­ремлений елемент форми держави, він має значно ширший зміст. Методи, які застосовуються пануючими соціальними угрупован­нями, містять встановлення певних форм правління та держав­ного устрою, щоб полегшити здійснення державних завдань. Зга­даним методам властиві
  

• Політичні права
  Політичними називають свободи, які дають можливість громадянину брати участь в управлінні державними і суспільними справами, в політичному житті суспільства. До них належать свобода зборів, мітингів, право на участь в управлінні державою, право об'єднуватися в політичні партії та ін. Цим самим долається відчуження громадянина від держави. Політичні права, як і особисті, часто називають негативними в тому розумінні, що держава, на відміну від забезпечення соціально-економічних прав, не зобов'язана вживати позитивних дій для їх забезпечення, а повинна утриматися від втручання в політичні права і свободи. Отже, негативні права - це свобода людини від держави, право людини на невтручання з боку держави. Однак,
  

• Політичні судові процеси в Україні у 20-30 рр. ХХ ст.
  Індустріалізація й колективізація вели до дедалі більшого зосередження влади у Москві. На Україні це означало, що мрії, ілюзії та вже досягнуті успіхи в самоврядуванні, що характеризували сповнені надій 20-ті роки, були приреченими. Систематично знищуючи майже всі аспекти автономності, Сталін прагнув перетворити республіку просто в адміністративну одиницю Радянського Союзу. І кожний, хто ставав на його шляху, підлягав ліквідації. На першому етапі наступу Сталіна проти потенційної опозиції на Україні (реальний опір йому був дуже слабким) основною мішенню стала стара українська інтелігенція, особливо та, що була пов'язана з національними урядами та небільшовицькими партіями 1917-1920 рр., а також видатні діячі
  

• Полювання
  ЗМІСТ ВСТУП I. ЩО ТАКЕ ПОЛЮВАННЯ II. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ПРАВА НА ПОЛЮВАННЯ III. ТЕРМІНИ ПОЛЮВАННЯ IV. НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ V. СУБ'ЄКТИВНИЙ ЧИННИК VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ ЗАКЛЮЧЕННЯ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Злочини, пов'язані з полюванням, напевно, є одними із перших
  

• Помічник адвоката
  Адвокат може мати помічника або кількох помічників із чис­ла осіб, які мають вищу юридичну освіту. Умови роботи визна­чаються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднан­ням) і помічником адвоката з додержанням законодавства про працю. Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього. Не можуть бути помічниками адвоката особи, вказані в час­тині другій статті 2 цього Закону. 1. Помічник адвоката - це особа, яка, як правило, має намір от­римати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, виконавши у такий спосіб вимоги ст. 2 Закону «Про адвокатуру» стосовно наявності стажу роботи
  

• Поняття адвокатської діяльності. Умови припинення адвокатської діяльності
  Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, держав­ному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість. Закон “Про адвокатуру” встановлює певне коло осіб, які мо­жуть набути статус адвоката, і пов’язує це з декількома чинника­ми, прямо зазначеними у коментованій статті: громадянство Укра­їни, вища юридична освіта, стаж роботи за фахом, підтвердження належного рівня знань і при наявності всіх цих ознак — отримання свідоцтва
  

• Поняття адміністративного процесу
  Сутність адміністративного процесу. У діяльності вико­навчо-розпорядчих органів постійно виникає потреба розгляду і вирішення питань управлінського характеру що­до конкретних юридичних або фізичних осіб. Наприклад, про державну реєстрацію підприємств, видачу ліцензій або патентів, приватизацію громадянами житла, виділення зе­мельних ділянок під будівництво, притягнення до дисцип­лінарної або адміністративної відповідальності тощо. Такі питання прийнято називати індивідуальними управ­лінськими справами або адміністративними справами. Для того, щоб правильно вирішити ту чи іншу адмініст­ративну справу (конкретне, індивідуальне управлінське питання), необхідно реалізувати відповідну норму матері­ального адміністративного права, тобто застосувати при­писи, які вона містить, щодо
  

• Поняття вини та її форми. Умисел та його види, зміст умислу. Необережність та її види
  Основною і обов‘язковою ознакою суб‘єктивної сторони кожного злочину є вина особи. принцип кримінальної відповідальності за наявності вини законодавчо сформульований у КУ, в ст.62 якої говориться: “Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду”. Вина – це психічне ставлення особи щодо злочинного діяння, яке вчиняється нею, та його наслідків у формі умислу чи необережності. Вина – це завжди умисел
  

• Поняття господарського об’єднання. Законодавство про господарські об’єднання
  Для того, щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції, підприємства прагнуть об’єднуватись у промислові, промислово-фінансові та інші групи. Закон “Про підприємства в Україні” (ст 3) надає підприємствам право об’єднуватись у групи підприємств за галузевим територіальним чи іншим принципом, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України. Такі групи підприємств визначаються в теорії господарського права як господарські об’єднання, які слід відрізняти від господарських товариств, що є підприємствами, а не об’єднаннями. Наведене визначення з юридичної точки зору означає, що господарське об’єднання – це один з видів суб’єктів господарського права. Підприємства, які ввійшли до об’єднання, є його членами або його учасниками (ст 3 Закону “Про підприємства в Україні”,
  

• Поняття громадянства
  Становище індивіда в суспільстві, відображене закріплене в основному законі, визначається як конституційний статус особи. Його зміст насамперед виявляється в інституті громадянства, принципах і власне конституційних правах і свободах. Громадянство є засобом інституціоналізації принципів взаємовідносин держави і особи. Стан громадянства створює взаємні права і обов’язки. Громадянство України – постійний правовій зв’язок особи з державою Україна, який знаходить своє вираження в їхніх взаємних правах та обов’язках. Громадянство в Україні регулюється Конституцією, Законом України “Про громадянство Україні” від 16 квітня 1997р. і прийнятими
  

• Поняття громадянського суспільства, всеукраїнський референдум, гарантії місцевого самоврядування
  1. Поняття громадянського суспільства та закономірності його формування в Україні. Серед раніше перелічених елементів громадянського сус­пільства основоположними є: а) економічна основа конституційного ладу в Україні; б) пріоритет прав і свобод людини у взаємовідносинах держави і особи. Вище було з'ясовано, що поряд з державою, яка здійс­нює державну владу, Конституція України передбачає також існування громадянського суспільства як системи відносно автономних щодо держави інститутів, які забезпечують кон­кретні способи соціального існування людей на підставі їх осо­бистої свободи,
  

• Поняття джерела права
  ПЛАН 1. Поняття джерела права 2. Характеристика юридичних джерел права 3. Поняття нормативно-правового акта як одного з ключових джерел права 4. Джерела права в різних країнах Висновок Список використаної літератури 1. Поняття джерела права Існують багато правових теорій, що по-різному розкривають природу права. Право це, насамперед, сукупність правил поведінки, норм установлених чи санкціонованих державою, де тільки правові норми виходять від держави, а всі інші складаються стихійно чи створюються не державними організаціями, об'єднаннями. Право – не проста сукупність виданих чи санкціонованих державою правил поведінки,
  

• Поняття договору оренди. Порядок укладання договірної оренди
  Поняття договору оренди. Об'єкти оренди Одним із напрямів підвищення ефективності використання майна державних підприємств і організацій у сучасних умовах є передача його в оренду фізичним та юридичним особам. За допомогою оренди реалізуються як інтереси власника щодо отримання доходу з наявних у нього виробничих фондів, так і інтереси орендаря, який, не обтяжуючи себе щоразу придбанням необхідного обладнання, устаткування тощо у власність, має змогу ефективно використовувати найняте ним майно для здійснення своєї статутної діяльності. Загальне поняття оренди сформульовано в ст. 2 Закону України від 14 березня 1995 р. «Про оренду державного та комунального майна».Відповідно до цієї статті орендою визнається засноване на договорі строкове платне користування майном,
  

• Поняття договору підряду
  1.1. Поняття договору підряду. За договором підряду, одна сторона (підрядчик) забов¢язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням іншої сторони (замовника) з її або з своїх матеріалів, а замовник зобов¢язується прийняти й оплатити виконану роботу (ст.332 ЦК УРСР). За ст. 856 нового ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов¢язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов¢язується прийняти й оплатити виконану роботу. Отже обидва визначення майже збігаються з тією різницею, що в другому з них немає посилення на використані для роботи матеріали. Аналіз невизначеного визначення договору підряду дає достатні підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній
  

• Поняття законотворчості і законотворчий процес
  В сучасному суспільстві люди та іх об'єднання постійно стикаються з правилами (нормами), зафіксованими в законах та підзаконних актах -з іх вимогами, заборонами, з необхідністю іх дотримання, виконання і застосування, з тими наслідками, які наступають при іх порушенні. Кожна держава встановлює в суспільних відносинах визначений порядок, який з допомогою законодавства і законності формулює іх в правових нормах, забезпечує, охороняє та захищає. Законодавство охоплює більшість сфер людськоі життєдіяльності, поширює межі свого регулюючого діяння на суспільні відносини по мірі ускладнення соціального буття, безпосередньо супроводжуючи людей в іх спілкуванні друг з другом. Значна роль законодавства у житті особи і суспільства припускає знання, перед усім, того, яким образом воно створюється,
  

• Поняття злочину
  1. Злочином є передбачене цим Кодексом суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. 2. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. 1. Наведене у ч. 1 ст. 11 поняття злочину містить вказівку на такі обов’язкові ознаки злочину: 1) злочином є лише діяння (дія або бездіяльність); 2) це діяння має бути вчинене суб’єктом злочину; 3) воно має бути винним; 4) вказане діяння має бути суспільне небезпечним; 5) відповідне діяння повинно бути передбачене чинним КК. Останнє, крім того, має на увазі,
  

• Поняття злочину, причетність до злочину
  1. Поняття злочину та його ознаки. Поняття злочину, як і поняття можливого наслідку для особи, що вчинила його, — покарання, є наріжним, визна­чальними поняттями кримінального права. Визначення по­няття злочину дасться як у законодавстві, так і в теорії кримінального права. Законодавче визначення поняття злочину, його змісту та ознак, є досить стабільним, у ньому відбиваються соціаль­но-економічні, правові, ідеологічні погляди та суспільна правосвідомість щодо форм і методів боротьби із соціальне небезпечними посяганнями на основні цінності суспільства, які потребують кримінально-правового захисту. Визначення поняття злочину в кримінальному законо­давстві різних країн неоднакове, оскільки воно зумовлене певною правовою системою, часом прийняття криміналь­ного закону,
  

• Поняття і види аграрних договірних зобов’язань
  Формування державних ресурсів сільсько­господарської продукції, забезпечення населення продо­вольством, а переробних підприємств— необхідною сирови­ною значною мірою залежить від чітко налагодженої системи договірних відносин із закупівель цієї продукції у її виробни­ків. Забезпечення потреб у продукції сільського господарства для бюджетної сфери, формування державного резервного та елітного насіннєвих фондів і генетичного фонду у тварин­ництві здійснюється через державний контракт. Виробники сільгосппродукції самостійно розпоряджаються своєю про­дукцією, реалізуючи її за державними контрактами та іншими договорами через біржі, торгові та контрактові будинки, заготівельні та посередницькі організації. Формування нових методів управління та вдосконалення технології АПК неможливе
  

• Поняття і види відповідальності місцевого самоврядування
  Як відомо, юридичну відповідальність слід відрізняти від відповідальності позитивної, яку розуміють як почуття відповідальності за свою поведінку, діяльність, як почуття обов`язку. Юридична ж відповідальність – це міра покарання правопорушника шляхом позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей, які йому належали до факту правопорушення, від імені держави на підставі закону, з метою попередження правопорушення і відновлення (чи відшкодування) втрачених суб`єктивних прав на матеріальні і духовні цінності. Безперечно, що відповідальність місцевого самоврядування є саме юридичною. Юридичну відповідальність поділяють на такі основні види: конституційна, кримінальна, адмінітративна, дисциплінарна,
  

• Поняття і види джерел права
  План 1. Поняття і види джерел права. 2. Звичаєве право. 3. Закон. 4. Едикти магістрів, преторське право. 5. Діяльність юристів. 6. Кодифікація римського права. Поняття і види джерел права. Римський історик Тит Лівії назвав закони XII таблиць "fons omnis publici privatique iuris" джерелом усього публічного і приватного права. Слово "джерело" у цій фразі ужито в змісті кореня, з якого виросло могутнє дерево римського права; Лівії хотів терміном "джерело"
  

• Поняття і види імунітетів у міжнародному праві
  ПЛАН 1. Поняття імунітету держави в міжнародному праві, види імунітету 2. Імунітет від дії законодавства іноземної держави 3. Судовий імунітет 4. Імунітет від попередніх дій 5. Імунітет від примусового виконання рішень іноземного суду 6. Імунітет власності держави 7. Імунітет угод держави 1. Поняття імунітету держави в міжнародному праві, види імунітету Термін "імунітет" у перекладі з латинської мови означає звільнення від чогось. Імунітет держави у широкому застосу­ванні — це принцип, згідно з яким до держави або її органів і представників не може бути заявлений
  

• Поняття і види посадової особи
  ПЛАН Вступ 1. Поняття, види та принципи державної служби 2. Посада і посадова особа 3. Класифікація посад державних службовців за категоріями та рангами Висновки Список використаної літератури Вступ Інститут державної служби продовжує і завершує організа­ційне оформлення державного механізму, а найголовніше — робить цей механізм здатним практично вирішувати будь-які питання галузі державного управління. Організуючи й формуючи свою державну службу, дер­жава насамперед використовує правовий інструментарій. За допомогою юридичних норм здійснюється як організа­ція державної служби, так і регламентація практичної ді­яльності
  

• Поняття і види робочого часу
  Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої тру­дові обов'язки. Конституція України в ст. 45 передбачає, що працівнико­ві гарантується встановлена законом тривалість робочого часу. Тривалість робочого часу встановлюється як у централі­зованому порядку, так і на рівні локального регулювання. У сучасних умовах спостерігається тенденція до колективно-договірного та індивідуального (в рамках трудового догово­ру) регулювання тривалості робочого часу. Держава лише встановлює певну межу тривалості робочого часу, яка не може бути збільшена. Робочий час поділяється на види, розрізняють нормаль­ний, скорочений
  

• Поняття і види споріднення у Римському праві
  ПЛАН Вступ 1. Поняття споріднення, його види 2. Форми проведення шлюбів Висновки Список використаної літератури Вступ Римське право складалося в обстановці гострої соціальної боротьби, у якій приходилося від багато чого відмовлятися, зберігаючи найкраще. Це і сформувало такі його риси, як строгість, твердість правової регламентації, раціоналізм і життєва мудрість. Подібні якості визначили становлення строгої юридичної системи, зв'язаної широкими принципами, що поєднують правові норми. Висловлюється думка, що римлянам із самого початку вдалося виділити субстанцію права зі сфери почуттів і підкоривши її розрахунку створити з права незалежний від мінливих
  

• Поняття і зміст господарського права, ТзОВ, відповідальність за порушення антимонопольного законодавства
  1. Поняття і зміст господарського права 2. ТзОВ 3. Відповідальність за порушення антимонопо­льного законодавства. 1. Господарське право, як і будь-яка інша юридична дис­ципліна, може бути визначене насамперед за предметною ознакою, тобто за сукупністю суспільних відносин, що ре­гулюються нормами господарського права. З цієї точки зо­ру господарське право є системою норм, які регулюють господарські відносини, тобто відносини, в які вступають організації, підприємці у процесі своєї господарської дія­льності. Господарські відносини у сфері економіки України становлять предмет господарського права. Зміст предмета господарського права визначається
  

• Поняття і значення досудового слідства
  ВСТУП У наш час юристу як ніколи потрібно мати силу, волю, мудрість, мужність та знання, щоб розумно відповідати добром на добро й справедливістю на зло. Необхідно постійно працювати над собою, оволодівати юридичним досвідом, учитись мистецтву роботи з до­казами для пізнання істини та захисту прав і свобод людини. Час визначає необхідність постановки юридичної науки в першу чергу на захист прав і свобод людини, честі, гідності і репутації добропорядних громадян. Без цього неможливо закласти духовну, моральну основу нашого майбутнього. Приступивши до розгляду справи, слідчий, прокурор або суддя не мають змоги зупинитися, зачекати, перепочити, відійти, відступи­ти. Взявши на себе відповідальність за пошук правди та торжество справедливості, вони відповідають не тільки за
  

• Поняття і значення принципів кримінального процесу
  ЗМІСТ   Стор. ВСТУП 5 1. Поняття і значення принципів кримінального процесу 6 2. Система принципів кримінального процесу 8 3. Характеристика принципів кримінального процесу, які закріплені в Конституції України 3.1. Принцип законності в кримінальному процесі
  

• Поняття і значення судової влади, її співвідношення з іншими гілками державної влади
  1. Поняття судової влади Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Це положення зафіксовано в Конституції України, з нього ж починається закон України "Про судоустрій України". В цій статті піде мова про судову владу. Судова влада — незалежна влада, що охороняє право, висту­пає арбітром у спорі про право, відправляє правосуддя. З позицій реалізації права правосуддя і судова влада — поняття не тотожні. Правосуддя — форма захисту права судовою владою, де рішення суду є акт правосуддя для захисту порушеного або заперечуваного права. Ефективність діяльності судів має три скла­дові: швидкість і оперативність вирішення спорів, обґрунтованість і законність рішень, забезпечення їх виконання.
  

• Поняття і класифікація конституційних прав і свобод
  Зміст Вступ . 3 1. Поняття і класифікація конституційних прав і свобод . 4 2. Особисті права і свободи . 8 3. Політичні права і свободи . 12 4. Соціально-економічні права і свободи . 13 5. Основні обов‘язки громадян . 19 Висновок . 23 Використана література . 25 Вступ. Питання прав та свобод людини і громадянина на сьогодні є най­важливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової співдружності. Саме стан справ у сфері забезпе­чення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим
  

• Поняття і кримінально-правова характеристика умисного вбивства при пом’якшуючих обставинах
  ПЛАН ВСТУП 3 1. УМИСНЕ ВБИВСТВО, ЗДІЙСНЕНЕ В СТАНІ СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ (СТ. 116 УК) 7 2. УМИСНЕ ВБИВСТВО МАТІР'Ю СВОЄЇ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ (СТ. 117 УК) 16 3. ВБИВСТВО ПРИ ПЕРЕВИЩЕННІ МЕЖ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ АБО ПРИ ПЕРЕВИЩЕННІ ЗАХОДІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ЗАТРИМАННЯ ЗЛОЧИНЦЯ (СТ. 118 УК) 20 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 25 ЗАДАЧА 1. 25 ЗАДАЧА 2. 26 ВИСНОВКИ 27 ЛІТЕРАТУРА 29 Вступ Вбивство спрадавна вважалося злочином проти людини і засуджувалося як мораллю, так і системою норм і правил, що мають силу закону. Заборона на вбивство була одним з перших табу в людській культурі. Багато в чому це пояснювалося необхідністю продовження роду і зміцнення суспільства. Свобода вбивства загрожувала людству
  

• Поняття і ознаки правопорушень
  Люди в своїй діяльності здебільшого діють відповідно до норм закону. Поведінку, яка відповідає нормам закону, називають правомірною, тобто людина виконує все, що зобов’язана робити, і не робить того, що заборонено законом. На жаль, є й інші випадки. Різновидність соціальних відхилень, яка зв’язана з відступленням від цілей, принципів права, може бути об’єднана поняттям протиправної поведінки. Протиправна поведінка як вид правової поведінки є антиподом правомірної поведінки. Насамперед, слід зазначити, що протиправна поведінка здійснюється у сфері права, але, на відміну від правомірної поведінки, вона є не формою свободи, а формою несвободи чи свавілля. Протиправна поведінка, оскільки вона має антиправову природу, входить до механізму правового регулювання
  

• Поняття і ознаки правочину
  Законодавче визначення правочину міститься в ст.202 ЦК, яка передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Однак це формулювання потребує деяких уточнень. По-перше, слід уточнити, хто може вчиняти правочини. У ст.202 ЦК зазначено, що правочини можуть вчиняти особи. Відповідно до ч. І ст.2 ЦК особами є лише такі учасники цивільних відносин, як фізичні та юридичні особи. Отже, на перший погляд, вчиняти правочини можуть лише зазначені особи. Проте ч.2 ст.2 ЦК передбачає, що учасниками цивільних відносин, крім осіб, є також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади та інші суб'єкти публічного права. Причому згідно зі ст.ст. 167-169 ЦК зазначені суб'єкти публічного права діють у цивільних відносинах
  

• Поняття і ознаки юридичної особи
  ЦК не дає визначення поняття "юридична особа". Натомість, ст.80 ЦК, яка має назву "Поняття юридичної особи", містить вказівку на деякі характерні ознаки цього поняття, зазначаючи, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Таким чином, тут маємо лише вказівки на такі ознаки юридичної особи: 1) це організація, тобто певним чином організаційно і структурно оформлене соціальне утворення; 2) вона повинна бути створена і зареєстрована у встановленому законом порядку; 3) вона має цивільну правоздатність і дієздатність (правосуб'єктність), тобто здатна набувати і реалізовувати цивільні права та обов'язки від
  

• Поняття і предмет конституційного права
  ПЛАН 1. Поняття конституційного права України як галузі права 2. Предмет конституційного права Висновки Список використаної літератури 1. Поняття конституційного права України як галузі права Традиційно конституційне право розглядається у право­знавстві як галузь національного права, як наука і як нав­чальна дисципліна (курс). З прийняттям Акта проголошення незалежності 24 серп­ня 1991 р. Україна стала самостійною, суверенною держа­вою, розвиток якої потребував перш за все правового закріп­лення. Це завдання було покликано виконати, перш за все, конституційне право як провідна галузь системи національ­ного права, що конституює державу. Проте воно
  

• Поняття і предмет науки цивільного права
  На відміну від галузі цивільного права, що регулює особисті та майнові відносини юридичне рівних суб'єктів, і цивільного законо­давства, яке є зовнішньою формою цивільно-правових норм, нау­ка цивільного права (цивілістика) є вченням про цивільне право як галузь права, об'єднане в систему понять, категорій, думок, кон­цепцій, теорій. Предметом науки цивільного права (цивілістики) є концепція приватного та цивільного права; норми цивільного права (цивіль­ного законодавства); цивільні відносини; юридичні факти (обста­вини), завдяки яким ці відносини перетворюються на правовідно­сини; умови і порядок реалізації цивільних прав та обов'язків, практика застосування норм цивільного права (цивільного законо­давства). Цивілістика вивчає поняття цивільного права як галузі права та його
  

• Поняття і причини трудових спорів. Строки звернення за вирішенням трудових спорів. Поновлення на роботу неправильно звільнених працівників. Оплата за вимушений прогул
  Трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними (міськими) судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору. Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали. Особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових і інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюються законодавством. Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства,
  

• Поняття і система слідчих дій
  ЗМІСТ Стор. Вступ 1.СЛІДЧИЙ ЯК УЧАСНИК КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 2. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА СЛІДЧИХ ДІЙ Висновок Література ВСТУП Діяльність органів попереднього слідства та дізнання в кримінальному судочинстві здійснюється в певній процесуальній формі, яка зобов'язує здійснювати слідчі дії в необхідній послідовності та з додержанням встановлених кримінально-процесуальним законодавством умов. Процесу розслідування злочинів поряд із загальними, властиві специфічні тактичні прийоми провадження слідчих дій. Перш за все це зумовлено видом цього злочину та обставинами його здійснення. Слід також зауважити, що певні слідчі дій не можуть бути застосовані при розслідуванні злочинів , зважаючи на особливості складу злочину, Слідчими
  

• Поняття і склад судових витрат, процесуальний порядок відшкодування судових витрат
  Поняття і склад судових витрат Під судовими витратами розуміють витрати органів дізнання, досудового слідства та суду під час здійснення ними провадження в тій або іншій справі, профінансовані з державного бюджету, тобто фактично витрати держави. При віднесенні тих чи інших витрат до судових варто виходити з правової сутності певного процесуального інсти­туту. Стягнення судових витрат — не додатковий захід покарання за вчинений злочин. Не є воно і цивільно-пра­вовим заходом, оскільки стягнення витрат відбувається не за договором чи цивільно-правовим зобов'язанням. Наприк­лад, при стягненні за зобов'язанням, що виникає із запо­діяння
  

• Поняття і сутність місцевого управління та самоврядування в зарубіжних країнах на прикладі США
  ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ МІСЦЕВОГО УПРАВЛІННЯ ТА САМОВРЯДУВАННЯ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ НА ПРИКЛАДІ США Місцеві органи державної адміністрації. Виконавчу владу в штатах втілює губернатор, який обирається в 46 штатах на чотири роки з можливістю перевиборів на два роки. З поправкою на маштаби голова місцевої адміністрації у більшості копіює повноваження президента. Губернатор представляє свій штат у відносинах з федеральним урядом та урядами інших штатів. Він взаємодіє з державним секретарем штата, казначеєм, генеральним атторнеєм штата, впоноваженим у справах освіти та іншими посадовими особами. Конституції штатів встановлюють досить мало формальних вимог до кандидатів на пост губернатора. Кандидат
  

• Поняття і характеристика договору на надання посередницьких послуг
  ЗМІСТ І. Загальна характеристика договору на надання посередницьких послуг. 1. Загальна методика укладання договору на надання посередницьких послуг. 2. Чотири основні правила укладання договору на надання посередницьких послуг. 3. Структура договору на надання посередницьких послуг: 1) Преамбула; 2) Предмет договору та права та обов′язки сторін; 3) Додаткові умови договору на надання посередницьких послуг; 4) Інші умови договору на надання посередницьких послуг. 4. Порядок оформлення тексту договору на надання посередницьких послуг. 5. Порядок виконання договору на надання посередницьких послуг. 6. Матеріальна стадія виконання договору на надання посередницьких послуг. 7. Техніко -
  

• Поняття індивідуального попередження злочинів
  Індивідуальне попередження — це перш за все, вплив на осіб, від яких можна очікувати вчинення злочинів, на їх соціальне середовище. Цей вид діяльності являє собою цілеспрямовану роботу з конкретною людиною та її найближчим оточенням. Об’єктами такого попередження є поведінка та тип життя яких свідчить про реальні можливості вчинення ними злочинів. Погляди, мотиви, система ціннісних орієнтацій особистості можуть стати підрунтям для здійснення профілактичного впливу на неї лише у випадку, коли ці погляди, мотиви, орієнтації проявились в анти суспільній поведінці. Виходячи з механізму злочинної поведінки, індивідуальне попередження повинно бути спрямоване на особистість та її негативні риси, середовище, яке її формує, а також умови, обставини та ситуації, що сприяють чи полегшують
  

• Поняття категорії господарського договору
  1. Еволюція зовнішньоекономічного договору у вітчизняному праві Свого часу була поширена теорія господарського договору як особливого виду договору. Зараз цей вид угод набув дещо інших ознак, він активно використовується у сфері підприємницької діяльності, що потребує невеликого огляду історії його трансформацій З'явився цей договір у СРСР ще під час кредитної реформи 30-х років. Але протягом тривалого часу термін "господарський договір" вживався у законодавчих актах не часто і, як правило, лише стосовно одного з видів договорів, що укладали соціалістичні організації —
  

• Поняття криміналістичної версії
  Зміст Вступ 1. Поняття криміналістичної версії 1.1. Види і класифікація версій і їх побудова і перевірка в процесі розслідування злочинів 2. Елементи планування. Особливості планування при порушенні кримінальних справ по офіційним матеріалам і оперативно-розшуковим даним 3. Версії і планування по справах податкових злочинів Висновок Використана Література Вступ Розкриття злочину — процес встановлення об'єктивної істини у справі, який здійснюють на основі загальних положень теорії пі­знання. У пізнанні обставин злочину важливе місце посідає метод аналогії. Під час попереднього розслідування та судового слідства звернення до аналогії досить правомірне: бо вона часто є стимулом до роздумів і логічною основою побудови версій. По­рівнюючи розслідуваний
  

• Поняття кримінального закону, його значення та основні риси. Джерела кримінального права України
  Кримінальний закон в найбільш широкому розумінні – це система законодавчих актів України та імплементованих у них положень міжнародних договорів, що містять норми кримінального права. Кримінальний закон у більш вузькому розумінні – це законодавчий акт ВР України, який містить одну, кілька або систему взаємопов‘язаних і взаємоузгоджених кримінально-правових норм. З урахуванням змісту та обсягу правової регламентації і джерела походження кримінально-правової норми кримінальний закон має чотири аспекти. По-перше, кримінальний закон – це КК – єдиний кодифікований законодавчий акт, який містить переважну більшість кримінально-правових норм. Він є основним кримінальним законом. На сьогодні в нашій державі чинним є КК України 1960р. (прийнятий Законом УРСР як КК УРСР від 28.12.1960), який
  

• Поняття кримінального конфлікту
  Зміст : 1. Поняття кримінального конфлікту 2 2. Види кримінальних конфліктів .4 а) триваючі .4 б) ситуативні 6 3. Джерела кримінальних конфліктів .8 4. Динаміка кримінальних конфліктів 9 5. Список використаної літератури 16 1.Поняття кримінального конфлікту Юридичний конфлікт – конфлікт, у якому суперечка зв'язана з правовими відносинами сторін і, отже, суб'єкти і мотивації їх поводження, а також суб'єкт конфлікту мають правові ознаки. Великий інтерес являє собою кримінальний конфлікт – різновид юридичного конфлікту, що дозволяє найбільше докладно проілюструвати його механізм і динаміку. Навряд чи має потребу в поясненні твердження про
  

• Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання
  Поняття “кримінальне право” прийнято розглядати у двох його значеннях: 1) позитивне (об‘єктивне) кримінальне право як галузь законодавства, виявом якої є Кримінальний кодекс України; 2) кримінальне право як галузь юридичної науки про вітчизняний чинний кримінальний закон і судову практику його застосування, його історію і теорію, про кримінальний закон інших держав. Позитивне право України має такі характерні ознаки: 1) його норми встановлюються лише вищими органами законодавчої влади – ВР України; 2) воно знаходить свій вияв у законах; 3) метод реалізації кримінального закону є специфічним, притаманним лише цьому закону – це покарання особи за порушення нею кримінально-правової заборони. Позитивне кримінальне право України це сукупність норм (правил поведінки), що визначають, які суспільно
  

• Поняття місцевого управління і самоврядування, історія розвитку, види, концепції, сучасна практика, Європейська Хартія місцевого самоврядування
  Зміст 1 Вступ 2 Поняття місцевого управління і самоврядування 3 Історія розвитку 4 Види. Концепції 5 Сучасна практика – зміст місцевого управління і самоврядування 6 Європейська Хартія місцевого самоврядування 7 Висновок Вступ Принцип місцевого самоврядування є однією з найважливіших ознак будь-якої демократичної держави. Це питання є також досить актуальним і для України, де після прийняття закону “Про місцеве самоврядування в Україні” залишилося багато складних проблем щодо практичної реалізації теоретичних положень. Метою цієї праці є дослідження і опис юридичного, або правничого, поняття концепції місцевого управління і самоврядування у
  

• Поняття науки аграрного права
  Для характеристики юридичної науки базове, фундаментальне значення має загальне поняття науки; його потрібно розглядати у 2 аспектах: а) як певний процес інтелектуальної дослідницької ді­яльності із здобуття та вироблення теоретично систематизованих знань; б) як наслідок цього процесу — сукупність теоретично сис­тематизованих знань про природу, суспільство й мислення. Наука в широкому розумінні є системою знань про різноманіт­ні форми матерії, про сутність соціальних явиш і форми їх відоб­раження в свідомості людини, їх об'єктивні властивості та законо­мірності виникнення, будови, змісту, функціонування, взаємодії та розвитку. Наука як системне утворення складається з окремих галузей на­укових знань, які можна умовно полічити на 3 основні групи: при­родничі, суспільні (соціальні)
  

• Поняття норми права. Загальна характеристика правових норм
  ПЛАН Вступ 1. Поняття і ознаки норми права 2. Види норм права 3. Спеціалізовані (нетипові) норми права Висновки Список використаної літератури Вступ Правові норми дуже тісно переплітаються з соціальними нормами, оскільки історичний розвиток людства так чи інакше опирався на загальні соціальні положення, які так чи інакше відбивалися на правотворчих процесах будь-якого народу, будь-якої держави. Всі види норм – як правила - можна умовно поділити на дві групи: соціальні та технічні. Технічні норми регулюють діяльність людини, пов'язану з використанням природних ресурсів (норми витрати палива, електроенергії, води та ін.) і знарядь праці. Соціальні норми регулюють відносини
  

• Поняття об‘єкта злочину та його структура. Класифікація об‘єктів злочинів. Родовий та видовий об‘єкти злочинів (поняття, значення). Предмет злочину
  Об‘єкт як елемент складу злочину – це цінності, що охороняються кримінальним законом, проти яких спрямоване злочинне діяння і яким воно може заподіяти або спричинити шкоду. Структура об‘єкта злочину та функціональне значення його компонентів: Класифікація об‘єктів злочинів.
  

• Поняття об’єктів авторського права і суміжних прав
  ПЛАН Вступ 1. Поняття об’єкту авторського права 2. Об’єкти, які не підпадають під захист авторського права 3. Особливості визнання авторських прав Висновки Список використаної літератури Вступ У наш час, коли Україна прагне називатися цивілізованою правовою державою, вкрай важливим є питання дотримання авторських прав у різних галузях. У зв’язку з цим є вкрай потрібним визначення об’єктів, які підпадають під захист авторських прав. Оскільки Закон не дає повного переліку об'єктів авторського права, оскільки життя у своєму розвитку може породжувати нові й нові форми об'єктивного вираження творчої діяльності людей,
  

• Поняття підприємницького законодавства
  Підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку. Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність" ( 697-12 ). Щодо юридичних осіб та громадян, для яких підприємницька діяльність не є основною, цей Закон застосовується до тієї частини їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою. Не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, службових осіб органів
  

• Поняття права власності та його зміст
  1990 p. знаменує собою початок реформування відносин власності і ринкових перетворень в економіці України. Безперечно, певні передумови цього були закладені раніше, починаючи з 1985 p. і до кінця 90-х р. в СРСР. У цей період невдачами закінчувалися спроби реформування економіки і створення так званого соціалістичного ринку, що в свою чергу спричинило прискорення дезінтеграційних процесів в СРСР, посилення національно-патріотичної і політичної свідомості і прагнення народів союзних республік до утвердження їх політичної і державної незалежності. Після прийняття в 1986 p. Закону СРСР "Про індивідуальну трудову діяльність" у країні
  

• Поняття права міжнародних договорів (джерела та суб’єкти)
  ПЛАН Вступ 1. Поняття права міжнародних договорів 2. Джерела права міжнародних договорів 3. Суб’єкти права міжнародних договорів Висновки Список використаної літератури Вступ Зростаюча роль держав у міжнародному суспільстві у XVIII та у XIX сторіччях, вплив позитивістських та волюнтаристських доктрин у ці часи були причиною того, що договори посідали дуже важливе місце серед джерел міжнародного права, для волюнтаристів міждержавні угоди є єдиним джерелом цього права. До того ж договори мають (або так здається) певні переваги технічного порядку: їх можна обговорювати
  

• Поняття правової культури. Правова культура суспільства
  1. Правова культура як складова загальної культури Культура — це загальний спосіб існування людини, її діяльно­сті та об'єктивований результат цієї діяльності. Продуктами куль­тури є уявлення про добро і зло, звичаї, знаряддя праці, засоби комунікації та ін. Культура — соціальне нормативна, а її норми — історично первинні, основа всіх інших нормативних систем: ре­лігії, моральності, естетики, права. Право, як мораль і релігія, є інститутом культури, визначається її змістом. Усі юридичні нор­ми є нормами культури, однак не всі норми культури перетворю­ються на юридичні норми. Суспільство добирає культурні нор­ми з настановою на включення їх до права. До числа відібраних трапляють ті культурні норми, що мають найбільшу значущість для всього суспільства,
  

• Поняття представництва
  У найзагальнішому вигляді представництво може бути охарактеризоване як використання правосуб'єктності одних осіб для реалізації прав і обов'язків та захисту прав інших осіб. Отже, за допомогою представництва створюються додаткові можливості для здійснення прав і виконання обов'язків учасниками цивільних правовідносин, забезпечується більш повний захист їх суб'єктивних прав, підвищується ефективність налагодження економічних зв'язків між суб'єктами права тощо. У цивілістичній літературі немає єдиної точки зору стосовно природи представництва. Загалом підходи до визначення сутності представництва можуть розглядатися з позицій двох основних концепцій: концепції дії та концепції правового відношення. Концепція дії свого часу набула значної популярності у радянській цивілістичній
  

• Поняття про зону митного контролю
  План 1. ПОНЯТТЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ 2. МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ЗОН МИТНОГО КОНТРОЛЮ 3. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ЗОН МИТНОГО КОНТРОЛЮ 4. РОЗМІЩЕННЯ СПОРУД ТА ОБ'ЄКТІВ У ЗОНІ МИТНОГО КОНТРОЛЮ 5. РЕЖИМ ЗОНИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ І ПРАВОПОРЯДКУ У ЗОНІ МИТНОГО КОНТРОЛЮ 6. ПРОВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РОБІТ У ЗОНІ МИТНОГО КОНТРОЛЮ, ПЕРЕМІЩЕННЯ ТОВАРІВ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ І ГРОМАДЯН ЧЕРЕЗ ЗОНУ МИТНОГО КОНТРОЛЮ 7. ПОРУШЕННЯ РЕЖИМУ ЗОНИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 1. Поняття митного контролю Проходження митного контролю є необхідною, але не достатньою умовою завершення митного оформлення (окрім митного контролю, товари та предмети, що переміщуються через митний кордон
  

• Поняття про пороеджеоскопію. Ознаки будови папілярних ліній
  Якщо уважно розглядати шкірний покрив людини за допомогою збільшувального скла (лупи), то можна помітити на папілярних лініях невеликі поглиблення - пори, на дні яких відкриваються отвори по­тових залоз. Діаметр таких поглиблень - 0,08 - 0,25 мм. Хоча загаль­на кількість потових залоз на шкірі людини досягає 2,5 млн., однак розміщені вони край нерівномірно: пор значно більше в місцях тер­тя - на внутрішній поверхні пальців і долонь рук, на підошвах ніг, в підпахових впадинах і т. д., і значно менше на стегнах, спині та інших частинах тіла. У достатньо чітких слідах папілярних узорів пори відображаються у вигляді білих (вільних від речовини сліду) мікро­скопічних крапок на гребенях папілярних ліній. Першим звернув увагу на пори, які відображаються в слідах рук,
  

• Поняття про співучасть у злочині, її види
  ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І Поняття та ознаки співучасті у злочині 1.1 Поняття співучасті 1.2 Об'єкти ознаки співучасті 1.3 І Суб'єктивні ознаки співучасті РОЗДІЛ ІІ Форми співучасників у злочині 2.1 Проста форма співучасті 2.2 Складна форма співучасті 2.3 Співучасть без попередньої змови 2.4 Співучасть з попередньою змовою 2.5 Злочинна організація РОЗДІЛ ІІІ Види співучасників у злочині 3.1 Виконавець 3.2 Організатор 3.3 Підмовник 3.4 Пособник ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Забезпечення захисту інтересів громадян і
  

• Поняття складу адміністративного правопорушення
  Адміністративне правопорушення – це конкретне діяння( явище, події, факт), що відбулося(мало місце) у реальній дійсності. Склад адміністративного правопорушення – це абстрактний опис діяння (події, факту, явища). Такий опис являє собою фіксацію в законі найбільш типових, що частіше за все зустрічаються, характерних ознак проступку. Це опис ще незробленого, а тільки передбачуваного або можливого діяння. Таким чином, під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством
  

• Поняття складу злочину та його значення
  Кожен злочин містить визначені ознаки, характерні для даного складу. Візьмемо, приміром, такий порівняно розповсюджений злочин, як крадіжка особистого майна громадян (ст.140 КК). Ознаками крадіжки є: а) викрадення особистого майна громадян, тобто зазіхання на чужу власність; б) таємний характер викрадення; в) здійснення викрадення навмисно, при наявності корисливого мотиву і мети заволодіти чужим майном і розпорядитися їм як своїм власної; г) здійснення розкрадання особою, яка досягла 14-літнього віку і здатною усвідомлювати свої дії і керувати своїми вчинками (осудною). Для визнання крадіжки, зробленої при обтяжуючих обставинах (ч.2 ст.140 КК), необхідна, крім того, один з наступних ознак: а) заподіяння значного збитку потерпілому; б) здійснення крадіжки за попередньою змовою групою
  

• Поняття співучасті
  Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину. 1. Співучасть у злочині є однією із форм злочинної діяльності, її специфіка полягає у тому, що: а) участь у вчиненні злочину двох або більше осіб обумовлює його підвищену суспільну-небезпеку; б) склад злочину виконується лише завдяки спільній діяльності всіх співучасників, в діяннях же окремих із них можуть бути відсутні всі ознаки злочину, вказані в статті Особливої частини КК. Законодавче визначення поняття “співучасть” включає в себе такі ознаки: 1) наявність двох чи більше суб’єктів злочину, які беруть участь у вчиненні одного й того самого умисного злочину; 2) спільність їх участі у злочині; 3) умисний характер діяльності співучасників. Перші дві ознаки характеризують об’єктивну,
  

• Поняття та види доказів у цивільному процесі, засоби доказування, забезпечення доказів
  Зміст Вступ Розділ 1. Поняття та види доказів у цивільному процесі 1.1. Поняття доказів в цивільному процесі 1.2. Класифікація цивільно-процесуальних доказів Розділ 2. Засоби доказування 2.1. Пояснення сторін, третіх осіб як джерело доказів 2.2. Показання свідків 2.3. Письмові докази 2.4. Речові докази 2.5. Висновки експертів Розділ 3. Забезпечення доказів Висновки Список використаних джерел В с т у п Спроба перевести країну на рейки ринкової економіки торкнулася реконструювання не тільки економіки держави, але і безпосереднього здійснювача реформ права. Викликає серйозні побоювання та обставина, що концепція правової держави може
  

• Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності
  Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності, розкриває Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ВВР, 1991, №29, ст.377). Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (п.8 ст. 1). До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать: 1. експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили; 2. надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких,
  

• Поняття та види сільськогосподарських кооперативів
  Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність широкого використання кооперативної форми організації праці в аграрному секторі економіки. Історичний досвід розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні, економічно розвинутих країнах, засвідчує, що саме коопе­ратив, — основна мета якого — обслуговувати основну діяльність членів сільськогосподарських кооперативів, може забезпечити їм реальний доступ до фінансових і матеріальних засобів. Він може й повинен стати зв’язуючи ланкою між приватним товаровиробни­ком і ринком, допомагаючи йому у сфері збуту продукції, в мате­ріально-технічному забезпеченні, кредитуванні, агрономічному та зоотехнічному обслуговуванні тощо. Кооперативна форма організації праці в сільському господарс­тві є найефективнішою в зовнішніх відносинах
  

• Поняття та види співучасті
  План : ВСТУП 1. Поняття та ознаки співучасті у злочині 1.1 Поняття співучасті 1.2 Ознаки співучасті 2. Форми та види співучасті 2.1 Проста форма співучасті 2.2 Складна форма співучасті 2.3 група без попередньої змови 2.4 група з попередньою змовою 2.5 організована група 2.6 злочинна організація 3. Види співучасників у злочині 3.1 Виконавець 3.2 Організатор 3.3 Підбурювач 3.4 Пособник ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Вступ Поняття злочину є центральним у будь-якій право­вій системі. Проте
  

• Поняття та види форм державного управління
  ПЛАН 1. Поняття форм державного управління 2. Види форм державного управління 1. Поняття форм державного управління Форма управління — це зовнішній вияв конкретних дій, які здійснюються органами виконавчої влади для реалізації поставле­них перед ними завдань Термін «форма» означає вид, будь-який зовнішній вияв певно­го змісту Якщо функції управління розкривають основні напрями цілеспрямованого впливу суб'єктів управління на об'єкти управлін­ня то форми управління — це шляхи здійснення такого цілеспрямо­ваного впливу, тобто форми управління показують, як практично здійснюється управлінська діяльність. Процес реалізації завдань і функцій знаходить свій юридичний вияв у відповідних формах.
  

• Поняття та загальна характеристика правового становища державних і комунальних сільськогосподарських підприємств
  Державні та комунальні сільськогосподарські підприємства по­сідають особливе місце серед сільськогосподарських підприємств. Це зумовлено важливістю їхньої економічної ролі в агропромисло­вому комплексі та інших галузях народного господарства в цілому. Державні сільськогосподарські підприємства залежно від спосо­бу утворення (заснування) та формування статутного фонду поді­ляються на унітарні (комерційні й казенні) та корпоративні. Всі ко­мунальні підприємства є унітарними. За ст. 63 ГК унітарне підприємство створюється одним заснов­ником, який надає потрібне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затвер­джує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівни­ка, який сам призначає, керує підприємством і формує його
  

• Поняття та значення складу злочину
  ВСТУП Сучасне суспільство надало людині широкі права і можливості. Використання яких необхідні підходити відповідально "Це зумовлюється тим, що можливості людини в сучасному суспільстві набагато вросли в порівнянні із світі де кожний залежить від усіх а усі від кожного. У цих умовах безвідповідальна поведінка і злочинні діяння є соціальний злом яке породжує протиправність і значну суспільну небезпеку Кримінальне право яке окрема галузь права покликане вести ефективну боротьбу із злочинами (протиправними суспільно небезпечними діяннями)" Саме із злочинністю це не юридична а політична справа не юристів а політиків Це пояснюється тин що як кількісно так і якісно злочинність не залежить від роботи окремих юристів слідчих суддів прокурорів та ін. Тобто причини злочинності
  

• Поняття та класифікація бюджетних правопорушень
  ЗМІСТ Вступ Ст. Розділ 1. Бюджетні правопорушення та органи, що здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства. 12 1.1.Поняття та класифікація
  

• Поняття та мета примусових заходів медичного характеру. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
  Примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов’язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільне небезпечних діянь. 1. Примусові заходи медичного характеру — це надання за рішенням суду психіатричної допомоги у примусовому порядку особі, яка вчинила суспільне небезпечну дію (бездіяльність), що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, з метою її обов’язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільне небезпечних діянь. Ці заходи не є кримінальним покаранням. Психіатрична допомога являє собою
  

• Поняття та ознаки банкрутства
  ПЛАН 1. Поняття банкрутства. Суб'єкти у відносинах банкрутства 2. Підстави для застосування банкрутства 3. Провадження у справах про банкрутство 4. Ліквідаційна процедура 5. Мирова угода 6. Список використаної літератури 1. Поняття банкрутства. Суб'єкти у відносинах банкрутства Банкрутство як одна з юридичних підстав ліквідації підприємств регулюється Законом України "Про підприємства в Україні" (статті 24 і 34). Порядок і умови визнання суб'єктів підприємницької діяльності банкрутами з метою задовольнити претензії кредиторів регулює спеціальний Закон України "Про банкрутство" від 14 травня 1992 p., що нині діє в редакції від 30 червня 1999 р. і називається "Про відновлення платоспроможності
  

• Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави. Співвідношення громадянського суспільства і правової держави. Основні напрямки формування громадянського суспільства і правової держави в Україні
  План 1. Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави. 2. Співвідношення громадянського суспільства і правової держави 3. Основні напрямки формування громадянського суспільства і правової держави в Україні 1. Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави Громадянське суспільство — це спільність вільних, незалежних, рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою та надійним соціальним захистом, іншими правами та свободами, брати активну участь у політичному житті та в інших сферах життєдіяльності людини і громадянина. Ознаками громадянського суспільства є: · приватна власність, вільна
  

• Поняття та ознаки правоохоронної діяльності. Предмет дісципліни “Судові та правоохоронні органи України”. Поняття правоохоронних органів. Поняття джерел та їх класифікація
  1. Поняття та ознаки правоохоронної діяльності. 2. Предмет дісципліни “Судові та правоохоронні органи України”. 3. Поняття правоохоронних органів. 4. Поняття джерел та їх класифікація. 1. Поняття та ознаки правоохоронної діяльності. Діяльність держави і його органів охоплює багато сфер державного і громадського життя. Рішення проблем, зв'язаних із забезпеченням нормального функціонування економіки в цілому, її галузей і конкретних господарських організацій, здійснення зовнішньої політики, створення умов для розвитку культури, науки й освіти, підтримка обороноздатності й охорона державної безпеки країни, а також багато інших функцій - такий зміст цієї різноманітної і багатопланової діяльності. Одне з центральних місць у ній займає виконання задач по забезпеченню
  

• Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства
  У сучасних умовах реформування аграрного сектора економіки України існує й буде зростати потреба в загальних (у масштабах країни) нормах, якими забезпечуються формування середовища, сприятливого для створення та ефективного функціонування сіль­ськогосподарських товаровиробників, системи сільського розсе­лення, яка б відповідала новим виробничим відносинам, а також відновлення, розвиток та утримання на цій основі соціальної та ін­женерної інфраструктури села. Особисте селянське господарство як первинна форма організації виробництва сільськогосподарської продукції особистою працею членів сільської сім'ї і як форма її ре­алізації, є в цьому процесі джерелом додаткових (а подекуди й єди­них) доходів, котрі забезпечують повне задоволення матеріальних, житлових, культурно-побутових потреб
  

• Поняття та основні риси магістратури як державного інституту Стародавнього Риму
  ПЛАН 1. Поняття та основні риси магістратури як державного інституту Стародавнього Риму Виборність Колегіальність Недовгочасність Відповідальність перед народом Безоплатність 2. Окремі магістратури 2.1. Ординарні (звичайні) магістратури 2.2. Есктраординарна
  

• Поняття та особливості виборчого права, виборів у зарубіжних країнах
  ПЛАН 1. Поняття та особливості виборчого права в зарубіжних країнах 2. Проведення виборів в зарубіжних країнах Використана література 1. Поняття та особливості виборчого права в зарубіжних країнах На особливу увагу заслуговує таке політичне право, як виборче. Наслідком реалізації його є формування таких ланок державного ме­ханізму, як парламент і нерідко глава держави. Як зазначалося, саме з наявністю в особи виборчого права звичайно пов'язують стан її громадян­ства. Однак у деяких країнах припускається
  

• Поняття та особливості реорганізації юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності
  ПЛАН 1. Вступ 2. Суть і значення реорганізації юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності 3. Види та порядок реорганізації юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності 4. Висновок 5. Список використаної літератури 1. Вступ Відповідно до ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні» ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або господарського
  

• Поняття та правовий статус державних службовців
  Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих
  

• Поняття та принципи державної служби в Україні
  План 1. Поняття державної служби в Україні. 2. Принципи державної служби. 3. Особливості правового регулювання статусу державних службовців. 4. Дисциплінарна відповідальність державних службовців та інші особливості державної служби. 5. Список використаної літератури 1. Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного
  

• Поняття та принципи підприємницької діяльності
  План 1. Поняття та зміст підприємництва 2. Умови здійснення підприємництва 3. Підприємець і держава 1. Поняття та зміст підприємництва Статтею 1 Закону України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р. підприємництво визначено як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи, а також володіння корпоративними правами не є підприємницькою діяльністю, крім випадків,
  

• Поняття та система Цивільного права
  1. Цивільне право України як приватне право. 2. Предмет правового регулювання цивільного права. 3. Методи та принципи цивільного права. 4. Визначення цивільного права. 5. Система цивільного права. 1. - Відповідно до ст. 9 ЦК України від 16 січня 2003 р. положення Цивільного кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах господарювання, використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. - Цивільне право- право приватне. - Поділ системи права на право приватне і публічне. Співвідношення цих понять. В.С. Бєлих (проф., доктор юрид. наук, зав.
  

• Поняття та структура правового статусу. Права людини і права громадянина
  Стосунки людей між собою у процесі життєдіяльності, а також взаємозв'язок між державою та індивідом знаходять своє закріплення у формі прав, свобод та обов'язків, що в своїй сукупності утворюють правовий статус особи. Правовий статус людини і громадянина може бути охарактеризований як система прав та обов'язків, що закріплені державою у встановленому порядку в Конституції та інших нормативно-правових актах. У правах та обов'язках зафіксовані певні стандарти поведінки, що визнаються державою як корисні та обов'язкові для всіх, а також розкриваються основні принципи взаємовідносин держави і особи. Права та обов'язки у правовій державі фіксують складну систему взаємозв'язків держави і особи, що будується на демократичних
  

• Поняття та сутність міжнародного приватного права
  ПЛАН Вступ 1. Поняття, предмет і система міжнародного приватного права 2. Розвиток науки міжнародного приватного права 3. Тенденції розвитку таособливості предмета міжнародного приватного права зарубіжних держав Список використаної літератури Вступ Міжнародне приватне право остаточно сформувалось як незалежна галузь права в XIX ст. Раніше воно розглядалось як частина інших галузей права, оскільки під впливом вчення італійських статутистів вважалося, що сама природа національних та іноземних норм права визначала сферу застосування цих норм (так званий «односторонній» підхід чи «юнілітаризм»). Мабуть, першим, хто скористався виразом «міжнародне приватне право» був американський суддя Верховного Суду Джозеф Сторі, класична праця якого
  

• Поняття та цілі покарання
  ПЛАН Вступ 1. Поняття покарання у кримінальному праві України 2. Основні ознаки покарання 3. Основні цілі покарання Висновки Список використаної літератури Вступ Політика держави у боротьбі зі злочинністю передбачає ком­плекс заходів, серед яких головну роль виконують заходи соціаль­ного, економічного, політичного, правового, організаційного і куль­турно-виховного характеру. В системі цих заходів певне місце посі­дає і покарання. Воно є необхідним засобом охорони суспільства від злочинних посягань. Виконання цієї ролі здійснюється як за допо­могою погрози покаранням, яка передбачена в санкції кожної кри­мінально-правової
  

• Поняття та юридичний статус акціонерного товариства
  План 1. Поняття та юридичний статус акціонерного товариства .3 2. Засновники, учасники та порядок створення акціонерного товариства .5 3. Майно та майнові права в акціонерному товаристві 9 4. Правовий режим акцій та дивідендів .14 5.Список використаної літератури .19 Поняття та юридичний статус акціонерного товариства Господарські статутні товариства кваліфіковано законом як організаційно-правову форму підприємства, заснованого на колективній власності. Ця форма має суттєві особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства діють на підставі Закону України від 19 вересня 1991 р. «Про господарські товариства», який визначає поняття,
  

• Поняття торгівлі цінними паперами
  Основними законодавчими актами, що регулюють операції з торгівлі цінними паперами на Україні є Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” та Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Останній визначає основні засади оподаткування прибутку юридичних осіб від операцій з торгівлі цінними паперами. Цей закон визначає цінний папір як документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, встановленим законодавством про цінні папери. Отже, документ, щоб називатися цінним папером має відповідати насамперед вимогам Закону “Про цінні папери та фондову біржу”. Цей Закон визначає умови і порядок випуску цінних паперів, а також регулює посередницьку діяльність в організації обігу цінних паперів. Згідно до цього Закону “Цінні папери - грошові
  

• Поняття торгового права та відносини, які воно регулює
  ПЛАН 1. Поняття торгового права, торговельної діяльності та їх ознаки. 2. Торгівля, промисел і торговельна діяльність. 3. Відповідальність за незаконну торговельну діяльність. 4. Державна реєстрація суб’єктів торговельної діяльності. 5. Джерела торгового права. 1. Поняття торгового права, торговельної діяльності та їх ознаки. Торгове право – це галузь права, яка регулює торговельну діяльність та пов’язані з нею відносини в сфері товарного обігу. Поняття торговельної діяльності дають Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок заняття торговельною діяльністю та правила торгового обслуговування населення “ згідно яких:
  

• Поняття цивільного законодавства
  Термін "цивільне право" вживається не тільки стосовно галузі права, а й також для позначення сукупності законодавчих актів, що регулюють суспільні відносини, які належать до предмета цивіль­но-правового регулювання. У цьому значенні "цивільне право" (тут точніше вести мову про "цивільне законодавство") є системою нор­мативних актів, що містять цивільно-правові норми. Співвідношення між цивільним правом І цивільним законодавс­твом виглядає таким чином: цивільне право — це сукупність кон­цепцій, правових ідей, юридичних норм; цивільне законодавство — це система нормативних актів, що регулюють цивільні відносини. Таким чином, цивільне право може бути охарактеризоване як внутрішня форма права, зміст якого визначається соціальними та економічними особливостями
  

• Поняття цивільного правовідношення
  Характерними ознаками правовідносин є такі: 1) Правові відношення виникають, змінюються та припиняють­ся лише на підставі правових норм, які безпосередньо породжують правові відношення і реалізуються через них. Між цими феномена­ми існує причинний зв'язок. 2) Саме у правових відношеннях досягається мета правових норм, проявляється їх реальна сила та ефективність. Інші суспіль­ні відносини опосередковуються іншими (не юридичними) норма­ми, як правило, тому що не потребують правового втручання. 3) Суб'єкти правових відносин взаємно пов'язані між собою юридичними (суб'єктивними) правами та обов'язками. Цей зв'язок по суті і є правовим відношенням, у межах якого праву однієї сто­рони кореспондує обов'язок іншої і навпаки. 4) Правове відношення — це завжди двосторонній зв'язок,
  

• Поняття “злочинна організація” як окрема форма співучасті у злочині
  Організована злочинність — складне антисоціальне явище, що не має державних кордонів та тривалий час супроводжує економічний та соціальний розвиток більшості країн, стимулюючі такі вади людського суспільства, як корупція, вимагання, насилля і т.ін. Зростаючі масштаби організованої злочинності є реальною загрозою безпеці держави та суспільства, тому що вона посилює свої позиції через монополізацію багатьох видів протиправних діянь, використовуючи відсутність надійних механізмів захисту ринкових відносин, активно укорінюється в нових економічних структурах, намагається зберегти пануюче становище в розподільчій сфері, заблокувати процес реформ. Організована злочинність і боротьба з нею в нашій країні — проблема надзвичайно важлива та актуальна. У своєму виступі на розширеному
  

• Поняття, завдання, принципи діяльності і основні функції прокуратури Україні
  В Україні здійснюються великомасштабні перетворення, спрямовані на зміцнення демократії й створення правової держави. Однією з головних проблем громадянського розвитку є зміцнення законності та правопорядку. Органом на який покладено завдання є прокуратура (від лат. “prokyro” – піклуюся, забезпечую, попереджую) – є державним правоохоронним органом, на який покладено здійснення нагляду за додержанням та правильним застосуванням законів в Україні. Це висуває на перший план завдання забезпечення законності, захист прав і законних інтересів громадян, верховенство закону. Прокуратура - єдина централізована система державних органів, які від імені України здійснюють нагляд за точним виконанням та єдиним застосуванням законів
  

• Поняття, види звільнення від кримінальної відповідальності
  Зміст Розділ І. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності і покарання 7 Розділ ІІ. Умовне засудження . 17 Розділ ІІІ. Відстрочка виконання вироку . 29 Висновки . 44 Список використаної літератури 48 Додатки . 50 Вступ Актуальність теми дослідження. Злочинність являє собою складне соціальне явище, що має свої об'єктивні причини і умови. Здійснення на сучасному етапі задачі зниження рівня злочинності можливо лише шляхом правильного застосування в боротьбі з правопорушниками заходів громадського впливу і державного примусу, правильної координації діяльності громадськості і державних органів. В комплексі
  

• Поняття, види і склад правопорушень
  1. Поняття і ознаки правопорушень Люди в своїй діяльності здебільшого діють відповідно до норм закону. Поведінку, яка відповідає нормам закону, називають правомірною, тобто люди- на виконує все, що зобов’язана робити, і не робить того, що заборонено зако- ном. На жаль, є й інші випадки. Різновидність соціальних відхилень, яка зв’язана з відступленням від ці- лей, принципів права, може бути об’єднана поняттям протиправної поведінки. Протиправна поведінка як вид правової поведінки є антиподом правомір- ної поведінки. Насамперед,
  

• Поняття, види та підстави кримінально-правової кваліфікації
  Застосування кримінального закону зводиться до двох голов­них дій —визначення того, якими статтями (статтею, частиною статті) передбачене вчинене діяння, та визначення його правових наслідків. Першу з названих дій прийнято називати кваліфікацією. Друга стосується призначення покарання, звільнення від кримі­нальної відповідальності тощо. Слово кваліфікація походить від двох латинських слів - (якість, який за якістю) (роблю). У буквальному перекладі кваліфікація означає визначення якості, оцінка. Як правове понят­тя - означає оцінку скоєного з точки зору існуючих правових норм. Зміст кримінально-правової кваліфікації полягає в тому, що: 1. Вона становить собою частину процесу застосування кри­мінального закону. А, отже: а) це офіційна діяльність, яка здійснюється
  

• Поняття, види та призначення референдумів
  Зміст. Вступ 3 1. Поняття та види референдумів 6 2. Призначення і порядок проведення референдумів 12 3. Предмет всеукраїнського референдуму та його особливості. 16 4. Правова регламентація організації референдумів та визначення їх результатів . 17 5. Правові наслідки референдуму . 21 Висновки 23 Використана література 26 Вступ. У недовгій історії сучасної України майже константою стало У обговорення питання про проведення конституційного ре­ферендуму, про ймовірну організаційно-правову причетність до нього різних найвищих ланок державного механізму. Іноді характер такої причетності визначали, забуваючи про
  

• Поняття, зміст і види цивільних правовідносин
  Поняття і особливості цивільних правовідносин. Норми цивільного права (як і інші правові норми) регулюють суспільні відносини за участю громадян і різноманітних організацій. При цьому суспільні відносини, будучи врегульованими нормами цивільного права, стають цивільно-правовими. Отже, цивільно-правові відносини — це форма, завдяки якій норми цивільного права реалізуються в житті. Цивільно-правові відносини є різновидом правових галузевих відносин, тому їм властиві ознаки і правових відносин (у цілому), і галузевих цивільно-правових (зокрема). Останні виникають
  

• Поняття, зміст, завдання муніципальної реформи
  ЗМІСТ ВСТУП 1. Підгрунтя муніципальної реформи в Україні…………………… 1.1 Територіальна організація публічної влади за Конституцією України……………………………………… 1.2 Статут територіальної громади як елемент правового забезпечення адміністративної та муніципальної реформ………………………………………………………… 2 Муніципальна реформа………………………………………………… 2.1 Муніципальна реформа: поняття, завдання, проблеми, необхідність……………………………………………………………… 2.2 Проблеми удосконалення законодавства про місцеве самоврядування……………………………………………………… ВИСНОВКИ……………………………………………………………… . ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………. ВСТУП Відродження вУкраїні інституту місцевого самоврядування, підписання нею Європейської
  

• Поняття, підстави та мета застосування запобіжних заходів
  Вступ. Запобіжні заходи займають важливе місце серед інших інститутів кримінально-процесуального права. Не дарма їм у КПК присвячена окрема глава (гл. 13). Запобіжні заходи переслідують важливу мету: вони покликані перешкодити особі, обвинуваченій чи підозрюваній у скоєні злочину, скритися від слідства і суду; не дати їй можливості завадити встановленню об’єктивності істини у кримінальній справі або продовжувати займатися злочинною діяльністю, а також перешкодити виконанню покарання, призначеного судом. Тому їх значення у кримінальному процесі важко переоцінити. Крім того суттєвої уваги заслуговує питання про ефективність запобіжних заходів, законність та обґрунтованість їх застосування. Так, неправильне обрання органом дізнання,
  

• Поняття, предмет і система міжнародного приватного права
  Зміст Вступ 1. Поняття міжнародного приватного права. 2. "Іноземний елемент". 3. Норми міжнародного приватного права. 4. Предмет регулювання в міжнародному приватному праві. 5. Загальна і Особлива частини системи міжнародного приватного права. Висновки Література Міжнародне право тісно пов'язане з розширенням міжнародного торгівельно-економічного, науково-техничного і культурного співробітництва. Важливу роль в правовому регулюванні цього співробітництва мають норми міжнародного приватного права, значення якого постійно зростає. Ці норми у сукупності з нормами інших галузей права складають внутрішньо державну (національну) систему права. Вона спрямована
  

• Поняття, предмет, метод і місце адміністративного права
  Адміністративне право ~ галузь права,норми якої регулюють суспільні відносини, що виникають в процесі організації і реалізації виконавчої влади. Норми адміністративного права: · встановлюють форми і методи державного управління, способи забезпечення законності в державному управлінні; · регламентують порядок створення органів виконавчої влади, їхню компетенцію, повноваження посадових осіб цих органів; взаємовідносини органів виконавчої влади з іншими державними органами, суспільними об'єднаннями, підприємствами і громадянами; · визначають правове положення громадян, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань та інших недержавних формувань у сфері управління; · регулюють управлінські відносини в соціально-політичній, соціально-культурній
  

• Поняття, принципи і види адміністративної відповідальності
  1. Поняття і принципи юридичної відповідальності Юридична відповідальність є різновидом соціальної відповідальності, яка проявляється в різних сферах суспільного життя і діяльності людей. Соціальна відповідальність виникає тоді, коли поведінка людини має суспільне значення і регулюється соціальними нормами. Регулювати поведінку людини можливо і необхідно тільки при умові відносної свободи людських дій, суть якої заключається в можливості людини вибирати свою лінію поведінки, самостійно визнавати неправильність своїх вчинків. Міра соціальної свободи людини визначається за допомогою соціальних норм. Вони виражають об`єктивно необхідні вимоги пред`явлені суспільством, державою, колективом до своїх членів, вести себе визначеним способом. Необхідним елементом соціального
  

• Поняття, система і значення Особливої частини кримінального права
  Особлива частина кримінального права характеризується трьо­ма основними ознаками. Перша полягає в тому, що Особлива частина являє собою сукуп­ність кримінально-правових норм, які визначають види злочинів і встановлюють види та розміри покарань, що застосовуються судом до осіб, винних у їх скоєнні. Друга ознака виражається в тому, що кримінально-правові норми, які створюють Особливу частину, розташовані в ній у пев­ному (визначеному) порядку суворої послідовності. Третьою ознакою є те, що кримінально-правові норми, які створюють Особливу частину, видаються тільки Верховною Ра­дою України. Із сказаного випливає, що Особлива частина кримінального права України — це сукупність виданих Верховною Радою Украї­ни і розташованих у суворій послідовності норм, які визначають
  

• Поняття, форма та функції Конституції України
  ЗМІСТ     ВСТУП 3 Розділ 1. Поняття і основні властивості Конституції як основного закону держави 6 Розділ 2. Загальна характеристика Конституції України як політико-правового документу 9 2.1. Ознаки Конституції 9 2.2. Функції Конституції України 10 2.3. Структура Конституції 12 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  

• Попереднє розслідування
  ЗМІСТ 1. Вступ. 2. Дізнання, його загальні принципи. 3. Попереднє слідство. 3.1. Слідчі дії. 4. Пред`явлення обвинувачення і допит обвинуваченого. 5. Зупинення попереднього слідства. 6. Закінчення попереднього слідства. 7. Обвинувальний висновок. 8. Висновок. 1. Вступ. Необхідною умовою реалізації конституційного принципу законності (п.1 ч.3 ст. 129 Конституції України) в кримінальному судочинстві і здійснення поставлених перед ним завдань є правильне встановлення фактичних обставин
  

• Порівняльний аналіз Конституції УРСР 1978 року і Конституції України 1996 року
  Четверта Конституція УРСР була ухвалена на позачерговій сьомій сесії Верховної Раді 20 квітня 1978 року. У преамбулі цієї Конституції записано наступне: “Народ Української Радянської Соціалістичної Республіки: - керуючись ідеями наукового комунізму, - усвідомлюючи себе невід’ємною частиною всього радянського народу, - зберігаючи спадкоємність конституційного розвитку нашої країни, ідей і принципів Конституції Української РСР 1919 року, Конституції Української РСР 1929 року і Конституції Української РСР 1937 року та у відповідності з Конституцією (Основним Законом) Союзу Радянських Соціалістичних Республік 1977 року, яка закріпила основи суспільного устрою і політики СРСР, встановила права, свободи і обов’язки громадян, принципи організації і цілі соціалістичної загальнонародної
  

• Порушення прав на об’єкти промислової власності. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків
  1. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, кваліфікованого зазначення походження товару, топографії інтегральних мікросхем, сорту рослин, якщо ці дії завдали матеріальної шкоди у велнкому розмірі,— караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі,— караються штрафом від двохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох
  

• Порушення права на безоплатну медичну допомогу
  1. Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я, — карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я — карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. 1. Об’єктом злочину є право громадян на охорону здоров’я та Медичну допомогу, у т. ч. на безоплатну медичну допомогу у державних та комунальних закладах охорони здоров’я. 2. З об’єктивної сторони злочин може бути вчинений у двох формах: 1) незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи
  

• Порушення антимонополького законодавства. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю
  Умисне неподання або подання завідомо неправдивих документів чи іншої інформації Антимонопольному комітетові України або його територіальному відділенню, а також ухилення від виконання законних рішень цих органів, вчинене службовою особою органу державної влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління і контролю, підприємства, установи, організації, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах,— караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років. Примітка. Великим розміром отримання доходу вважається такий, що у п’ятсот і більше разів
  

• Порушення ветеринарних правил. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду
  Порушення ветеринарних правил, яке спричинило поширення епізоотії або інші тяжкі наслідки,— карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чн займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок захисту тваринного світу в частині дотримання ветеринарних правил, попередження і боротьби із заразними хворобами диких і свійських тварин, Додатковим факультативним об’єктом можуть бути здоров’я населення (у разі поширення безпосередньо або через інфіковані продукти тваринництва хвороб, здатних передаватись від тварин людям), інші блага. 2. Предметом
  

• Порушення вимог законодавства про охорону праці
  1. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого,— карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,— карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи .займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
  

• Порушення законодавства про бюджетну систему України
  1. Використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджет-ним законодавством, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах, — караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 2. Ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені
  

• Порушення законодавства про континентальний шельф України. Знищення або пошкодження лісових масивів
  1. Порушення законодавства про континентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду, а також невжиття особою, що відповідає за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії, якщо це створило небезпеку їх загибелі або загрожувало життю чи здоров’ю людей,— караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з конфіскацією всіх знарядь, якими користувалася винувата особа для вчинення злочину або без такої. 2. Дослідження, розвідування, розробка природних багатств та інші роботи на континентальному шельфі України,
  

• Порушення законодавства про референдум. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії
  1. Перешкоджання насильством, обманом, погрозою, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участь у референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму— карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб,— караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років. 3. Підроблення документів референдуму, приписування,
  

• Порушення недоторканності житла. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер
  1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян,— караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на-строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування,— караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 1. Об’єктом злочину є право людини на недоторканність житла та іншого володіння. 2. Його предметом може бути житло або інше володіння особи Про поняття житло див.
  

• Порушення недоторканності приватного життя. Порушення права на отримання освіти
  Незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди або поширення цієї інформації у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації,— караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 1. Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної
  

• Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів
  1. Випуск (емісія) громадянином або службовою осо бою суб’єкта господарської діяльності цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у встановленому законом порядку — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права об) ймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років. 2. Внесення громадянином або службовою особою суб’єкта господарської діяльності в документи, які подають ся для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації, а також затвердження таких документів, якщо ці дії заподіяли велику матеріальну шкоду інвесторові,— караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
  

• Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю
  1. Здійснення без державної реєстрації, як суб’єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах, — карається штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. 2. Здійснення банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ без державної реєстрації
  

• Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом
  1. Здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту — карається штрафом від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від ста до двохсот годин. 2. Дії, передбачені частиною першої цієї статті, якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, — караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. 1. Об’єкт злочину —
  

• Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
  1. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого,— карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,— карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права
  

• Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту
  1. Порушення працівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспорту, а також недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв’язку, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків,— караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду,— караються позбавленням волі на строк від двох до семи років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей,— караються
  

• Порушення правил водіння або експлуатації машин. Порушення правил польотів або підготовки до них
  1. Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого,— карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб,— карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 1. Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є правила водіння й експлуатації наземної військової техніки. Його додатковим обов’язковим об’єктом є життя і здоров’я людини. 2. Об’єктивна сторона злочину характеризується суспільне небезпечними діями або бездіяльністю у вигляді порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної
  

• Порушення правил екологічної безпеки
  Порушення порядку проведення екологічно! експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об’єктів, якщо це спричинило загибель людей, екологічне забруднення значних територій, або інші тяжкі наслідки,— карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 1. Суспільна небезпека злочину полягає у посяганні на екологічну безпеку, встановлений порядок проведення екологічної експертизи, заподіянні шкоди здоров’ю людей, тваринному і рослинному світові, довкіллю. Екологічна безпека — це такий стан навколишнього природного
  

• Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків
  Ухилення від передбачених законом обов’язкової здачі на афінаж або обов’язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, а також ухилення від обов’язкової здачі наафінаж або для обов’язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів,— карається штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років. Примітка. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння визнається здійсненим у великому розмірі, якщо вартість вказаних у цій статті предметів, не зданих або не проданих, перевищує
  

• Порушення правил кораблеводіння. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання
  Порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки,— карається позбавленням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років. 1. Основний безпосередній об’єкт злочину — встановлений порядок кораблеводіння, якого мають дотримуватися військові кораблі. Його додатковим обов’язковим об’єктом є життя та здоров’я людини і право власності. Правила кораблеводіння передбачені актами міжнародного та внутрішнього права, які включають як норми, що регулюють загальний порядок кораблеводіння, так і порядок, якого мають дотримуватися тільки військові кораблі. 2. Об’єктивна сторона злочину характеризується суспільне небезпечним діянням (діями або бездіяльністю) у вигляді порушення правил кораблеводіння, суспільне небезпечними
  

• Порушення правил міжнародних польоте
  Вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу, а також недодержання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних трас, коридорів або ешелонів— караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, із конфіскацією повітряного судна. 1. Об’єктом цього злочину є безпека міжнародних польотів і порядок перетинання державного кордону України. Міжнародний політ — це здійснюваний у повітряному просторі України запланований або незапланований політ повітряного судна, який виконується з перетинанням державного кордону України (у т.ч. кордону, щодо якого не проведено делімітацію і демаркацію). 2. З об’єктивної сторони цей злочин
  

• Порушення правил повітряних польотів. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда. Порушення правил використання повітряного простору
  1. Порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків,— карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди,— караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей,— караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років. 1. Основним безпосереднім об’єктом злочину
  

• Порушення статутних правил несення прикордонної служби. Порушення статутних правил внутрішньої служби. Порушеная статутних правил несення бойового чергування
  1. Порушення статутних правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України,— карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило тяжкі наслідки,— карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 1. Об’єктом злочину є порядок несення прикордонної служби. 2. Об’єктивна сторона злочину передбачає дію або бездіяльність у вигляді порушення правил несення прикордонної служби. Порушеннями правил несення прикордонної служби можуть бути визна- ні: а) вчинення дій, що прямо забороняються військовослужбовцю, який перебуває в прикордонному
  

• Порушення чинних на транспорті правил. Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів
  Порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,— карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до п’яти років. 1. Основний безпосередній об’єкт порушення чинних на транспорті правил — безпека руху та експлуатації всіх влдів транспорту від неправомірних дій пасажирів та інших осіб. Додатковим обов’язковим його об’єктом є життя, здоров’я особи, власність, інші блага. 2. Об’єктивна сторона злочину включає в себе як обов’язкові ознаки діяння, наслідки та причинний зв’язок між ними. Діяння при вчиненні цього злочину полягає у порушенні діючих на
  

• Порядок ввозу в Україну автотранспортних засобів
  Зміст 1. Розділ I Загальні положення 2. Розділ II Порядок митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну 3. Розділ III Порядок митного оформлення транспортних засобів, що вивозяться громадянами з України 4. Розділ IV Порядок митного оформлення придбаних транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються громадянами через митну територію України транзитом 5. Розділ V Порядок митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України та належать підприємствам, установам, організаціям, закладам, іншим юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності 6. Додаток Список використаної
  

• Порядок ведення книги обліку розрахункових операцій (КОРО), Книги обліку доходів та витрат, Розрахункової книжки
  Книга обліку розрахункових операцій (далі КОРО) - прошнурована та відповідним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, яка містить щоденні звіти, які складаються на підставі розрахункових документів по руху готівкових засобів, товарів (Додаток №1). Господарюючий суб’єкт повинен забезпечити використання КОРО в тій господарюючий одиниці або з тим реєстратором розрахункових операцій, які вказані на титульному аркуші книги при її реєстрації. В КОРО, яка зареєстрована на певну господарюючу одиницю, вносяться записи про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після її використання в межах робочого дня або зміни, а також щоденно ведуться записи про рух готівки. Розрахункова книжка - належним
  

• Порядок видачі судових справ та документів
  План 1. Організація архіву суду. 2. Порядок видачі судових справ та документів. 1. На суди покладено важливу державну функцію по організації архівної справи. Завдання її полягають в організації діловодства в архівах, веденні канцеляріями обліку справ і документів та формування їх для здачі до архіву суду, забезпеченні збереження архівних справ і проведенні експертизи цінності справ та документів з метою здачі їх до державного архіву. Відповідальність за організацію архівної справи покладається на голову суду, а за її ведення — на архіваріуса. Організація обліку і зберігання справ та інших матеріалів в архіві регламентується чинним законодавством та даною інструкцією. Правильна організація архівної справи полягає в підготовці номенклатури справ та їх формуванні.
  

• Порядок відкриття рахунків у банках
  Відповідно до Інструкції, затвердженої Постановою Національного банку України від 18.12.98 № 527 "Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті", банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємства), філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, що виділяються у процесі приватизації (далі - відокремлені підрозділи), представництвам юридичних осіб - нерезидентів, іноземним інвесторам, фізичним особам на умовах, викладених у цій інструкції та в договорі між установою банку та власником рахунка. Документи на відкриття, переоформлення
  

• Порядок відчуження частки у праві спільної часткової власності
  Спільна часткова власність може виникнути між громадянами, організаціями, а також між громадянами та організаціями. Юридичними підставами для цього можуть бути договори про сумісну, в тому числі і підприємницьку діяльність, придбання майна у спільну власність внаслідок спадкування тощо. У ЦК України правовому регулюванню відносин між учасниками права спільної часткової власності безпосередньо присвячено статті 112—119. При цьому дія розрахована переважно на спільну часткову власність громадян, у зв'язку з чим застосування цих норм до спільної власності організацій можливе лише тією мірою, що не суперечить .спеціальному закону, статутній діяльності останніх. Окремо у ЦК України врегульовано сумісну діяльність (статті 430—434), для здійснення якої учасники створюють спільну власність.
  

• Порядок звільнення працівників
  Питання про порядок звільнення з роботи і його оформлення є надзвичай­но важливим зараз, коли, на мою думку, зростає правосвідомість населення. Воно важливе як для власника підприємства, організації чи установи чи уповноваженого ним органу, так і для працівника. Для власника чи уповнова­женого ним органу – тому, що дотримання формальної процедури звільнення працівника за порушення трудової дисципліни зробить неможливим визнання судом його звільнення незаконним, і як наслідку – поновлення на роботі п’яниць, прогульників тощо. Для працівника – тому, що встановлена законодав­ством формальна процедура звільнення захищає його від незаконного звільнення. Стаття 492. Порядок вивільнення працівників; Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше
  

• Порядок набуття права власності на землю за законодавством України
  План 1. Форми, суб’єкти та об’єкти права власності на землю. 2. Підстави набуття права власності на земельні ділянки за законодавством України. 3. Земельно-процесуальне забезпечення набуття прав на землю. 4. Підстави припинення права власності на землю. Відповідно до Земельного кодексу України від 1 січня 2002 р. ва Україні встановлено дві форми земельної власності, а саме: - публічна (суспільна) власність, яка охоплює державну і комунальну власність; - приватна власність, яка охоплює власність фізичних осіб і недержавних юридичних осіб. Суб’єкти та об’єкти права державно власності на землю. Суб’єктом права державної власності на землю виступає держава. Згідно зі ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності
  

• Порядок призначення пенсій за двоскладовою формулою
  З 1 січня 2004 р. передбачена можливість обчислити пенсію за віком за “двоскладовою формулою”. Це другий варіант розрахунку пенсії за віком як такої, що складається з двох частин. При такому механізмі обчислення пенсії здійснюється так: обчислюється частина пенсії за період роботи до 1 січня 2004 року та частина пенсії за період роботи після 1 січня 2004 року. Частина пенсії за страховий стаж до 1 січня 2004 року розраховується за нормами Закону “Про пенсійне забезпечення”: 55% заробітку за стаж 20 років у жінки та плюс по 1-му відсотку за кожний рік понад 20 років, але не більше, ніж 75% (для осіб, які працюють на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №1 — 85%).
  

• Порядок реєстрації актів громадянського стану
  ПЛАН: ВСТУП 1.УМОВИ РЕЄСТРАЦІЇ ШЛЮБУ. 2.УМОВИ РЕЄСТРАЦІЇ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ 3.РЕЄСТРАЦІЯ ВСТАНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСТВА 4.РЕЄСТРАЦІЯ НАРОДЖЕННЯ 5.РЕЄСТРАЦІЯ СМЕРТІ 6.РЕЄСТРАЦІЯ ПЕРЕМІНИ ПРІЗВИЩА, ІМЕНІ, ПО БАТЬКОВІ ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА ЛІТЕРАТУРА ВСТУП Громадянський стан особи залежить від сукупності факторів, котрі характеризують громадянина як суб´єкта цивільного права. Так, виникнення та припинення правоздатності пов´язано з фактом народження та фактом
  

• Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій i розрахункових книжок
  ПЛАН Вступ 1. Порядок реєстрації книг обліку розрахункових операцій 2. Перед реєстрацією книги ОРО СПД повинен забезпечити: 3. Порядок реєстрації розрахункових книжок 4. Порядок реєстрації розрахункових книжок, що використовуються при наданні послуг міського та приміського пасажирського транспорту 5. Порядок реєстрації розрахункових книжок, що використовуються при розповсюдженні державних лотерей 6. Порядок реєстрації розрахункових книжок, що використовуються при наданні послуг підприємствами зв’язку 7. Порядок ведення книги ОРО 8. Порядок ведення розрахункової книжки 9. Порядок ведення розрахункової книжки, що використовується при розповсюдженні державних лотерей Вступ
  

• Порядок розгляду господарських спорів господарськими судами
  Господарський суд порушує справи за позовними заявами: • підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; • державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; • прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; • Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений
  

• Порядок розгляду і вирішення житлових спорів
  План Вступ 1. Місце житлового законодавства у регулюванні житлових відносин та вирішення житлових спорів 2. Порядок вирішення та розгляду житлових спорів в Україні Висновки Список використаної літератури Вступ Важливе місце в наш час посідає порядок розгляду та вирішення житлових спорів. Систему нормативно-правових актів, що регулюють житлові відносини в Україні, складають: Конституція України; Житловий кодекс України; Закон України про приватизацію державного житлового фонду та інші закони; укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти. Право громадян
  

• Порядок створення банків
  Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан. Вимоги щодо ділової репутації та задовільності фінансового стану засновників та акціонерів (пайовиків), які набувають істотної участі у банку, встановлюються Законом «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації, Банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити
  

• Порядок та способи укладання договору поставки
  Зміст Вступ 3 Розділ І. Поняття та юридична природа договору поставки . 4 Розділ ІІ. Предмет та зміст договору поставки . 10 Розділ ІІІ. Порядок і способи укладення договору поставки . 16 Висновок . 21 Список використаної літератури . 23 ВСТУП Серед зобов'язань, що складають особливу частину зобов'язального права, основне місце належить договірним зобов'язанням. Цивільне законодавство України передбачає понад 20 цивільно-правових договорів, серед яких і є договір поставки. Однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань закон називає договір. Договором визнається угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення,
  

• Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
  ПЛАН 1. Основні правові засади розрахунків у господарському обороті 2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень 3. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень 4. Договірне списання 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків 6. Розрахунки за акредитивами 7. Розрахунки під час здійснення заліку взаємної заборгованості 1. Основні правові засади розрахунків у господарському обороті Порядок проведення розрахункових операцій за безготівковими розрахунками регулюється Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженою Постановою Правління Національного банку України від
  

• Порядок укладання договору про матеріальну відповідальність
  Типовим договором про матеріальну відповідальність є укладення між працівником і власником письмового договору про повну матеріальну відповідальність (п. 1 cт. 134). За таким договором працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність у доповнення до трудового договору кон­кретизує обов'язки власника або уповноваженого ним орга­ну і працівника щодо забезпечення збереження матеріаль­них цінностей. Договори про повну матеріальну відпові­дальність укладаються при умові, що працівник досяг 18 років, тобто є повнолітнім і займає посаду (або виконує ро­боту), передбачену спеціальним переліком, затвердженим постановою
  

• Посадові особи та державні органи, їх місце в кримінальному процесі
  ПЛАН Вступ2-3 1) Суб'єкт кримінального процесу, їх поняття та класифікація 4-6 2) Посадові особи та державні органи, їх місце в кримінально­му процесі 7-21 2.1) Процесуальне положення начальника слідчого відділу . 7-8 2.2) Кримінально-процесуальне положення органу дізнання . .9 -10 2.3) Кримінально-процесуальне положення слідчого . 11-15 2.4) Роль та статус прокурора в кримінальному процесі . 16-18 2.5) Статус судці та суду 19-21 3) Випадки та підстави, які виключають участь слідчого, проку­рора, особи, яка проводить дізнання та судді у кримінальному процесі 22-23 4) КУ, її вплив на статус суб'єктів кримінального процесу . 24-27
  

• Посів або вирощування снотворного маку чи конопель. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів
  1. Незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель,— караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за цією сдат-тею чи яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 309, 311, 317 цього Кодексу, або вчинені за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, а також незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель у кількості п’ятисот і більше рослин - караються позбавленням волі на строк від трьох до .семи років. 1. Об’єктом злочину є здоров’я населення. 2. Предмет цього злочину — це не власне
  

• Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку. Погроза або насильство щодо судді, . Втручання в діяльність судових органів
  1. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови— карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 2. Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах,— караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. 1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок реалізації конституційних засад здійснення судочинства. Додатковим факультативним об’єктом можуть виступати честь та гідність особи, її здоров’я та недоторканність, майнові блага. 2. Предметом злочину є вирок, рішення, ухвала або постанова, що постановляються суддею (суддями). Про їх поняття див. коментар до
  

• Посягання на державного чи громадського діяча
  1. Посягання на життя Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Рахункової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії, вчинене у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю,— карається позбавленням волі на строк від десяти до П’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. 1. Основним безпосереднім об’єктом злочин}, Ііередоаченого ст. 112, є безпека держави у політичній сфері (у сфері здійснення вищої державної влади, яка
  

• Посягання на життя працівника правоохоронного органу.Погроза або насильство щодо службової особи Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника
  Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку — караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. 1. Основний безпосередній об’єкт злочину — нормальна службова діяльність працівників правоохоронних органів, авторитет цих органів, а також встановлений порядок охорони громадського порядку. Додатковим обов’язковим об’єктом злочину є життя зазначених у диспозиції ст. 348 осіб. 2. Потерпілими від злочину можуть бути працівник правоохоронного органу,
  

• Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
  1. Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій —караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той же строк. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, — караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той же строк. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків,—караються
  

• Потерпілий в кримінальному процесі
  ЗМІСТ 1. Вступ…………………………………………………………………………………… 2. Права потерпілого у стадіях порушення кримінальної справи та попереднього розслідування; 2.1 Права потерпілого у стадії порушення кримінальної справи………………… . 2.2 Права потерпілого у стадії попереднього розслідування………………………. 2.3 Права потерпілого в судовому провадження кримінальних справ; 2.4 Права потерпілого у стадіях віддання обвинуваченого до суду та судового розгляду кримінальних справ судом першої інстанції………………………… 2.5 Права потерпілого під час розгляду кримінальних справ в апеляційному та касаційному порядку…………………………………………………………… . 4. Висновок … .………………………………………………………………………… Список літератури…………………………………………………………………… ВСТУП Як повноправний член світового співтовариства
  

• Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна
  1. Умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв’язку чи сигналізації, а також інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків,— караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди,— караються позбавленням волі на строк від трьох
  

• Права дитини
  Згідно з принципами, проголошеними в Статуті ООН, у Загальній декларації прав людини та Міжнародних пактах про права людини, кожна людина має володіти всіма зазначеними у них правами і свободами без будь-якої різниці за такими ознаками, як раса, колір шкіри, стать, релігія, політичні або інші переконання, національне або соціальне походження, майновий стан, народження або інші обставини. Дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, тому діти мають право на особливе піклування і допомогу. В Декларації прав дитини зазначається: «Дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування,
  

• Права дитини в Україні
  Українські діти потребують захисту. Найменші громадяни мають права, які держава у своїй Конституції зобов’язалася виконувати. Оцінка ситуації у сфері захисту прав дитини в Україні постійно здійснюється державними структурами. Україна повинна також звітувати перед світовою спільнотою про те, як вона забезпечує права своїх громадян: 15 травня 2003 року наша країна підписала Конвенції ООН про права дитини. Цей міжнародний документ містить всеосяжний комплекс міжнародних правових стандартів щодо захисту і забезпечення належних умов для виховання дітей. Кожна держава, яка підписала цю Конвенцію, зобов’язана підготувати національний звіт щодо становища дітей у своїх країнах, використовуючи однакові індикатори. Крім того, відповідні дані надають недержавні організації національного та регіонального
  

• Права дітей. Проблеми і перспективи
  „Якщо ти ціниш своє життя, пам’ятай, що інші цінять своє не менше”. Еврипід По волі Божої народжується у батьків дитина, яка має право на життя. І кожна дитинка, немов маленьке деревце. Як садівник плекає кожну квіточку й рослинку, так і держава піклується про своїх дітей, щоб росли вони дужими та розумними громадянами, гідними імені Людина, здатними цінувати життя, інших людей і природу, свою планету Землю, частиною якої є і вони. Ми з вами – громадяни України. У нашій державі людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Двадцятого листопада тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ятого року
  

• Права жінок
  Міжнародне співробітництво по захисту прав людини здійснило вирішальний вплив на становлення та розвиток інституту міжнародного захисту прав жінок. Фундаментальним принципом цього інституту є рівноправність чоловіка та жінки в усіх сферах суспільного життя. Узагальнюючим міжнародно-правовим актом у цій галузі є конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Поняття «дискримінація щодо жінок» означає будь-які обмеження за ознаками статі, що спрямоване на послаблення або зводить нанівець визнання, користування та здійснення жінками незалежно від їх сімейного стану на основі рівноправного становища чоловіка та жінки прав та основних свобод в політичній, економічній, соціальній, культурній
  

• Права людини
  1. Які принципи правового статуту людини і громадянина закріплює Конституція України? 2 2. Дайте загальну характеристику поняття "права та свободи людини і громадянина" . 3 4. Які основні ознаки економічних та культурних прав людини? . 6 5. Які обов‘язки людини передбачено Конституцією України? . 7 6. Охарактеризуйте поняття та зміст Конституційних гарантій прав людини? 8 7. Література . 10 1. Які принципи правового статуту людини і громадянина закріплює Конституція України? Конституція України закріплює важливі елементи основ правового статуту або конституційний статут громадян. Адже тільки
  

• Права людини в Новий час
  На зміну середнім вікам, які пройшли під знаком панування феодальної держави, з їх нерівністю різних феодальних станів та залежністю прав людини від її місця в феодальній ієрархії, прийшов Новий час (від XVII ст. до початку XX ст.), що став з історико-правового погляду епохою виникнення та утвердження буржуазної держави і права. Це був новий щабель суспільного прогресу, у тому числі і в розвитку таких загальнолюдських цінностей, як права людини і громадянина. З XVI ст. у Західній Європі в надрах феодального суспільства виникає капіталістичний уклад. Юридичний світогляд нового ладу стверджував нові уявлення про свободу людини за допомогою переважання режиму права і в приватних, і в публічно-політичних відносинах. З'являється
  

• Права людини в Стародавній Греції
  Витоки явища, яке згодом стали називати правами людини, беруть свій початок з найдавніших часів людської історії. Ідеї про цінність і недоторканність життя, про рівність людей перед вищими силами містяться ще в прадавніх міфах і віруваннях. А згодом, в античні часи, подібні погляди набули широкого поширення у Стародавній Греції. Вони стали закономірним наслідком полісної форми демократії і були пов'язані переважно з поняттям громадянства, яке передбачало рівність усіх членів полісу в користуванні правами та свободами, насамперед політичними. Отже, давньогрецькі погляди про права людини сформувались у загальному руслі міфологічних уявлень про те, що поліс (місто - держава) і його закони мають божественне походження і спираються
  

• Права людини в Стародавньому Римі
  Природно-правові ідеї давньогрецьких мислителів про свободу і рівність всіх людей отримали подальший розвиток у Стародавньому Римі. Так, положення грецьких стоїків (Зенона, Хрісіппа та ін.) про світовий природний закон («загальний закон» для всіх людей і народів) були використані римськими стоїками (Сенекою, Епіктетом, Марком, Аврелієм) для обґрунтування універсальної концепції природного права і космополітичних ідей, згідно з якими всі люди(за своєю природою і законами світотворення в цілому) - громадяни єдиної світової держави, і що людина - громадянин Всесвіту. З природно-правових позицій стоїків випливало, що рабство не має виправдання, оскільки воно суперечить загальному закону і світовому співгромадянству
  

• Права людини і держава
  На розвиток та законодавче закріплення прав і свобод людини значний вплив здійснила ідея соціальної державності, що виникла вже у другій половині XIX ст. і дістала розвиток у багатьох країнах сучасного світу. Вона була пов'язана не тільки з констатацією фактичної нерівності людей й необхідністю її пом'якшення. Соціальна спрямованість діяльності держави, що тягне за собою розширення меж її діяльності, визначалася і формуванням «другого покоління прав людини», що були покликані служити відповідному усуненню нерівності. Права «другого покоління», тобто права соціальні, економічні, культурні в умовах ринкової економіки далеко не завжди можуть бути забезпечені державою. Досвід радянської держави показав, що планова економіка, державне
  

• Права людини на охорону здоров’я, медичну допомогу, медичне страхування та конституційне правосуддя
  Проголосивши у статті 1 Основного Закону нашу державу суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, Україна фактично взяла на себе обов’язок реально гарантувати основні ідеї соціально-правової держави. Соціально-правова держава – це реальне втілення ідей і принципів конституціоналізму. Її метою є досягнення загального блага, утвердження соціальної справедливості. Становлення соціально-правової держави в Україні має супроводжуватися загальною гуманізацією суспільних відносин, що зумовлює актуалізацію класичної соціально-політичної і правової тріади “людина – держава – суспільство”. Соціальні права, як і програмні та керівні принципи Конституції, вимагають їх урахування в державній практиці. Основний Закон не дає визначення поняття соціальної держави. Він залишає за
  

• Права на чужі речі
  ПЛАН Вступ I. Історія виникнення речевих прав і розвиток речевих прав у закордонних країнах і в Україні. II. Поняття прав на чужі речі III. Види прав на чужі речі 3.1. Сервітут 3.2. Узуфрукт 3.3. Квазиузуфрукт 3.4. Право користування 3.5. Суперфиций і эмфитевсис 3.6. Заставне право IV. Захист прав на чужі речі Висновок Список використовуваної літератури Уведення «Значна частина нашої культурної спадщини іде своїми коренями у творчий дух древніх греків. Римляни у свою чергу зіграли важливу роль у поширенні давньогрецької культури. Схиляючи перед давньогрецьким мистецтвом, філософією і науками, вони сприйняли
  

• Права націй
  ЗМІСТ Вступ .…… 5 1 Загальні положення про права нації ….…….7 1.1 Поняття та підходи щодо кваліфікації прав нації .……7 1.2 Співвідношення індивідуальних та колективних прав людини .… 13 2 Характеристика окремих прав нації .……18 2.1 Зміст права народів на самовизначення .… 18 2.2 Права корінних народів … 22 2.3 Про права жінок .… 25 3 Юридичне забезпечення прав нації .….28 Висновок ….34 Перелік посилань .….36 Додаток А …………38 ВСТУП Однією з цілей Організації Об'єднаних Націй, згідно зі ст. 1 Статуту ООН, є заохочення й розвиток „поваги до прав людини та основних свобод для всіх без різниці рас, статі, мови і релігії”. Як показує практика, це вважається непрямим закріпленням
  

• Права особи при затриманні
  Які найважливіші конституційні норми, що захищають особисті права людини, варто знати? • Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду, і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосовувати утримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом 72 годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом 72 годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про утримання під вартою. • Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено
  

• Права платників податків та зборів
  Зміст 1. Права платників податків та зборів. 3 Література. 5 1. Права платників податків та зборів Статтею 67 Конституції України чітко визначено обов’язок кожного громадянина України сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Але поряд з цим обов’язком платники податків – громадяни України, підприємства, установи та організації наділені певними правами, які дозволяють цивілізовано спілкуватися з працівниками податкових органів: оскаржувати у разі незгоди їхні рішення щодо застосування фінансових санкцій та адміністративних стягнень, отримувати консультації з питань оподаткування, спілкуватися з керівними працівниками податкових органів різних рівнів тощо. Відповідно до статті 4 Закону України „Про систему
  

• Права споживачів
  Споживач має право: · на належну якість товару; · на безпеку товарів; · на якісне торгівельне обслуговування; · на відшкодування шкоди, причиненої життю, здоров’ю та майну споживача, заподіяну товарами неналежної якості; · на інформацію про товари. Споживач має право вимагати від продавця, щоб якість придбаного ним товару відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар, яку надає продавець. Продавець зобов’язаний передати споживачеві товар, який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товар, що надається продавцем. На товари, що завозяться на територію України, повинен бути документ, який підтверджує їх належну якість. Виробник
  

• Права та обов’язки адвоката
  При здійсненні своїх професійних обов’язків адвокат зобов’язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства , використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі , в інтересах якої прийняв доручення , та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого , підсудного. Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках . Коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам , інтереси яких суперечать інтересам особи , що звернулася з проханням про ведення справи , або брав участь як слідчий , особа , що провадила дізнання , прокурор , громадський обвинувач , суддя , експерт , спеціаліст
  

• Правила ІНКОТЕРМС
  Правила ІНКОТЕРМС відомі в усьому світі і дуже широко застосовуються в практиці міжнародної торгівлі. ІНКОТЕРМС -скорочене від англійського "Іпіегпаїіопаї СоттегсіаІ Тегтз" (Міжнародні торгові терміни), - повна їх назва - Міжнародні правила тлумачення торгових термінів {часто їх називають ще - базисні умови постачання). Видаються вони Міжнародною торговельною палатою і вперше були опубліковані в 1936 році. Надалі в них вносилися зміни і доповнення в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 роках. По своїй суті Правила ІНКОТЕРМС є систематизованим зводом ряду міжнародних торговельних порядків. Застосування термінів ІНКОТЕРМС дозволяє суб'єктам господарювання (продавцю і покупцю) із різних країн, що можуть мати різне внутрішнє законодавство, різну практику здійснення
  

• Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення. Звільнення від відбування покарання з випробуванням Звільнення від покарання та його відбування Обчислення строків покарання
  1. При складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: 1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; б) два дні обмеження волі; в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт; 2) одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: а) два дні обмеження волі; б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 3) одному дню обмеження волі відповідають три
  

• Правила та прийоми дактилоскопування
  Під дактилоскопування розуміють отримання відбитків пальців та долонь рук певної особи для наступного їх порівняння з від­битками пальців на дактилоскопічних картках або зі слідами. Для дактилоскопування потрібно мати бланк дактилокартки, глад­ку пластину (скляну, металеву або пластмасову), на якій можна роз-катати фарбу, гумовий валок та друкарську фарбу, флакон з бензи­ном, спиртом або скипидаром. Перед дактилоскопуванням необхідно оглянути руки особи, у якої потрібно зробити відбитки пальців. Якщо на пальцях виявлені від­криті рани або пошкодження шкірного покриву, відбитки знімають після лікування; якщо пальці забруднені, пропонують помити їх з ми­лом і насухо протерти рушником. Потім на пластині, гумовим валком,
  

• Право власника на забудову земельної ділянки. Самочинне будівництво
  ПЛАН 1. Право власника на забудову земельної дiлянки 2. Самочинне будiвництво ­3. Список використаної літератури 1. Право власника на забудову земельної дiлянки Цивільний Кодекс України у системі відносин власності окремо регламентує право власності на землю (земельну ділянку) і право власності на житло. Встановлено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на власний розсуд відповідно до її цільового призначення - зводити на ній будівлі і споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. При цьому ЦК передбачає норму, відповідно до якої право власника на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних
  

• Право власності
  Вступ У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо питань власності важливе місце займають Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. та Цивільний кодекс України (розділ 11). Радикальні економічні й політичні перетворення в суверенній і незалежній Україні мають на меті побудувати нову модель господарської системи. Її фундамент складають різноманітні форми власності відповідних суб'єктів, їх рівноправність і змагальність. Над-звичайно важливим елементом нового господарського механізму є ринок, який повинен перетворитися в поєднанні з державним регулюванням в активний інструмент, що сприяв би ефективній
  

• Право власності в Україні
  ПЛАН РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. ВЛАСНІСТЬ І ПРАВО ВЛАСНОСТІ 2. ЗМІСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ 3. ФОРМИ І ВИДИ ПРАВА ВЛАСНОСТІ 4. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ І ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ РОЗДІЛ 2. ПРАВО СПІЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 1. ПОНЯТТЯ ПРАВА СПІЛЬНОЇ (КОЛЕКТИВНОЇ) ВЛАСНОСТІ 2. ВИДИ ПРАВА СПІЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 3. ПРАВО СПІЛЬНОЇ СУМІСНОЇ ВЛАСНОСТІ РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. ВЛАСНІСТЬ І ПРАВО ВЛАСНОСТІ Цією темою, як правило, розпочинається вивчення окремих інститутів цивільного права. Інститут права власності посідає центральне місце в системі цивільного права будь-якої правової системи, в тому числі правової системи України.
  

• Право власності в об’єктивному та суб’єктивному розумінні
  План 1. Основні права власності. 2. Реформування власності в Україні. 3. Власність та економіка. 1. Основні права власності. У поняття «власність» люди часто вкладають різний зміст. Річ у тім, що це поняття надзвичайно містке. Воно має багато відтінків, або аспектів: юридичний, економічний, історич­ний. Коли цим поняттям оперує правник, його, зрозуміло, цікавить передусім правовий бік власності. Історик розг­лядає особливості інституту власності у різних країнах у різні епохи. Економіст аналізує власність насамперед із позиції того, якою мірою вона сприяє ефективному використанню обмежених ресурсів, як впливає на координацію економічної діяльності. Нерідко замість терміна «власність» вживають інший — «при­власнення». Привласнення благ людьми означає,
  

• Право власності в системі речових прав
  Речовим правом є право, що забезпечує задоволення інтересів правомочної особи шляхом безпосереднього впливу на річ, що знаходиться у сфері її господарського відання. Оскільки опосередкування відносин щодо майна, а також захист майнових прав є одним з найважливіших завдань приватного (цивільного) права, то речові права є одним з центральних інститутів цієї галузі. Речові права належать до абсолютних. Тобто юридична належність речі певній особі означає, що всі інші особи зобов'язані визнавати цю належність і не порушувати її. Тому речово-правовий захист ще називають абсолютним, підкреслюючи цим, що володілець речового права може отримати захист від будь-яких порушень. Отже, особливості речово-правового захисту полягають насамперед у тому, що він забезпечується за допомогою
  

• Право власності в Україні
  Вступ У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо питань власності важливе місце займають Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. та Цивільний кодекс України (розділ 11). Радикальні економічні й політичні перетворення в суверенній і незалежній Україні мають на меті побудувати нову модель господарської системи. Її фундамент складають різноманітні форми власності відповідних суб'єктів, їх рівноправність і змагальність. Над-звичайно важливим елементом нового господарського механізму є ринок, який повинен перетворитися в поєднанні з державним регулюванням в активний інструмент, що сприяв би ефективній
  

• Право власності на природні ресурси
  Визнаними різновидами права природоко­ристування є: право землекористування, право водо­користування, право лісокористування, право корис­туватися надрами, право користуватися тваринним світом, право користування природно-заповідним фондом і т. ін„ Право природокористування — процес раціо­нального використання людиною природних ресур­сів для задоволення різних потреб та інтересів. Найважливішими принципами природокористу­вання є його цільовий характер, плановість і трива­лість, ліцензування, врахування надзвичайного зна­чення в житті суспільства і т. д. При цьому виріз­няються такі групи природокористування, як право загального і спеціального використання
  

• Право власності та право повного господарського ведення: спільне та відзнаки
  ЗМІСТ ВСТУП ГЛАВА 1. ПОНЯТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ТА ЙОГО ВИДИ. 1.1 Суб'єкти і засоби виникнення та припинення права власності. 1.2 Право державної власності. 1.3 Право колективної власності. 1.4 Право приватної власності. ГЛАВА 2 ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ВЛАСНОСТІ. 2.1 Право орендаря як речове господарське право. 2.2 Право внутрішньогосподарського ведення майном. 2.3 Порівняльна характеристика права власності та права повного господарського ведення. ЗАКЛЮЧЕННЯ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Актуальность теми. Экономічні відносини власності отримують юридичне закріплення у праві власності, що виникає внаслідок правового регулювання певних економічних відносин. Правове регулювання
  

• Право власності юридичних осіб
  Вступ “Походження поняття “власність” в історії права”. Розділ 1. Поняття власності на сучасному етапі. 1.1. Власність як економічна категорія. 1.2. Юридичне поняття власності. 1.2.1. Право власності в об’єктивному значенні 1.2.2. Право власності у суб’єктивному розумінні 1.3. Поняття власності за Конституцією України, Цивільним кодексом України та Законом України “Про власність”. Розділ 2. Право власності юридичних осіб 2.1. Форми власності. Загальні положення власності юридичних осіб. 2.2. Право власності господарських товариств. 2.3. Право власності господарських об’єднань. 2.4. Власність кооперативів. 2.5. Власність громадських організацій. 2.6.
  

• Право власності. Загальні положення
  Поняття власності і права власності. Поняття власності — це економічна категорія, з допомогою якої характеризуються відносини між людьми та їх колективами у процесі виробничої діяльності з приводу привласнення матеріальних благ, тобто власність — це суспільне відношення. Однак центральним моментом цього поняття є те, що відносини між окремими індивідами та їх групами складаються з приводу привласнення матеріальних благ. Саме привласнення матеріальних благ або визнання їх "своїми" (на відміну від "чужих") є матеріальною
  

• Право державної власності
  Державна власність, як і раніше, є основою економіки України. Навіть після проведення приватизації її питома вага буде досить значною. До державної власності в Україні згідно із Законом «Про власність» належать загальнодержавна, республікан­ська власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Суб'єктом права загальнодержавної власності є держа­ва в особі Верховної Ради України, республіканської Ав­тономна Республіка Крим, а суб'єктами права комунальної власності - адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад (за­значимо, що відповідно до ст. 142 Конституції України суб'єктами права комунальної власності є територіальні громади сіл, селищ, міст). Згідно з чинним законодавством
  

• Право державної та комунальної власності
  Законом України "Про власність" у його первісній редакції, державна власність в Україні була поділена залежно від рівня усуспільнення на загальнодержавну (республіканську) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну власність). Однак у новій Конституції України передбачені: виключна власність Українського народу (ст.13), державна власність (ст. 14) і власність територіальних громад села, селища, міста, тобто комунальна власність (ст. 142), яка стала відокремленою від державної власності як юридичне, так і економічно, а відтак набула ознак самостійної форми власності. Це відповідно внесло істотні зміни щодо суб'єктів,
  

• Право і особистість
  План Вступ 3 Розділ І. Історія розвитку концепцій про права людини. 1.1. Ідеї про права людини в країнах стародавнього світу. 4 1.2. Права людини в епоху середньовіччя. 9 1.3. Права людини в період Нового часу. 12 Розділ ІІ. Правовий статус особи на сучасному етапі. 2.1. Поняття та структура конституційно-правового статусу особи. 17 2.2. Поняття прав, свобод та обов’язків людини і громадянина. 19 2.3. Система прав, свобод, обов’язків людини і громадянина за Конституцію України. 23 Розділ ІІІ. Гарантії реалізації охорони та захисту прав і свобод людини. 3.1. Національні та міжнародні гарантії прав людини. 29 3.2. Поняття та сутність охорони
  

• Право інтелектуальної власності
  План 1 Поняття та види інтелектуальної власності. 2 Право інтелектуальної власності як вид речового права. 3. Суб'єкти, об'єкти та підстави виникнення права інтелектуальної власності. 4. Зміст права інтелектуальної власності. 5. Здійснення права інтелектуальної власності. 6. Захист права інтелектуальної власності. 1. Поняття та види інтелектуальної власності Однією з найбільш важливих і характерних рис людини як частини живого світу є її здатність до осмисленої (цілеспрямованої) творчості. Творчість визначається як цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом якої є щось якісно
  

• Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право)
  ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ 1 Становлення та сучасний стан системи авторського права в Україні 1.1. Історичні передумови виникнення вітчизняної системи охорони авторського права 1.2. Законодавча база з авторського права в Україні 1.3. Міжнародне співробітництво у сфері охорони авторського права РОЗДІЛ 2 Об’єкти та суб’єкти авторського права 2.1. Об’єкти авторського права 2.2. Суб’єкти авторського права РОЗДІЛ 3 Права авторів. Захист авторського права 3.1. Права авторів 3.2. Цивільно-правовий захист авторського права 3.3. Кримінально-правовий захист авторського права ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЗМІСТ ВСТУП
  

• Право касаційного оскарження, рішення та порядок його реалізації
  Касаційні оскарження і перевірка судових рішень і постанов, які не набрали сили, є важливою процесуальною гарантією захисту прав осіб, що приймають участь у справі. Право касаційного оскарження процесуальні представники реалізують шляхом подачі касаційної скарги в письмовому виді за формою, передбаченої законом. Цивільно- процесуальним засобом реалізації права на оскарження виступає заява співучасників і третіх осіб про приєднання до касаційної скарги. Заява про це подається в письмовому виді, вільного змісту і державним митом не оподатковується. Але заява представника про приєднання співучасника або третьої особи до касаційної скарги рахується такою, коли по правових основах і правових наслідках сходиться з касаційною скаргою.
  

• Право колективної власності на Україні
  ЗМІСТ Вступ       Розділ 1 Історія розвітку права колективної власності в Україні Обстеження створювання підприємств.     1.1. Історія розвітку права колективної власності в Україні  
  

• Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
  Суперфіцій — це довгострокове, відчужуване та успадковуване право користування земельною ділянкою, переданою відплатно чи безвідплатно особі для будівництва та експлуатації на ній будівель та споруд, на які в останньої виникає право власності. Суб'єктами суперфіціарних відносин є власник земельної ділянки, яка надається під забудову, і особа, яка має право використання зазначеної ділянки для забудови (суперфіціарій). На будівлі (споруди), зведені суперфщіарієм, у нього виникає право власності. Це зумовлює незалежність цих прав від суб'єктного складу, оскільки діє принцип: речове право випливає за речами, щодо яких воно встановлене і не пов'язане з носіями цих прав Віднесення суперфіцію до речових прав надає суперфіціарію абсолютний захист його прав. Суперфіцій може належати
  

• Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
  Емфітевзисом є довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї з обов'язком ефективно її використовувати відповідно до цільового призначення. Суб'єктами емфітевзису є власник земельної ділянки та особа, яка виявила бажання користуватися останньою для сільськогосподарських потреб (землекористувач, емфітевта). Стороною відносин емфітевзису не може бути особа, якій земельна ділянка надана на умовах постійного користування чи на умовах оренди. Об'єктом емфітевтичного права є користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що знаходиться У приватній, комунальній або державній власності.
  

• Право на нерозкриту інформацію
  Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. Технічна, організаційна, комерційна, виробнича та інша інформація, здатна сприяти підвищенню ефективності виробництва або давати інший позитивний ефект, невідома
  

• Право на самовизначення. Захист прав національних меншин
  «Всі народи мають право на самовизначення. За силою цього права вони вільно встановлюють свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розвиток,» - проголошує ст. 1 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. З цього та інших визнаних у світі документів випливає право кожного народу на створення власної держави або ж на певне виокремлення в межах складного державного утворення. Окрім того, всі народи для досягнення своїх цілей можуть вільно розпоряджатися своїми природними багатствами і ресурсами без шкоди для будь-яких зобов'язань, що випливають з міжнародного економічного співробітництва, застосованого на принципі взаємної вигоди та міжнародному праві. Жоден народ в жодному
  

• Право на таємницю кореспонденції та телефонних розмов
  План 1. Поняття права на таємниці кореспонденцію та телефонних розмов 2. Право на таємницю письмової кореспонденції : а.) Свобода листування і ув 'язнення; б.) Особливі випадки 3. Право на таємницю телефонних розмов: а.) Форми втручання б.) Умови правомірності прослуховування телефонних розмов Список використаних джерел 1. Поняття права на таємниці кореспонденцію та телефонних розмов Стаття 8 Конвенції є першою з низки статей (8—11), побудованих за однаковою структурою: перший пункт, в якому констатується існування певного права (виклад: права), і пункт 2, яким передбачається можливість обмежень за певних умов,
  

• Право озброєних конфліктів: поняття, предмет регулювання. Правова регламентація стадій і окремих режимів ведення війни. Захист прав особи
  Зміст Вступ Право озброєних конфліктів: поняття, предмет регулювання 1.1. Коротке ведення в історію питання 1.2. Право озброєних конфліктів як галузь міжнародного права 1.3. Цілі і задачі міжнародно-правової регламентації озброєних конфліктів. Види озброєних конфліктів Правова регламентация стадій і окремих режимів ведення війни 2.1. Початок війни і її правові наслідки. Театр війни 2.2. Правове положення учасників озброєних конфліктів 2.2.1. Нейтралітет під час війни 2.3. Засоби і методи ведення війни 2.3.1. Засоби і методи ведення морської війни 2.3.2. Засоби і методи ведення повітряної війни 2.4. Режим військової окупації Захист прав особи під час озброєного конфлікту 3.1.
  

• Право повного господарського відання і право оперативного управління як засоби здійснення права власності
  У деяких випадках здійснення права власності безпосередньо власником неможливе. В такому разі у праві використовуються так звані речові права вторинного характеру. Вони не можуть існувати самостійно і є засобом реалізації права власності. До них належать: право повного господарського відання і право оперативного управління. 5.7. Право повного господарського відання Право повного господарського відання — це право юридичної особи володіти, користуватися, розпоряджатися майном, яке надано їй власником для здійснення підприємницької діяльності. Згідно зі ст.37 Закону "Про власність" майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, на основі якого підприємство володіє, користується і
  

• Право приватне і право публічне
  Приступаючи до вивчення курсу цивільного права, насампе­ред необхідно встановити співвідношення категорій "цивільне право" та "приватне право". Це необхідно у зв'язку з тим, що фактично йдеться про обрання моделі права, відповідно до якої повинні формуватися галузі законодавства, створюватися кодек­си, визначатися їх зміст, характер взаємовідносин тощо. Зручніше за все з'ясувати поняття та сутність приватного права, використовуючи дихотомію "приватне право -- публічне право". При цьому слід мати на увазі, що зазначена конструкція певною мірою умовна і призначення її полягає головним чином у тому, щоб встановити основні засади регулювання тієї або іншої групи суспільних відносин. Треба також враховувати небажаність спрощень при визна­ченні цих понять
  

• Право приватної власності фізичних осіб
  Власність як науковий термін вживається у двох аспектах: в економічному і юридичному. В економічному - це присвоєння матеріальних благ, суть якого полягає в належності наявних засобів виробництва і одержуваних продуктів праці державі, окремим колективам чи індивідам. Належність (присвоєння) у цьому випадку означає відношення суб'єкта присвоєння до певних матеріальних благ як до своїх і відповідно відношення до них усіх інших осіб як до чужих. Це матеріально-речовий аспект процесу присвоєння, який характеризує відношення людей до речі. Інший аспект присвоєння матеріальних благ - це суспільні відносини власності, які характеризують відносини між людьми, що грунтуються на розмежуванні "мого" і "чужого". Суть його полягає в пануванні власника над річчю і усуненні всіх
  

• Право притулку біженців в Україні
  Для багатьох країн, у тому числі і для України стає деда­лі актуальнішою проблема біженців. Це пов'язано з існуван­ням у ряді держав "гарячих точок", воєнними діями, неста­більністю політичних режимів, голодом, стихійним лихом тощо. На міжнародному рівні порядок і умови статусу біженців та притулку здобули закріплення у таких документах, як Конвенція про статус біженців від 22 квітня 1954 p.; Прото­кол, який стосується статусу біженця від 4 жовтня 1967 p.; Статут Управління Верховного комісара ООН у справах бі­женців, прийнятий у грудні 1950 р. В Україні статус біженців був визначений в Законі Украї­ни "Про біженців" від 24 грудня 1993 р. Новий Закон України
  

• Право спільної власності громадян
  ПЛАН Вступ 1. Спільна власність подружжя 2. Спільна власність на землю Висновки: Використана література Вступ Правове регулювання відносин власності в Україні здійснюється на основі рядку нормативно-правових актів. Головним з них є Закон України “Про власність”. Зокрема, в даному законі в статті 17 про право спільної власності говориться: 1. Майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. 2. Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою
  

• Право спільної власності. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття та комерційну таємницю
  1. Право спільної власності Майно може належати на праві власності не одній, а кільком особам одночасно. В такому разі виникають відносини спільної власності. Право спільної власності — це право двох і більше осіб на один і той же об'єкт, який може складатися з однієї речі або з їх сукупності. Ці речі можуть бути подільними або неподільними, однак як об'єкт права власності вони створюють єдине ціле. Тому право власності кожного учасника спільної власності поширюється на весь об'єкт, а не на його частину. З поняттям права спільної власності пов'язані категорії "ідеальна частка" і "реальна частка". Ідеальна частка — це частка у праві на
  

• Право як загольносоціальне явище
  Зміст Форми права   Типи права   Право як спеціальне соціальне явище   Взаємозв’язок права і держави   Права людини: визначення, поділ   Права нації: визначення, поділ
  

• Право як міра свободи і відповідальність особи
  ПЛАН Вступ 1. Поняття, сутність права 2. Свобода людини як сутність права 3. Принципи права, рівність і справедливість у праві Висновок Список використаної літератури Вступ Право - одне із суспільних явищ, тому теорія права входить до складу суспільних наук. У чому специфіка права як суспільного чи явища, іншими словами, яке місце в суспільстві займає право? Відповідь на це питання визначає і місце науки про право в системі суспільних наук. Для кожного громадянина право виступає в першу чергу як визначений порядок у суспільстві, причому такий порядок, що суспільство
  

• Право як різновид соціальних норм
  Соціальні норми – це правила поведінки загального характеру, що певним чином встановлюються та гарантуються з метою упорядкування суспільних відносин. Різновиди соціальних норм Різноманітність суспільних відносин визначає різноманітність соціальних норм, які можуть бути класифіковані за різноманітними критеріями. І. За способом виникнення: - Стихійні, що виникають в процесі функціонування суспільства без впливу свідомої діяльності людини; - Свідомі, поява яких в суспільстві є усвідомленою, які спеціально створюються і мають більш високий організаційний вплив. ІІ. За способом існування: - Усні норми, що існують у свідомості суб’єктів і передаються з покоління в покоління; - Письмові, що існують у формі чітко визначеного документу.
  

• Право, закон, влада в сучасній Україні
  ПЛАН Вступ 1. Особливості праворозуміння в сучасній Україні 2. Проблемність системи влади в сучасній Україні 3. Проблеми конституційної реформи в Україні Висновки Список використаної літератури Вступ Термін «право» вживають у різних значеннях (право першо­сті в черзі; право на подяку за безкорисну допомогу; право співзасновника комерційної корпорації вимагати здійснення його корпоративних прав; право зажадати повернення свого майна із незаконного володіння та ін.). В усіх випадках термін «право» походить від кореня «прав», що означає правда, справедливість. Але не
  

• Правова регламентація організації та діяльності судових органів України
  План І. Вступ. ІІ. Правова регламентація організації та діяльності судових органів України. 1. Деякі відомості з історії судочинства на території України. 2. Основні принципи та засади судочинства. 3. Верховний суд. 4. Військові суди. 5. Конституційний суд. 6. Арбітражні суди. 7. Третейські суди. 8. Оскарження судового рішення. Апеляційний суд. 9. Суд присяжних. 10. Суддівське самоврядування. 11. Органи юстиції та їх участь в організації діяльності судів. 12. Судово-правова реформа в Україні. ІІІ. Заключення. Список використаної літератури. Конституція України, прийнята 28 червня 1996р., закріпила визнаний світом демократичний принцип поділу державної влади на законодавчу,
  

• Правова держава, її ознаки
  Вступ Кінець другого тисячоліття характеризується ідеологічним і духовним розкріпаченням людства, здійснюваний шляхом утвердження гідності кожної особи, нації, а також політично плюралізму як найвищих суспільних цінностей. Останнім часом на різних рівнях і з різних приводів часто вживають терміни “демократична держава“ і “правова держава“. При цьому одні виходять з бажання підкреслити, що, проголосивши себе суверенною і незалежною, Україна стала й демократичною правовою державою, а інші – з прагнення довести, що побудова такої держави є справою більш віддаленої перспективи. Насамперед дамо коротке тлумачення терміна “правова
  

• Правова держава: поняття й ознаки
  Salus populi suprema lex[1]. Цицерон Держава у своїй діяльності пов'язана й обмежена правом стоїть під правом, а не поза і над ним. Гессен Вступ Кінець другого тисячоліття характеризується ідеологічним і духовним розкріпаченням людства, здійснюване шляхом утвердження гідності кожної особи, нації , а також політичного плюралізму як найвищих суспільних цінностей. Останнім часом на різних рівнях і з різних приводів часто вживають терміни “демократична держава“ і “правова держава“. При цьому одні виходять з бажання підкреслити, що , проголосивши себе суверенною і незалежною, Україна стала демократичною правовою державою, а інші – з прагнення довести, що побудова такої держави є справою більш віддаленої
  

• Правова концепція Рудольфа Ієрінга
  Рудольф фон Ієрінг, 1818-1892, - один з найвизначніших представників в історії юриспруденції. Його правова концепція викладена у тритомній праці "Дух римського права на різних етапах його розвитку" (1852-1854), двотомній праці "Мета в праві" (1877-1883) та найвідомішій праці "Боротьба за право" (1872), яка ще за життя автора була перекладена практично на всі європейські мови. Він був професором права в ряді європейських університетів. Його концепція грунтується на філософії Конта, поглядах Остіна, утилітаризмі Бентама та Міля. Відштовхуючись від конкретних матеріалів історії римського права, цивільного права, філософії права, Ієрінг в основу свого правового вчення поставив питання про сутність права, його соціальну роль та завдання. Теоретичні розробки
  

• Правова культура - важливий чинник професійної діяльності ОВС
  План. 1. Поняття правової культури. Основні засоби та механізм формування правової культури в сучасних умовах. 2. Проблеми становлення правової культури громадян у процесі демократизації суспільства. 3. Підвищення рівня правової культури працівників міліції як необхідна передумова формування правової держави в Україні. Правова культура є особливою складовою духовної культури людства, що фіксує досягнення суспільства у розвитку правових феноменів в цілому, розкриває роль правових ідеалів та цінностей в житті суспільства, реальних здобутків держави у сфері захищеності прав і свобод людини. Вона має свої, притаманні лише їй специфічні властивості
  

• Правова культура Козацької доби
  За різних складних умов українські землі зуміли все ж таки зберегти високий рівень своєї правової культури. Величезне значен­ня в політичному житті українських земель мала поява і розвиток такої суспільної верстви як козацтво, центром консолідації якого стала Запорізька Січ. Тут виникали зародки української державної організації з притаманними їй елементами демократизму. У першій половині XVII ст. Січ стає своєрідним центром визвольного руху українського народу. Найвищим органом козацького самоврядування, який вирішу­вав найважливіші питання, були загальні або, як їх частіше назива­ли, військові ради. Збиралися вони регулярно у точно визначені строки — 1 січня
  

• Правова культура юриста
  ПЛАН Вступ 1. Поняття професійної правової культури, головні складові правової культури юриста 2. Робота над правової культурою юриста 3. Правова культура співробітників органів внутрішніх справ Висновки Список використаної літератури Вступ Професія юриста, як своєрідний вид соціальної діяльності, виділяється серед інших цілим рядом специфічних властивостей, зумовлених тою роллю, яку відіграють право і законність у житті суспільства. Охорона прав і законних інтересів громадян, безкомпромісна боротьба з правопорушеннями, висококваліфіковане розв'язання різноманітних юридичних проблем - є змістом повсякденної діяльності юристів і разом з тим являється їх професійним обов'язком. Саме
  

• Правова культура як складова духовної культури
  Культура — це загальний спосіб існування людини, її діяльно­сті та об'єктивований результат цієї діяльності. Продуктами куль­тури є уявлення про добро і зло, звичаї, знаряддя праці, засоби комунікації та ін. Культура — соціальне нормативна, а її норми — історично первинні, основа всіх інших нормативних систем: ре­лігії, моральності, естетики, права. Право, як мораль і релігія, є інститутом культури, визначається її змістом. Усі юридичні нор­ми є нормами культури, однак не всі норми культури перетворю­ються на юридичні норми. Суспільство добирає культурні нор­ми з настановою на включення їх до права. До числа відібраних трапляють ті культурні норми, що мають найбільшу значущість для всього суспільства, виконання загальносоціальних завдань держави. Не можуть перетворитися
  

• Правова основа створення статутного фонду суб’єктів господарювання
  Фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми і власності розпочинається з формування статутного фонду. Статутний фонд - це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначеним ним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарського відання. За рахунок статутного фонду підприємство формує свої власні (основні та оборотні) кошти. Порядок і джерела формування статутних фондів залежить від типу підприємства і форми власності, на базі якого воно функціонує. В Україні права підприємств різних форм власності та типів
  

• Правова основа, поняття та особливі ознаки господарського договору. Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю. Право державної та комунальної власності, об’єкти даної власності. Підвідомчість справ арбітражним судом
  ПЛАН 1. Правова основа, поняття та особливі ознаки господарського договору 2. Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю 3. Право державної та комунальної власності, об’єкти даної власності 4. Підвідомчість справ арбітражним судом Список використаної літератури 1. Правова основа, поняття та особливі ознаки господарського договору У господарському праві категорія договір використовується у загальному і спеціальному значеннях. Договір, який регулює ст. 153 Цивільного кодексу, у господарському праві означає будь-яку майнову угоду між двома або більше суб'єктами господарського
  

• Правова охорона природно-заповідного фонду України
  План 1. Поняття про природно-заповідний фонд, юридичні джерела його охорони. 2. Механізми та принципи охорони природно-заповідного фонду України. 3. Фінансування заходів по охороні природно-заповідного фонду. 4. Використана література 1. Правова охорона природно-заповідного фонду опирається в першу чергу на Закон України „Про природно-заповідний фонд України”. Закон України „Про природно-заповідний фонд України” визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів. Природно-заповідний фонд
  

• Правова охорона Конституції і статус Конституційного суду України
  План Вступ. 1. Конституція – основний Закон держави. 1.1.Поняття і основні властивості Конституції України. 1.2.Форма та структура Конституції України. 2. Правова охорона Конституції України. 2.1.Поняття та необхідність здійснення правової охорони Конституції України. 2.2.Форми здійснення правової охорони Конституції України. 2.3. Суб’єкти правого захисту Конституції України. 3. Конституційний Суд – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. 3.1. Склад і порядок формування Конституційного Суду України. 3.2. Функції та повноваження Конституційного Суду України. 3.3. Форми і види звернень до Конституційного Суду України. 4. Порядок здійснення
  

• Правова охорона навколишнього природного середовища
  План Вступ 1. Правова охорона навколишнього природного середовища. 2. Земельний кодекс України про вади земельного фонду 3. Складові частини природно-заповідного фонду 4. Правові заходи охорони атмосферного повітря тваринного світу. 5. Водний кодекс України Висновок Вступ. Екологія — це знання людини про те що її оточує У наш час даний термін міцно закріпився у суспільній свідомості. Екологія стала одним з основних показників ставлення полини до життя, навколишнього природного середовища Екологічна свідомість відображає духовність суспільства, його «порозуміння» з природою невід ємною частиною якої є людина. В екологічних роздумах людини відбивається рівень її інтелекту, загальної і професійної
  

• Правова охорона надр в Україні
  План 1. Надра – це є частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і сягає глибин, доступних для геологічного вивчення та їх освоєння. Ці надра є власністю народу України і надаються тільки в користування. Відповідні права на надра здійснюється через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів. Надра є надзвичайно важливим об’єктом природи і багатства її складають матеріальну основу всієї індустрії України. І так без мінеральної сировини не можливі розвиток енергетики, вугільної і хімічної промисловості, залізничного, автомобільного, повітряного, водного транспорту, виробництво мінеральних добрив, будівельних матеріалів, розвиток інших галузей народного
  

• Правова охорона природно-заповідного фонду України
  План. 1. Природно-заповідний фонд України, як об’єкт правової охорони. 2. Організаційно-правові заходи охорони природно-заповідного фонду України. 1. До природно-заповідного фонду належать: а). природні території та об’єкти – природні та біосферні заповідники, національні природні і регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища; б). штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Правові основи по охороні і використання природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів та об’єктів визначає Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992р., в якому знайшли закріплення форми власності на території та об’єкти природно-заповідного
  

• Правова поведінка, правопорушення та юридична відповідальність
  Правова поведінка Багатозначність поняття "поведінка" в суспільних нау­ках значною мірою позначилася на його тлумаченні у правознавстві. Між іншим, правова наука і практика пра­вового регулювання відносять до поведінки тільки ту люд­ську активність, яка характеризується певними соціаль­ними і юридичними ознаками. Основними рисами правової поведінки є: а), соціальна значущість; б) вираженість зовні у формі діяння (дії чи бездіяльності); в) свідомо-вольовий характер; г) регламентованість правовими нормами; д) властивість зумовлювати юридичні наслідки. Соціальна значущість є однією з основних ознак право­вої поведінки. Вона має дві форми — соціальну корисність і соціальну шкідливість Сутність соціальної значущості правової поведінки пов'язана з її
  

• Правова свідомість як основа. Правова культура в розбудові правової держави
  План 1. Вступ. 2. Правове виховання молоді. 3. Поняття правової культури. 4. Поняття правосвідомості, її ознаки і види. Формування духовного світу людини, особливо молодої, має актуальне значення для побудови незалежної Української держа­ви з власним державним устроєм, соціальними відносинами і правовою системою. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес переходу до ринкових відносин, який і досі відбувається не послідовно і суперечливо. Деформації в економі­чній сфері породжують деформовану свідомість, бездуховність і свавілля в різних сферах життя суспільства, особливо в середо­вищі молоді, що дуже небезпечно для державної розбудови, ство­рення її
  

• Правова соціологія як складова правознавства
  План 1. Соціологія права чи правова соціологія — дискусійний характер визначення науки. 2. Об’єкт і предмет правової соціології. 3. Місце правової соціології в системі юридичних та інших гуманітарних наук. 4. Структура правової соціології. 5. Функції правової соціології. 6. Методи правової соціології. 1. Соціологія права чи правова соціологія — дискусійний характер визначення науки. Пройшло майже 100 років з того часу, коли один із класиків соціології Еміль Дюркгейм, проводячи диференціацію основних напрямів соціологічного знання, виділив і такий напрям,
  

• Правова характеристика договору майнового найму
  План. Вступ. 1. Майновий найм. 1.1 Поняття договору майнового найму. 1.2 Сторони і об'єкт договору. Форма і строк договору. 1.3 Права і обов'язки сторін. 1.4 Піднайм. 2. Оренда майна державних підприємств і організацій. 2.1 Поняття договору оренди. 2.2 Сторони і об'єкт договору. Порядок укладення договору. Форми здійснення орендарем підприємницької діяльності. 2.3 Зміст договору оренди. Права і обов'язки сторін. 2.4 Припинення договору. 3. Прокат. 3.1 Побутовий прокат. 3.2 Договір побутового прокату. 4. Безоплатне користування майном. 4.1 Поняття договору безоплатного користування майном. 4.2 Форма і строк договору. 4.3 Права
  

• Правове положення акціонерних товариств ( А. Т. )
  План: 1. Акціонерне товариство як суб”єкти підприємницької діяльності. 2. Порядок створення акціонерного товариства. 3. Випуск акцій. Види акцій. Акціонерне товариство як суб”єкти підприємницької діяльності.
  

• Правове положення акціонерних товариств (А. Т.)
  План: 1. Акціонерне товариство як суб’єкти підприємницької діяльності. 2. Порядок створення акціонерного товариства. 3. Випуск акцій. Види акцій. Акціонерне товариство як суб’єкти підприємницької діяльності. Принципи організації А. Т. Визначення:
  

• Правове положення громадських організацій і політичних партій по законодавству України
  План Вступ Розділ 1. Історія виникнення і розвитку громадських організацій і політичних партій 1.1 . Основні етапи розвитку громадських організацій і політичних партій 1.2 . Поняття та види громадських організацій і політичних партій Розділ 2. Правове становище громадських організацій і політичних партій по законодавству Україні 2.1 . Громадські організації і політичні партії – як суб’єкти цивільних правовідносин 2.2 . Способи та особливості виникнення громадських організацій і політичних партій, як юридичних осіб 2.3 .Цивільна правосуб'єктність громадських організацій і політичних партій 2.4 . Підстави, порядок і наслідки припинення громадських
  

• Правове положення населення в міжнародному публічному праві. Загальні питання регламентації положення населення в міжнародному праві
  Найпершою, найважливішою складовою будь-якої держави є люди, які населяють країну, тобто населення. У міжнародній доктрині під поняттям населення розуміють сукупність індивідів, які проживають у даний момент на території певної держави і які підкоряються її юрисдикції. У залежності від правового положення індивідів населення держави складається з таких категорій: громадянин даної держави та іноземців (іноземних громадян та осіб без громадянства), за винятком іноземних громадян, що користуються привілеями та імунітетом. Визначення правового положення кожної з указаних категорій населення у відповідності з принципом суверенітету належить до внутрішньої компетенції держав. Та досить часто в національних законодавствах виникають колізії з питань про громадянство (багаточисельні
  

• Правове регламентування діяльності акціонерних товариств та їх управлінського апарату
  1. Загальнодержавні законодавчі акти, що регламентують діяльність акціонерних товариств. Створення та функціонування акціонерних товариств, як і інших підприємницьких структур, базується на додержанні встановлених законодавством правил і процедур. Вже з моменту виникнення ініціативи по створенню акціонерного товариства зацікавлені особи спираються на вищезгадані правила і процедури, додержання яких є обов’язковим. Суттєвим при здійсненні будь-якої економічної діяльності є питання власності. З метою забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного потенціалу держави для підвищення життєвого рівня її громадян було прийнято Закон України “Про власність” від 07.02.91р. Згідно з цим законом, право
  

• Правове регулювання зовнішньоекономічних орендних операцій
  Згідно чинного законодавства України всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці відповідно до чинного законодавства України. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні
  

• Правове регулювання невідкладної медичної допомоги
  План Вступ 1. Історія розвитку швидкої та невідкладної медичної допомоги. 2. Поняття, функція та принципи невідкладної медичної допомоги. 3. Законодавче закріплення права на невідкладну медичну допомогу. 4. Організаційна структура органів, що надають невідкладну допомогу. 5. Бригади невідкладної медичної допомоги: a) Склад і чисельність медичного персоналу, що здійснює невідкладну медичну допомогу. b) Матеріально-технічне забезпечення. Висновок
  

• Правове регулювання банківської діяльності
  План 1. Поняття, види та правове становище банків. Банківські операції та їх види 2. Поняття та види кредиту. Кредитний договір 3. Порядок відкриття рахунків у банках 4. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті 1. Поняття, види та правове становище банків. Банківські операції та їх види Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. банк - це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття
  

• Правове регулювання банківської діяльності України
  Банківська система України. Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до положень закону України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, №5-6, ст. ЗО). Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій. Банк набуває статусу спеціалізованого банку
  

• Правове регулювання банкрутства
  Питання визнання боржника банкрутом регулює закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30.06.1999 року (ВВР, 1992, № 31, ст. 440) із змінами, внесеними станом на 07.03.2002 року. Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Закон визначає поняття «неплатоспроможності» і «банкрутства». Неплатоспроможність, за даним законом, це - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків
  

• Правове регулювання біржової діяльності в Україні
  План 1. Поняття та юридичні ознаки біржі 2. Функції, права та обов'язки біржі 3. Види біржових угод 4. Правила біржової торгівлі 5. Правовий статус фондової біржі 1. Поняття та юридичні ознаки біржі Терміном "біржа" позначаються: 1) сукупність осіб, що постійно в певному місці здійснюють торговельні операції; 2) місце їх зібрання; 3) сукупність угод, які укладаються у цьому місці. Ці три значення поняття біржі узагальнені в законодавчому його визначенні, що міститься в Законі України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 р.1. Цей Закон визначає умови створення та діяльності товарних бірж на території України. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України
  

• Правове регулювання використання електронних контрольно-касових апаратів і книги обліку розрахункових операцій
  Усі торгові угоди, які здійснюються за готівку або із застосуванням інших засобів платежу (платіжних карток, чеків та жетонів), повинні підлягати обліку. Первинні облікові документи повинні бути складені в момент проведення господарської операції, або безпосередньо після її завершення. Облік торгових угод здійснюється з допомогою реєстраторів розрахункових операцій або з допомогою розрахункової книжки. Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів або реєстрації кількості проданих товарів. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова
  

• Правове регулювання використання тваринного та рослинного світу в сільському господарстві
  Правове регулювання використання тваринного світу в сільському господарстві Дикі тварини стають об'єктами аграрного права через викорис­тання їх у сільськогосподарській діяльності, добування їх суб'єкта­ми аграрного права і через знищення їх як шкідників сільського господарства. Важливими законодавчими актами щодо цього є за­кони України від 13 грудня 2001 р. "Про тваринний світ", від 22 лютого 2000 р. "Про мисливське господарство та полювання" та від 6 лютого 2000 р. "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них". Згідно зі ст. З Закону України "Про тваринний світ", об'єктами тваринного світу є дикі тварини (хордові й безхребетні) в усьому їх видовому і популяційному розмаїтті та на всіх стадіях розвитку (ембріони,
  

• Правове регулювання відносин власності
  1. Правовий режим майна господарюючих суб'єктів Правовий режим майна господарюючих суб'єктів регулюють Цивільний кодекс України, ряд нормативних актів, серед яких: закони України: «Про власність», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства» та інші. Відповідно до ст. 6 закону «Про власність»: • власник має право використовувати належне йому майно для підприємницької діяльності; • результати господарського використання майна (виготовлена продукція, одержані доходи) належать власникові цього майна, якщо інше не встановлено законом або договором; • власник засобів виробництва та іншого майна має право створити у встановленому законом
  

• Правове регулювання відносин власності в Україні
  Правовий режим майна господарюючих суб'єктів Правовий режим майна господарюючих суб'єктів регулюють Цивільний кодекс України, ряд нормативних актів, серед яких: закони України: «Про власність», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства» та інші. Відповідно до ст. 6 закону «Про власність»: • власник має право використовувати належне йому майно для підприємницької діяльності; • результати господарського використання майна (виготовлена продукція, одержані доходи) належать власникові цього майна, якщо інше не встановлено законом або договором; • власник засобів виробництва та іншого майна має право створити у встановленому законом порядку підприємство, організацію, що є юридичною особою; • юридична особа здійснює право володіння,
  

• Правове регулювання господарської діяльності фермерського господарства. Відносини фермерського господарства з бюджетом, банківськими установами та страховими організаціями
  Фермерське господарство діє на умовах самоокупності. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів та інших джерел, не заборонених законодавством. Воно самостій­но визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів, у тому числі іноземних. Господарство має право вступати в дого­вірні відносини з будь-якими юридичними або фізичними осо­бами, органами державної влади та органами місцевого самов­рядування. Фермерське господарство веде бухгалтерський облік результатів своєї роботи і подає відповідним органам фінансову звітність, ста­тистичну інформацію та інші дані. Господарство зобов'язане дотримуватися встановлених еколо­гічних, ветеринарно-санітарних
  

• Правове регулювання діяльності адвокатури
  Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами України і стату­тами адвокатських об’єднань. Конституція України (ч. 2 ст. 59) проголошує, що “для забез­печення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних орга­нах в Україні діє адвокатура”. Саме це конституційне положення закладає загальні законодавчі засади діяльності адвокатури в Україні, розкриває її роль, завдання та повноваження. Зазначена норма — це єдина в Конституції норма, в якій зу­стрічається слово “адвокатура”. Втім, ще кілька статей Конститу­ції в тому чи іншому аспекті торкаються діяльності української адвокатури з надання правової допомоги.
  

• Правове регулювання діяльності підприємств з іноземними інвестиціями
  ВСТУП……………………………………………………………………………. .3 Розділ 1 .Загальні положення правового регулювання підприємств з іноземними інвестиціями : 1.1. Інвестиційний клімат в Україні………………………………………… 9 1.2. Законодавство та принципи регулювання діяльності П І І………… .22 1.3. Роль і місце П І І в економіці держави…………………………………35 Розділ 2. Державне регулювання діяльності П І І : 2.1. Роль вище стоящіх органів по управлінню П І І………………….…….49 2.2. Спільні підприємства та регулювання їх діяльність……………….… .53 Розділ 3.Юридична відповідальність за порушення законодавства:
  

• Правове регулювання діяльності транспорту
  План 1. Види транспорту в Україні. Єдина транспортна система України 2. Законодавство про транспорт 3. Правове становище транспортних організацій 4. Транспортні господарські договори 1. Види транспорту в Україні. Єдина транспортна система України Транспорт - одна з найважливіших галузей суспільного виробництва. Він покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва у перевезеннях. Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюються відповідно до національної програми з урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою. Єдину транспортну систему України становлять: транспорт загального користування
  

• Правове регулювання договору комісії
  ПЛАН ВСТУП І. ПОНЯТТЯ ПРО ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР. МІСЦЕ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ СЕРЕД ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ 1.1. Договори як форма цивільного законодавства 1.2. Поняття цивільно-правового договору 1.3. Місце договору комісії серед цивільно-правових договорів ІІ. ПОНЯТТЯ, СТОРОНИ ТА ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ 2.1. Поняття, сторони та сфера застосування договору комісії 2.2. Предмет договору комісії ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ 3.1. Форма, порядок укладення та строк договору комісії 3.2. Права та обов'язки сторін за договором комісії 3.3. Припинення договору комісії ВИСНОВКИ
  

• Правове регулювання договору підряду
  ЗМІСТ Вступ .3 Розділ І. Поняття договору підряду. 1.1. Поняття договору підряду …………………………………………… .5 1.2. Права та обов’язки сторін……………………… 11 1.3. Кошторис………………………………………………… 23 1.4. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду 25 Розділ ІІ. Договір побутового підряду. 2.1 Поняття договору побутового підряду ……………………… .31 2.2 Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду 36 Розділ ІІІ. Договір будівельного підряду. 3.1. Поняття договору будівельного підряду .38 3.2. Проектно-кошторисна документація .41 3.3. Відповідальність підрядника 45 3.4. Відповідальність замовника .47 Висновки 48 Список
  

• Правове регулювання житлових відносин
  Суспільним відносинам у житловій сфері притаманний свій спе­цифічний предмет, суттєві риси схожості й однорідності, типові оз­наки. Все це дозволяє згрупувати їх у специфічно виокремлений вид суспільних відносин. Вони складаються в систему з певною внут­рішньою структурою. Забезпечення, користування і розпорядження житлом особою, а також пов'язані з цим права і обов'язки суб'єктів житлово-правових відносин регулює житлове право. Метою житлового права є унор­мування всієї сукупності суспільних відносин направлених на задо­волення потреб громадян у житлі. Предметом регулювання житлового права є майнові та особисті немайнові відносини. Житлове право опосередковано регулює відносини, пов'язані з придбанням його у власність або в користування. Особливої акту­альності вони набули
  

• Правове регулювання зайнятості населення
  П Л А Н 1. Вступ. 2. Поняття нормативно-правового регулювання зайнятості населення . Функції нормативно-правового регулювання . 3. Класифікація нормативно-правових актів , що регулюють зайнятість населення . 4. Концептуальні положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття “. 5. Шляхи вдосконалення нормативно- правового регулювання зайнятості населення . 6. Висновки . Список використаної літератури . В с т у п Вибір мною даної теми для написання реферату зумовлений ділянкою роботи , яку я буду виконувати у разі успішного захисту реферату й прийняття на роботу . Дана тема є актуальною , оскільки в даний час ситуація на ринку праці характеризується значним
  

• Правове регулювання зайнятості населення на Україні
  ЗМІСТ. 1. Вступ. 1.1. Специфіка ринку зайнятості України. 1.2. Цілі і задачі політики зайнятості. 2. Загальна частина. 2.1. Джерела правових норм про працю та зайнятість населення в Україні. 2.2. Аналіз закону України “Про зайнятість населення”. 2.3. Порядок отримання допомоги по безробіттю. 3. Висновки. 3.1. Перспективні напрями політики зайнятості. 3.2. Перелік використаної літератури. 1. Вступ. 1.1. Специфіка ринку зайнятості України. Проблема державного правового регулювання ринку зайнятості актуальна не лише для України. В умовах подальшого розвитку науково-технічного прогресу,
  

• Правове регулювання ЗЕД
  План 1. Основні положення закону України “Про Зовнішньоекономічну діяльність” 2. Положення про форму та зміст зовнішньоекономічного договору. 1. Міжнародне економічне співробітництво є одним із головних факторів розвитку економіки кожної країни. Економічні та правові основи діяльності (ЗЕД) в Україні регламентовані Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 p. У цьому законі ЗЕД потрактована як діяльність суб'єктів господарської діяльності країни та відповідних іноземних суб'єктів, заснована на взаємовигідних відносинах між ними. ЗЕД передбачена як на території України, так і за її межами (ст. 1 Закону). Під господарською діяльністю розуміють «будь-яку діяль­ність, у тому числі підприємницьку, пов'язану з
  

• Правове регулювання земельних і сільськогосподарських відносин
  Особливості земельних і сільськогосподарських відносин Земельні і сільськогосподарські відносини посідають особливе місце в історії нашої держави. Наші пращури здавна займалися землеробством, котре переважало над всіма іншими видами сільськогосподарської діяльності. Проблеми земельних відносин знайшли своє відображення у найдавнішій пам’ятці вітчизняної правової культури – “Руській Правді”. Згодом протягом багатьох століть процес становлення демократії проходив під гаслом “Земля і воля”, що добре Вам відомо з курсу вітчизняної історії. Специфіка земельних відносин визначається тим, що земля займає домінуюче положення серед природних компонентів. Щоб переконатися у цьому, уявіть лише природу без землі або принаймі річку без берегів. Земля – об’єкт, обмежений у просторі.
  

• Правове регулювання земельної реформи в Україні
  Становлення і розвиток українського земельного права після проголо­шення незалежності України зумовлений формуванням і розвитком право­вої системи України, спрямованої на забезпечення широкомасштабної еко­номічної реформи та її складової частини — земельної реформи. У цьому напрямі формувалося законодавство щодо економічного блоку відносин, які утворювалися в процесі реформування економіки. Як відомо, в Україні. Російській Федерації та інших країнах СНД економічні реформи почали здійснюватися з 1990 р., головними елементами яких були перехід від плано­во-регулюючої до ринкової економіки; роздержавлення економіки; прива­тизація державного майна; розвиток підприємництва на базі різних форм власності і розширення господарської самостійності підприємств: розвиток корпоративних форм господарювання
  

• Правове регулювання зовнішньоекономічних консигнаційних і концесійних угод
  ПЛАН 1. Основні типи і переумови застосування консигнаційних угод, їх правове регулювання 2. Концесійні угоди, особливості їх укладання і питання правового регулювання Список використаної літератури 1. Основні типи і переумови застосування консигнаційних угод, їх правове регулювання Договір консигнації являє собою різновид договору комісії. Він передбачає, що експортер (консигнант) постачає товар на склад посередника (консигнатора) для подальшої реалізації їх на ринку консигнатора протягом певного терміну. Консигнатор здійснює платежі консигнанту по мірі пеалізації товару зі складу. Нереалізовані товари посередник має право повернути
  

• Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
  План 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її регулювання 2. Правовий режим іноземних інвестицій 3. Правовий режим вільних економічних зон 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її регулювання Законом України "Про економічну самостійність України" від З серпня 1990 р. встановлено, що Україна самостійно здійснює керівництво зовнішньоекономічною діяльністю, бере безпосередню участь у міжнародному поділі праці та розвиває економічне співробітництво з іншими державами на основі принципів заінтересованості, рівноправності і взаємної вигоди. Підприємства і організації мають право вступати у прямі господарські зв'язки та співробітничати з підприємствами та організаціями інших держав, створювати
  

• Правове регулювання зовнішньої торгівлі
  ПЛАН 1. Поняття зовнішньої торгівлі та її види. 2. Зовнішньоекономічний договір (контракт). 3. Джерела регулювання зовнішньоекономічних угод. 4. Відповідальність в зовнішньоекономічний діяльності. 5. Правове регулювання реклами. 1. Поняття зовнішньої торгівлі та її види. Зовнішня торгівля – це один із видів зовнішньоекономічної діяльності – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, яка має місце як на території України, так і за її межами і яка зводиться до посередництва між виробниками і споживачами по здійсненню угод купівлі-продажу товарів. Зовнішня торгівля поділяється: Ввізну (імпортну) - яка здійснюється між іноземними виробниками і вітчизняними
  

• Правове регулювання інвестиційної діяльності
  ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТУВАННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ Інвестування за межі України може здійснюватись у вигляді майнових цінностей та грошових коштів. Роз­глянемо кожен з цих видів інвестування окремо. Резиденти можуть інвестувати майнові цінності за межами України з метою: • внесення до статутних фондів підприємств, створе­них за кордоном; • закріплення за філіалами, представництвами й ін­шими відокремленими підрозділами для виконання по­кладених на них завдань. Інвестиції за кордон можуть здійснюватися у вигляді майнових прав та майна, крім сировини, комплектуючих ви­робів і запасних частин, товарів народного споживання, а також таких, які відповідно до чинного законодавства від­несено до високоліквідних і стосовно експорту яких пере­дбачено ліцензування,
  

• Правове регулювання лісокористування в сільському господарстві
  Досі йшлося про використання окремих видів природних ресур­сів у сільському господарстві. Далі розглянемо використання при­родних комплексів, тобто екосистем. Природноресурсове право знає правове регулювання використання різних природних ком­плексів: природно-заповідного фонду, водно-болотних угідь, рекреаційних і курортних зон тощо. Але зазначені природні комплек­си мають здебільшого природоохоронний характер і їх правовий режим передбачає обмеження сільськогосподарської діяльності. Окремим видом природних комплексів € ліс, оскільки лісове зако­нодавство регулює сільськогосподарську діяльність у лісах. Важли­вим актом у цій царині є Лісовий кодекс (ЛК) України. Стаття З ЛК так визначає поняття лісу: це — сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин,
  

• Правове регулювання ліцензування господарської діяльності
  Правове регулювання ліцензування господарської діяльності здійснюється Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», прийнятим 01.06.2000 (ВВР, 2000, №36, ст. 299)і Даний Закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування. Дія Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання. Ліцензування банківської діяльності, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування каналів мовлення, ліцензування у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії, ліцензування у сфері інтелектуальної власності здійснюється згідно з законами, що регулюють
  

• Правове регулювання міжнародних договорів купівлі-продажу товарів
  Зовнішньоекономічна діяльність припускає активний пошук партнерів за рубежем. Проте навіть успішний пошук закордонного партнера, готового налагодити перспективні взаємовигідні відносини, залишиться безрезультатним, якщо не буде укладений відповідний контракт. У міжнародній комерційній практиці контрактом називають договір закупівлі-продажу товарів у матеріально-речовинній формі. Це документ, що оформляє зовнішньоторговельну операцію, містить письмову домовленість сторін про постачання товару: зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця і зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього необхідну грошову суму або зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної операції. При укладенні зовнішньоторговельного контракту сторони повинні обумовити, право
  

• Правове регулювання міжнародних перевезень
  План Вступ 1. Правове регулювання міжнародних перевезень. 2. Міжнародні транспортні організації: а) історія створення першої транспортної організації; б) мета та завдання міжнародних транспортних організацій. Висновок Список використаної літератури Вступ. Сучасний етап розвитку економіки України пов'язаний з переходом до ринкових відносин, характеризується підвищенням соціальних, ор­ганізаційних, екологічних та технологічних вимог щодо функціонування і розвитку транспортного комплексу. Схильність до співробітництва в різ­них галузях суспільного виробництва і соціальній сфері викликає необ­хідність удосконалення міжнародних перевезень та зміцнення позицій вітчизняного перевізника на транспортних ринках. Економічна
  

• Правове регулювання міжнародно-транспортних перевезень
  ПЛАН Вступ 1. Основи міжнародно-правового регулювання залізничного транспорту 2. Регулювання міжнародних авіаційних перевезень 3. Правове регулювання перевезень автомобільних транспортом 4. Регулювання морських міжнародних перевезень Висновки Список використаної літератури Вступ Економічні відносини між державами та їх юридичними й фізичними особами без застосування транспорту неможливі. Конвенції та інші міжнародно-правові акти у сфері транспорту створюють уніфіковане право і зменшують застосування до перевезень колізійних норм. Транспорт є основною сполучною ланкою між продавцем
  

• Правове регулювання окремих видів господарських договорів Договір купівлі-продажу (ст.ст. 224-240 ЦК України)
  Договір купівлі-продажу один з найбільш поширених договорів, що укладаються як фізичними так і юридичними особами, За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується передати майно і сплатити за нього певну грошову суму (ціну). Істотними умовами даного договору є майно - товар і ціна. Сторонами договору є продавець і покупець, якими можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи. Товаром може бути любе майно, не вилучене з цивільного обороту. Товаром може бути також майно, якого в момент укладання договору ще не має в натурі, наприклад майбутній врожай. Договір купівлі-продажу може укладатись у різних формах; усна, письмова, нотаріально-посвідчена. Якщо момент укладання і виконання договору співпадають, його
  

• Правове регулювання оренди державного та комунального майна
  План 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди 2. Сторони в договорі оренди 3. Порядок укладення договору оренди 4. Умови договору оренди 5. Припинення договору оренди 6. Правове регулювання лізингових операцій в Україні 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди Одним з напрямів підвищення ефективності використання майна державних підприємств та організацій у сучасних умовах є передача його в оренду фізичним і юридичним особам. За допомогою оренди реалізуються як інтереси власника щодо отримання доходу з наявних у нього виробничих фондів, так і інтереси орендаря, який, не обтяжуючи себе щоразу придбанням необхідного обладнання, устаткування тощо у власність, має
  

• Правове регулювання охорони і раціонального використання земель
  ЗМІСТ Вступ 3 Розділ 1: Поняття і зміст правової охорони і раціонального використання земель…………………….7 1.1 Земля як об’єкт правового регулювання .7 1.2 Поняття, завдання та зміст охорони і раціонального використання земель 13 1.3Організаційно-правові заходи охорони земель .21 Розділ 2: Функції державного управління в галузі охорони і раціонального використання земель………………….29 2.1 Загальна характеристика управління
  

• Правове регулювання підприємництва в Україні
  ПЛАН. Вступ . 4 І. Законодавче регулювання діяльності підприємств і підприємництва 5 § 1. Закон України про підприємства від 27.03.91 5 § 2. Закон України про підприємництво . 10 § 3. Економічна свобода підприємств . 13 ІІ. Підприємство як основна господарська одиниця макроекономіки . 16 § 1. Соціально-економічні й організаційні форми підприємства, його трудовий колектив . 16 § 2. Внутрішньогосподарська структура підприємства й оборот його виробничих фондів . 19 § 3. Види підприємств і їхній розвиток в умовах ринку . 23 ІІІ. Е Економічна свобода підприємств і підприємництво. Управління підприємством у сучасних умовах . 26 § 1. Управління підприємством, його господарська, економічна і соціальна діяльність . 26 §
  

• Правове регулювання приватизації майна
  Правове регулювання приватизації здійснюють закони України «Про приватизацію державного майна», "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" «Про Державну програму приватизації», «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та інші нормативні акти. За законом України «Про приватизацію державного майна» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, № 24, ст. 348 приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
  

• Правове регулювання страхової діяльності
  План 1. Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність 2. Правове становище учасників страхової діяльності 3. Державний нагляд за страховою діяльністю 1. Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність В умовах функціонування ринкової економіки, основу якої становить господарська (підприємницька) діяльність з використанням різних форм власності, та механізму державного регулювання відносин у сфері економіки потреба суб'єктів господарської діяльності у захисті своїх майнових прав та охоронюваних законом інтересів від різноманітних ризиків зростає. Інтерес у створенні адекватного розвиненим економічним відносинам ринку страхових послуг проявляють
  

• Правове регулювання цін та ціноутворення
  План 1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення 2. Умови здійснення підприємництва 3. Правове регулювання контролю 1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення Основу ціни як економічної категорії становить вартість товару, величина якої визначається суспільне необхідними затратами праці. Як зазначав відомий український економіст М. І. Туган-Барановський, "ціна вільно виробленого товару визначається тими видатками на його виробництво, які дають змогу виробити товару стільки, скільки його потребує ринок". Разом з тим ціна є вираженням узгодженого продавцем і покупцем грошового або іншого майнового еквівалента, який покупець згоден заплатити за переданий йому товар (роботи,
  

• Правове регулювання: поняття, предмет, засоби, стадії, типи, механізм
  ПЛАН Стор. Вступ . 2 1. Правове регулювання . 5 Поняття та предмет правового регулювання 5 Засоби правового регулювання 7 Стадії правового регулювання . 10 Типи правового регулювання . 15 2. Поняття і основні елементи механізму правового регулювання 16 Висновки 28 Список використаної літератури . 30 Вступ Правове регулювання у суспільстві - важлива умова створення стабільного правового порядку, а також органів, інститутів і установ, здатних забезпечити захист і охорону від порушень тих прав і законних інтересів громадян та інших осіб, що закріплені діючими нормами права. Загальні соціальні цілі правового регулювання переслідують досягнення соціально корисних
  

• Правове становище виробничих сільськогосподарських кооперативів
  План Вступ - 3 Розділ І Виробничі сільськогосподарські кооперативи як вид сільськогосподарських кооперативів. 1.1 Поняття виробничих сільськогосподарських кооперативів. - 5 1.2 Правові засади діяльності виробничих сільськогосподарських кооперативів. - 10 1.3 Істотні ознаки виробничих сільськогосподарських кооперативів - 14 Розділ ІІ Порядок створення виробничих сільськогосподарських кооперативів. 2.1 Порядок державної реєстрації виробничих сільськогосподарських кооперативів. - 17 2.2 Органи управління виробничих сільськогосподарських кооперативів. - 21 2.3 Порядок припинення діяльності виробничих сільськогосподарських кооперативів. - 26 Розділ ІІІ
  

• Правове становище господарських судів
  1 Господарський суд, система і компетенція його органів Відповідно до закону «Про судоустрій України» в Україні” діють: · Вищий господарський суд України; · сім апеляційних спеціалізованих судів; · місцеві господарські суди Автономної Республіки Крим, · областей, міст Києва та Севастополя. Вищий господарський суд: 1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; 2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; 3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою . однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення
  

• Правове становище інших господарських товариств
  План 1. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю 2. Повне товариство 3. Командитне товариство 1. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю Одним з найпоширеніших видів господарських товариств в економічній сфері України є товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Називаючи цей вид товариства "товариством з обмеженою відповідальністю", законодавець не має на увазі
  

• Правове становище потерпілого за кримінальним правом України
  ЗМІСТ Вступ. 3 1. Підстави та процесуальний порядок визнання особи потерпілою у кримінальному процесі України. 6 2. Представники потерпілого у кримінальному процесі 8 3. Поняття характеру шкоди, завданої злочином потерпілому. 13 3.1. Поняття майнової шкоди, завданої злочином потерпілому. 13 3.2. Поняття моральної шкоди, завданої злочином потерпілому. 17 3.3. Поняття фізичної шкоди, завданої злочином потерпілому. 22 4. Потерпілий у стадіях порушення, попереднього розслідування та судового провадження кримінальної справи. 23 5. Доказування у кримінальному процесі характеру і розміру шкоди, завданої злочином потерпілому. 30 Висновок. 32 Список використаної літератури. 33
  

• Правове становище селянського (фермерського) господарства
  ПЛАН Стр. 1. Загальна характеристика законодавства про селянське (фермерське) господарство. . . . . 3 2. Поняття селянського (фермерського) господарства та його правові ознаки. . . . . 6 3. Порядок створення селянського (фермерського) господарства і його державної реєстрації. . . . . 7 4. Порядок надання земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства. . . . . 8 5. Майнові відносини у селянському (фермерському) господарстві. . . . .10
  

• Правовий захист неповнолітніх, які вступили у конфлікт із законом
  Адміністративне правопорушення - протиправна винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Злочин — передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), яке посягає на державний устрій України, її політичну і економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а також інше небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок. Покарання – захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає у передбаченому законом позбавленні
  

• Правовий захист працівників податкової служби
  Правове регулювання безпеки особового складу розроблено досить широко і дозволяє забезпечити надійний правовий захист життя, здоров'я, майнових і особистих інтересів працівника податкової служ­би та його близьких, якщо цими нормами законодавства керуватись юридичне грамотно і вміло. Правовий захист працівників податкової служби неможливий без законодавчої правової бази, нормативних актів, реалізації орга­нізаційно-профілактичних заходів та засобів, програм, планів, наказів та інших управлінських рішень. Заходи забезпечення правового захисту працівників податкової служби здійснюються на основі Конституції України та Законів Ук­раїни, зокрема таких, як Закон "Про державну податкову службу", "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про
  

• Правовий режим майна та земель особистого селянського господарства
  Правовий режим майна особистого селянського господарства До майна, яке використовується для ведення особистого селян­ського господарства, належать житлові будинки, господарські бу­дівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та облад­нання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські твари­ни й птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сіль­ськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства. Своєрідною основою майна особистого селянського господарс­тва є садиба. Відповідно до ст. 381 ЦК вона являє собою земельну ділянку разом із розташованими на ній житловим будинком, гос­подарсько-побутовими будівлями, наземними й підземними кому­нікаціями, багаторічними насадженнями.
  

• Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу
  За Законом України від 7 лютого 1991 р. "Про власність" і ГК кооперативи є суб'єктами права колективної власності, що дає можливість розвиватися різним формам господарювання, основою яких є власність колективу на засоби виробництва, вироблену про­дукцію, одержані прибутки тощо. Особливість колективної власності полягає в тому, що вона на­лежить кожному кооперативу як окремому власнику. Суб'єктом права власності є не кожен член кооперативу зокрема, а коопера­тив в цілому як юридична особа. Сьогодні, коли в основному за­вершено паювання майна колективних агроформувань, колективна власність значною мірою набуває характеру спільної сумісної чи спільної часткової. Кооперативна відзначається тим, що її об'єктом можуть бути грошові та майнові внески членів кооперативу. Закон
  

• Правовий режим майна та особливості здійснення господарської діяльності державними й комунальними сільськогосподарськими підприємствами
  За ст. 139 ГК майном є сукупність речей та інших цінностей (зокрема нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються суб'єктами господарювання та відображаються в їхньому балансі або враховуються в інших перед­бачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Правовий ре­жим майна державного (комунального) унітарного сільськогоспо­дарського підприємства визначають встановлені правовими норма­ми структура цього майна, порядок його придбання, використання й вибуття, а також звернення на нього стягнень кредиторів. Залежно від тієї економічної форми, якої набуває майно в про­цесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності нале­жать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Фон­ди — це однорідні за економічними ознаками
  

• Правовий статус Антимонопольного комітету України
  ПЛАН 1. Поняття Антимонопольного комітету України, особливості його статусу 2. Основні функції Антимонопольного комітету України 3. Система органів Антимонопольного комітету України Використана література 1. Поняття Антимонопольного комітету України, особливості його статусу Контроль за дотримання антимонопольного законодавства та законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється Антмонопольним комітетом України. Його правове становище визначене законами "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", “Про захист економічної конкуренції” та "Про Антимонопольний комітет України", а процесуальна діяльність щодо розгляду справ
  

• Правовий статус акціонерних товариств
  План 1. Поняття та юридичний статус акціонерного товариства 2. Засновники, учасники та порядок створення акціонерного товариства 3. Майно та майнові права в акціонерному товаристві 4. Правовий режим акцій 5. Правовий режим дивідендів 6. Управління акціонерним товариством 1. Поняття та юридичний статус акціонерного товариства Господарські статутні товариства кваліфіковано законом як організаційно-правову форму підприємства, заснованого на колективній власності. Ця форма має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства діють на основі Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 p., який визначає
  

• Правовий статус господарських судів
  Однією з необхідних умов успішного функціонування всіх елементів створюваного в Україні ринкового механізму є за­конність і дисципліна в діяльності суб'єктів господарювання. У процесі господарювання між підприємствами, державни­ми та іншими органами виникають, функціонують та припиня­ються численні господарські відносини. Ринковий механізм, як і будь-яке інше складне явище, не може розвиватися без зіткнень і конфліктів, що призводять до суперечностей між суб'єктами господарської діяльності. Такі суперечності між підприємства­ми, організаціями, державними та іншими органами стосовно їхніх прав та обов'язків у господарських відносинах називають­ся господарськими спорами. Саме ці господарські спори і є пред­метом розгляду та вирішення господарських судів. Господарські
  

• Правовий статус держави як суб’єкта міжнародного права
  Суб'єкт міжнародного права - це носій міжнародних прав і обов'язків, що виникають відповідно до загальних норм міжнародного права або розпорядженнями міжнародно-правових актів; чи обличчя (у збірному змісті), поводження якого прямо регулюється міжнародним правом і яке вступає (може вступати) у міжнародні публічні відносини. Відповідно, міжнародна правосуб'єктність - юридична здатність особи бути суб'єктом міжнародного права. Міжнародна правосуб'єктність по своєму походженню поділяється на фактичну і юридичну. Існують тому дві категорії суб'єктів МП: первинні (суверенні) і похідні (несуверенні). Основним суб'єктом міжнародного права є держава. У міжнародно-правовій літературі здавна використовується поняття держави, що включає в себе три основних компоненти - суверенну владу,
  

• Правовий статус іноземців в Україні
  Конституція України розмежовує поняття «іноземець» та «особа без громадянства», відносячи до перших фактично лише іноземних громадян (ст. 26). Отже, згідно з Конституцією України іноземець - це будь-яка особа, яка проживає або перебуває на території України, не є громадянином України і має докази своєї належності до громадянства (підданства) іноземної держави. Відповідно, особи без громадянства - це особи, які проживають або перебувають на території України і не є громадянами України та не мають достовірних доказів своєї належності до громадянства (підданства) іноземної держави. Правовий статус іноземців в Україні визначають Конституція України, Закон України «Про правовий статус іноземців» від 4 лютого 1994 р. (зі змінами), Закон України «Про
  

• Правовий статус особи в зарубіжних країнах
  План лекції. 1. Зміст правового статусу особи. 2. Політичні права і свободи громадянина. 3. Особисті права і свободи людини. 1. Становище індивіда в суспільстві, відображене і закріплене в основному законі, визначається як конституційний статус особи. Його зміст насамперед виявляється в інституті громадянства, принципах і власне конституційних правах і свободах. Права людини і громадянина в конституційній теорії і практиці нерідко ототожнюються відповідно з особистими і політичними правами. Дуалізм особистих та політичних прав і свобод як прав людини і громадянина має певне загальнополітичне і конституційне значення. На основі аналізу розмежування цих прав і свобод та з урахуванням практики їх реалізації можна зробити висновки щодо характеру співвідношення суспільства
  

• Правовий статус пацієнта
  Рух за права людини у світі, не залишаючи поза увагою правового статусу пацієнта, набув свого значення з 1945 року, коли Хартія країн членів ООН підтвердила віру в ці фундаментальні права. Взаємини медичних фахівців і пацієнтів, включно до початку 70-х років 20 століття, в основному були визначені правилами медичної етики. Проте, в подальшому спостерігається зміщення акценту в сторону правових положень та зростанням уваги до цієї проблеми з боку міжнародної спільноти. Міжнародне регулювання в галузі правового статусу пацієнта у цей період часу здійснювалося таким законодавством: Загальна Декларація прав людини 1948, Міжнародна
  

• Правовий статус підприємств
  План 1. Поняття підприємства 2. Організаційно-правові форми підприємств 3. Створення підприємства 4. Установчі документи підприємства 5. Державна реєстрація підприємства 6. Припинення діяльності підприємства 1. Поняття підприємства Домінуюче місце серед суб'єктів господарського права належить такому суб'єктові, як підприємство. Це зумовлено особливими економічними і соціальними функціями підприємства в економічній системі, а саме функціями товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у продукції, роботах та послугах. Тому законодавчий інститут підприємства або господарюючого суб'єкта є центральною частиною системи господарського права України, його правовою
  

• Правовий статус підприємств та їх організаційно правові форми
  З М І С Т 1. Поняття підприємства і його організаційно-правові форми. – 3 2. Умови створення підприємств. – 5 3. Види підприємств та їх характеристика. – 7 4. Господарська, економічна і спеціальна діяльність підприємств. – 9 5. Ліквідація і реорганізація підприємства. – 11 Література – 14 1. Поняття підприємства і його організаційно-правові форми. Основними законодавчими актами , які регулюють підприємництво в Україні є ЗУ «Про підприємництво» ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 14, ст.168, вводиться в дію Постановою ВР N 785-XII від 26.02.91, ВВР, 1991, N 14,
  

• Правовий статус підприємств та їх організаційно правові форми.
  З М І С Т 1. Поняття підприємства і його організаційно-правові форми. 2. Умови створення підприємств. 3. Види підприємств та їх характеристика. 4. Господарська, економічна і спеціальна діяльність підприємств. 5. Ліквідація і реорганізація підприємства. Література 1. Поняття підприємства і його організаційно-правові форми. Основними законодавчими актами , які регулюють підприємництво в Україні є ЗУ «Про підприємництво» ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 14, ст.168, вводиться в дію Постановою ВР N 785-XII від 26.02.91, ВВР, 1991, N 14, ст.169 ), та ЗУ «Про
  

• Правовий статус повного товариства
  Повне товариство Повним товариством згідно зі ст. 66 Закону України "Про господарські товариства" визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Повне товариство створюється і діє на підставі установчого договору (статуту цей вид товариства не має). Крім загальних вимог щодо змісту установчих документів господарських товариств, установчий договір про повне товариство повинен визначати розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення вкладів, форму участі у справах товариства. Такі вимоги випливають з особливого характеру товариства, зокрема з ведення його
  

• Правовий статус президенту України, адміністрація президента, РНБО
  План 1. Правовий статус Президента України. 2. Порядок, умови обрання та припинення повноважень Президентка України. 3. Адміністрація Президента України. 4. Рада національної безпеки і оборони України. У кожній державі існує інститут глави держави. Глава держави — це особа, яка формально посідає вище місце у структурі державних інститутів і одночасно здійснює функцію представництва самої дер­жави загалом. Главою нашої держави є її Президент. Термін "президент" похо­дить від латинського praesidentis, що означає "той, хто сидить попе­реду". Пост президента у сучасному вигляді вперше виник у США в 1787 р. У Європі пост президента вперше було запроваджено у Франції та Швейцарії у 1848 р. На сьогодні у світі з більш як 180 країн — членів ООН понад
  

• Правовий статус релігійних організацій
  Правовий статус релігійних організацій визначається законом «Про свободу совісті та релігійні організації». Церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення
  

• Правовий статус суддів України
  1. Суддя – основний носій судової влади. 2. Гарантії незалежності суддів. 3. Матеріальне та соціальне забезпечення суддів. 4. Кваліфікаційні комісії суддів, їх система і завдання. Кваліфікаційна атестація та кваліфікаційні класи суддів. 5. Дисциплінарна відповідальність суддів. І. Правовий статус суддів - це сукупність їх прав та обов’язків, закріплених та гарантованих законом. Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді, а в окремих випадках передбачених законом присяжні та народні засідателі. Однак розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюють лише професійні судді, які є носіями судової влади в Україні. Характеризуючи статус суддів слід враховувати встановлене
  

• Правовий статус та повноваження Вищої ради юстиції
  ПЛАН Вступ 1. Формування нового інституту в системі правосуддя – Вищої ради юстиції. 2. Статус Вищої ради юстиції. 3. Особливості формування складу ради. 4. Основні повноваження спеціального конституційного органу. Висновок. Література. ВСТУП. В зв’язку з прийняттям Основного Закону України – Конституції України в якій стаття 6 визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Принцип поділу влад зумовлений недопущенням узурпації влади однією з гілок. У незалежному судо­чинстві суддям відводиться особлива роль, адже, на відміну від
  

• Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю
  Одним з найпоширеніших видів господарських товариств в економічній сфері України є товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ). Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. За своїми правовими характеристиками ТзОВ належить до об’єднань капіталів, але має деякі елементи особових (персональних) відносин між учасниками. ТзОВ може складатися з двох і більше учасників. Закон не обмежує максимальну кількість його учасників, але практика діяльності подібних товариств свідчить, що число їх учасників не повинно перевищувати 50 осіб. В середньому ж кількість членів ТзОВ коливається від 2 до 5 осіб.
  

• Правові акти державного управління
  Поняття правових актів державного управління. Іс­нування суспільства і держави, уся організація суспільного життя немислимі без повсякденної державно-владної ді­яльності з управління економікою, адміністративно-пра­вовою сферою, соціально-культурним будівництвом, між­галузевими зв'язками. Неодмінним інструментом, за допомогою якого держа­ва здійснює управління, є правові акти державного управ­ління. З ними пов'язане здійснення державних функцій і розв'язання будь-якої соціальної проблеми. Саме в них міститься переважна частина всіх наявних у державі пра­вових приписів, які поширюються практично на всі дер­жавні органи, недержавні структури, посадових осіб чи громадян. Здійснюючись повсюдно, на різних рівнях керівництва, великою кількістю державних органів, акти
  

• Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
  ПЛАН 1. Система екологічного законодавства України. 2. Право власності на природні ресурси. 3. Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища. 4. Основні принципи Охорони навколишнього середовища. 5. Екологічні права та обов’язки громадян щодо охорони навколишнього середовища. 6. Види використання природних ресурсів. 7. Відповідальність за порушення законодавства, про охорону навколишнього природного середовища. Починаючи писати реферат, слід зазначити, що наука екологія має дуже давню передісторію. Тобто виникла вона ще у роки до нашої ери, з появою відомостей про спосіб життя, залежність від зовнішніх умов та характеру розподілу рослин і тварин. Хоч не під такою назвою, та все ж ще в працях Аристотеля
  

• Правові аспекти соціоекології
  План: 1. Поняття і система соціоекологічного права. 2. Головні джерела соціоекологічного права в Україні. 3. Правова охорона земельних ресурсів. 4. Правовий режим природно-заповідного фонду України. 5. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього середовища. Поняття і система соціоекологічного права. Головною метою прикладних соціоекоогічних досліджень є створення ефективної системи управління якістю навколишнього середовища в межах соціоекосистем різного ієрархічного рівня. Така система управління
  

• Правові аспекти функціонування українсько-німецьких зв’язків
  Порівнюючи з іншими західними державами, Німеччина почала приділяти Україні значно більше уваги ще тоді, коли на офіційному рівні про її державну незалежність ще навіть не йшлося. Бонн був першою столицею Заходу, яка відкрила Генеральне консульство своєї держави у Києві 1 серпня 1989 р. Після проголошення незалежності України Німеччина у числі перших держав світу 26 грудня 1991 р. визнала нашу країну. Першим серед зарубіжних керівників, які відвідали Україну з офіційним візитом, був тогочасний віце-канцлер ФРН Г.-Д.Геншер. Дипломатичні відносини між незалежною Україною та об’єднаною Німеччиною офіційно було встановлено 17 січня 1992 р. Послом у нашій країні був призначений відомий дипломат граф Хеннеке фон Бассевітц, перший в Україні посол іноземної держави. Його наступником на цьому
  

• Правові відносини в суспільстві
  План. 1. Визначення і суть правових відносин у суспільстві. 2. Склад правових відносин. 3. Юридичні факти, на основі яких виникають і змінюються правові відносини. 4. Визначення правосвідомості, що виражає відношення людей до права. Поділ права на об’єктивне і суб’єктивне має не лише теоретичне, а й важливе практичне значення. Воно проявляється в виникненні та реалізації правових відносин. Правові відносини – це суспільні відносини, врегульовані правом, і виражені у взаємних правах та обов’язках суб’єктів права, якими можуть бути як громадяни (фізичні особи), так і організації чи установи (юридичні особи). Правові відносини завжди виступають як відносини між конкретними людьми
  

• Правові відносини. Юридичні факти
  План І. Вступ ІІ.1. Поняття і риси правових відносин. 2. Правові відносини, їх види. 3. Суб’єкт правовідносин. Юридична особа. а) суб’єктивні права, юридичні обов’язки суб’єктів права; б) об’єкти правових відносин поняття і їх види. 4. Юридичні факти а) Класифікація юридичних факторів. ІІІ. Висновок ІV. Список використаної літератури. Вступ Люди в процесі свого життя і діяльності вступають один з одним у численні взаємини. Такі відносини бувають різного типу. Зокрема, суспільні відносини можна розділити на матеріальні й ідеологічні. Матеріальні спрямовані на підтримку існування людини. Ідеологічні – це лише надбудова над першими. Відносини між людьми, що залежать від
  

• Правові відносини: поняття, склад, елементи, види
  ПЛАН ВСТУП І. Правові відносини: а) загальна характеристика правових відносин; б) ознаки. ІІ. Складові елементи правових відносин: а) суб’єкти правових відносин, юридичні властивості суб’єктів, види суб’єктів; б) об’єкти правових відносин, види об’єктів; І. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ: а) загальна характеристика правових відносин. В суспільстві існує багато різних відносин: економічні, моральні, політичні, юридичні, культурні, духовні та інші. Отже суспільство є сукупністю відносин наслідок взаємодії людей. При цьому всі види і форми відносин, виникаючих в суспільстві, являються суспільним
  

• Правові засади економічної конкуренції в Україні
  Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції Функціонування ринкових відносин, в основі яких лежить багатоукладна економіка, передбачає створення для суб'єктів господарювання рівних можливостей, їх змагальність, тобто здорову конкуренцію, яка належним чином впливає на стимулювання виробництва саме тих товарів, яких потребує споживач. Закон України «Про захист економічної конкуренції» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 12, ст.64 ) визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Законодавство про захист економічної конкуренції грунтується на нормах,
  

• Правові засади захисту економічної конкуренції в Україні
  План 1. Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію 2. Правове становище Антимонопольного комітету 3. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання 4. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції 1. Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію Функціонування ринкових відносин, в основі яких лежить багатоукладна економіка, передбачає створення рівних можливостей для суб'єктів господарської діяльності, а також їх конкуренцію, під якою розуміється змагальність суб'єктів господарювання, коли їхні самостійні дії обмежують можливості
  

• Правові засади приватизації державного та комунального майна
  План 1. Поняття та головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію 2. Об'єкти приватизації 3. Суб'єкти приватизації 4. Приватизаційний процес 5. Способи приватизації 6. Договірні відносини приватизації 1. Поняття та головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію Поняття приватизації вживається в економічному і формально-юридичному розумінні. В економічному аспекті приватизація означає перетворення (трансформацію) державних засобів виробництва та іншого майна на недержавні, тобто (згідно із Законом України "Про власність") на приватну чи колективну власність. Отже, в економічному значенні сутність приватизації полягає у зміні
  

• Правові засади реорганізації та ліквідації сільськогосподарських кооперативів
  З точки зору наслідків, викликаних припиненням юридичної особи, розрізняють дві форми цього припинення: 1) реорганізацію; 2) ліквідацію. Реорганізація кооперативу — це форма його припинення як юридичної особи з переходом його справ (прав і обов'язків) та майна в порядку правонаступництва до інших осіб. Реорганізація кооперативу не означає припинення тієї діяльності, для здійснен­ня якої він був створений. Не ліквідується і його майно. Але суб'єктом прав на майно і суб'єктом відповідної діяльності, а також пов'язаних з нею обов'язків стає правонаступник — інший коопе­ратив як юридична особа. Організаційними формами реорганізації можуть бути: злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення. Останні можна поді­лити на 2 групи: 1) за яких кооператив припиняється як юридична
  

• Правові засади управління економікою
  ПЛАН 1. Необхідність і характер державного управління економікою 2. Зміст державного керівництва у сфері економіки 3. Система центральних і місцевих органів управління у сфері економіки, їх компетенція 4. Правові засади організації управління економікою 5. Державний контроль і нагляд у сфері економіки § 1. Необхідність і характер державного управління економікою З усіх галузей і сфер, що регулюються адміністративно-пра­вовими нормами, найбільш складними є ті, які належать до економі­ки. Формування Україною власної економічної політики пов'язуєть­ся з визначенням головних її напрямів на основі принципів демократії, свободи підприємництва і відкритості для інтеграції у світове еконо­мічне співтовариство. Ефективна національна економіка
  

• Правові інститути
  Зміст. 1. Організаційно-правовий механізм захисту прав і свобод людини . 3 2. Правовий інститут омбудсмена за кордоном . 4 3. Специфіка українського інституту омбудсмена 5 Література 8 1. Організаційно-правовий механізм захисту прав і свобод людини Однією з найважливіших ознак правової держави, розвинутої демократії є реальне забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина. Нині в Україні існує гостра проблема гарантування цих прав і свобод. Вперше міжнародні акти, присвячені даному питанню, були ратифіковані
  

• Правові інститути та галузі права
  “Основні принципи міжнародного права” Зовнішня політика - це загальний курс держави в міжнародних справах. Найважливішим засобом здійснення зовнішньої політики є дипломатія. Здійснення зовнішньої політики і дипломатія повинні випливати міжнародному праву. Фундатори ООН ставили перед собою задачу “створити умови, при яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов'язань, що випливають із договорів і інших джерела міжнародного права” (преамбула Статуту ООН). Міжнародне право зазнає впливу від зовнішньої політики, що проводиться державами. З іншого боку, міжнародне право серед інших чинників безпосередньо впливає на зовнішню політику держав у тому змісті, що вони повинні співстворюватися зі своїми зобов'язаннями по міжнародному праву. Сьогоднішній
  

• Правові наслідки визнання правочинів недійсними
  Зміст Вступ .3 1. Поняття та види недійсних угод 4 2. Загальні та спеціальні наслідки визнання правочинів недійсними .8 3. Наслідки недодержаня форми, суб’єктного складу, волевиявлення, змісту правочинів .14 Висновки .22 Список використаних джерел 24 Вступ Дії як акти поведінки людини (окремої особи, наділеною волею і здатністю виявляти цю волю) є предметом вивчення психології або інших наук про людину. В тому ж випадку, коли волевиявлення відбувається у взаємодії, спілкуванні однієї людини з іншими, що призводить до суспільних відносин, дії можуть викликати і юридичний інтерес, причому такий інтерес можуть викликати не лише протиправні, а й правомірні дії. Під
  

• Правові наслідки засудження особи за межами України
  1. Вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за злочин, вчинений за межами України, та знову вчинили злочин на території України. 2. Відповідно до частини першої цієї статті рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання. 1. У ч. 1 ст. 9 визначено сукупність умов, за яких правові наслідки вироку суду іноземної держави можуть бути враховані в Україні: 1) особою раніше вчинено злочин за межами України; 2) за цей злочин вона засуджена судом іноземної держави; 3) ця особа вчинила новий злочин на території України.
  

• Правові наслідки невиконання або неналежного виконання цивільного обов’язку
  1. Санкції за невиконання або неналежне виконання цивільного обов’язку. 2. Поняття, види та форми цивільно-правової відповідальності. 3. Підстави (умови) цивільно-правової відповідаьності. 4. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності. 1. - У разі невиконання або неналежного виконання цивільного обов’язку до його порушника може бути застосовано цивільно-правову санкцію. - Цивільно-правова санкція- це негативний правовий наслідок, встановлений нормою цивільного права, що застосовується до правопорушника у разі невиконання або неналежного виконання цивільного обов’язку. - За змістом та порядком застосування виділяються три види цивільно-правових санкцій: - примусове виконання добровільно невиконаного
  

• Правові основи фінансового контролю в Україні. Позабюджетні кошти бюджетних установ, їх види та порядок використання. Правовий статус банків в Україні
  Зміст 1. Вступ 1. Правові основи фінансового контролю в Україні 1. Суть і призначення фінансового контролю 2. Види і методи фінансового контролю 3. Організація та органи фінансового контролю 2. Позабюджетні кошти бюджетних установ, їх види та порядок використання 3. Правовий статус банків в Україні 4. Висновок 5. Перелік використаної літератури Вступ За нинішніх умов основна увага в державному фінансовому контролі приділяється вчасності та повноті мобілізації коштів у державні фінансові ресурси, законності надходжень та видатків у всіх ланках державної
  

• Правові основи функціонування трубопровідного транспорту
  Зміст Вступ 1. Трубопровідний транспорт: поняття , структура системи та види. a) основні принципи державної політики у сфері трубопровідного транспорту; 2. Суб’єкти управління та контроль у сфері трубопровідного транспорту. 3. Відповідальність за порушення законодавства про трубопровідний транспорт. a) відшкодування шкоди та витрат; Висновок Використана література Вступ Об'єктивні
  

• Правові системи сучасності
  ЗМІСТ Вступ 1. Романо-германська правова родина 2. Родина загального права 2.1. Англійське право 2.2. Право США 3. Інші правові системи 3.1. Родина скандинавського права 3.2. Родина мусульманського права 3.3. Родина африканського права Висновок Список використаної літератури і джерел ВСТУП Кожне політичне суспільство, кожна держава виробляє своє власне право в залежності від властивих йому характеристик, стану його розвитку, його філософії, ідеології, вірувань і устремлінь. У певному змісті, право того чи іншого конкретного суспільства носить унікальний характер, будучи вираженням освоєної цим суспільством особливої концепції соціального порядку, а також підтвердженням того завдання, що суспільство
  

• Правові та організаційні проблеми формування підрозділів протидії корупції в органах Державної податкової служби України
  Історія підрозділів по боротьбі з корупцією на місцях у системі Державної податкової служби України нерозривно пов’язана зі становленням самої податкової служби. Тому доречним буде звернення до ретроспективного огляду та аналізу становлення податкової служби України. З перших днів розбудови незалежної України актуальним було і залишається формування цивілізованої податкової політики, реалізувати яку повинна спеціально створена система Державної податкової адміністрації. Першим кроком до створення такої системи було прийняття в липні 1990 року Постанови Ради Міністрів України “Про створення у складі Міністерства фінансів інспекції державних доходів”. Наступним етапом побудови податкової служби було прийняття 4 грудня 1990 року Закону України “Про державну податкову службу
  

• Правові умови та порядок створення сільськогосподарських кооперативів та їх статути
  Сільськогосподарський кооператив є юридичною особою, ко­ристується правами та виконує обов'язки, пов'язані з його діяль­ністю, має самостійний баланс. Його функціонування потребує дотримання всіх правових вимог і порядку створення, які передба­чено законодавством щодо юридичних осіб. Процедурі створення сільськогосподарського кооперативу присвячено спеціальний розділ II Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", в якому зазначаються загальні умови створення сільськогосподарських кооперативів, порядок їх держав­ної реєстрації, основний зміст статуту кооперативу, порядок його прийняття. Загальними умовами створення сільськогосподарського коопе­ративу є такі: 1) створення його засновниками на добровільних засадах; 2) засновниками сільськогосподарського
  

• Правові форми використання природних ресурсів у сільському господарстві. Правове регулювання надрокористування в сільському господарстві
  Ведення сільського господарства с неможливим без викорис­тання ґрунтів та інших природних ресурсів — у цьому полягає спе­цифіка галузі. Стаття 1 Закону України від 17 жовтня 1990 р. "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" (в редакції Закону від 15 травня 1992 р.) проголошує, що пріоритетність соціального розвит­ку села та АПК забезпечується створенням необхідної природно-ресурсної бази для всебічного задоволення виробничих потреб сільського господарства. Використовувати природні багатства кра­їни потрібно раціонально. Тому ці питання регулюються природноресурсовим правом. Разом з тим, беручи до уваги комплексний характер аграрного права як галузі права, можна сказати, що окремі інститути природноресурсового
  

• Правовідносини, Конституція, місцеве самоврядування, поняття «опіка», адміністративне стягнення
  1. Що таке правовідносини? Структура правових відносин 2. Дати визначення Конституції як основного закону держави? 3. Принципи місцевого самоврядування? 4. Розкрийте поняття “опіка”, “опікунство”, “шлюб”. 5. Види адміністративного стягнення? 1. Що таке правовідносини? Структура правових відносин Правовідносини Життєві відносини між людьми та створеними ними організа­ціями мають різні сторони та форми зовнішнього вияву, вклю­чають в себе різноманітні елементи суспільних відносин — не лише правових, а й моральних, релігійних, політичних, культурних, міжнаціональних та ін. Не всі суспільні відносини можуть бути охоплені правовим регулюванням. Правового характеру набувають лише ті суспільні відносини, що є актами поведінки,
  

• Правозастосувальний акт: поняття, структура, види
  ПЛАН 1. Поняття і ознаки правозастосування 2. Поняття і ознаки акта застосування норм права 3. Види актів застосування норм права Висновок Список використаної літератури 1. Поняття і ознаки правозастосування Правозастосування — це здійснювана в процедурно-процесу­альному порядку владна-організуюча діяльність компетентних державних органів і посадових осіб, яка полягає в індивідуалізації юридичних норм стосовно конкретних суб’єктів і конкретних життєвих випадків в акті застосування норм права. Якщо скласти спрощено, то застосування правових норм – це ухвалення на основі норм права рішень у конкретних справах. З погляду формальної логіки це процес,
  

• Правоздатність і дієздатність в цивільному законодавстві
  План 1. Вступ 2. Правоздатність і дієздатність в цивільному законодавстві. 3. Висновок 1. 3 відносинами, які регулюються цивільним правом людина стикається протягом усього життя: від народження до смерті. Однак важко уяви­ти немовля, яке самостійно й свідомо укладає, наприклад договір купівлі-продажу жилого будинку. Однак те саме немовля може мати певні цивільні права та обов'язки зокрема спадкувати майно своїх родичів. Тому перед цивільним правом постало завдання поєднати дві на перший погляд, несумісні речі: з одного боку, забезпечити щоб цивільні відносини відбувалися на підставі свідомих дій їх учасників, з іншого—не виключати повністю із цих відносин осіб, що не мають необхідного рівня свідомості
  

• Правознавство
  ПЛАН 1. Юридична наука та юридична професія, їх особливості 2. Загальна характеристика професії юриста 3. Основні риси юридичної професії 4. Чому я прагну стати юристом Висновки Використана література Вступ Навчаючись, особливо важливо зрозуміти ким ти хочеш стати і для чого ти хочеш здобути ту чи іншу спеціальність. Без розуміння цього не можна говорити про успішне навчання, адже якщо ти чітко бачиш перед собою ціль, то легша дорога. Ти знаєш що і як? Блукання без мети більше забирає часу і сил, і в кінці може привести до глухого кута. Тому написання даної роботи є
  

• Правознавство, загальна термінологія
  Правознавство Загальнотеоретичні(ТДП ІДПУ філософія права політологія) Галузеві (конституційне право кримінальне) Спеціально-прикладні(суд медицина, кримінологія, суд психіатрія) Предмет і функції ТДП Функції Гносіологічна, ідеологічна, еврістична, комунікативна, прогностична, політична, навчальна Методологія Система метод-спосіб пізнання. Логія-наука про методи пізнання Загальнонаукові (матеріалістичний, ідіалістичний) СПЕЦ(історичний, порівняльний, логічний, абстрагування) В загальносоц розумінні –сума природних прав людини, які виступають еталоном для створення обєктив права ПЗР знаходить пряме закріплення, опосередковане, обмежується, суперечить, залишається поза увагою.(моральне право подружньої рівності) Субєктивне
  

• Правоохоронні органи
  З м і с т . Вступ 2 Розділ I Поняття та види правоохоронних органів України 6 Розділ I I Державний захист працівників суду та правоохоронних органів 28 Висновки 32 Література Вступ. Поява на карті світу нової держави - України - підсумок багатовікової боротьби її народу , який з покоління в поколі- ння мужньо і жертовно добивався величної мети – свободи , самостійності , незалежності . Він же народ України , 1 грудня 1991 року вперше за свою історію виступив самостійним суб’- єктом створення власної суверенної держави , бо саме народ , безпосередньо сам , а не через представників прямо і вільно висловив свою волю з питання про
  

• Правопорушення
  Вступ Кожна країна формує свій правопорядок. Необхідність його формування і вдосконалення обумовлюється двома зустрічними інтересами — громадянського суспільства і держави, їх основ­ними законами і тенденціями розвитку. Громадянське суспільство об’єктивно відчуває потребу в упо­рядкованості його функціонування за допомогою соціальних (у тому числі правових) норм. Воно протистоїть безладності, без­системності. В умовах стабільного правопорядку ефективно функ­ціонує економіка, досягається гармонія в діях законодавчої, ви­конавчої та судової влади, активної) здійснюється діяльність різних громадських і приватних організацій, гарантується віль­ний розвиток людини, задоволення її духовних і матеріальних потреб. Тому громадянське
  

• Правопорушення і юридична відповідальність
  У біду падають, як у прірву, раптом, але в злочин сходять по щаблях. А. А. Бестужев-Марлинський 1. Поняття, причини та види правопорушень Преса, радіо й телебачення щодня повідомляють гро­мадськість про факти тих чи інших зловживань, про різного роду події чи вчинки людей, які істотно зачіпають права інших осіб і обурюють усе суспільство. Та журналісти, як правило, оцінюють такі події чи вчинки виходячи з морально-етичних позицій, з мірку­вань суспільної користі чи, навпаки, шкоди для суспільства і дуже рідко намагаються дати таким подіям правову оцінку. Загалом це правильно —питання про те, наскільки та чи інша поведінка людини узгоджується з приписами права, мають вирішувати юристи, а не журналісти.
  

• Правосуддя України
  План 1. На яких засадах здійснюється судочинство в Україні: а) Законність; б) Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; в) Забезпечення доведеності вини; г) Змагальність сторін та свобода в надані ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості; д) Підтримання державного обвинувачення у суді прокурором; е) Забезпечення обвинуваченому права на захист. є) Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. ж) Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. з) Обов’язковість рішень суду. В основу будь-якої державної діяльності кладуться визначені законом основні засади, що визначають суть і характер цієї діяльності. Вони є своєрідним дороговказом,
  

• Правочини
  1. Поняття та види правочинів. 2. Умови дійсності правочинів: 1) відповідність змісту правочину актам цивільного законодавства; 2) загальні та спеціальні вимоги щодо суб’єктів правочину; 3) правочин як акт вільної і повної згоди його учасників; 4) вимоги щодо форми правочину; 5) спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) відповідність правочину інтересам малолітніх, неповнолітні та непрацездатних дітей. 3. Поняття та підстави недійсності правочинів; 4. Правові наслідки недійсності правочинів. 1. - Відповідно
  

• Правочини з дефектами волі
  Одним з видів дефектів волі є тимчасовий стан, при якому людина внаслідок функціональних розладів психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих явищ не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Правочин, укладений у такому стані, не відображає справжньої волі особи щодо встановлення, припинення тощо цивільних прав і обов'язків. Стан, при якому особа не усвідомлює своїх дій, може мати одну з трьох форм вияву: 1) вольову (стан, коли особа, хоча й більш або менш адекватно оцінює те, що відбувається, але у той же час не може керувати своїми діями); 2) інтелектуальну (особа не розуміє значення своїх дій, хоча може керувати ними); 3) змішану (у людини відсутня здатність як розуміти значення своїх дій, так і керувати ними). Неспроможність
  

• Предмет науки криміналістики
  Завдання 1. Предмет науки криміналістики. Розвиток наукових уявлень про предмет криміналістики. Закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою: закономірності злочинної діяльності, закономірності відображення злочину в навколишньому середовищі, закономірності виявлення, закріплення і дослідження слідів злочину. Завдання 2. Поняття і види криміналістичної ідентифікації. Криміналістична ідентифікація як самостійне наукове вчення. Наукові основи криміналістичного ототожнення об’єктів. Види і форми криміналістичної ідентифікації. Завдання 3. Види слідів рук і способи їх виявлення під час проведення слідчих дій. Будова
  

• Предмет аграрного права України; його зміст та особливості
  Предмет аграрного права — це сукупність однорідних суспіль­них відносин, які регулюються нормами цієї галузі права. Дискусія з питань існування сільськогосподарського (аграрно­го) права, яка відбувалася в 70-х рр., була зумовлена начебто від­сутністю у нього власного предмета правового регулювання. Проте при цьому не бралося до уваги те, що для комплексних галузей права однорідність суспільних відносин як предмета правового ре­гулювання є відносною. Це пояснюється тим, що комплексна га­лузь права охоплює первинні норми інших галузей права, спеціалі­зуючи їх відповідно до галузевого об'єкта правової регламентації та їх суб'єктного складу, і водночас має "власні" специфічні (здебільшого — інтегровані) норми. Незважаючи на такий поліструктурний склад норм комплексних, спеціалізованих
  

• Предмет злочигу
  ВСТУП Питання про місце, значення предмета злочину, його видах - досить дискусійне в науці кримінального права. І хоча в теорії кримінального права при вирішенні цього питання були отримані значні результати, підстав вважати, що проблема предмета злочину вже вирішена, немає. Викладене підтверджується хоча б тим, що в науці поки ще не усунені суттєві протиріччя навіть на основоположних аспектах даної проблеми. Ось чому необхідно проаналізувати основні теоретичні позиції У питанні про предмет злочину. Значення предмета злочину як самостійної ознаки злочину та його роль в механізмі заподіяння шкоди
  

• Предмет і метод адміністративного права
  Соціальне призначення і система адміністративного права. Адміністративне право — це найоб'ємніша, наймобільніша, найнестабільніша і найскладніша з усіх існуючих юридичних галузей. Немає такої сфери державного або суспільного життя, якої б не зачіпали питання адміністративно-правового регулювання. Його норми регулюють діяльність структур виконавчої влади, місцевого само врядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій, їх вплив постійно відчувають на собі конкретні особи. Нас оточує велика кількість правил, якими визначається наша поведінка у громадських місцях, закладах, транспорті тощо. Службові відносини між громадянином і органом держави, органом місцевого самоврядування, громадською організацією також будуються в рамках адміністративно-правових
  

• Предмет і система адміністративного права
  ПЛАН 1. Адміністративне право України як галузь права 2. Метод адміністративного права 3. Система адміністративного права 4. Адміністративне право та інші галузі права 5. Наука адміністративного права § 1. Адміністративне право України як галузь права Адміністративне право — це галузь права (сукупність правових норм), що регулює з метою реалізації завдань і функцій держави суспільні відносини управлінського характеру, які складаються у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності органів виконавчої влади, внутрішньоорганізаційній діяльності інших державних органів, а також у процесі здійснення громадськими організаціями, їх органами зовнішніх юридично-владних повноважень. Адміністративне право є самостійною галуззю права, за допомогою
  

• Предмет цивільного права
  Предметом цивільного права в радянському цивільному праві традиційно визнавалися: майнові відносини; особисті немайнові відносини, пов'язані з майновими; інші особисті немайнові відно­сини. Зокрема, такий підхід знаходить вияв і в ст.1 Цивільного ко­дексу (ЦК) УРСР 1963 р. У зв'язку з цим визначенню поняття "майнові відносини" і вста­новленню критеріїв належності їх до сфери цивільного права сво­го часу в радянській цивілістичній літературі приділялася значна увага. Таким критерієм одні автори називали товарно-грошовий характер майнових відносин (О.А. Пушкін), інші — майнову са­мостійність суб'єктів і те, що останні виступають як "самостійні то­варовласники" (Ю.С. Червоний). З прийняттям нового ЦК України 2003 р. підґрунтя для таких суперечок практично ліквідоване,
  

• Предмет, джерела і система конституційного права зарубіжних країн.
  План лекції. 1. Предмет конституційного права зарубіжних країн. 2. Джерела конституційного права. 3. Система конституційного права. 1. Конституційне право конкретної країни – це сукупність юридичних норм, які закріплюють певні засади економічної і політичної організації суспільства, порядок формування, організацію і компетенцію найголовніших ланок державного механізму, територіальну організацію держави, визначають основи взаємовідносин держави та особи. До предмета конституційного права належать відносини безпосередньо політичного характеру, що виникають у процесі організації та здійснення влади у структурі зв’язків “держава – особа” і “особа – держава”. Суб’єктом переважної більшості таких відносин виступає держава, тому їх можна назвати державно-політичними відносинами
  

• Предмет, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики
  ПЛАН : Вступ 1. Предмет, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики 2. Поняття і характеристика слідчих дій 3. Поняття і класифікація слідчих ситуацій 4. Використання досягнень гуманітарних, природних і технічних наук у криміналістичній тактиці 5. Тенденції розвитку криміналістичної тактики Висновок Використана література Вступ Криміналістична тактика - третій розділ криміналістики; це система наукових положень і розроблювальних на їхній основі рекомендацій із проведення окремих слідчих дій, спрямованих на збирання і дослідження доказів по кримінальних
  

• Предмет, метод, поняття, система джерела та завдання цивільно-процесуального права України
  План 1. Поняття предмет і метод ЦПП 2. Система ЦПП 3. Джерела ЦПП 4. Цивільне судочинство та його стадії Ст.55 КУ вказує нам що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини які виникають у державі. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Судова влада в Україні реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, кримінального, господарського, адміністративного конституційного судочинства. Діяльність суду з розглядом справи складається із сукупності дій спрямованих на дослідження
  

• Представники науки аграрного права України
  Кожну науку, як вже зазначалося, потрібно розглядати як певний процес дослідницької діяльності з відкриття та вироблення теоретично систематизованих знань про дійсність. Наука аграрного права України як комплексна та спеціалізована юридична наука також є процесом творчої дослідницької діяльності вчених-юристів. Саме завдяки їх самовідданій та наполегливій праці формується теоретичний рівень аграрно-правової науки — висуваються наукові гіпотези, формулюються поняття, категорії, створюються теорії та концепції розвитку аграрно-правових відносин, явиш та цілих правових інститутів та їх систем, а також розробляються практичні ре комендації щодо вдосконалення правового регулювання аграрних відносин, які, у свою чергу, генерують подальший розвиток вітчизняної аграрно-правової науки. В
  

• Представництво
  Представництво — це правовідношення, відповідно до якого одна особа (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені ін­шої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов'язки. Представництво характеризується на­ступними ознаками: - цивільні права та обов'язки нале­жать одній особі, а здійснюються безпо­середньо іншою; - представник вчиняє певні юридич­ні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); - представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; - представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; - правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він пред­ставляє. Якщо укладена представником угода спричинила
  

• Представництво (довіреність)
  План Вступ 1.Представництво: 1.Поняття та види представництва. 2.Повноваження представника і їх особливості. 3.Представництво без повноважень при укладенні угод. 2.Довіреність: 4.Поняття довіреності: а) форма довіреності; б) строк довіреності. 5. Припинення довіреності. Передоручення. Висновок Список використаної літератури Вступ Історичною подією для українського народу стало прийняття Верховною Радою України 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України, яка започаткувала політичні, правові,
  

• Представництво в цивільному процесі
  ПЛАН 1. Участь у справі представника 2. Законні представники 3. Особи, які можуть або не можуть бути представниками в цивільному процесі 4. Призначення або заміна законного представника судом 5. Повноваження представника в суді Висновки Список використаної літератури 1. Участь у справі представника Згідно статті 38 ЦПК України: 1. Сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника. 2. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі
  

• Представництво з перевищенням повноважень
  Діяльність представника має здійснюватися у межах повноваження. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Перевищення повноваження — це довільне збільшення представником обсягу прав на здійснення правочинів, встановленого вказівками особи, яку представляють, або нормами права. При перевищенні повноважень представник зі своєї ініціативи розширює межі наданого йому повноваження, не погодивши такий відступ з особою, яку він представляє. Перевищення повноваження можливе у кількісному і якісному
  

• Представництво неповнолітніх в цивільному судочинстві
  1. Поняття та ознаки представництва в цивільному судочинстві Представництво — це правовідношення, відповідно до якого одна особа (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені ін­шої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов'язки. Коли відносини представництва виникають за прямою вказівкою закону, цей вид представництва називають законним. Так, законними представниками неповнолітніх дітей виступають батьки, усиновителі та опікуни, а за осіб які були визнані недієздатними їх родичі, опікуни[9]. Особливістю цього виду представництва є те, що особа, яку представляють, не бере участі у призначенні представника, а повноваження представника безпосередньо визначаються законом. Представництво
  

• Представництво у цивільному процесі
  План 1. Поняття значення та види представництва у цивільному процесі 2. Повноваження представника судді Ст. 59 К.У, та ст. 38 ЦПК передбачає що громадяни мають право вести свої справи в суді особисто або через свого представника в процесуальне представництво – ця врегульована цивільними процесуальними нормами форма надання допомоги однієї особою представником іншій особі шляхом вчинення від її імені та в її інтересах шляхом вчинення від її імені. Мати представника мають право сторони, треті особи які вчиняють самостійні вимоги а також заявник або заінтересована особа в справах показного та окремого провадження юридичної особи в цивільному процесі представляють їхні органи, які діють
  

• Представництво. Види довіреностей
  П л а н Глава I Поняття і види представництва 1. Поняття і значення представництва 2. Суб'єкти представництва 3. Повноваження представника. Підстави для виникнення представництва 4. Види представництва 5. Представництво в арбітражному суді Глава II Довіреність 1. Довіреність. Форма довіреністі та її види 2. Посвідчення довіреності 3. Строк довіреності 4. Передоручення 5. Припинення довіреності Список використаної літератури Додатки Глава I 1. Поняття і значення представництва. ЦК України дає змогу визначити представництво як здійснен­ня однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) через повноваження, що грунтується на довіреності, законі або адміністративному
  

• Президент у механізмі здійснення державної влади
  Президент є главою держави в країнах із республіканською формою правління. Він є носієм верховної державної влади і вищим представником держави у її відносинах із іншими країнами. В Україні пост Президента було введено через рік після прийняття Декларації про державний суверенітет і майже незабаром після схвалення Верховною Радою Концепції нової Конституції України. За Законом “Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін і доповнень до Конституції Української РСР” від 5-го липня 1991 р., яким тогочасна Конституція була доповнена главою 12 “Президент Української РСР”, Президента було визнано найвищою посадовою
  

• Президент України
  Президент України: § забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; § звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України; § представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво
  

• Президент України та його статус
  План Вступ Місце та роль Президента України в конституційній системі органів державної влади Порядок обрання Президента України та строк його повноважень Функції та компетенція Президента України Акти Президента України Адміністрація Президента України Використана література Вступ ПРЕЗИДЕНТ (від лат. praesidens – той що сидить спереду) – обраний народом, парламентом або представницькою колегією глава держави, який отримує
  

• Приватизаційний процес
  ПЛАН 1. Поняття та головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію 2. Особливості приватизаційного процесу Список використаної літератури 1. Поняття та головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію Поняття приватизації вживається в економічному і формально-юридичному розумінні. В економічному аспекті приватизація означає перетворення (трансформацію) державних засобів виробництва та іншого майна на недержавні, тобто (згідно із Законом України "Про власність") на приватну чи колективну власність. Отже, в економічному значенні сутність приватизації полягає у зміні економічних відносин державної власності на відносини приватної чи колективної власності на засоби виробництва. Визначення приватизації у формально-юридичному значенні
  

• Приватизація
  План Вве­ден­ня I. При­ва­ти­за­ція в Укра­ї­ні й мі­с­це в ній оре­н­д­них від­но­син. II. Роз­ви­ток оре­н­д­них від­но­син на при­кла­ді під­при­ємств ха­р­чо­вої про­ми­с­ло­во­с­ті. Ви­сно­вок Введення В умо­вах пе­ре­хо­ду до ри­н­ко­вих від­но­син в еко­но­мі­ці Укра­ї­ни ве­ли­ке зна­чен­ня грає ре­фо­р­ма­ція від­но­син вла­с­но­с­ті, роз­де­р­жа­в­лен­ня й по­ява но­вих ви­дів вла­с­но­с­ті, що бу­де спри­я­ти роз­ви­т­ку ри­н­ко­вих від­но­син, но­вих ви­дів го­с­по­да­рю­ван­ня, за­вдя­ки чо­му з'яв­ить­ся мо­ж­ли­вість пе­ре­бо­ро­ти най­тя­ж­ку еко­но­мі­ч­ну кри­зу, у якій зна­хо­дить­ся Укра­ї­на. У зв'я­з­ку з тим, що про­цес при­ва­ти­за­ції (пе­ре­хо­ду від дер­жа­в­ної до не­дер­жа­в­ної
  

• Приватизація громадянами земельних ділянок
  План: Втуп 1. Земельна реформа в Україні. 2. Поняття приватизації земель. 3. Порядок проведення громадянами приватизації земельних ділянок. Висновок Вступ Завершення земельної реформи повинно сприяти розвитку всіх форм господарювання. Багатоукладність у сільському господарстві – одна з найважливіших умов ефективного функціонування ринку. Станом на травень 2000 р. площа сільськогосподарських угідь у користуванні й володінні громадян для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сіножатей і створення селянських (фермерських) господарств зросла на 3,9 млн. га, та у 2,5 рази і становила 16,6% усіх сільськогосподарських угідь.[1] Сучасна земельна реформа в Україні
  

• Приватизація підприємств енергетичної галузі України
  В умовах становлення державності України та формування ринкових засад в економіці порядок функціонування суб’єктів господарювання залишається нестійким, а система державного регулювання економіки не досить ефективною. Енергетична галузь продовжує залишатися в надзвичайно тяжкому стані за всіма її організаційно-економічними напрямами. Вивчення матеріалів про діяльність на біржовому та позабіржовому фондовому ринку за 1995-1999 рр. свідчить, що акції роздержавлених об’єктів електроенергетики були найбільш ліквідними у докризовий період (до1997 р.), що є підтвердженням зацікавленості у них вітчизняних та іноземних суб’єктів підприємницької діяльності. Ситуація у сфері приватизації підприємств енергетичної галузі України характеризується таким чином: передача прав власності вже відбулася
  

• Приватизація: зміст, цілі, шляхи
  ЗМІСТ Вступ 3 Розділ 1. Загальне поняття роздержавлення та приватизації 4 1.1. Зміст роздержавлення та приватизації 4 1.2. Цілі приватизації 6 1.3. Форми та методи приватизації у постсоціалістичних країнах 7 Розділ 2. Аналіз досвіду роздержавлення та приватизації зарубіжних країн 10 2.1. Роздержавлення та приватизація у розвинених країнах Західної Європи 10 2.2. Роздержавлення та приватизація у країнах, що розвива- ються 13 Розділ 3. Роздержавлення та приватизація на Україні
  

• Приватна власність громадян
  Загальні поняття права приватної власності громадян. Жовтнева соціалістична революція 1917 року започаткувала появу нової соціалістичної суспільно-економічної формації, основною метою якої стало знищення насильницькими методами зароджуваних в Росії та в інших республіках колишнього Союзу РСР відносин капіталістичної приватної власності і розповсюдження режиму соціалістичної власності на знаряддя праці та засоби виробництва. Для громадян основною індивідуальною формою привласнення певних матеріальних благ стала особиста власність громадян. Примусова
  

• Приватноправові відносини з іноземним елементом
  Суб'єктами відносин у міжнародному приватному праві є, передусім, фізичні та юридичні особи, іноді — держави. Специфікою відносин є наявність "іноземного елементу". Під "іноземним елементом" розуміють: 1) суб'єкт, який має іноземну належність (громадянство, місце проживання — щодо фізичніх осіб; "національність" — щодо юридичних осіб); 2) об'єкт, який знаходиться на території іноземної держави; 3) юридичний факт, що мав чи має місце за кордоном. Ось приклад, що демонструє складне поєднання "іноземного елементу" у правовідношенні. Напередодні 1996 р. затонуло судно "Сімба-1". Власником його була турецька фірма "Сімбашиппшг енд трейдінг", яка зареєструвала судно. Вона передала оперативне управління судном турецькій
  

• Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
  1. Привласнення чи розтрата чужого майна, яке будь ввірене особі чи перебувало в її віданні,— карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи за йматися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 2. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем — карається обмеженням волі на строк до п’ятії років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, 3. Дії,
  

• Придбання або збут майна, за відомо здобутого злочинним шляхом
  Заздалегідь не обіцяне придбання або збут чи зберігання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом,— карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 1. Об’єктом злочину є встановлений законом порядок придбання і відчуження майна, який забезпечує право власності. 2. Предметом злочину є майно, завідомо здобуте злочинним шляхом. Під майном, здобутим злочинним шляхом, слід розуміти майно, здобуте як шляхом вчинення злочину, так і шляхом вчинення діяння, яке містить ознаки злочину, але в силу передбачених законом обставин не тягне кримінальної відповідальності (наприклад, вчинене особою, яка не є суб’єктом злочину через неосудність або недосягнення віку,
  

• Призначення житлового фонду України. Юридична класифікація жилих будинків і приміщень
  Житловий фонд — це сукупність жилих будинків і жилих при­міщень на всій території України, що визнані у встановленому по­рядку житлом, придатним для проживання громадян. Житловий фонд України є сукупністю жилих квартир (будинків) приватної, державної, комунальної та колективної власності. До житлового фонду України входять: 1) жилі будинки — будинки, які призначені для проживання людей, мають одну чи кілька квартир, а також необхідні допоміжні приміщення. Під жилими будинками розуміють будівлі, що характеризуються сукупністю таких ознак: — відповідність будівель архітектурно-будівельним, санітарно-гі­гієнічним, протипожежним та іншим нормам і стандартам, що робить ці будівлі придатними для постійного проживання в них громадян; — прийняття в експлуатацію комісією
  

• Призначення і проведення судової експертизи
  ПЛАН 1. Поняття судової експертизи, її значення і види. 2. Висновок експертизи і його оцінка слідчим і судом. Література 1. Поняття судової експертизи, її значення і види. В радянському кримінальному судочинстві однією з головних умов доказування як процесу встановлення об'єктивної істини про конкретні злочини і осіб, що їх вчинили, є правильне, об'єктивне і повне збирання, дослі­дження і оцінка доказів. Під час дізнання і попереднього слідства здійснення цієї умови забезпечується точним виконанням особою, що проводить дізнання, і слідчим вимог кримінально-процесуального закону і ефективним використанням ними наукових прийомів слідчої тактики і криміналістичної техніки при проведенні слідчих дій, дослідженні й оцінці
  

• Призначення Кримінально-процесуального кодексу України
  Право є мистецтво добра і справедливості "Тисячі шляхів ведуть до хибної думки,— зауважував Ж.-Ж. Руссо,— до істини — тільки один". Той, хто наділений правом і владою, хто має бажання і волю, не повинен упустити свій шанс зробити таємне явним, не повинен зійти зі шляху? Готових рецептів у цій складній справі, особливо коли багато хто зацікавлені в приховуванні істини від правосуддя, немає та й не може бути. В кожному конкретному випадку шлях до істини один, а кращий дороговказ — знання, допитливість розуму, воля й досвід. Якщо людина, її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність і безпека є найвищою цінністю, то захист цих цінностей повинен стати головною метою юридичної науки й практики. Нормам закону, що визначають права й свободи
  

• Призначення покарання за кількома вироками
  Призначення покарання за кількома вироками має місце тоді, коли особа вчинила новий злочин після винесення вироку за попередній. Особливості такої ситуації: 1) щодо особи було винесено обвинувальний вирок, яким вона засуджується за вчинений нею злочин (злочини); цим вироком особі призначено покарання, яке вона має відбувати реально чи відбування якого за певної умови відкладено (ст.45, 46, 46-1); 2) у період між винесенням вироку і повним відбуттям покарання (повним “зникненням” кримінально-правових наслідків застосування ст.45, 46, 46-1, 46-2) особа вчиняє новий злочин (злочини); 3) в зазначений у п.”б” період особа притягається до відповідальності за новий злочин; 4) за вчинення нового злочину особа засуджується “новим” вироком до покарання, яке вона має відбувати реально. Т.ч., при
  

• Призначення покарання за кількома вироками. Умовне засудження
  Призначення покарання за кількома вироками має місце тоді, коли особа вчинила новий злочин після винесення вироку за попередній. Особливості такої ситуації: 1) щодо особи було винесено обвинувальний вирок, яким вона засуджується за вчинений нею злочин (злочини); цим вироком особі призначено покарання, яке вона має відбувати реально чи відбування якого за певної умови відкладено (ст.45, 46, 46-1); 2) у період між винесенням вироку і повним відбуттям покарання (повним “зникненням” кримінально-правових наслідків застосування ст.45, 46, 46-1, 46-2) особа вчиняє новий злочин (злочини); 3) в зазначений у п.”б” період особа притягається до відповідальності за новий злочин; 4) за вчинення нового злочину особа засуджується “новим” вироком до покарання, яке вона має відбувати реально. Т.ч., при
  

• Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті. Призначення покарання за сукупністю вироків Призначення покарання за сукупністю злочинів
  І. При призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця. 2. При призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину. 1. Незакінчєним злочином є готування до злочину та замах на злочин (про їх поняття див. ст. ст. 13-15 та коментар до них). Виходячи із загальних засад призначення покарання (ст. 65) і керуючись положеннями ст. ст. 66-67, суд має врахувати при призначенні покарання за незакінчений злочин: 1) ступінь тяжкості вчиненого особою діяння
  

• Призначення покарання за сукупністю злочинів
  Дві ситуації, що можуть виникнути при призначені покарання за сукупністю злочинів: 1) а) за два і більше злочинів, що утворюють сукупність, особа засуджується одним вироком; б) у цьому вироку призначається покарання як за кожний злочин окремо, так і остаточне покарання за сукупністю вчинених злочинів (класична сукупність ч.1,2 ст.42); 2) а) першим вироком особа засуджується, і їй призначається покарання за один чи кілька вчинених нею злочинів, але не за всі злочини, що утворюють сукупність; б) після винесення першого вироку стає відомо про іншій злочин (злочини), який також входить до сукупності, оскільки він був вчинений особою до винесення першого вироку; в) у новому вироку особі призначається покарання за той злочин (злочини), про які стало відомо після винесення першого вироку,
  

• Призначення покарання і звільнення від покарання
  Загальні начала призначення покарання Суд призначає покарання в межах, встановлених статтею закону, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, у точній відповідності з положеннями Загальної частини Виправно-трудового Кодексу. При призначенні покарання суд, керуючись правосвідомістю, враховує характер ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. 1. Призначення покарання - один з етапів застосування кримінального законодавства. Воно здійснюється судом (суддею) після того, як він згідно з п. 4 ст. 324 КПК України дійде висновку, що особа, яка вчинила злочин, підлягає покаранню . Призначення покарання полягає в обранні щодо особи, визнаної винною у вчиненні злочину (злочинів),
  

• Приймання і облік касаційної або окремої скарги чи подання прокурора
  План 1. Порядок приймання та реєстрації касаційної або окремої скарги чи подання прокурора. 2. Порядок надіслання кримінальної справи до касаційної інстанції. 1. Особою, яка прийняла касаційну або окрему скаргу чи подання, проставляється штамп суду із зазначенням часу надходження її до суду. До скарги, подання, одержаних поштою, додається конверт для визначення дати відправлення. Про день розгляду справи в касаційній інстанції (згідно з графіком обласного суду) особі, яка подала скаргу особисто, оголошується під розписку на скарзі, а тому, хто надіслав скаргу поштою, надсилається повідомлення (форма № 29). У разі надходження подання або скарги на вирок чи ухвалу суду у кримінальній справі в суд першої інстанції, секретар за вказівкою
  

• Приймання, розгляд і реєстрація кореспонденції в суді
  План 1. Приймання і розгляд судових справ і кореспонденції. 2. Реєстрація і облік судових справ та матеріалів. 3. Реєстрація і облік пропозицій, заяв і скарг на роботу суду. 1. Приймання всіх судових справ і кореспонденції, що надійшла до суду (за винятком матеріалів, прийнятих на прийомі), відправка справ та інших документів за призначенням покладається на експедицію суду або діловода. Працівник експедиції або діловод розкриває пакети, перевіряє наявність усіх документів, зазначених в опису, і ставить на першій сторінці обгортки справи, листа чи іншого документа штамп, в якому зазначається дата надходження матеріалу до суду та умовне позначення (індекс) підрозділу, до якого має бути передана справа. Кореспонденція на ім’я працівників суду з відміткою
  

• Примусове лікування. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру.Загальні положення до розділу
  1. Примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб. 2. У разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання. У разі призначення інших видів покарань примусове лікування здійснюється у спеціальних лікувальних закладах. 1. Закон розмежовує види примусу, що застосовується до певних категорій хворих осіб у разі вчинення ними суспільно небезпечного діяння. На відміну від примусових заходів медичного характеру, які застосовуються до неосудних та обмежено осудних, примусове лікування застосовується до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить
  

• Примусові заходи виховного характеру (суть, підстави, та порядок застосування)
  При застосуванні до неповнолітнього міри покарання необхідно враховувати не лише характер і ступінь суспільно небезпечності вчиненого злочину, але й особу винного, його психофізіологічний розвиток, обставини, що пом‘якшують і обтяжують відповідальність, а також причини, з якими пов‘язаний злочин. Зокрема, слід мати на увазі, що, відповідно до п.6 ст.40, вчинення злочину неповнолітнім є обставиною, яка пом‘якшує відповідальність. Не повинні застосовуватися міри кримінального покарання до неповнолітніх за окремі незначні правопорушення, якщо самі потерпілі не зверталися з проханням про притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності. До особи, яка вчинила злочин у віці до 18 років злочин, що не становить великої суспільної небезпеки, суд може, у відповідності до ч.3 ст.10,
  

• Примусові заходи медичного характеру (суть, підстави, та порядок застосування)
  Відповідно до ч.1 ст.13 КК примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані щодо осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння в стані неосудності або вчинили такі діяння в стані осудності, але захворіли до винесення вироку або під час відбування покарання на душевну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такі заходи застосовуються лише до осіб, які вчинили заборонені кримінальним законом діяння, що становлять значну суспільну небезпеку. Щодо самої особи, яка вчинила таке діяння, перебуваючи в стані неосудності, то вона вважається суспільно небезпечною (ч.2 ст.416 КПК). Характерними ознаками примусових заходів медичного характеру є те, що вони: 1) призначаються судом; 2) є заходами державного примусу, які позбавлені властивостей (ознак),
  

• Принцип громадянства та універсальний принцип дії кримінального закону
  Чинність КК України щодо діянь, вчинених за межами України, визначена в ст.5. Відповідальність за злочини, вчинені за межами України, ґрунтується на національному принципі просторової чинності кримінального закону. Підстави такої відповідальності відображають зумовлений громадянством України постійний правовий зв‘язок особи з державою у формі їх взаємних прав та обов‘язків. Зокрема., громадяни України згідно КУ зобов‘язані неухильно дотримуватись КУ та законів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст.68 КУ), а держава зобов‘язана відповідати перед людиною за свою діяльність (ст.3). Держава також гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ст.8 ЗУ “Про громадянство” від 08.10.1991р. у редакції від 16.04.1997р.). Громадянин України
  

• Принцип громадянства та універсальний принцип дії кримінального закону. Чинність кримінального закону в часі (принципи, поняття часу вчинення злочину, зворотня сила)
  Чинність КК України щодо діянь, вчинених за межами України, визначена в ст.5. Відповідальність за злочини, вчинені за межами України, ґрунтується на національному принципі просторової чинності кримінального закону. Підстави такої відповідальності відображають зумовлений громадянством України постійний правовий зв‘язок особи з державою у формі їх взаємних прав та обов‘язків. Зокрема., громадяни України згідно КУ зобов‘язані неухильно дотримуватись КУ та законів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст.68 КУ), а держава зобов‘язана відповідати перед людиною за свою діяльність (ст.3). Держава також гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ст.8 ЗУ “Про громадянство” від 08.10.1991р. у редакції від 16.04.1997р.). Громадянин України
  

• Принцип конституційного правління передбачає – розподіл влади
  Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову має давню історію і традиційно пов'язується з ім'ям французького вченого Ш.-Л. Монтеск'є (1689—1755). Особливість його погля­дів на «три влади» полягає у тому, що кожна з них оголошувалася самостійною і незалежною. Тим самим виключалася узурпа­ція влади будь-якою особою або окремим органом держави. Вже в підході до принципу поділу влади Монтеск'є містилися засади стримування їх одна одною, що згодом в США при створенні Конституції 1787 p. було названо системою «стримувань і про­тиваг». У вітчизняній історії ще задовго до Ш.-Л. Монтеск'є мали місце спроби («Пакти і Конституції» Пилипа Орлика, 1710 p.) створити конституційний проект незалежної України з ураху­ванням принципу поділу влади, їх єдності і взаємодії: законо­давча влада
  

• Принцип розподілу влади в конституційній системі України
  План Вступ 1. Історіографія світової практики розподілу влади : 1.1 в українській конституційній практиці 1.2 в країнах Європи та США 2. Загальні засади, організація та реалізація державної влади 2.1 Верховна Рада як єдиний орган законодавчої влади 2.2 система
  

• Принципи судочинства військової демократії в Запорізькій Січі
  Досить тривалий час про елементи української державності історичного періоду, коли Україна ще не увійшла до складу Російської імперії, не згадувалося взагалі. Пов'язувалося це з "особливостями" національної політики як царської Росії, так і Росії більшовицької. Неможливо взагалі вести мову про державу, якщо вона не має власної історії. Довести, що Україна була без минулого, намагалися російські націоналісти і червонобантові інтернаціоналісти. На щастя, час зберіг фактичні свідчення самостійного існування української державності. Деякі з них висвітлюють життєдіяльність і державний устрій такого феномену, як військова демократія Запорозької Січі. Саме ці документи дозволяють стверджувати: Запорозька Січ - не військове поселення "солдатів
  

• Принципи аграрного права України
  Принципи — це основні вихідні засади певного суспільного явища, що якнайактивніше виражають його зміст. Принципи пра­ва — це засади, які закріплені в правових нормах і відображають закономірності певної галузі права. В них розкриваються системні особливості галузі права, які зумовлюють її галузеву суть. Проте принципи права можуть мати й ширший, міжгалузевий характер. Такі загальні принципи відображаються в галузевих правових принципах. Сучасний період розвитку українського суспільства характери­зується такими загальними правовими принципами, які повинні ві­дображатися в законодавстві (в тому числі — й в аграрному): 1) спрямованість на зміцнення юридичних засад правової демо­кратичної держави; 2) спрямованість на гарантування прав людини; 3) відповідність об'єктивним
  

• Принципи виборчого права в Україні
  План 1. Поняття про виборчу систему в Україні. 2. Принципи виборчого права в Україні. 3. Закони України про вибори. 4. Список використаної літератури. 1. Перш ніж розглядати принципи виборчого права, спробуємо спочатку розглянути таке поняття як виборча система України, адже вона в певній мірі і зумовлює принципи виборчого права. Під виборчою системою України розуміється передбачений законодавством порядок формування представницьких органів держави. Усі норми законо­давства, які регламентують цей порядок, у сукупнос­ті складають виборче право. Основними його джерелами є Конституція України, Закони України: "Про вибори народних депутатів України" від 24 вересня 1997 р., "Про вибори Президента України" у редакції від 24 лютого 1994 р.,
  

• Принципи діяльності нотаріату в Україні
  Принципи нотаріального процесуального права - це основні положення, що визначають зміст і сутність нотаріального права України, характеризують організацію та діяльність нотаріальних органів, визначають найсуттєвіші риси цієї галузі права. До системи принципів нотаріального права входять принципи законності, обгрунтованості нотаріальних актів, сприяння громадянам та організаціям у здійсненні їхніх прав і законних інтересів, національної мови, додержання таємниці вчинення нотаріальних дій. Принцип законності Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус зобов'язаний точно дотримуватися законів. У конкретнішому розумінні це означає, що нотаріус у своїй діяльності повинен дотримуватися норм процесуального і матеріального права. Дотримуючись правильного
  

• Принципи кримінального права
  ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………… .…… .3 РОЗДІЛ 1. Поняття, значення і система принципів кримінального права України……………… …………………………………….…………………………… 7 РОЗДІЛ 2. Принцип законності……………………………………………………… 16 РОЗДІЛ 3. Втілення принципу справедливості у кримінальному праві………………… 19 3.1. Дія принципу справедливості у кримінальному праві.………….19 3.2. Конкретизація справедливості в кримінальному праві………….23 РОЗДІЛ 4. Рівність громадян перед кримінальним законом…………………… ……… 25 4.1. Місце конституційного принципу рівності громадян перед законом у системі кримінально-правових принципів………………………25 4.2.Перспективи розвитку принципу невідвороності відповідальності…30 4.3.Принципи персональної відповідальності,
  

• Принципи міжнародного права у сфері суспільних відносин стосовно інформаційної безпеки
  Аналіз соціальних процесів, що відбуваються у сфері суспільних відносин стосовно організації національної безпеки в Україні, свідчить про наявність правових проблем, пов’язаних з дотриманням основоположних, загальновизнаних принципів та норм міжнародного права. Сьогодні правові проблеми у міжнародних відносинах визначають не тільки основу життєдіяльності у будь-якій сфері суспільних відносин, сучасне міжнародне право відображує рівень свідомості суспільства різних країн, виступаючи невід’ємним інструментом, в першу чергу, забезпечення суверенітету, незалежності держав у міжнародних відносинах. Міжнародна практика минулого виходила з примату інтересів держави над інтересами окремих людей. Зазначений принцип міжнародного права сьогодні потребує приватності та має співвідноситися
  

• Принципи об’єктивного юридичного права: поняття, види
  План 1. Поняття об’єктивного юридичного права. 2. Поняття принципів права. 3. Види принципів права. 4. Загальні принципи права 1. Поняття об’єктивного юридичного права Термін «право» вживають у різних значеннях (право першо­сті в черзі; право на подяку за безкорисну допомогу; право співзасновника комерційної корпорації вимагати здійснення його корпоративних прав; право зажадати повернення свого майна із незаконного володіння та ін.). В усіх випадках термін «право» походить від кореня «прав», що означає правда, справедливість. Але не у всіх наведених прикладах термін «право» має юридичне значення. Право першості в черзі — це норма, що стала звич­кою, норма — звичай, а не право в юридичному значенні слова. Право на подяку за допомогу
  

• Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури
  Адвокатура України здійснює свою діяльність на принци­пах верховенства закону, незалежності, демократизму, гума­нізму і конфіденційності. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю ін­дивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього За­кону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація ад­вокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві ор­гани влади про свою реєстрацію, а адвокати -
  

• Принципи та підходи управління фінансовими потоками за кордоном (кримінологічний аспект)
  Міжнародний ринок капіталу, враховуючи загальну боротьбу з “відмиванням брудних” коштів, фінансовими шахрайствами, іншими видами “білокомірцевої” злочинності, продовжує залишатися ліберальним стосовно його вільної міграції. Багато країн знижують рівень прозорості для фінансових операцій міжнародних представництв іноземних організацій. Деякі держави, що мали визначені форми контролю над фінансовими потоками, поступово пом’якшують його та займають позицію, спрямовану на лібералізацію. Управління міжнародними фінансовими потоками, використання офшорних фірм та банків широко використовуються компаніями всього світу. Технологія міжнародних трансферних операцій (внутріфірмових угод та платежів) – одна з найбільш “закритих” галузей компаній і банків. Це пов’язано з тим, що сфера міжнародного
  

• Принципи та функції права
  Вступ 1. Поняття принципів права і їх значення 2. Система принципів і їх класифікація. 3. Принципи, закріплені законодавством про судочинство. 3.1. Диспозитивність. 3.2. Принцип об'єктивної істини. 3.3. Процесуальна рівноправність сторін. 3.4. Раціональна процесуальна форма. 3.5. Неможливість процесуального сумісництва. 4. Функції цивільного права Висновок. Список використаної літератури. Вступ Цивільне процесуальне право України і врегульоване ним цивільне судочинство побудовано на демократичних принципах (від лат. principium — основа, засади). У принципах відоб­ражені політико-правові ідеї, погляди народу на право як соціальну цінність. У них в концентрованому
  

• Принципи цивілоного процесуального права
  ПЛАН 1. Вступ. 2. Поняття принципів і їх значення. 3. Система принципів і їх класифікація. 4. Принципи, закріплені в Конституції України. 5. Принципи, закріплені в цивільному законодавстві. 6. Система принципів цивільного процесу іноземних держав. 7. Висновок. 1.Вступ. Цивільне процесуальне право України і врегульоване
  

• Принципи цивільно – процесуального права
  План 1. Поняття принципів. Загально правові принципи 2. Принципи правосуддя 3. Галузеві принципи У принципах ЦПП найкраще відображені різноманітність його сутності та елементів. Принципи ЦПП – це основоположні ідеї на яких зафіксовані необхідні і суттєві зв’язки які панують у суспільстві і праві та сприяють здійсненні правосуддя в цивільних справах. Класифікація принципів ЦПП: 1. Загальноправові - це такі принципи які притаманні будь – якій галузі права. 2. Принципи правосуддя – це ті які відображають основні ідеї та влади судочинства в Україні 3. Галузеві принципи ЦПП – їх є два а) принципи диспозитивності б) принципи процесуальної рівності сторін. Кожен принцип має свої особливості. Загальноправові
  

• Принципи цивільного процесуального права
  ПЛАН. 1. Вступ. 2. Поняття принципів і їх значення. 3. Система принципів і їх класифікація. 4. Принципи, закріплені в Конституції України. 5. Принципи, закріплені в цивільному законодавстві. 6. Система принципів цивільного процесу іноземних держав. 7. Висновок. 1.Вступ. Цивільне процесуальне право України і врегульоване ним цивільне судочинство побудовано на демократичних принципах (від лат. principium — основа, засади). У принципах відоб­ражені політико-правові ідеї, погляди народу на право як соціальну цінність. У них в концентрованому вигляді виявлена заінтересована воля народу наділити
  

• Припинення адміністративних правопорушень
  План:
  

• Припинення права власності
  Підставами припинення права власності є юридичні факти певні обставини), з якими закон пов'язує ліквідацію права власності взагалі або перехід його до іншої особи. При цьому одні й ті ж юридичні факти можуть одночасно бути підставами припинення права власності у однієї особи й підставами виникнення права власності у іншої. Наприклад, договір купівлі-продажу є підставою припинення права власності у продавця І підставою виникнення права власності у покупця. Глава 25 ЦК визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 ЦК право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток
  

• Припинення трудового договору за ініціативи працівника
  Термін припинення трудового договору є найбільш ши­роким за об'ємом і охоплює всі випадки закінчення дії тру­дового договору, в тому числі за угодою сторін, внаслідок вибуття зі складу підприємства в зв'язку зі смертю та ін. Розірвання трудового договору торкається лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін. Звільнення — термін, якому відповідає процедура техніч­ного оформлення вже припинених трудових відносин. Проте термін "звільнення" застосовується також до всіх випадків припинення трудового договору. Припинення трудового договору є правомірним лише за наявності наступних умов: 1) за передбаченими у законі підставами припинення трудового договору; 2) з дотриманням певного порядку звільнення за конкрет­ною підставою;
  

• Природа злочину, його визначення. Поняття про склад злочину, його структура
  ВСТУП Сучасне суспільство надало людині широкі права і можливості. Використання яких необхідні підходити відповідально "Це зумовлюється тим, що можливості людини в сучасному суспільстві набагато вросли в порівнянні із світі де кожний залежить від усіх а усі від кожного. У цих умовах безвідповідальна поведінка і злочинні діяння є соціальний злом яке породжує протиправність і значну суспільну небезпеку Кримінальне право яке окрема галузь права покликане вести ефективну боротьбу із злочинами (протиправними суспільно небезпечними діяннями)" Саме із злочинністю це не юридична а політична справа не юристів а політиків Це пояснюється тин що як кількісно так і якісно злочинність не залежить від роботи окремих юристів слідчих суддів прокурорів та ін. Тобто причини злочинності
  

• Природно заповітний фонд України, як об’єкт правової охорони
  Зміст. Вступ 3 1. Природно-заповідний фонд України як об‘єкт правової охорони . 4 2. Особливості організаційно-правової охорони природно-заповідного фонду . 7 3. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд України. 9 Висновки . 11 Використана література 12 Вступ. Одним з ефективних заходів охорони довкілля є заповідання. Більш як 100 років минуло з часу започаткування активної форми збереження й відтворення незай­маних ландшафтів в Україні. На 1 січня 1928 р. у нас було 6 дер­жавних заповідників. Загальна площа шести запо­відників становила 68 500 га. Перші паростки заповідання — природні заповідники - (резерва­ти), досягнувши максимального
  

• Прислів’я та приказки про закон та суд
  ЗАКОН Закон, як дишло, куди схочеш—туди й верни. Закони добрі, та судді лихі. Закон, як павутина: чміль проскочить, а муха за­плутається. Чміль — заможний; муха — бідний. Дурням закон не писаний. Без стовпів тин не стоїть. Потреба закону. Революція й закони міняє. Народ свої закони пише. Трудящих воля—закон. Рада радить, а комісар підписує. Обов'язки виборної людини виконувати волю громади. Звичай — другий закон. Закон — не огонь: водою не заллєш. Закону грошима не зламаєш. Не слід і законів писати, коли їх не сповняти. Закон міста держить. Міста — державу. Де закони виповняють, там усі праві бувають. Закон для громади, що віжки для коня. Яка країна, такий і закон. Закон залежить від державного
  

• Прислів’я, приказки, тлумачення. Правові поняття, висловлювання видатних людей, про закон, право, мораль
  1.Прислів’я, приказки Прислів’я нам допомагають, хоч інколи гіркі бувають. Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже на них буряться. Хто закон береже, розумний той син, а водиться із гультяями, засоромлює батька свого. Хто відхиляє вухо своє, щоб не слухати Закону, то буде огидна й молитва того. Де двоє лається, там адвокат користається. Закон як дисло: куди повернеш, туди й вийшло. Голий голодного не позиває. На нема і суду нема. Одні руки права пишуть, одні їх можуть. Між людьми все так буває, що сильний слабого утискає. Хто сильніший, той в правіший. Рука руку миє, обидві сухі. Винен чи не винен, а терпіти повинен. Благо
  

• Присяга адвоката України
  При видачі кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адво­катури свідоцтва про право на заняття адвокатською діяль­ністю особа, якій вручено це свідоцтво, приймає Присягу ад­воката України такого змісту: ПРИСЯГА адвоката України Я, _, беручи на себе обов'язки адвоката, урочисто клянусь: у своїй професійній діяльності суворо додержувати зако­нодавства України, міжнародних актів про права і свободи лю­дини, правил адвокатської етики, з високою громадянською відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди і завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі. Адвокат (прізвище та ініціали)
  

• Причини правопорушень
  Говорячи про причини правопорушень доцільно вказати на деяку несхожість понять причини в філософії і кримінології. В філософії причиною називають явище, яке при визначених умовах з необхідністю викликає (обумовлює) інше явище (наслідок). Зв’язок між причиною і наслідком носить закономірний характер, який означає, що дана причина в відповідних умовах кожен раз викликає визначений наслідок. Таким чином, зв’язок між причиною і наслідком характеризується поняттями необхідності, неминучості. Під причиною в кримінології розуміють явище чи їх сукупність, яке породжує інше явище, що розглядається як наслідок. Причини створюють можливість визначеного наслідку, для появи якого необхідні допоміжні умови, що не породжують даний наслідок, Але створюють відповідні обставини для реалізації дії
  

• Причини та умови умисних вбивств
  Серед багатьох проблем, що постають перед державою, юридичною наукою на сучасному етапі складних економічних та політичних перетворень особливе місце займає розробка питань, пов’язаних з охороною особи та забезпеченням дотримання прав і свобод громадян. У статті 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя i здоров’я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини (ст. 27 Конституції України). Побудова демократичної правової держави суттєво гальмується серйозним загостренням криміногенної обстановки, зростанням рівня злочинності. Злочинність як соціальний феномен характеризує одну з граней
  

• Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
  ПЛАН Вступ 1. Поняття та суб'єкти банкрутства 2. Судові процедури банкрутства, провадження у справах про банкрутство 3. Ліквідаційна процедура 4. Черговість задоволення вимог кредиторів Список використаної літератури Вступ Питання визнання боржника банкрутом регулює закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30.06.1999 року (ВВР, 1992, № 31, ст. 440) із змінами, внесеними станом на 07.03.2002 року. Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності -боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Закон визначає поняття
  

• Про Проект Концепції стратегії реалізації державної політики щодо боротьби з кіберзлочинністю в Україні
  На сучасному етапі розвитку суспільства все більше відчувається значимість інноваційних процесів, що відбуваються у зв’язку з інформатизацією. Але поряд із позитивними здобутками, інформатизація супроводжується побічними, негативними явищами криміногенного характеру, до яких відносять “комп’ютерну злочинність” [1]. Це, безумовно, потребує негайного створення системи протидії даному різновиду злочинності на державному рівні. Для сучасного суспільства (в період його переходу від індустріального етапу розвитку до нового – постіндустріального, інформаційного) актуальність цієї проблеми не викликає сумнівів. Вважаємо, що саме для досягнення зазначеної мети за ініціативою МВС України фахівцями Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю було розроблено
  

• Про систему оподаткування в україні
  ГЛАВА I Встановлення І Скасування Податків І Зборів До Бюджетів Та До Державних Цільових Фондів Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо не можуть встановлюватися або змінюватися
  

• Проблема захисту прав дитини у міжнародних конвенціях та деклараціях
  Раніше люди й гадки не мали про права дітей. Дитину розглядали як другорядний матеріал, з якого повинна утворитися повноцінна людина. До думок дитини не прислухались, бо вважали їх незрілими та нераціональними. Дорослі мали повну владу над дітьми, а дітям нічого не залишалось, як сприймати все це як належне, бо необізнаність населення про права та обов’язки дітей, необізнаність самих дітей завжди залишалась і залишається актуальною проблемою нашого суспільства. З плином часу ситуація поступово змінювалась. На початку століття права дитини розглядались, в основному, як міри по захисту від рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми, проституції неповнолітніх, повної влади батьків, економічної експлуатації. У зв’язку з цим Ліга Націй (прообраз ООН) у 1924 році прийняла Женевську декларацію
  

• Проблема реформування виборчої системи в Україні
  Згідно з Конституцією України вищою формою безпосереднього здійснення влади народом визначено вибори та референдуми, що, в свою чергу, врегульовуються відповідним законодавством. На даний момент, існує близько 7-ми Законів України (Конституція України, "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори Президента України", "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", "Про Центральну виборчу комісію", "Про вибори депутатів місцевих рад, та сільських, селищних та міських голів") і велетенська кількість різноманітних постанов, інструкцій та роз'яснень Верховної Ради, ЦВК та інших державних установ, що повинні забезпечити проведення виборів та референдумів у відповідності
  

• Проблема смертної кари в Україні
  Скасовувати чи залишати смертну кару в Україні? Ця дилема вже тривалий час хви­лює не лише найвищих уря­довців нашої молодої держа­ви, а й її простих громадян. Одні стверджують, що за най­тяжчі злочини, в числі яких і навмисне вбивство, необхід­но позбавляти винного жит­тя. Інші категорично запере­чують їм, апелюючи до гума­ністичних цінностей і євро­пейських традицій. Чи існу­вали подібні проблеми в на­ших далеких пращурів? Яким чином вони убезпечували себе від злочинців, а найго­ловніше, від найтяжчого сус­пільного злочину — насиль­ницького зазіхання одного «Божого створіння» на жит­тя іншого? Довгий час у Запорозькій Січі існував наджорстокий спосіб покарання винного, що був відомий ще з далеко­го середньовіччя. Він поля­гав у тому, що вбивцю хова­ли живцем разом з його жер­твою.
  

• Проблеми визначення та дії принципу верховенства права в Україні
  Найголовнішою ознакою демократичного су­спільства і правової держави є: вільне й ефективне здійснення людиною належних їй прав і свобод. Сьогодні це твердження с аксіомою сучасного цивілізаційного прогресу. Відтак у системному реформуванні ук­раїнського суспільства права людини мають стати не якимось похідним чи другорядним завданням здійс­нюваних перетворень, а їх найголовнішою метою, яка покликана принципово змінити історичну парадигму стосунків між державою і людиною. Вирішальна роль у правовому забезпеченні такої зміни належить адміністративному праву. Адже саме адміністративне право с необхідною умовою і засобом функціонування публічної влади
  

• Проблеми виявлення та розслідування злочинів, що вчиняються в офшорних зонах
  Загальна кількість офшорних зон у світі визначається дуже умовно. Процес їх виникнення та зникнення є відносно динамічним. Фахівці сьогодні називають понад 60 стійких комплексних офшорних центрів, де традиційно функціонують офшорні компанії. З європейських офшорних центрів найбільш відомі Гібралтар, Ліхтенштейн, Андорра, Монако, острови Джерсі, Гернсі, Сарк, Кіпр, Мальта, Мен; у Центральній Америці – Панама, Коста-Ріка, Бермудські, Віргінські, Багамські Острови, Кайман, Барбадос, Антигуа і Барабуда, а також острови Теркс і Кайокс, Аруба, Кюрасао. На Африканському континенті найбільшими офшорними зонами є Ліберія та Маврикій. Тихоокеанський регіон представлений Науру, Фіджі, Західним Самоа; Південно-Східна Азія – Гонконгом та малайзійським островом Лабуан. У зоні Перської затоки
  

• Проблеми забезпечення законності в державному управлінні та шляхи їх вирішення
  Проблеми забезпечення законності в державному управлінні полягає в дотриманні принципу верховенства права в державі. Принцип верховенства права визначається в ст. 8 Конституції України та відображає місце і роль права в державі і суспільстві. Він означає насамперед співвідношення права і держави та її інститутів - органів державної влади, посадових осіб та інших, тобто підпорядкованість держави та її інститутів праву і його пріоритет щодо до них. Крім того принцип верховенства права означає співвідношення права і політики, права і економіки, права та ідеології, а також співвідношення права та інших соціальних норм (моралі, звичаїв тощо), яке також полягає у пріоритеті права щодо них. Конституція України закріпила основу конституційного ладу, вкладаючи конституційно-правові норми-принципи
  

• Проблеми зміцнення законності і правопорядку. Чинники, що впливають на рівень законності і правопорядку в суспільстві
  План Вступ Підходи до визначення понять „законність” та „правопорядок”. Забезпечення режиму законності. Проблеми зміцнення законності. Чинники, що впливають на рівень законності. 3.1. Законність в нормотворчій діяльності. 3.2. Законність в сфері державного управління.
  

• Проблеми ідентифікації злочинів і адміністративних проступків
  План 1. Поняття адміністративного правопорушення. 1.1 Поняття правопорушення. 1.2 Загальні риси адміністративних правопорушень. 1.3 Види адміністративних правопорушень. 1.4 Відмінність адміністративного правопорушення від злочину. 2. Кваліфікація злочинів 2.1 Кваліфікація злочину – поняття 2.2 Правильна і неправильна кваліфікація злочину 2.3 Поняття об’єкту злочину та його структура 2.4 Класифікація об’єктів злочину 3. Висновок ВСТУП Оформлення реферату на тему “Проблеми ідентифікації злочинів і адміністративних проступків” має за мету дослідити особливості адміністративного законодавства, пов’язані з характеристикою
  

• Проблеми нормативно-правового захисту авторських і суміжних прав в Україні
  Останнім часом навколо законодавства України про авторське право виникло більше суперечок, ніж за всі попередні роки, починаючи з 1993 р., коли було прийнято Закон України “Про авторські і суміжні права”. Це пояснюється тим, що Україна весь час рухається до цивілізованого ринку інтелектуальної власності, про що свідчать наявні позитивні результати. Згідно зі ст. 54 Конституції України кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної творчої діяльності, ніхто не може використовувати або поширювати її без його згоди [1]. Сьогодні дуже важливим є створення ефективної системи захисту інтелектуальної власності, й виходячи з цього та зважаючи на особливу актуальність питань захисту об’єктів інтелектуальної власності, Міністерство внутрішніх справ України на системній
  

• Проблеми організації боротьби з правопорушеннями, що вчиняються з використанням сучасних інформаційних технологій
  Сьогодні у світі визначається тенденція до зростання значимості інформації в суспільних відносинах. Це об’єктивно пов’язано з таким соціальним явищем, як інформатизація – впровадження електронних засобів комунікації на основі комп’ютерних технологій у різні сфери суспільного буття. Інформатизація належить до процесів, що постійно та динамічно розвиваються. з одного боку, інформатизація веде до вдосконалення та інтенсифікації різних напрямів людської діяльності, з іншого, – її здобутки стають об’єктом негативних, антисоціальних проявів. До негативних проявів належать, зокрема, правопорушення, що пов’язані з використанням комп’ютерних технологій; серед них особливу увагу пригортають такі, що мають ознаки злочину. В юридичній науці та практиці вони отримали умовну назву “комп’ютерні
  

• Проблеми правового регулювання пенсійного забезпечення в Україні
  ЗМІСТ І. Вступ ІІ. Основна частина 1. Правова природа пенсій 2. Види пенсій 3. Призначення, нарахування і виплата пенсій ІІІ. Висновок Список використаних першоджерел та літератури 3 4-9 10-40 41-50 51-56 57-65 Нині діє єдина державна система пенсійного забезпечення, що залишилася нам у спадшину від колишнього Союзу РСР. Вона сформована на принципах старої бюджетно-розпорядчої моделі соціальної політики і не орієнтована на труднощі перехідного періоду до ринкової економіки, складну демографічну ситуацію в Україні. Перехід до нової економічної моделі – ринкової
  

• Проблеми правового регулювання пенсійного забезпечення на Україні
  ЗМІСТ І. Вступ ІІ. Основна частина 1. Правова природа пенсій 2. Види пенсій 3. Призначення, нарахування і виплата пенсій ІІІ. Висновок Список використаних першоджерел та літератури   Нині діє єдина державна система пенсійного забезпечення, що залишилася нам у спадшину від колишнього Союзу РСР. Вона сформована на принципах старої бюджетно-розпорядчої моделі соціальної політики і не орієнтована на труднощі перехідного періоду до ринкової економіки, складну демографічну ситуацію в Україні. Перехід до нової економічної моделі – ринкової економіки, розвантаження Державного
  

• Проблеми правового регулювання та організації виконання податкових зобов’язань платників
  Прийняття та введення в дію Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 р. № 2181–ІІІ стало наступним етапом процесу модернізації, удосконалення та запровадження нових форм і методів державного управління та контролю за порядком виконання податкових зобов’язань, погашенням і реструктуризацією податкової заборгованості. Чинне податкове законодавство передбачає, що під час узгодження податкових зобов’язань і проведення розрахунків по них, в тому числі з експортними та імпортними операціями, не допускається відступлення, перепоступлення чи переведення податкових зобов’язань і боргу перед бюджетами та державними цільовими фондами незалежно від наявності угод чи фінансових зобов’язань між резидентами,
  

• Проблеми реалізації принципу недоторканності суддів
  Зміст Вступ 1. Співвідношення конституційного суб’єктивного права кожної особи на недоторканність та принципу недоторканності суддів при здійсненні правосуддя. 2. Закріплення принципу недоторканості суддів на законодавчому рівні. 3. Зміст принципу недоторканності суддів при здійсненні правосуддя. 4. Недоторканність інших осіб, які не здійснюють правосуддя безпосередньо, але діяльність яких пов’язана з ним. Висновки Література Вступ Право на свободу та особисту недоторканність є одним з найважливіших прав людини. Воно неодноразово проголошувалось та закріплювалось міжнародним співтовариством у різних міжнародно-правових
  

• Проблеми розвитку цивільного законодавства України
  План Вступ . 3 Поняття та види джерел цивільного права . 4 Елементи цивільно-правових відносин . 12 Поняття та структура цивільного законодавства 19 Співвідношення галузевого і комплексного законодавства . 25 Значення судової практики . 27 Дія цивільних законів . 30 Висновки 33 Вступ Поняття цивільного законодавства тісно пов'язане з поняттям цивільного права як галузі права. Якщо цивільне право — це систе­ма цивільно-правових норм, то цивільне законодавство — це систе­ма нормативних актів, у яких дістали своє втілення цивільно-пра­вові норми. Отже, цивільне законодавство — це форма вираження цивільного права як галузі права. Сукупність цивільно-правових актів утворює цивільне законодавство. Цивільне законодавство має
  

• Проблеми створення та розвитку конкурентного права в Україні
  ПЛАН Вступ 1. Що таке конкурентне право? 2. Конкурентне право України в європейському праві 3. Перспективи подальшого розвитку конкурентного права в Україні Висновки Використана література Вступ Вступ до СОТ, а у перспективі — і до ЄС є найважливішими стратегічними завданнями для України, визначеними у відповідних документах. По-перше, це Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами 1994 р., Указ Президента України від 11 червня 1998 р. № 615/98, яким було затверджено Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу, та інші, про які йтиметься нижче. По-друге, це рішення
  

• Проблеми сучасного наукового правового забезпечення аграрної реформи в Україні
  Розвиток сучасної української юридичної науки нерозривно пов'язаний з динамікою соціально-економічного життя в державі. Саме тому всі зміни, перетворення в соціальній та економічній сферах, що відбуваються на теренах нашої держави, так чи інакше зумовлюють напрями й зміст науково-правових досліджень в Україні. Водночас юридична наука повинна відігравати роль тієї рушійної сили, яка програмує та спрямовує розвиток законодавства й права в цілому, а тому — покликана сприяти своєчасній розробці науково обґрунтованої державної програми реформування земель них і аграрних відносин в Україні. Сучасною наукою аграрного права аналізуються різні аспекти земельної та аграрної реформ в Україні, Серед авторів, які досліджують правові проблеми реформування у сфері сільськогосподарського виробництва,
  

• Проблеми укладання підприємницьких договорів
  ПЛАН 1. Поняття підприємницького договору Слід зазначити, що останнім часом на практиці частіше оперують поняттям не "господарський договір", а "підприємницький договір". Це видається цілком виправданим, оскільки відповідно до ст.1 Закону України від 7 лютого 1991 р. "Про підприємництво" підприємницькою визнається будь-яка законна діяльність громадян і організацій, що має на меті отримання прибутку. Це й дозволяє розцінювати підприємницькі та господарські відносини як тотожні. При цьому слід мати на увазі, що існує вже згадувана вище дискусія стосовно того, чи охоплюється господарська діяльність нормами цивільного законодавства, чи становить вона самостійний предмет правового регулювання. Однак незалежно від
  

• Проблемні питання взаємодії в розкритті злочинів
  Забезпечення оптимальної взаємодії в діяльності правоохоронних органів стосовно розкриття злочинів значною мірою залежить від правильного тлумачення терміну “взаємодія”. Термінологічний аналіз свідчить, що поняття “взаємодія” є зовнішньо схожим з такими поняттями, як “співробітництво”, “координація”, “узгодження”, “сприяння” і т. ін. Філософія розглядає “взаємодію” як категорію, що відображає процеси впливу різних об’єктів один на одного, їх взаємну обумовленість, зміну стану, а також породження одного об’єкта іншими [1]. Військова терміносистема розуміє “взаємодію” як спільні за метою, завданням, місцем, часом і способом виконання військові дії для досягнення мети операції [2]. Наука соціального управління, а також кібернетика визначають “взаємодію” за одну з форм впливу
  

• Проблемні питання правової реформи в органах попереднього слідства
  Зміст Стор. 1. Вступ. Проблемні питання правової реформи в органах попереднього слідства 3 2. Органи дізнання та судового слідства та їх повноваження. 6 3. Поняття та основні положення досудового слідства. 15 4. Прокурорський нагляд за органами дізнання та досудового слідства
  

• Провадження в справах про адміністративні правопорушення
  ПЛАН 1. Завдання і порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення 2. Засоби забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення 3. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення 4. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення § 1. Завдання і порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення Кожне провадження здійснюється відповідно до певних стадій з додержанням принципів адміністративного процесу. Провадження в справах про адміністративні правопору­шення визначається як низка послідовних дій уповноважених органів (посадових осіб), а у деяких випадках інших суб'єктів, які згідно з нормами адміністративного законодавства
  

• Провадження справ про адміністративні правопорушення
  План 1. Учасники провадження в справах про адмінстративне правопорушення. 2. Стадії провадження справ про адміністративне правопорушення. 3. Адміністративне правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку. 4. Характеристика протоколу про адміністративне правопорушення. Адміністративний процес має складну структурну побудову та охоплює різноманітні види адміністра­тивного провадження, кожному з яких притаманні специфічні особливості залежно від характеру розг­ляду конкретних справ та особливостей виникнення адміністративно-процесуальних відносин. Адже оче­видно, що процедура накладання штрафу, порядок призову на дійсну військову службу, розгляд заяв і накладення
  

• Провадження у справах про адміністративні правопорушення
  1. Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення 2. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення. 3. Виконання постанов Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення. Провадження у справах про адміністративні правопорушення – особливий різновид адміністративного процесу, який значною мірою врегульований правовими нормами, що сконцентровані в розділах IV та V Кодексу про адміністративні правопорушення (глави 18–33). Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення є короткими: 15, 7, 5, 3, 1 добу (ст. 277). Таке становище пояснюється
  

• Проведення окремих слідчих дій при розслідуванні ухилень від сплати податків
  ЗМІСТ Стор. Вступ 4 РОЗДІЛ 1. Слідчий як учасник кримінального процесу 5 РОЗДІЛ 2. Поняття і система слідчих дій 12 РОЗДІЛ 3. Проведення окремих слідчих дій при розслідуванні ухилень від сплати податків 18 3.1. Допит 10 3.2. Виїмка та огляд документів 15 РОЗДІЛ 4. Використання спеціальних знань у справах про ухилення від сплати податків 19 Висновок Література   ВСТУП Податкова система є одним з найважливіших елементів економіки України, її формування відбувається в умовах економічних
  

• Прогалини в праві, способи їх усунення і подолання
  ПЛАН Вступ 1. Поняття і причини утворення прогалин у праві 2. Аналогія права і аналогія закону як основні способи подолання прогалин у праві 3. Субсидіарне застосування норм права в усуненні прогалин праві Висновок Список використаної літератури Вступ Нерідко при проходженні другої стадії застосування норм права, а саме: при встановленні юридичної основи справи — виборі та аналізі юридичних норм, виникають ситуації, коли правозастосувач не знаходить норм, які регулюють встановлені факти. Тоді розглядається таке поняння як “прогалина у праві”. Реалізація норм права — це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх
  

• Прогалини в праві. Шляхи усунення і подолання прогалин в праві
  ПЛАН Вступ 1. Поняття прогалини у праві, причини їх виникнення 2. Шляхи усунення і подолання прогалин у праві Висновок Список використаної літератури Вступ Реалізація норм права — це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий резуль­тат. Реалізувати нормативні розпорядження, що містяться в за­конах та інших нормативно-правових актах, означає втілити в життя — у суспільні відносини, поведінку громадян — волю за­конодавця й інших суб'єктів правотворчості, спрямовану на вста­новлення правопорядку. Без такої реалізації право втрачає своє соціальне значення і призначення.
  

• Проект Конституції Євросоюзу
  Загальні відомості про Конституцію ЄС Розширення Європейського Союзу, яке відбулося 1 травня 2004 року, призвело до історичних змін політичних, географічних та економічних умов для України та Євросоюзу. Сьогодні Європейський Союз та Україна мають спільний кордон і як безпосередні сусіди будуть посилювати свою політичну та економічну взаємопов‘язаність. Розширення дає можливість для України та Європейського Союзу розвивати якомога тісніші відносини, що виходитимуть поза рамки співробітництва до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичного співробітництва. Європейський Союз та Україна сповнені рішучості посилити свої відносини та сприяти утвердженню стабільності, безпеки і добробуту. Такий
  

• Проекти формування здорового способу життя у молодіжному середовищі
  Аналіз нормативно-правових актів світової спільноти та законодавства деяких країн Заходу щодо сприяння впровадженню здорового способу життя, а також вітчизняного законодавства з зазначеної проблеми дає підстави зробити узагальнення, що світова спільнота дедалі більше виходить з необхідності забезпечення права людини на збереження та зміцнення здоров'я. Це право передбачене Декларацією прав людини, Європейською соціальною хартією та іншими міжнародними документами. Проблема сприяння здоровому способу життя находить своє відображення у ряді спеціальних документів, що приймалися в ході регулярних міжнародних конференцій з проблем пропаганди здорового способу життя. Зокрема, це Оттавська хартія за здоровий спосіб життя, "Аделаїдські рекомендації: Політика у громадському здоров'ї",
  

• Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля. Безгосподарське використання земель
  1. Розробка і здача проектів, іншої аналогічної документації замовнику службовою чи спеціально уповноваженою особою без обов’язкових інженерних систем захисту довкілля або введення (прийом) в експлуатацію споруд без такого захисту, якщо вони створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення або інших тяжких наслідків,— карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, якщо вони спричинили наслідки, передбачені частиною першою цієї статті,—караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк до п’яти років, 1. Суспільна небезпека злочину полягає у посяганні
  

• Прокуратура в Конституції України
  ПЛАН Вступ 1. Визначення Конституцією функцій Прокуратури України 2. Система органів прокуратури за Конституцією України, особливості діяльності 3. Прокуратура України в контексті конституційної реформи Висновки Список використаної літератури Вступ Значну роль у державному механізмі України відіграють органи прокуратури. Слово “прокуратура” походить від латинського слова prokuro – “керую”. Прокуратура України — централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави та забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний і державний лад, права й свободи людини, а також основи демократичного устрою. Прокуратура не підпорядковується
  

• Прокуратура в Україні
  1. Місце та роль прокуратури в системі державних органів України. 2. Завдання, основні функції та принципи організації і діяльності прокуратури. 3. Система і структура органів прокуратури. 4. Галузі прокурорського нагляду. 5. Акти прокурорського реагування на порушення законності. 6. Кадри органів прокуратури. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів порядок їх призначення та звільнення з посади. 7. Класні чини працівників прокуратури та порядок їх присвоєння. 8. Заохочення та дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури. І. Роль і місце будь – якого державного органу визначається комплексом рис, ознак критеріїв: 1) призначенням органу державної влади; 2) функції
  

• Прокуратура України
  1. Завдання, принципи діяльності і основні функції прокуратури Функція є одним із головних понять, через яке розкривається структура і весь зміст діяльності органів прокуратури . Функції прокуратури обумовленні завданнями, на вирішення яких вони напрвлені і повинні здійснюватись. До основних віднесена функція нагляду за додержанням законів. Вона здійснюється тільки органами прокуратури і займає головне місце в структурі її діяльності. До забезпечуючих функцій відносяться функції управління в органах прокуратури. Без їх розгляду, розкриття механізму взаємодії з основними і допоміжними функціями важко зрозуміти проблему в
  

• Прокуратура України. Статус, структура, функції
  План: Вступ 1 1. Поняття правового статусу прокуратури України 3 2. Система і структура прокуратури 5 3. Функції і повноваження прокуратури 14 4. Порядок діяльності органів прокуратури 36 5. Акти прокурорського реагуванняна порушення законності . 38 Висновок (закінчення) 41 Список літератури 43 Вступ В Україні здійснюються великомасштабні перетворення, спрямовані на зміцнення демократії й створення правової держави. Однією з головних проблем громадянського розвитку є зміцнення законності та правопорядку. Це висуває на перший план завдання забезпечення законності, захист прав і законних інтересів громадян, верховенство закону. Зростає протидія
  

• Протидія законній господарській діяльності
  1. Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання,— караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я,
  

• Професійна деформація працівників кримінально-виконавчої служби. Міф чи реальність?
  ПЛАН Вступ 1. Основні чинники, які зумовлюють професійну деформацію працівників кримінально-виконавчої служби 2. Профілактика професійної деформації працівників кримінально-виконавчої служби Висновки Список використаної літератури Вступ Відмінна риса щодо в'язниць у всіх суспільствах - те, що вони закриті для суспільних установ, до яких більшість членів співтовариства не має ніякого доступу. Єдині, хто спілкують один з одним і приблизно щодня – співмешканці і штат. Їх співтовариство не має жодних природних підстав, і може з'єднувати індивідуумів настільки взаємно ворожих, що наражає на небезпеку життя кожного з них. У той же самий час співмешканці і штат повинні взяти участь у законному, але гуманному режимі,
  

• Професійна етика юриста
  1. Загальне поняття про етику. 2. Влада і етика. 3. Професійні особливості роботи юриста. Вперше в науковому розумінні термін “етика” вживається Аристотелем (384-322 рр. до н.е.) (дати біографічні дані Аристотеля) і позначає галузь пізнання, яка вивчає власне етичні чесноти, досліджує, яка людська вдача є найдосконалішою. Під такою назвою наука етика існує вже понад 23 століття. Хоча і це не остаточний термін, так як з етичною проблемою ми стикаємось всюди, де тільки має місце цілісне духовне, зокрема філософське, це і Ст. Греція і Ст. Китай і Ст. Індія. Слово “етика” з давньогрецької, а в давньолатинській існує слово “мос” з однаковим значенням і тому Марк Тулій Цицерон зі слова “мос” утворює прикметник – “moralis” – мораль. З часом ці два терміни тотожні але “етика”
  

• Професійні права адвоката
  При здійсненні професійної діяльності адвокат має право: представляти і захищати права та інтереси громадян і юри­дичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить ви-рішення відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема: запитувати і отримувати документи або їх копії від підпри­ємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організа­ціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;
  

• Процедура реєстрації та розгляду звернень громадян, контроль за їх виконанням
  ПЛАН Вступ 1. Поняття звернення громадян, правові аспекти регулювання 2. Вимоги до звернення 3. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення та звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню 4. Порядок розгляду звернень громадян 5. Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян Список використаної літератури: Вступ Стаття 40 Конституції України усім громадянам України надає право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані
  

• Процесуальна діяльність співробітників оперативних підрозділів
  Зміст Вступ 1. Процесуальна діяльність співробітників оперативних підрозділів та слідчих податкової міліції на стадіях досудового слідства. 1.1 Поняття процесуальної діяльності 1.2 Права податкової міліції, як суб`єкта кримінального процесу 1.3 Провадження досудового розслідування в податковій міліції 1.4 Основні завдання слідчих підрозділів податкової міліції: 1.5 Принципи діяльності слідчих підрозділів податкової міліції 2. Учасники кримінального процесу при розслідуванні податкових злочинів. 2.1 Поняття учасників кримінального процесу 2.2 Класифікація суб`єктів кримінально-процесуальної діяльності 2.3 Цивільний позивач та його представник у кримінальних справах, порушених за фактами вчинення податкових злочинів
  

• Процесуальні строки в цивільному процесі
  План. I. Вступ. II. Поняття та сутність строків в цивільному процесі як процесуального засобу для правильного та своєчасного розгляду та розв’язання цивільних справ. ІІІ. Види процесуальних строків в цивільному процесі. IV. Застосування процесуальних строків в процесі здійснення цивільного судочинства. V. Процесуальні строки та проблема законної сили судового рішення. VI. Висновок. І. Вступ. Як справедливо відмічають фахівці, в останні роки в правовій системі України відбуваються кардинальні зміни.1 Основою цих змін була ще Концепція судово-правової реформи, затверджена постановою
  

• Психолого - тактичні аспекти розслідування злочинів, вчинених організованими угрупованнями
  Розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями, завжди представляють собою велику складність як за обсягом слідчої роботи, так і в психологічному аспекті. Організована злочинність в Україні за 10 років незалежності держави пройшла певний шлях реорганізації. Вона має властивість створювати свої нелегальні і легальні структури, використовуючи при цьому їх можливості з метою максимального та швидкого вилучення надприбутків за умов мінімального ризику в період низької ефективності діяльності законодавчої та виконавчої влади. На відміну від загальнокримінальної злочинності, у тому числі її групових форм, організована злочинність великий обсяг здобутих злочинним шляхом матеріальних цінностей та коштів інвестує для встановлення і підтримання корупційних зв’язків
  

• Реалізація норм права
  План Вступ. 3 1. Поняття, форми і реалізація норм права. 4 2. Правозастосування її поняття. Відмінність від інших форм реалізації норм права 9 3. Процес правозастосування. Правозастосовчі акти. 13 4. Основні вимоги правильного правозастосування. 25 Висновки. 31 Література. 33 Вступ Сучасне українське суспільство, яке знаходиться у перехідному стані, належить до соціальних систем посттоталітарного типу. Для таких систем перехідний період — «це просторово-часовий інтервал екстремально-хаотичного розвитку соціуму, у ході якого один тип організації трансформується в інший за допомогою комплексу деструктивно-конструктивних конфліктів»[1]. При цьому під соціальним конфліктом
  

• Реалізація принципу законності в ОРД
  Конституція України гарантує права та свободи особи, які ніким не можуть бути порушені. В розділі першому статті 3 Конституції передбачено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Обмеження конституційних прав та свобод громадян повинні нести мінімальний характер, відповідати принципам демократичної держави і можуть застосовуватись лише в інтересах захисту людини, її здоров’я та моралі, збереження загального добробуту, охорони державної та громадської безпеки. Тому права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Кримінально-процесуальне
  

• Реалізація цивільної дієздатності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
  Держава, Автономна Республіка Крим і територіальні громади здійснюють цивільну дієздатність через свої органи та представників Найчастіше зазначені соціально-публічні утворення реалізують свою цивільну дієздатність через органи, які діють у межах компетенції, визначеної законом. Так, згідно зі ст.170 ЦК держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленої законом. Наприклад, управління державним майном від імені народу здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві ради, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання щодо створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації І ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю
  

• Регіональні механізми забезпечення прав людини
  Існують також і регіональні органи та форми контролю. До них слід віднести Європейську Конвенцію про захист прав людини і основних свобод, схвалену 4 листопада 1950 р. в рамках Ради Європи, яка діє лише стосовно держав, які є членами цієї Ради. Відповідно до ст. 19 Конвенції створено Європейську Комісію з прав людини і Європейський суд з прав людини, які наділені повноваженнями по розгляду скарг як держав, так і окремих осіб. Будь-яка держава-учасниця може направити в Комісію скаргу про те, що інша сторона порушує положення Конвенції. Комісія правомочна розглядати також скарги окремих осіб, недержавних організацій і групи осіб про порушення їх прав учасниками Конвенції. Але скарги розглядаються лише в тому разі, якщо держава, проти якої вона подана,
  

• Реєстрація актів громадянського стану
  ПЛАН: 1. Організація діловодства в системі органів РАГСа 2. Принцип своєчасного і належного документального оформления проведеної реєстрації. 3. Зміни та виправлення в документах актів громадянського стану. Використана література: 1. Організація діловодства в системі органів РАГСа Результат діяльності залежить від багатьох проміжних відрізків, одним з яких являється діловодство, яке дозволяє забезпечити оперативність та гнучкість в прийнятті рішень. Діловодство координує всі етапи роботи - од проектування до практичної реалізації рішень. Процес управління включає наступні основні типові документуємі операції: збір та
  

• Реєстрація народження дитини, яка народилася поза лікувальним закладом
  ПЛАН 1. Загальні проложення про реєстрацію громадянських актів 2. Умови реєстрації народження дитини. Реєстрація народжених поза лікувальним закладом 3. Правила реєстрації актів громадянського стану в Україні. Використана література 1. Загальні проложення про реєстрацію громадянських актів Відповідно до Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) та Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" ( 3807-12 ) народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені підлягають державній реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану. Заявник повинен бути ознайомлений з даними, унесеними до актового запису, який засвідчується печаткою і підписом керівника органу реєстрації актів цивільного стану
  

• Референдум і його соціальна функція
  Зміст 1. Вступ 2. Поняття і види референдумів 3. Призначення і порядок проведення референдумів 4. Предмет всеукраїнського референдуму та його особливості 5. Правова регламентація організації референдумів і визначення їх результатів 6. Правові наслідки референдуму 7. Висновок 8. Використана література Вступ Особлива роль у системі народовладдя в Україні на­лежить референдумові, як найбільш органічній і при­родній формі народовладдя. Поняття "референдум" по­ходить від латинського "referendum", що означає "те, що має бути повідомлено" Прийнято вважати, що перший в історії людства ре­ферендум
  

• Рецепція ринкового спадкового права в сучасному спадковому праві України
  ПЛАН Вступ 1. Римське спадкове право як джерело сучасного спадкового права 2. Спадкування за заповітом у римському праві 3. Спадкування за законом у римському спадковому праві 4. Сучасні загальні положення про спадкування Використана література Вступ Перехід України до ринкової економіки, важливі політичні, економічні та соціальні процеси в державі, а також її прагнення увійти повноправним членом до Європейського Союзу зумовлюють потребу у вдосконаленні правової системи України та приведенні у відповідність до міжнародних стандартів правового статусу особи, зокрема в частині її майнових прав. Тривалі дискусії стосовно поділу права на приватне і публічне,
  

• Рецепщя римського права у східній Європі
  Передумови рецепіції Римського права у Вiзантiйській iмперiї. Систематизация Юстинiана. Дигести та Iнституцiї: Загальна характеристика. Базилiки як друга спроба рецепцп Римського права. Рецепції Римського права у «пiслявiзантiйський» перiод Звертаючись до питань значения и ролi Римського приватного права у Вiзантiї, насамперед необхiдно дати характеристику економiчних, полiтичних та духовних процесiв, що обумовили необхiднiсть звернення до надбань Римського приватного права. Треба враховувати, зокрема, що складовими внутрiшньої полiтики iмператора Юстинiана I були: проведен­ия адмiнiстративних реформ; здiйснення економiчних заходiв, спрямованих на збiльшення товарообiгу та пожвавлення виробництва; обмеження земельної власностi; провадження єдностi вiри та вiросповiдання
  

• Речове право
  1. Possessio(володіння). Римське речове право мало три правових інститути: possessio(володіння), право власності, права на чужі речі. Найголовнішим з них було право власності, Але першим сформувався інститут фактичного володіння. Тому саме з нього доцільно почати розгляд регулювання відносин щодо речей. 1. Поняття і види володіння. У римському праві поняття володіння мало подвійне значення: 1)самостійний правовий інститут, не залежний від права власності; 2)одна з правоможностей власника. У першому значенні мають на увазі саме володіння, посідання, а в другому – jus posidendi – право володіння. Навіть нині ці поняття ототожнюють: володільця не відрізняють від власника, а власника – від володільця. Однак такі різні правові категорії змішувати
  

• Ринок юридичних та судових послуг України: проблеми та перспективи
  Зміст Мета роботи. Постановка проблеми. Аналіз проблеми. 4. Пропозиції до розв’язання проблеми. 5. Обґрунтування пропозицій та вибір альтернатив. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями. 6. Необхідні ресурси та умови. 7. Висновки. Мета роботи. Мета роботи полягає у визначенні конкурентоспроможності нашої держави на ринку юридичних та судових послуг на регіональному та глобальному рівні. Мета також
  

• Рішення конституційного суду України
  ПЛАН Вступ 1. Статус Конституційного Суду України. Його склад і повноваження 2. Організація роботи Конституційного Суду України. Апарат Конституційного Суду України 3. Правове значення рішень Конституційного Суду України 4. Зміст та порядок виконання рішень Конституційного Суду України Використана література Вступ Відповідно до ст. 147 Конституції України, Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Основна мета Конституційного Суду – гарантування верховенства Конституції як
  

• Робота з речовими джерелами криміналістичної інформації при розкритті та розслідуванні злочинів
  пЛАН Вступ……………………………………………………………………………….3 Розділ 1: Сутність джерел криміналістичної інформації і організація роботи з ними………………………………………8 1.1 Поняття джерел криміналістичної інформації, їх класифікація…… 8 1.2 Роль речових джерел криміналістичної інформації в розкритті і розслідуванні злочинів………………………………………………… .15 1.3 Організація роботи з речовими джерелами криміналістичної інформації……………………………………………………………………… 22 Розділ 2: Основні етапи Роботи з окремими категоріями речових джерел Криміналістичної інформації……………………………………………………………… 28 2.1 Робота з гомологічними об’єктами як речовими джерелами…….… 28 2.2 Робота зі
  

• Родовий та видовий об‘єкти злочинів (поняття, значення)
  Під родовим об‘єктом злочину слід розуміти соціальні цінності, на які посягає певна група злочинів. Родовий об‘єкт відображає характер суспільної небезпечності певної групи злочинів, внаслідок чого використовується як критерій об‘єднання окремих складів злочинів у групи і подальшого розміщення таких груп у Особливій частині КК. За таким принципом побудована, по суті, вся система Особливої частини, за винятком двох глав: 7 – посадові злочини, і 11 – військові злочини, конструкція яких враховує, насамперед, суб‘єкт злочину. Значення родового об‘єкта полягає і в тому, що його встановлення сприяє в ряді випадків більш точному з‘ясуванню змісту ознак складу конкретного злочину і, в кінцевому підсумку, правильній кваліфікації злочинного діяння. Так, у теорії кримінального права і судовій
  

• Родові та власні ознаки нерухомості
  Природним (створеним природою) загальним базисом будь-якої еконо­мічної і соціальної діяльності людства є земля. У сфері нерухомості під словом «земля» розуміється земельна ділянка — частина земельної по­верхні з установленими межами, яка характеризується певним місце розташуванням, господарським використанням, правовим режимом та інши­ми суттєвими ознаками, з визначеними щодо неї правами. Маючи земельну ділянку як складову частину, всі штучні будови (об'єкти нерухомості) володіють родовими ознаками, які дозволяють відрізнити їх від рухомих об'єктів. 1. Стаціонарність, нерухомість. Ця ознака характеризується міцним фі­зичним зв'язком об'єкта нерухомості із земною поверхнею і неможли­вістю його
  

• Розбещення неповнолітніх. Перешкоджання здійсненню виборчого права
  1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, — караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір’ю або особою, що їх замінює,—караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років. 1. Ст. 156 відображає вирішення на законодавчому рівні проблеми педофілії статевого відхилення, яке проявляється у прагненні вчинювати дії сексуального характеру з дітьми. 2. Об’єкт злочину — статева недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх. 3. Потерпілим виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річного віку. Для
  

• Розбій
  1. Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій),— карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років, 2. Розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм,— карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна. 3. Розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище,— карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. 4. Розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах, або вчинений органі зованою групою, або поєднаний
  

• Розвиток кооперативного права в Україні
  2 До недавнього часу чи не найбільшою перешкодою розвитку справжніх сільськогосподарських кооперативів в Україні була відсутність необхідної законодавчої бази. Це суттєво стримувало ініціативу потенційних кооператорів і змушувало їх шукати та використовувати інші, часом не дуже вигідні, форми реалізації виробничих та комерційних інтересів. Формально підприємство, що створено для реалізації спільних економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників, можна було зареєструвати в Украї-ні у таких формах: сільськогосподарський кооператив, колективне сільсько-господарське підприємство, споживче товариство, господарське товариство, кредитна спілка. Проте жоден із згаданих типів підприємств
  

• Розвиток кооперативного права в Україні
  2 До недавнього часу чи не найбільшою перешкодою розвитку справжніх сільськогосподарських кооперативів в Україні була відсутність необхідної законодавчої бази. Це суттєво стримувало ініціативу потенційних кооператорів і змушувало їх шукати та використовувати інші, часом не дуже вигідні, форми реалізації виробничих та комерційних інтересів. Формально підприємство, що створено для реалізації спільних економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників, можна було зареєструвати в Украї-ні у таких формах: сільськогосподарський кооператив, колективне сільсько-господарське підприємство, споживче товариство, господарське товариство, кредитна спілка.
  

• Розвиток екологічного права
  Еколого-правові погляди в українській науці мають вікову історію, яка бере свій початок ще з давніх часів. Переважна більшість території сучасної України на початок 1 тисячоліття нашої ери була вкрита лісом. Безмежні лісові масиви вкривали територію сучасного Прикарпаття, Полісся. Чернігівщина мала назву «лісної землі», ліси підхо­дили аж до Києва. Невелика густота населення при розвинутому на той час містобу­дуванні та підземних комунікаціях не зумовлювали якоїсь суттєвої небезпеки для природи з боку людської діяльності. В господарській діяльності переважало хлібороб­ство, рибальство, мисливство, скотарство, бджільництво. *Першими книгами про природу були «шести днів» Василя Великого, перекладена з грецької, в якій давалося тлумачення шести дням, протягом яких Бог створив світ,
  

• Розвиток конституційного процесу 1992-1996 р. в Україні
  Зміст ВСТУП 3 1. Перехідний період становлення сучасної Української держави 4 2. Конституційний процес 1992-1996 років . 6 2.1. Розвиток конституційного процесу після визнання незалежності України . 6 2.2. Конституційний процес під час конституційної кризи . 7 3. Значення прийняття Конституції для розвитку конституційного права України 12 Висновки 13 Використана література 14 ВСТУП Проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності України створило умови для радикальних демократичних перетворень у нашому суспільстві і державі. Змінилась організація державної влади — відбувся поділ її на законодавчу, виконавчу і судову. Виникли
  

• Розвиток прав людини в Україні
  Гідний внесок у становлення прогресивних уявлень про права людини зробив український народ. Ним була створена низка яскравих взірців правової думки і нормотворення, у яких отримали своє втілення такі найвищі цінності суспільства, як законність, свобода, рівність, повага до особи та ін. Чимало демократичних інститутів і гуманістичних ідей (народоправство, відмова від смертної кари, віротерпимість, виборність суддів тощо) народилися або дістали розвиток саме на території сучасної України. Достатньо нагадати, що саме на українській землі було створено блискучий зразок античної демократії - присягу громадянина Херсонесу, а згодом у союзі східнослов'янських племен зародився
  

• Розвиток процесуальної форми на українських землях у Х–XVIII століттях
  Процесуальна форма — це сукупність однорідних процедурних (процесуальних) вимог, передбачених законом, що визначають умови, порядок та послідовність дій учасників процесу для досягнення певної мети. Можна сказати, що процесуальна форма — це встановлені правила, які зумовлюють порядок усієї кримінально-процесуальної діяльності[1, с. 13]. Як слушно зазначав відомий французький процесуаліст Фостен Елі, процесуальні форми мають бути досить потужними та міцними, щоб добути істину з лона фактів і не бути спотвореними суддями або сторонами; вони мають бути доволі простими, ясними та гнучкими для того, щоб слугувати опорою, не стаючи перешкодою, та пристосовуватись до особливостей кожної справи [2, с. 51]. Значення процесуальної форми для встановлення істини у кримінальній справі доведено
  

• Розгляд проекту Закону України “Про державний бюджет України” у Верховній Раді України
  ПЛАН Вступ 1. Основні етапи розгляду проекту закону про Державний бюджет 2. Особливості внесення змін до проекту закону про Державний бюджет 3. Друге читання у ВРУ та прийняття закону про Державний бюджет Висновки Список використаної літератури Вступ Закон України “Про державний бюджет України” приймається Верховною Радою України на основі запропонованого проекту Закону України “Про державний бюджет”. Процедура розгляду проекту закону є кількаетапною і розтягнутою в часі, це дає змогу якнайкраще ознайомитися з проектом, розглянути всі “за” і “проти”, дати проект на доопрацювання тощо і тільки після
  

• Розгляд спорів з виконанням господарських договорів
  Вступ Проголосивши себе суверенною і незалежною державою, Україна взяла курс на кардинальне реформування суспільного устрою, побудову громадянського суспільства і ринкової економіки, в якій функціонують різні форми власності та підприємництва. Наділення підприємств і громадян свободою господарської діяльності та підприємництва дало поштовх до розгортання сфери майнових відносин та урізноманітнення господарських зв'язків суб'єктів підприємницької діяльності як у внутрішньому обороті країни, так і при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності. Найбільш
  

• Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист. Невиконання судового рішення
  1. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, службовою особою, якою прийнято рішення про ці заходи, особою, яка їх здійснює, або службовою особою, якій ці рішення стали відомі у зв’язку з її службовим становищем, а так само особою, взятою під захист, якщо ці дії спричинили шкоду здоров’ю особи, взятої під захист,— карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть особи, взятої під захист, або інші тяжкі наслідки,— караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. 1. Основним
  

• Розголошення даних досудового слідства або дізнання. Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі Приховування майна
  1. Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою в установленому законом порядку про обов’язок не розголошувати такі дані,— карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. 2. Розголошення даних досудового слідства або дізнання, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником органу дізнання, оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи брала ця особа безпосередньо участь у досудовому слідстві чи дізнанні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність,— карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
  

• Розголошення інформації, що становить таємницю досудового слідства
  Аналіз наукових джерел, матеріалів, опублікованих у спеціальних виданнях, а також практичний досвід слідчих, суддів, адвокатів свідчить, що існує широке коло причин розголошення інформації, що становить таємницю досудового слідства. Перед тим, як приступити до розкриття цих причин, треба зазначити, що безпосередньо пов’язані з ними мотив і мета отримання або ж розголошення такої інформації, оскільки вони належать до тих суб’єктивних факторів, що мають вирішальне значення при виборі засобів та прийомів досягнення мети, визначають характер та спрямування дій особи чи осіб з отримання або розголошення інформації. Треба зазначити, що основним мотивом отримання чи розголошення інформації є дезорганізація роботи органів внутрішніх справ і, зокрема, органів слідства, оскільки це уможливлює
  

• Розголошення комерційної таємниці. Незаконна приватизація державного, комунального майна
  Умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв’язку з профеайрою або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності,— карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. 1. Об’єкт злочину аналогічний об’єкту злочину, передбаченого ст. 231. Про поняття комерційної таємниці див. коментар до ст. 231. 2. Об’єктивна сторона злочину полягає у діях, якими комерційна таємниця піддається розголошенню, тобто
  

• Роздержавлення та приватизація
  Роздержавлення та приватизація в Україні – явища складні і багатогранні. Єдине, що можна стверджувати про приватизацію взагалі – правильна її організація дає змогу залучити чималі кошти в державну казну і знайти більшості підприємствам держави повноцінних власників, які будуть дбати про те, що набули. Необхідними складовими середньострокового зростання економіки, є подальший прогрес у розвитку ринкових інституцій та збільшення основного капіталу через інвестування. Довгострокове зростання ґрунтується переважно на технічному прогресі, що, втім, теж має бути підтриманим відповідними інвестиціями. Подальше економічне зростання держави неминуче залежатиме від інвестування, причому не тільки і не стільки у його традиційному “кількісному” аспекті (накопичення капіталу), скільки у
  

• Розлучення
  «Не зійшлись характерами .» Таке пояс­нення причини розірвання шлюбу стало на­стільки поширеним, звичним, що ми не зав­жди замислюємося над ним. А замислити­ся варто, хоча б тому, що серед мотивів розлучень цей посідає одне з провідних місць. До того ж і після розлучення нерід­ко він стає перешкодою або причиною по­боювань наступних спроб влаштувати сі­мейне життя. Що ж лежить в основі виникнення сімей­ної проблеми? Причин чимало. І соціаль­них, і економічних . Кожне подружжя насамперед поєднує дві особистості. Саме міжособистісні сто­сунки чоловіка і жінки становлять психоло­гічний зміст шлюбу, породжують проблему сумісності. Вона відома людству з давніх-давен. «Підходять чи не підходять він і вона один одному і чому?»
  

• Розслідування крадіжок державного та громадського майна
  План 1. Криміналістична характеристика крадіжок державного та громадського майна. 2. Які матеріали є підставою для порушення кримінальної справии про крадіжки соціалістичного мацна залежно від виду і суб'єктів крадіжок 3. Типові слідчі ситуації 4. Побудова слідчих версій та планування розслідування крадіжок, скоєних службовими особами
  

• Розуміння римськими юристами права власності
  ПЛАН Вступ 1. Виникнення і розвиток інституту права власності в Древньому Римі 2. Поняття і зміст права власності. Право володіння та право користування 3. Право розпорядження та право приватної власності 4. Види права власності Висновок Список використаної літератури Вступ За одним відомим виразом, римляни “тричі скоряли світ”. Перший раз - легіонами, другий - християнством, третій раз - правом. Зведене в ранг «писаного розуму» (ratio scripta) римське право класичного періоду було широко сприйняте феодальними державами Західної Європи, воно і донині лежить в основі багатьох інститутів капіталістичного права. У масі
  

• Розшук анонімів в оперативно-розшуковому процесі у боротьбі з організованою злочинністю
  Утвердження незалежної Української держави, що відбувається у складних умовах, висуває ряд завдань щодо вирішення багатьох теоретичних, практичних та організаційних проблем у боротьбі з корупцією, організованою злочинністю та іншими протиправними діями. Однією з важливих функцій правоохоронних органів є розшук авторів, виконавців та розповсюджувачів анонімних документів*, де містяться відомості про закінчений та незакінчений злочин‚ готування до злочину‚ замах на злочин та погрозу його вчинення. Проблема розшуку анонімів не є новою. Історія розшуку налічує кілька століть. Але з часом змінюються пріоритети, тобто, мета розшуку, її спрямованість. Так, жандарми царської охранки, захищаючи інтереси монархії та імперії, протистояли революційному руху, спрямованому на повалення царизму.
  

• Роль інформаційно-аналітичних служб у поширенні наукових знань
  Інформаційно-аналітичні структури починають стрімко розвиватися у високорозвинених країнах світу у 50-і рр. XX ст., що стає реакцією на колосальне зростання розмірів світового інформаційного ресурсу. На кінець 80-х — середину 90‑х pp. щорічний світовий інформаційний потік перевищив 10 млн назв наукової та іншої інформаційної продукції, що у перерахунку на одного споживача — інженера, наукового співробітника, спеціаліста — становило 1500 сторінок щодня. Навіть у найбільш технічно розвинених країнах втрачалася можливість управління масивом інформації, генерованої суспільством, за деякими даними, кожна десята науково-дослідницька робота США виконується марно, оскільки вона була вже десь виконана, у Німеччині понад 15 % національного доходу витрачається на дублювання наукових досліджень,
  

• Роль міжнародних організацій у вирішенні міжнародних спорів
  ПЛАН Вступ 1. Ознаки міжнародної організації - суб'єкта міжнародного права 2. Правові основи мирного врегулювання міжнародних спорів, юридичне закріплення та досвід їх розв’язання міжнародною спільнотою 3. Правовий статус та особливості участі міжнародних організацій у міжнародних спорах Висновок Список використаної літератури Вступ Однією з особливостей міжнародного права є відсутність міжнародних інститутів, які б забезпечували у примусовому порядку виконання його норм. Тому головна роль у цій справі належить самим суб’єктам правовідносин, які діють самостійно, індивідуально або об'єднуються у відповідні міжнародні організації. Проблема вирішення спорів у суспільстві
  

• Роль правового захисту інформаційних технологій, його еволюція
  В Україні проблемам інформаційного права приділяється недостатня увага. Стан наукового осмислення цієї проблематики можна охарактеризувати як мляву поточну дискусію. Серед її учасників є прибічники визначення інформаційного права як окремої галузі та противники, які вважають інформаційне право субінститутом права і складовою правової інформатики. Останні, дотримуючись традиційних уявлень щодо інформатики як діяльності з інформацією, не враховують сучасних реалій, пов’язаних з розвитком інфосфери та змістом інформаційної діяльності. Поділяючи думку вчених про необхідність виваженого підходу до формування нових галузей права, не можна погодитись з тим, що проблеми інформаційного права доцільно розглядати після повного оформлення традиційних галузей права. Сьогодні Україна перебуває
  

• Роль судів у здійсненні правосуддя
  ПЛАН Вступ 1. Поняття судової влади, її завдання 2. Поняття і головні риси правосуддя 3. Суд як орган судової влади Висновки Список використаної літератури Вступ У ст. 124 Конституції та ст. 5 Закону про судоустрій зазначено, що здійснення правосуддя відбувається виключно судами. Суд є єдиним державним органом, який здійснює від її імені правосуддя. Ніякий інший орган держави, крім суду, не вправі взяти на себе функцію здійснення правосуддя і не вправі постановити іменем України вирок, рішення у кримінальній, цивільній, господарській, адміністративній справі. Функції суду не можуть бути делеговані іншому органу або посадовій особі. Навіть в умовах
  

• Російське законодавство першої половини ХІХ століття про охорону пам’яток церковної старовини
  У суспільно-політичне життя Росії період ХІХ – початку ХХ століть увійшов як час становлення наукового пам’яткознавства – процесу різностороннього вивчення та збереження численних старожитностей, що дійшли з минулих епох, зусиллями окремих державних інституцій та громадсько-культурних осередків. Цей процес визначальною мірою стосувався і церковних реліквій, які складають значну частину культурного надбання Росії впродовж усієї її історії. На межі ХІХ-ХХ століть керуючий Синодальним архівом, автор низки статей з питань охорони церковних старожитностей О.Львов писав: “ .більшість речових і писемних пам’яток, які відносяться до історії Росії загалом й історії російської церкви зокрема, зосереджена в нас головним чином у монастирях, церквах та інших установах духовного відомства. Тут більш
  

• Самовільне залишення військової частини або місця служби
  1. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця — караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року,— караються штрафом до
  

• Самозахист цивільних прав та інтересів
  Для самозахисту як способу захисту цивільних прав характерним є те, що особа захищає свої цивільні права та інтереси своїми власними діями. Іншими словами, це — захист без звернення до суду або іншого органу, який здійснює захист цивільного права. Самозахистом не визнається здійснення заходів щодо охорони свого майна, звернення до третіх осіб, які надають послуги із забезпечення схоронності майна чи безпеки особи. Самозахистом є лише перешкоджання будь-яким третім особам, які неправомірно посягають на цивільні права, заподіяння шкоди цивільним правам та інтересам інших осіб тощо. Самозахист може мати місце з боку як фізичної, так і юридичної особи. Самозахист допускається за таких умов: а) має місце порушення цивільного права або небезпека його порушення; б) існує необхідність
  

• Санітарне законодавство і організація харчового нагляду
  САНІТАРНЕ ЗАКОНОДАВСТВО Й ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧОВОГО НАГЛЯДУ Санітарне законодавство — це сукупність законів, які визначають вимоги та нормативи в галузі санітарно-гігієнічної охорони праці та побуту населення. Основне завдання державного санітарного нагляду України — контроль за здійсненням заходів, спрямованих на попередження та ліквідацію професійних та інфекційних захворювань, раціональну організацію праці та побуту насе­лення, на ліквідацію та попередження забруднень водойм, грунту, повітря шкідливими промисловими викидами. Санітарний державний нагляд здійснює санітарно-епідеміологічна служба, до складу якої входять відділи, які безпосередньо займаються питаннями гігієни — відділ харчової гігієни, створений для захисту інтересів спожи­вачів, контролю
  

• Світовий досвід антимонопольного законодавства
  ЗМІСТ Вступ I. Монополія як крайня полюсна структура ринків §1. Монополії та їх види §2. Умови і особливості виникнення монополій §3. Особливості існування і діяльності монополій §4. Монопольна влада та її наслідки II. Антимонопольне законодавство в ринк. економіці зарубіжних країн §1. Необхідність існування антимонопольного законодавства §2. Антитрестівське законодавство США §3. Антимонопольне законодавство європейських країн §4. Антимонопольне законодавство Японії §5. Антимонопольне законодавство країн Східної Європи та Китаю III. Демонополізація економіки
  

• Свобода особи та норми поведінки
  Правовий статус особи — це система закріплених у нормативно-правових актах і гарантованих державою прав, свобод, обов’язків відповідальності, відповідно до яких індивід як суб'єкт права (тобто, як такий, що має правосуб'єктність) координує свою поведінку в суспільстві. Терміни “особа”, «людина», «громадянин» вживаються конституцією і законодавством. У соціальному плані вони означають членів суспільства. У політичному плані відповідно до конституції особа виступає як громадянин, особа без громадянства, іноземний громадянин, біженець або змушений переселенець. Під правовим становищем особи розуміється юридичний статус громадянина. Правовий статус особи без громадянства, іноземного громадянина - самостійні категорії однак, зважаючи на те що вони
  

• Селянське ( фермерське ) господарство. Правові та організаційні аспекти
  П Л А Н ВСТУП 1.Поняття та порядок створення селянського ( фермерського ) господарства. 2.Права та обов’язки селянського ( фермерського ) господарства. 3.Майнові правовідносини селянського (фермерського) господарства. 4.Діяльність селянського (фермерського) господарства. 5.Взаємовідносини селянського (фермерського) господарства з установами банків, страховими органами і бюджетом. Соціальне страхування і пенсійне забезпечення членів селянських (фермерських) господарств. 6.Припинення діяльності селянських (фермерських) господарств. 7.Кадрове і наукове забезпечення селянських (фермерських) господарств та їх відповідальність за порушення закону. 8.Державне сприяння
  

• Селянське (фермерське) господарство. Правові та організаційні аспекти
  ПЛАН ВСТУП 1. Поняття та порядок створення селянського ( фермерського ) господарства. 2. Права та обов’язки селянського ( фермерського ) господарства. 3. Майнові правовідносини селянського (фермерського) господарства. 4. Діяльність селянського (фермерського) господарства. 5. Взаємовідносини селянського (фермерського) господарства з установами банків, страховими органами і бюджетом. Соціальне страхування і пенсійне забезпечення членів селянських (фермерських) господарств. 6. Припинення діяльності селянських (фермерських) господарств. 7. Кадрове і наукове забезпечення селянських (фермерських) господарств та їх відповідальність за порушення закону. 8. Державне сприяння розвиткові селянських (фермерських) господарств. Висновки.
  

• Сервітути
  Відмовившись від винесення у заголовок гл.32 ЦК традиційного терміна "сервітут", вітчизняні законодавці назвали її "Право користування чужим майном". Можливо, з цих міркувань у ЦК відсутнє і визначення сервітуту, хоча у ст.401 ЦК поняття "сервітут" та "право користування чужим майном" вживаються як рівнозначні Отже, сервітут -- це право обмеженого користування чужими речами (майном) з певною метою і у встановлених межах. Призначення сервітуту — дозволити суб'єкту сервітутного права користуватися природними властивостями речі, щодо якої встановлено сервітут. Суб'єктами сервітутних правовідносин є власник або законний володілець речі та суб'єкт сервітутного права на неї — сервітурія. Володільцем у цьому разі визнається особа, володіння якої
  

• Система адміністративного права
  Система адміністративного права — це внутрішня побу­дова галузі, яка відображає послідовне розміщення елементів — інститутів і норм, що утворюють її, їх єдність і структурний взаємозв'язок. Вона складається із двох частин: загальної і особливої, що обумовлене сутністю і специфікою державного управління, його багатогалузевим характером і необхідністю постійного вдосконален­ня. Іноді говорять про спеціальну частину адміністративного права. Загальна частина адміністративного права об'єднує норми, що закріплюють принципи державного управління; правове становище суб'єктів адміністративного права (органів виконавчої влади, державних службовців, громадян та ін.); форми і методи ви­конавчої та розпорядчої діяльності; адміністративний
  

• Система злочинів у КК України
  ПЛАН Вступ. 1. Система злочинів. 2. Злочини проти основ національної безпеки України. 3. Злочини проти життя та здоров'я особи. 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи. 5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини й громадянина. 7. Злочини проти сім'ї. 8. Злочини проти власності. 9. Злочини у сфері господарської діяльності. 10. Злочини
  

• Система і завдання курсу "Цивільне право"
  Система курсу "Цивільне право" — науково-методична база його вивчення. Система курсу цивільного права в цілому відповідає системі Цивільного права як галузі сучасного права. Але повного збігу між ними немає. В цивільному праві як навчальній дисципліні висвітлюється чимало теоретичних питань, перш за все визначаються основоположні поняття: предмета, методу, функцій, системи цивільного права, сучасного цивільного законодавства, колізійних норм тощо, на основі аналізу літературного, нормативного і практичного матеріалу формулюються висновки та узагальнення. Цивільні закони не повинні розкривати змісту цивільно-правових категорій, які ними передбачаються. Це є завданням цивільного права як науки і навчальної дисципліни. Тому система курсу "Цивільне право",
  

• Система конституційних прав, свобод та обoв’язків громадянина України
  План. 1.)Права людини в конституції України. 2.)Обов’язки громадянина України. 1.)Права людини в конституції України. Від народження кожна людина має певні права. 10 грудня 1948 Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила Загальну декларацію прав людини ( далі Декларація ). В цій декларації записані всі невід’ємні права кожної людини. Україна, як Член ООН зобов’язалася дотримуватися цієї Декларації. В статті 1 та 2 Декларації стверджується : ²Усі люди народжуються вільними та рівними у гідності та правах. Кожному надаються всі права і свободи, викладені у цій Декларації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного
  

• Система конституційних прав, свобод та обов’язків громадянина України
  План. 1.) Права людини в конституції України. 2.) Обов’язки громадянина України. 1.)Права людини в конституції України. Від народження кожна людина має певні права. 10 грудня 1948 Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила Загальну декларацію прав людини ( далі Декларація ). В цій декларації записані всі невід’ємні права кожної людини. Україна, як Член ООН зобов’залася дотримуватися цієї Декларації. В статті 1 та 2 Декларації стверджується : ²Усі люди народжуються вільними та рівними у гідності та правах. Кожному надаються всі права і свободи, викладені у цій Декларації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження,
  

• Система кримінального права України. Наука кримінального права, її зміст та завдання
  Система Загальної частини чинного кримінального законодавства – це певний порядок розміщення загальних (основних) його норм у КК України. Загальна частина КК складається з 5 глав: І. Загальні положення; ІІ. Межі чинності КК; ІІІ. Про злочин; ІУ. Про покарання; У. Про призначення покарання і про звільнення від покарання. У першій главі містяться статті про завдання КК і про підстави кримінальної відповідальності. Глава друга включає статті, які стосуються чинності КК щодо діянь, вчинених на території України і за її межами, чинності кримінального закону в часі. Глава третя містить статті, в яких тлумачаться поняття злочину, тяжкого злочину, поняття вчинення злочину умисно і з необережності. У цій главі розкрито також питання про відповідальність неповнолітніх, необхідну оборону і крайню
  

• Система оподаткування в Україні
  Закон України “Про систему оподаткування” № 77/97-Р від 18.02.97 р. визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів. Сукупність податків і зборів до бюджетів та Державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування. Податкова система – це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платежів, які мають податковий характер і необхідні державні для виконання її функції. Комплекс податкових заходів істотно впливає на економічну діяльність господарюючих суб’єктів, стимулюючи економічну і інвестиційну активність. Практика свідчить, що наслідком збільшення ставок і маси стягнених державою податків
  

• Система органів Інтерполу
  ПЛАН Вступ Генеральна Асамблея – вищий орган Інтерполу 2. Виконавчий Комітет та Генеральний секретаріат Інтерполу 3. Інші складові системи органів Інтерполу · Інформаційний центр · Слідчий центр · Група виконання покарань · Національні центральні бюро Висновки Список використаної літератури Вступ Будь-яка організація має певну структуру. Чим більша ця організація, чим серйозніші функції вона виконує, тим складнішою є система її органів. Розглядаючи міжнародну організацію карної поліції – Інтерпол, яка була організована в 1923 р., то слід зазначити що вона має доволі складну
  

• Система прав і свобод людини і громадянина
  Сучасна типологія прав і свобод досить різноманітна. Вона набуває практичного значення, зокрема, при побудові Конституції та інших законів будь-якої держави, оскільки здатна сприяти забезпеченню повноти й обґрунтуванню послідовності викладу таких прав у законодавстві, а також диференціації юридичних механізмів їх захисту. Так, найбільш загальний поділ прав і свобод є поділом на негативні та позитивні права. Негативні права полягають у праві людини на захист від будь-якого втручання, в тому числі і з боку держави, в здійсненні особою своїх прав як суб'єкта громадянського суспільства та політичних прав. Негативні права - це основа індивідуальної свободи та можливість бути незалежним від влади (право на
  

• Система права i законодавства
  1. Поняття системи права i законодавства. 2. Поняття реалiзацiї норм права /застосування, тлумачення, прогалини/. 3. Поняття i види правових вiдносин. 4. Правова поведiнка. Правопорушення та юридична вiдповiдальнiсть. Система як фiлософське поняття - це певне цiлiсне явище, що складається з частин, взаємопов’язаних та взаємодiючих мiж собою. Як цiле неможливе без його складникiв, так i окремi складники не можуть виконувати самостiйнi функцiї поза системою. Cистема права формується та функцiонує на пiдставi загальних об’єктивних закономiрностей. Це складне соцiальне явище, яке вiдображає та закрiплює у нормативнiй формi закономiрностi суспiльного життя.
  

• Система цивільного процесуального права
  ПЛАН 1. Форми захисту суб'єктивних прав. 2. Предмет і задачі процесуального права. 3. Система цивільного процесуального права. 4. Цивільне судочинство і процесуальна форма. 5. Демократизм цивільного процесу. 6. Література. Форми захисту суб'єктивних прав. Декларація прав і свобод людини і громадянина, прнятая Верховною Радою Російської Федерації 22 листопада 1991 р., проголошує гарантію судового захисту прав і свобод кожного, а також право оскарження в суд рішень і дій державних органів, громадських організацій і посадових осіб, що ущемляють права громадян. Аналогічна норма закріплена в Конституції
  

• Систематизація законодавства
  1.Форми систематизації 2.Правовідносини та правосвідомість. 3.Людина, особа, громадянин. 1. Cистематизація законодавства – це діяльність по впорядкуванню чинних правових актів і проведення їх у певну систему. Форми систематизації є: 1) кодифікація; 2) інкорпорація. Кодифікація – це систематизація певної групи юридичних норм в єдиному нормативно-правовому акті. При кодифікації замінюються і скасовуються старі юридичні норми, встановлюються нові, заповнюються прогалини у праві, усуваються суперечності між нормами (кодекси). Кодекси – це єдині внутрішньо-узгоджені за змістом юридично-цілісні, нормативно-правові акти. Кожний кодекс складається з загальної та особливої частини. У загальній частині закріплюються єдині для усієї галузі принципи
  

• Системи законодавства: суть та співвідношення з системою права
  План ВСТУП РОЗДІЛ І. ПРАВО І ЗАКОН: ПОНЯТТЯ ТА СПІВВІДНОШЕННЯ РОЗДІЛ II . СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Вступ Побудова самостійної правової держави і відродження національної свідомості - ось головні риси сьогодення та найважливіший зміст того, дійсно неповторного часу, який тепер переживає наша молода українська держава. Про ступінь складності цього процесу свідчить вже сам факт того, що навіть на восьмому році незалежності в нашій країні практично відсутня єдина теоретична концепція як правової держави, так і шляхів її формування. Існуючі теоретичні здобутки,
  

• Системи права і законодавства
  План. 1. Сутність системи права. 2. Сутність системи законодавства. 3. Співвідношення системи права і системи законодавства. 4. Інкорпорація і кодифікація. СИСТЕМА ПРАВА I СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА Основою нормативного підходу до праворозуміння є тлу­мачення права як системи правових норм, що підкреслює дві його важливі властивості: 1) право складається з норм права; 2) норми права у своїй сукупності утворюють право як цілісність, певну соціальну нормативну систему. Поняття системи права, на відміну від правової систе­ми, відображує не сукупність всіх правових явищ у їх взаємодії,
  

• Сімейний кодекс України
  План 1. Нормативно-правова база сімейного законодавства. 2. Порядок Укладання шлюбу. 3. Розірвання шлюбу. Опіка та піклування над дітьми. Вступ Кодекс про шлюб та сім’ю України прийнятий 10 січня 2002 р. Знання Сімейного кодексу України дає громадянам зрозуміти, що сім є первинним і основним осередком суспільства, її складають особи, які мають взаємні та рівноправні права та обов’язки. Кожна сім’я створюється на підставі шлюбу та кровного споріднення, установлення та інших прав, що не заперечує закон і моральні засади суспільства. Кодекс дає зрозуміти вагомість шлюбу та його складові які особи мають виконувати. Наприклад: 1. Піклування батьків про дітей і навпаки.
  

• Склад адміністративного правопорушення
  Поняття складу адміністративного правопорушен­ня. Вчення про склад правопорушення займає одне з цен­тральних місць в адміністративно-правовій науці і має ве­лике практичне значення. По-перше, воно сприяє вияв­ленню найбільш істотних ознак антигромадських діянь, їхньому розмежуванню і встановленню справедливих санкцій; по-друге, допомагає правовим органам правильно кваліфікувати правопорушення й обирати адекватні їм за­ходи впливу; по-третє, дозволяє зрозуміти закон, допома­гає навчанню юристів і правовому вихованню громадян. Так що ж таке склад проступку? Як він співвідноситься із самим правопорушенням? Адміністративне правопорушення — це конкретне діян­ня (факт, явище, подія), що відбулося (мало місце) у ре­альній дійсності. Склад адміністративного правопорушення
  

• Склад злочину
  ПЛАН : Вступ 1. Поняття та функції складу злочину; 2. Класифікація складів злочину; 3. Елементи складу злочину; 4. Ознаки складу злочину: а) обов’язкові ознаки; б) факультативні ознаки; 5.Значення складу злочину при кваліфікації злочинів; Висновок Список використаної літератури Вступ Кримінальне право як наукова дисципліна головним чином вивчає злочин і покарання. Саме злочин і покарання - це сторони всього кримінального права і законодавства. Ці дві кримінально-правові інституції визначають і утворюють зміст, характеристику, особливості, завдання та потребу кримінального законодавства, кримінально-правової охорони, кримінального правосуддя. Тому
  

• Склад правовідносин представництва
  Як зазначалося вище, до складу правовідносин належать: суб'єкти, об'єкт, зміст (права та обов'язки суб'єктів) правовідносин. У такому порядку і розглянемо далі складові правовідносин представництва. При характеристиці суб'єктів представництва традиційно виокремлюють три категорії суб'єктів: це — особа, яку представляють, представник і треті особи. Перед тим, як перейти до з'ясування тих вимог, яким має відповідати кожен із зазначених суб'єктів, слід звернути увагу на не дуже вдалу словесну конструкцію — "особа, яку представляють", існування якої пов'язане з тим, що у сучасній правничій українській термінології відсутнє спеціальне позначення особи, чиї інтереси представляють. Для того, щоб уникнути зайвих незручностей, особливо у довгих та складних реченнях, надалі
  

• Склад протиправної поведінки
  Правопорушення — це суспільне» небезпечне або шкідливо неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність. Правопорушенню властиві такі ознаки: 1) має протиправний, неправомірний, характер, тобто супере­чить нормам права, чиниться всупереч праву, є свавіллям су­б'єкта; являє собою порушення заборон, зазначених у законах і підзаконних актах, невиконання обов'язків, що випливають із нормативно-правового акта, акта застосування норм права або договору, укладеного на основі закону; 2) є суспільна шкідливим[1] (наприклад, прогул,) або суспільна небезпечним (посягання на життя людини). Суспільна шкідли­вість (проступок) і суспільна небезпечність (злочин) — основна об'єктивна
  

• Складна вина. Мотив злочину та його види. Мета злочину та її значення для кваліфікації злочинного діяння
  Злочин, склад якого передбачає наявність двох різних форм вини щодо діяння і наслідків, прийнято іменувати злочином є подвійною формою вини (складна вина). Подвійна форма вини частіше за все має місце при вчиненні тих злочинів, які пов‘язані з порушенням спеціальних правил і настанням від цього шкідливих наслідків (ст.67, 68, 77-1, 135, 215 тощо), або з настанням кількох наслідків (ч.3 ст.89, ч.3 ст.101 тощо). У злочинах, пов‘язаних із порушенням тих або інших спеціальних правил, подвійна форма вини може виявлятися в умислі щодо самого факту порушення таких правил і в необережності щодо шкідливих наслідків. У злочинах з кількома наслідками вина щодо першого, менш тяжкого наслідку, виявляється в умислі, а щодо більш тяжкого – в необережності, є наслідком навмисного злочинного діяння.
  

• Словесний портрет. Характеристика зовнішності людини
  Функціональні ознаки. Функціональні ознаки виявляються під час руху людини, в умовах життєдіяльності організму. Найбільш характерними функціональними прикметами зовнішності є осанка хода, жестикуляція, міміка, погляд, мова та поведінка. Осанка. Визначається положенням голови відносно вертикалі та тулуба, а також положенням тулуба відносно вертикалі та характеризується як вільна, підтягнута (військова виправка), пряма, згорблена, сутула. Звичайне положення голови може бути витягнуте вперед, пряме, закинуте назад, схилене вбік-вправо чи вліво. Хода. Визначається головним чином, взаємним положенням ніг, рук та корпусу під час ходи, а також темпом та характером ходи – швидка, середня, повільна, легка, важка, дрібна, підстрибуюча, шоркаюча, волочіння ніг, накульгування,
  

• Служба безпеки України
  Після проголошення незалежності України відразу постало питання про необхідність реформи колишньої союзно-республіканської системи органів державної безпеки. 20 вересня 1991 року Верховною Радою України було прийнято постанову "Про створення Служби національної безпеки України". Цією ж постановою було ліквідовано Комітет державної безпеки УРСР. У стислі терміни вирішувалися питання щодо формування нових підрозділів, їх кадрового наповнення професійно підготовленими, відданими справі побудови незалежної України співробітниками, створення нормативно-правової бази. 25 березня 1992 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про Службу безпеки України", який став ще одним підтвердженням непорушності курсу на побудову правової, демократичної держави. Співробітники молодої
  

• Служба охорони громадського порядку
  Служба охорони громадського порядку має складну структуру. До неї входять спеціалізовані та громадські організації, які відповідають за охорону громадського порядку. Основу міліції громадської безпеки складає служба охорони громадського порядку, до якої входять підрозділи патрульно-посто­вої служби, «Беркут». Патрульно-постова служба здійснює нагляд за виконанням окремими громадянами і посадовими особами правил, що регулюють громадський порядок, з метою запобігання та припи­нення правопорушень, а також притягнення правопорушників до відповідальності. Значну роботу проводять дільничні інспектори міліції, які забезпечують безпеку громадян і громадський порядок на закріплених за ними дільницях. Міліція громадської безпеки орган­ізує роботу спеціальних установ, а саме: приймальників-розподіль­ників
  

• Службове підроблення. Службова недбалість
  І. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів— карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки,— карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 1. Основним безпосереднім об’єктом службового підроблення є визначений законом порядок діяльності державного апарату, апарату
  

• Соціальна дія права
  План 1. Право як соціальне явище. Соціальні функції права. 2. Механізм соціальної дії права. 1. Право як соціальне явище. Соціальні функції права. Соціальна природа права полягає як у тому, що воно існує у суспільстві, так і у тому, що право діє у суспільстві. Право, яке не реалізується, не діє, не є правом. Більше того, право не може існувати поза суспільством. Воно виникає як найоптимальніший засіб організації, орієнтації та соціального контролю для забезпечення нормального функціонування суспільства і його розвитку. Розглядаючи право як соціальне явище слід розкрити соціальну зумовленість права, а також ряд соціальних функцій, які воно виконує. Соціальну зумовленість права можна охарактеризувати
  

• Соціальна робота і молодіжна політика
  ПЛАН Вступ 1. Правові основи соціальної роботи з молоддю 2. Основні принципи та сфери здійснення соціальної роботи з дітьми та молоддю 3. Основні напрями державної політики у сфері соціальної роботи з дітьми та молоддю 4. Соціальне обслуговування та супровід дітей та молоді 5. Соціальна профілактика, реабілітація та інспектування серед дітей та молоді 6. Центри соціальних служб для молоді Висновки Література Вступ Соціальна робота з дітьми та молоддю - діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ незалежно від їх підпорядкування і форми власності та окремих громадян, яка спрямована на створення соціальних
  

• Соціальні права
  Право на соціальне забезпечення (за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей тощо) полягає в тому, що держава гарантує надання достатніх коштів громадянам, які через об'єктивні обставини повністю або частково втратили можливість працювати і отримувати винагороду за працю, а також допомоги сім'ям у зв'язку із народженням та вихованням дитини. Це право закріплене у ст. 22 Загальної декларації прав людини. У Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права (ст. 9) прямо встановлено право на соціальне забезпечення, у тому числі - соціальне страхування. Крім того, це право закріплює ст. 7, в якій проголошується право на задовільне
  

• Соціальні права адвоката та його помічника, їх оплата праці
  Адвокат та його помічник користуються правом на відпуст­ку та на всі види допомоги по державному соціальному стра­хуванню. Внески на державне соціальне страхування сплачуються адвокатом та його помічником на рівні осіб, які займаються діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної осо­би та виключно на її праці. Призначення і виплата адвокату та його помічнику допомо­ги і пенсій по державному соціальному страхуванню провадя­ться відповідно до законодавства про соціальне страхування і соціальне забезпечення. 1. Конституція України встановила, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Закон «Про адвокатуру» виділяє серед соціальних прав адвока­та та його помічника право на відпустку та на всі види допомоги по державному
  

• Соціальні проблеми реформування аграрного сектора національної економіки – законодавча база
  Проголошення реформування земельних відносин в Україні, як пра­вило, пов'язують зі здобуттям незалежності у серпні 1991 року, хоча ще у грудні 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила низку постанов: "Про земельну реформу", "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" та ін. Пропоновані перетворення не мали радикального характеру, головним їх завданням був перерозподіл земель різного призначення, адже до цього часу земля належала виключно державі. Результатом прийняття названих нормативних актів стало надання землі у довічне спадкоємне володіння громадянам, у постійне володіння колгоспам, радгоспам, іншим підпри­ємствам, установам та організаціям, а також у користування (постійне чи тимчасове) певним суб'єктам ринкових відносин з метою створення
  

• Соціально-економічні протиріччя сучасного етапу розвитку держави та їх вплив на злочинність
  1. Злочинність та її вплив на розвиток держави. Злочинність — одна з найгостріших проблем суспільства. Згідно з результатами опитувань громадської думки, проведених в останні десятиліття, люди багатьох країн ставлять її за значимістю на друге-третє місце після проблем економічного характеру. Багато мислителів приділяли увагу цій проблемі. Перші думки з цього приводу можна знайти вже у Аристотеля і Платона, які висловлювались щодо злочинності, розглядаючи філософські проблеми суспільного устрою, етики людської поведінки. З початком форму­вання суспільства сучасного типу увага до проблеми злочинності значно зросла. У XVIII ст. до неї зверталися Ч. Беккаріа, Д. Дідро,
  

• Соціально-педагогічна діяльність у системі соціально-правового захисту дитинства
  До дітей як об’єкта соціально-педагогічного захисту належать усі особи віком до 18 років. Особливої уваги з них потребують неповнолітні соціально уразливих категорій, а саме: - безпритульні; - сироти і позбавлені батьківського піклування; - з неблагополучних сімей; - з категорії “соціальних сиріт”; - інваліди; - які вступили у конфлікт із законом; - не залучені до навчання і праці; - які постраждали унаслідок аварії на ЧАЕС. Соціально-правовий захист дитинства - система державних заходів, спрямованих на попередження і подолання кризових ситуацій у житті дитини, профілактику й усунення порушень прав неповнолітніх. До суб’єктів, які покликані забезпечувати функціонування життєдіяльності дитини, слід віднести насамперед батьків,
  

• Спадкове право України
  Зміст Вступ. 1. Спадщина. 2. Підстави спадкування. 3. Порядок прийняття спадщини. Вступ Спадкоємство виникло разом з виникненням цивілізації. У такий спосіб люди з давніх часів намагалися полегшити існування нащадкам після своєї смерті. Спадкоємство — це перехід майна померлого до Інших осіб. Спадкове право — це сукупність правових норм, які регулюють порядок переходу майна померлого до інших осіб. Власник, після смерті якого залишилось майно, що має перейти до інших осіб, називається
  

• Спадкування за заповітом
  Вступ I. Історія спадкового права. §1. Основні поняття римського спадкового права. §2. Етапи розвитку римського спадкового права. §3. Спадкування по заповіту в римському праві. §4. Спадкування за заповітом в часи Київської Русі. §5. Дореволюційне спадкове право Російської Імперії. §6. Історія спадкування за заповітом в СРСР. II. Поняття та форма заповіту. Порядок складання заповітів. §1. Поняття заповіту. §2. Письмові, нотаріально завірені заповіти. §3. Заповіти, прирівняні до нотаріально завірених. §4. Порядок складання заповітів. III. Спадкування за заповітом в Україні. §1. Поняття та значення спадкування та спадкового права. §2. Основні поняття спадкового права. §3. Права заповідача. §4. Коло
  

• Специфіка теорії соціально-педагогічного захисту дитинства
  Соціально-педагогічний захист дитинства має свої особливості й закономірності. Мета діяльності соціального педагога щодо захисту дитинства – сприяння реалізації конституційних прав і законних інтересів неповнолітніх, їх фізичному, інтелектуальному, психічному, духовному і моральному розвитку, самореалізації та реабілітації. Щодо покращення соціально-правового захисту дітей, рівня знань ними своїх прав перед педагогами постають завдання: - освоєння положень конституційного, цивільного, сімейного, трудового, адміністративного, кримінального, процесуального права в частині охорони дитинства; - сприяння процесу соціалізації дитини через налагодження співпраці педагогів, громадськості, батьків та активного залучення до цього процесу працівників
  

• Спеціалізація професії юриста
  План 1. Загальний огляд юридичних професій: · Суддя · Прокурор · Слідчий · Інспектор кримінального розшуку, інспектор по боротьбі з економічними злочинами · Адвокат · Нотаріус · Юрисконсульт 2. Загальні риси юридичної діяльності та юридичних працівників 1. У суспільстві існує ряд юридичних спеціальностей, які традиційно належать до числа провідних і мають особливе значення у справі забезпечення правопорядку і законності. Це суддя, прокурор, слідчий, інспектор карного розшуку, адвокат, юрисконсульт, нотаріус. Суддя — це посадова особа, виключно якій надано право
  

• Спеціальний суб‘єкт та його види
  Особа, яка вчинила злочин, підлягає кримінальній відповідальності за таких умов: 1) досягнення до моменту вчинення злочину встановленого кримінальним законом віку; 2) осудності. В КК передбачаються додаткові умови: громадянство, посадове становище, виконання професійних або спеціальних функцій тощо. Напр.: суб‘єктом злочину одержання хабара (ст.168) може бути лише посадова особа; суб‘єктом військових злочинів може бути лише військовослужбовець; суб‘єктом державної зради (ст.56) може бути лише громадянин України; суб‘єктом порушення вимог законодавства про охорону праці (ст.135) може бути лише особа, на яку були покладені обов‘язки щодо відповідальності за дотримання правил техніки безпеки на виробництві. У теорії кримінального права особу зі спеціальними ознаками суб‘єкта, передбаченими
  

• Співвідношення адміністративного права з іншими правовими галузями
  З'ясування співвідношення адміністративного права з іншими, суміжними правовими галузями, відіграє значну роль для уточнення його соціальної природи і призначення, особливостей змісту, а також визначення місця у правовій системі. Адміністративне право, зберігаючи своєрідність, вира жену в його предметі і методі, тісно взаємодіє практично з усіма існуючими галузями права. Характеризуючи цю взаємодію, треба мати на увазі, що воно охоплює своїм регулятивним впливом найрізноманітніші сфери державного і суспільного життя. Зрозуміло, що державно-управлінська діяльність пере буває під прямим впливом процесів, які відбуваються у суспільстві, і насамперед, у галузі економіки. Вони неминуче позначаються на змісті адміністративного права і характер адміністративно-правового регулювання.
  

• Співвідношення громадянського суспільства і правової держави
  ПЛАН 1. Поняття та основні концепції правової держави 2. Загальне поняття громадянського суспільства, місце в правовій державі 3. Концепція взаємодії держави з громадянським суспільством Список використаної літератури 1. Поняття та основні концепції правової держави Державна влада (законодавча, виконавча, судова) по­винна створювати оптимальні умови для нормального фун­кціонування громадянського суспільства, охороняти його, сприяти подоланню конфліктних ситуацій. Держава, яка слугує громадянському суспільству, є правова держава. Громадянське суспільство і правова держава - це взаємо­пов'язані явища. Одне без іншої існувати не можуть. Окремі риси, які характеризують правову
  

• Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади
  Поняття державної виконавчої влади. Організація державної влади в Україні, згідно зі ст. 6 Конституції України здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Ідея поділу влади сформувалась як самостійне вчення всередині XVIII століття французьким просвітителем Ш. Монтеск'є, ґрунтується на визнанні наявності у кожного виду влади системи стримувань і противаг, що перешкоджає концентрації влади та можливому внаслідок цього свавіллю під час її використання. Різні види влади повинні співробітничати між собою і доповнювати одна одну, залишаючись при цьому до певної міри незалежними, а також мати можливість впливати одна на одну. Результатом такої взаємодії є встановлення заснованих на законі відносин держави з громадянським суспільством, кожною людиною,
  

• Співвідношення корпоративних і централізованих норм
  ПЛАН Вступ 3 Поняття норми права . 4 Централізовані норми права та їх класифікація 4 Поняття корпоративних норм . 6 Структура норми корпоративного права 7 Класифікація корпоративно-правових норм 9 Висновки . 11 Література: . 12 Вступ Корпоративне право (право компаній і товариств) – це комплекс норм, що регулюють, відокремлену сферу суспільних відносин, а саме відносини у сфері здійснення корпоративної діяльності. Корпоративне право виникло у процесі вдосконалення господарського права. Концепція господарського права завжди була спірною. Її критикували навіть у країнах де вона була домінуючою, в тому числі і колишньому СРСР. Ця концепція породжена адміністративно-командною системою у економіці. Проце6си економічного
  

• Співвідношення міжнародного права та внутрішнього державного права
  ПЛАН Вступ 1. Головні ознаки міжнародного права 2. Поняття внутрішнього законодавства 3. Імплементація норм міжнародного права у вітчизняному законодавстві - важливий аспект правової реформи Висновок Список використаної літератури Вступ Міжнародне право — частина національної системи права. У процесі укладання державою різних міжнародних договорів (угод, конвенцій), підписання міжнародних декларацій, вступу до міжнародних організацій (вступ України в РЄ) національне право збагачується завдяки міжнародному — особливій галузі наддержавного права, що входить у його систему. Україна першою із республік колишнього СРСР підписала міжнародний договір — Угоду про партнерство з Європейським
  

• Співучасть у злочині
  Зміст Вступ. 1. Поняття і значення ознаки співучасті у злочині у злочині 2. Види співучасників: 2.1. виконавець 2.2. організатор 2.3. підбурювач 2.4. посібник 3. Форми співучасті 4. Відповідальність співучасників Висновок Список використаної літератури Вступ. Умисна спільна участь у виконанні злочину кількох осіб, як правило становить більшу суспільну небезпеку, ніж вчинення злочину однією людиною. В особливій частині Кримінального кодексу України конкретні склади злочинів описані, виходячи, як правило, з припущення їх вчинення однією особою – виконавцем злочину. Про те навмисні злочини
  

• Співучасть у злочину (поняття, об‘єктивні та суб‘єктивні ознаки). Види співучасників. Особливості кваліфікації дій співучасників та призначення їм покарання. Причетність до злочину та її форми
  Співучастю, відповідно до ч.1 ст.19, визнається умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні злочину. Обов‘язковими умовами співучасті є: 1)наявність двох або більше осіб (співучасників); 2) спільність дій співучасників у вчиненні одного і того самого злочину; 3) наявність умислу всіх учасників на вчинення такого злочину;4) наявність причинного зв‘язку між діями кожного співучасника і єдиним злочинним результатом. За сукупності цих умов настає кримінальна відповідальність осіб, які спільно вчинили злочин, за правилами про співучасть і за статтею Особливої частини Кодексу, яка передбачає відповідальність за конкретний злочин. У ч.2 ст.19 говориться, що “співучасниками злочину, поряд з виконавцями, визнаються організатори, підмовники, і пособники”.
  

• Спілки та асоціації адвокатів
  Адвокати та адвокатські об'єднання можуть створювати ре­гіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки та асоціації. Спілки та асоціації адвокатів представляють інтереси адво­катів у державних органах і об'єднаннях громадян, захищають соціальні та професійні права адвокатів, здійснюють мето­дичну і видавничу роботу, сприяють підвищенню професійно­го рівня адвокатів, можуть створювати спеціальні фонди і діють відповідно до своїх статутів. Згідно з Законом спілки та асоціації адвокатів можуть ство­рювати як фізичні особи (адвокати), так і юридичні особи (адво­катські об'єднання), тобто передбачено як індивідуальне так і ко­лективне членство. Спілки і асоціації адвокатів не є професійними об'єднаннями у розумінні ст. 4 Закону «Про адвокатуру», які ут­ворюються з метою здійснення
  

• Способи захисту прав інтелектуальної власності
  ПЛАН Вступ 1. Способи і шляхи захисту прав інтелектуальної власності 2. Економічні способи захисту інтелектуальної власності 3. Кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності Висновки Література Вступ Проблеми охорони інтелектуальної власності сьогодні вийшли в світі на перший план і стали вже не просто юридичними або комерційними питаннями. Унаслідок всеосяжної інтелектуалізації сучасної світової економіки вони дедалі більше стають політичною проблемою, пов’язаною з економічною безпекою та вимагають стратегічних підходів до їх вирішення. На основі активної участі в роботі Світової організації інтелектуальної власності в
  

• Способи захисту права власності
  ПЛАН Вступ 1. Поняття та засоби цивільно-правового захисту права власності 2. Віндикаційний позов як засіб захисту права власності 3. Негаторний позов як засіб захисту права власності 4. Інші засоби захисту права власності Висновки Список використаної літератури Вступ Інститут права власності посідає центральне місце в системі цивільного права будь-якої правової системи, в тому числі правової системи України. Власність — це відносини між людьми з приводу речі. З одного боку цих відносин, — власник, який ставиться до певної речі як до своєї, з другого - не власники, всі інші особи, які зобов'язані ставитися до цієї речі як до чужої. Привласнюючи конкретну річ, власник тим
  

• Способи розподілу компетенції в сучасній федеративній державі
  У традиційних федеративних системах існує чітке розмежування компетенцій між рівнями федерації та її суб’єктів. У федеративних державах існує законодавство федерації і законодавство її суб'єктів (верти­кальна будова). в основі федерації лежить така конституція, яка встановлює особливий тип відносин між всім партнерами, визнає окремішність кожного з них і має на меті встановлення особливої єдності між ними. Конкретно говорячи, йдеться про конституційний розподіл влади, причому таким чином, щоб всі елементи, з яких складається федеративне утворення, по праву брали участь в суспільному процесі вироблення політики і управління, а діяльність спільного уряду проводилась так, щоб враховувались їх особливості. Федеративна система робить це конституційно, розподіляючи владу між спільними
  

• Способи спостереження. Агрегатні індекси, які застосовуються правовою статистикою
  План 1) Вступ. 2) Які є способи спостереження. а) Означення поняття методу спостереження. б) Види методу спостереження. в) Ролі спостереження. г) Труднощі методу. д) Означення включного і не включного спостереження. ж) Недоліки методу. з) Висновок. 3) Які агрегатні індекси застосовуються правовою статистикою (можливості і проблеми). 1. Поняття про індекси. а) індивідуальний індекс б) Агрегатний індекс в) Використання агрегатних індексів у порівнянні ознак г) Висновок. Вступ Чому людина вчиняє злочин? Чому для вирішення своїх про­блем
  

• Справедливе покарання за вчинений злочин як один із засобів боротьби зі злочинністю
  ПЛАН 1. Поняття про покарання за злочин 2. Мета покарання Використана література 1. Поняття про покарання за злочин Політика держави у боротьбі зі злочинністю передбачає комплекс заходів, серед яких головну роль виконують заходи соціального, економічного, політичного, правового, організаційного та культурно - виховного характеру. В системі цих заходів певне місце займає і покарання. Воно є необхідним засобом охорони суспільства від злочинних посягань. Виконання цієї ролі здійснюється як за допомогою погрози покаранням, яка існує в санкції кожної кримінально – правової норми, так і шляхом його реалізації, тобто примусового впливу на осіб, що вже вчинили злочини. У літературі поширена думка, що покарання у боротьбі зі злочинністю
  

• Стадії вчинення злочину
  ПЛАН Вступ 1. Поняття і види стадій злочину 2. Закінчений злочин 3. Незакінчений злочин і його види 4. Готування до злочину 5. Замах на злочин 6. Добровільна відмова від вчинення злочину Висновок Використана література Вступ Злочин, який є явищем, притаманним соціальному буттю людини, крім змістовних характеристик, якими є його ознаки та склад, має й інші, пов'язані з його розвитком в часі; ситуацією його вчинення не однією особою, а групою осіб (ситуація: один злочин - декілька суб'єктів); правовими наслідками вчинення декількох злочинів однією особою (ситуація: одна людина - декілька злочинів). Це визначає існування в кримінальному праві відповідних правових Інститутів - інституту
  

• Стадії, які пов’язані з виконанням вироку
  ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. НАБРАННЯ ВИРОКОМ ЗАКОННОЇ СИЛИ І ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ЙОГО ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛ 2. ПИТАННЯ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ У СТАДІЇ ВИКОНАННЯ ВИРОКУ РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СУДОМ ПИТАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ВИКОНАННЯМ ВИРОКУ РОЗДІЛ 4. ПРОВАДЖЕННЯ У ПОРЯДКУ НАГЛЯДУ РОЗДІЛ 5. СУДИ НАГЛЯДНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ОСОБИ, ЯКІ ВПРАВІ РОЗДІЛ ПРИНОСИТИ ПРОТЕСТИ У ПОРЯДКУ НАГЛЯДУ РОЗДІЛ 6. ПРОТЕСТ У ПОРЯДКУ НАГЛЯДУ РОЗДІЛ 7. ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВИ В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ НАГЛЯДНОЇ ІНСТАНЦІЇ ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Виконання вироку, ухвали і постанови, які набрали законної сили, є завершальною стадією кримінального процесу. В ній реалізуються рішення суду про винність чи невинність підсудного, про обране винному покарання,
  

• Стан злочинності в Івано-Франківській області та по державі в цілому, шляхи її попередження
  Даний реферат виконаний командою сайту www.ukrreferat.com - найбільшого сайту з українськими рефератами та курсовими роботами! У поточному році на території Прикарпаття зареєстровано 5 786 злочинів, в тому числі по лінії карного розшуку – 4 108 злочинів, з них – 2 146 тяжких. Зниження злочинності та її стабілізація відмічається на території 14 із 16 міськрайорганів внутрішніх справ Івано-Франківської області, крім Верховинського і Снятинського районів. У розрізі структури злочинів має місце зниження кількості крадіжок, грабежів та хуліганств. Покращилися результати роботи по розкриттю злочинів по ліні карного
  

• Стан міграції в Україні та вплив на неї організованих злочинних угруповань
  З поширенням злочинності у різних сферах нашого суспільства відбулося зростання рівня злочинності в міграційних процесах. Щороку кордони України офіційно перетинають майже 30 мільйонів іноземців. Але скільки серед них нелегальних мігрантів, невідомо. Встановлено, що транспортування “живого вантажу” стало дуже прибутковим промислом, який давно поставлений на конвеєр міжнародними кримінальними угрупованнями. Швидко оцінивши як вигідне географічне розташування України, так і наявні недоліки правового регулювання цих питань, злочинні угруповання, нелегали почали використовувати державу за своєрідний трамплін між Сходом та Заходом. До розпаду радянської системи в колишніх республіках СРСР проблема нелегальної міграції не існувала. Правоохоронним органам доводилося мати справу в основному
  

• Стан розрахунків за спожиту електроенергію в Україні
  Проблема неплатежів характерна як для електроенергетики, так і для всієї економіки України, що викликано глибокою економічною кризою в країні. Велике занепокоєння викликає ситуація, що склалася в енергетичній галузі з приводу розрахунків за спожиту електроенергію. Так, у 1999 році підприємствами галузі вироблено і відпущено споживачам енергії на суму 9345 млн грн. Проте розрахунки за спожиту електроенергію проведено тільки на 78,8%, з яких грошовими коштами – на 42,9%, інше – взаємозаліками боргів, векселями, бартером. Всього за період з 01.04.99 по 01.04.00 споживачі здійснили розрахунки на загальну суму 8164,7 млн грн., з яких грошовими коштами – 3282,2 млн грн. (40,2%) та іншими формами розрахунків – 4882,6 млн грн. (598%). Незважаючи на підвищення тарифів, населення, як
  

• Стан, проблеми та перспективи розвитку митної справи в Україні
  ПЛАН Вступ 1. Поняття митної справи, її законодавче регулювання 2. Здійснення митної справи 3. Проблеми і перспективи митної справи України Висновок Список використаної літератури Вступ Зі становленням України як суверенної, незалежної держави особливого значення набуло забезпечення її економічної самостійності, невід’ємним елементом якої є митна справа. Характерно, що формування і здійснення самостійної митної політики стало одним із пріоритетних напрямків українського державотворення. Розробка основ митної політики і механізму її здійснення, у свою чергу, вимагає відповідних наукових пошуків. Однак ці пошуки не можуть обмежуватися лише синхронним ракурсом,
  

• Становище жінки в Римі в І-IV ст.н.е.
  ПЛАН Вступ 1. Положення жінок в Стародавньому Римі за часів Республіки та Імперії 2. Правові ущемлення римської жінки 3. Родинний стан жінок в період принципату Висновки Список використаної літератури Вступ Положення жінки в Древньому Римі, особливо в області сімейних і спадкоємних відносин, не є terra incognita. Джерела по історії римського права, дослідження, довідкова і навчальна література при необхідності висвітлюють цю тему. Разом з тим майже усі дослідники подають відомості уривчасто або непослідовно, а інколи суперечать самі собі. У даному рефераті спробую дослідити становище жінки в Стародавньому Римі, зокрема в період 1-4 ст.н.е. Для написання даної роботи були використані матеріали
  

• Становлення і розвиток Верховного Суду України
  Прийняття 7 лютого 2002 р. Закону України «Про судоустрій України» знаменувало собою новий етап у багатовіковій історії організації та діяльності судів в Україні. Ще за часів Київської Русі (IХ—ХII ст.) судові функції крім Великого київського князя здійснювали представники місцевої адміністрації — посадники та волостелі. Складовою Української козацької держави, створеної під проводом Богдана Хмельницького, була розгалужена судова система, в якій головне місце належало Генеральному судді, котрий очолював вищий судовий орган держави. Така організація судів ще довго продовжувала існувати і після входження України до складу Росії у 1654 р. й була скасована у ХVIII ст. у зв’язку з ліквідацією російським царатом української національної
  

• Становлення української науки сільськогосподарського (аграрного) права
  Наука завжди є творчим наслідком складних еволюційних наукових процесів і характеризується певним наступництвом. Процес розвитку науки в напрямі "колгоспне право СРСР" — "аграрне право України" особливо складний. Він розпочався ще в умовах колишнього СРСР у 60-70-х рр. XX ст. і вже тоді характеризувався творчим науковим підходом до оцінки суспільних відносин у сфері сільського господарства (згодом — агропромислового комплексу), їх критичним аналізом і визначенням перспективи. Власну наукову позицію щодо зазначених явищ завжди мали українські вчені: В. 3. Янчук, Н. І, Титова, В. І. Семчик, В. С. Шелестов, Ц. В. Бичкова (Боцян) та ін. При цьому досить вагомою була їх позиція стосовно ролі законодавчої бази для становлення (замість колгоспного права) нової широкої
  

• Статус засобів масової інформації в україні. Конституційні правовідносини
  Умови діяльності національної преси, радіо, телебачення є одним із найважливіших питань, які треба розв'язати для успішного розвитку демократичного суспільства в Україні. Треба зазначити, що в законодавстві України приділяється певна увага цій проблемі. Хоча Україна посідає одне з перших місць в СНД за кількістю законів, присвячених діяльності масмедіа, проте рівень використання цих законів на практиці, на жаль, залишає бажати кращого. Політичні та законодавчі умови, за яких доводиться працювати новинним ЗМІ, істотною мірою формуються на підставі багатосторонніх та багатофакторних взаємозв'язків між державою та засобами масової інформації. Під "державою" ми розуміємо сукупність різних, пов'язаних між собою гілок влади, у тому числі бюрократичну (чиновники та установи,
  

• Статус Конституційного суду України
  1. Кон­ституційний Суд України - як особливий судовий орган кон­ституційного контролю Конституційний Суд України посідає особливе, відок­ремлене від інших органів держави, місце. Це обґрунтовується наступним: - незважаючи на те, що про Конституційний Суд Украї­ни йдеться у розділі VIII Основного Закону України, він не є складовою, а ні загальних, а ні спеціалізованих апеляційних судів; - саме тому його правовий статус визначено в окремо­му розділі XII "Конституційний Суд України"; - цей розділ міститься не відразу за розділом VIII "Пра­восуддя"[1], а перед розділом ХІІІ "Внесення змін до Конститу­ції України", що є досить логічним; - система судів загальної юрисдикції і спеціалізованих судів відрізняється від Конституційного
  

• Статут підприємства
  Підприємство - це статутний господарюючий суб'єкт. Статут підприємства як локальний акт господарського законодавства нормативне визначає цілі і предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту підприємству заборонено. Статут також визначає межі спеціальної правоздатності підприємства як юридичної особи. Це один з найважливіших правових актів підприємства, тому ст. 9 Закону України "Про підприємства в Україні" спеціально визначає обов'язкові й альтернативні пункти, які включаються до статуту підприємства. Будь-яке підприємство (добровільне об'єднання підприємств) діє на підставі власного статуту, тобто певного зібрання правил, що регулюють сукупну їх діяльність, взаємовідносини з іншими господарюючими суб'єктами. Статут затверджується
  

• Статути Кабінету Міністрів України
  Сфера і характер діяльності виконавчої влади. Конституція України істотно підвищила роль і місце виконавчої влади в сис­темі органів державної влади. У ст. 6 Кон­ституції України проголошується, що дер­жавна влада в Україні здійснюється на за­садах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Практично це, зокрема, означає, що виконавчій владі надається пріоритет у сфері управління економікою усієї країни, реалізації єдиної соціально-економічної по­літики держави. Отже, виконавча влада відрізняється від інших гілок влади насам­перед предметом і сферою діяльності. Важ­ливо підкреслити, що Основний Закон створює реальні передумови для того, щоб виконавча влада стала насправді здатною здійснити намічені нею економічні прог­рами й нести всю повноту відповідальності
  

• Створення і установчі документи господарського товариства
  План Вступ 1. Установчий договір , його зміст 2. Статут , його зміст 3. Державна реєстрація господарського товариства Висновки Список використаних джерел та літератури Додатки 1. Проект установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю 2. Проект Статуту товариства з обмеженою відповідальністю В С Т У П Підприємницька діяльність громадян і юридичних осіб на територіїї України здійснюється в організаційних формах і у порядку , встановлених законодавством. Вибір її конкретної організаційної форми проводиться підприємцем самостійно. При цьому враховуються зміст і основні напрями діяльності , сфера її здійснення , ресурси , які можуть бути включені до неї , форма
  

• Створення або утримання місць розпусти і звідництво. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією
  1. Створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти — караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років. 2. Ті самі дії, вчинені з метою наживи або особою, раніше судимою за цей злочин, або вчинені організованою групою,— караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені із залученням неповнолітнього,— караються позбавленням волі на строк від двох до семи років. 1. Об’єктом злочину є моральні засади суспільства в частині встановлення зв’язків між людьми для задоволення їх статевих потреб. З позицій суспільної моралі задоволення
  

• Створення комісій по трудових спорах
  Трудові спори — це неврегульовані шляхом безпосередніх переговорів розбіжності між працівником (колективом працівників) і власником підприємства (уповноваженим ним органом) з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці. Моментом виникнення індивідуального трудового спору є звернення із заявою до відповідного органу, що розглядає трудові спори. Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника або уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову в задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника
  

• Сторони в арбітражному процесі
  Вступ На арбітражний суд покладені повноваження по розгляду справ за позовними заявами юридичних осіб (в т.ч. іноземних), громадян-підприємців, держаних та інших органів, проку­рорів (їх заступників), які звертаються в інтересах держави. 3а вісім років діяльності арбітражні суди розглянули майже мільйон справ, тобто в мільйоні випадків були поновлені порушені права юридичних осіб. Більш як 4 мільярди незаконно утриманих гривень минулого року було повернуто господарюючим суб'єктам та до бюджету країни. За розглядом справ у 1998 р. до бюджету було сплачено у вигляді держмита близько 200 мільйони) гри., а також 3 млн. російських рублів, 10 мільйонів білоруських рублів, 2,5 мільйона доларів СШЛ та 50 мільйони) марок ФРН. Стрімке зростання кількості розглянутих справ
  

• Сторони в кримінальному процесі
  ПЛАН 1. Загальне поняття сторін в кримінальному процесі 2. Захисник, його права і обов‘язки 3. Прокурор, його завдання і повноваження у кримінальному процесі 4. Цивільний позивач та цивільний відповідач у кримінальній справі, їх права і обов‘язки 1. Загальне поняття сторін в кримінальному процесі В кримінальному процесі виділяють такі сторони: сторону обвинування і сторону захисту. Кожні з цих сторін (обвинувачення і захист) наділена рівними процесуальними правами (ст. 6). Розгляд кримінальних справ у судах відбувається на засадах змагальності, ст. 161 КПК чітко розмежувала кримінально-процесуальні функції – обвинувачення, захист, розгляд і вирішення справи (інакше – правосуддя або юстиції).
  

• Сторони в цивільному процесі
  П л а н ВСТУП 1. Загальна характеристика осіб, що беруть участь у цивільному процесі. 2. Сторони у цивільному процесі. 2.1. Позивач та відповідач, як головні учасники процесу. 2.2. Права та обов‘язки сторін у цивільному процесі. 2.3. Поняття принципу процесуального рівноправ‘я сторін. 3. Цивільно – процесуальні правовідносини сторін. 3.1. Неналежна сторона у справі. 3.2. Процесуальне правонаступництво. 3.3. Процесуальна співучасть. ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Вступ Сучасний політичний та соціально-економічний розвиток України визначається
  

• Сторони в цивільному процесі
  ПЛАН Вступ 1. Поняття сторін в цивільному процесі. 2. Принцип процесуальної рівноправності сторін. 3. Процесуальні права і обов’язки сторін. 4. Процесуальна співучасть. 5. Заміна неналежної сторони. 6. Процесуальне правонаступництво. Використана література. Вступ Сучасний політичний та соціально-економічний розвиток України визначається удосконаленням законодавства, яким закріплено правове становище громадян, організацій і їх об’єднань та встановлюються гарантії реалізації і захисту їх прав і свобод, визначених конституцією й іншими законами України. Конституційні норми в яких вони закріплені, виступають основою для деталізації в галузевому законодавстві регулювання всіх аспектів їх дій і для визначення юридичних
  

• Стратегічний потенціал правової культури
  За умови демократизації всіх галузей суспільного життя та інтенсивного законотворення, розбудови правової держави рівень вимог до правової компетентності громадян значно зростає. Незважаючи на тенденцію посилення демократичних процесів у суспільному житті, важливим і не розв’язаним залишається питання низької культури не лише населення, а особливо посадових осіб, парламентарів, урядовців, що інколи призводить до загострення правової кризи в країні. Володіючи правовою культурою, громадянин держави не тільки має знання своїх прав та обов’язків, а й несе відповідальність перед суспільством за свою діяльність, оцінює її з огляду загальнолюдських цінностей. Відсутність правової культури, або її низький рівень веде
  

• Стратегія боротьби спецслужб Ізраїлю з тероризмом
  Дослідження та аналіз проявів тероризму в Ізраїлі, чинних рекомендацій стосовно діяльності спецпідрозділів щодо забезпечення протидії вчинення нейтралізації актів тероризму і терористів свідчить про той факт, що у державі створено державно-правову систему запобігання терористичним проявам, налагоджено механізм взаємодії спецпідрозділів та громадян з виявлення, обліку осіб та предметів, політику держави зорієнтовано на знешкодження терористів. Реалізацію вищеперелічених заходів, забезпечення напрямів протидії терористам і терористичним проявам згідно із законодавством покладено на спецпідрозділи, які у держави захищені юридично, мають відповідні функції та компетенцію. У 1974 році для боротьби з тероризмом створено спеціальний підрозділ поліції Ямам (YAMAM), який відповідав за всі
  

• Строки в цивільному праві
  1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ СТРОКІВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ Здійснення і захист цивільних прав тісно пов'язані з фактором часу. Цивільні пра­вовідносини не існують абстрактно: вони виникають, змінюються та припиняють­ся у часі. Для регулювання цивільних відносин використовують певні проміж­ки часу, які називаються строками. Під строком у цивільному праві ро­зуміють, звичайно, момент або проміжок часу, з настанням або із закінченням якого законодавець пов'язує певні правові на­слідки. Так, якщо протягом трьох років громадянин відсутній за місцем по­стійного проживання і його місцезнахо­дження невідоме, то суд, за заявою заці­кавленої особи, може оголосити такого громадянина померлим. Ось цей промі­жок часу (три роки) і є строком. За своєю правовою природою строки належать до юридичних
  

• Строки здійснення і захисту цивільних прав
  Поняття і значення строків у цивільному праві. 1. Стратегічна лінія на нормалізацію соціально-економічного положення в Україні визначає необхідність повніше враховувати фактор часу у господарській діяльності і при вирішенні соціальних проблем. Фактор часу набуває важливого значення і як міра оцінки соціальних процесів та явищ, і як засіб цілеспрямованого регулювання людської діяльності. Час відіграє істотну роль у цивільних правовідносинах. Суб'єктивні права і юридичні обов'язки їхніх учасників виникають, розвиваються
  

• Строки погашення судимості. Зняття судимості Обчислення строків погашення судимості
  Такими, що не мають судимості, визнаються: І) особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання; 2) жінки, засуджені відповідно до статті 79 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від
  

• Строки розгляду адміністративних справ
  За загальним правилом справи про адміністративне правопору­шення розглядаються в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, про­токолу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Скорочені строки розгляду справи — одна доба, три-, п'яти- і семиденний строк, встановлені законодавством про адміністративні правопорушення для деяких видів правопорушень. Так, відповідно до ст. 277 КпАП протягом доби розглядаються, наприклад, справи про заготівлю, переробку або збут радіоактивне забруднених продуктів харчування або іншої продукції; порушення правил про валютні операції; незаконні посів та вирощування снот­ворного маку чи конопель; злісну непокору законному розпоряджен­ню або вимозі працівника міліції, члена громадського
  

• Структура адміністративного процесу (види адміністративних проваджень та їх стадії)
  Адміністративний процес являє собою системне утво­рення із складною і не до кінця дослідженою структурою. Первинним і основним компонентом його структури ви­ступає окремо взяте адміністративне провадження. Кількість конкретних адміністративних проваджень надзвичайно велика, що зумовлено характером самого державного управління, яке охоплює всі сторони суспіль­ного життя, і різноманітністю управлінських відносин. Внаслідок цього, повний перелік проваджень практич­но неможливий. Більш того, практика державно-управлін­ської діяльності викликає до життя нові їх види. Тільки за останні роки з'явилися провадження по одержанню гро­мадянами субсидій, по ліцензуванню діяльності підпри­ємств, оформленню спеціальних економічних зон, прива­тизації громадянами житла та інші. Кожне з них має
  

• Суб"єктивна сторона складу злочину
  I. Поняття суб"єктивної сторони складу злочину. Суб"єктивна сторона злочину - це психічне відношення особи до скоєного нею суспільно небезпечного діяння і його наслідків, тобто, так би мовити, внутрішня сторона суспільно небезпечного діяння. До суб"єктивної сторони злочину належать: вина у формі умислу чи необережності, мотив, ціль злочину, а також емоційний стан суб"єкта в момент скоєння злочину. Мотиви, ціль, емоційний стан особи впливають на кваліфікацію скоєного лише тоді, коли законодавець вказує на них як на ознаку злочину. Так, ст.95 КК встановлює відповідальність за навмисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання,викликаного
  

• Суб`єкти і об`єкти сімейних правовідносин
  Однією із особливостей сімейних правовідносин є те, що їх суб`єктами можуть бути тільки громадяни. Ця обставина також підкреслює відмінність сімейного права від цивільного, суб`єктами якого, як відомо, можуть бути не лише громадянини, а й юридичні особи. Звідси випливає, що правовідносини, які виникають між громадянинами і організаціями, навідь якщо вони врегульовані нормами КпШС, не можуть розглядатись як сімейні. До таких належать, наприклад, правовідносини які виникають між громадянами і органами ЗАГСу з приводу реєстрації актів громадянського стану. Ці відносини відносяться до різновиду адміністративних правовідносин. Суб`єкти сімейних правовідносин наділені
  

• Суб‘єкт злочину (поняття, ознаки). Вік, по досягненні якого особа може нести кримінальну відповідальність. Спеціальний суб‘єкт та його види
  Суб‘єктом злочину вважається фізична особа (людина), яка вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння і спроможна понести за це кримінальну відповідальність. В КК термін “суб‘єкт злочину” не вживається. За міст нього: “особа, яка вчинила злочин”, “особа, винна у вчинені злочину”, “особа, яка засуджується”, “особа, яка засуджена” тощо. Кримінальна відповідальність пов‘язана зі спроможністю людини усвідомлювати свої дії, керувати ними та розуміти небезпечність вчинених нею дій. Особа, яка вчинила злочин, підлягає кримінальній відповідальності за таких умов: 1) досягнення до моменту вчинення злочину встановленого кримінальним законом віку; 2) осудності. В КК передбачаються додаткові умови: громадянство, посадове становище, виконання професійних або спеціальних функцій
  

• Суб’єкт господарювання. Група суб’єктів господарювання
  1. Поняття суб'єкта господарювання Поняття суб'єкта господарювання обґрунтоване теорією господарювання, яка виходить з того, що суб'єктами господарювання є учасники господарських відносин, тобто організації та їхні структурні підрозділи. Окремі громадяни, якщо вони здійснюють підприємництво без створення підприємства, також мають визнаватися суб'єктами господарювання, а не суб'єктами цивільного права, як вважалося раніше, хоч їхній правовий статус потребує детального дослідження. Серед організацій - суб'єктів господарювання можна виділити: а) організації, які у вигляді професійного промислу виробляють і реалізують для суспільних (не власних) потреб продукцію, виконують роботи, надають послуги; б) організації - споживачі результатів господарської діяльності; в) організації,
  

• Суб’єкти інвестиційного процесу
  1. Трактування згідно закону суб'єктів інвестиційної діяльності Суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора. (ст.5.) Всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно
  

• Суб’єкти міжнародного права
  Мета: 1) Охарактеризувати основні положення в міжнародному праві стосовно функціонування суб’єктів міжнародного права; 2) Сформувати професійні навички та вміння використовувати здобуті знання з даного курсу, закріпити вміння працювати з джерелами та вміння аналізувати, порівнювати та узагальнювати здобуту інформацію, аргументовано висловлювати свої думки на поставлену проблему, формувати критичне мислення; 3) Викликати інтерес студентів до ролі міжнародного права в зовнішньополітичній діяльності держав. Завдання: 1) визначити основні підходи до поняття суб’єкти міжнародного права в зарубіжній та вітчизняній літературі; 2) розкрити роль держави як основного суб’єкта міжнародного
  

• Суб’єкти та об’єкти приватизації державного майна
  ПЛАН Вступ 1. Суб'єкти приватизації 2. Об'єкти приватизації Висновки Список використаної літератури Вступ Приватизаційні процеси в Україні відбуваються згідно нормативно-правових актів та інших положень, які регулюють правову сторону приватизаційних явищ. Важливе місце з правовому регулювання приватизації займає визначення суб’єктів та об’єктів приватизації. Коло суб'єктів приватизації визначає ст. 6 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" у формі вичерпного переліку, до якого входять: державні органи приватизації, покупці (їх представники), посередники. До об'єктів державної
  

• Суб’єкти та принципи протидії корупції
  Протидія корупції як специфічний вид діяльності у сфері соціального управління, що включає систему заходів політичного, правового, організаційно-управлінського, ідеологічного, соціально-психологічного та іншого характеру, спрямованих на зменшення її обсягів, зміну характеру корупційних проявів, обмеження впливу корупції на соціальні процеси, збільшення ризику для корупціонерів, усунення соціальних передумов корупції, причин та умов корупційних діянь, виявлення, припинення та розслідування проявів корупції, притягнення осіб, винних у вчинені корупційних правопорушень, до юридичної відповідальності, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь, має здійснюватися відповідними суб’єктами і базуватися на певних засадах. Визначення
  

• Суб’єкти цивільних прав та обов’язків. Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин
  Поняття та види учасників цивільних відносин. 2. Правосуб’єктність учасників цивільних відносин. Склад суб’єктів цивільних правовідносин 3. Поняття та цивільна правоздатність фізичної особи. 4. Цивільна дієздатність фізичної особи. Ім’я фізичної особи. 5. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною. 6. Місце проживання фізичної особи. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою. 7. Фізична особа–підприємець. 8. Опіка та піклування. 1. - Учасниками цивільних відносин визнаються будь-які особи, які можуть стати суб’єктами цивільних правовідносин. - Відповідно до ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних
  

• Суб’єкти цивільно-процесуальних правовідносин
  План Вступ Розділ 1 Поняття, види, обєкт, зміст, цивільно –процесуальних правовідносин. Розділ 2 Субєкти цивільно–процесуальних правовідносин,які здійснюють правосуддя. 2.1 Поняття судової влади і судової систем 2.2 Суди загальної юрисдикції. 2.3 Третейські суди. Розділ 3 Особи, які беруть участь у справі. 3.1 Сторони. 3.2 Треті особи. 3.5 Представник. Розділ 4 Інші учасники цивільного процесу. 4.1 Органи прокуратури. 4.2 Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації,фізичні та юридичні особи. 4.3 Свідки. 4.4 Експерт. 4.5 Перекладач. 4.6 Спеціаліст. 4.7 Інші особи, які сприяють суду у розгляді справи. Висновок.
  

• Суб’єктивне право та юридичний обов’язок
  ЗМІСТ Вступ Глава 1. Зміст і здійснення суб’єктивного цивільного права . § 1. Поняття суб’єктивного цивільного права . § 2. Поняття здійснення суб’єктивного цивільного права . § 3. Способи здійснення цивільних прав . § 4. Межі здійснення цивільних прав § 5. Представництво і довіреність Глава 2. Виконання цивільних обов’язків § 1. Поняття і предмет цивільних обов’язків § 2. Принципи виконання цивільних обов’язків . § 3. Місце, строки та інші умови виконання обов’язку . § 4. Суб’єкт виконання обов’язку . § 5. Забезпечення виконання обов’язку . Глава 3. Захист цивільних прав § 1. Поняття і зміст захисту цивільних прав § 2. Способи захисту цивільних прав § 3.
  

• Суверенітет України
  ПЛАН 1. Походження слова “суверенітет”. 2. Значення суверенітету. 3. Суверенітет України. 4. Затвердження суверенітету України актами державного значення. Слово “суверенітет” походить від латинського “suveranus”, що в перекладі буквально означає “правитель”, “володар”, “Той, що є носієм верховної влади”, “Той, що має в руках найвищу владу”. Як таке, поняття “Суверенітет” з’явилося в період становлення націй”, в епоху буржуазних революцій. Вперше “суверенітет” як наукове поняття і політико-правовий принцип використав у другій половині ХVІ століття відомий французький суспільно-політичний діяч і юрист Жан Боден (1530-1596) для обґрунтування верховенства і повновладдя національної централізованої держави. Його концепція згодом одержала свій розвиток у працях Т.Гобса
  

• Суди загальної юрисдикції в Україні. Поняття та система судів загальної юрисдикції. Спеціалізовані суди в системі судів загальної юрисдикції
  1. Поняття підвідомчості та підсудності у судовій системі. Поняття “судової ланки” та “судової інстанції”. 2. Місцевий суд – основна ланка системи судів загальної юрисдикції, склад та повноваження. Місцеві спеціалізовані суди, їх повноваження. 3. Апеляційний суд. Порядок його формування, склад, повноваження та структура. Судові палати та президія апеляційного суду. Апеляційний суд України. Апеляційні спеціалізовані суди, порядок формування, склад та повноваження цих судів. 4. Вищі спеціалізовані суди України. Їх види, порядок формування, структура та повноваження. 5. Система військових судів України.
  

• Судова балістика
  План. І. Вступ. ІІ. Основні питання вивчення судової балістики. 1) Загальна характеристика судової балістики як галузі криміналістичних знань. 2) Поняття вогнепальної зброї та її класифікація. 3) Криміналістичне дослідження слідів застосування вогнепальної зброї при вчиненні злочину – загальна характеристика. 4) Нові технічні засоби проведення судово-балістичної експертизи. ІІІ. Висновки по викладеній інформації, проблемні питання. І. Вступ. В сучасній криміналістичній науці існує декілька думок про те, що вивчає судова балістика. Але всі вони погоджуються в одному: що одним з предметів вивчення є ручна вогнепальна зброя і сліди її дії. Очевидно, що дедалі більше злочинів вчиняються
  

• Судова влада в Україні
  Якщо основою виконавчої влади, є меч, законодавчої - гаманець, то судової - мудрість. (Олександр Гамільтон) Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Це положення зафіксовано в Конституції України, з нього ж починається закон України "Про судоустрій України". В цій статті піде мова про судову владу. Завдання судової влади Органи судової влади мають свою чітко виражену сферу діяльності і мають діяти на основі Конституції та законів України. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, які є відносно незалежними від виконавчої і законодавчої влади. Отже, основною функцією судів є відправлення правосуддя. Якщо ж деталізувати завдання правосуддя, то до їх числа слід включити: 1. захист прав і
  

• Судова влада в Україні. суд і правосуддя
  1. Судова влада як одна з гілок державної влади. Ознаки та функції судової влади. 2. Суд як орган судової влади, судова система України. 3. Правосуддя - спосіб реалізації судової влади. Правосуддя і судочинство як форма його здійснення. 4. Основні напрямки судово-правової реформи в Україні. 1. У класичному вигляді теорія поділу влади була розроблена такими мислителями як Джон Локк та Шарль – Луї Монтеск´є. Ідея поділу влади і виділення судової влади в самостійну гілку, знайшла своє відображення в Конституції України. Кожна з гілок єдиної державної здійснює лише їй притаманну функцію, має свою сферу реалізації, свою компетенцію. Такий поділ державної
  

• Судова риторика. Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів
  А наліз і оцінка зібраних у справі доказів є дуже важливою частиною обвинувальної промови. В цій ча­стині необхідно довести саму подію злочину і винність підсудного в її здійсненні. Якраз аналіз і оцінка доказів можуть переконати суд у Правильності позиції прокурора, змусити прислухатися до його думки. Докази, які наводить прокурор в обвинувальній промові, по­винні переконливо підтвердити правильність його висновку. Зізнання підсудного, ясність і простота справи не звільняє прокурора від ана­лізу доказів. Обов'язок доказування у кримінальному процесі закон покладає на прокурора. Він зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи. Прокурор повинен перевірити і оцінити всю не­обхідну сукупність доказів та їх
  

• Судова риторика. Обґрунтування кваліфікації злочину. Характеристика особи підсудного прокурором
  Зробивши аналіз доказів у справі, прокурор підво­дить базу для юридичної оцінки встановлених фактів. Правильна кваліфікація злочину є однією з гарантій здійснен­ня правосуддя відповідно до закону. Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає підсудний, який винен у вчиненні передба­ченого законом суспільне небезпечного діяння. Обґрунтовуючи питання про кваліфікацію злочину, прокурор повинен чітко й неухильно дотримуватися вимог кримінального законодавства. Особливо старанно слід з'ясовувати суб'єктивний бік вчиненого злочину, маючи на увазі, що шкідливі наслідки, неза­лежно від їх тяжкості, можуть ставитися підсудному в провину лише в тому випадку, якщо він діяв навмисно або допустив їх з необе­режності. Обсяг цієї частини судової промови залежить від склад­ності справи. Але
  

• Судова система України
  План 1. Вступ 2. Система судових органів 3. Судова влада 4. Статус суддів 5. Висновок 6. Використана література Вступ Якщо основою виконавчої влади, є меч, законодавчої - гаманець, то судової - мудрість. (Олександр Гамільтон) В Україні 1996 року було прийнято Основний Закон нашої держави − Конституцію України. на конституційному рівні закріплено положення про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Причому органи законодавчої, виконавчої та судової влади є незалежними і здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. В Основному Законі вперше в історії конституційного законодавства наголошується на тому, що норми
  

• Судові витрати. Судові штрафи
  Судові витрати Судові витрати складаються: 1) із сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим; 2) із сум, витрачених на зберігання, пересилання і дослідження речових доказів; 3) з інших витрат, що їх зробили органи дізнання, попереднього слідства і суд при провадженні у даній справі. Відшкодування витрат свідкам, потерпілим, законним представникам потерпілих, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим Свідки, потерпілі, законні представники потерпілих, перекладачі, експерти, спеціалісти і поняті мають право на відшкодування їм витрат по явці за викликом в органи дізнання, попереднього слідства, прокуратури і до суду. За переліченими вище особами зберігається середній заробіток по місцю
  

• Судові органи України
  План 1) Поняття судової системи 2) Характеристика сучасної судової системи України. Принципи територіальності 3) Ланки судової системи України 1) Поняття судової системи Судова система України визначена Конституцією України, а також Законом України “Про судоустрій України”, “Про арбітражний суд”. Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції. Верховний Суд України, Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, міжобласний суд, міжрайонні (окружні) суди, районні (міські) суди, військові суди регіонів, Військово-Морських Сил і гарнізонів є судами загальної юрисдикції. Систему арбітражних судів складають: Вищий
  

• Судові та інші правоохоронні органи як навчальна дисципліна, предмет та система. Основні поняття курсу Судові та правоохоронні органи
  1. Предмет та система курсу “Судові та правоохоронні органи” і його співвідношення з іншими навчальними дисциплінами. 2. Поняття та ознаки правоохоронної діяльності Правоохоронні функції. 3. Поняття, ознаки та система правоохоронних органів України. 4. Законодавство, що регулюють засади організації та функціонування судових та інших правоохоронних органів. 1. На відміну від багатьох інших курсів юридичних дисциплін – кримінального, адміністративного, трудового, права тощо, основою яких є певна галузь права, курс “ Судові та правоохоронні органи” немає такої основи. Цей курс ґрунтується переважно на базі тих чи інших правових інститутів, як от інститути
  

• Судово-бухгалтерська експертиза в експертних установах
  Порядок призначення судової експертизи (далі - експертиза) у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України (далі - експертні установи), обов'язки, права та відповідальність судового експерта (далі - експерт), організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Законом України "Про судову експертизу", Кримінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним та Арбітражно-процесуальним кодексами України, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи . З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики експертні установи можуть організовувати проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та
  

• Судово-бухгалтерська експертиза правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати податків
  Даний реферат виконаний командою сайту www.ukrreferat.com - найбільшого сайту з українськими рефератами та курсовими роботами! Порядок призначення судової експертизи, організація проведення судової експертизи, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів регулюються Законом України "Про судову експертизу", кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним та арбітражно-процесуальним кодексами України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз. Постанова про призначення судової експертизи може бути винесена лише після порушення кримінальної або цивільної справи. Порядок призначення та
  

• Судово-економічні дослідження
  План Вступ 1. Криміналістичне дослідження документів, як основного джерела матеріалів розслідування злочинів у сфері економічних відносин. 2. Судово-бухгалтерська експертиза як етап розслідування. А)судово-економічна експертиза 3. Злочини у сфері кредитних відносин. 4. Податкові злочини. 5. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті. Висновок * * * Дослідження в криміналістиці складають основний плацдарм для розслідування злочинів. Говорячи про економічні злочини слід звернутися до дослідження документів, які стають, як правило, джерелом економічних або господарчих
  

• Судово-психологічна експертиза в цивільному судовиконанні
  План. 1. Компіляція судово-психологічної експертизи в цивільному судовиконанні. 2. Етапи, методи і процедури судово-психологічної експертизи. 3. Заключення експерта-психолога. Формування запитань експерту. Вирішення цивільних справ по суті в деяких випадках неможливе без проведення судово-психологічної експертизи. До компетенції судово-психологічної експертизи в цивільному судовиконанні належить: 1. встановлення міри розуміння підекспертною особою змісту договорів, які він заключає, його здатності приймати відповідні рішення; 2. виявлення у недієздатного суб’єкта непаталогічних психічних аномалій, які перешкоджають адекватному сприйманні дійсності; 3. встановлення психологічної сумісності подружжя можливості
  

• Судоустрій в Україні
  Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності і спеціалізації. Систему судів загальної юрисдикції складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди, Апеляційний суд України; 3) Касаційний суд України; 4) вищі спеціалізовані суди; 5) Верховний Суд України. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди. Згідно з Конституцією України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних силах
  

• Суспільні інформаційні відносини – об’єкт кримінально-правової охорони і захисту: кримінолого-когнітологічні аспекти
  Кримінально-правовий захист та охорона суспільних інформаційних відносин визначено у чинному інформаційному законодавстві України і здійснюється на державному рівні. Порушення законодавства України про інформацію передбачає настання дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної, а також кримінальної відповідальності (Закон України “Про інформацію”). Передбачивши відповідальність за порушення інформаційного законодавства у ч. 2 ст. 47 Закону України “Про інформацію” законодавець визначає диспозиції правопорушень, але не вказує, який саме вид відповідальності передбачено за скоєння зазначених правопорушень (дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної). Аналогічним способом сформульовано положення, що стосується порушення норм спеціального законодавства
  

• Суспільно небезпечні наслідки та їх види. Матеріальні та формальні склади злочинів. Причинний зв‘язок та його кримінально-правове значення
  Наслідком (злочинним результатом) діяння вважають передбачену кримінально-правовою нормою матеріальну або іншу шкоду, заподіяну злочинним діянням суб‘єкта посягання. Велике значення ця ознака має у матеріальних складах злочинів, до яких належать склади злочинів, об‘єктивна сторона яких включає наслідки як обов‘язкову ознаку. Такі злочини вважаються закінченими з моменту настання наслідку (вбивство, розкрадання майна). Формальний склад злочину не передбачає наслідків, як обов‘язкову ознаку, злочин вважається закінченим з моменту вчинення діяння, а наслідок на кваліфікацію не впливає (образа, одержання хабара). В деяких складах наслідок є альтернативною ознакою (посягання на життя судді тощо може буди у формі замаху на вбивство або у формі умисного вбивства). Формою зазначення у статтях
  

• Сутність права
  ПЛАН Вступ 1. Поняття сутності права 2. Принципи та функції права 3. Цінність права 4. Співвідношення права і закону Висновок Список використаної літератури Вступ Право — система норм (правил поведінки) і принципів, вста­новлених або визнаних державою як регулятори суспільних від­носин, які формально закріплюють міру свободи, рівності та справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуаль­них інтересів (волі) населення країни, забезпечуються всіма за­ходами легального державного впливу аж до примусу. У будь-якому суспільстві, яким би воно не було (класово-антагоністичним, соціальне
  

• Сутність та обов’язковість судового рішення
  П Л А Н Вступ 2 1. Сутність судового рішення 6 2. Обов’язковість судових рішень як принцип правосуддя 8 3. Актуальні проблеми реалізації принципу обов¢язковості судових рішень на практиці 16 Висновки .23 Список використаної літератури . Вступ У становленні незалежної, демократичної, соціальної і правової Української держави важлива роль належить судовій владі. Конституція України вперше на конструктивному рівні закріпила судову владу як рівноправну і самостійну в системі двох інших гілок влади - законодавчої і виконавчої. Судова влада відповідно до теорії та практики розподілу влади є самостійною, незалежною сферою публічної влади і являє собою сукупність повноважень із здійснення правосуддя, тлумачення норм права,
  

• Сутність юридичної особи
  Тривалий час сутність юридичної особи у радянській цивілістиці з'ясовувалася лише стосовно державних юридичних осіб, насамперед підприємств. Основу цього становили потреби повністю одержавленої, планово-централізованої економіки, у якій панував єдиний власник — держава, що на свій розсуд створювала і припиняла діяльність переважної більшості підприємств. В умовах ринку реально діють різноманітні І рівноправні власники. А тому виникає необхідність зміни підходів до трактування сутності юридичної особи. Почати розгляд цього питання доцільно зі згадування про погляди на сутність юридичної особи у радянському цивільному праві, оскільки чинні акти цивільного законодавства і навіть новий ЦК саме їм завдячують низкою своїх положень. Отже, у радянській цивілістиці щодо сутності
  

• Суть біржі та її економічна природа
  ПЛАН 1. Роль та місце біржі в економіці 2. Суть біржі та її економічна природа 3. Функції та характерні ознаки біржової торгівлі 4. Види бірж 1. Роль та місце біржі в економіці. За своїм покликанням та багатовіковою історією біржа була і є одним із світових стовпів, на яких базується цивілізоване ринкове господарство. У країнах Заходу біржа зайняла провідне місце серед інших економічних інститутів, довівши свою суспільну значущість. В Україні, як і в деяких інших постсоціалістичних країнах, місце біржі досі є невизначеним. Мало того, саме в Україні перші кроки становлення організованих ринків сировини,
  

• Суть і принципи справи адвокатура
  Зміст Вступ Розділ І Організація сучасної адвокатури Принципи і гарантії адвокатської діяльності. Організаційні форми діяльності адвокатури. Фахові і соціальні права адвоката, його обов'язки. Дисциплінарна відповідальність адвоката. РОЗДІЛ II Адвокат у кримінальному процесі. Адвокат - захисник підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного. Адвокат - представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. РОЗДІЛ III Представництво адвоката в цивільному процесі Адвокат як правозахисник і представник у цивільному процесі. Процесуально-правові положення адвоката при веденні цивільних справ у суді першої інстанції. Діяльність адвоката як процес представника в стадіях касаційного і наглядового виробництва і
  

• Суть роздержавлення та приватизації
  Роздержавлення та приватизація в Україні – явища складні і багатогранні. Єдине, що можна стверджувати про приватизацію взагалі – правильна її організація дає змогу залучити чималі кошти в державну казну і знайти більшості підприємствам держави повноцінних власників, які будуть дбати про те, що набули. Необхідними складовими середньострокового зростання економіки, є подальший прогрес у розвитку ринкових інституцій та збільшення основного капіталу через інвестування. Довгострокове зростання ґрунтується переважно на технічному прогресі, що, втім, теж має бути підтриманим відповідними інвестиціями. Подальше економічне зростання держави неминуче залежатиме від інвестування, причому не тільки і не стільки у його традиційному
  

• Суть та завдання прокурорського нагляду в Україні
  План 1. Прокурорський нагляд, як вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів та та суб'єкти його діяльності. Завдання вищого нагляду. 2. Місце прокуратури в системі органів державної влади України. 3. Прокурорський нагляд та контрольно-наглядові повноваження інших державних органів. Відомчий та позавідомчий контроль. 4. Законодавство про прокурорський нагляд. Накази та вказівки Генерального прокурора України. 5. Поняття основних функцій прокуратури та їх системи. 6. Характеристика основних функцій. Галузі
  

• Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами Порушення правил боротьби з епідеміями
  Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами,— карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 1. Об’єктом злочину є здоров’я неповнолітніх осіб. 2. Потерпілим від цього злочину є особа, яка не досягла 18-річного віку. 3. Об’єктивна сторона злочину полягає у схилянні неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів. Засобом вчинення злочину є одурманюючі засоби, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами. Одурманюючі засоби — це сильнодіючі ліки, всілякі токсичні речовини промислового, побутового та іншого призначення (ацетон, бензин, розчинники, лаки, фарби, дихлофос тощо). Отже, це можуть бути також і деякі прекурсори (про їх поняття див.
  

• Тарифні пільги та преференції
  ПЛАН Вступ 1. Митні пільги для дипломатичних представництв 2. Митні пільги для співробітників адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави 3. Пільги щодо огляду дипломатичної документації 4. Митні пільги для представників та членів делегацій іноземних держав 5. Тарифні пільги ( тарифні преференції ) Висновки Використана література Вступ Згідно з нормами Митного Кодексу України (МКУ) митні пільги надаються представництвам іноземних держав та міжнародних організацій. Представництвам іноземних фірм та офіційним особам на території України, а також дипломатичним представництвам України, що перебувають за кордоном,
  

• Тенденції конституційного регулювання основних прав громадян в галузі культури, екології, соціально-економічних умов
  ЗМІСТ ВСТУП .3-4 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВ ГРОМАДЯН 1.1. Історія ідеї прав громадян в галузі соціально-економічних умов, культури та екології 5-10 1.2. Поняття і класифікація конституційних прав .11-17 1.3. Особисті та політичні права людини і громадянина 18-22 2. ОСОБЛИВОСТІ КОНСТИТУЦІЙНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОСНОВНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН В ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ, ЕКОЛОГІЇ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ 2.1. Соціально-економічні права громадян 23-25 2.2. Культурні та екологічні права громадян .26-27 3.СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО ІНСТИТУТУ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ПРАВ ЛЮДИНИ
  

• Тенденції розвитку джерел права в Україні
  ВСТУП По сьогоднішній день в юридичній літературі звертається увага на багатозначність і нечіткість поняття “джерело права”, а також численність джерел права. Однак у радянській правовій системі джерелом права здебільшого визнавалися нормативно-правові акти. Практично не змінилися погляди правників з цього приводу і зараз. У багатьох випадках джерела права ототожнюються з його формами. Так, В.Шаповал зазначає, що формами існування будь-якої галузі національного права є нормативно-правові акти, що належать до формальних джерел права. Ту саму ідею висувають і автори підручників з теорії держави і права, які визнають юридичні джерела (форми) або соціально-соціальні джерела офіційно-документальними формами вираження і закріплення норм права, що виходять від держави
  

• Тенденції розвитку юридичної діяльності
  В умовах реформування в Україні суспільних відносин, зміни економічного та політичного устрою, оновлення духовної сфери дедалі більше інтенсифікуються правові зрушення в житті країни. Від етапу становлення нині Україна переходить до аналізу пройденого шляху та вибору соціально обумовлених, стратегічних напрямів власного розвитку. Саме зараз закладатимуться ті суспільні, політико-економічні, гуманітарні й інші важливі орієнтири, які в подальшому становитимуть зміст і традиції національної державності та свідомості. Одним з ключових понять, що складають зміст активності держави, її уповноважених представників щодо реалізації правоохоронних функцій, є діяльність. Поняття діяльності дуже поширене у сучасній
  

• Тенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України
  Доля речових прав у Історії українського цивільного законодавства складалася по-різному. На початку XX ст. вони становили досить розгалужену систему, що значною мірою грунтувалася на положеннях римського права (часто в німецькій інтерпретації) і охоплювала сервітутні права, право забудови, чиншові права, заставу нерухомості тощо. З моменту встановлення радянської влади в Україні і проведення націоналізації землі та інших природних ресурсів було зруйновано підвалини існування речових прав, особливо в галузі земельних відносин. Негативну роль щодо речового права в СРСР відіграла також відмова від принципово важливого поділу речей на рухомі і нерухомі. Цей поділ було замінено іншим, швидше соціально-політичним, ніж правовим — поділом речей на засоби виробництва і продукти споживання.
  

• Теоретичні та практичні аспекти апеляційного і касаційного перегляду судових рішень в цивільному судочинстві
  Судова система в будь-якій країні створює ієрархічну вертикаль, маючи при цьому певну кількість інстанцій, кожній з яких притаманне виконання тієї чи іншої функції. Головною запорукою права на судовий захист була і залишається можливість оскарження і перегляду судового рішення. Судочинство не може обійтись без спеціального способу критики і виправлення судових помилок судами вищих інстанцій. Для сторін оскарження судового рішення гарантує можливість відстоювати свою позицію і намагатись встановленими законами засобами досягти відміни судового рішення, що суперечить їх інтересам. Перегляд судового рішення має також і психологічне значення. Думка про те, що рішення суду першої інстанції не є остаточним і може бути переглянуто більш досвідченими і кваліфікованими суддями, сприятливо
  

• Теорії природного права та суспільного договору
  План. 1. Епоха відродження як етап у розвитку політичної думки. 2. Політико-правові ідеї Реформації. Наприкінці XVI - в першій половині XVII ст. у політичній науці активно роз­виваються теорії природного права та суспільного договору, розробника­ми яких були Г.Грацій, Т.Гоббс, Б.Спіноза, Дж.Локк та ін. Голландський юрист і політичний мислитель Г.Грацій є одним із засновників вчення про природне право та родоначальником міжнародного права. Його погляди викладені у трактаті „Про право війни і миру. Три книги”. На думку Г.Греція, люди на ранніх етапах були рівними, мали спільну власність. Цей „природний” стан характеризувався відсутністю держави та приватної власності. Але згодом принципи справедливості по­рушилися, виникла ворожнеча, розпочалися війни.
  

• Теорія доказів
  Зразки як складова доказів, особливості збору зразків Доведення являє собою процес встановлення істини в судочинстві. Під ним можна розуміти безпосередню й опосередковану кримінально-процесуальним законом практико-розумову діяльність суб'єктів із збирання доказової інформації, перевірки й оцінки сформованих доказів, необхідну для досягнення істини в кримінальній справі й вирішення завдань кримінального судочинства! 1, 12]. Сутність доведення полягає в збиранні, дослідженні, оцінці й використанні доказів за допомогою проведення процесуальних (процедурних) дій, у межах яких застосовуються методи й засоби пізнання. До числа процесуальних, за загальною думкою, насамперед відносяться слідчі дії, тобто процесуальні дії, що мають на меті збирання й дослідження
  

• Терміни подання декларації. На прибуток підприємства, особливості заповнення
  Загальні положення Декларація з податку на прибуток підприємства та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов'язання чи ні. Декларація заповнюється в тисячах гривень з одним десятковим знаком. Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п.11.1 ст.11 і п.16.4 ст.16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року. У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку
  

• Тероризм у світовому масштабі і проблеми дотримання прав людини. Як боротися з тероризмом та як зменшити його рівень?
  ПЛАН 1. Боротьба з тероризмом у світі 2. Проблеми дотримання прав людини і тероризм 3. Боротьба з тероризмом в Україні Список використаної літератури 1. Боротьба з тероризмом у світі У міжнародних конвенціях відсутнє визначення тероризму, але в договорах щодо запобігання і покарання за окремі види тероризму, а саме: Конвенції про запобігання і покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів, від 14 грудня 1973 р., Міжнародній конвенції по боротьбі із захопленням заручників від 17 грудня 1979 р., Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден від 16 грудня
  

• Терористичний акт . Бандитизм
  Організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі — караються позбавленням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна. 1. Об’єктом злочину є громадська безпека, 2. Об’єктивна сторона бандитизму включає вчинення трьох альтернативних дій: 1) організацію банди; 2) участь у банді; 3) участь У нападі, вчинюваному бандою. Банда — це різновид злочинної організації, яка, крім її загальних ознак, характеризується ще й такими специфічними рисами, як; а) озброєністю; б) метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян. Озброєність банди характеризується двома моментами Об’єктивно банда буде озброєна
  

• Технологія функціонування системи пластикових платіжних засобів
  Банк, що уклав угоду з ПС і одержав відповідну ліцензію, може виконувати дві функції. По-перше, він може виступати емітентом пластикових платіжних засобів даної системи, прийнятих до оплати усіма іншими банками-учасниками. По-друге, він може виконувати функції банка-еквайрера, що обслуговує підприємства, які приймають до оплати ППЗ даної системи, випущені іншими емітентами, і приймати ці ППЗ для переведення в готівку у своїх відділеннях. Необхідно відзначити, що пластикові картки є лише інструментом тієї або іншої платіжної системи. Таким чином, суть карткового бізнесу полягає зовсім не в шматочку пластика, а в організації налагодженої системи безготівкових розрахунків. Природно, що найбільший досвід в галузі безготівкових розрахунків в Україні накопичили комерційні банки. Історично
  

• Тлумачення змісту правочину
  Правочин — це волевиявлення, тобто дія особи, яка відображає внутрішню волю останньої. Якщо волевиявлення виражене нечітко, виникає необхідність тлумачення волі сторони правочину та з'ясування засад, на яких таке тлумачення має проводитися. Засади тлумачення правочину встановлює ст.213 ЦК, яка визначає: 1) суб'єкти тлумачення правочину; 2) правила тлумачення правочину. Суб'єктом тлумачення правочину є насамперед його сторона (сторони). Це цілком природно, оскільки саме сторони найкраще знають, якою була їх воля, що дійсно малося на увазі при укладенні правочину і що вони збиралися виразити через волевиявлення. Для з'ясування змісту одностороннього правочину такого автентичного тлумачення, як правило, достатньо і спір у більшості випадків не виникає. Проте інші особи, інтереси
  

• Тлумачення кримінально-правових норм та його види
  Тлумачення закону, в т.ч. кримінального, - це з‘ясування та визначення змісту правової норми, тобто волі законодавця, відображеної у прийнятому ним законі. Тлумачення кримінального закону поділяється на види залежно від суб‘єкта, способів та обсягів тлумачення. За суб‘єктом тлумачення поділяють на: 1) офіційне; 2) судове; 3) доктринальне. До прийняття КУ 1996р. ВР України мала права тлумачення чинних законів та їх окремих положень. Таке тлумачення мало назву – аутентичне. Тепер ВР при прийнятті законів за необхідності дає визначення окремих понять та термінів у примітці до самого закону (окремих його частин). У зв‘язку із цим аутентичне тлумачення, під яким прийнято розуміти роз‘яснення закону самим законодавцем – ВР України, не застосовується. Офіційне тлумачення (іноді його називають
  

• Тлумачення кримінально-правових норм та його види. Територіальний принцип чинності кримінального закону
  Тлумачення закону, в т.ч. кримінального, - це з‘ясування та визначення змісту правової норми, тобто волі законодавця, відображеної у прийнятому ним законі. Тлумачення кримінального закону поділяється на види залежно від суб‘єкта, способів та обсягів тлумачення. За суб‘єктом тлумачення поділяють на: 1) офіційне; 2) судове; 3) доктринальне. До прийняття КУ 1996р. ВР України мала права тлумачення чинних законів та їх окремих положень. Таке тлумачення мало назву – аутентичне. Тепер ВР при прийнятті законів за необхідності дає визначення окремих понять та термінів у примітці до самого закону (окремих його частин). У зв‘язку із цим аутентичне тлумачення, під яким прийнято розуміти роз‘яснення закону самим законодавцем – ВР України, не застосовується. Офіційне тлумачення (іноді
  

• Тлумачення норм права
  Тлумачення норм права 1. Поняття тлумачення правових норм. 2. Види тлумачення правових норм. 3. Способи тлумачення правових норм. Тлумачення правових норм являється складовою частину процесу застосування права. Це складне явище, яке має інтелектуально-правовий характер і направлене на пізнання і пояснення змісту права. Термін “тлумачення” (interpretatio) латинського походження і має багато значень. Тлумачення в самому широкому значенні розуміють, як пізнавальний процес, який направлений на пояснення явищ природи або суспільного життя. Більш точніше тлумачення розуміють як пояснення виразів, формул, символів, тощо. В правознавстві тлумачення розуміють
  

• Торгівля людьми
  Зміст Вступ Розділ 1. Кримінально-правова характеристика торгівлі людьми. 1.1. Історико-правовий аналіз норм міжнародного права по торгівлі людьми. 1.2. Поняття та види торгівлі людьми. Розділ 2. Торгівля дітьми з метою використання їх в сексуальних цілях. 2.1. Дитяча порнографія. 2.2. Дитяча проституція. Розділ 3. Усиновлення іноземцями як форма торгівлі дітьми. Розділ 4. Україна: країна-донор та
  

• Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
  1. Продаж, інша сплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці,— караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 2. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній
  

• Торговий договір
  ПЛАН: 1. Поняття торгового договору та суб’єкти торгового договору. 2. Об’єкти торгових угод. 3. Договір купівлі-продажу. 4. Договір поставки. 1. Поняття торгового договору та суб'єкти торгового договору. Торговий договір – це усна чи письмова угода між споживачем і продавцем про якість, терміни виконання, ціну та інші умови, за якими здійснюється купівля продаж товару. Письмова угода може оформлятися квитанцією, товарним чи касовим чеком або іншим розрахунковим документом. Суб’єкти торгового договору – це споживач і продавець. Споживачами можуть бути як фізичні так і юридичні особи. Продавцями при укладенні торгового договору можуть виступати фізичні або юридичні особи, яким у встановленому законом порядку не заборонено
  

• Транснаціональні корпорації
  План роботи . Вступ . 2 1. ТНК як фактор здійснення глобального впливу . 4 1.1. Взаємовідносини ТНК і держави. 4 1.2.Діяльність ТНК у країнах, які розвиваються. 10 2. Міжнародне регулювання діяльності ТНК. 15 Висновок. 19 Список використаної літератури 21 Вступ. Міжнародні корпорації останньої чверті XX століття є найважливішим елементом розвитку світової економіки і міжнародних економічних відносин. Їхній бурхливий розвиток в останні десятиліття відбиває загострення міжнародної конкуренції, поглиблення міжнародного розподілу праці. . Міжнародні корпорації, з одного боку, є продуктом міжнародних економічних відносин, які швидко розвиваються а з іншого боку, самі представляють могутній механізм впливу на них. Активно впливаючи на міжнародні економічні
  

• Транспортні договори, їх система та правове регулювання
  ЗМІСТ Вступ .с.3-5 Розділ 1. Загальна характеристика транспортних договорів: 1.1 Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів с.6-12 1.2 Поняття та види договору перевезення, його правове регулювання с.13-15 1.3 Виконання договорів про перевезення вантажів с.15-19 Розділ 2. Загальний огляд інших видів транспортних договорів : 2.1 Договір про перевезення пасажира та багажу с.20-23 2.2 Договори про експлуатацію під’їзних колій, подачу та збирання вагонів. Вузлові угоди с.23-25 2.3 Договір про буксирування .с.25-27 2.4 Договори про транспортне експедирування с.27-29 Розділ 3. Правове регулювання претензій та позовів при різних перевезеннях с.30-33 Висновок
  

• Трансформація концепції цивільного права у незалежній Україні та створення нового Цивільного кодексу України
  На момент проголошення незалежності України цивільні відно­сини у нашій державі регулювалися значною кількістю законодав­чих актів, виданих за часів існування СРСР та УРСР. Після прого­лошення незалежності законодавчі акти колишнього Союзу РСР зберегли чинність у тій частині, що не суперечила законодавству України, а законодавчі акти УРСР, серед яких центральне місце посідав ЦК 1963 р., продовжували діяти практично в повному об­сязі Оскільки ЦК 1963 р. ґрунтувався на застарілій правовій доктри­ні і не враховував необхідності регулювання товарно-грошових від­носин в умовах ринку, виникла небезпека законодавчого вакууму в цій галузі, яку вже у перші роки після проголошення незалежнос­ті України було значною мірою подолано шляхом прийняття низ­ки важливих законодавчих актів. Це, насамперед,
  

• Треті особи у цивільному процесі
  План 1. Поняття і види третіх осіб 2. Треті особи які заявляють самостійні вимоги 3. Треті особи які не заявляють самостійні вимоги Крім осіб які несуть особисто заінтересованість результатом розгляду справи можуть бути і інші особи які не є суб’єктом матеріального. Треті особи – це суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин які вступають у вже порушену в суді справу для захисту своїх власних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів відмінних відповідача. Ознаками третіх осіб: 1) вступають у справу коли провадження по ній відкрите і ще не ухвалене рішення 2) втручаються у спір між сторонами 3) особиста заінтересованість в результатах розгляду справи на свою користь Заінтересованість третіх осіб має матеріально – правовий
  

• Триваючі, продовжувані та складні (складені) злочини. Спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину. Місце, час, ситуація вчинення злочину
  Дії, тобто активна поведінка, властиві більшості злочинів. За формою прояву дії можуть бути: із докладанням власних фізичних зусиль особи, використання іншої особи (напр., малолітнього), сил природи або тварин. Дії можуть бути пов‘язані з використанням посадового становища, виконанням професійних обов‘язків (напр.: обман покупців тощо). Бездіяльність – це пасивна поведінка (особа повинна діяти, але не робить цього). Обов‘язок діяти може випливати із з приписів нормативних актів або зумовлюватись посадовою чи професійною діяльністю. Діяння може бути як одноактною, так і багатоактною поведінкою. В останньому випадку необхідно вирішувати питання про те, чи немає множинності злочинів, пам‘ятаючи, що одиничний злочин може бути триваючим, продовжуваним або складним. Для продовжуваного злочину
  

• Трудова дисципліна та її похідні
  План 1. Трудова дисципліна як окремий інститут особливої частини трудового права. 2. Обов’язки керівника підприємства, установи, організації по забезпеченню трудової дисципліни. 3. Заходи заохочення до працівників. 4. Заходи правового впливу на порушників трудової дисципліни. Особливості застосування дисциплінарних стягнень. 5. Висновки. Розв’язки задач Як інститут особливої частини трудового права, трудову дисципліну потрібно розуміти як сукупність правових норм, які регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов’язки працівників, власника або уповноваженого ним органу, що визначають заходи заохочення за успіхи у праці та відповідальність за винне невиконання цих обов’язків.
  

• Трудове право України
  Об’ектом регулювання трудового права в період переходу до ринкових вiдносин е вiдносини по працевлаштуванню, трудовi вiдносини, колективнi правовi вiдносини. Вирiшення соцiальних та економiчних проблем, якi в сучасних умовах стоять перед Украiною, значною мiрою залежить вiд того, чи буде забезпечена кожна працездатна людина роботою, мобiлiзованi ii можливостi по пiдвищенню активностi як працiвника i господаря. З переходом краiни до ринкових вiдносин появилися ознаки безробiття, першими жертвами якого стали люди з вищою та середньою освiтою, переважно жiнки та люди передпенсiйного вiку. В нових умовах господарювання значно зменшилась потреба у робочiй силi, i це призвело до вивiльнення надлишковоi робочоi сили. Та хоча безробiття стало для нас реальнiстю, квалiфiкованi кадри,
  

• Трудове право. Випробування при прийнятті на роботу. Переведення на іншу роботу. Переміщення. Земельне право. Право землекористування та його види, плата за землю, правова охорона земель
  П Л А Н 1. Трудове право. Випробування при прийнятті на роботу. Переведення на іншу роботу. Переміщення. 2. Земельне право. Право землекористування та його види, плата за землю, правова охорона земель. Задача Література 1. Трудове право. Випробування при прийнятті на роботу. Переведення на іншу роботу. Переміщення. Випробування при прийнятті на роботу. При укладенні трудового договору
  

• Трудовий договір
  План: 1. Трудовий договір про роботу по сумісництву. 2. Суміщення професій, посад. 3. Поняття і види переведень. У відповідності з трудовим законодавством (ст.21 КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Це договір про роботу по сумісництву. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі,
  

• Трудовий договір та порядок його укладення
  План: 1. Вступ. 2. Поняття трудового договору. 3. Гарантії при укладенні, зміні та припинення трудового договору. 4. Строки трудового договору. 5. Укладення трудового договору. 6. Випробування при прийнятті на роботу, строки випробування, результати випробування. 7. Контракт—особливий вид трудового договору. В числі багатьох соціально-економічних прав громадян України є право на працю, закріплене в ст.43 Конституції України. ”Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку він вільно погоджується”. Життя людини в суспільстві тісно пов’язане з її трудовою
  

• Трудові та цивільно-правові договора
  З М І С Т ВСТУП 2 ПОНЯТТЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ 4 ЗМІСТ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ І ЙОГО ВИДИ 6 ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ 11 ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ 15 ВІДМІННІСТЬ МІЖ ТРУДОВИМ І ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИМ ДОГОВОРАМИ 17 ВИСНОВКИ 21 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 25 ВСТУП Право на працю, проголошене статтею 43 Конституції України, реалізується її громадянами залежно від вибору професії, роду занять та виду діяльності. Це може бути наймана праця на підприємствах, в установах, організа­ціях різних форм власності чи
  

• Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства
  Стаття складається з трьох частин. У частині 1 ст. 278 КК встановлена відповідальність за угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна. Предметом злочину е пасажирський чи вантажний потяг, локомотив, дрезина тощо. Повітряним судном вважається літальний апарат, що підтримується в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям (літаки, вертольоти, дирижаблі та ін.). До морських i річкових суден відносяться пасажирські, вантажні, рибальські, допоміжні (буксири), рятувальні та ін. Для кваліфікації не має значення відомча приналежність вказаних транспортних засобів. Об’єктивна сторона цього злочину полягає в угоні або захопленні зазначених транспортних засобів.
  

• Удосконалення боротьби зі злочинами у сфері використання автоматизованих електронно-обчислювальних систем
  Боротьба зі злочинністю у сфері використання автоматизованих електронно-обчислювальних систем* (далі – комп’ютерні злочини), вже сьогодні є одним з важливіших державних завдань. Для того, щоб ця боротьба була максимально ефективною, безумовно необхідно дослідження цієї ще нової для нашого суспільства форми злочинності, її складових, виявлення закономірності і тенденцій, а також глибоке вивчення організаційно-правових та інших можливих заходів, що перешкоджають її поширенню, розробка заходів попередження і розслідування таких видів злочину. При недостатній практиці розслідування комп’ютерних злочинів (далі – КЗ) і судового розгляду таких справ, необхідних для розробки їх криміналістичної характеристики, можливе застосування порівняльного аналітичного і прогностичного підходів. Джерелами
  

• Укладання трудового контракту з працівником іноземної компанії в Ірландії
  1. Соціально-економічні й політичні передумови розвитку соціального партнерства та трудових відносин в Ірландії До 1922 р, Ірландія входила до складу Великої Брита-нії й дещо успадкувала від неї в регулюванні соціально-трудових відносин· Так, Британський акт 1905 р, про тру-дові спори діяв у країні до 1990 р· Проте на різних етапах історичного розвитку ірландці поступово відходили від британської системи соціально-трудових відносин, збли-жуючись з європейською, а з 80-х років і з американською системами.· Нині створено власну, надумку фахівців, досконалу систему таких відносин. Поштовх до соціального партнерства, яке стало невід'ємною складовою частиною загальнодержавної політики, дала економічна криза 1979—1986 рр. Вона супроводжувалася значним зниженням виробництва (до 25%),
  

• Україна в умовах сталінського тоталітарного режиму Історія держави і права
  ПЛАН Вступ. 3 1.Правова система України в умовах сталінського режиму. 4 2. Домінування сталінізму в політиці 6 3. Ідеологізація економічних відносин. 8 Висновки. 12 Використана література. 14 Вступ Українська РСР як складова тодішнього Радянського Сою­зу більшою мірою, ніж інші республіки, перебувала під потуж­ним ідеологічним впливом тоталітарного центру, політичним знаменом якого був відселекціонований сталінізм. Він генеру­вав у собі «найпередовішу революційну теорію», «соціалістич­ний досвід», «найдосконалішу суспільну практику». В другій половині ^0-х — на початку 50-х років сталінізм як теорія і сталінщина
  

• Українське право. Історичні етапи становлення
  На Сході Європи, заселеному численними словенськими племенами, Україна-Русь відіграла надзвичайно важливу роль, бо вона перша розпочала нормальне державне життя, утворила свою власну державу й правну систему та залишила найдавніші пам'ятки права. І коли на Заході Європи державне життя середньовіччя характеризується державним устроєм Німеччини, Франції та Англії, то таке саме значення для слов'янського Сходу мала давня українська Київська держава. Вже протягом доісторичної доби предки українського народу досягли високого ступеня культурного розвою, вони встигли настало закріпитися на території, що займала приблизно середню частину водозбору Дніпра, Буга, Дністра аж до Карпатських гір, та витворити значну кількість норм народного звичаєвого права, яким і керувались у громадському й приватному
  

• Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання
  1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не е небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину,—карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або по. збавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій,—караються позбавленням волі від трьох до п’яти років. 1. Об’єктом злочину є здоров’я особи. 2. Об’єктивну його сторону характеризують: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки у вигляді середньої
  

• Умисне або необережності здійснення злочину
  План: 1. Загальна характеристика здійснення злочину. 2. Умисне здійснення злочину. 3. Здійснення злочину з необережності. 1. Залежно від форми вини злочини поділяються на умисні і необережні. Умисним злочин буде в тому разі, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Злочин визнається вчиненим з необережності, коли винна особа передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але вона розраховувала на їх відвернення чи не передбачена можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити. 2. Поняття умислу розкривається
  

• Умисне вбивство
  1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині,—карається позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років. 2. Умисне вбивство: 1) двох або більше осіб; 2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; 3) заручника; 4) вчинене з особливою жорстокістю; 5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб; 6) з корисливих мотивів; 7) з хуліганських мотивів; 8) особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку; 9) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення; 10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким за-, доволенням
  

• Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
  Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого,—карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 1. Умисне вбивство, передбачене ст. 116, як і умисні вбивства, передбачені ст. ст. 117 і 118, належить до привілейованих складів умисних вбивств. Пом’якшення кримінальної відповідальності за цей вид умисного вбивства викликане такими обставинами: 1) суспільно небезпечне діяння особи спровоковане протизаконним насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого; 2) суб’єктивна сторона складу даного злочину характеризується особливим емоційним станом суб’єкта
  

• Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
  Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця,—карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. 1. Об’єктом злочину виступає здоров’я особи . 2. Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діями; 2) наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень; 3) причинним зв’язком між зазначеними діями та наслідками, а також 4) певною обстановкою. Ст. 124 містить склад привілейованого умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (про їх поняття див. ст. 121 та коментар до неї). Заподіяння
  

• Умисне знищення або пошкодження військового майна. Необережне знищення або пошкодження військового майна
  1. Умисне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна — караються службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу або іншим зага-льнонебезпечним способом, або якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,— караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,— караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 1. Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є порядок
  

• Умисне знищення або пошкодження майна
  1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах,— карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки,— карається позбавленням волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років. 1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є право власності. Додатковими факультативними об’єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров’я людини. 2. Предметом злочину
  

• Умисне знищення або пошкодження майна судді. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист Посягання на життя судді
  1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам, у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя,— караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п’яти років. 2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,— караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років. 1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя, який забезпечує незалежність суддів, а також
  

• Умисні вбивства, вчинені на замовлення: історія та сучасність
  Основними завданнями, що постають перед юридичною наукою і державою, є забезпечення дотримання прав і свобод громадян. У статті 27 Конституції України зазначено: “Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини” [1]. На сьогодні широкого розповсюдження набули особливо небезпечні злочини, а саме: серійні вбивства, терористичні акти, вбивства на замовлення. Особливість суспільної небезпеки умисних вбивств, вчинених на замовлення, полягає в тому, що вони завдають шкоди, яка не має відповідного еквіваленту, – людина позбавляється найціннішого – життя, найбільш небезпечним способом, найбільш небезпечними засобами. Умисне позбавлення життя – вбивство, у тому числі на замовлення, існує віддавна і постійно супроводжує людство. У зводі законів
  

• Умови дійсності угод
  1.Поняття умови дійсності угоди. 2.Характеристика умов дійсності : - сторони в угоді; - дотримання форми угоди; - вираз справжньої волі сторін в угоді; - відповідність змісту угоди вимогам закону. 3.Юридичне значення умов дійсності угоди. - 1 - ПОНЯТТЯ УМОВИ ДІЙСНОСТІ УГОДИ Як вже було сказано на минулій лекції, укладаючи угоду особа намагається досягти правового результату. Правовий результат полягає у виникненні,зміні чи припиненні цивільних прав і обов`язків, тобто у виникненні, зміні чи припиненні цивільних правовідносин . Але досягнути таких результатів може лише угода ,що має належну юридичну силу. Для того ,щоб угода мала належну
  

• Умови здійснення підприємництва
  Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяль­ності здійснюється відповідно до ст. 8 Закону України «Про підприємництво» і детально регулюється Положен­ням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. №740 (Офіційний вісник України. - 1998.- №21). Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяль­ності проводиться у виконавчому комітеті міської, район­ної в місті ради народних депутатів або в районній, район­ній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання цього суб'єкта, якщо інше не передбачено законом. Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької ді­яльності - юридичної особи подаються такі документи: • рішення власника
  

• Умови і порядок створення фермерського господарства та припинення його діяльності
  Право на створення фермерського господарства має кожний ді­єздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив відповідне бажання, має документи, що підтверджують його здат­ність займатися сільським господарством, і витримав професійний відбір. Першочергове право на створення такого господарства нада­ється громадянам, які проживають в сільській місцевості, мають від­повідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві. Фермерське господарство створюється виключно на добровіль­них засадах. Конкурсний відбір осіб, які виявили бажання створи­ти таке господарство, здійснює районна (міська) професійна комі­сія з питань створення фермерських господарств, склад якої фор­мує і затверджує районна (міська). До складу професійної комісії входять представники органів
  

• Умови правомірності необхідної оборони
  ПЛАН ВСТУП 1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ ОБСТАВИН, ЯКІ ВИКЛЮЧАЮТЬ СУСПІЛЬНУ НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ І ПРОТИПРАВНІСТЬ ДІЯННЯ 2. НЕОБХІДНА ОБОРОНА 3. УМОВИ ПРАВОМІРНОСТІ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ 4. ПЕРЕВИЩЕННЯ МЕЖІ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ 5. ЗАТРИМАННЯ ЗЛОЧИНЦЯ 6. УМОВИ ПРАВОМІРНОСТІ ЗАТРИМАННЯ ЗЛОЧИНЦЯ 7. КРАЙНЯ НЕОБХІДНІСТЬ 8. УМОВИ ПРАВОМІРНОСТІ КРАЙНЬОЇ НЕОБХІДНОСТІ 9. ВІДМІНА КРАЙНЬОЇ НЕОБХІДНОСТІ ВІД НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ ВИСНОВОК ЛІТЕРАТУРА ВСТУП Перед Україною – самостійною державою – стоїть завдання – забезпечити суворе додержання законності, викорінення порушень правопорядку, припинення росту злочинності, усунення причин, які її породжують. Як свідчить статистика, злочинність в Україні набула неабиякого поширення. На передньому
  

• Умови укладання і дотримання договору поставки
  План Вступ І. Поняття і значення договору поставки. Порядок і способи укладення договору поставки. ІІ. Зміст і виконання договору поставки. ІІІ. Відповідальність за неналежне виконання договору поставки. Висновок Література Вступ Серед зобов'язань, що складають особливу частину зобов'язального права, основне місце належить договірним зобов'язанням. Цивільне законодавство України передбачає понад 20 цивільно-правових договорів, серед яких і є договір поставки. Однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань закон називає договір. Договором визнається угода двох чи більше осіб, спрямована
  

• Умови укладання та виконання колективного договору
  Колективний договір (угода) укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регу­лювання виробничих, трудових і соціально-економічних відно­син і узгодження інтересів працівників, власників або уповно­важених ними сторін. Вимогами законів України «Про охорону праці» і «Про колек­тивні договори і угоди» передбачено, що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов'язків сторін, а також реалізація працівниками своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці забезпечуються насамперед за допомогою колективного договору (угоди). Гарантії, пільги та компенсації, передбачені для працюючих чинним законодавством, повинні вважатися мінімальними, обо­в'язковими для виконання за будь-яких умов.
  

• Умовне засудження (суть, підстави, та порядок застосування)
  Ст.45 підстави умовного засудження – це сукупність факторів, що стосуються обставин справи та особи винного, які свідчать про можливість досягнення мети виправлення та перевиховання засудженої особи без відбування основного покарання шляхом реального застосування лише додаткового (додаткових) покарання (покарань) та обов‘язкового випробування засудженого зі здійсненням за його поведінкою державного контролю і можливого застосування заходів громадського нагляду та впливу. Під обставинами справи (ст.45) слід розуміти певний характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину та інші фактори – зокрема, сукупність пом‘якшуючих чи обтяжуючих обставин, передбачених ст.40 та ст.41 КК. Що стосується тяжких чи особливо тяжких злочинів, то застосування умовного засудження можливо лише
  

• Уповноважений з прав людини
  Запровадження спеціального інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є новацією у державно-правовій системі захисту прав і свобод людини у нашій країні. У Конституції України закріплюється право особи звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого (ст. 55) і визначається, що через нього здійснюється парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина (ст. 101). Статус, функції та компетенція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини закріплені у конституційному Законі України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», ухваленому Верховною Радою України 23 грудня 1997 р. У ході розробки цього закону було враховано позитивний досвід інституту омбудсмана (Уповноваженого
  

• Управління безпекою
  Під безпекою треба розуміти стан захищеності життєво важливих інтересів: а) особи, що виявляються в її правах і свободах; б) суспільства, що сконцентровані в його матеріальних і духовних цінностях, а виявляються в можливості народу виступати єдиним джерелом влади; в) держави, що виражені в її конституційному ладі, су­веренітеті, територіальній цілісності, а виявляються у праві на здійснення (реалізацію) влади. Безпека особи, суспільства і держави гарантується Кон­ституцією України і досягається проведенням єдиної дер­жавної політики у галузі її забезпечення, розробкою і своє­часним проведенням як превентивних, так і відновлюва­них заходів, що адекватні погрозам відповідним інтересам. До них належать заходи політичного, економічного, орга­нізаційного, юридичного та іншого
  

• Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством 3. Місцеве самоврядування, будівництво та житлово-комунальне господарство 4. Державний контроль в будівництві і житлово-комунальному господарстві 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в будівництві і житлово-комунальному господарстві § 1. Організаційно-правові засади управління будівництвом і житлово-комунальним господарством Державне управління будівництвом і житлово-комунальним господарством здійснюється в межах єдиної галузевої системи з ура­хуванням загальнодержавних інтересів, інтересів регіонів та місце­вого самоврядування, що пов'язано з розмежуванням державної влас­ності (на загальнодержавну і
  

• Управління використанням і охороною природних ресурсів
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління використанням і охороною природних ресурсів 2. Органи управління використанням і охороною природних ресурсів 3. Місцеве самоврядування і охорона природних ресурсів 4. Державний контроль і нагляд у галузі використання і охорони природних ресурсів 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі використання і охорони природних ресурсів § 1. Організаційно-правові засади управління використанням і охороною природних ресурсів Природа становить собою систему взаємопов'язаних еколо­гічних підсистем, які охоплюють живу та неживу матерію і саму лю­дину. Для людини природа виступає у різних якостях. По-перше, як натуральні умови її життя і діяльності; по-друге,
  

• Управління внутрішніми справами
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами 2. Служба в органах внутрішніх справ 3. Міліція 4. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону 5. Державний нагляд за безпекою дорожнього руху 6. Державний пожежний нагляд 7. Внутрішні війська § 1. Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами Основними завданнями органів внутрішніх справ є: гаранту­вання особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів; забезпечення охорони громадського порядку; попередження, припинення злочинів та інших правопорушень; своєчасне виявлення, розкриття і розслідування злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпе­чення дорожнього руху;
  

• Управління внутрішніх справ України
  ЗМІСТ ВСТУП 3 I. ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ 5 1.1. Основні завдання та функції МВС України . 5 1.2. Головні напрями діяльності МВС України . 9 1.3. Взаємовідносини у сфері діяльності . 10 1.4. Керівництво внутрішніми справами 15 1.5. Організаційна структура центрального апарату МВС України 20 ІІ. МІЛІЦІЯ, ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА СИСТЕМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ 23 2.1. Основні завдання міліції . 24 2.2. Основні функції та обов'язки міліції 25 Висновки . 41 Список використаних джерел . 43 ВСТУП Права людини унікальні за характером, важливістю та обсягом соціально-гуманітарних проблем. Вони визначають статус людини у будь-якому суспільстві і є конструктивним засобом здійснення цивілізованої
  

• Управління державною і регіональною власністю
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління власністю 2. Система і правове становище органів управління власністю 3. Поняття, мета, види та правова основа приватизації 4. Державна програма приватизації. Порядок приватизації та її учасники § 1. Організаційно-правові засади управління власністю Основу економічної самостійності України утворює влас­ність її народу на національне багатство. Власністю народу України є земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресур­си, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний, науковий і технічний потенціал, розташо­ваний на території республіки. До власності Українського
  

• Управління житловим фондом шляхом утворення кондомініумів
  Історія створення об"єднань. Для об"єднань власників житлових та нежитлових приміщень в будинках світова практика виробила спеціальний термін - "кондомініум"( від лат. слова con- спів, dominium - володіння). Історія виникнення кондомініумів сходить ще до часів Римської Імперії. Існували вони колись й в Україні у часи дореволюційної Російської імперії та в період НЕПу. З того часу ця форма пройшла кілька етапів свого розвитку, вдосконалюючись у міру розвитку ринкових взаємовідносин у суспільстві.Об"єднання власників квартир (будинків) існують зараз в Англії, Франції, США. Проблема створення об"єднаннь є актуальною зараз не тільки для України але й для всіх держав з економікою, що знаходиться на
  

• Управління закордонними справами
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами 2. Служба в органах внутрішніх справ 3. Міліція 4. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону 5. Державний нагляд за безпекою дорожнього руху 6. Державний пожежний нагляд 7. Внутрішні війська § 1. Організаційно-правові засади управління закордонними справами Державне управління закордонними справами — це діяльність органів держави, спрямована на здійснення зовнішньої політики України. Відповідно до ст. 18 Конституції України зовніш­ньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її націо­нальних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного
  

• Управління зовнішньоекономічною діяльністю
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління зовнішньоекономічною діяльністю 3. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності § 1. Організаційно-правові засади управління зовнішньоекономічною діяльністю Проблеми розвитку ринкових відносин в економіці України, лібе­ралізації зовнішньоекономічної діяльності, формування законодавства, спрямованого на захист економічного суверенітету та економічної без­пеки, забезпечення захисту прав громадян, господарюючих суб'єктів і державних органів постійно перебувають у центрі уваги держави. Відповідно до ст. 18 Конституції України зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інте­ресів і безпеки шляхом підтримання мирного
  

• Управління комунікаціями
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління комунікаціями 2. Органи управління транспортом і шляховим господарством 3. Управління залізничним транспортом 4. Управління морським і річковим транспортом 5. Управління автомобільним транспортом 6. Управління цивільним повітряним транспортом 7. Управління трубопровідним транспортом 8. Управління шляховим господарством 9. Органи управління зв'язком 10. Місцеве самоврядування і комунікації 11. Державний контроль на транспорті та в галузі зв'язку 12. Адміністративна відповідальність за правопорушення на транспорті та в галузі зв'язку § 1. Організаційно-правові засади управління комунікаціями У широкому плані під управлінням комунікаціями
  

• Управління культурою
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління культурою 2. Органи управління культурою 3. Правове регулювання діяльності закладів і установ культури 4. Місцеве самоврядування і культура § 1. Організаційно-правові засади управління культурою Культура як самостійна галузь соціально-культурного будів­ництва включає до себе широке коло державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій, закладів культури. До цієї галузі належать: театральне, музичне, хореографічне, образотворче, декора­тивно-прикладне, естрадне і циркове мистецтво; концертні організації, музеї, бібліотеки, будинки культури та ін.; кінематографія; телебачення і радіомовлення; видавнича справа, поліграфія і торгівля книгами. Управління
  

• Управління митною справою
  ПЛАН 1.Організаційно-правові засади управління митною справою 2. Органи управління митною справою 3. Митний контроль 4. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил § 1.Організаційно-правові засади управління митною справою У сучасних умовах економічного розвитку України, розширен­ня зовнішньоекономічних зв'язків особливого значення набуває митна справа, основу якої складає митне законодавство. Останнє визначає принципи організації митної справи в Україні з метою, з одного боку, ство­рення сприятливих умов для розвитку економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а з іншого — захисту та забезпечення конституційних прав і свобод громадян, держави, суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності
  

• Управління наукою
  ПЛАН 1. Організація державного управління наукою 2. Органи управління наукою 3. Наукові заклади і наукові товариства § 1. Організація державного управління наукою Держава надає пріоритетну підтримку розвиткові науки як визначального джерела економічного зростання і невід'ємної скла­дової національної культури та освіти, створюючи необхідні умови для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері науко­во-технічної діяльності, забезпечуючи використання досягнень на­уки і техніки для розв'язування соціальних, економічних, культур­них та інших проблем. Згідно з ст. 54 Конституції України держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співто­вариством. Правові засади
  

• Управління національною безпекою
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління національною безпекою 2. Державний кордон та його охорона § 1. Організаційно-правові засади управління національною безпекою Під національною безпекою розуміють стан захищеності державного суверенітету, конституційного ладу, територіаль­ної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав грома­дян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб. Безпека досягається проведенням єдиної політики у галузі її за­безпечення, системою заходів економічного, політичного, організац­ійно-правового та іншого характеру адекватно загрозам життєво важливим
  

• Управління обороною
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління обороною 2. Збройні Сили України, їх види 3. Комплектування Збройних Сил України 4. Військова служба 5. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу § 1. Організаційно-правові засади управління обороною В адміністративно-правовій теорії та практиці державного уп­равління до сфери адміністративно-політичної діяльності належать такі галузі, як оборона, безпека, внутрішні справи, закордонні справи, юстиція. Органи управління (виконавчої влади) цими галузями є скла­довою частиною єдиної системи органів виконавчої влади і активно здійснюють функції держави. Особливе місце в цій системі посіда­ють оборона
  

• Управління освітою
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади і система освіти 2. Система і повноваження органів управління освітою 3. Компетенція місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в галузі освіти 4. Управління освітніми закладами 5. Державний контроль за діяльністю освітніх закладів § 1. Організаційно-правові засади і система освіти Конституція України в ст. 53 закріплює право громадян Ук­раїни на освіту. Підставою для реалізації цього права є система ос­віти, яка забезпечує загальноосвітню та професійну підготовку гро­мадян України, а також професійну підготовку іноземних громадян за міжнародними угодами чи контрактами. У сфері освіти вирішу­ються два основних завдання: освіта і виховання.
  

• Управління промисловістю
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління промисловістю 3. Підприємства та їх об'єднання в промисловості. Правове становище їх адміністрації 4. Місцеве самоврядування і промисловість 5. Державний контроль і нагляд в управлінні промисловістю б. Адміністративна відповідальність за правопорушення в промисловості § 1. Організаційно-правові засади управління промисловістю Промисловість — провідна галузь господарського комплек­су держави, яка має за мету добування та переробку природних ба­гатств. Від стану та розвитку промисловості залежать стан і розви­ток інших галузей господарства, соціально-культурного та адмініст­ративно-політичного будівництва, а отже, й рівень життя громадян, розвитку суспільства, держави
  

• Управління сільським господарством
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом 2. Система органів управління агропромисловим комплексом та їх компетенція 3. Підприємства в сільському господарстві 4. Державний контроль в агропромисловому комплексі 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі § 1. Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом Сільське господарство (агропромисловий комплекс), яке покликане забезпечувати суспільство продовольством та сиро­виною для промислового виробництва, охоплює виробництво сільськогосподарської продукції, її заготівлю (закупівлю) та пе­реробку. З урахуванням виняткової значущості цієї сфери для народ­ного господарства вона
  

• Управління торгівлею
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом 2. Система органів управління агропромисловим комплексом та їх компетенція 3. Підприємства в сільському господарстві 4. Державний контроль в агропромисловому комплексі 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі § 1. Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом Сільське господарство (агропромисловий комплекс), яке покликане забезпечувати суспільство продовольством та сиро­виною для промислового виробництва, охоплює виробництво сільськогосподарської продукції, її заготівлю (закупівлю) та пе­реробку. З урахуванням виняткової значущості цієї сфери для народ­ного господарства вона
  

• Управління у сфері соціального захисту населення
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління соціальним захистом населення 2. Система органів соціального захисту населення 3. Місцеве самоврядування і соціальний захист населення § 1. Організаційно-правові засади управління соціальним захистом населення Соціальне забезпечення та захист громадян України є одним з важливих напрямків діяльності держави. Держава несе обо­в'язки по матеріальному підтриманню своїх громадян, створює умо­ви для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки кадрів відпо­відно до суспільних потреб. Використання примусової праці забо­роняється. Громадянам гарантуються
  

• Управління фізичною культурою, спортом та туризмом
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління фізичною культурою, спортом та туризмом 2. Система і правове становище органів управління фізичною культурою, спортом та туризмом 3. Спортивні товариства і спілки 4. Місцеве самоврядування і фізична культура, спорт та туризм § 1. Організаційно-правові засади управління фізичною культурою, спортом та туризмом Фізична культура— складова частина загальної куль­тури суспільства, спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості. Фізич­на культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів,
  

• Управління фінансами
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління фінансами 2. Органи управління фінансами 3. Управління в галузі бюджетної діяльності 4. Управління системою оподаткування 5. Управління в галузі кредитування і страхування 6. Управління грошовим обігом і системою валютного регулювання 7. Фінансовий контроль 8. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі фінансів і підприємницької діяльності § 1. Організаційно-правові засади управління фінансами Під фінансами розуміють сукупність відносин, які регу­люють утворення та витрачання фондів коштів, що необхідні для виконання завдань і функцій держави. Основу фінансів скла­дають формування та рух грошових доходів держави, юридичних осіб
  

• Управління юстицією
  ПЛАН 1. Організаційно-правові засади управління закордонними справами 2. Міністерство закордонних справ України та його органи за кордоном 3. Адміністративно-правове регулювання в'їзду в Україну і виїзду з України 2. Реєстрація актів громадянського стану 3. Організація нотаріальної служби 4. Взаємовідносини органів юстиції з суповою системою 5. Органи юстиції та адвокатура § 1. Організаційно-правові засади управління юстицією Управління юстицією — це діяльність, спрямована на ви­конання завдань зміцнення законності, організації захисту прав і за­конних інтересів громадян та їх об'єднань, підприємств, установ, організацій і держави. Однією з особливостей юстиції є багатооб'єктність в цій галузі управління.
  

• Управлінські акти органів виконавчої влади
  ПЛАН Сторінка 1. Вступ 4-6 2. Основна частина 7-31 2.1. Поняття актів управління : 2.1.1. Поняття актів управління в юридичній літературі 7-20 2.1.2. Акти управління - форма управлінської діяльності 21-23 2.2. Види актів управління: 2.2.1. Класифікація форм управлінської діяльності . 24-26 2.1.4. Нормативно-правові акти ОВС . 27-31 3. Висновок 32 4. Література 33 ВСТУП Акти управління ставляться до числа найважливіших засобів проведення в життя законів Української держави. Від якості цих вирішень, чіткої організації їхнього виконання, раціонального сполучення з іншими засобами управління багато в чому залежать
  

• Управлінські акти органів державної виконавчої влади
  Реєстрація № (дата) (П.І.П.) Результати перевірки _ (до захисту, на доопрацювання) (дата) (П.І.П.) Результати захисту _   (дата)
  

• Установчі документи господарських товариств
  ПЛАН Вступ 1. Установчий договір господарського товариства, його зміст 2. Статут господарського товариства, його зміст Висновки Список використаних джерел та літератури Вступ Підприємницька діяльність громадян і юридичних осіб на території України здійснюється в організаційних формах і у порядку, встановлених законодавством. Вибір її конкретної організаційної форми проводиться підприємцем самостійно. При цьому враховуються зміст і основні напрями діяльності, сфера її здійснення, ресурси, які можуть бути включені до неї, форма власності, кількість і склад осіб, які безпосередньо об’єднуються для ведення підприємницької діяльності, інші початкові умови. Вибір організаційної форми
  

• Установчі документи підприємства
  Установчими документами підприємства є комплект документів встановленої форми, згідно з якими підприємство створюється і діє. До них відноситься статут підприємства, і, якщо власників декілька, установчий договір. Підприємство діє на основі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств власником майна за участю трудового колективу. У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства. У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика,
  

• Утворення держави у первіснообщинному ладі
  ВСТУП Розбудова незалежної демократичної держави обумовлює потребу у формуванні відповідної правової системи, державної влади. Від рівня адекватності національної правової системи існуючим економічним, політичним, соціокультурним умовам життя, а також історичному досвіду українського суспільства залежить ступінь імовірності подолання глибокої кризи в державі. У найбільш загальному вигляді під правовою системою розуміється уся сукупність правових явищ, які існують у певній країні. До складу правової системи входять: система законодавства, система суб'єктів законотворчої
  

• Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
  1. Умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей, — карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також умисне ухилення від повернення виручки в іноземній
  

• Ухилення від призову на строкову військову службу. Ухилення від призову за мобілізацією
  Ухилення від призову на строкову військову службу — карається обмеженням волі на строк до трьох років. 1. Об’єкт злочину — порядок комплектування ЗС та інших вій ськових формувань. Щодо поняття останніх див. коментар де ст. 401. 2. Об’єктивна сторона злочину проявляється в ухиленні від при зову на строкову військову службу шляхом дії або так званої змі шаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов’язку вчинюється шляхом вчинення активних дій). Призов на строкову військову службу — це передбачений чин ним законодавством України спосіб комплектування ЗС та деяки: інших військових формувань України (неконтрактний спосіб кок плектування). Спосіб вчинення злочину, передбаченого ст. 335, може бути різ ним, але визначення конкретного способу має
  

• Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків
  1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей {аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають яа їх утриманні,— карається виправними роботами на строк до одного року або обмеженням волі на той самий строк. 2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею,—карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, 1. Закони України зобов’язують батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги. Захист прав та інтересів неповнолітніх дітей лежить на їх батьках, які діють без особливих на те повноважень.
  

• Ухилення від сплати податків. Аналіз та оцінка оперативної системи
  ЗМІСТ   Вступ 3 1. Аналіз та оцінка оперативної ситуації. Інформаційно-аналітична робота   4-12 2. Ухилення від сплати податків за допомогою посередницьких структур в атомній енергетиці на ринку нафтопродуктів
  

• Участь прокурора в цивільному процесі
  План 1. Підстави участі прокурора 2. Порушення прокурором цивільної справи в суді першої інстанції Згідно цивільно – процесуального законодавства прокурор може брати участь у розгляді будь-якої цивільної справи. Порядок участі прокурора встановленні (ст. 45-46 ЦПК). Існують такі підстави участі прокурора в цивільному процесі: 1) вказівка про це в законі 2) з ініціативи суду 3) за власною ініціативою По першій підставі щодо вказівки означає обов’язкову участь прокурора при вирішенні конкретної справи. Внаслідок порушення такого правила буде скасоване судове рішення по конкретній справі у зв’язку з недотриманням процесуального законодавства ст. 258 ЦПК передбачає обов’язкову участь прокурора при розгляді цивільної справи таких як:
  

• Участь спеціаліста при проведенні окремих слідчих дій
  ЗМІСТ Стор. Вступ 3 1. Поняття та система слідчих дій 4 2. Проведення окремих слідчих дій при розслідуванні ухилень від сплати податків 10 2.1. Допит 10 2.2. Виїмка та огляд документів 15 2.3. Обшук 18 3. Використання спеціальних знань у справах про ухилення від сплати податків 19 3.1. Підстави та порядок проведення документальної перевірки 20 3.2.Підстави та порядок проведення судово-бухгалтерської експертизи 22 3.3. Участь спеціаліста при проведенні окремих слідчих дій 25 Висновок 27 Література 28 ВСТУП Податкова система є одним з найважливіших елементів економіки України, її формування відбувається в умовах економічних перетворень, переходу до економіки ринкового
  

• Участь у цивільному процесі органів державного управління, профспілок та окремих громадян
  Зміст Вступ Глава 1 Мета, підстави і процесуальні форми участі Глава 2 Участь органів державного управління в цивільному процесі Глава 3 Участь профспілок у цивільному процесі Глава 4 Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій і окремих громадян з метою захисту прав інших осіб Глава 5 Цивільна процесуальна правосуб”єктність Висновок Вступ У розбудові України як демократичної, правової держави визначна роль належить судовій владі, на яку Конституцією покладено здійснення правосуддя в цивільних і кримінальних справах. Сучасний політичний і соціально–економічний розвиток України визначається удосконаленням
  

• Участь у цивільному процесі органів державної влади, місцевого самоврядування та осіб яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб
  План 1. Підстави, мета та форми участі в цивільному процесі органів державної влади та місцевого самоврядування та інших осіб 2. Порядок звернення із заявою на захист прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб 3. Участь органів державного управління та інших осіб для дачі висновків в цивільних справах До органів державної влади належать: уповноважений з прав людини; Прокурор; місцеві органи державної влади, органи місцевого самоврядування, обласні, районні, міські, адміністрації, а також фізичні і юридичні особи можуть звертатися до суду: (ст. 45, 46, 98, 119,120,238,243,247,292,324,108,114,ЦПК) Уповноважений ВРУ з прав людини, органи державної влади, органи місцевого
  

• Фальсифікація засобів вимірювання. Змова про зміну чи фіксування цін або примушування до їх змін чи фіксування
  1. Виготовлення або перероблення з метою використання чи збуту, а також збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів — караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців. 2. Ті самі дії, вчинені особою, яка була засуджена за цією статтею,— караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. 1. Об’єктом злочину є встановлений порядок виготовлення, збуту та використання засобів вимірювання. 2. Предметом злочину є фальсифіковані засоби вимірювання — вимірювальні прилади та інструменти. Вимірювальні прилади
  

• Феномен – організована злочинність
  Успішна боротьба зі злочинністю передбачає глибоке вивчення злочинів різних категорій з розкриттям їх рівня, структури, динаміки, причин і умов їх вчинення, а також розробку на цій основі системи ефективних заходів профілактики. Організована злочинність становить значну небезпеку для суспільства, особливо коли воно знаходиться у стані реформування та розбудови державно-правової системи. Саме така, сприятлива для організованої злочинності, ситуація містить у собі загрозу її проникнення практично у всі сфери суспільних відносин, галузі господарювання та управління. Буквальне тлумачення терміну “організована злочинність” дозволяє віднести до цієї категорії будь-який злочин з елементами організації його підготовки та вчинення (злочин може бути організовано як однією особою, так
  

• Фіксація та вилучення слідів рук
  Виявлені сліди та ознаки, які в них відобразилися, повинні бути збереженими для подальшого дослідження та використання як речо­вих доказів. Між тим у багатьох із цих слідів швидко відбуваються зміни і тому вони можуть легко пошкодитися. Фіксація, або закріплення слідів, і полягає у використанні спеціальних засобів, під дією яких сліди перетворюються у відносно незмінні об'єкти. Однак фікса­ція слідів - це не тільки технічні способи їх закріплення та зберігання, але й процесуальне оформлення у відповідних документах, де закріп­люється факт виявлення слідів. Таким чином, завершальним етапом роботи зі слідами папілярних узорів на місці пригоди є їх фіксація та вилучення для подальшого встановлення особи, якою вони залишені. У криміналістиці розроблено багато способів фіксації слідів,
  

• Фіктивне підприємництво
  1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, — караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти рокій. Примітка. Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна
  

• Фінансове право в системі права. Наука фінансового права
  План 1. Фінансове право в системі права. 2. Наука фінансового права. Регулювання відносин, пов'язаних з рухом публічних гро­шових фондів, передбачає певний фінансово-правовий аспект цього процесу. Він визначається низкою обставин1: 1) фінансово-правові відносини спрямовано на мобілізацію публічних грошових фондів; 2) зібрані кошти спрямовують на забезпечення функцій і завдань держави, органів місцевого самоврядування; 3) визначають умови виникнення, зміни й припинення гро­шових відносин; 4) визначають функції державних органів у сфері фінансо­вої діяльності. Принципове значення для формування й функціонування всієї системи фінансового зако­нодавства має й норма Конституції, відповідно
  

• Фінансове право України
  1. Особливості фінансових правовідносин Фінансові правовідносини – це один із видів суспільно-правових відносин, що виникають у сфері фінансової діяльності держави та регулюються фінан­сово-правовими нормами (встановленими державою правилами поведінки учасників суспільних відносин, що виражені в їх юридичних правах і обов’язках). Простіше кажучи, це урегульовані нормами права відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності. Структуру фінансових правовідносин складають: - суб’єкти. Це юридичні особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути потенціальними, реальними учасниками фінансових правовідносин - об’єкти як вже вказувалося вище – це фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються
  

• Фірма та її види: компанія, партнерство, корпорація
  Зміст Вступ. 2 1. Фірма: її сутність, головні ознаки та особливості 3 2. Види фірм та форми їх організації 9 2.1 Компанія з одним власником 9 2.2 Партнерство. 12 2.3 Корпорація. 13 3. Фірми в Україні 15 Висновки. 28 Література. 30 Додаток А. Порівняльна характеристика основних елементів механізму функціонування різних організаційно-правових форм підприємницької діяльності 33 Вступ Тема даної курсової роботи – “ Фірма та її види”. Мета написання даної роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з поняттям, сутністю та видами фірм. Також метою написання дипломної роботи є поглиблення теоретич­них і практичних знань з економічної теорії, вироб­лення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних
  

• Фонд державного майна України
  Історичні Відомості: Фонд державного майна України створено в 1991 роцi Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Української РСР № 158 для здiйснення державної полiтики в сферi приватизацiї державного майна. Першi органи приватизацiї в Українi — Фонд, його регiональнi вiддiлення, фонди, комiтети, управлiння комунального майна було утворено в 1992 роцi. В 1994 р. було прийнято Указ Президента України № 56 "Про єдину систему органiв приватизацiї в Українi". Цим Указом фактично було сформовано сучасну систему органiв приватизацiї. Згiдно з Указом Президента України "Про змiни в системi центральних органiв виконавчої влади України" вiд 13.03.99р. № 248/99, Фонд державного майна України входить до центральних органiв виконавчої влади. Вiдповiдно до "Тимчасового
  

• Форми cпівучасті
  План : ВСТУП 1. Поняття та ознаки співучасті у злочині 1.1 Поняття співучасті 1.2 Ознаки співучасті 2. Форми та види співучасті 2.1 Проста форма співучасті 2.2 Складна форма співучасті 2.3 група без попередньої змови 2.4 група з попередньою змовою 2.5 організована група 2.6 злочинна організація ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Вступ Поняття злочину є центральним у будь-якій право­вій системі. Проте у кримінальних законах ряду країн визначення поняття злочину або зовсім не даються, або є формальними (такими, що відображають лише юридичну властивість злочинів). Формальне
  

• Форми державного правлінні
  ПЛАН ВСТУП Глава 1 Поняття терміну держава Глава II Форми держави Глава III Форми державного правління Глава IV Форми державного устрою. Глава V Види політичного режиму. ВИСНОСОК ЛІТЕРАТУРА І Протягом довгого історичного періоду зміст терміну ((держава}) мінявсяі і не було його наукового визначення. Наприклад, французький король Людовик 14 ототожнював державу зі своєю верховною владою і говорив, що «держава - це «Я>»>. Він мав певну рацію, оскільки йому належала вся вища законодавча, виконавча і судова влада. Але одного монарха та державну ототожнювати не можна. Кілька десятків років назаду колишньому СРСР був розповсюджений лозунг:
  

• Форми державного управління
  ПЛАН 1. Поняття форм державного управління 2. Види форм державного управління 3. Правові акти державного управління 4. Класифікація актів державного управління 5. Дія актів державного управління 6. Адміністративний договір § 1. Поняття форм державного управління Форма управління — це зовнішній вияв конкретних дій, які здійснюються органами виконавчої влади для реалізації поставле­них перед ними завдань Термін «форма» означає вид, будь-який зовнішній вияв певно­го змісту Якщо функції управління розкривають основні напрями цілеспрямованого впливу суб'єктів управління на об'єкти управлін­ня то форми управління — це шляхи здійснення такого цілеспрямо­ваного впливу, тобто форми управління показують, як практично здійснюється управлінська
  

• Форми правочинів
  Форма правочину — це спосіб вираження волі осіб, які беруть у ньому участь. Цивільне законодавство і практика укладення правочинів допускають різноманітні форми останніх — від найпростіших до ускладнених спеціальними процедурами, державною реєстрацією тощо. Зокрема досить поширеними у вітчизняній практиці є такі форми вчинення правочинів: 1) конклюдентними діями; 2) шляхом мовчання; 3) усно; 4) письмово; 5) письмово з нотаріальним посвідченням; 6) письмово з дотриманням спеціальних вимог (державна реєстрація тощо). Одним із найпростіших способів вираження волі є конклюдентні дії, тобто, звичайна за таких обставин поведінка особи, з якої ясно випливає намір (бажання) особи здійснити правочин на заздалегідь відомих умовах. Правочини за допомогою конклюдентних дій можуть вчинятися
  

• Форми співучасті
  Види співучасників. У ст.19 дається визначення окремих видів співучасників: виконавця, організатора, підмовника і пособника. В основу такого поділу: 1) ступінь участі (інтенсивність діяння кожної з осіб); 2) характер участі (функціональна роль співучасника у злочині). Виконавцем злочину визнається особа, яка безпосередньо виконала злочин., тобто дії якої містять склад конкретного злочину, передбаченого Особливої частиною КК, той, хто безпосередньо спричинив злочинний результат. Організатором визнається особа яка організувала вчинення злочину або керувала його вчиненням. Організатором є особа, яка не тільки викликала в інших бажання вчинити злочин, але й об‘єднує їх, розробляє
  

• Форми співучасті та види співучасників у злочині
  ЗМІСТ ВСТУП стр. РОЗДІЛ І Поняття та ознаки співучасті у злочині5 1.1 Поняття співучасті 5 1.2 Об'єкти ознаки співучасті 6 1.3 І Суб'єктивні ознаки співучасті 8 РОЗДІЛ ІІ Форми співучасників у злочині11 2.1 Проста форма співучасті 11 2.2 Складна форма співучасті 12 2.3 Співучасть без попередньої змови 13 2.4 Співучасть з попередньою змовою 14 2.5 Злочинна організація 15 РОЗДІЛ ІІІ Види співучасників у злочині 20 3.1 Виконавець 20 3.2 Організатор 21 3.3 Підмовник 21 3.4 Пособник 22 ВИСНОВКИ24 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 26 ВСТУП Забезпечення захисту
  

• Формування давньоруського права
  ЗМІСТ ВСТУП 2 ФОРМУВАННЯ ДАВНЬОРУСЬКОГО ПРАВА 3 “Руська Правда” - першЕ звЕдЕННЯ ДАВНІХ ЗАКОНІВ. 4 Політичний устрій та право 6 ВПЛИВ ХРИСТИЯНСТВА НА ДАВНЬОРУСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО 10 ВИСНОВОК 11 ЛІТЕРАТУРА 12 ВСТУП Зародження первинних функцій права відоме з найдавніших часів. Більш системний підхід до права відноситься до часів Стародавнього Риму. За правління імператора Августа важливого значення набула діяльність прокураторів (від лат. procurator — управитель, представник), яким доручався збір податків, управління невеликими провінціями; вони виконували різноманітні господарські функції. Прокуратори призначалися із вершників, а також вільновідпущеників. Із імператорських вільновідпущеників та рабів комплектувалися нижчі
  

• Формування позитивного іміджу особистості працівника міліції та колективу підрозділу
  План. 1. Дослідження змісту понять “імідж” та “паблік рілейшнз”. 2. Програма партнерських взаємовідносин міліції та населення як важливий елемент формування позитивного іміджу міліції. 3. Процес підвищення іміджу міліції. Дослідження практики співробітництва органів міліції і населення, узагальнення літературних джерел дозволяє сформулювати проблемну ситуацію: у міру становлення правової держави і громадянського суспільства зростає потреба в співробітництві органів правопорядку і населення в зміцненні громадської безпеки та забезпеченні основних прав і свобод людини й громадянина, з одного боку, і досить слабкий рівень цієї співпраці в силу історичних та інших об'єктивних
  

• Фундаментальний аналіз біржових цін та курсів
  ПЛАН 1. Суть фундаментального аналізу 2. Фундаментальний аналіз на сировинних ф’ючерсних ринках 3. Особливості здійснення фундаментального аналізу на фондових ринках 4. Фундаментальний аналіз на ф’ючерсних ринках 1. Суть фундаментального аналізу У винесеному в епіграф вислові Джона Маршала, професора фінансів у Школі бізнесу Сент-Джонського універ­ситету (штат Нью-Йорк), виконавчого директора Американської асоціації фі­нансових інженерів досить повно охарактеризовано фундаментальний аналіз, який застосовує одна із груп біржових грейдерів. Фундаментальні аналітики вивчають всю інформацію стосовно певного ринку. Вони намагаються визначити вплив всіх можливих факторів на процес формування попиту та пропозиції у
  

• Функції Верховної Ради та Кабінету Міністрів
  Зміст Зміст. 2 Вступ. 3 Функції Верховної Ради України. 6 Законодавча функція. 6 Установча функція. 9 Парламентський контроль. 12 Повноваження і акти Кабінету Міністрів України. 15 Використана література. 19 Вступ Кожна держава для повноцінного здійснення своїх завдань і реалізації функцій повинна створювати різноманітні державні організації, які у юридичній науці називають механізмом держави. Механізм держави – це система всіх державних організацій, які здійснюють її завдання і реалізують функції. З цієї точки зору соціальне призначення держави здійснюється її механізмом, який складається з органів держави, державних підприємств і державних установ, які є різновидом державних організацій.
  

• Функції держави
  Зміст 1. Глава І. Поняття функції держави. 1.1 Поняття та зміст функції держави. 1.2 Форми і методи здійснення функції держави 2. Глава II Види функцій держави 2.1 Видові групи функцій держави 2.2 Генеральна функція держави 3. Глава III Функції Української держави в сучасних умовах. Висновок Література ВСТУП Питання про функції держави на будь-якому етапі розвитку є одне з найважливіших в загальній теорії держави. Це обумовлено, по - перше, тим, що у функціях має місце прояв суті держави, її соціальне призначення. Тому пізнання функцій слугує передумовою пізнання головного і визначаючого у державі. По-друге, функції держави визначають її структуру. Іншими словами, структура державної діяльності визначається
  

• Функції державного управління
  ПЛАН 1. Поняття функції державного управління 2. Види функцій державного управління § 1. Поняття функції державного управління Система державного управління складається із повсякден­ного здійснення певних функцій. Термін «функція» застосовують для позначення діяльності будь-яких державних органів незалежно від їх мети. Функціонувати — значить діяти, бути в дії, виконувати обо­в'язки. Функція є і обов'язок, і коло діяльності, і призначення. Функ­ція управління як поняття — це певний напрям спеціалізованої діяльності виконавчої влади, зміст якої характеризується одно­рідністю та цільовою спрямованістю. Характер завдань, пов'язаних з управлінням, впливає на сутність управлінських функцій. Завдання, що здійснюються органами
  

• Функції і принципи Конституції України
  ПЛАН 1. Вступ. 2. Функції Конституції: 2.1. Установча, 2.2. Організаторська, 2.3. Зовнішньополітична, 2.4. Ідеологічна, 2.5. Юридична. 3. Загальні засади конституційного ладу України. 4. Список літератури. 1. Вступ Конституція України, прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року, являє собою Основний Закон нашої держави, що створює підгрунтя для подальшого розвитку правотворчого процесу в нашій країні. Поява Конституції стала одним з етапів процесу державотворення, продовживши конституційні традиції, що мають витоки ще в конституції П.Орлика. Конституція України містить 15 розділів, 161 статтю. Вона проголошує Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою,
  

• Функції соціального забезпечення
  ПЛАН 1. Поняття і принципи соціального забезпечення 2. Соціальне законодавство України, особливості його застосування 3. Правові форми і види соціального забезпечення 4. Права громадян на соціальний захист і основні форми його забезпечення Використана література 1. Поняття і принципи соціального забезпечення Офіційно термін “соціальне забезпечення” закріплений у між­народному Пакті про економічні, соціальні і культурні права, прийнятому Генеральною Асамблеєю 00Н 16 груд­ня 1966 року. У ньому, зокрема, говориться про те, що держави, які беруть участь у цьому Пакті, Визнають пра­во кожної людини на соціальне забезпечення, що вклю­чає соціальне, страхування.[1]
  

• Функції та принципи цивільного права
  Ф. – це певні напрямки впливу цив.-прав. норм, обумовлені змістом суспільних відносин (власності товарно-грошових, особистих немайнових), що включені до предмета цивільно-правового регулювання. Ф. 1) регулятивна; 2) охоронна; 3) попереджувально-виховна; 4) попередж.-но-стимулююча. 1) – забезпечує врегулювання нормами цивіл. права відносин власності, товарно-грошових а також особисто немайнових. 2) – забезпечує захист порушених суб’єктивних майнових і особистих прав. 3) – тісно пов’язана з охоронною. Може здійснюватися лиш відносно правопорушників, чия поведінка заслуговує на засудження. 4) – зміст полягає в стимулюванні різними цив.-прав. засобами; необхідної суспільству і державі поведінки громад. та організацій. Міжнародні договори в системі
  

• Функції та форми участі профспілкових організацій у галузі соціального захисту
  Згідно з Конституцією України громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх тру­дових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, які об'єднують гро­мадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх про­фесійної діяльності. Профспілки створюються без поперед­нього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі профе­сійні спілки мають рівні права (ст. 36 Конституції України). Повноваження профспілок регламентуються Законом Украї­ни "Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності", прий­нятим Верховною Радою України 15 вересня 1999 p. Усі інші законодавчі акти у цій сфері застосовуються у частині, що не суперечить цьому Законові. Це — КЗпП (статті 43, 45, 52, 61, 64, 66, 67, 69, 71, 79,80,86,96,97,160,
  

• Хабар: поняття, склад злочину, види
  План 1. Вступ 2. Характеристика хабара, як поняття. Об’єкт злочину 3. Склад злочину: а) об’єктивна сторона; б) суб’єкт злочину; в) суб’єктивна сторона. 4. Кваліфіковані види злочину 5. Особливо-кваліфіковані види злочину 6. Висновок 1. Вступ Держава здійснює свої зовнішні та внутрішні функції через органи державного управління, ефективна діяльність яких є запорукою забезпечення потреб громадянського суспільства. У зв'язку з цим велику суспільну небезпеку становлять злочини у сфері службової діяльності. Серед них хабарництво є однією з найбільш небезпечних форм корисливого зловживання владою чи службовим становищем. Це негативне явище перебуває в антагоністичному протиріччі з певними критеріями, установками, соціальними
  

• Хабарництво як вид корупційного діяння
  Держава здійснює свої зовнішні та внутрішні функції через органи державного управління, ефективна діяльність яких є запорукою забезпечення потреб громадянського суспільства. У зв’язку з цим велику суспільну небезпеку становлять злочини у сфері службової діяльності. Серед них хабарництво є однією з найбільш небезпечних форм корисливого зловживання владою чи службовим становищем. Це негативне явище перебуває в антагоністичному протиріччі з певними критеріями, установками, соціальними та етнічними цінностями нашого суспільства. Хабарництво, особливо його кваліфіковані форми, підриває демократичні інститути нашої держави, їх авторитет, дезорганізує нормальну роботу органів влади і управління, дискредитує діяльність, негативно впливає на їх моральний стан і суспільство в цілому, загрожує
  

• Характер і організація державного управління
  ПЛАН 1. Державне управління та його особливості 2. Поняття і мета державного управління 3. Правові засади організації державного управління § 1. Державне управління та його особливості У вітчизняній і зарубіжній юридичній літературі немає за­гальновизнаного поняття державного управління, що пов'язано з різними підходами до розв'язання цього важливого питання. Дер­жавне управління тлумачиться з точки зору змісту, сутності, форм, яких воно набуває і в яких функціонує, відмежування від інших форм (видів) державної діяльності (законодавчої, судової). Пред­ставники загальносоціологічних наукових напрямів при дослід­женні проблем управління виходять з його реального змісту як спе­цифічного виду суспільної діяльності, спрямованої на систематич­не
  

• Характеристика галузей права у Київській Русі
  Право доби Київської Русі у цілому, то необхідно зазначити його досить розвинену систему, його самобутність і навіть його прогресивність у порівнянні із тогочасним західноєвропейським правом. Так, зокрема, сервітурне право передбачало, що коли майно корабля, що потерпів аварію, буде хвилями виненесене на берег, то воно має охоронятись доки з’явиться його власник. А у тогочасній Західній Європі майно розтрощеного і навіть того корабля, що сів на мілину, належало власникові землі. Досить високим було становище і жінки у тогочасному українському суспільстві. Якщо за римським та старонімецьким правом жінка завжди перебувала під опікою чоловіка і не була дієздатною, то за “Руською Правдою” становище жінки-дружини, матері було в окремих випадках
  

• Характеристика державного управління
  Поняття державного управління. Під державним управлінням треба розуміти специфічну діяльність держави, що дістає вияв у функціонуванні її органів, які безперервно, планомірно, владно і в рамках правових установлень впливають на суспільну систему з метою її вдосконалення відповідно до державних інтересів. Термін "державне управління" широко використовується у законодавстві (в тому числі й конституційному), а також у науковій та навчальній літературі колишнього СРСР і ряду зарубіжних праць. Після розпаду СРСР виникли незалежні держави, які почали будувати свої правові системи на нових принципах. Найважливішим з них став принцип здійснення державної влади на основі її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, який закріплено у ст. 6 Конституції України.
  

• Характеристика криміналізації кредитно-фінансової системи України
  Для нормального функціонування економіки необхідна надійна, стабільна і розвинена банківська система, що надасть змогу підприємствам отримати повний набір якісних банківських послуг, починаючи від вчасного здійснення платежів і закінчуючи надання своїм клієнтам кредитів, послуг по операціях з цінними паперами і т.ін. Якщо фінансове положення банка похитнулось, то разом з ним може похитнутися і фінансове положення сотень його клієнтів, що зберігають в даному банку свої грошові кошти. В фінансовій сфері найбільш криміногенною є банківська діяльність. На сьогодні в Україні функціонує приблизно 230 банків і понад 2000 філій. Практика свідчить, що злочинне посягання саме в цій сфері за останні роки досягли небувалого розвитку. У 1996 р. виявлено злочинів у фінансово-кредитній
  

• Характеристика основних видів юридичної діяльності
  ПЛАН 1. Поняття юридичної діяльності 2. Головні риси юридичної діяльності 3. Юридична практика, її різновиди та особливості Список використаної літератури 1. Поняття юридичної діяльності Юридичну діяльність можна розкрити через поняття форми або сфери соціальної діяльності. У першому і у другому випадку це буде виправдано тому, що всяка людська активність спостерігається лише у випадку свого зовнішнього прояву та може існувати, як самостійне явище лише у визначеній системі зв'язків, тобто у певній сфері соціальних відносин. Ці різні аспекти вказують лише на відмінність методологічних підходів та допомагають всебічно розкрити предмет дослідження. Поряд з цим, юридична діяльність може мати свої власні форми здійснення
  

• Характеристика підприємства чи організації
  1) Основні відомства про підприємство чи організацію. 2) Внутрішнє середовище підприємства чи організації. 3) Зовнішнє середовище підприємства чи організації. 4) Основні напрямки поліпшення роботи підприємства чи організації. Державна податкова інспекція відноситься до системи органів державної податкової служби України. До системи органів державної податкової служби належать: ü Державна податкова адміністрація України; ü державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, ü державні податкові адміністрації в областях, ü державні податкові адміністрації в містах Києві та Севастополі, ü державні податкові інспекції в районах, ü державні податкові адміністрації в містах (крім міст Києва
  

• Характеристика римського приватного права
  ПЛАН Вступ 1. Особливості розмежування приватного і публічного римського права 2. Значення вивчення римського приватного права для сучасних юристів 3. Рецепція римського права 4. Причини рецепції римського права 5. Поняття та види джерел римського приватного права Висновки Список використаної літератури Вступ Римське право в історії людства посідає виняткове місце. Саме римське право проймається таким началом універсальності. Воно вбирає в себе ті звичаї міжнародного обороту, які до нього віками
  

• Характеристика розвитку на українських землях еволюції процесуального права
  ПЛАН 1. Українське процесуальне право 14-17 ст. 2. Розвиток процесуального права у 17-18 ст. 3. Еволюція радянського процесуального права на теренах України Список використаної літератури 1. Українське процесуальне право 14-17 ст. Процесуальне право не знало істотних відмін­ностей між цивільними та кримінальними справами. Причому в українських землях тривалий час зберігався обвинувально-змагаль­ний процес, основні риси якого закріплені у давньоруському праві. Судочинство починалося за заявою заінтересованої сторони — потерпілого або його родичів. Увесь процес мав позовний характер. Позивач був повинен самостійно зібрати усі докази, пред'явити їх суду і підтримувати обвинувачення. На будь-якій стадії процесу він мав право відмовитись від
  

• Характеристика розгляду проекту Державного бюджету України в парламенті
  ПЛАН 1. Представлення проекту закону про Державний бюджет України Верховній Раді України 2. Підготовка Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України до першого читання 3. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні 4. Підготовка проекту закону про Державний бюджет України на друге читання 5. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні 6. Розгляд проекту закону про Державний бюджет Україниу третьому читанні 7. Особливості розгляду проекту закону про Державний бюджет України 1. Представлення проекту закону про Державний бюджет України Верховній Раді України Не пізніше ніж через п'ять днів після подання
  

• Характеристика способів злочинних посягань з використанням пластикових платіжних засобів
  Для зручності характеристики окремих способів злочинних посягань доцільно розглянути їх, виходячи з класифікації за суб'єктами, що була запропонована вище. 1. Операції з підробленими картами. На цей вид злочинних посягань припадає найбільша частка втрат платіжних систем. Як правило, для підробки використовують викрадені заготовки карт, на які наносяться реквізити банку і клієнта. Маючи високу технічну оснащеність, злочинці можуть навіть наносити інформацію на магнітну смугу карти або копіювати її, тобто виконувати підробки на високому рівні. Виконавцями подібних акцій є, як правило, організовані злочинні угруповання, що іноді вступають у змову із співробітниками банків-емітентів, які мають доступ до інформації про рахунки клієнтів, процедури проведення транзакцій. Відзначимо,
  

• Характеристика цивільного права за законами Хаммурапі
  Зміст Вступ 1. Реформи царя Хаммурапі. 2. Законник Хаммурапі. 3. Правове становище населення. 4. Шлюбно-сімейне право. 5. Злочини і покарання. 6. Правосвідомість. Висновки Вступ Історія держави і права, дотримуючись принципу хронології, вивчає структуру, компетенцію, функції органу держави, а також розвиток головних галузей права. Вона стикається з політологією, політичною історією та теорією держави і права. Ця дисципліна вивчає право як єдине ціле, державно-правові інститути і правове становище населення в конкретних умовах конкретних держав. Історичний процес істотно пов"язаний із влаштуванням людського співжиття. Це стосується як родової організації, так і держави. Перші ранньокласові суспільства з"явилися в \/ тисячолітті
  

• Хуліганство
  З М І С Т I. Вступ . II. Глава І. Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства . 1.Обєкт хуліганства . 2.Обєктивна сторона хуліганства . 3.Субєкт хуліганства 4.Субєтивна сторона хуліганства . ІІІ. Глава ІІ. Види хуліганства . 1.Злісне хуліганство 2.Особливо злісне хуліганство . ІV. Глава ІІІ. Застосування покарання за хуліганство V. Висновок . VI. Законодавство і практика його застосування VII. Список використаної літератури VIII. Додаток до дипломної роботи . В С Т У П Кримiногенна ситуацiя, яка склалася в Украiнi, перетворилася у найбiльше небезпечне соцiальне лихо, що створюе серйозну загрозу
  

• Хуліганство. Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури Наруга над могилою
  1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цінізмом,— карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені групою осіб,— караються обмеженням волі на строк до п’яти .років або позбавленням волі на строк до чотирьох років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов’язані з опором представниковій влади або представникові громадськості, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії,—
  

• Центральні органи виконавчої влади. Кабінет Міністрів України
  Конституція України, прийнята на п”ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р., є основним Законом держави і займає центральне місце в системі законодавства. Одним з найголовніших наслідків прийняття Основного Закону незалежної України є конституювання механізму здійснення державної, в тому числі виконавчої влади на рівні його найвищих щаблів. Тим самим був позначений певний рубіж у теоретичних дискусіях і практичних пошуках щодо обрання форми державного правління, визначення статусу вищих органів держави, співвідношення державної влади і місцевого самоврядування тощо. Водночас досягнення згаданого рубежу не означає завершення нашого державно-правового розвитку, приинення процесу теоретичного пізнання державного буття. Актуальним слід визнати осмислення проблем організації
  

• Цивілістична теорія юридичних осіб (поняття, особливості правосуб’єктності, класифікація)
  ЗМІСТ Вступ . 3 - 5 Розділ 1. Поняття юридичної особи 6 - 18 1.1 Теорії юридичної особи . 6 - 12 1.2 Ознаки юридичної особи . 12 - 18 Розділ2. Правосуб’єктність юридичних осіб . 19 - 29 2.1 Правоздатність юридичної особи . 19 - 22 2.2 Дієздатність юридичної особи 22 - 25 2.3 Межі здійснення правосуб’єктності юридичними особами України за кордоном . 25 - 29 Розділ 3. Класифікація юридичних осіб . 30 - 46 3.1 Комерційні юридичні особи 30 - 36 3.2 Некомерційні юридичні
  

• Цивільне законодавство
  Поняття і структура цивільного законодавства. Цивільне законодавство — це система нормативних актів, які містять в собі цивільно-правові норми. Як співвідносяться між собою цивільне право і цивільне законодавство? Цивільне право — це сукупність юридичних норм. Цивільне законодавство — система нормативних актів. Цивільне право — внутрішня форма права, зміст якого визначається соціально-економічними особливостями суспільних відносин, що ним регулюються; цивільне законодавство — зовнішня форма права, тісно зв'язана з його змістом. Отже, цивільне право становить зміст цивільного законодавства, а останнє є формою вираження цивільного права. Структура цивільного
  

• Цивільне право в Україні за радянських часів
  Значною мірою радянська цивільно-правова доктрина в Украї­ні виявилась у відмові від визнання поділу права на приватне і пуб­лічне, а відтак — у відмові від приватного права як такого. Це знайшло помітне відображення і в історії розроблення та прийняття цивільних кодексів. Боротьба різних підходів, стара і нова цивілістичні концепції, зокрема, позначилися на принципах І змісті ЦК УСРР 1922 р. І розвитку цивілістичної думки в подальші роки. 3.1. Цивільний кодекс УСРР 1922р. Підготовка проекту ЦК УСРР 1922 р. відбувалася в умовах і на засадах, загальних для більшості тодішніх радянських республік Тому природно, що вказівки і зауваження В.І. Леніна стосовно ЦК РРФСР слугували орієнтиром для розробників проекту ЦК УСРР Принципово важливим було положення про зосередження
  

• Цивільне право України
  Норми цивільного права (як і інші правові норми) регулюють суспільні відносини за участю громадян і різноманітних організацій. При цьому суспільні відносини, будучи врегульованими нормами цивільного права, стають цивільно-правовими. Отже, цивільно-правові відносини — це форма, завдяки якій норми цивільного права реалізуються в житті. Цивільно-правові відносини є різновидом правових галузевих відносин, тому їм властиві ознаки і правових відносин (у цілому), і галузевих цивільно-правових (зокрема). Останні виникають на підставі правових норм, і саме цей момент пояснює регулюючий вплив права на суспільні відносини. Учасники цивільно-правових відносин мають суб'єктивні права й обов'язки. Ознакою правових відносин є те, що здійснення суб'єктивних прав і виконання суб'єктивних
  

• Цивільне право України – як галузь права
  План. 1. Поняття, предмет і джерела цивільного права. 2. Громадяни та держава, як суб’єкт цивільного права. Об’єкти цивільного права. 3. Угоди – елемент цивільного права. 4. Поняття представництва. Довіреність. Література: 1. Конституція України – К., 1996. 2. Цивільний кодекс України – К., 1999. 3. Передмова до проекту Цивільного кодексу України // Українське право – 1996 - № 2. 4. Загальна теорія цивільного права. За ред. О.А.Підопригори і Д.В.Бобрової – К., 1996. 5. Основи держави і права. За ред. В.О.Котюка – К., 1997. 6. Цивільне право України. За ред. О.В.Дзери і Н.С.Кузнєцової – у 2х кн – К., 2001. 7. Цивільне право: Підручник для студентів юридичних вузів та факультетів – у 2х ч. – К., 1997. 8. Цивільне право. За ред. О.А.Підопригори
  

• Цивільне право як наука
  Цивільне право як наука. Предмет науки цивільного права. Методи, що використовуються в науці цивільного права. В юридичній літературі наука сучасного цивільного права визначається як система знань про закономірності цивільно-правового регулювання суспільних відносин, тлумачення цивільно-правових норм, результати аналізу й узагальнення практики застосування цивільних норм, суть термінології норм. З наведеного визначення випливає, що сучасна цивілістична наука —
  

• Цивільне та сімейне право
  Завдання до контрольної: 1) Поняття і види угод 2) Умови дійсності угод 3) Умови і строки угод Поняття угод Незважаючи на те значення, яке має цивільно-правовий дого­вір (угода) в економічній сфері, ні ЦК УСРР 1922 р., ні ЦК 1963 р., ні на­віть ЦК 2003 р. не дають його визначення та достатньо детальної характеристики. Законодавець обмежився лише вказівкою на деякі характерні ознаки договору. Так, ст.626 ЦК 2003 р. визначає дого­вір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на вста­новлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Проте слід враховувати, що договір може розглядатися як бага­тозначне явище: як підстава виникнення правовідношення;
  

• Цивільний кодекс та інші акти цивільного законодавства України
  Як зазначалося вище, основу цивільного законодавства України становить Конституція. Крім того, згідно з ч.2 ст.4 ЦК основним актом цивільного законодавства є цей Кодекс. Іншими словами, закони, що є актами цивільного законодавс­тва, поділяються на засадничі закони (Конституція та ЦК) і зви­чайні. Засадничі закони встановлюють найважливіші положення, що стосуються засад цивільно-правового регулювання. Звичайні зако­ни приймаються на базі засадничого і на його розвиток. Вони, як правило, регулюють окремі питання, відіграють службову роль, термін їх існування менш тривалий. Важливим спеціальним засадничим законом у сфері цивільно-правового регулювання, прийнятим на основі і відповідно до Кон­ституції, є ЦК — основний акт цивільного законодавства України. Звідси випливає
  

• Цивільні правовідносини
  1. Поняття цивільних правовідносин Норми цивільного права (як і інші правові норми) регулюють суспільні відносини за участю громадян і різних організацій. При цьому суспільні відносини, будучи врегульованими нормами цивільного права, стають цивільно-правовими. Отже, цивільно-правові відносини — це форма, завдяки якій норми цивільного права реалізуються в житті. Цивільно-правові відносини є різновидом правових галузевих відносин, тому їм властиві ознаки і правових відносин у цілому, і галузевих цивільно-правових зокрема. Останні виникають на підставі правових норм, і саме цей момент пояснює регулюючий вплив права на суспільні відносини. Учасники цивільно-правових відносин мають суб’єктивні права та обов’язки. Ознакою правових відносин є те,
  

• Цивільні – процесуальні правовідносини
  План 1. Поняття та ознаки цивільно – процесуальних правовідносин 2. Передумови і підстави виникнення, зміни та принципи Ц.П, 3. Елементи цивільних процесуальних правовідносин. 1. Цивільно – процесуальні правовідносини – це врегульовані Ц.П.П. суспільні відносини які виникають між судом та іншими учасниками процесу з приводу розгляду та рішення цивільної справи. Цивільно – процесуальні правовідносини виникають через суд який є обов’язковою стороною чи учасником таких відносин. Цивільні процесуальні правовідносини мають такі ознаки : 1. вони врегульовані нормами ЦПП; 2. завжди виникають між судом як органом державної влади та інших учасниками процесу; 3. оформляють поведінку учасників процесу яка складається з приводу відправлення правосуддя
  

• Цивільно-правова відповідальність
  Цивільні права охороняються законом. Цивільний кодекс України (cm. 5) 1. Особливості цивільно-правової відповідальності Як правило, сторони до­бровільно виконують свої цивільно-правові зобов'язан­ня належним чином. Але якщо Ви, наприклад, домовилися з однокласником, що він придбає для Вас якусь річ (диск, відеокасету тощо) протягом тижня, і не просто домовились, але й передали йому для цього власні гроші, а він не вико­нав свого зобов'язання, то, звичайно, Вам це не сподобається. Є багато різноманітних засобів впливу на поруш­ника, але з точки зору цивільного законодавства у цьому випадку слід говорити про невиконання укладеної Вами угоди. З метою запобігання подібних правопорушень та усунення їх наслідків використовується цивільно-правова відповідальність. Цивільно-правовою
  

• Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав громадян
  Зміст 1. Поняття цивільно – правового захисту 1.1 Дискусійний підхід до визначення сутності цивільно – правового захисту 1.2 Відмінність правового захисту і правової охорони 1.3 Способи і засоби захисту цивільних прав 2. Захист права приватної власності 2.1 Сутність і засоби захисту права власності 2.2 Віндикаційний і негаторний позови 2.3 Зобовязально – правові засоби захисту права власності 2.4 Загальна характеристика інших засобів захисту права власності 3. Захист особистих немайнових прав 3.1 Передумови і правові основи захисту особистих немайнових прав в Україні 3.2 Характеристика способів захисту особистих немайнових прав 4. Захист прав інтелектуальної власності
  

• Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення
  Цивільно-правові відносини — врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті не-майнові відносини, учасники яких виступають юри­дична рівними носіями прав та обов'язків. Відповідно до статей 1, 2 Цивільного кодексу Ук­раїни зазначені відносини виникають у: • державних, кооперативних та інших громад­ських організацій між собою; • громадян із державними, кооперативними та ін­шими громадськими організаціями; • громадян між собою. Для цивільно-правових відносин є характерними специфічні ознаки, які вирізняють їх з-поміж інших " видів правових відносин, що виникають у суспіль­стві. Зокрема, слід відзначити такі особливості: • цивільно-правові відносини — це майнові та осо- " бисті немайнові відносини; • учасники цих відносин характеризуються
  

• Цивільно-правові угоди
  План 1. Загальне поняття про цивільно-правові угоди 2. Основні види цивільно-правових угод (договорів) 1. Загальне поняття про цивільно-правові угоди Цивільно-правові угоди є основною підставою виникнення зобов'язально-правових відносин (зобов'язань); він установлює певні суб'єктивні права і суб'єктивні обов'язки для сторін, що його уклали. Договір можна визначити як угоду двох або де­кількох осіб, спрямовану на встановлення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Предметом договору завжди є певна дія, але ця дія може бути тільки правомірною. Якщо предметом договору буде неправомірна дія, тобто незаконна, то такий договір визнається недійсним. Договір вважається дійсним за дотримання таких умов: законності
  

• Черговість задоволення вимог кредиторів
  Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому статтею 31 закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»: 1) у першу чергу задовольняються: • вимоги, забезпечені заставою; • виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; • витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; • витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення
  

• Чи захищені права, честь та гідність біженців і осіб, які шукають притулок в Україні
  Після розвалу соціалістичного табору Україна зіткнулась з новою проблемою – масовим напливом біженців. Це пояснюється відкритістю кордонів, можливістю вільного виїзду за кордон, активною зовнішньополітичною діяльністю, економічним, науково-технічним, культурним співробітництвом України з іноземними державами. На територію нашої держави прибувають біженці з пострадянських держав, які постраждали від міжетнічних конфліктів і громадянських війн. Окрім цих осіб у державі з’явилася численна група вихідців з Африки, Азії, Ближнього і Середнього Сходу, які заявляють про себе як про біженців, а також групи осіб, які проживають на території України з часу існування СРСР. Ці особи прибули в державу на законних для того часу підставах, які не мають можливості повернутися до себе на батьківщину
  

• Чинність закону
  ВСТУП В ст. 94 Конституції нашої держави закріплено, що “Закон набирає чинності через десять днів після дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Однак ч. 1 ст. 5 обумовлює випадки, коли прийнятий новий закон усуває злочинність діяння або пом'якшує покарання за нього. Такий закон має зворотну силу, тобто поширюється з моменту набрання чинності на діяння, вчинені до його видання. Проте закон, що встановлює караність діяння або посилює покарання, зворотної сили не має ст. 58 тієї ж Конституції. Але те, що сказано в Основному законі не дає нам приводу стверджувати, що це саме так. На наш погляд, в Україні не всі особистості усвідомлюють, що для створення правової держави необхідно
  

• Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів
  вчинених на території України 1. Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. 2. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України. 3. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його виконавець або хоча б один Ь співучасників діяв на території України. 4. Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які за законами України і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення ними злочину на території України вирішується дипломатичним
  

• Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України
  І. Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за В межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. 2. Якщо особи, зазначені у частині першій цієї статті, за вчинені злочини зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини. 1. У ч. 1 ст. 7 і в ст. 8 визначено такий принцип дії кримінального закону у просторі, як принцип громадянства. Відповідно до цього принципу: 1) громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину за її межами,
  

• Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
  Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за П межами, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом особливо тяжкі злочини проти прав і свобод-громадян України або інтересів України. 1. Іноземцем визнається особа, яка не належить до громадянства України і є громадянином (чи підданим) іншої держави чи держав. Іноземцем треба визнавати і колишнього громадянина України, громадянство якого було припинено внаслідок виходу з громадянства України, втрати громадянства України або за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Особою без громадянства, що не проживає постійно в
  

• Чинність кримінального закону в часі і просторі
  Чинність кримінального закону в часі В судових справах трапляються помилки, пов’язані з дією законів у часі, тому це питання необхідно детально дослідити. Першим нормативно-правовим документом незалежної України, який врегулював питання охорони промислової власності, стало Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затверджене Указом Президента України від 18 вересня 1992 р. № 479/92. Це Положення втратило чинність у частині правової охорони об’єктів промислової власності на підставі Указу Президента від 22 червня 1994 р. № 324/94. 1 липня 1994 року набрав чинності Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” від 15 грудня 1993 р. № 3689-12 (далі – Закон про товарні знаки). Стосовно
  

• Чинність кримінальної відповідальності в просторі та часі
  План 1. Вступ 2 2. Чинність кримінального закону в просторі . 3 2.1. Територіальний принцип чинності кримінального закону 4 2.2 Принцип громадянства та універсальний принцип дії закону 11
  

• Членство в сільськогосподарських кооперативах
  Правові засади членства сільськогосподарських кооперативах встановлені Законом України "Про сільськогосподарську коопера­цію". Підкреслюючи важливість правового інституту членства у ко­оперативі, законодавці присвятили йому окремий розділ — III. Членом сільськогосподарського кооперативу може бути фізична або юридична особа, яка: 1) зробила вступний і пайовий внески в розмірах, визначених статутом кооперативу; 2) визнає принципи й цілі кооперативу; 3) визнає статут кооперативу і дотримується його вимог; 4) має право ухвального голосу; 5) користується послугами кооперативу. Членами виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи, а членами обслуговуючого кооперативу — як фізичні, так і юридичні особи. Новим у кооперативному законодавстві
  

• Чому я хочу бути юристом
  1. Професія юриста є досить цікавою, а також перспективною на сьогоднішній день. Юрист – це спеціаліст, основне призначення якого є проведення правової роботи в міністерствах і організаціях. На мою думку доречно щоб сказати, що юрист так само як люди з медичною освітою допомагають громадянам, проте вони допомагають особам, які до них звертаються потенційно. Професія юриста вимагає рішучості дій і переконливих аргументів збоку спеціаліста. Саме юристи являються обізнаними у всіх справах і знаходяться на крок попереду інших. 2. Мій вибір професії обумовлено тим, що я вирішила допомагати людям, також тим, що проблеми права відіграють найважливішу роль в сучасному демократичному суспільстві та правовій державі, що ж і сприяє тому, що юриспруденція займає одне із провідних місць серед
  

• Шахрайство
  1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому,— карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної
  

• Шлюб
  Вступ Ще за часів радянської влади розлучення знаходило свою негативну оцінку у суспільстві. І, взагалі, розірвання шлюбу широко осуджувалося; воно суперечило моральним цінностям і культурним важелям, які склалися в тій системі. Якщо ж розірвання шлюбу мало місце серед працівників органів КДБ, то це було майже надзвичайним випадком. Керівництвом Комітету співробітник, що розлучався, сприймався як такий, що не розбирається в людях, а це в свою чергу, могло значно зашкодити його подальшій роботі. Але сьогодні, коли українська держава стала суверенною і незалежною, розірвання шлюбу стало досить нормальним явищем. Ст.51. Конституції України і ст.5 КпШС України спрямовані на охорону сім'ї,
  

• Шлюб неповнолітніх
  Для укладення шлюбу законодавством встановлені певні умови. До таких умов відносяться взаємна згода осіб, які укладають шлюб, і досягнення певного віку. Розглянемо особливості укладання шлюбу неповнолітніх. Взаємна згода на вступ до шлюбу передбачає вільне волевиявлення жінки і чоловіка на реєстрацію шлюбу, тобто відсутність при цьому будь-якого насильства фізичного або психологічного, погрози з боку батьків, родичів та інших осіб. Другою умовою вступу до шлюбу є досягнення певного шлюбного віку. У статті 16 КпШС України шлюбний вік встановлено: 18 років для чоловіків і 17 років для жінок. В окремих випадках (коли фактично вже склалися шлюбні відносини, настала вагітність,
  

• Шлюбний договір (контракт)
  Зміст Вступ 1. Право на укладення шлюбного договору. 2. Зміст та форма шлюбного договору. 3. Початок та строки дії шлюбного договору. 4. Визначення у шлюбному договорі правового режиму майна. 5. Визначення у шлюбному договорі порядку користування житлом. 6. Визначення у шлюбному договорі права на утримання. 7. Зміна умов шлюбного договору. 8. Право на відмову від шлюбного договору. 9. Розірвання шлюбного договору. 10. Визнання шлюбного договору недійсним. Висновок Додаток - шлюбний договір. Література Вступ Юридичною підставою застосування певного режиму майна може бути закон держави або шлюбний договір (контракт). За шлюбним договором подружжю надається можливість урегулювати майнові відносини
  

• Шлюбний контракт
  План. 1. Вступ. 2. Поняття шлюбного контракту. 3. Зміст шлюбного контракту. 4. Порядок та умови укладання, зміни, припинення шлюбного контракту. Відповідальність за невиконання або за неналежне виконання, визнання недійсним шлюбного контракту. 5. Заключення. Зразок шлюбного контракту. 6. Використані джерела при написанні курсової роботи. Вступ Включення ст.27-1 КШС має важливе значення – це потягло за собою встановлення нового і необхідного в ринкових умовах правового інституту, яким є шлюбний контракт, що має вже дуже довге застосування в західних країнах. Шлюбний контракт між особами, які одружуються, укладається за їх бажанням до реєстрації шлюбу і набуває чинності з моменту його реєстрації. За бажанням сторін шлюбний контракт може укладатись в
  

• Шляхи формування правової держави в Україні
  План. Вступ 1. Поняття правової держави 2. Ознаки правової держави 3. Основні напрями формування правової держави в Україні Висновки Список використаної літератури Вступ. Ми є свідками й учасниками творення новітньої Української держави. Більш як тисячолітній досвід суспільної та політичної консолідації українського
  

• Шпигунство
  1. Передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства,— караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років. 2. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка припинила діяльність, передбачену частиною першою цієї статті, та добровільно повідомила органи державної влади про вчинене, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України. 1. Безпосереднім об’єктом злочину є державна безпека України в інформаційній, а також політичній, економічній, воєнній і науково-технологічній сферах. 2. Предметом шпигунства є відомості, що становлять
  

• Штраф. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
  1. Штраф — це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині цього Кодексу. 2. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. 3. Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише тоді, якщо його спеціально передбачено в санкції статті Особливої частини цього Кодексу. 4. У разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку: десять годин громадських робіт за один установлений законодавством
  

• Що означає категорія “причина і наслідок”?
  Категорія “причина і наслідок” проявляється через причинність – генетичний звязок між одним станом видів і форм матерії в процесах її руху і розвитку. Слід зазначити, що категорія “причина і наслідок” більше відноситься до діалектики, яка розглядає явища в процесі їх розвитку. Виникнення будь-яких обєктів і систем і зміни їх властивостей в часі мають свої підстави в попередніх станах матерії; ці підстави називають причинами, а викликані ними зміни – наслідками. Сущність причинності – породження причиною наслідоку; наслідок, визначаючись причиною, здійснює зворотній вплив на неї. Причинність обєктивна і всезагальна. Діалектичний матеріалізм заперечує ідеалістичне трактування причинності як субєктивної, “впорядковуючої” категорії пізнання або як прояв “обєктивного духу”,
  

• Юридична освіта в Україні
  ПЛАН 1. ЗАГАЛЬНА СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 2. ВИЩА ЮРИДИЧНА ОСВІТА В УКРАЇНІ 3. КЕРУВАННЯ ЮРИДИЧНОЮ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ 4. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. 20 січня 1661 р. польський король Ян Казимир підписав диплом, за яким надав Львівській Єзуїтській колегії “гідності академії і титул університету”. Так було засновано нинішній Львівський національний університет ім. І. Франка, – найстаріший в Україні навчальний заклад, який готує фахівців-правознавців. Юридичні факультети, крім Львову, було відкрито в Харкові 1805 р., Києві 1835 р., Одесі 1865 р. Пізніше з на теренах України були засновані й інші юридичні навчальні заклади. Звернемось до сьогодення української юридичної освіти. В Україні істотні
  

• Юридична відповідальність
  Зміст. 1. Вступ. 2. Ознаки юридичної відповідальності. 3. Поняття і види юридичної відповідальності. 4. Кримінальна відповідальність. 5. Адміністративна відповідальність. 6. Цивільно-правова відповідальність. 7. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність. 8. Література. 1. Вступ Право завжди пов'язане з суспільним життям людини. Лю­дина є носієм і основним споживачем його приписів (норм), а її інтереси і потреби - джерелом змісту правил поведінки людей в суспільстві. Право забезпечує загальний порядок, що проявляється в суспільній поведінці людей, установ, органі­зацій і держави. Право
  

• Юридична відповідальність в сфері валютного регулювання
  Перелік скорочень, умовних символів абз. – абзац; ЗЕД - зовнішньоекономічна діяльність; ІРЛ – індивідуальний режим ліцензування; КпАП – кодекс про адміністративні порушення; КК – кримінальний кодекс; КМ – Кабінет Міністрів; МЗЕЗ – Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків; МВБУ – Міжбанківська валютна біржа України; НБУ – Національний банк України; п. – пункт; пп. – підпункт; ст. – стаття; США – Сполучені Штати Америки; ч. – частина; Реферат Дана робота складається із сторінок, у тексті зустрічаються скорочення типу ЗЕД, КК. При написанні дипломної роботи було використано джерела. Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, перелік посилань, список використаної літератури. Мета
  

• Юридична відповідальність державних службовців
  ПЛАН Вступ 1. Дисциплінарна відповідальність 2. Кримінальна відповідальність 3. Адміністративна відповідальність 4. Відповідальність за заподіяну шкоду 5. Відповідальність за корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією Висновок Список використаної літератури Вступ Професійні службовці належать до певної групи населення - осіб найманої праці, зайнятих у сфері управління "виробництвом" управлінських рішень та їх реалізацією в порядку службових завдань. Службовець (і це особливість юридичного статусу) - учасник специфічного правовідношення, оскільки вступає, з одного боку, у трудові правовідносини, пов’язані
  

• Юридична відповідальність за порушення екологічного права
  Зміст Вступ 1. Екологічне правопорушення 1.1 Поняття екологічного правопорушення 1.2 Склад екологічного правопорушення 1.3 Види екологічного правопорушення 2. Юридична відповідальність в екологічному законодавстві 3. Види юридичної відповідальності 3.1. . Кримінальна відповідальність за екологічні злочини 3.2. . Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення 3.3. Дисциплінарна відповідальність в екологічній сфері 3.4. Матеріальна відповідальність 3. Судова практика при розгляді екологічних справ Висновки Література Вступ Відповідальність в екологічному праві є важливим складовим елементом правового забезпечення раціонального природокористування, відновлення
  

• Юридична відповідальність за порушення прав і свобод людини і громадянина
  Однією із найбільш ефективних правових гарантій реалізації прав та свобод людини і громадянина, які забезпечуються державою, є юридична відповідальність. Юридична відповідальність поділяється на перспективну (пози­тивну) і ретроспективну (негативну) юридичну відповідальність. Позитивна юридична відповідальність - це сумлінне виконання своїх обов'язків перед громадянським суспільством, правовою дер­жавою, колективом людей чи окремою особою. Ретроспективна юридична відповідальність - це специфічні пра­вовідносини між державою і правопорушником внаслідок державно-правового примусу, що характеризується засудженням протиправного діяння суб'єкта правопорушення, покладанням на останнього обо­в'язку витерпіти позбавлення волі і несприятливі наслідки особисто­го, майнового, організаційного
  

• Юридична відповідальність підприємств у сфері фінансової діяльності підприємств
  Зміст Вступ .3 1. Поняття і види юридичної відповідальності 4 2. Адміністративна відповідальність .6 3. Кримінальна відповідальність 7 Висновок .8 Список використаної літератури .9 Вступ За останні роки в Україні відбулись і відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені процесами розбудови ринкової економіки. За час, що минув від початку радикального реформування адмістративно-командної економіки, значною мірою трансформувалися умови функціонування всіх складових ланок економіки, в тому числі й насамперед – сфера фінансових відносин у суспільстві. Це пов’язано з появою значної кількості підприємств, заснованих на недержавних формах власності,
  

• Юридична відповідальність у сфері валютного регулювання
  Зміст Вступ…………………………………………………………………………… 5 Юридична відповідальність в сфері валютного регулювання I Правові засади валютного регулювання в Україні…………………… 7 I.1 Розвиток та формування нормативної бази регулюючої валютні відносини…………………………………………………………… 7 I.2 Аналіз юридичної відповідальності по діючому законодавству в сфері валютного регулювання…………………… .…15 II Відповідальність за порушення валютного законодавства………….20 II.1 Характеристика кримінальної відповідальності………………… …20 ІІ.2 Адміністративна відповідальність…………………………………… .48 ІІ.3 Спеціальні санкції…………………………………………………………51 Висновки………………………………………………………………………
  

• Юридична відповідальність: ознаки і функції
  ПЛАН 1. Вступ 2. Юридична відповідальність, види, ознаки. 3. Юридична відповідальність неповнолітніх. 4. Висновок. Ще не вмерла Україна Ні слава, ні волі Ще нам братці українці Усміхнеться доля. Такими словами сформувалася наша незалежна Україна і до цього часу розвивається на їх основі. 24 серпня 1991 року з’явилася на карті світу нова частина суходолу під назвою Україна. Тяжка доля формування триває й до цього часу. Український народ. Є основою. Цієї землі. В своєму розвитку він несе всі моральні. Фізичні, духовні якості, які відбуваються на всій території держави. Якщо процитувати Франса Рабе то з усього випливає слідуюче: “Нічого в світі немає бездоганного,
  

• Юридична відповідальність: поняття, мета, види, підстави притягнення і звільнення
  Юридична відповідальність поділяється на перспективну (позитивну) і ретроспективну (негативну). Позитивна юридична відповідальність - сумлінне виконання своїх обов'язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою. Ретроспективна юридична відповідальність - специфічні правовідносини між державою і правопорушником внаслідок державно-правового примусу, що характеризуються засудженням протиправного діяння і суб'єкта правопорушення, покладанням на останнього обов'язку перетерпіти позбавлення і несприятливі наслідки особистого, майнового, організаційного характеру за скоєне правопорушення. Ознаки ретроспективної юридичної відповідальності: державно-правовий примус; негативна реакція держави на правопорушення і суб'єкта, що винний у
  

• Юридична деонтологія
  План 1. Загальна характеристика юридичних спеціальностей. 2. Система юридичної діяльності. Загальна характеристика юридичних спеціальностей. Професія юриста дуже різноманітна і тому об’єктивно склалась відповідна спеціалізація в конкретних сферах застосування правових знань. Суддя. Суддя не просто має відношення до закону, йому довірена вища влада законності, і тому тут замало однієї юридичної гра­мотності, треба бути ще й життєво мудрим. Адже до­водиться розбиратися в найскладніших ситуаціях, а істина одна. Тобто основне призначення судді — вста­новити істину в справі і прийняти єдине правильне рі­шення Правовий статус судді передбачений в законодав­чих актах, в яких визначаються і
  

• Юридична і фактична помилки та їх значення. Обставини, що виключають злочинність діяння (поняття, види). Необхідна оборона та умови її правомірності
  Помилка в кримінальному праві – це неправильне (хибне) уявлення особи про юридичне значення та фактичний зміст свого діяння, його наслідків та інших обставин, що передбачені як обов‘язкові ознаки (елементи) у відповідному складі злочину. Юридична помилка – хибне уявлення
  

• Юридична освіта в Україні
  ПЛАН Вступ 1. Поняття правової культури суспільства, місце юридичної освіти в її формуванні 2. Особливості розвитку юридичної освіти в Україні 3. Компоненти системи юридичної освіти в Україні Висновки Використана література Вступ Юридична освіта - явище багатогранне. В залежності від того, до якого профілю юридичної діяльності готуються фахівці, складається відповідна програма їх навчання, де поряд з фундаментальними знаннями передбачається надання студентам, слухачам спеціальних знань з урахуванням специфіки тієї сфери, де їм доведеться працювати. Так, майбутнім прокурорам, суддям необхідно глибоко знати кримінальне, цивільне,
  

• Юридична особа
  ЗМІСТ Стор. Вступ Глава1. Поняття та ознаки юридичної особи Глава 2. Правоздатність юридичної особи Глава 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб 3.1. Способи утворення юридичних осіб: розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний і договірний 3.2. Державна реєстрація 3.3. Припинення діяльності юридичної особи 3.4. Форми припинення юридичних осіб: ліквідація і реорганізація Глава 4. Види юридичних осіб 4.1. Комерційні організації як юридичні особи 4.2. Некомерційні організації як юридичні особи Висновки Список використаної літератури ВСТУП Суб'єктами цивільних правовідносин і відповідно носіями майнових та особистих немайнових
  

• Юридична платформа ОУН
  Диявольський терор московсько-большевицького режиму не підірвав сил і прагнень українського народу до самостійницького державного життя. Боротьбу за відновлення Української Соборної Держави очолила створена у лютому 1929 р. Організація Українських Націоналістів на чолі з Євгеном Коновальцем. Навколо ОУН об'єдналися люди, що хотіли
  

• Юридична практика, особливість та його діяльність
  ПЛАН 1. Поняття соціальної діяльності, її відношення до юридичної практики 2. Місце юридичної діяльності в юридичній практиці 3. Поняття юридичної практики Використана література 1. Поняття соціальної діяльності, її відношення до юридичної практики Існує теорія соціальної дії, автори якої у 20-ті роки XX століття намагалися пояснити поведінку соціальних суб'єктів через зв'язки, уявлення, психологічні і моральні моменти, які виникають у ході взаємовідношень між ними. Ця теорія характеризувалася свого часу, як основний напрям американської соціології XX століття та мала значний успіх у питаннях пояснення соціальної структури, ієрархії соціальних систем,
  

• Юридична практична діяльність та її особливості
  ПЛАН 1. Поняття юридичної діяльності 2. Основні риси юридичної діяльності 3. Юридична діяльність і юридична практика 4. Види юридичної практики Список використаної літератури 1. Поняття юридичної діяльності Одним із напрямів, що змістовно наповнюють поняття соціальної діяльності, є юридична діяльність. При цьому юридичну діяльність можна розкрити через поняття форми або сфери соціальної діяльності. У першому і у другому випадку це буде виправдано тому, що всяка людська активність спостерігається лише у випадку свого зовнішнього прояву та може існувати, як самостійне явище лише у визначеній системі зв'язків,
  

• Юридична природа договору майнового найму та його види в цивільному праві
  Майновий найм. Оренда. Прокат. Безоплатне користування майном У господарському обороті значне поширення мають відноси­ни майновому найму і такі його різновиди, як оренда та прокат. З економічної точки зору майновий найм (оренда, прокат) оз­начає одержання майна у тимчасове користування за плату. Зда­ючи майно в найм, власник майна продає споживну вартість його частинами. До майнового найму (оренди, прокату) організації чи грома­дяни вдаються в тих випадках, коли ту чи іншу річ купляти обтяжливо або невигідно, наприклад, у разі тимчасової потреби, або коли певна річ взагалі не може бути предметом купівлі-про­дажу. Здають майно в найм громадяни і організації, які тимча­сово самі його не використовують. За допомогою майнового
  

• Юридична характеристика складу злочину ст. 60 "Диверсія"
  План Вступ 1. Диверсія — небезпечне явище для суспільства 2. Об’єкт злочину 3. Об’єктивна сторона ст.60 4. Суб’єкт диверсії 5. Суб’єктивна сторона 6. Суміжні склади злочинів Висновок Література Вступ Служба безпеки України порушує кримінальні справи щодо невеликої кількості злочинів, які передбачені статтями Особливої частини Кримінального кодексу України. Серед них важливе місце займають ті, в яких передбачається відповідальність за особливо небезпечні злочини проти держави. До цієї невеликої кількості статтей відноситься також ст.60 ККУ, яка має назву “Диверсія”. Вона встановлює
  

• Юридичне закріплення результатів кримінально-правової кваліфікації. Принципи кримінально-правової кваліфікації
  Кримінально-правова кваліфікація становить собою юридичну діяльність, яка отримує свій зовнішній вираз у відповідній формі, закріплюється у процесуальних документах і включає в себе: ви­клад фактичних обставин справи; складання формули кваліфікації; викладення формулювання звинувачення. Виклад фактичних обставин справи полягає у формулюванні фактичного складу діяння. Тобто, з усіх наявних у кримінальній справі матеріалів відбираються ті, які орган дізнання, слідчий, прокурор, суд вважають встановленими (процесуальне доведени­ми) та такими, що мають кримінально-правове значення. Формула кваліфікації - це вказівка на статті Особливої, а в пев­них випадках - і Загальної частини КК, якими передбачене вчине­не діяння, шляхом використання скорочених, умовних позначень. Формула
  

• Юридичне оформлення майнового паю. Роздержавлення і приватизація земель. Реформування майнових відносин власності
  План. 1. Юридичне оформлення майнового паю. 2. Роздержавлення і приватизація земель. 3. Реформування майнових відносин власності. 1 Майновий пай – це частка кожного члена КСП в майновому пайовому фонді, розмір якої залежить від трудової участі в діяльності підприємства. Право на отримання майнового паю визначається відповідно до Законів України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” і „Про власність”. Відповідно до вищезгаданих нормативних актів майно КСП належить його членам на праві спільної часткової власності. Частка кожного члена товариства визначається на основі його трудового внеску до підприємства. Пай (частка) є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися майновим паєм за власним розсудом член підприємства
  

• Юридичні аспекти політичної боротьби в Англії в перші десятиліття XVII ст.
  Англійська революція 1640-1660 р. не була фатально неминучою — вона цілком могла і зовсім не відбутися, але той факт, що вона усе-таки відбулася, означає, що в англійському суспільстві склалися для неї відповідні чи умови передумови. Питанню про причини англійської революції присвячена величезна кількість книг і статей[1] . У них виявляються й аналізуються економічні, соціальні і політичні фактори, що обумовили революційний вибух в Англії на початку 40-х рр. XVII в. Однак усього цього недостатньо для того, щоб зрозуміти, чому відбулася англійська революція. Економічні протиріччя, соціальні і політичні конфлікти, що існували в англійському суспільстві
  

• Юридичні особи
  Поняття та ознаки юридичної особи. Суб'єктами цивіль­них правовідносин поряд з громадянами є також юриди­чні особи. Хоча юридичні особи це не громадяни, але в їх створенні та функціонуванні беруть участь фізичні особи. Об'єднання фізичних осіб завжди передбачає до­сягнення якоїсь спільної мети. Кожна фізична особа, вступаючи до, об'єднання, передає йому частину своїх прав і обов'язків, в результаті чого об'єднання, яке бере на себе ці права і обов'язки, уособлює своїх засновників. Але однієї волі громадян для створення юридичної осо­би не достатньо. Потрібно, щоб новостворювана органі­зація була належним чином зареєстрована державними органами. Цим підтверджується зацікавленість держави у створенні (виникненні) юридичних осіб. Ще активнішу участь держава бере в створенні, державних
  

• Юридичні особи як суб’єкт цивільних правовідносин
  План. 1. Поняття юридичної особи та її ознаки.   3 2. Порядок виникнення, припинення та реорганізації юридичних осіб.   10 3. Види юридичних осіб.   20 4. Список використаної літератури   31
  

• Юридичні факти
  ПЛАН Вступ. 1. Поняття, зміст i види правових відносин (юридичний факт). 2. Джерело права — один із засобів юридичного вираження права. 3. Юридичні особи, як суб’єкти правовідносин. 4. Загальна характеристика юридичних фактів в пенсійному забезпечені. Висновок. 1. Поняття, зміст i види правових відносин (юридичний факт). 1. Юридичний факт - це конкретні життєві обставини, з якими правові норми пов’язують виникнення, зміну або припинення правових наслідків /правовідносин/. Юридичних фактів надзвичайно багато. Окремі аз них мають загальний характер. Наприклад, в державно-правових вiдносiшах” громадянство, конституційний i правовий статус особи. Факт існування Люду, п вiк - все це загальш юридичнi факти. Всi iншi юрщщчнi факти класифiкують за вольовим
  

• Я – громадянин України
  З прийняттям Акта проголошення незалежності 24 серп­ня 1991 р. Україна стала самостійною, суверенною держа­вою, розвиток якої потребував перш за все правового закріп­лення. Зокрема, за часів Радянського Союзу не враховувалися найважливіші принципи науки конституційного права, які здобули своє вті­лення у багатьох конституціях світу: - ідея народного суверенітету як джерела конституції, інших галузей права та державної влади; - принцип верховенства закону над іншими норматив­ними актами; - принцип розподілу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову; - принцип народного представництва і верховенства парламенту; - рівність усіх перед законом; - пріоритет природних прав людини над державою та її органами. Громадянин був гвинтиком у великій
  

• Я- Громадянин Держави Україна (конституційний статус громадянства України)
  Загальні засади. Стаття 4. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначається законом.   Визнання Конституцією України єдиного громадянства в Україні є одним із нових суттєвих принципів громадянського суспільства, умовою існування міцної суверенної Української держави, яка будується на демократичних і правових засадах. Конституційне положення покликане забезпечити єдиний правовий статус для всіх громадян, які мешкають на території України та обрали українське громадянство. Усувається можливість юридичних утисків громадян, які прийняли громадянство інших держав, але мають помешкання
  

• Які завдання покладено на Прокуратуру України?
  Прокуратура України (від лат. “procuro” – піклуюся, забезпечую, попереджую) – єдина, суворо централізована система державних органів, на які Конституцією покладені важливі державні завдання, а саме: підтримання державного обвинувачення у суді; представництво інтересів держави або громадянина в суді у випадках, передбачених законом; нагляд за дотриманням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ст. 121). Поряд із цим на період до введення у дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за дотриманням законів, та