Рефераты на украинском

В данном разделе находится сборник рефератов на украинском языке для студентов и учеников на все случаи жизни. Коллекция рефератов на украинском языке постоянно пополняется новыми работами. Вы можете присылать их на на email, указанный на странице с контактной информацией

• Автоматизація технологічного процесу полімерізації вінілхлориду
  1.Аналіз технологічного процесу полімерізації вінілхлориду як об’єкту автоматизації 1.1 Аналіз світового досвіду ведення процесу полімеризації вінілхлориду Найбільш розповсюдженими промисловими процесами полімеризації вінілхлориду є полімеризація вінілхлориду в масі, суспензії латекса (емульсійна) полімеризація. При полімеризації в масі рідкого мономера, в якому попередньо розчиняється невелика кількість ініціатора внаслідок нерозчинності полімера в мономері, тверда фаза починає утворюватись на самому початку процесу. З цим і пов’язані великі труднощі при відводі тепла реакції, так як із збільшенням степені перетворення вінилхлориду поступово зникає рідка фаза. Довгий час емульсійна полімеризація була єдиним методом
  

• Альдегіди і карбонові кислоти
  Альдегіди Ми знаємо, що спирти легко окиснюються. При їх повному окисненні (горінні) утворюються оксид вуглецю (IV) і вода. Під впливом різних окисників спирти здатні окиснюватися до більш цінних органічних речовин, зокрема альдегідів. Так, найпростіший за складом мурашиний альдегід добувають окисненням метилового спирту: Продукт реакції утворюється внаслідок відщеплення двох атомів водню від молекули спирту. Звідси і походить назва «альдегід», що означає продукт дегідрування спирту, або дегідрований спирт — спирт без водню. Будова і фізичні властивості. Ми ознайомились із структурною формулою мурашиного альдегіду. Відомості
  

• Алюміній
  Алюміній самий розповсюдженний метал у земній корі. Його зміст оцінюють у 7.45 % (більше, ніж заліза, якого тільки 4.2 %). Алюміній як елемент відкритий у 1825 р., коли були отримані перші невеликі грудочки цього металу. Початок його промислового освоєння відноситься до кінця минулого сторіччя. Поштовхом до цього послужила розробка в 1886 р. способу його одержання шляхом електролізу глинозему, розчиненого в кріоліті. Принцип способу лежить в основі сучасного промислового витягу алюмінію з глинозему у всіх країнах світу. По зовнішньому вигляді алюміній являє собою блискучий сріблистий білий метал. На повітрі він швидко окисляється, покриваючись тонкої білий матовою плівкою Al O . Ця плівка володіє високими захисними властивостями, тому, будучи покритим такою плівкою, алюміній
  

• Брикетування вугілля
  Зростання видобутку вугілля комбайнами приводить до утворення великої кількості тонкозернистої і пилоподібної сировини, для промислового і комунального використання якої потрібне її грудкування. Грудкування - це перетворення дрібнозернистих корисних копалин в грудковий продукт за рахунок механічних або термічних впливів із застосуванням спеціальних добавок або без них. Одним з різновидів грудкування (нарівні з коксуванням і ін.) є брикетування: фізико-хімічний процес отримання механічно і термічно міцного сортового продукту брикету, що має задану геометричну форми, розміри і масу. Брикети використовуються у вугільній, коксохімічній, металургійній, хімічній і ін. галузях промисловості, а також як побутове паливо. У залежності від властивостей корисних копалин і призначення брикети
  

• Види горючих копалин і їхня роль у народному господарстві
  До горючих копалин (ГК) відносять різноманітні вуглецьвмісні органічні речовини, що залягають у надрах у виді різних скупчень. За агрегатним станом розрізняють тверді, рідкі і газоподібні ГК. До твердих горючих копалин (ТГК) відносять торф, буре і кам'яне вугілля, антрацити, горючі сланці, сапропелі, а також перехідні і змішані різновиди твердих вуглецевих речовин. До рідких горючих копалин відносять різні нафти і нафтоподібні речовини, що являють собою рідини різної в'язкості, а іноді і затверділі нафтовмісні породи (природні асфальти, озокерит і ін.). Газоподібні горючі копалини -- природні горючі гази, що знаходяться в надрах земної кори як у вигляді окремих родовищ, так і розчинені в нафті. Археологічними розкопками доведено, що видобуток нафти проводився на Аравійському півострові
  

• Виробництво сульфатної кислоти
  Найсучасніший спосіб добування сульфатної кислоти у промисловості — це контактний. Як сировина використо­вується пірит FeS2 (залізний, або сірчаний, колчедан). Перша стадія процесу — випалювання колчедану і добу­вання діоксиду сульфуру: 4FeS2 + 1102 = 2Fe2O3 + 8SO2; = -13476 кДж. Цей процес відбувається у колчеданних печах, з яких виходить випалювальний газ. Він містить, окрім діоксиду сульфуру SO2, ще кисень, азот, водяну пару та інші доміш­ки. Його очищають, висушують і подають на другу стадію виробництва
  

• Вода - найбільше багатство у світі
  План 1. Властивості природної води. 1.1 Розчинені речовини. 1.2. Колоїдні частинки. 1.3. Завислі речовини. 1.4. Живі організми. 2. Очищення води. Водо, у тебе немає ані смаку, ані кольору, ані запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не віда­ючи, що ти таке! Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти — саме життя. Ти сповнюєш нас радістю, яку не поясниш нашими почуттями . Ти найбільше багатство у світі . Антуан де Сент-Екзюпері ВЛАСТИВОСТІ ПРИРОДНОЇ ВОДИ Найкращі слова, які можна сказати про воду, навряд чи будуть надмірними Людина, як і все живе, в основному складається з води (ембріон на 97 %, немов­ля — на 77 %, доросла людина — на 60 %) і без води існувати не може. Втрата 6—8 % води викликає
  

• Вугілля та продукти його переробки
  Якщо нафта і природний газ є основним джерелом насиче­них і ненасичених вуглеводнів, то відносно ароматичних вугле­воднів, безсумнівно, перевага належить вугіллю. Це тверде паливо посідає чільне місце в розвитку промисловості органічного синтезу як постачальник хімічної сировини. Його природні за­паси набагато перевершують запаси нафти і природного газу. В Україні вугледобування зосереджено в трьох басейнах: Донецькому та Львівсько-Волинському кам'яновугільних басейнах, Дніпровському буровугільному басейні. Вугілля — це тверда горюча копалина органічного по­ходження, що утворилася з вимерлих рослин і планктону в результаті діяльності мікроорганізмів. Масова частка вільного вуглецю у гірській породі доволі незначна (10 % у кам'яному вугіллі, кілька відсотків
  

• Вуглеводи(Сахариди)
  Вуглеводи — природні сполуки, які відіграють важливу роль у житті людини, тварин і рослин. Вони дуже поширені в природі, особливо в рослинному світі: 80 % сухої маси рослин становлять вуглеводи. Вуглеводи входять до складу їжі і є одним з найважливіших харчових продуктів людини. Потреба людини в енергії покривається при харчуванні за рахунок вуглеводів. До вуглеводів відносять глюкозу, фруктозу, цукор (сахаро­зу), крохмаль, целюлозу тощо. Одні з них є основними про­дуктами їжі, інші (целюлоза) — основа для добування паперу, пластмас, волокон. Назва «вуглеводи» запропонована на тій основі, що перші вивчені представники цього класу сполук за складом формаль­но розглядали як сполуки вуглецю з водою, наприклад С„НІ.-0., або 60-бН'О. Тепер відомо, що вуглеводи — це не гідрати вуглецю,
  

• Вуглець і вуглецеві матеріали
  Вуглець у вигляді сажі, деревного і кам'яного вугілля відомий із глибокої давнини. Вуглець складає приблизно 0,5 % від маси земної кори (~1·1017 т). Кругооберт вуглецю, як і будь-якого іншого елемента, відбувається за великим і малим циклами. Великий (геологічний) кругооберт пов'язаний з хімічним вивітрюванням вуглецю літосфери і виносом в океан карбонатів вивержених порід з подальшим метаморфізмом і виділенням вуглекислоти у атмосферу. Біологічний кругооберт вуглецю пов'язаний з життєдіяльністю організмів. Вуглець, що міститься у вигляді СО2 в атмосфері (23,5·1011 т), служить сировиною для фотосинтезу рослин. Частина вуглецю у вигляді СО2 повертається в атмосферу при розкладанні рослин, а інша частина накопичується у вигляді мертвої органіки, наприклад покладів вугілля і торфу
  

• Гази вугільних родовищ
  В останні роки стає усе більш очевидною об'єктивна необхідність вилучення і використання метану вугільних родовищ як енергоносія для промислових і комунальних потреб. Шахтний метан, як побіжна корисна копалина використовується понад 40 років. На метан вугільних родовищ, як самостійну корисну копалину за рубежем звернули увагу після нафтової кризи 1973 року. У США ці роботи заохочувалися шляхом знижок у податках і кредитах. Запаси метану в США за даними нафтової ради й Інституту газової промисловості складають до глибини 900 м від 8,5 до 14 трлн. м3 при запасах вугілля 2520 млрд.т. У 1998 році за даними агентства охорони навколишнього середовища США з вугільних пластів великої потужності з метаноносністю від 8,5 до 19,2 м3/т добуто й утилізовано близько 10 млрд. м3 метану, що майже
  

• Газифікація вугілля
  Виробництво висококалорійного, енергетичного і технологічного газів можна здійснити методами газифікації вугілля. Виробництво синтетичного рідкого палива пов'язане з споживанням технічного водню і синтез-газу, які також можуть бути отримані газифікацією палива. Газифікація палива частково вирішує задачу боротьби із забрудненням атмосфери при використанні сірчистих палив на електростанціях. Газифікація твердого палива була широко розвинена в СРСР до 1960 року, коли у зв'язку з бурхливим зростанням видобутку природного газу, роль газифікації твердих палив по технічних і економічних міркуваннях була зведена до мінімуму. У 1958 р. в СРСР працювало понад 350 газогенераторних станцій на яких в 2500 генераторах вироблялося біля 35 млрд. м3 в рік енергетичних і технологічних газів. Газифікація
  

• Гідрогенізація і розчинення вугілля
  На відміну від молекулярного кисню, який взаємодіє з твердими горючими копалинами при низьких температурах, молекулярний водень в цих умовах практично не реагує з ТГК, хоча адсрбується ними. Реакції, в яких водень поводиться як відновник, протікають лише при високих температурах, що пов'язано з високою енергією активації молекул водню, які зазнають дисоціації на атоми з поглинанням енергії. Помітна термічна дисоціація молекулярного водню спостерігається лише при температурі 1725-2225 0С. Водень, що утворюється при цьому, атомарний і має більш високу хімічну активність. Потрібно розрізнювати поняття про гідрування і гідрогенізацію органічних речовин. Під терміном "гідрування" розуміють приєднання водню, наприклад, по ненасичених зв'язках, а під термінами "гідрогенізація"
  

• Гідроочищення нафтопродуктів
  Каталітичне гідроочищення-це процес очищення нафтових фракцій від сірко-, азот- та кісень вміщуючих органічних сполук з метою підвищення їх чи підготовки до подальшої переробки. Хімічні основи процесу Реакція органічних сполук йде з розривом зв’язку С-гетероатомом і насищенням створюванних часток атомами Н. З сірковміщуючих сполук при цьому виділяється сірководень. Меркоптани перетворюються до вуглеводнів та Н2S, а таким чином гідруються сульфіди та дісульфіди RSH+H2 RH+H2S RSR'+2H2 RH+ R'H + H2S
  

• Головні родовища горючих копалин
  Україна має значну кількість твердого палива, прогнозні запаси якого складають близько 120 млрд. т, у тому числі розвідані -- близько 50 млрд. т. З 1990 по 1997 роки видобуток вугілля знизився майже на 100 млн. т на рік, з 164 до 65 млн. т на рік. На початок 1999 року виробничі потужності по видобутку вугілля складали 130 млн. т на рік, однак реальний потенціал галузі складає близько 100 млн. т у рік. У 2000 році в Україні видобуто 79,3, а у 2001 -- 80 млн. т вугілля. У структурі балансових запасів представлені всі марки від бурого до високометаморфізованих антрацитів. Питома вага марок вугілля складає (%): буре (Б) - 6,6; довгополум′яне (Д) - 22,4; газове (Г) - 36,1; газово-жирне (ГЖ) - 4,1; жирне (Ж) - 4,7; коксове (К) - 3,1; піснувато-спікливе
  

• Груповий хімічний склад нафт і нафтопродуктів
  Визначення хімічного складу нафт і їхніх фракцій трудомістке, і до кінця нездійсненне на сьогодні завдання. Навіть склад бензинів відомий лише на 80 %. Тому зараз використовуються методи аналізу, що дозволяють визначити груповий хімічний чи структурно-груповий склад нафти і її фракцій. Найменш вивчені компоненти висококиплячих фракцій нафти. При складанні матеріального балансу групового складу враховуються тільки три класи вуглеводнів: насичені аліфатичні (алкани), нафтенові (циклани) і ароматичні (арени). Крім того, іноді наводять деталізований груповий склад, що відображає також вміст різних індивідуальних вуглеводнів, що входять до складу кожної з груп. Гібридні вуглеводні сконцентровані переважно у висококиплячих фракціях нафти, що ускладнює визначення їх групового хімічного
  

• Гумінові кислоти, бітуми, гірський віск
  Слабкі водні розчини лугу витягують з торфу і бурого гумусового вугілля групу речовин, що носять загальну назву гуматів солей гумінових кислот (ГК). На свіже кам'яне вугілля і антрацити луги практично не діють, що свідчить про відсутність в них фрагментів, з кислотними функціями. Реакція з лугами часто застосовується для визначення до якого, - бурого чи кам'яного, належить досліджуване вугілля (реакція Е.Донаба), що досліджується, а також для визначення ступеня окиснення кам'яного вугілля. Для витягання гумінових кислот з торфу і бурого вугілля найбільше поширення отримав метод Е.Ердманна, за яким заздалегідь екстраговане сумішшю спирту з бензолом (1:1) буре вугілля в кількості 2-5 г обробляється в конічній колбі 800 мл 1%-ним розчином NaOH при нагріванні протягом години на водній
  

• Густина твердих горючих копалин
  Густина -- одна з основних характеристик речовини. Чисельно дорівнює масі одиниці об'єму речовини. Уявною густиноюю називається густина шматка ТГК з властивою йому вологістю, мінеральними домішками і повітрям, що знаходиться в його порах. Дійсною густиною називається густина речовини ТГК, звільненої від повітря і незв'язаної води, але що містить його мінеральні домішки. Густиною органічної маси ТГК називають густину речовини ТГК, з попракими на вміст в ньому вологи, повітря і мінеральних домішок. Густина органічної маси ТГК r0(кг/м3) може бути підрахована з виразу: , де M - вміст мінеральних домішок, %; r - дійсна густина ТГК
  

• Джерела енергії й органогенна сировина
  C давніх давен пошук їжі і джерел енергії визначав діяльність людини. Деревина, вітер і вода довгий час були єдиними енергоносіями. З перетворенням енергії води й інших видів енергії в електричний струм почався бурхливий розвиток техніки. Дешева нафта забезпечила після 1945 року непередбачений переможний хід автомобіля. Однак зростання цін на енергоносії і різке збільшення чисельності населення Землі з'явилися застереженням про наявність границь росту енергоспоживання. Мінімум енергії, необхідний для підтримки життєдіяльності людини (в первісному і сучасному світі), дорівнює 12,6 МДж на день або 4,18Ч103 МДж на рік, що еквівалентно енергії, яка виділяється при спалюванні 125 кг нафти. У зв'язку з підвищенням вимог людей до комфорту на початку XX століття споживання енергії перевищило
  

• Дослідження фізико-хімічних властивостей питної води. Твердість води
  Природні води являються розчинами, різними за складом з широким діапазоном вмісту розчинених речовин. Формування складу природних вод проходить в результаті ви луження, випаровування, конденсації та іонного обміну, поглинання і виділення газів, життєдіяльності організмів і в результаті інших фізико-хімічних процесів взаємодії вод з породами, ґрунтами, газами та забруднювачами навколишнього середовища. Для санітарної оцінки чистоти питної води має важливе значення визначення ступеня забрудненості її залежно від розчинених органічних речовин тваринного і рослинного походження, кількості розчинених солей азотистої кислоти, вмісту заліза, солей кальцію і магнію. Органолептичні 2 бали Каламутність 0,5 (1,5) мг/дм3 Кольоровість 200 (350) Присмак 2 бали Водневий показник,рН
  

• Елементний склад твердих горючих копалин
  При елементному аналізі ТГК визначають С, Н, О, N і Sорг., а також іноді фосфор і деякі інші елементи, які беруть участь в побудові складних органічних речовин, а не знаходяться в ТГК у вільному стані. За вмістом вуглецю судять про енергетичну цінність вугілля. Водень є другим по значущості після вуглецю елементом органічної маси. Він входить до складу різних органічних сполук і в кристалічну воду деяких мінералів неорганічної частини вугілля. Азот і кисень є баластними складовими вугілля, що використовується як для енергетичних цілей, так і для термічної переробки. У відповідності зі стандартом ISO 625-75 для одночасного визначення вмісту вуглецю і водню використовується метод Лібіха, в якому наважка ТГК спалюється в струмені кисню. Продукти неповного згоряння, що утворюються
  

• Енерготехнологічна переробка твердих горючих копалин
  Сьогодні значну частину ТГК використовують як джерело тепла, спалюючи їх в різних топках і установках. В умовах зростаючої потреби в сировині для хімічної, металургійної та інших галузей промисловості внаслідок зменшення запасів нафти і природного газу все більш актуальним стає комплексне використання ТГК з отриманням з них як теплової енергії, так і цінних хімічних продуктів. Мінеральна частина ТГК також є цінною сировиною для виробництва будівельних матеріалів, добрив і інших важливих продуктів. Міра використання тепла, тобто енергетичний ККД в більшості технологічних процесів переробки палив складає в середньому не більше 50 %, в зв'язку з витратою великої кількості тепла на нагрівання сировини, апаратури, продуктів. Міра використання тепла в енергетичних установках істотно
  

• Збагачення твердих горючих копалин
  Безперервне зростання механізованого видобутку вугілля, залучення дп нього тонких пластів і пластів з порушеннями веде до підвищення вмісту в гірничій масі мінеральних домішок і дрібних фракцій. Підвищена зольність енергетичного вугілля знижує ККД парововикористоуючих агрегатів, викликає передчасний знос деяких вузлів обладнання, сприяє забрудненню золою навколишнього середовища. Збільшення зольності коксівного вугілля приводить до підвищення витрат при їх підготовці до коксування, витрат коксу і флюсів при виробництві чавуну і зниження продуктивності доменних печей. Для видалення з ТГК мінеральних компонентів широко використовуються різні способи збагачення, основані на використанні різниці фізичних, фізико-хімічних, а іноді і хімічних властивостей горючої маси і мінеральних включень.
  

• Значення хімії у повсякденному житті
  ПЛАН 1. Розвиток хімії та зростання її ролі в сучасному житті. 2. Роль хімії у розв’язанні сировинно-ресурсних проблем 3. Вплив хімії на природне довкілля 1. Розвиток хімії та зростання її ролі в сучасному житті Хімія, наука про склад речовин і їх перетворення, починається з відкриття людиною здатності вогню змінювати природні матеріали. Люди уміли виплавляти мідь і бронзу, обпалювати глиняні вироби, отримувати скло ще за 4000 років до н.е. З 7 в. до н.е. Єгипет і Месопотамія стали центрами виробництва барвників; там же отримували в чистому вигляді золото, срібло і інші метали. Приблизно з 1500 до 350 до н.е. для виробництва барвників використали перегонку, а метали виплавляли з руд, змішуючи їх з деревним
  

• Значення хімії у розв’язанні сировинної проблеми
  План 1. Суть сировинної проблеми, її виникнення. 2. Невідповідність між запасами і споживанням деяких видів сировини висуває такі найголовніші завдання. 3. Історія розвитку хімічної промисловості. 4. Комплексне використання сировини. 5. Використання деревини і продуктів її переробки. 6. Промислові і побутові відходи. Сировина — невід'ємний елемент будь-якого виробничого процесу, в тім числі й хіміко-технологічного. Природні матеріали, що використовуються у виробництві промислових продуктів, називаються сировиною. Природа, що нас оточує, здається, є невичерпною коморою, з якої промисловість бере сировину. У міру розвитку науки і техніки дедалі більше нових корисних копалин використовується для добування продуктів виробництва, з'являються нові
  

• Значення хімії у створенні нових матеріалів
  ПЛАН Вступ 1. Роль хімії у розробці нових ресурсоматеріалів 2. Основні напрямки хімічної промисловості у розробці нових матеріалів 3. Розробка полімерних матеріалів та їх використання в різних галузях Список використаної літератури Вступ У промисловості широко використовуються різні матеріали. Речовини, що використовуються для виготовлення будь-якого фізичного тіла, називаються матеріалами. Для здійснення кожного хіміко-технологічного процесу потрібна апаратура, виготовлена з таких матеріалів, які здатні опиратися різним агресивним впливам, у тім числі хімічним механічним, термічним, електричним, часом і радіаційним та біологічним. Хімія робить суттєвий внесок у створення різноманітних матеріалів: металічних
  

• Значення хімії у створенні нових матеріалів, розв’язанні сировинної та енергетичної проблем
  Людині потрібні одяг, житло, громадські і промислові будови, знаряддя праці, машини, апарати, технічні та побутові прилади, устаткування для транспорту й зв’язку тощо. З якого матеріалу ви все це виготовлятимете? Це запитання складне і заслуговує на неабияку увагу. Історики позначають епохи розвитку людства на Землі за їх головним матеріалом: вік кам’яний, вік бронзовий, вік залізний. Із цього погляду наш вік – вік синтетичних і хімічно перероблених матеріалів. Проте метал не зникне із нашого життя, але змінить свої властивості. Теоретично вже доведено, що сучасні металеві вироби могли б бути значно міцнішими. Зменшують їхню міцність над мікроскопічні неоднорідності – досить малі тріщинки, зсуви, неточності в структурі, пустоти, які не зайняті атомами тощо. У
  

• Зріджений газ
  Основною сировиною для одержання зріджених вуглеводних газів є штучні і природні нафтові гази: а) попутний нафтовий газ на газобензинових заводах; б) газ термічної і термокаталітичної переробки нафти і нафтопродуктів на установках термічного каталітичного крекінгу, піролізу і коксування, алкілювання й інших процесів; в) штучні гази на заводах синтетичного моторного палива (заводи деструктивно-гідрогенізаційної переробки вугілля і важких нафтопродуктів, синтезу моторного палива, з оксиду вуглецю і водню й ін.); г) природні гази, що містять крім метану, деяка кількість більш важких вуглеводнів. Тому що в природних газах вміст більш важких вуглеводнів (пропану і бутану) невеликий, то одержують з них рідкі гази дуже рідко; д) газоконденсатні родовища промислового значення.
  

• Камфора. Ментол
  1. Ментол Ментол - безбарвна кристалічна речовина, за структурною будовою монотерпеновий спирт, добре відомий через свій фізіологічний ефект створення відчуття холоду. Добре розчинний практично в усіх органічних розчинниках, дещо розчинний у воді. Ментол є складовою частиною багатьох ефірних олій. Найбільша кількість ментолу міститься у м'ятній олії, що є промисловим джерелом оптично чистого (−)-ментолу. Оптично чистий (−)-ментол може бути отриманий напівсинтетичними методами з інших монотерпенів. Промислове значення має також синтетичний метод гідрогенізації тимолу, що дає суміш стереоізомерів ментолу. Рацемічний (±)-ментол відділяють від інших стереоізомерів дистиляцією. Рацемічний (±)-ментол має менш ефективну фізіологічну дію. (±)-Ментол,
  

• Каталізаційні та електрохемічні процеси
  Каталізними називають такі технологічні процеси, в ході яких головним рушієм є каталізатор. 1.1. Поняття про каталіз та його види Каталізом (від грецьк. - руйнування) називають зміну швидкості хімічних реакцій у присутності каталізаторів. Каталізаторами називають речовини, які змінюють швидкість хемічних реакцій, а самі (хемічно та кількісно) залишаються незмінними. У наш час каталізні процеси становлять основу багатьох технологій. При використанні каталізаторів швидкість хемічних реакцій збільшується в тисячі й навіть мільйони разів. Каталізні процеси лежать в основі виробництва бензину, амоніаку, сірчаної й азотної кислот, спиртів, альдегідів тощо. Каталіз широко використовують у процесі виробництва
  

• Каталітичні процеси нафтопереробки
  На установках переробки нафти використовується ряд каталітичних процесів у присутності воденьвміщуючого газу (ВВГ), їх називають гідрогенізаційними. Крім того в склад нафтопереробних підприємств вводяться виробництва органічних продуктів, де також використовуються каталітичні процеси алкіювання, полімерізації та інші. Ці процеси відносяться до нафтохімічних. Вони не розглядаються в данній дисципліні. Каталітичний ріформінг Хімічна модель процесу Каталітичний ріформінг-це дуже складний каталітичний процес, при якому йдуть реакції різних типів та склад бензинової фракції глибоко змінюється. В першу чергу треба поміняти склад сировини-бензинові фракції, які є складними сумішами вуглеводневих Н+П+А (парафіни, нафтени, ароматика) з С6-С10. каталізатори-Pt,
  

• Каталітичні процеси переробки нафти
  Каталітичні процеси відрізняються від термічних тим, що пара нафтової сировини пропускається над каталізатором, що прискорює і направляє хід реакцій убік утворення найбільш необхідних продуктів при більш м'яких умовах. При каталітичному крекінгу, у якому всі процеси перетворення вуглеводнів нафти протікають в умовах гетерогенного каталізу, отримують продукти, різко відмінні за складом від продуктів термічного крекінгу і піролізу. Каталізатори, застосовувані в нафтопереробці, підрозділяють на метали (Ni, Pt, Pd), напівпровідники (Zn, Cr2O3, WS2, МоО2), ізолятор-алюмосилікатні каталізатори( Al2O3). Як каталізатори для крекінгу застосовують або алюмосилікати (природні глини), оброблені і збагачені присадками оксидів різних металів (Ni, С, Сu, Мn і ін.), або спеціальні синтетичні
  

• Класифікація твердих горючих копалин
  В основу генетичних класифікацій викопного вугілля покладені знання про їхню хімічну природу і походження. Вони повинні служити надійною основою для створення промислових класифікацій і давати рекомендації для раціонального використання кожного виду горючої копалини. Перша генетична класифікація вугілля була запропонована німецьким палеоботаніком Потоньє. Він виділив у викопному вугіллі три основних класи: 1) гуміти, 2) сапропеліти, 3) біоліти. Пізніше Ю.А.Жемчужников запропонував свою генетичну класифікацію, у якій виділив дві групи (гумоліти і сапропеліти), а кожну групу розділив на два класи (1--гуміти, 2--ліптобіоліти, 3--сапропеліти і 4--сапроколліти). Гуміти утворилися з вищих рослин, а сапропеліти -- з нижчих рослин і тваринного планктону. Пізніше був виділений проміжний
  

• Коксування вугілля
  Коксуванням називають метод термічної переробки переважно кам'яного вугілля, що полягає в їх нагріванні без доступу повітря до 1000-1100 0С і витримані, при цій температурі, внаслідок чого паливо розкладається з утворенням летючих продуктів і твердого залишку коксу. Основним цільовим продуктом цього процесу є кокс, що використовується головним чином як відновник і паливо в металургійній промисловості. Кокс характеризується наступними основними показниками: істинна щільність - 1800-1950 кг/м3; насипна щільність - 400-500 кг/м3; пористість - 49-53 %; вихід летючих речовин - 0,7-1,2 %; зміст вуглецю - >96,5 %; вогкість - <5 %; зольність - 10-11 %; вміст сірки - 1-2 %; теплота згоряння - 32 МДж/кг. Нарівні з коксом, вихід якого становить
  

• Корозійна стійкість металічних конструкційних матеріаліву нітратних розчинах
  Зміст Вступ 1.Літературний огляд корозійної стійкості металічних конструкційних матеріалів у нітратних розчинах. 2.Дослідження корозійної стійкості вуглецевої сталі Ст3 у розчинах нітратів калію і магнію при температурі 20-1150С. 2.1.Методика лабораторних досліджень. 2.2.Результати досліджень корозійної стійкості вуглецевої сталі Ст3 у 15, 30, 50% розчинах нітратів калію і магнію при температурі 20-1150С. Висновки. Література. Літературний огляд Корозійна стійкість металічних конструкційних матеріаліву нітратних розчинах. В водних розчинах корозія багатьох металів
  

• Коротка характеристика основних корисних копалин України
  За промисловим використанням всi кориснi копалини подiляються на металiчнi ( руди рiзноманiтних металiв ), неметалiчнi ( будматерiали, хiмiчна сировина, мiндобрива, вогнетривкi i абразивнi матерiали ) i горючi ( вугiлля, торф, горючi сланцi i т.п. ). До особливої групи вiдносяться пiдземнi води. Горючi кориснi копалини. 1. Буре вугiлля. Поширенi родовища бурого вугiлля, якi вiдносяться до Днiпровського буровугiльного басейну. Вугiлля залягає серед палеогенових пiскiв та глин, вiк його складає 40-50 млн.рокiв, товщина шарiв вугiлля досягає 20 м. В областi зосереджено 90% запасiв вугiлля ( 3,3 млрд т ) Днiпровського басейну. Найвизначнiшi родовища вiдомi в Олександрiї, Балаховцi, Петровому, Михайлiвцi, Байдурiвцi. Середнє рiчне видобування бурого вугiлля брикетiв на Дмитрiвськiй
  

• Нафтові палива й мастила
  За останні десятиліття розроблений як асортимент нафтових палив, так і різні типи двигунів і стаціонарних пристроїв, що у достатній мірі підходять один одному. Для кожного випадку розроблена оптимальна схема робочого процесу, що дозволяє використовувати паливо найбільш економічно і з утворенням найменшої кількості токсичних продуктів згоряння. Однак на практиці доводиться постійно зіштовхуватися з відхиленнями від ідеальних моделей, які можна пояснити обмеженими технічними і технологічними можливостями і розмаїтістю важковраховуємих факторів: від погодних умов до кваліфікації обслуговуючого персоналу. Загальна класифікація основних типів двигунів містить у собі двигуни внутрішнього і зовнішнього згоряння, а також стаціонарної газотурбінної установки. Двигунами внутрішнього згоряння
  

• Одержання і застосування сполук Кальцію і Цинку
  Сполуки кальцію 1. Кальцію оксид (син. палене вапно; рос. Кальцит окись, жженая известь; лат. Calcii oxydum, Calcaria usta)/ СаО Мол. м. = 56,08 Кальцію оксид добувають прожарюванням вапняку або крейди при температурах вище 9000 С; СаСО3 = СаО + СО2 Чистіші сорти препарату добувають прожарюванням мармуру. Кальцію оксид – аморфні тверді білі або сірувато-білі куски. Плавиться при температурі 25850С. У спиртах та ефірі не розчиняється. З водою реагує екзотермічно і утворює гашене вапно:
  

• Озон
  Як приємно прогулятися після грози! Повітря чисте й свіже, його струмені здається, без жодних зусиль проникають у легені. «Озоном пахне, — часто кажуть у таких випадках. —Дуже корисно для здоров'я» Чи це так? І взагалі, що ми знаємо про дивну речовину — озон, його властивості й застосування? Уперше люди зустрілися з відчутними кількостями озону, коли були винай­дені електростатичні машини на зразок тих, котрі можна побачити в шкільно­му кабінеті фізики. Так що вперше з цією речовиною познайомилися не хіміки, а фізики. У 1785 році голландський фізик Мартін ван Марум одержав озон, піддаючи кисень дії електричних іскор, і навіть подумав, що знайшов особливу «електрич­ну матерію». Назву ж озону дав у 1840 році вже хімік, швейцарець Крістіан Шенбейн; він використовував грецьке
  

• Окиснення вугілля
  Серед процесів переробки вугілля важливе місце займає окиснювальна деструкція, як з метою вироблення енергії (спалення, газифікація), так і для виробництва хімічних продуктів (синтез-газ, бензолкарбонові кислоти і ін.). Окиснення вугілля при добуванні, транспортуванні і зберіганні приводить до його самозаймання або втрати технологічних властивостей. Механізм окиснювальних перетворень вугілля в різних процесах має спільні риси. Схильність вугілля до самозаймання (СЗ) є його внутрішньою властивістю, зумовленою початковим матеріалом, умовами його перетворення і характеризує його здатність взаємодіяти з киснем. Запропоновано велику кількість методів визначення схильності вугілля до самозаймання, основаних на визначенні швидкості взаємодії вугілля з киснем, зміні його фізичних властивостей
  

• Основні закономірності хімічних реакцій
  Тепловий ефект реакцій. Під час хімічних реакцій зв'яз­ки, що вже є в речовині, руйнуються й утворюються нові відбувається перебудова електронних структур атомів, моле­кул, йонів. Для розриву хімічних зв'язків у вихідних речовинах необхідно витратити певну енергію. Під час утворення нових хімічних зв'язків у продуктах реакції енергія виділяється. Тому хімічна реакція завжди супроводжується зміною енергії системи, виділенням або поглинанням енергії—певним теп­ловим ефектом. Тепловий ефект реакції — це теплота, виді­лена або поглинута системою під час перебігу в ній хімічної реакції. Залежно від того, відбувається реакція з виділенням теп­лоти чи супроводжується поглинанням теплоти, розрізняють екзо- та ендотермічні реакції. До перших, як правило, належать усі реакції сполучення,
  

• Основні поняття хімії
  План 1. Поняття про хімічний елемент. 2. Речовина – один із основних об’єктів хімії. 3. Класифікація хімічних сполук. 4. Процеси, що відбуваються під час впливу зовнішніх умов на речовини: а). фізичні б). хімічні в). фізико-хімічні г). ядерні Ви знаєте, що хімія вивчає хімічні елементи та їхні сполуки, хімічні перетворення різних сполук і ті закономірності, які цими перетвореннями керують. Отже, одним із найважливіших понять у хімії є поняття про хімічний елемент. Хімічним елементом називається тип атомів, які мають однаковий заряд ядра, що дорівнює протонному числу (порядковому номеру) елемента. Нині відомо вже 112 хімічних елементів, їх класифікують по-різному, залежно від ознаки, яка береться в основу класифікації
  

• Отрути й токсини
  План 1. Характеристика токсичності. 2. Білкові токсини. 3. Небілкові токсини. 4. Тваринні отрути 5. Рослинні отрути. 6. Отрути, що містяться в грибах. 7. Синильна кислота й ціаністий калій. ХАРАКТЕРИСТИКА ТОКСИЧНОСТІ Отруйні речовини з давніх часів привертали до себе особливу увагу. З ними пов'язана безліч легенд і переказів. Так, білий миш'як (As203) протягом бага­тьох століть мав славу «порошку для спадкоємців», а у Венеції при дворі дожів тримали фахівців-отруйників. Агата Крісті у своїх детективах часто труїла ге­роїв миш'яком. Разом із тим давно відомо, що сполуки, отруйні у великих дозах, можуть бути цілющими в малих, про що говорив ще в першій половині XVI ст. Парацельс. Наприклад, традиційне знаряддя убивць — арсен оксид в невеликих
  

• Очистка газових викидів і стоків
  Системи забеспечення екологічної безпеки підприємств На нафтопереробчих підприємствах України у рамках загальної системи управління створени і постійно діють комплексни системи управління екологічною безпекою підприємств. Такі системи мають організаційну структуру і виконують обов’язки з планування, контролю та розподілу діяльності окремих структур по забезпеченню встановленних екологічних показників,ведуть роботи по реалізації екологічної політики і планів вдосконалення технології на підприємстві в галузі охорони довкілля. Основни принципи системи управління екологічною безпекою: -робота по забезпеченню якості екологічних характиристик розглядається, як одна з пріоритетних; -планування ресурсів для досягненя екологічної безпеки в достотьому обсязі; -встановленя
  

• Очищення нафтопродуктів
  Для очищення нафтопродуктів (рідин та газів) використовують різні методи: хімічні, адсорбційні, абсорбційні, каталітичні та екстракційні. Основні технологічні процеси: -лугова промивка дистилятів первинної перегонки з метою очищення від кислих компонентів (нафтенові кислоти, H2S); -очищення газів від S у вигляді H2S та RSH розчинами луги, різних поглотителей та за допомогою адсорбентів; -очищення рідини від H2S та RSH методами лугового очищення з участю кисня, так називаєма окислювальна демеркаптанізація, чи за допомогою Н2-гідрогенізаційне очищення (гідроочищення); -депарафінізація з метою виділення рідинних чи твердих парафінів; -деасфальтизація-екстракційне очищення продуктів від асфальтенів; -очищення продуктів від ароматичних сполук сірчанокислотними
  

• Паливо, його види та джерела
  ПЛАН Вступ 1. Поняття палива, його різновиди 2. Характеристика основних видів палива, особливості розміщення родовищ в Україні Висновок Список використаної літератури Вступ Паливо використовується не тільки в енергетиці, а й є сировиною для одержання різноманітних цінних продуктів. Наприклад, нафта необхідна для розвитку хімічної промисловості. З неї одержують, окрім паливних матеріалів, різні масла й змащувальні матеріали, пластмаси, миючі речовини, синтетичні волокна та тканини, добрива. З природного газу виробляють синтетичні спирти і білкові препарати, вилучають сірку. Вугілля є цінною технологічною сировиною у чорній металургії, джерелом для одержання пластмас, бензину та
  

• Петрографія вугілля
  У більшості випадків вугілля макроскопічно не цілком однорідне, а складається з складових частин (інгредієнтів, літотипів), які в площинах, перпендикулярних нашаруванню, помітні неозброєним оком. У 1919 році М. Стокс поділила інгредієнти (літотипи) гумусових вугіллях на вітрен, кларен, дюрен і фюзен (табл. 2.7). Вітрен (блискучий) являє собою чорні шари з дуже сильним блиском і раковистим зламом. Часто він крихкий і розітнений безліччю тонких тріщин, внаслідок чого розшаровується на кубики, а при добуванні дрібно подрібнюється. У гумусовому вугіллі зустрічається у вигляді шарів потужністю понад 3-10 мм. Кларен (проміжний) за блиском займає проміжне положення між вітреном і дюреном і складається з шарів, що чергуються вітрена, дюрена, а іноді і фюзена. Дюрен (матовий) може
  

• Піроліз твердих горючих копалин
  При нагріванні ТГК без доступу повітря відбуваються складні перетворення, характер яких залежить як від хімічної будови речовин, що складають органічну масу ТГК, так і від умов їх нагрівання. Внаслідок протікаючих при цьому термохімічних перетворень утворюються в неоднаковій кількості і різного складу газо- і пароподібні, а також тверді продукти. У залежності від кінцевої температури нагрівання ТГК, в промисловості (хімічній технології) розрізнюють чотири головних процеси піролізу: напівкоксування до 500-550 0С; середньотемпературне коксування, кінцева температура 700-750 0С; високотемпературне коксування до 900-11000С і графітизація 1300-3000 0С. Поведінка кам'яного і бурого вугілля при нагріванні принципово різна. Буре вугілля при нагріванні не розм'якшується, при цьому відбувається
  

• Полімери
  Зміст I. Вступ----------------------------------------------------------- 2 II. Теоретична частина----------------------------------------- 3 1.) Що таке полімери?-------------------------------------- 3 2.) Отримання полімерів----------------------------------- 4 3.) Агрегатний стан полімерів---------------------------- 5 4.) Полімерні волокна-------------------------------------- 5 5.) Полімерні рідкі кристали, надміцні волокна------ 9 6.)Анологія полімерного ланцюга Броунівського руху 10 III. Експериментальна частина------------------------------- 12 IV. Висновки----------------------------------------------------- 20 V. Список літератури----------------------------------------- 21 VI. Додатки-------------------------------------------------------
  

• Походження нафти і газу
  Основними труднощами, що стоять перед дослідниками питання про походження "природної нафти", розуміючи під цією назвою широкий комплекс газоподібних, рідких і твердих вуглеводних сполук, є явно вторинний характер залягання нафтових бітумів і відсутність у самій нафті залишків вихідної органічної тканини. Позбавлений прямих і переконливих фактів, що належать безпосередньо до досліджуваного об'єкта, дослідник змушений оперувати непрямими міркуваннями і фактами, що допускають різне тлумачення. У зв'язку з цим немає єдності думок навіть у такому кардинальному питанні, як питання про органічне чи неорганічне походження нафти. Більшість геологів підтримують думку про утворення нафти з залишків живої матерії, але переконання це аж ніяк не може вважатися науково аргументованим і безперечним.
  

• Походження твердих горючих копалин
  Вугільні пласти, вугілля взагалі, утворилося зі скупчень рослинного матеріалу, який зберігся завдяки поєднанню необхідних первинних умов і змін в процесі біохімічних і хімічних перетворень до стану органічної породи (власне вугілля). У геологічній історії землі утворення вугільних пластів пов'язане з виникненням і розвитком світу рослин. Найдревніші з твердих горючих копалин -- сапропелітове вугілля і горючі сланці, утворилися зі скупчень ще примітивних підводних рослин (водорості) і планктону на дні водойм. Родовища такого вугілля відомі з початку палеозою, тобто, вони утворилися близько 500 млн. років тому. Серед більш пізніх родовищ сапропелітового вугілля відомі перехідні відміни, які містять матеріал вищих наземних рослин. Дрібні родовища гумусового вугілля, утвореного
  

• Природні горючі гази
  Природні горючі гази зустрічаються у вільному виді, у виді скупчень у гірських породах земної кори, у розчиненому вигляді ( в підземних водах, нафті), а також у вигляді газових потоків, що переміщаються в земній корі. Природні гази, в залежності від їхнього складу, поділяють на наступні чотири групи: а) вуглеводні, б) вуглекислі, в) азотні і г) змішані. До вуглеводневих відносять гази, що містять у своєму складі не менш 50% різних вуглеводнів. Природні горючі (вуглеводневі) гази, як уже вказувалося, умовно поділяються на власне природні, тобто гази, що добуваються з чисто газових родовищ, і попутні, що добуваються попутно з нафтою у нафтогазових родовищах. Природні вуглеводневі гази, у залежності від вмісту в них метану, поділяються на сухі, що містять 95-99% метану,
  

• Просторова будова органічних молекул
  План. 1. Вступ 2. Просторова будова органічних молекул 3. Поняття про будову 4. Конфігурація 5. Моделі молекул і стереохімічні формули 6. Конформації з’єдань з відкритим ланцюгом 7. Конформації циклічних з’єдань 8. Види напруг в циклоалканах 9. Стереохімія малих циклів 10. Стереохімія звичних циклів 11. Використана література 12. ПРОСТОРОВА БУДОВА ОРГАНІЧНИХ МОЛЕКУЛ Стереохімія вивчає просторову будову органічних сполук. Її можна назвати хімією з'єднань в тривимірному просторі. Просторова будова взаємозв'язана не тільки з фізичними і хімічними властивостями речовин, але і з біологічною активністю, що проявляється ними. ПОНЯТТЯ ПРО БУДОВУ Якнайповніше уявлення про структуру органічної
  

• Розвиток періодичного закону д. І. Менделєєва і будова атома
  РАННІ УЯВЛЕННЯ ПРО СКЛАДНІСТЬ СТРУКТУРИ АТОМА Періодичний закон і періодична система елементів Д.І. Менделєєва відіграли і відіграють велику роль у розвитку хімічної науки. Вони допомагають хімікам орієнтуватись у безлічі фактів. Однак подальші успіхи науки не можна було б уявити без розкриття фізичного змісту періодичного закону. В період відкриття періодичного закону і в більш пізні часи хімічні елементи розглядались у тісному зв'язку з поглядами про неподільність атомів. Проте уявлення про неподільність атомів не давало змоги зрозуміти внутрішню причину періодичності та послідовності зміни властивостей елементів залежно від їхніх протонних чисел. Атом справді не ділиться під час перебігу всіх хімічних реакцій. Принцип неподільності атомів відіграв позитивну
  

• Спалення горючих копалин
  Горючі копалини, що спалюються для виробництва тепла, називають паливом. У промисловості використовують тверде, рідке і газоподібне паливо. Паливо повинно відповідати наступним вимогам: 1. низька вартість добування; 2. низька вартість транспорту; 3. зручність застосування; 4. можливість використання з високим коефіцієнтом корисної дії (ККД); 5. малий вміст шкідливих домішок. Тверді і рідкі горючі копалини складаються, в основному, з вуглецю, водню, кисню, сірки, азоту, мінеральних компонентів і вологи. Газоподібне паливо характеризується складом і кількістю газів, що входять в нього (метан, етан, пропан, бутан, оксид вуглецю, водень, бензол, сірководень і інше). Паливо характеризується декількома основними теплотехнічними показниками, головним з яких
  

• Спирт етиловий: склад, добування, технології, використання
  1. Загальна частина 1.1 Вступ Етиловий спирт широко використовують у різних областях промисловості і насамперед у хімічній. З нього одержують синтетичний каучук, оцтову кислоту, барвники, есенції, фотоплівку, порох, пластмаси. Спирт є гарним розчинником і антисептиком. Тому він знаходить застосування в медицині, парфумерії. У великих кількостях етиловий спирт йде для одержання спирто-горілчаних виробів. Спиртами називаються органічні речовини, молекули яких містять одну або кілька функціональних гідроксильних груп, з'єднаних з вуглеводним радикалом. Вони можуть розглядатися тому як похідні вуглеводнів, у молекулах яких один або кілька атомів водню замінені на гідроксильні групи. У залежності від числа гідроксильних груп спирти підрозділяються
  

• Способи переробки нафти
  Не дуже давно нафта тільки спалювалася в топках. Після винаходу гасової лампи (1855 р.) з деякої частини нафти стали одержувати гас. Наприкінці минулого сторіччя бензин і газ, що отримували при виробленні гасу, вважалися шкідливими продуктами, що викликали вибухи і пожежі, а олії спалювалися разом з мазутом. Сьогодні вся нафта, що добувається, піддається переробці для одержання багатьох різноманітних продуктів. При переробці нафти мають місце наступні основні процеси: а) перегін; б) термічний крекінг; в) каталітичний крекінг; г) піроліз; д) коксування; е) деструктивна гідрогенізація. Більшість названих процесів протікає в присутності різних каталізаторів. Підготовка нафти до переробки. Видобуток нафти супроводжується вилученням із природних підземних резервуарів значних кількостей
  

• Супрамолекулярна хімія
  План 1. Перехід кількості в якість. 2. Класичні об'єкти супрахімії. Подібно до того, як існує область молекулярної хімії, що ґрунтується на ковалентних зв'язках, існує й область супрамолекулярної хімії — хімії молекулярних ансамблів і міжмолекулярних сполук. Ж.-М. Лен Класична хімія, при всій розмаїтості й складності її об'єктів, здатна вмістити не все. Намагаючись з її допомогою змоделювати процеси, що відбуваються в живій природі, учені зазнали невдачі. Традиційним «лабораторним» молекулам не вистачає головного: вони не вміють самоорганізовуватися й розпізнавати інші частинки й молекули. А тим часом у живих організмах відбуваються хімічні реакції саме такого типу. Класичні приклади — утворення подвійної спіралі ДНК, розпізнавання рецепторами ферментів,
  

• Сучасні методики викладання хімії
  „Хто цікавиться преметом, у того відкриті очі і розум” – цю педагогічну істину можна закласти в основу пізнання, в основу навчання, в основу активних та інтерактивних технологій навчання. Сьогодні складно не погодитися з тим, що студенти-першокурсники, які приходять навчатися в коледж з різних шкіл, ліцеїв не завжди проявляють інтерес до хімії. Магічне слово „хімія”, у якому сховано так багато таємного, чарівного, надприродного, що бентежить розум має зовсім інший зміст для них. Одна з причин втрати інтересу до предмета – це невідповідність низки прийомів навчання для нинішніх школярів. Навчально-виховний процес організований оптимально, якщо учня не виховують, а створють умови для виховання, не вчать, а створюють умови в яких він вчиться. Очевидно, що організація таких умов навчання
  

• Термічна деструкція. Механізм перетворення вугілля
  Вугілля здавна використовують як викопне паливо і як сировину для подальшої хімічної переробки. Хімічна промисловість, створена спочатку для виробництва органічних речовин на базі продуктів з вугілля (анілінові барвники, антисептики, лікарські засоби), приблизно з середини ХХ сторіччя все більше стала віддавати перевагу рідкій і газоподібній сировині (нафта і газ) з більш високим вмістом водню. Кам'яне вугілля відповідно до його хімічного складу залишається основою для забезпечення хімічної промисловості ароматичними вуглеводнями, що отримуються при коксуванні вугілля, і вуглецевими продуктами, бідними воднем (вуглеграфітові матеріали). Практично всі процеси використання вугілля пов'язані з його термічною і термохімічною деструкцією, шляхи і характер якої залежать, в основному,
  

• Термічний крекінг нафти
  Первинний прямий перегін нафти дає порівняно мало бензину -- 4-25% з різних нафт. Збільшення виходу бензину досягається застосуванням вторинної переробки більш важких нафтових фракцій, а також мазуту за допомогою методів деструкції, що дозволяє підвищити вихід бензину в кілька разів. У залежності від виду сировини і необхідної якості одержуваної продукції в нафтопереробній промисловості застосовують різні технологічні способи переробки сировини. Без застосування каталізаторів: термічний крекінг у рідкій і паровій фазах, піроліз, коксування, окиснювальний крекінг і окиснювальний піроліз. Із застосуванням каталізаторів: каталітичний крекінг, гідрогенізаційний крекінг (деструктивна гідрогенізація), каталітична ароматизація (дегідрогенізаційний крекінг). В основі цих методів
  

• Термодеструкційні процеси переробки нафтопродуктів
  Механизм термічних процесів Реакції розпаду вуглеводнів йдуть, в основному, по радікальному механізму. Молекулярні реакції грають незначну роль, бо гетеролітичний розпад С-С зв’язку потребує енергії більш, ніж 1000кДж/моль, в той час як гомолітичний 300-400кДж/моль. Радікальний процес термічної деструкції вуглеводневих, як ланцюговий процес складається з трьох стадій: ініціювання, продовження та обрив ланцюга. На стадії ініціювання молекули аліфатичних вуглеводневі розпадаються на радікали здебільшого по слабкішому зв’язку С-С. Енергія С-Н зв’язків у алканах завжди значно більше енергії С-С-зв’язків та швидкість реакції по шляху розриву С-Н приблизно у тисячу разів менша. У алканів енергія зв’язків трохи
  

• Термоокислювальні процеси нафтопереробки
  Продукти нафтопереробки легко реагують з киснем і значну їх частину використовують як різні види палива. При переробці їх захищають від контакту з киснем при високих температурах, але для важких продуктів є можливість проводити реакції з киснем при температурах нище 250-300°С, запобігаючи створенню вибухонебезпечних сумішей у парогазовій фазі. Так виробляють окислені бітуми з гудрону. На нафтопереробних установах використовують термоокислювальні процеси з метою очищення газових викидів від нафтопродуктів у печах доопалення, а також у виробництві сірки з технічного сірководню, що створюються при очищенні гідроочистці з сірковміщуючих сполук. Виробництво окисленних бітумів Бітуми. Технічна характиристика. Склад Бітуми-це один збагатьох видів товарних продуктів
  

• Технічний аналіз вугілля
  Для характеристики технологічних властивостей викопного твердого палива розроблений комплекс методів дослідження, об'єднаний терміном технічний аналіз. Оскільки викопне вугілля застосовувалося спочатку тільки як паливо, технічний аналіз обмежувався визначенням горючої і негорючої складової. До негорючої частини вугілля відносять вологу (позначається W, від німецького Wasser і англійського Water) і неорганічні або мінеральні речовини (М). Для характеристики вугілля по кількості мінеральних речовин у вугілліт частіше за все користуються показником зольності (А, від німецького Ashe і англійського Ash), що визначається по залишку, що утворюється після повного згоряння наважки вугілля. Пізніше, в основному для потреб коксохімічної промисловості введені ще три показники: а)
  

• Торф
  Торф - молоде геологічне утворення, що пройшло початкову стадію перетворення торфоутворювачів в умовах надлишкового зволоження й обмеженого доступу повітря. Вихідним матеріалом при утворенні торфу є мохи, чагарники, трав'янисті і деревні рослини, розвиток яких визначається переважно умовами живлення - атмосферного чи ґрунтового. Сутність біохімічних перетворень полягає в руйнуванні мінливих фрагментів рослин і синтезі нових, більш стійких у даних умовах. У торфоутворенні беруть участь водорості найпростіші, дріжджові і цвілі. Ефективність процесу торфоутворення низька. Акумулюється сменше 20% маси відмерлої рослинності у видгляді торфу. Середня швидкість нагромадження торфу складає близько 1 мм на рік. Торф'яні родовища по земній кулі розподілені нерівномірно відповідно до кліматичних
  

• У світі хімічних чудес
  Цей тематичний захід проводиться у 8 класі з метою зацікавити учнів предметом хімії. Ведуча: Наук на світі є багато, І хімія — не між дрібних. Це слово може зруйнувати, А може і побудувати. Ведучий: З'явилася вона давненько — За декілька тисячоліть. Хоч рухалася помаленьку, Та зараз птицею летить . Ведуча: Як тільки стала проростати Й пустила в землю корінці, Ураз її, немов за ґрати, Взяли до рук своїх жерці. Ведучий: Хоч і святою стала зватись, Але ченці, як не крути, Із нею почали займатись Мистецтвом зовсім не святим. Ведуча; Та в келії їй тісно стало. Покрита мороком густим, До себе вчених притягала Туманним образом своїм. Ведучий: Трудились хіміки віками,
  

• Умови залягання і способи видобутку горючих копалин
  У геології Землі особливе місце займає верхня оболонка земної кулі, товщиною 15-70 км, яка називається земною корою. Вона складена різними гірськими породами, у числі яких і усі види ГК. За збереженими залишками органічного життя на землі в різні періоди геологічного часу складена геохронологічна схема, що відбиває час і послідовність утворення тих чи інших відкладів у земній корі (табл.1.3). Геохронологічна схема охоплює період часу від зародження життя на землі понад 2 млрд. років тому до сучасної епохи. Відповідно до цієї схеми вся історія появи і розвитку органічного життя на Землі підрозділена на ери (групи), кожна ера розділена на періоди (чи системи), які у свою чергу розділені на епохи (чи відділи). Утворення ГК відбувалося нерівномірно. В окремі геологічні періоди воно
  

• Ферум (Fe)
  Содержание. Введение………………………………………………………………………………………2 1. Основные принципы здорового питания……………………………………………… .3 1.1. Способы приготовления пищи…………………………………………………… .3 1.2. Структура потребления, свойства, состав и вкус пищи………………………… .3 1.3. Способы и условия употребления пищи………………………………………… .4 1.4. Окружающая обстановка и внутреннее состояние организма……………………5 2. Переход на здоровое питание…………………………………………………………… 6 3. Основные принципы перехода на путь оздоровления и здоровое питание……………6 Заключение……………………………………………………………………………………7 Список использованной литературы……………………………………………………… .8
  

• Характеристика нафт і нафтових фракцій
  Поділ нафти на більш прості складові частини ( чи фракції, дистиляти) за температурою кипіння (фракційна перегонка або фракціонування), відіграє значну роль у сучасній нафтопереробці й у дослідженнях фракційного, групового й індивідуального вуглеводневого складу нафт і нафтопродуктів. Фракційний склад показує вміст фракцій, що википають у визначених температурних межах. Для визначення фракційного складу нафт у лабораторній практиці широке поширення одержали наступні методи перегонки: 1) низькотемпературна ректифікація - для зріджених газів і фракцій вуглеводнів, що киплять при температурі менше 20 °С; 2) середньотемпературна перегонка - для нафтопродуктів, що википають до 350°С; 3) вакуумна перегонка - для рідин, що википають при температурі вище 350°С; 4) молекулярна
  

• Хімічна будова твердих горючих копалин
  Складністю хімічного складу і будови вугілля,що є природною високомолекулярною сполукою, обумовлюється необхідність застосування для визначення його молекулярної структури і надмолекулярної організації комплексу фізичних, фізико-хімічних і хімічних методів дослідження. Найбільш повну характеристику будови вугілля дає комплексне використання рентгеноструктурного аналізу, електронної мікроскопії, інфрачервоної спектроскопії, електронного парамагнітного резонансу, порометрії, диелькометрії і класичних хімічних методів. Розрізнюють рентгенівський і оптичний рівень молекулярної структури і надмолекулярної організації (НМО). Цей розподіл пов'язаний з послідовністю рівнів, як конструкцій з структурних елементів наростаючої складності, і методами спостережень. Метод рентгеноструктурного
  

• Хімічний вміст, фізичні властивості, класифікація нафти
  1 хімічний вміст нафти Хімічний вміст нафти дуже складний. Вона не є однорідною хімічною речовиною, а суміш великої кількості різних речовин: вуглеводів, сірнистих, азотних і інших з’єднань. 1.1 Елементний і груповий вміст нафти (ряди вуглеводів) елементний вміст нафти характеризується вмістом в них 83-87% вуглецю, 11-14 гідрогену, 1-3% нітрогену, окисигену сульфуру і металів. В деяких нафтах вміст сульфуру досягає 6%. Визначити хімічний вміст нафти за окремими з’єднаннями дуже важко, тому часто обмежуються визначенням кількісного ва хімічного вмісту, тобто окремих груп і рядів вуглеводнів. Для газів і легких бензинових фракцій вдається визначити індивідуальний хімічних вміст. Основну масу нафти складають
  

• Хімія мила
  План 1 Отримання мила 2 Властивості мила 2.1. Горіння 2.2 Взаємодія з кислотами й солями ОТРИМАННЯ МИЛА За грецькою міфологією у бога лікування Асклепія були дочки Гігея і Па­нацея Панацея «відала» зціленням, а Гігея — здоров'ям Від імені Гігея ут­ворилося слово «гігієна» Гігієнічні погляди греків і римлян склали основу античного кучьту тіла Римські лазні — терми — були не тільки місцем, де можна помитися, але й осередком громадського життя «У громадських лаз­нях він бував рідко хіба що з'явиться ритор, який викликатиме захоплення, про якого піде чутка, або коли відбувалися особливо цікаві змагання» (Г. Сенкевич «Камо грядеши»). Про гігієну в середньовічній Європі єдиної думки не було. Одні вважають, і це всіляко обіграно в численних книгах
  

• Хімія та вирішення сировинного та енергетичного дефіциту
  План 1. Використання сировини зростає, запас зменшуються. 2. Метали. 3. Карбон. 4. Справи з неметалічною сировиною. 5. Перспективи використання вторинної сировини. 6. Взаємозв’язок хімії і енергетики. 7. Змагання видів енергії. Використання сировини зростає, запас зменшуються. Найважливішою характеристикою кожного хімічного виробництва є перетворення сировини в цінні хімічні сировини. Вихідним пунктом для кожного такого перетворення є природні ресурси. Сировиною може бути все, що оточує нас в природі. Починаючи з 1960 року виробництво продуктів на душу населення, так само як і населення Землі, зростає щорічно приблизно на 6%. Кожні 11 років необхідність в матеріалах на нашій планеті подвоюється. Але при зростанні населення і прогресуючій
  

• Хлор
  План 1 Історична довідка. 2. Поширення в природі. 3. Фізичні й хімічні властивості. 4. Отримання хлору. 5. Застосування хлору. 6. Хлор в організмі. 7. Отруєння хлором. ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Хлор (лат. Chhrum), Сl — хімічний елемент VII групи періодичної системи Менделєєва, атомний номер 17, атомна маса 34,453; належить до сімейства гало­генів. За нормальних умов хлор — жовто-зелений газ із різким подразливим за­пахом. Природний хлор складається з двох стабільних ізотопів: 35С1 (75,77 %) і 37Сl (24,23 %). Штучно отримані радіоактивні ізотопи з масовими числами 32, 33, 34. 36, 38, 39, 40 і періодами піврозпаду Т1/2 відповідно 0,31; 2,5; 1,56 с; 3,1-105 років, 37,3; 55,5 і 1,4 хв. 36С1 і 38Сl використовуються як ізотопні індикатори. Хлор
  

• Цинк
  План 1 Загальна характеристика елемента 2 Трохи історії. 3 Металевий цинк. 4 Сплави цинку. 5 Сполуки Цинку. 6. Біологічна роль Цинку ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТА Елемент Цинк (Zn) у таблиці Менделєєва має порядковий номер 30. Він знаходиться в IV періоді II групи Атомна вага — 65.37 Електронна конфігура­ція 1s22s22p63s23p63d104s2. Цинк являє собою синювато-білий метал, що плавиться при 419 °С, а при 913 °С перетворюється на пару: густина його дорівнює 7,14 г/см3 У нормальних умовах цинк досить крихкий, але при 100-110 °С він добре гнеться й прокочується в лис­ти. При звичайній температурі на повітрі цинк вкривається тонким шаром оксиду або основного карбонату, який вберігає його від подальшого окиснювання Вода майже
  

• Цікаві й небезпечні властивості ртуті
  Ртуть — єдиний метал, що перебуває при кімнатній температурі в рідкому стані. Вона має багато цікавих особливостей, які раніше використовували для ефектних лекційних дослідів Наприклад, вона добре розчиняється в розплавленому білому фосфорі (він плавиться при 44 °С), а при охолодженні цього незвичайного розчи­ну ртуть виділяється в незмінному стані. При струшуванні ртуті з водою, ефіром, скипидаром, оцтовою кислотою, розчинами різних солей і навіть із соками рос­лин, а також при розтиранні ртуті з цукром, жиром й іншими речовинами виходить сіра емульсія, що складається з дрібних крапельок ртуті. При охолодженні до 39 °С ртуть твердіє, а її тверді шматочки при зіткненні злипаються так само легко, як і рідкі її краплі Якщо ж охолодити ртуть дуже сильно, наприклад рідким азо­том, до температури
  

• Чесна сірка і нечиста сила
  План 1. «Портрет». 2. Винуватиця нещасть. 3. На сторожі чистоти. 4. Сульфур в організмі — внутрішній охоронець. «ПОРТРЕТ» Сульфур — незвичайний хімічний елемент. Ще на зорі цивілізації він ввійшов до міфів і священних обрядів. На Близькому Сході, а пізніше в християнській Європі сірку вважали речовиною пекла; запах палаючої сірки став ознакою ди­явола. Але елемент № 16 — це не тільки містика. Він брав участь у природних катаклізмах і біохімічних процесах, його вивчали хіміки й металурги, використо­вували лікарі, садівники, ткачі, сукновали, капелюшники. У наш час сірчана кислота стала однією з головних речовин хімічної промисловості. Деякі способи застосування сірки чисті, гуманні й шляхетні, інші мимоволі нагадують про диявола й нечисту силу.
  

• Чудовий світ алмазів
  Історичні відомості. Ім'я першовідкривача вуглецю, що складається в основному з Карбону, невідоме. Невідомо й те, яка з алотропних форм Карбону — алмаз чи графіт — була відкрита раніше. Історія використання людиною цієї речовини сягає у глибочінь століть, у доісторичні часи. На­певно твердити можна лише те, що до алмазу й графіту людина вже знала вугілля. А визнання Карбону хімічним елементом сталося лише у 1/75 p., завдяки роботам фран­цузького вченого А. Лавуазьє. У природі зустрічаються три алотропні форми Карбону: алмаз, графіт і карбін. Алмаз (від грец. adamas — непохитний, твердий) —крис­талічна речовина, тугоплавка, хімічно малоактивна, діелект­рик, практично не проводить електричного струму. Криста­лічні ґратки атомні (мал. 10.). Зустрічаються кристали без­барвні або
  

• Штучні волокна. Ацетатне волокно
  Штучні волокна Хімічні волокна формуються із органічних полімерів. Розрізняють штучні волокна які з природних полімерів, гладкої обробленої целюлози та її ефірів, синтетичні волокна, які дістають з синтетичних полімерів. До хімічних волокон також відносять волокна з неорганічних полімерів, наприклад: скляне волокно і борне волокно. В промисловості штучне волокно виготовляють у вигляді: 1) штапельних волокон, довжиною 35 – 120 мм; 2) джгутиків; 3) комплексних ниток; 4) монониток. В 60 – 70 рр. створені штучні волокна із полімерів з синтетичними особливостями, наприклад; термостійкі волокна, вуглеводневі волокна, фтороволокна. Штучне волокно формується із розчинів відфільтрованих і дегазорованих. Штапельне волокно і джгути, перероблене в чистому вигляді,