Рефераты на украинском

В данном разделе находится сборник рефератов на украинском языке для студентов и учеников на все случаи жизни. Коллекция рефератов на украинском языке постоянно пополняется новыми работами. Вы можете присылать их на на email, указанный на странице с контактной информацией

• Духовна культура КР
  Писемність і літературна традиція Писемність у східних слов'ян з'явилася приблизно ще в першій половині IХ ст. Введення християнства значно прискорило розвиток писемності і літератури на Русі. На початок ХI ст. на Русі використовувалися дві системи письма - кирилиця, що базувалася на грецькому алфавіті, і глаголиця - розроблена Кирилом фонетична система, яка була менш популярна. Писемна література, яка сформувалася в Київській Русі на початку ХI ст., спиралася на два найважливіших джерела - усну народну творчість і християнську традицію, що прийшла з сусідніх держав, насамперед Візантії. У творах літераторів того часу широко використовувалися героїчні й обрядові пісні, загадки, прислів'я, приказки, замовляння і заклинання. Вершиною усної народної
  

• Еволюція уявлень про культуру. Від античності до сучасності
  Історія Становлення культурологічної думки почалося у стародавньому світі, її розвиток мав свої особливості у Середні віки і Новий час. У давнину для людини реальне життя не було чимось відмінним від міфологічного світу. Древні релігії були політеїстичними (політеїзм - віра у багатьох богів). Люди спілкувалися з богами так само, як один з одним. Міфологічне мислення як форма колективної свідомості складає величезний пласт культури, є культурною реальністю і, одночасно, містить уявлення про культуру у древніх. У цьому випадку сприйняття культури включало в себе поклоніння, шанування, культ. Давньогрецькі філософи Платон, Протагор, Полібій і китайський філософ Сима Цянь вважали культуру частиною божественної природи і її виявом. Подібно будь-якій живій істоті, культура
  

• Зародження світового кінематографу
  Не набагато більше ста років тому, у грудні 1895 року, у Парижі на бульварі Капуцинок відбувся перший кіносеанс. Глядачі, яких залучило незвичайне рекламне оголошення, стали свідками чуда: на білому екрані виникали примарні, чорно-білі, але цілком пізнавані і реальні картини. Це була не тільки « фотографія, щорухається,» - це саме життя ввірвалася на екран, просяяла посмішкою дитини, прошелестіла вітром у кронах дерев, промчалася разом з фіакром по ошатній вулиці Ліона. Історія не зберегла вражень найперших кіноглядачів. Але навряд чи хтось з них підозрював, що буквально в них на очах народжується мистецтво, що визначить обличчя ХХ століття – «синема», мистецтво екрана. Кіно. Кінематограф, якщо говорити французькою мовою, мовою творців перших кіноапаратів. Ще в XV столітті
  

• Історичні умови розвитку культури після татаро-монгольської навали
  Розвиток культури у другій половині ХIII - XV ст. визначався складною історичною ситуацією. Напередодні монголо-татарського нашестя Київська Русь розділилася на безліч князівств, незалежних одне від одного або неміцно пов'язаних певними військово-політичними договірними відносинами. Джерела нараховують 18 великих державних утворень, а якщо враховувати й дрібні, то біля 30-ти. Внаслідок відсутності політичної єдності, неповного підпорядкування молодших князів старшим князям не було і військової єдності. Тому протистояти великим, добре навченим, наполегливим і жорстоким військам монголо-татар князям Русі було надто складно. Вже при першому зіткненні на ріці Калка в 1223 р. русичі зазнали поразки, але і це не привело до подолання міжусобних конфліктів. 1237-1240 рр. можна вважати найбільш
  

• Культура і цивілізація. Співвідношення понять
  Культура і цивілізація. Поняття “культура” і “цивілізація” мають органічний зв’язок. Але переважна більшість соціальних філософів вважає, що культуру і цивілізацією необхідно розрізняти. У свій час це підкреслював ще видатний німецький філософ І. Кант. Він поставив питання: що таке людська цивілізація й чи може людина відмовитись від неї? З його точки зору, цивілізація починається зі встановленням людиною правил людського життя й людської поведінки. Цивілізована людина – ще людина, яка не зробить неприємного іншій людині, вона ввічлива, тактовна, люб’язна, привітна, поважає людину в іншій людині. Культуру ж Кант пов’язував з моральним категоричним імперативом (про нього йшла мова раніше, при розгляді філософії І. Канта), який мав практичну силу і був зорієнтованим головним чином
  

• Культура. Визначення, характерні риси та особливості поняття
  Поняття культури. Слово “культура” похідне від латинського “cultura” (обробіток, догляд, розвиток) і спочатку означало у Стародавньому Римі обробіток землі, працю землероба. Але надалі це слово почало вживатися в іншому, переносному значенні – “освіченість”, “вихованість”. У римського мислителя Ціцерона вже зустрічається поняття “культура душі”, він вважав, що філософія є “культурою розуму”. Отже, за Ціцероном, філософія є культурою тому, що як і у випадку із землеробством, обробляє розум для його удосконалення. Важливою тут є думка, що культура, з одного боку, є діяльністю по перетворенню людиною природи (землеробство), а з другого – засобом удосконалення духовних сил людини, її розуму (філософія). Розглядаючи ораторське мистецтво як найбільш повний вияв культури, Ціцерон вбачав
  

• Міф
  Міф – перша форма суспільної свідомості Міф – синтетичне утворення дуже складне по суті і свідомості. Міф – символічна знакова система в термінах якої описується і сприймається світ, яка набуває форму розповіді і реалізується в дійстві обряді пісні танці тощо. Типологізація міфу здійснюється за принципом змістовного аналізу: - Космогонічні міфи (міфи про походження світу) 1) Креаціоністські (міфи про творення світу) 2) Еволюціоністський світ (в усіх без виключення релігіях про створення порядку з хаосу) - Теогонічні міфи (про походження Бога) - Антропогонічні міфи (про походження людей) - Героїчні міфи Можуть мати автора - Дидактичні (повчальні) Обрядова міфологія Ритуальна
  

• Музеї Львова
  Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей під відкритим небом, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам’яток. Сьогодні Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Серед найбільш значних у всій Європі львівських музеїв є: Львівська галерея мистецтв (картинна галерея), національний музей, історичний музей, музей історії релігії, музей етнографії та художнього промислу, аптека-музей, літературно-меморіальний музей І.Франка, літературно-меморіальний музей С. Крушельницької, музей народної архітектури та побуту (Шевченківський гай), природознавчий музей, музей „Русалки Дністрової”, музей арсенал. Розповімо
  

• Образотворчість КР
  Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра. Жанри монументального живопису - фреска і мозаїка - складалися на основі візантійських шкіл. Фресками - розписами водяними фарбами по сирій штукатурці - вкривалися стіни православних храмів. Така техніка вимагала від художника високої майстерності, швидкого і точного нанесення малюнка і фарб. Відповідно всю композицію необхідно виконати протягом одного дня. Зате фарби добре вбираються, висихають разом з штукатуркою, завдяки чому не обсипаються і не вицвітають. Рецепти складання фарб трималися у суворому секреті, передавалися від майстра до учня. Завдяки чудовим властивостям цієї техніки давньоруські розписи витримали випробування часом. Значною складністю не тільки у
  

• Основи художнього конструювання
  Теоретичні передумови художнього конструювання. Технічна естетика як наукова дисципліна вивчає комплекс проблем, що виникають при аналізі зв’язків і відносин системи «людина – виріб – середовище». Результатом їхніх досліджень є розуміння сутності проектування функціонально доцільних, технічно зроблених, економічно виправданих і естетично виразних виробів, що складають у сукупності оптимальне предметне середовище для життєдіяльності людини. Особливо важливим стає вивчення тих властивостей промислових виробів, що виявляються в процесі експлуатації. Сукупність таких властивостей виступає як кінцева мета створення виробу і ведучий критерій оцінки його якості споживачем. До найважливіших споживчих властивостей промислових виробів відносяться: суспільна доцільність, їхня відповідність призначенню,
  

• Основні концепції походження культури
  Термін “культура” походить від латинського cultura “оброблення, виховання, утворення, розвиток, шанування” і вказує на те, що спочатку під культурою розумівся цілеспрямований вплив на природу: оброблення “культивування” грунти, а також виховання людини. У пізньоримській імперії, а потім і в епоху середньовіччя поняття культури асоціюється з міським укладом життя і пов'язаними з ним благами цивілізації. У епоху Відродження культура визначалася як ознака особистої досконалості. У цей період виникає тенденція ототожнення культури з різноманітними областями духовної діяльності: наукою, що зароджується, мораллю, мистецтвом, філософією, релігією. Культура розглядається як сукупність зразків поведінки, як продовження античної традиції духовної діяльності. У названому значенні поняття культури
  

• Основні культурологічні школи (еволюціонізм, дифузіонізм)
  Методологія сучасних етносоціологічних досліджень світових культурних контактів склалась у руслі таких напрямків, як дифузіонізм, функціоналізм, “дослідження з акультурації”.Це сприяло розумінню світових зносин як історичного процесу. Проте не все в них було досконалим. Ми зупинилися на основних етапах вивчення світових культурних контактів в етнографії, бо саме в ній, на думку С. Артановського, краще теоретично осмислити питання культурного розвитку людства. Вже класики “культурного еволюціонізму” ХІХ ст. мали уявлення про міжнародні культурні зв’язки. Е.Тейлор пояснював виникнення даних рис культури трьома шляхами: незалежний винахід, спадковість від пращурів і передача від одної раси до іншої. Проте етнографи ХІХ ст. недооцінювали значення міжнародних культурних зв’язків. Ця
  

• Основні культурологічні школи (інтерпретативна антропологія, культура і особистість)
  Кліффорд Гірц (нар. 1926) – американський антрополог, представник „інтерпретативної антропології”, здійснив значний вплив на розвиток культурної антропології США в другій половині ХХ ст. В 1956 р. отримав ступінь доктора філософії в Гарвардському університеті, з 1970 р. – професор в Пристонському універчитеті. Проводив польові дослідження в південно-східній Азії та північній Африці. Його интерпретативна антропологія увібрала традиції герменевтики, соціології і аналітичної філософії. В основу своєї теорії культури він поклав так званий „насичений опис культури”. В одній із своїх центральних праць – „Інтрпретація культр”, намагався переглянути весь попередній досвід дослідження культури. Він вважав себе прибічником веберівської розуміючої (verstehen) соціології, зв’язавши
  

• Предмет, метод і завдання культурології як науки
  Культурологія як навчальна дисципліна У сучасній культурі домінуючими стають процеси загальної інтеграції. В інтелектуальній діяльності це виявилось у взаємодії донедавна далеких одна від одної наук і виникнення на їхньому перетині нових: біохімії, генної інженерії, біофізики тощо. Культурологія є також інтегративною сферою знання, народженою в широкому багатоаспектному діалозі на перетині філософії, історії, психології, мовознавства, етнографії, релігієзнавства, соціології культури та мистецтвознавства. Базисом культурологічного знання виступають окремі науки про культуру, в межах яких досліджуються певні феномени культури. Таким чином, культурологія належить до соціогуманітарних наук, хоча активно використовує як методи природничих наук, так і спеціальні методи дослідження
  

• Прийняття християнства та значення цого для розвитку слов’янських культур
  У Х ст. християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі про християнство також було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним є факт хрещення княгині Ольги у 958 р. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в 988-990 рр. Спочатку князь Володимир зробив спробу модернізації язичництва. Однак проведена реформа язичництва не досягла своєї мети. Міцніючий клас феодалів на чолі з князями вимагав нової релігії. Найповніше інтересам верховної влади відповідало християнство за візантійським зразком. Вирішивши прийняти християнство, Володимир став діяти стрімко і круто. Його не влаштовувала звичайна практика прийняття християнства, що існувала на той час, за якою
  

• Скульптура Давньої Греції
  АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД (VIII-VI СТ. ДО Н.Е.) Скульптура архаїчного періоду відрізнялася недосконалістю, створюючи, як правило, узагальнений образ. Це так названі куроси (юнаки), іменовані також архаїчними Аполлонами. До нашого часу дійшло кілька десятків таких статуй. Найбільш відома мармурова фігура Аполлона з Тіней. На вустах його грає характерна для того часу “архаїчна посмішка”, очі широко розкриті, руки опущені і стиснуті в куркулів. Принцип фронтальності зображення дотриманий повною мірою. Архаїчні жіночі статуї представлені корами (дівчатами) у довгому спадаючому вбранні. Голови дівчин прикрашені локонами, самі статуї повні добірності і грації. До кінця VI ст. до н.е. грецькі скульптори поступово навчилися переборювати спочатку властиву
  

• Становлення слов’янської культури,від початків до доби КР
  Археологічні матеріали свідчать, що до середини I тисячоліття нашої ери в господарському укладі слов'ян давно вже переважало землеробство - підсічно-вогневе в поліській зоні й орне - у лісостепу. Для обробки землі предки сучасних українців застосовували плуг і соху, використовували тяглову силу волів і коней. До цього часу в лісостепу давно переважало двопілля - одне поле засівалося, а друге залишалося під паром. Скотарство, полювання, рибальство і бортництво (лісове бджільництво) для основного населення Русі стали до того часу підсобними, хоч і дуже важливими, промислами. Досить високого рівня досягло до Х віку і ремесло. Виготовленням виробів із заліза і кольорових металів займалися переважно майстри-професіонали. Ковальська справа вважалася заняттям почесним і навіть чаклунським.
  

• Структуралізм
  Творці Р.Барт М.Фуко Ф.де Соссюр Клод Левістрьос. Ф.де Соссюр починає працювати з мовою, ставить завдання описати мову як формальну можливість мовної діяльності яка не детермінує конкретного мовного акту а задає лише можливості його реалізації. Вона працює на підсвідомому рівні стаючи принциповою моделлю аналоги якої можемо знайти в міфі в літературі в мистецтві. Мова – лише код принцип упорядкування емпіричної інформації, принцип структуралістського дослідження: сходження від лінгвістики до психіки і далі до логіки, мета кодом виступає структура розуму Схема дослідження культури6 1) Семіотичний аналіз (давня культура) і з архетипів дізнаємося все (не пояснюй а перетворюй). Структура сукупність чистих можливостей діяльності означення і монетно властивих людям на підсвідомому
  

• Формування світоглядної системи слов’ян
  Світогляд – інтегральне духовне утворення, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки. У структурному плані прийнято виділяти в ньому такі підсистеми або рівні, як світовідчуття, світосприйняття та світорозуміння. За способом свого існування світогляд поділяється на груповий та індивідуальний, хоча поза особистістю та без особистості не може існувати жодна світоглядна система. За ступенем та чіткістю самосвідомості світогляд поділяється на життєво-практичний, тобто здоровий глузд, та теоретичний, Проте будь-який світогляд, незалежно від того, як він структурується чи класифікується, об'єднує наявність переконання. світогляд – не просто узагальнене уявлення про світ, а форма суспільної самосвідомості людини, вузловими категоріями якої виступають поняття